Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства ПАТ «Галенергобудпром»

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні основи аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства як ключових показників його фінансового стану
• 1.1 Економічна сутність ліквідності та платоспроможності підприємства
• 1.2 Механізм управління платоспроможністю та ліквідністю підприємства
• 1.3 Методика аналізу платоспроможності та ліквідності підприємства
• Розділ 2. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства ПАТ «Галенергобудпром»
• 2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства ПАТ «Галенергобудпром»
• 2.2 Оцінка й аналіз стану та структури майна підприємства і джерел його формування
• 2.3 Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства
• Розділ 3. Напрями підвищення ліквідності та платоспроможності ПАТ «Галенергобудпром» з метою зміцнення його фінансового стану
• 3.1 Шляхи покращення ліквідності та платоспроможності ПАТ «Галенергобудпром»
• 3.2 Прогнозні показники ліквідності та платоспроможності ПАТ «Галенергобудпром»
• Список використаних джерел
• Додатки

Вступ

Фінансовий стан підприємств можна оцінити з погляду його короткострокової та довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями.

Сьогодні, на жаль, більшість підприємств не можна характеризувати як стабільними й такими, що мають стійкий фінансовий стан. Саме в такий час особливо гостро постає питання аналізу та дослідження ліквідності й платоспроможності підприємства, пошуку нових підходів до цієї проблеми.

Головною ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над поточними пасивами. Чим більше це перевищення, тим сприятливішим є фінансовий стан підприємства з позицій ліквідності.

За останні роки питання ліквідності та платоспроможності підприємства знайшли своє відображення у роботах закордонних вчених: Брігхема Є.Ф., Ваховича Дж. М., Ван Хорна Дж. К., Ерхардта М. С. та ін. Серед вітчизняних науковців дослідження цієї проблеми знайшло своє відображення в роботах Єфимової О.В., Ковальова В. В., Костенко Т. Д., Костирко Р. А., Подольської В.О., Цал-Цалко Ю.С., Яріша О.В. та ін. Незважаючи на глибоку ступінь розробки методичного забезпечення, основна проблема полягає в тому, що до цього часу зберігаються суттєві суперечності в трактуванні й розрахунку показників ліквідності й платоспроможності. Застосування різних методик може призводити до абсолютно протилежних результатів, з яких випливають суперечливі висновки. Від того, наскільки якісно проведено фінансовий аналіз, залежить ефективність управлінських рішень, а відтак — ефективність роботи підприємства в цілому, що зумовлює актуальність теми курсової роботи.

Метою дослідження є оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства та внесення рекомендацій щодо їх підвищення.

Досягнення мети роботи здійснюється шляхом вирішення наступних завдань:

— визначити економічну сутність ліквідності та платоспроможності підприємства;

— дослідити механізм управління платоспроможністю та ліквідністю підприємства;

— розглянути методику аналізу платоспроможності та ліквідності підприємства;

— навести організаційно-економічну характеристику підприємства ПАТ «Галенергобудпром»;

— здійснити оцінку й аналіз стану та структури майна підприємства і джерел його формування;

— провести аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства;

— обґрунтувати шляхи покращення ліквідності та платоспроможності ПАТ «Галенергобудпром»;

— розрахувати прогнозні показники ліквідності та платоспроможності ПАТ «Галенергобудпром».

Об'єктом дослідження є відкрите акціонерне товариство «Галенергобудпром».

Предметом дослідження є теоретико-методичні і практичні підходи щодо аналізу та оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства.

У процесі дослідження були використані матеріали монографій та періодичних видань, дані статистичної та фінансової звітності підприємства-об'єкта дослідження.

В роботі використовувалися такі методи дослідження, як: аналізу і синтезу; методи теоретичного порівняння; дедукції та індукції, метод фінансових коефіцієнтів; метод систематизації.

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства як ключових показників його фінансового стану

1.1 Економічна сутність ліквідності та платоспроможності підприємства

Особливе місце серед показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, належить показникам платоспроможності та ліквідності. Вони характеризують можливості підприємства вчасно погасити короткотермінові зобов’язання своїми швидко реалізованими засобами, активами.

Платоспроможність — наявність у підприємства коштів для погашення ним у встановлений термін і в повному обсязі своїх боргових зобов’язань, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру [тарасенко, с.60]. Показником платоспроможності підприємства на певну дату є відсутність прострочених боргів банку, бюджету, постачальникам, своїм робітникам та службовцям.

Поняття ліквідності більш широке. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність підприємства. У той же час, ліквідність характеризує не тільки поточний стан активів, але й перспективний. В економічній літературі розрізняють ліквідність активів, ліквідність балансу і ліквідність підприємства.

Під ліквідністю активу (Liquidity) розуміють здатність активу перетворитися на гроші; чим легше обернути актив на гроші, тим ліквіднішим вважається актив. Проте часто буває ситуація, коли актив продається дуже швидко, але зі значною знижкою в ціні [базілінська, с.85].

Ліквідність активів визначається безвідносно до пасиву балансу, тоді як ліквідність балансу відбиває міру погодженості обсягів і ліквідності активів з розмірами і термінами погашення зобов’язань.

Ліквідність балансу виражається в ступені покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошову готівку відповідає строку погашення платіжних зобов’язань. Ліквідність балансу досягається встановленням рівності між зобов’язаннями підприємства та його активами [ковалев, с.636].

