Азійська коричнева хмара" – феномен забруднення атмосфери
Спостереження за атмосферним тиском, що він постійно змінюється. Причина цого криється в густині повітря. Чим холодніше повітря, тім воно та густіше, а тому й важче. Взимку над сушею в помірному поясі тиск більший ніж над морями й океанами. Пояснюється це тім, що суша в цей період холодніша, ніж водні простори. Від суші повітря охолоджується, а отже стає важчим. Над морями й океанами тиск у цей… Читати ще >
Азійська коричнева хмара" – феномен забруднення атмосфери (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Азійська коричнева хмара" - феномен забруднення атмосфери
У Празі 12 серпня 2002 року відбулася конференція, фондована ООН, Яка стосувалася забруднення атмосфери. Про що там йшлося?
— Туман яром, туман долиною… звучить гарно й романтично, коли цей туман у пісня. Алі коли він, цей туман, це три кілометрова темна хмара смоґу над вашою головою, до пісень й романтики далеко. Звіт Екологічної Програми Організації Об'єднаних Націй, який оприлюднено 12-го серпня говорити про туман зовсім іншого ґатунку. Цей туман впливає й на світову температуру та погоду й на людське здоров’я. Впливає негативно.
Азійська коричнева хмара — так науковці назвали феномен, який зменшує досяжність сонячного світла на 10 відсотків. Затемнюють атмосферу відходи, сульфати, нітрати, органічні відходи, вуглець, попіл та інші речовини, що забруднюють повітря. Менше природного світла перетворюється на менший врожай. Азійський врожай рису таким чином зменшується на 10 відсотків. І все це внаслідок забруднення атмосфери паливом, вугіллям, нафтою, газом. Мсешканці Азії уже давно знають, що їхня атмосфера забруднена. Людей печуть очі, сверблять носи, болять легені. Тепер смердоті знають конкретніше чому.
Упродовж останніх сім років науковці проводили так звань Експеримент Індійського Океану. Зібрані дані свідчать про ті, що над Індійським океаном, над південною, південно-східною та над східною Азією висить коричнева імла товщина якої - три кілометри. Якщо ві думаєте, що це лише проблема Азії, то ві помиляєтесь. За тиждень така хмара може облетіти пів світу.
Крім того, що така хмара смоґу зменшує сонячне світло на 10 відсотків, вон водночас втягує у собі тепло, таким чином удвічі підвищує температуру в нижній атмосфері. Науковці кажуть, що така комбінація різко зменшує кількість опадів в тихий місцевостях, котрі уже потерпають від посухи, як наприклад Пакистан та Афганістан й водночас збільшує кількість злив у східних регіонах Азії, де останнім годиною часто відбуваються страшні повені. Усе це може звучати далеким для українського слухача, що йому повені чи посухи в далекій Азії. Проте, не таке все це минулому: азійська коричнева хмара підвищує можливість поширення парникового ефекту та кислотних дощів на територію всієї планети. Вона також спричинилася до сотні тисяч передчасних смертей унаслідок дихальних хвороб.
Звіт Екологічної Програми Організації Об'єднаних Націй порівнює азійську коричневу імлу до лондонського зможу який постав унаслідок паління вугілля, та горезвісного зможу, що висів над Лос Анджелесом через нафтові та хімічні викиди. Сьогодні, обидва міста дихають значно чистішим повітрям бо суворо контролюються викиди у повітря. Автори звіту закликають докладніше вивчати запитання, пов’язані з забруднення атмосфери.
Різні цікаві факти про атмосферу
Значення атмосфери. Атмосферний ярус географічної оболонки оповиває навколо Землю й є найбільш рухомим. Він являє собою лише нижні шари атмосфери до висоти 35−40 км від поверхні Землі.
Повітряна оболонка має велике значення для життя на землі. Вона захищає планету від переохолодження та згубного ультрафіолетового випромінювання Сонця. Без Атмосфери небо було б б чорним, а ніч наставала б й кінчалась раптово — із останнім й першим промінням сонця. У день стояла б нестерпна спека, а ночі було б б нестерпно холодно. Позбавлена атмосфери наша Земля був б непривітною, безбарвною, безплідною — мертвою пустинею. Завдяки атмосфері ти чуєш звучання музики й шелест лісу, морський прибій й дзвінку пісню жайворонка, бачиш блакитне небо й барвисту веселку, полярне сяйво й мерехтіння зір. Опади, грім, блискавка — все це зароджується в атмосфері.
Атмосферне повітря — це в основному суміш двох газів: азоту (78%) й кисню (21%). Крім того, у склад повітря входять вуглекислий газ й деякі інші гази (аргон, неон та ін.).
Є в повітрі і певна кількість пилку, дмитрика, водяної парі, а також газів, що надходять із фабричних й заводських димарів, автомобілів тощо.
Чисте повітря не має кольору, запаху: воно та прозоре. Крізь повітря ми добро бачимо навколишні предмети. У класі із закритими вікнами ти не відчуваєш повітря, бо воно та нерухоме. Наявність повітря можна перевірити таким дослідом. Набери в склянку води. Візьми пробірку й скляну трубку. Опусти їхні у воду й ти побачиш, що в пробірку вода не набралася, а трубці вон на того самого рівні, що і у стакані. Воду в пробірку не пропустило повітря.
