Встановлення складу складських приміщень, визначення їх площі та виконання їх схеми розміщення

Розрахунок площі складських приміщень можна виробляти за нормою навантаження на 1 м² площі підлоги та коефіцієнту використання площі.

Пристрій складів має забезпечити:

• * повну кількісне і якісне зберігання матеріальних цінностей;
• * належний режим зберігання;
• * раціональну організацію виконання складських операцій;
• * нормальні умови праці.

Оснащення складських приміщень залежить від типу і потужності підприємства, нормативів товарних запасів. До обладнання складських приміщень відносяться стелажі і підтоварники для розміщення і зберігання продуктів, у м’ясних камерах — подвесниекрючья, ваговимірювальне, підйомно-транспортне та холодильне обладнання.

Складські приміщення повинні бути оснащені необхідним інвентарем, інструментом для приймання сировини і розкриття тари, його зберігання та відпуску, транспортнимісредствамі для складських приміщень.

Визначення чисельності працівників складу, вибір і складання графіка виходу на роботу

З метою встановлення розпорядку роботи на кожному підприємстві складаються графіки виходу на роботу. Правильно працює і дотримуваний на підприємстві режим праці та відпочинку забезпечують підвищення продуктивності праці працівників, значно знижують травматизм і захворюваність, підвищують культуру виробництва. При складанні графіка спочатку виробляється розрахунок ефективного робочого часу, тобто часу, який повинен відпрацювати кожен кухар за календарний місяць. Розрахунок здійснюється за формулою:

Е еф = [К — (П + В)] * Т см,.

Де Е еф — ефективний фонд робочого часу;

К — кількість календарних днів;

П — кількість святкових днів;

В — кількість вихідних днів;

Т зм — тривалість робочої зміни.

Е еф = [29 — (1 +4)] * 7 = 168 ч.

Потім складається графік виходу на роботу кухарів цеху на травень.

Окремо на міліметровому папері складаємо графік зайнятості працівників цеху.

Для зберігання швидкопсувних продуктів (м'яса, риби, молочних продуктів, жирів і гастрономічних продуктів) на підприємствах обладнуються охолоджувані камери. Кількість складських приміщень залежить від потужності підприємства. На невеликих підприємствах громадського харчування планується не менше двох камер: одна — загальна охолоджувана камера, для короткочасного зберігання м’ясних, рибних напівфабрикатів, кисломолочної продукції, гастрономічних продуктів та ін (або приміщення для холодильного обладнання), інша — неохолоджуваних камера (комора) для нешвидкопсуючих продуктів. На середніх підприємствах повинно бути не менше чотирьох камер: дві камери охолоджувані (м'ясо-рибний, для молочних і жирових продуктів та ін), камера для сухих продуктів і овочева. На великих підприємствах на 150 місць і більше передбачається роздільне зберігання м’яса, риби, молочних і гастрономічних продуктів. Якщо підприємство має ліцензію на реалізацію винно-горілчаних виробів, вони повинні зберігатися в окремій камері. На підприємствах передбачаються приміщення для зберігання білизни, інвентарю, тари. Для забезпечення нормальних умов праці під час приймання товарів, оформленні транспортних і супровідних документів у групі складських приміщень обладнується спеціальне приміщення для приймання сировини і продуктів (завантажувальна).

Оснащення складських приміщень залежить від типу і потужності підприємства, нормативів товарних запасів. До обладнання складських приміщень відносяться стелажі і підтоварники для розміщення і зберігання продуктів, у м’ясних камерах — підвісні гаки, ваговимірювальне, підйомно-транспортне та холодильне обладнання.

Складські приміщення повинні бути оснащені необхідним інвентарем, інструментом для приймання сировини і розкриття тари, його зберігання та відпуску, транспортними засобами для складських приміщень.