В економічній літературі спостерігається багатоваріантність тлумачень терміну «ліквідність підприємства».

З метою уточнення його суті вважаємо за доцільне розглянути походження слова «ліквідність». У перекладі з грецької мови «liquidus» означає «рідкий, плинний». Якщо пригадати властивості будь-якої рідини, то однією з них є здатність останньої приймати форму того посуду, який вона наповнює, і миттєво змінювати цю форму при її переміщенні з одного посуду в інший [білик, с.276].

Ковальов В.В. стверджує, що ліквідність підприємства — це наявність у підприємства оборотних коштів у розмірі, теоретично достатньому для погашення короткострокових зобов’язань, що передбачені контрактами. При цьому, вчений наголошує, що основною ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Даний підхід не вказує, що ліквідність підприємства, це не просто наявність оборотних коштів, а саме здатність перетворення оборотних активів у грошові кошти з метою погашення поточних зобов’язань як у міру надходження термінів їх сплати, так і прострочених боргів.

Прикіна Л.В. підкреслює, що ліквідність підприємства — це здатність організації швидко виконувати свої фінансові зобов’язання, а при необхідності і швидко реалізовувати свої засоби. На наш погляд, вчений змішує та ототожнює поняття ліквідності та платоспроможності.

В своїй роботі Шемчук Є.В. та Вдовиченко В. О. [ольховский] зазначають, що ліквідність підприємства є ознакою його фінансової стійкості. Ліквідність та фінансова стійкість — це різні поняття і, відповідно, різні індикатори фінансового стану суб'єкта господарювання.

Шеремет О.О. розуміє під ліквідністю підприємства його здатність розраховуватися за своїми поточними зобов’язаннями шляхом перетворення активів на гроші. Вчений розглядає ліквідність з двох позицій: як час, необхідний для продажу активу; як суму, одержану від продажу активу. Вважаємо, дещо порушено логіку поняття «ліквідність». Оскільки спочатку необхідно наголосити на тому, що ліквідність — це здатність та швидкість перетворення активів на гроші; а потім вказати мету здійснення цього процесу — для покриття необхідних платежів.

На думку Костирко Р. А., ліквідність — це мобільність підприємства, його можливість (за появою будь-яких обставин) за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел оперативно знайти резерви платіжних засобів, необхідних для погашення боргів і постійно, на будь-який момент часу, підтримувати рівновагу між обсягами і термінами перетворення активів у грошові кошти і обсягами і термінами погашення зобов’язань. Може виникнути питання про економічний зміст поняття «мобільність», оскільки поняття «ліквідність» та «мобільність» є синонімами.

Виходячи з вищевикладеного, можна дати таке визначення поняття «ліквідність підприємства»: здатність та швидкість перетворення оборотних активів у грошові кошти з метою погашення поточних зобов’язань як у міру надходження термінів їх сплати, так і прострочених боргів.

Даний підхід до визначення поняття «ліквідність підприємства» обґрунтовується такими положеннями:

1. Ліквідність підприємства — це важливе практичне питання оцінки фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки і його головне призначення полягає в дослідженні можливості трансформації саме оборотних активів, як найбільш мобільної частини майна.

2. Не можна не враховувати, що здатність до трансформації активів у гроші може відбуватися швидко або повільніше. Наприклад, суб'єкт господарювання може швидко продати оборотні активи, але із значними знижками в ціні, і отримати меншу суму, ніж реально коштує дане майно.

3. Важливим практичним питанням оцінки фінансового стану в умовах дії ринкової економіки є дослідження можливості погашення саме поточних зобов’язань, а не всіх боргів, у тому числі і довгострокових.

4. Дискусійним є питання про терміни погашення поточних зобов’язань, бо вони можуть бути прострочені та не прострочені, а саме: ті, які настають негайно, та ті, які будуть виникати відповідно до чинного законодавства, укладених договорів, контрактів та ін. Вважаємо, що треба вказувати всі поточні борги, оскільки можуть існувати і прострочені, котрі слід обов’язково враховувати при розрахунку різних показників ліквідності і проведенні фінансового аналізу.

Основною ознакою ліквідності є формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Чим більше це перевищення, тим сприятливіший фінансовий стан підприємства з позиції ліквідності. Якщо величина оборотних активів недостатньо велика порівняно з короткостроковими пасивами, поточний стан є нестійким; і може виникнути ситуація, коли воно не матиме достатньо грошових коштів для розрахунків за своїми зобов’язаннями і змушене буде або порушити технологічний процес (наприклад, терміново продати частину запасів чи обтяжувати себе новими боргами), або розпродати частину довгострокових активів.

У свою чергу, наслідками низького рівня ліквідності є неспроможність підприємства швидко розраховуватися за допомогою наявного на балансі майна за своїми зобов’язаннями, що призводить до зниження дохідності, неплатежів і банкрутства. Крім того, важкі наслідки низької ліквідності відчувають не тільки самі підприємства, а й їх кредитори, постачальники, оскільки відбувається затримка сплати відсотків і суми боргу, в крайньому разі — часткова або повна втрата неповернутого боргу, а також невиконання умов контракту тощо.

Отже, можна зробити висновок, що поняття «платоспроможність» та «ліквідність» за своїм змістом дуже близькі, однак ліквідність більш містке поняття, оскільки від ліквідності балансу залежить рівень платоспроможності підприємства.

