Психологія почуттів

Коли людина сприймає предмети і явища навколишнього світу, він завжди якось належить до них, і не холодне, розсудливе ставлення, а своєрідне переживання. Одні події цікавить нього радість, інші - обурення, одні речі йому подобаються, інші цікавить нього невдоволення, одних людей він любить, решти байдужий, третіх ненавидить; щось його сердитий, дечого він боїться; деякими вчинками він пишається, інших соромиться. Задоволення, радість, горі, страх, гнів, любовусе це форми переживання людиною своє ставлення до різноманітних об'єктах; вони називаються почуттями чи эмоциями.

Почуттями чи емоціями називають переживання людиною свого ставлення до того що, що він пізнає чи робить, до інших людей і наодинці себе.

Людина успадкував механізм емоцій то своїх тварин предків. Тому частина емоцій людини збігаються з емоціями тварин: лють, голод, жага, страх. Але це найпростіші емоції, пов’язані із задоволенням органічних потреб. З розвитком розуму та вищих людських потреб з урахуванням апарату емоцій сформувалися складніші людські чувства.

Отже, ми відрізняємо емоцію від почуття. Емоції під час еволюції виникла раніше почуття, властива як людині, а й тварині, і висловлює ставлення до задоволенню фізіологічних потреб. Почуття розвинулися з урахуванням емоцій при взаємодії з розумом, під час формування громадських взаємин держави і властиві лише человеку.

Відчуттяце як складне, постійне, усталене ставлення людини, риса особистості. Почуття виражаються у емоціях, але у нагальні моменти вони можуть виражатися в якомусь конкретному переживанні. Почуття на відміну від емоцій властиві лише человеку.

Відчуттяце свій відбиток у свідомості людини її відносин і до дійсності. 1. ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ЧУВСТВ.

У кожному почутті виділяють три складові: — внутрішнє переживання — поведінкову реакцію — фізіологічні зміни внутрішніх органов.

Третій компонент почуттів — зміни внутрішніх органів прокуратури та біохімічні зрушення, супроводжують ту чи іншу почуття. Ці зміни можна зареєструвати спеціальними приборами.

Відчуття — встановлений емоційний стан. Воно тісно пов’язані з фізіологією емоцій. Сильні емоції пов’язані з низкою фізіологічних змін — змінюється ритм дихання, діяльність серцево-судинної системи, змінюється робота слинних (пересихає в роті), слізних і потових залоз. Причому цейне випадкова збірка розрізнених ознак, а ув’язані між собою реакції організму. Фізіологічно це що означає, що що виник корі великих півкуль мозку процес порушення (при сприйнятті людиною будь-якого об'єкта) за певних умов поширюється і підкірку, де є центри, управляючі діяльністю внутрішніх органів, що зумовлює відповідні зміни у организме.

Включення підкірки і ретикулярною формації в емоційний процес може створювати великий резерв нервової енергії, яку платить людина використовує у діях та поведении.

Задоволення і невдоволення — основні стану людини, з урахуванням яких формуються все незліченні відтінки почуттів. Позитивне емоційний стан підвищує працездатність, знижує стомлюваність людини. Навіть стомлений чоловік у ході сильних позитивних емоційних переживань набуває здатність досить енергійно і продуктивно діяти. Позитивні почуття завжди пов’язані з значним підйомом життєвого тонусу всього організму загалом. Негативні емоційні переживання пов’язані з цими змінами у організмі, що знижують психічну активність людини, ведуть до значному погіршення своєї діяльності, до зниження працездатності. Тому інформація розуміється краще, запам’ятовується міцніше й казки надовго в стані позитивних чувств.

Вчені відкрили існування у різних підкіркових відділах мозку своєрідних емоційних центрів, які умовно було названо «центрами страждання» і «центрами насолоди». Анатомічна близькість цих центрів, а також порушення з однієї центру в інший наводять іноді до взаємопроникнення страждання і насолоду — особливість психіки, яка з давніх-давен знаходила свій відбиток у художньої литературе.

