Система науково-дослідної роботи в закладах освіти

Реферат на тему:

Система науково-дослідної роботи в закладах освіти Розбудова системи освіти України вимагає пошуку та апробації шляхів удосконалення навчально-виховного процесу.

Наука — соціально-значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і систематизація об'єктивних знань про навколишній світ. Це система людської діяльності, спрямована на виробництво нових знань про природу, суспільство і мислення.

Організація науки в державі включає чотири основних сектори:

академічний — спрямований на забезпечення фундаментальних досліджень, які приводять до одержання нових знань, ідей та теорій;

вузівський — спрямований на забезпечення фундаментальних і прикладних досліджень, які дають нові знання та розробки, придатні до практичного застосування;

галузевий — спрямований на проведення прикладних досліджень та здійснення розробок і Нововведень виробничий — пов’язаний із запровадженням науково-технічних розробок, удосконаленням техніки і технологій, завдяки чому здійснюються винаходи, створюється нова техніка і нова продукція.

Наукове дослідження — це цілеспрямоване вивчення об'єкта чи явища, в якому використовуються методи науки і яке, розкриваючи закономірності розвитку даного об'єкта (явища), формує нове знання про нього, пояснює закони його функціонування і вказує чи передбачає шляхи та форми використання одержаного знання в інтересах суспільства.

Емпіричне дослідження — спрямоване безпосередньо на об'єкт, що вивчається і будується на даних спостереження та експерименту. В процесі емпіричного дослідження встановлюються нові факти, проводиться їх систематизація та узагальнення.

Теоретичне дослідження пов’язане із вдосконаленням та розвитком понятійного апарату галузі науки та спрямоване на пізнання об'єктивної реальності в її зв’язках та закономірностях.

Наукове педагогічне дослідження — це процес формування нових педагогічних знань, один із видів пізнавальної діяльності, спрямований на розкриття об'єктивних закономірностей навчання, виховання та розвитку.

Для сучасних закладів освіти характерними є різні види досліджень, які проводяться:

з ініціативи та в інтересах навчального закладу, або зовнішніх організацій;

силами навчального закладу, за участю зовнішніх спеціалістів, сторонніми спеціалістами за участю працівників школи;

для обґрунтування рішення про розвиток закладу освітидля реалізації програми розвитку закладу;

в обмежених рамках окремих груп і класів;

для вивчення певних сфер життя закладу освіти, його діяльності в цілому;

для вивчення навчальних закладів міста, області, регіону;

в рамках регіональної чи державною системи освіти;

в рамках міжнародних дослідницьких проектів.

Основними видами студентської науково-дослідної роботи є:

1. 1.Дослідження, пов’язані з виконанням навчальних завдань лабораторних робіт, нагромадженням дослідного і експериментального матеріалу для практичних занять, критичним аналізом наукової літератури.

2. 2.Індивідуальна і колективна робота за навчальними завданнями під час педагогічних і технологічних практик, яка є основою написання випускних і дипломних робіт.

3. 3.Науково-дослідна робота у позаурочний час (робота у студентських наукових гуртках, проблемних групахучасть у дослідженнях кафедр, наукових лабораторій тощо).

Для того, щоб бути педагогом-дослідником і забезпечити високий теоретичний і методичний рівень наукової роботи, необхідно :

вміти знаходити нове в педагогічних явищах, виявляти в них приховані зв’язки та закономірності;

оволодіти існуючими науковими поняттями та уявленнями;

точно описувати факти та явища з використанням загальноприйнятої термінології;

підбирати споріднені факти за їх суттєвими ознаками, групувати їх у відповідності із загальнонауковими правилами;

проводити аналіз фактів і явищ, виділяти з них загальне й одиничне, суттєве та другорядне;

передбачати тенденції розвитку, можливі зміни досліджуваних явищ та процесів.

Дослідницька діяльність у педагогіці ґрунтується на комплексі принципів — загальних, базових положень, в яких, на основі пізнання наукових законів, формулюються вимоги, що забезпечують успіх у досягненні мети. До провідних принципів педагогічного дослідження відносять:

Принцип об'єктивності. Він виключає однобічність, суб'єктивізм і упередженість у підборі та оцінці фактів, вимагає використання таких методів та процедур, які дозволяють одержати максимально достовірне знання про предмет дослідження.