1.2 Механізм управління платоспроможністю та ліквідністю підприємства

Важливість для підприємства підтримувати платоспроможний стан у будь-який момент часу для задоволення вимог кредиторів, інвесторів, державних контролюючих установ вимагає обґрунтування механізму управління платоспроможністю та ліквідністю підприємства, що передбачає вирішення таких основних питань:

— визначення змісту та об'єкта забезпечення платоспроможності та ліквідності підприємства;

— формування мети й основних завдань управління платоспроможністю та ліквідністю;

— обґрунтування функціональної сутності управління платоспроможністю та ліквідністю;

— визначення вимог до здійснення управління платоспроможністю та ліквідністю.

Взаємозв'язок між виділеними основними положеннями механізму управління платоспроможністю та ліквідністю підприємства продемонстровано на рис. 1.1.

Розглянемо ці основні положення докладніше.

Метою управління платоспроможністю та ліквідністю є, по-перше, повне задоволення в установлені строки потреб кредиторів (для забезпечення короткострокової платоспроможності), а по-друге, забезпечення реалізації стратегічних напрямів діяльності підприємства (для забезпечення довгострокової платоспроможності).

Реалізація поставленої мети управління платоспроможністю та ліквідністю здійснюється на основі вирішення ряду задач, основними з яких є такі:

1) забезпечення ліквідності активів підприємства. Ліквідність активів необхідно постійно відстежувати й аналізувати її в динаміці. Слід зменшувати неліквідну частину активів, перш за все це стосується розміру дебіторської заборгованості, готової продукції та товарів на складі;

Рис. 1.1. Концептуальні засади механізму управління платоспроможністю та ліквідністю підприємства [Іванов, с.5]

2) забезпечення ефективного використання капіталу підприємства: реалізація цієї задачі передбачає дослідження довгострокової платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства з позиції аналізу структури його капіталу. Зростання частки залученого капіталу є сигналом до виникнення в перспективі необхідної сплати відсоткових платежів і погашення основної частини боргу. Зростання частки власного капіталу може свідчити про неефективне використання наявних коштів на підприємстві (про що, наприклад, говорить величина нерозподіленого прибутку), які втрачають свою вартість від інфляційних процесів;

3) управління дебіторською заборгованістю підприємства: для вирішення цієї задачі ставиться завдання зменшити розмір заборгованості дебіторів перед підприємством і тим самим підвищити рівень ліквідності поточних активів. Дебіторська заборгованість виступає тягарем для підприємства, свідчить про нераціональність і неефективність використання засобів, коштів, ресурсів. Розмір цієї заборгованості не можна вважати резервом для здійснення власних виплат, оскільки існує ризик її неповернення або імовірність неповної сплати;

4) управління кредиторською заборгованістю підприємства: вирішення цієї задачі управління платоспроможністю передбачає скорочення наявної й простроченої заборгованості, незважаючи на те, то кредиторська заборгованість вважається додатковим джерелом грошових ресурсів для підприємства;

5) застосування ефективних форм розрахунків: вирішення задачі зводиться до вибору найбільш прийнятних форм розрахунків з позиції економії витрат на оплату банківських послуг щодо переказу коштів, з позиції страхування (мінімізації ризиків) від несплати за поставлену продукцію з урахуванням того факту, що реалізація договірних домовленостей із діловим партнером відбувається вперше, з позиції найскорішого отримання (або переведення) коштів. У зв’язку із цим підприємство може обрати авансову форму розрахунків, акредитив, банківський переказ, інкасо та інші безготівкові форми розрахунків.

Для реалізації поставленої мети й задач управління платоспроможністю та ліквідністю підприємства необхідно здійснювати такі функції: облік, аналіз, планування, організацію і контроль.

Функція обліку передбачає своєчасне відстеження здійснених платежів на користь інших суб'єктів господарювання, отриманих коштів від ділових партнерів і їх відповідне відображення в розрахункових і звітних фінансових документах.

Функція аналізу націлена на обробку інформації про стан руху коштів на підприємстві на основі використання системи фінансових показників оцінки платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості, на основі виявлення структурних змін і тенденцій у складі оборотних активів і поточних пасивів, на основі оцінки ліквідності балансу підприємства за поточний період та в динаміці за декілька років.

Планування в системі управління платоспроможністю та ліквідністю підприємства забезпечує надання інформації про планові показники надходження й витрачання коштів.

Функція організації надає практичну реалізацію прийнятих до виконання планів руху грошових коштів.

Контрольна функція забезпечення платоспроможного стану підприємства включає перевірку й стеження за процесом виконання прийнятих до реалізації рішень, планів, заходів, виявлення відхилень від запланованих показників. У разі потреб під впливом дії зовнішніх факторів на цьому етапі управління платоспроможністю та ліквідністю підприємством здійснюється корегування розроблених планів.

Основними вимогами (принципами) до забезпечення платоспроможного стану підприємства визначено системний підхід, прибутковість, ліквідність, стійкість, оптимальність й ефективність.

1.3 Методика аналізу платоспроможності та ліквідності підприємства

Предметом аналізу ліквідності є процеси формування, здійснення та коригування політики управління платоспроможністю підприємства в короткостроковому періоді.

Для діагностики ліквідності підприємства використовують як кількісну, так й якісну оцінку. При цьому, якісні оцінки розглядаються як необхідні умови гарантованих ліквідності й платоспроможності. Під якісною оцінкою ліквідності розуміють аналіз ліквідності балансу підприємства, що дозволяє зафіксувати ліквідність або неліквідність балансу розглянутого підприємства [костенко, с.294].