Що ж до фізіологічних механізмів почуттів, то основі їхньої лежать стійкі системи зв’язків в корі, освіти яких на вирішальній ролі відіграє в людини друга сигнальна система. Друга сигнальна система дуже впливає і перебіг емоцій, вони можуть стримувати їх прояв, що відкриває можливість людині управляти своїми емоціями й чувствами.

2. ЗОВНІШНЄ ВИРАЗ ЧУВСТВ.

Змінюючи життєдіяльність людини, емоції виражаються у цілий ряд зовнішніх проявів. Сильні почуття пов’язані зі зміною кровообігу — в стан гніву, страху людина блідне, так кров відливає від зовнішніх покровів шкіри. Від сорому чи зніяковілості людина червоніє, кров приливає до особі. Страх посилює потовиділення, серце починає посилено битися чи, навпаки, «завмирає». При гніві й невеличкі радощі частішає дыхание.

Почуття виявляються й у виразних рухах: міміці (виразні руху особи) і пантомимике (виразні руху всього тіла — поза, жест), соціальній та вокальної (голосової) міміці (інтонація, виразні паузи, підвищення чи зниження голоси, смислові ударения).

Переживаючи радість, людина усміхається, сміється, очі його блищать, руки і ноги немає спокою. У стані сильного гнів людини супляться брови, обличчя червоніє. Руху стають різкими, подих стає важким, голос загрозливим. І горі дуже виразно зовні - людина весь аж перехнябився, поник, плечі його опущені, в ротісумна складка, він ридає чи, навпаки, ціпеніє від горя.

Звісно, менш сильні й глибокі емоційні переживання не виявляється у такої різкої формі. На тому випадку, коли людина навчився управляти виразними рухами, стримувати їх, відчуття провини і взагалі можуть не виявлятися внешне.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЧУТТІВ 3.1 ВИЩІ ЧУВСТВА.

Вищі соціальні почуття відбивають вищі соціальні потребности.

Ці потреби піддаються порівняно швидких змін під час історичного поступу; де вони однакові люди, вихованих у різних громадських формаціях, у різні епохи, належить до різним громадським угрупованням і классам.

Вищі враження в людини з урахуванням задоволення чи невдоволення його вищих духовних потреб. До вищим почуттям ставляться моральні, інтелектуальні й естетичні почуття. А) Моральні чувства:

— почуття справедливости.

— чести.

— долга.

— ответственности.

— патриотизма.

— солидарности.

— творче вдохновение.

— трудовий энтузиазм.

Оцінка людиною своїх дій (самооцінка) пов’язані з переживанням відчуття як совість. Якщо людина, з відчуття власної боргу, усвідомлює правоту своїх дій, він переживає стан спокійній совісті. Спокійна совість пов’язані з переживанням великого морального задоволення й невеличкі радощі, вона дає людині собі силу й упевненість у правоті своїх дій. Б) Інтелектуальні почуття пов’язані із розумовою, пізнавальної діяльністю чоловіки й постійно супроводжують її. Вони також висловлюють ставлення людини до своїх думок, процесам та результатів інтелектуальної діяльності. До них отнести:

— почуття удивления.

— сомнения.

— уверенности.

— удовлетворения.

Відчуття подиву настає тоді, коли людина зустрічається з чимось новим, незвичним, невідомим. Здатність дивуватися — дуже важливе почуття, стимул пізнавальної діяльності. Відчуття сумніви виникає при невідповідність гіпотез і від пропозицій з декотрими фактами і міркуваннями. Почуття впевненості народжується від усвідомлення до справжності й переконливості фактів, припущень і гіпотез, які з’ясувалися внаслідок їх перевірки. Результативна робота спричиняє почуття задоволення. У) Велике у житті людини займають естетичні почуття. Джерело естетичних почуттів — витвори мистецтва: музика, живопис, скульптура, художня проза і, і навіть твори архітектури і досягнення у галузі технічних споруд. Глибокі естетичні переживання люди можуть відчути при спогляданні природи. До естетичним почуттям можна отнести:

— почуття красоты.