Реалізація принципу об'єктивності передбачає:

чітке обґрунтування вихідних позицій;

дотримання логіки та вибраних засобів дослідження;

забезпечення доказовості одержаних висновків і узагальнень.

Вихідна умова доказовості висновків проведеного дослідження — це достовірність фактів, а також охоплення максимальної кількості факторів, що входять у сферу педагогічного дослідження.

Принцип врахування неперервних змін, розвитку досліджуваних явищ. Вказаний принцип обумовлюється діалектичною природою педагогічного процесу, постійним розвитком досліджуваних явищ від одного стану до іншого.

Принцип виділення основних факторів, які визначають кінцевий результат. Із значної кількості факторів, які впливають на педагогічний процес, необхідно виділити і вибрати головні, визначальні, які й стануть предметом розгляду.

Принцип врахування об'єктивних суперечностей, що притаманні педагогічним явищам та процесам. Сутність змісту педагогічного дослідження полягає, насамперед, у вивченні й усуненні існуючих суперечностей освітньої діяльності.

Принцип єдності історичного та логічного. Він передбачає врахування історії розвитку об'єкта (процесу), його сучасного стану та перспектив подальшого розвитку. Реалізація даного принципу ставить перед дослідником вимогу наступності в пошуковій діяльності, врахування нагромадженого досвіду та стану розвитку педагогічної теорії.

Принцип концептуальної єдності педагогічних досліджень. Дослідник повинен пояснювати досліджувані явища, виходячи з єдиних позицій, розуміння сутності та закономірностей навчально-виховного процесу.

Принцип співвідношення досягнутого рівня з моделлю, метою. Результати дослідження оцінюються з позицій поставленої мети, ідеалу, перспектив розвитку навчально-виховного процесу.

Принцип єдності дослідницького і навчально-виховного процесів. Педагогічне дослідження повинно завжди бути вписане в живий процес навчання та виховання, сприяти їх вдосконаленню і не впровадженню негативних результатів.

Принцип поєднання аспектного і цілісного підходів. Багатоплановість предмету педагогічного дослідження робить неможливим його безпосереднє пізнання як єдиного цілого. Дослідник вимушений обмежуватись і вивчати лише окремі аспекти. Разом з тим, це передбачає можливість і необхідність розгляду об'єкту з інших позицій, реальної оцінки результатів дослідження як часткових, співвіднесення їх з даними, одержаними при вивченні досліджуваного явища в інших аспектах.

Принцип системного підходу. Педагогічні процеси чи явища завжди системні. Специфіка системи не вичерпується особливостями складових елементів, а пов’язана, насамперед, з характером їх взаємодії між собою. Дослідник ставить за мету вивчити характер і механізм цих зв’язків та відносин.

При плануванні та проведенні наукового педагогічного дослідження варто уникати можливих недоліків, до яких слід віднести:

1. 1.Низький науковий та методологічний рівень дослідження.

2. 2.Відсутність глибокого теоретичного та практичного осмислення змін в освітній політиці держави на конкретному етапі розвитку суспільства та на перспективу.

3. 3.Поверховий, некритичний аналіз історії розвитку досліджуваного питання, наукової літератури, педагогічної практики.

4. 4.Використання методів, що не забезпечують необхідної об'єктивності й достовірності одержаних емпіричних даних.

5. 5.Некоректне застосування статистичних методів обробки результатів дослідження.

6. 6.Дублювання тематики досліджень.

Досягнення високого методичного та наукового рівня педагогічного дослідження передбачає:

відбір найбільш актуальної проблематики;

конкретне й мотивоване обґрунтування визначення стратегії дослідження, його мети, завдань і предмета;

спрямованість методики й організації дослідження на розкриття нових наукових фактів, закономірностей педагогічних явищ, пошук шляхів оптимізації навчально-виховного процесу;

коректну організацію та поетапність проведення науково-дослідної роботи на основі системно-структурного підходу та використання адекватних засобів методологічного аналізу;

визначеність у виборі та застосуванні понятійно-категорійного апарату дослідження;

прогнозування розвитку педагогічних процесів, розробка теорії та практики навчання й виховання, що відповідає запитам сьогоднішнього дня.