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні активів, згрупованих за рівнем їхнього ліквідності із зобов’язаннями, згрупованими за строками їхнього погашення [базілінська, с.86].

Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність підприємства. У той же час, ліквідність характеризує не тільки поточний стан активів, але й перспективний. У бухгалтерському балансі активи групуються за ступенем зростання їх ліквідності, а зобов’язання розміщені в міру скорочення термінів їх погашення.

Залежно від ступеня ліквідності, тобто строків перетворення в грошові кошти, активи підприємства в ході аналізу ліквідності балансу розділяються на наступні групи (табл.1.1):

Таблиця 1.1

Групування активів підприємства [базілінська, с.86]

Зобов’язання підприємства можуть бути згруповані в такий спосіб (табл.1.2):

Таблиця 1.2

Групування пасивів підприємства [базілінська, с.87]

Для проведення аналізу ліквідності балансу необхідно:

1) статті активу згрупувати за ступенем їхньої ліквідності і розмістити в порядку зменшення ліквідності:

— високоліквідні активи (А1);

— швидко ліквідні (А2);

— повільно ліквідні (А3);

— важко ліквідні (А4);

2) статті пасиву згрупувати за строками їхнього погашення і розмістити в порядку збільшення цих строків:

— найтерміновіші зобов’язання (П1);

— короткострокові пасиви (П2);

— довгострокові пасиви (П3);

— постійні (стійкі) пасиви (П4).

3) порівняти суми в розрізі наведених груп за активом і пасивом балансу; Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце співвідношення:

А₁? П₁; А₂? П₂; А₃? П₃; А₄? П_4.

Схематично процедура порівняння статей активів з відповідними статтями пасивів подана на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Класифікація статей активу і пасиву балансу для аналізу ліквідності [білик, с.281]

Виконання перших трьох нерівностей з необхідністю веде до виконання четвертої нерівності, тому практично істотним є зіставлення підсумків перших трьох груп за активами й пасивами. Четверта нерівність носить «балансуючий» характер й у той же час має глибокий економічний зміст: його виконання свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стабільності — наявності в підприємства власних оборотних коштів. У випадку, коли одна або кілька нерівностей мають знак, протилежний вищенаведеній умові, ліквідність балансу не є абсолютною.

У процесі аналізу ліквідності балансу необхідно враховувати, що поділ активів за ступенем ліквідності є умовним, тобто окремі статті можуть мігрувати з однієї групи до іншої. Крім того, ліквідність активів може змінюватись з часом під впливом об'єктивних та суб'єктивних факторів, а саме — кваліфікації працівників фінансових служб, відносин з контрагентами та їх платоспроможності, умов надання комерційного кредиту та організації вексельного обігу.

Наприклад, деякі науковці пропонують довгострокові фінансові інвестиції відносити до третьої групи, а витрати майбутніх періодів — до четвертої [банк, с. 73−74]. Поточні фінансові інвестиції є високоліквідними тільки в частині цінних паперів, які котируються на фондовій біржі і мають попит, а депозити — якщо у договорах передбачена можливість їх дострокового повернення. Дебіторська заборгованість може бути віднесена до групи А2, якщо на підприємстві створюється резерв сумнівних боргів. Видані аванси будуть погашені у товарній формі, тому вважається, що їх доцільно відносити до групи А3. Готова продукція може бути віднесена до тієї чи іншої групи залежно від кон’юнктури рику [вовк, с. 30−31].

Балансові пропорції сформульовані таким чином, що активи можуть бути перетворені на гроші швидше, ніж необхідно погашати зобов’язання. Наприклад, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги має погашатись приблизно в одні і ті самі терміни, що і кредиторська, але при здійсненні аналізу балансу вони розведені по різних групах — А2 та П1. Тому можна запропонувати здійснювати оцінку ліквідності балансу наступним чином (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Класифікація типів ліквідності балансу відповідно до горизонту аналізу [носова, с.61]

За допомогою аналізу ліквідності балансу можна оцінити поточну ліквідність підприємства (порівнюючи А1 з П1, А1+А2 з П1), тобто його платоспроможність найближчим часом, та перспективну ліквідність (порівнюючи А3 з П3), що є базою для прогнозування довгострокової платоспроможності.

Для завершальної оцінки ліквідності балансу розраховується загальний показник ліквідності Кл, який дозволяє з’ясовувати, який баланс більш ліквідніший [костирко, с.297]:

(1.1)

де А1 — найбільш ліквідні активи;

А2 — швидко реалізовані активи;

А3 — повільно реалізовані активи;

П1 — найбільш термінові зобов’язання;

П2 — короткострокові пасиви;

П3 — довгострокові пасиви.

Даний показник дозволяє порівнювати баланси підприємства, що належить до різних звітних періодів, а також баланси різних підприємств і з’ясовувати, який баланс більш ліквідніший.

Для оцінки здатності підприємства виконувати короткострокові зобов’язання застосовуються показники ліквідності, які дають уявлення не тільки про його платоспроможність на даний момент, але і в разі надзвичайних обставин. Систему показників ліквідності та методики їх розрахунку, що дозволить виконати кількісну оцінку ліквідності підприємства наведено у додатку А.