— захоплення прекрасным.

— трагического.

— комического.

— возвышенного.

Крім зазначених груп можна назвати і специфічні групи, які з’являються з недостатнім розвитком суспільства. Наприклад, з формуванням приватної власності стали формуватися почуття, які виражають ставлення до ней.

Критерій, яким почуття зараховують до «вищому поверху», — висока ступінь участі коркових і особливо второсигнальных процесів Почуття честі, боргу, справедливості та інші - це комплекси емоційно підкріплених уявлень. Якщо людина чи діє у згоду з щепленими йому поняттями честі та внутрішнього боргу, його вищі соціальні почуття виявляється у поєднані із удовлетворенностью собою, з усвідомленням своєї правоты.

3.2 НИЖЧІ ПОЧУТТЯ (ЭМОЦИИ).

Це емоції, які найменше зазнали змін у процесі розвитку людства. До них отнести:

— голод.

— боль.

— усталость.

— жага Один із особливостей «нижчих емоцій" — чітка локалізація, чи «анатомічна привязка».

3.3 ПОЧУТТЯ ПРОМІЖНОГО КЛАССА.

Цей клас почуттів можна підрозділити втричі групи. А) Позитивні почуття: задоволення, самовдоволення, радість, задоволення собою, блаженство, захоплення, впевненість, радість, довіру, захоплення, симпатія (приязнь), повагу, спокійна совість, ніжність, почуття полегшення, любов (статева), любов (прихильність), почуття безпеки, передчуття, розчулення, зловтіха, подяку, почуття задоволеності, помсти, гордість. Б) Негативні чувства:

Незадоволення, лють, горі, презирство, розпач, обурення (обурення), туга, ворожість, сум (смуток), заздрість, смуток, злість, нудьга, злість, засмучення, розчарування, ненависть, тривога, невпевненість (сумнів), страх, переляк, розгубленість, недовіру, страх, жах, зніяковілість, сором, жалість жаль, незадоволеність собою, каяття, жаль, досада, каяття совісті, нетерпіння, досада, образа, гіркоту, почуття образи, відраза, гнів, огиду, ревнощі. У) Нейтральні почуття: байдужість, стан спокійного, подив, споглядання, изумление.

Нейтральні враження тоді, коли людина перебувають у ясному свідомості, не переживає приємних, ні неприємних почуттів. І все-таки в цьому стан він переживає своє ставлення до світу і до самого себе.

Поділ почуттів на позитивні й негативні зроблено не тому, що з погляду сьогоднішньої моралі одні почуття шляхетні, інші ницими, а лише з ознакою доставляемого задоволення чи невдоволення. Фізіологи встановили, що приємні почуття супроводжуються порушенням переважно парасимпатического відділу вегетативної нервової системи, а неприємніпереважно симпатического її відділу. Тому зловтіха належить до позитивних почуттям, а співчуття до отрицательным.

Деякі почуття, віднесені до негативним, у низці ситуацій все-таки приємні (наприклад, гнів, каяття, жалість — у його випадку, коли ці відчуття можуть бути «излиты», тобто активно виявлено поведінці). Негативних почуттів вулицю значно більше ніж положительных.

3.4 ІНШІ ПЛАНИ ЧУВСТВ.

Одне слово почуття позначають як ті чи інші переживання, але й складні психічні реакції - такі, як почуття інтересу, почуття правди, почуття вроди й відчуття гумору. Ці чотири почуття є єдину групу емоційних явищ, виражають саме загальне активнопозитивно ставлюся людини до жизни.

Це складні психічні реакції; впливати них можна із різних принципових точек.

