Висновки. 
Особливості політичного дискурсу в перекладі

Відповідно до завдання, ми дійшли таких висновків:

• 1. Політичний дискурс — це потужний інструмент впливу на масову свідомість, сукупність дискурсивних практик, що формують сферу політичної комунікації, а також сукупність вербальних структур, які використовуються у сфері політики і здійснюють вплив на політичну свідомість індивідів та їх участь у перебігу політичних процесів. Політичний дискурс виконує сім основних функцій: інформаційну, інструментальну, прогностичну, нормативну, легітимуючу, переконання та політичної пропаганди. В рамках функціонального підходу дискурс розглядається у зв’язку з використанням мови в процесі мовного спілкування людей. Формальний підхід виявляється там, де дослідник абстрагується від соціальних і конкретно-обумовлених особливостей використання тієї чи іншої мовної одиниці.
• 2. Аналiзуючи пoняття «дискурс», ми стикаємoся з прoтиставленням двoх пoглядiв на прирoду мoви — фoрмальнoгo i функцioнальнoгo. Фoрмальний пiдхiд виявляється там, де дoслiдник абстрагується вiд сoцiальних i кoнкретнo-oбумoвлених oсoбливoстей викoристання тiєї чи iншoї мoвнoї oдиницi. В рамках функцioнальнoгo пiдхoду дискурс рoзглядається у зв’язку з викoристанням мoви в прoцесi мoвнoгo спiлкування людей. Вiдпoвiднo, мoжна гoвoрити прo залежнiсть певнoгo дискурсу вiд тoгo, з якoю метoю i в якoму ракурсi рoзглядалoся саме спiлкування.
• 3. Оскільки мета перекладу політичного дискурсу — викликати в іншомовного адресата реакцію, подібну до реакції адресатів вихідного тексту, то завдання перекладача ускладнюється ще й тим, що політичний дискурс апелює до ієрархії цінностей, актуальної лише в межах певної культури, для якої політичний дискурс власне створений. Перекладач повинен, перш за все, правильно інтерпретувати вихідний текст, а тоді починати пошук засобів мови перекладу, здатних передати функцію вихідного повідомлення, його прагматику та емоційність. Всі види перетворень чи трансформацій здійснених в процесі перекладу, можна звести до чотирьох елементарних типів, а саме: перестановки; заміни; додавання; вилучення. До найбільш поширених граматичних трансформацій можна віднести: синтаксичне уподібнення (дослівний переклад), розчленовування пропозиції, об'єднання пропозицій, граматичні заміни (форми слова, частини мови або члена речення).
• 4. Функціональні властивості дискурсу обумовлені семіотичним розумінням мови як системи знаків, яка служить і використовується для досягнення певних цілей, інакше кажучи, виконанню функцій". Особливості функціоналізму передбачають вивчення структури і функціонування мови з метою виявлення відповідностей між ними, що ґрунтується на визнанні взаємозалежності між формою і функцією, і впливу вживання мови на його структурні характеристики. Враховується, перш за все, те, що основною функцією політичного дискурсу є функція впливу за допомогою мовлення, а лінгвістів цікавить те, які мовні та мовленнєві засоби використовуються для нав’язування політичних уявлень. Так, здійснюючи лінгвістичні дослідження виступів лідерів в межах лінгвопрагматики, ми зуміли описати мовленнєву поведінку політикі.

В цілому, в політичному дискурсі використовуються стратегії релігійного дискурсу, та цитування відомих людей, приділяється багато уваги великій кількості емоційно забарвленої лексики. До найбільш типових стилістично-синтаксичних прийомів у дискурсі належать такі: паралельні конструкції, висування, парцеляція, пропозиції з вступними there, it, відокремлення, перерахування. Найважливішою функцією політичного дискурсу є функція політичної пропаганди, переконання та впливу.