Зазначимо, що підставою для визнання структури балансу незадовільною, а підприємства — неплатоспроможним, є наявність однієї з наступних ситуацій [шеремет а.д., c.105]:

1) коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення менше 1,5;

2) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду має значення менше 0,1.

Рішення про визнання структури балансу незадовільною, а підприємства — неплатоспроможним, приймається з урахуванням наявності реальної можливості підприємства відновити платоспроможність або реальної можливості втратити її протягом певного періоду часу. Тому в систему критеріїв оцінки структури балансу включений коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності, що характеризує наявність у підприємства можливості відновити (або втратити) через певний період часу свою платоспроможність.

Низький рівень ліквідності призводить до порушення договірної дисципліни, зниження доходності, неплатежів, а в остаточному підсумку — до банкрутства, а тому аналіз ліквідності є невід'ємною складовою оцінки фінансового стану підприємств.

Таким чином, для оцінки здатності підприємства виконувати короткострокові зобов’язання застосовуються показники ліквідності, які дають уявлення не тільки про його платоспроможність на даний момент, але і в разі надзвичайних обставин, основними з яких є коефіцієнти поточної, швидкої та абсолютної ліквідності.

Розділ 2. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства ПАТ «Галенергобудпром»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства ПАТ «Галенергобудпром»

Публічне акціонерне товариство «Галенергобудпром» засноване відповідно до рішення Мiнiстерства енергетики та електрифiкацiї України вiд 05.09.1994 р., № 207, шляхом перетворення державного підприємства «Стрийський завод металевих та залiзобетонних конструкцій» у вищезгадане ВАТ, у вiдповiдностi до указу Президента вiд 15.06.1993 року та подальшої приватизацiї. Реєстрацiю здiйснила Стрийська районна державна адмiнiстрацiя за № 0088 вiд 25.02.1997 року. Місцезнаходження підприємства: Львівська область, Стрийський район, с. Дуліби.

Пiдприємство займає провiдне мiсце у будівельній індустрiї в енергетицi, являється монополiстом по випуску стiйок СЦ 20,2−1,0 ф 800 мм для будiвництва лiнiй електропередач напругою 330,500,750 кВт, а також по випуску опоровозiв для транспортування стiйок ЛЕП.

Основні види діяльності згiдно КВЕД:

26.61.1 Виробництво збірних бетонних та залізобетонних виробів

28.11.0 Виробництво будівельних металевих конструкцій Органiзацiйна структура включає цех ЦФО-1, що спецiалiзується по випуску конiчних опор; цех ЦФО-2, що спецiалiзується по випуску опор СК 26,2−1,1; цех ЦФО-3, що спецiалiзується по випуску цилiндричних 20-ти метрових опор СЦ; цех ЗБВ (полiгон), що спецiалiзується по випуску фундаментiв пiд металевi опор та цех МК, що спецiалiзується по випуску траверс пiд металевi опори.

Далі за даними фінансової звітності (дод. Б-Д) наведемо аналіз основних техніко-економічних показників ПАТ «Галенергобудпром» (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники ПАТ «Галенергобудпром» за 2011;2012рр.

Як можна побачити із табл.2.1, на ПАТ «Галенергобудпром» у 2012 році відбулось суттєве зростання показників діяльності. Зокрема, чистий дохід від реалізації продукції зріс на 16 681 тис. грн. порівняно з минулорічним періодом і склав значення 30 791 тис. грн. Темп приросту склав 118,22%. Меншими темпами зростала собівартість реалізованої продукції, темп приросту якої склав 114,11%. Внаслідок цього валовий прибуток у 2012 році зріс на 5739 тис. грн. або 126,94%. Динаміка основних фінансово-господарських показників підприємства наведена на рис. 2.1.

У 2011 році обсяг чистого прибутку ПАТ «Галенергобудпром» був незначним — лише 47 тис. грн., а у 2012 році збільшився до 3990 тис. грн., внаслідок чого суттєво зросла економічна рентабельність підприємства — із 0,3% у 2011 році до 13% у 2012 році. Такий показник свідчить про значний інвестиційний потенціал підприємства.

Рис. 2.1. Основні фінансово-господарські показники ПАТ «Галенергобудпром» у 2011;2012рр.

Внаслідок скорочення кількості працівників на 14 осіб та зростання фонду оплати праці (на 1249 тис. грн.), на ПАТ «Галенергобудпром» відбулось зростання середньорічної заробітної плати на 6319,3 грн. або 47,7%, та продуктивності праці на 77,1 тис. грн. або 131,68%.

Позитивною тенденцією є збільшення фондовіддачі на підприємстві - на 1,13 або 80,7%, а також зростання фондоозброєності на 11,8 тис. грн. або 28,21%. Зростання фондоозброєності відбулось основним чином через зростання вартості основних фондів на 2095 тис. грн., а фондовіддача зросла через зростання виручки від реалізації.

Таким чином, протягом 2011;2012 років на ПАТ «Галенергобудпром» відбулось суттєве зростання показників діяльності. Зокрема, чистий дохід від реалізації продукції, валовий прибуток та чистий прибуток зросли, внаслідок чого суттєво зросла економічна рентабельність підприємства. Також відбулось зростання середньорічної заробітної плати, продуктивності праці, фондовіддачі та фондоозброєності, що позитивно характеризує його економічні показники діяльності.