4. ЗАЛЕЖНІСТЬ ЕМОЦІЙ І ПОЧУТТІВ ВІД ОСОБЕННОСТЕЙ.

ЛИЧНОСТИ.

Постать судять як по думкам, діям і вчинкам, а й у її емоціям і тонких почуттів, що завжди що-небудь спрямовані. Тут спостерігаються великі індивідуальні відмінності. Спрямованість емоцій і механізм почуттів визначається, передусім, властивостями особистості, її світоглядом, поглядами і переконаннями. У принципової людини почуття стійкі і принципові, навіть якщо це гнів чи ненависть. Людина, який володіє сталістю переконань, внутрішньо суперечливий, характеризується емоційної розкиданістю. У таку людину емоції, і враження по випадковим мотивів, відбиваючи нестійкість її внутрішнього світу, мінливість його принципів, і убеждений.

Залежно від моральної стійкості та розвитку вольових якостей, труднощі й невдачі цікавить різні люди різні почуття. У одних це почуття незадоволеності собою, активності, бадьорості, бойового порушення, в інших — почуття безпорадності й досади, смуток. Апатия.

Переживання людини може бути як глибокими, і поверхневими. Глибокі почуття пов’язані з основними сторонами внутрішнє життя особистості: її думками, бажаннями й прагненнями. Тобто глибоко переживає лише те, без що він неспроможна ні жити, ні існувати, що становить його мета життя, основну сутність її інтересів. У тісному єдність із глибиною переживання перебуває стійкість почуттів. Глибоке почуття стало й міцно, він підтвердили впливу побічних і несуттєвих обставин. Почуття неглибокі, хоча, то, можливо, і традиційно сильні, тимчасові і преходящи.

Серед критеріїв і особистісних показників, що у основі різних класифікацій особистості емоційні особливості займають важливе место.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Виникнення почуттів зумовлено громадським буттям людини. Інакше кажучи, почуття носять соціальний характер. У основі почуттів лежать колись всього потреби, які виникли у процесі у суспільному розвиткові чоловіки й пов’язані із гармонійними стосунками між людьми.

Слово «почуття" — багатозначно. Коли кажуть «органи почуттів», то мають у вигляді орган слуху або орган з зору. У словосполученнях «почуття любові» чи «почуття радості» слово «почуття» набуває інше значення. У термінах «відчуття гумору» чи «почуття краси» присутній іще одна значеннєвий відтінок, що означає складне психічне реакцию.

Значення у житті й діяльності почуттів дуже велике. Вони спонукають людини до діяльності, допомагають долати складнощі у вченні, роботі, творчості, повсякденні. Почуття часто визначають поведінка людини, постановку їм тих чи інших життєвих целей.

Без розвитку почуттів людство перебувало на примітивному тварину уровне!

1. ФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПОЧУТТІВ 4.

2. ЗОВНІШНЄ ВИРАЗ ПОЧУТТІВ 5.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ ЧУВСТВ.

1. ВИЩІ ЧУВСТВА.

2. НИЖЧІ ЧУВСТВА.

3. ПОЧУТТЯ ПРОМІЖНОГО КЛАСУ 9.

4. ІНШІ ПЛАНИ ЧУВСТВ.

4. ЗАЛЕЖНІСТЬ ЕМОЦІЙ І ПОЧУТТІВ 10.

ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ ЛИЧНОСТИ.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

1. Психологія та педагогіка/ упорядник Радугин А. А.;

Москва «ЦЕНТР», 1996.

2. Психологія/ Крутецкий В. А.;

Москва «ПРОСВЯЩЕНИЕ», 1980.

3. Емоції і як особистість/ Цибулю А. Н.;

Москва «ЗНАННЯ», 1982.

4. Словник з психоаналізу/ Лапланш Ж., Понталис Ж.-Б.

Москва «ВИЩА ШКОЛА», 1996.