Науково-дослідна робота може поводитися з використанням таких основних видів педагогічних досліджень:

1. Колективне. Проводиться у двох формах:

1) як кооперація, коли кожний учасник веде свою тему, а одержані результати надходять у загальний фонд і використовуються колективом у практичній діяльності;

як інтеграція, коли всі учасники працюють над загальною темою, здійснюючи різні варіанти розробок чи експериментів на матеріалі різних навчальних предметів.

2. Комплексне. Таке дослідження спрямоване на різностороннє вивчення навчально-виховного процесу не лише в педагогічному, але й в інших аспектах: соціологічному, психологічному тощо. Проводиться, як правило, у співдружності із різнопрофільними науковими установами та спеціалістами. Таке дослідження забезпечує багатоаспектність вивчення педагогічного процесу чи явища.

Колективні й комплексні дослідження характеризуються тим, що мають єдину провідну ідею та гіпотезу, загальну теоретичну платформу, єдині принципові підходи до методики дослідження та інтерпретації результатів.

Проведення комплексного дослідження ставить перед його учасниками такі вимоги :

ознайомлення з колективно розробленою концепцією про сутність навчально-виховного процесу як цілісного явища;

чітке уявлення про основні компоненти та рушійні сили навчально-виховного процесу;

визначення місця предмету в загальному комплексному об'єкті дослідження;

теоретичне обґрунтування структури основних понять, що досліджуються;

виявлення характеру взаємодії основних компонентів, що входять у досліджуваний предмет;

визначення рушійних сил досліджуваних процесів;

використання адекватних, поставленим завданням, методів дослідження;

проведення якісного та кількісного аналізу одержаних результатів, співставлення їх із результатами інших учасників комплексного дослідження;

обґрунтування висновків про кінцевий результат проведеного дослідження.

Рекомендована література.

1. 1.Випускні і дипломні роботи студентів (за спеціальностями «Трудове навчання», «Професійне навчання»): Метод. посібник / Ю. О. Туранов, Р. М. Горбатюк, Б.О. Мурій та ін.: За ред Ю. О. Туранова. — Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2001. — 96 с.

2. 2.Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: Метод. поради молодим науковцям. — К., 1995. — 45 с.

3. 3.Дипломна робота у вищих педагогічних закладах освіти (Положення про організацію і виконання) зі спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання» напряму підготовки «Педагогічна освіта» / В. К. Сидоренко, Є.В. Кулик. — К., 2001. — 44 с.

4. 4.Кыверялг А. А. Методы исследований в профессиональной педагогике. — Таллин: Валгус, 1980. — 334 с.

5. 5.Методика застосування комп’ютерної техніки при викладанні предметів шкільного курсу: Навчальна програма для студентів пед. спеціальностей ВНЗ III-IV рівнів акредитації / С. Й. Феник, І.І. Бабин. — Тернопіль: ТДПУ, 2002. — 10 с.

6. 6.Методичні рекомендації до написання наукової праці / Укл. В.В. Васильєв. — Дніпропетровськ: ДДУ, 2000. — 26 с.

7. 7.Науково-дослідна роботи в закладах освіти: Метод. посібник / Укл. Ю. О. Туранов, В.І. Уруський. — Тернопіль: Астон, 2001. — 138 с.

8. 8.Основы научных исследований: Учеб. для техн. вузов / В. И. Крутов, И. М. Грушко, В. В. Попов и др.- Под ред. В. И. Крутова, В. В. Попова. — М.: Высш. шк., 1989. — 400 с.

9. 9.Положення про порядок підготовки магістрів у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. — Тернопіль: ТДПУ, 2000. — 26 с.

10. 10.Сидоренко В. К., Дмитренко П. В. Основи наукових досліджень: Навч. посібник для вищих пед. закладів освіти. — К. РННЦ «ДІНІТ», 2000. — 259 с.