2.2 Оцінка й аналіз стану та структури майна підприємства і джерел його формування

Показники фінансового стану ПАТ «Галенергобудпром», зокрема його ліквідність, обумовлені структурою джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства. Тому вважаємо доречним проаналізувати структуру та динаміку статей балансу.

Спочатку проаналізуємо джерела формування фінансових ресурсів підприємства ПАТ «Галенергобудпром» у 2011;2012 роках (табл. 2.2). Даний аналіз включає показники як горизонтального, так і вертикального аналізу.

ліквідність платоспроможність фінансовий Таблиця 2.2

Структура та динаміка джерел формування фінансових ресурсів ПАТ «Галенергобудпром» у 2011;2012рр.

Як видно із табл.2.2, серед джерел формування фінансових ресурсів ПАТ «Галенергобудпром» у 2011;2012 роках основними є власні кошти, проте їх частка зменшується, зокрема у 2011 році вона складала 90,08%, а на кінець 2012 року — 88,58%. Натомість у абсолютних показниках власний капітал підприємства зростає - на 3990 тис. грн. або 23,97%. Здійснюється це через збільшення нерозподіленого прибутку підприємства.

Позиковий капітал складає у 2011 році частку у 9,92%, а у 2012 році - 11,42% і утворений із поточних зобов’язань та довгострокових зобов’язань. У 2012 році відбулось зростання поточних зобов’язань на 828 тис. грн. або 56,52%, яке було спричинене залученням короткострокових кредитів банків в сумі 542 тис. грн. Довгострокові зобов’язання протягом періоду не змінились. Зміни у вартості власного капіталу спричинені зміною суми нерозподіленого прибутку, натомість на зміну поточних зобов’язань впливає зростання кредиторської заборгованості та короткострокових кредитів.

За досліджуваний період (2011;2012рр.) спостерігалась тенденція незначного зменшення структури джерел формування фінансових ресурсів ПАТ «Галенергобудпром», яку можна спостерігати на рис. 2.2. Зазначимо, що домінуюче положення в структурі капіталу займає власний капітал, розмір якого мінімум удвічі перевищує позиковий протягом досліджуваного періоду.

Рис. 2.2. Динаміка джерел формування фінансових ресурсів ПАТ «Галенергобудпром» за 2011;2012рр.

Зростання нерозподіленого прибутку, яке свідчить про прибуткову роботу підприємства, призводить до збільшення його частки в структурі власного капіталу та загального розміру капіталу. Якщо на кінець 2011 року вона складала 20,54%, то на кінець 2012 року — вже 33,42%. Відповідно зменшуються частки статутного та додаткового капіталу. Резервного капіталу на підприємстві не створено.

Далі розглянемо напрями використання фінансових ресурсів підприємства за 2011;2012 роки (табл.2.3).

Таблиця 2.3

Структура та динаміка напрямів використання фінансових ресурсів ПАТ «Галенергобудпром» у 2011;2012рр.

Аналізуючи зміни у динаміці та структурі активів у 2012 році слід зазначити, що протягом року зросла вартість необоротних активів — на 3419 тис. грн. або 32,7%, так само зросла вартість оборотних — на 1397 тис. грн. або 17,4%. Зважаючи на це, станом на кінець 2012 року основна частка структури активів припадає на необоротні активи, які представлені майже повністю основними засобами (59,56%), причому частка необоротних активів зросла на 2,97%.

Оборотні активи зросли в основному за рахунок зростання дебіторської заборгованості (на 1013 тис. грн. або 33,5%). Запаси зросли на 180 тис. грн. або 4,1%, а грошові кошти на 206 тис. грн. або 36,8%. Зростання грошових коштів позитивно впливає на рівень платоспроможності підприємства. У питомій вазі оборотні активи зменшились на 2,98%. Вартість витрат майбутніх періодів не спричиняла значного впливу на динаміку та структуру активів.

За досліджуваний період (2011;2012рр.) спостерігалась незначна зміна структури активів ПАТ «Галенергобудпром», яку можна спостерігати на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Динаміка напрямів використання фінансових ресурсів ПАТ «Галенергобудпром» за 2011;2012рр.

Необоротні активи протягом періоду утворені за рахунок основних засобів, а оборотні - переважно за рахунок запасів та дебіторської заборгованості. Зростає частка дебіторської заборгованості - із 16,38% у 2011 році до 17,34% у 2012 році. Частка запасів у структурі активів зменшується — із 23,59% у 2011 році до 19,49% у 2012 році. Витрати майбутніх періодів протягом 2011 року були відсутні, а у 2012 році складали показник 2 тис. грн., тобто, на динаміку та структуру напрямів використання фінансових ресурсів ПАТ «Галенергобудпром» їх вплив є мінімальним.

Таким чином, на підприємстві спостерігається й зростання розміру валюти балансу, що свідчить про збільшення обсягів господарської діяльності. У структурі джерел формування фінансових ресурсів основна частка належить власному капіталу, що позитивно впливає на фінансову незалежність підприємства. Активи підприємства переважно утворені за рахунок необоротних активів, що свідчить про виробничу спрямованість підприємства; присутня тенденція до зростання дебіторської заборгованості, отже підприємству слід приділити увагу роботі з покупцями та замовниками.

2.3 Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства

У бухгалтерському балансі активи групуються за ступенем зростання їх ліквідності, а зобов’язання розміщені в міру скорочення термінів їх погашення. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні активів, згрупованих за рівнем їхнього ліквідності із зобов’язаннями, згрупованими за строками їхнього погашення. Інформаційною базою виступають баланси підприємства (додатки А-Б). Аналіз ліквідності балансу ПАТ «Галенергобудпром» в 2011;2012 роках наведено у додатку Е.