Товщина всього атмосферного ярусу понад 1000 км. У будові його розрізняють кілька шарів. Найнижчий кулю потужністю 12 км називають тропосферою. Тут зосереджено 75% всієї маси повітря. Різні явища постривай — хмари, дощ, сніг, вітер тощо відбуваються саме в тропосфері.
Коли б уся атмосфера мала таку густину, як біля поверхні землі, її товщина не перевищувала б 8 км. Проте уже на висоті 160 км густина повітря в мільярд раз менша, ніж на рівні океану. Та навіть така незначна густина повітря гальмує рух штучних супутників землі, нагріває до світіння холодні метеоритні тіла. Над тропосферою розміщений кулю стратосфери, котра сягає висоти 80−90 км. Повітря тут розріджене.
Вище від стратосфери лежить кулю іоносфери. Повітря в ній ще более розріджене ніж в стратосфері. Іоносфера добро проводити радіохвилі. Це має велике значення для радіотехніки. Тут виникають полярні сяйва.
Тиск повітря. Повітря, як й всяке фізичне тіло, має масу й тисне на поверхню землі та на усі предмети, що є в ній. Чи справді це так? Перевір на досліді.
Візьми скляну трубочку, опусти її одним кінцем у воду й закрий верхнім пальцем верхній отвір. Вийми трубочку із води й побачиш, що із трубочки вода не виливається, бо тиск повітря із низу більший, ніж маса води, що міститься в закритій зверху трубочці. Маса кубічного метри повітря біля поверхні землі 1 кг 300 г. знаючи це, ти можеш обчислити якої масу має повітря кімнати, де ти живеш. Для цого виміряй довжину, ширину й висоту помноживши ці показники й матимеш кількість кубометрів своєї кімнати.
Помноживши 1 кг 300г (масу одного кубометра повітря) на добуте число, дістанеш відповідь на питання.
Учені обчислили, що на кожний квадратний сантиметр поверхні землі повітря тисне з силою 1 кг 300 р. цей тиск називають атмосферним. Однак, ми цого тиску не відчуваємо, бо він зрівноважується із нашим кров‘яним тиском. І тому його вважають за нормальний. Колі ж ти піднімаєшся на певну висоту, скажімо в міські, тиск меншає, відчувається біль у вуха, стає важче дихати. Твій внутрішній тиск стає вищим за атмосферний. Тому буває, що через ніздрі починає виділятися притулок. Ті, що повітря має тиск, було б доведено ще XVII ст. наступником Галілео Галілея італійським вченим Торічеллі, який у 1643р. винайшов барометр. Ним й тепер вимірюють атмосферний тиск. Ртутний барометр складається з запаяної із одного кінця трубки із ртуттю, чашки, в якої опущений відкриту частину трубки, і шкали із поділками на міліметри. Якщо трубку заповнити ртуттю, а потім перевернути вгору із закритим кінцем, частина ртуті виллється в чашку, а трубці залишиться стовпчик, висота якого зрівноважує атмосферний тиск у даному місці. Якщо це якщо десь на березі моря на 40-ій паралелі й при температурі повітря 00, то висота ртутного стовпчика дорівнюватиме 760 мм чи 1013 мілібар. Мілібар — це одиниця вимірювання тиску. Такий тиск вважаєтся нормальним. Один мілібар дорівнює тискові тіла вагою 1 р на 1 кв.см. поверхні. Зручним є металевий барометр — анероїд. Складається він із пружної коробочки, із якої викачано повітря. Вона дуже чутлива до зміни атмосферного тису. При збільшенні тиску коробка стискається, а при зменшенні - розширюється. Зміна об‘єму коробки передається стрілці, котра показує на шкалі величину тиску.
Спостереження за атмосферним тиском, що він постійно змінюється. Причина цого криється в густині повітря. Чим холодніше повітря, тім воно та густіше, а тому й важче. Взимку над сушею в помірному поясі тиск більший ніж над морями й океанами. Пояснюється це тім, що суша в цей період холодніша, ніж водні простори. Від суші повітря охолоджується, а отже стає важчим. Над морями й океанами тиск у цей годину стає меншим, бо води тепліші від суші й повітря теж тепліше. Тепле повітря має меншу густину (його менше в кубічному метрі) й меншу масу. Зрозуміло, що і тиск його якщо менший над сушею й вищий над морями й океанами.
Змінюється тиск й із висотою. Чим вище місцевість над рівнем моря, тім менший тиск. З підняттям на кожні 10 м висоти барометр покаже зниження тиску приблизно на 1 мм й на висоті 200 м над рівнем моря шкала барометра показуватиме 740 мм.
Знаючи закономірність зміни атмосферного тиску визначають абсолютні висоти окремих точок на земній поверхні. За зміною атмосферного тиску пілот знає, на якій висоті перебуває літак. З цією метою використовують (альтиметр).
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.