Антипсихіатрія (Р.Д.Лейнг)

Антипсихиатрия (Р.Д.Лэйнг)

А. — одна з напрямів екзистенціального психоаналізу, основоположником якого явл. Лэйнг. У основі концепції Лэйнга лежить поняття «онтологічно захищеної особистості «, яка має здатністю бути автономної індивідуальністю, т. е. відчуває непохитну переконаність у своїй собств. реальності й ідентичності, соціальній та реальності й ідентичності ін. людей.

При частковому чи повної відсутності такої впевненості стан первинної (чи осн., базисної) онтологич. захищеності порушується, і в чол. виникає тривога чи занепокоєння, яке випробовується як наявність загрози собств. існування ролі личн. Лэйнг описує три осн. форми такий тривоги, які потребують в терапії.

Поглощение, т. е. страх будь-якого віднесення до когось або чомусь, навіть перед самим собою. Невпевненість в стабільності своєї автономії змушує чол. не боятись втратити при стосунках з ін. людьми свою автономну ідентичність. У цьому чужій любові, зазвичай, побоюються більше, ніж чужій ненависті. Засн. маневром, що використовуються задля збереження своєї ідентичності, явл. ізоляція.

Взрыв, т. е. переживання світу — як готового будь-якої миті обрушитися і знищити ідентичність, сприйняття будь-якого контакту з реальністю, як страшної загрози, оскільки реальність вибухонебезпечна. Реальність, загрозлива поглинанням чи вибухом, явл. переслідувачем.

Оцепенение і деперсоналізація. Заціпеніння — особлива форма страху, завдяки якому чол. ціпеніє, т. е. звертається до камінь, і навіть «магічний вплив », яким хтось намагається звернути чол. в камінь, дію, спрямоване на заперечення личност. автономії чол., уречевлення, деперсоналізацію його личн. Люди, аналізовані у цьому аспекті, схильні почуватися більш-менш деперсонализированными і водночас схильними до того що, щоб деперсоналізувати інших.

Онтологически незахищена личн. не має почуття цілісності відчуває і себе спочатку розщепленої терпіти і тіло, ідентифікуючи себе дедалі частіше з «духом ». Такі личн. почуваються не втіленими і переживають своє «Я «в більшої або меншою мірою відокремленим від тіла, котра відчувається скоріш одним об'єкти у світі, ніж центром собств. буття. Невтілене «Я «стає гиперсознанием і намагається стверджувати свої собств. образи, свій окремий внутр. світ. Такі відчуття притаманні шизоидных личн. і шизофреніків, у своїй створюється система втілених «хибних Я », які заміняли при взаємодії з ін. людьми внутр. і невтілене «Я «чол. Лэйнг приділяв надто багато уваги вивченню шизофренії й одержують результати цих спостережень узагальнив у своїй концепції личн. У світлі останніх роботах він взагалі відкидає межу між нормою, і патологією, вважаючи, що справді хвора не личн., а суспільство, перетворює чол. в психотика у вигляді т. зв. подвійний зв’язку (коли до чол. одночасно пред’являються виключають одне одного вимоги). У цьому шизофренік, з т. із. Лэйнга, як не явл. по-справжньому хворим, і навіть нормальніше багатьох «нормальних «мешканців цього дивного світу. Така характерна для концепції «А. » .

Список литературы

П. П. Горностай. Антипсихиатрия (Р.Д.Лэйнг).