Як видно з додатку Е, на підприємстві ПАТ «Галенергобудпром» протягом всього періоду спостерігається умова:

А₁? П₁; А₂? П₂; А₃? П_3; А₄? П_4.

Це свідчить про те, що ліквідність балансу підприємства не є абсолютною. Зокрема, по параметру А₁ > П₁ має місце платіжна нестача. Проте слід зазначити, що її розмір щороку зменшується (із 2504 тис. грн. на початку 2011 року до 986 тис. грн. на кінець 2012 року). Тобто, підприємство не має наявних грошових коштів для розрахунків з кредиторами. Для їх погашення підприємство має реалізовувати швидко реалізовані активи та активи, що повільно реалізуються. Однак така компенсація є лише вартісною, а в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.

По параметрах А₂ > П₂ та А₃ > П₃ баланс відповідає критеріям абсолютної ліквідності. Постійні пасиви переважають активи, що важко реалізуються, відповідно можна стверджувати про нормальну ліквідність балансу підприємства.

Далі здійснимо розрахунок та аналіз основних показників ліквідності та платоспроможності. Вони застосовуються для оцінки можливостей підприємства виконувати свої короткострокові зобов’язання. Розраховані показники ліквідності для ПАТ «Галенергобудпром» наведені у табл.2.4.

Таблиця 2.4

Показники ліквідності та платоспроможності ПАТ «Галенергобудпром» за 2011;2012рр.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує скільки одиниць поточних активів припадає на одиницю поточних зобов’язань. Логіка визначення даного показника полягає у тому, що підприємство погашає короткострокові зобов’язання в основному за рахунок поточних активів, отже, якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов’язання, то підприємство ліквідне. Даний показник на ПАТ «Галенергобудпром» протягом усього періоду був вищим за нормативне значення і складав 5,48 у 2011 році та 4,11 у 2012 році. Тобто, підприємство має значний обсяг оборотних коштів, сформованих за рахунок власних джерел.

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується по більш вузькому колу поточних активів, коли із розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину — запаси. Він показує, яка частина поточних активів, за винятком запасів та витрат, покривається поточними зобов’язаннями. На підприємстві він складав 2,50 у 2011 році, а у 2012 році зменшився до 2,13, проте все одно суттєво перевищує нормативне значення.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) показує яка частина короткострокових зобов’язань може бути при необхідності погашена одразу ж. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнту абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2. На підприємстві цей показник протягом 2011 року складав 0,38, а у 2012 році зменшився до 0,33. Це свідчить про те, що підприємство має достатню величину коштів, щоб розрахуватись з терміновими боргами. Динаміка основних показників ліквідності наведена на рис. 2.4.

Рис 2.4. Динаміка основних показників ліквідності ПАТ «Галенергобудпром» у 2011;2012рр.

Чистий оборотний капітал відображує величину оборотних активів, що фінансується за рахунок довгострокових та постійних пасивів. На підприємстві його значення є позитивним, що свідчить про те, що підприємство може не тільки своєчасно та в повному обсязі погашати свої поточні зобов’язання, а й здатне забезпечити безперервність та безперебійність процесу виробництва та реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Спостерігається його збільшення із 6557 тис. грн. у 2011 році до 7126 тис. грн. у 2012 році. Схожу тенденцію демонстрували поточні фінансові потреби підприємства. Їх зростання у 2012 році на 363 тис. грн. свідчить про зростаючу майбутню потребу у короткострокових кредитах банків для фінансування оборотних активів. Чистий оборотний капітал переважає поточні фінансові потреби, що вказує на достатній рівень ліквідності ПАТ «Галенергобудпром».

Показник власних оборотних коштів показує який розмір оборотних активів може бути профінансований за рахунок власних коштів. Даний показник на підприємстві зростає - із 6189 тис. грн. до 6760 тис. грн.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами показує яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власного капіталу. Чим вище значення даного показника тим вище рівень платоспроможності та кредитоспроможності підприємства. Як ми бачимо з таблиці значення даного показника протягом 2012 року зменшується з 0,77 до 0,72, що є негативним для підприємства і свідчить про зменшення його платоспроможності.

Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними оборотними коштами на підприємстві складав 1,42−1,49 у 2011;2012 роках. Тобто, матеріальні запаси повністю фінансується за рахунок власних коштів підприємства. Цей показник знаходиться у межах нормативного значення, крім того у 2012 році спостерігається його зростання на 0,07. Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів показує яка частка власних оборотних коштів забезпечується найбільш ліквідними активами, тобто грошовими коштами. На ПАТ «Галенергобудпром» він складає 0,09 у 2011 році та 0,11 у 2012 році, тобто на підприємстві зростає частка грошових коштів.

Коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості показує, що у 2011 році підприємство на 1 грн. дебіторської заборгованості залучало 0,48 грн. кредиторської, а у 2012 році — 0,43 грн. Це вказує на те, що підприємству слід приділити увагу роботі з покупцями та замовниками.

Таким чином, ліквідність балансу підприємства не є абсолютною. Зокрема, підприємство не має наявних грошових коштів для розрахунків з кредиторами. Для їх погашення підприємство має реалізовувати швидко реалізовані активи та активи, що повільно реалізуються. Постійні пасиви переважають активи, що важко реалізуються, відповідно можна стверджувати про нормальну ліквідність балансу підприємства. Показники ліквідності та платоспроможності ПАТ «Галенергобудпром» переважно знаходяться у межах нормативних значень. Протягом 2012 року спостерігається незначне погіршення коефіцієнтів ліквідності, проте воно не спричиняє значного впливу на рівень ліквідності. Розраховані відносні показники ліквідності та платоспроможності свідчать про те, що підприємство можна вважати платоспроможним та ліквідним.

Розділ 3. Напрями підвищення ліквідності та платоспроможності ПАТ «Галенергобудпром» з метою зміцнення його фінансового стану

3.1 Шляхи покращення ліквідності та платоспроможності ПАТ «Галенергобудпром»

Проведений аналіз показників ліквідності та платоспроможності ПАТ «Галенергобудпром» показав, що незважаючи на деяке їх зниження у 2012 році, вони є вищими за рекомендоване значення та свідчать про високу платоспроможність підприємства. Натомість показники ліквідності балансу свідчать про його неоптимальну структуру, зокрема переважання найбільш термінових зобов’язань над найбільш ліквідними активами. Це зумовлює платіжну нестачу та негативно впливає на термінову платоспроможність ПАТ «Галенергобудпром». Враховуючи це, напрями покращення ліквідності та платоспроможності підприємства мають включати заходи, спрямовані на зростання найбільш ліквідних активів.

Досягнути цього підприємство може завдяки: ефективному управлінню дебіторською заборгованістю; оптимізацією виробничих запасів та зменшенням залишків готової продукції; управлінням грошовими коштами.

Необхідною є розробка заходів щодо скорочення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, що дозволить перевести заборгованість покупців та замовників у грошові кошти. При цьому можуть використовуватися різноманітні методи управління дебіторською заборгованістю, які можна класифікувати на такі групи:

1. юридичні - претензійна робота, подача позову до суду.

2. економічні - фінансові санкції (штраф, пеня, неустойка), передача в заставу майна і майнових прав, призупинення постачань продукції.

3. психологічні - нагадування по телефону, факсу, пошті, використання ЗМІ чи поширення інформації серед суміжних постачальників, що загрожує боржнику втратою іміджу.

4. фізичні - арешт майна боржника, вироблений органами державної виконавчої служби.

Застосування вище перерахованих методів залежить від строку заборгованості. До простроченої та сумнівної дебіторської заборгованості, згідно з запропонованим алгоритмом, рекомендується застосовувати всі вказані методи впливу на боржників.

Для прискорення інкасації дебіторської заборгованості ПАТ «Галенергобудпром» слід вживати таких заходів:

1. надання знижок покупцям за скорочення термінів погашення заборгованості, щоб спонукати їх оплатити рахунки до встановленого терміну оплати;

2. введення штрафних санкцій за прострочення платежу;

3. оформлення угоди з покупцями комерційним векселем з одержанням певного процента за відстрочку платежу;

4. відпуск товарів покупцям на умовах передоплати;

5. використання механізму факторингу і т. д.

При цьому потрібно зіставити ставку пропонованої знижки за достроковий платіж або надбавку процента за відстрочку платежу з очікуваною віддачею коштів в операційній або інвестиційній діяльності підприємства.

Основною умовою ефективної реалізації політики управління дебіторами виступає дотримання граничних обсягів дебіторської заборгованості та термінів її погашення. Але якщо перший чинник знаходиться в межах компетенції виробника продукції, то другий часто напряму від нього не залежить. Єдиним способом забезпечення дотримання умов договорів виступає попередній аналіз кожного дебітора. Важливу роль в управлінні дебіторською заборгованістю відіграють планування, організація та контроль роботи з дебіторами.

Процедура стягнення дебіторської заборгованості має включати такі дії:

1) телефонний дзвінок в бухгалтерію покупця з метою нагадати про суму заборгованості та період її прострочення, а також поцікавитися причиною затримки платежу та взнати можливий строк оплати рахунка;

2) направлення боржнику акта звіряння разом з листом, який містить прохання погасити наявну заборгованість;

3) направлення боржнику вимоги про сплату боргу протягом певного строку;

4) направлення боржнику листа, підписаного юристом підприємства про наміри звернутися до суду з метою стягнення боргу;

5) звернення до суду (при значних сумах заборгованості).

Для зменшення розміру дебіторської заборгованості ПАТ «Галенергобудпром» необхідно: визначати ступінь ризику не уплати рахунків покупцями; збільшувати коло покупців з метою мінімізації втрат від несплати одним або декількома покупцями; контролювати співвідношення дебіторської заборгованості і кредиторської заборгованості; вести оперативний контроль за надходженням готівки; своєчасно визначати сумнівну заборгованість; вести претензійну роботу співпрацюючи з юридичною службою; своєчасно надавати платіжні документи; припиняти дію договорів з покупцями, що порушують платіжну дисципліну. Планується, що за рахунок управління дебіторською заборгованістю підприємство зможе зменшити її розмір на 35%.

Крім того слід приділити увагу управлінню запасами з метою їх зменшення, що призведе до зменшення потреби підприємства у спрямуванні своїх грошових коштів у їх закупівлю. Скорочення рівня запасів на ПАТ «Галенергобудпром» можна досягнути шляхом застосування моделей управління запасами.