Людські вади (алкоголізм)

Брехня! Горілкою не рождается.

Ні добрих справ, ні дум!

Усі пияцтвом повреждается.

Здоров’я, совість, ум.

(Петро Ива).

Пияцтво як соціальне явище у Росії має глибоке коріння. З’явилося він у результаті насильницького насадження шинкарства іще за Івана Грозному. Спочатку він заборонив торгувати горілкою і пити її всім, крім своїх опричників, але незабаром зрозумів, що це невичерпний джерело для збагачення казны.

Моральне чуття простого народу відразу побачив світ у шинках «нестерпне зло». Звідси пішли такі формулювання, як «голота шинкарська», «шинкарська лайка» та інших. Та поступово на Русі склалося нове правило життя, що «не пити — так у світі вмирати». Споживання горілки неухильно зростало. Духівництво виступало проти пияцтва, тому раз у раз вводилися заходи обмеження продаж спиртного. Але це суттєво відбивалося на доходах держави, тому шинки знову відкривалися, щоб «великого государя скарбниці вчинити велику прибуток». Народ, як могла, пручався нав’язування пияцтва. Кінець 17 століття відзначений заколотами — доведений до відчаю люд не раз приймався громити шинки. Наприкінці 19 століття смертність від пияцтва прийняла катастрофічних розмірів. У 1859 року лише від пияцтва померло 1713 людина. Тюрми були переповнені арештованими за «питні заворушення». «Тверезі бунти» не зупинили царському уряду. Адже дохід держави неухильно зростав. В1863 року він перевищив 281 мільйон рублів, що становило 46% бюджета.

Ми, у Росії пияцтво — порок історичний. Ось що пишуть «Петербурзькі відомості» за 1858 рік: «Вживання горілки… згубна звичка, систематично расстраивающая здоров’я, незворотно губящая тіло і душу».

Навіщо люди одурманиваются? Коли їх звідси, то найчастіші варіанти відповідей будуть такими: — для зігріву, -для розслаблення, — все п’ють, -з горя, — з радості, — ніж відвикнути, й інші подобное.

Отже, на думку питущого людини, привід завжди найдется.

Здається, любить людина власну сім'ю, своїх дітей. Він готовий піти для них як на будь-які жертви, але пропиває ті гроші, які чи допомогли б вирвати його сім'ю зі злиднів. Вочевидь, причина пияцтва більш глибока, ніж вначале.

Людина має хіба що дві сутності - духовну і матеріальну. Сліпа матеріальна сутність їсть, п'є, відпочиває, спить, плодиться і рухається. Видюча духовна сутність щось робить, але оцінює діяльність матеріальної, засуджуючи чи схвалюючи її. Цю духовну сутність ми називаємо совестью.

Людина може по-різному реагувати на вказівки свого сумління. Він можуть призвести своєї діяльності у відповідність із вказівками совісті чи навпаки підігнати вказівки совісті під своєї діяльності. Хтось воліє одне, хтось інше. Другий варіант значно простіше. У цьому вся і сутність всіх людських вад, Не тільки пьянства.

Розлад зі своїми совістю не проходить безболісно. Людині треба було якто заглушити її голос. Це найпростіше зробити за допомоги дурманних речовин, як-от алкоголь і наркотики. Тверезому совісно те що совісно п’яному. Люди п’ють, щоб заглушити совість по тому, як зроблений аморальний вчинок, або у тому, щоб зробити вчинок, гидкий совісті (кажуть «для хоробрості»). Саме стані алкогольного сп’яніння відбувається безліч тяжких злочинів, як-от вбивство, пограбування, насилие.

Та найстрашніше в іншому. Люди непросто одурманиваются, намагаючись заглушити своє сумління. Вони, знаючи, як впливає вино, змушують пити інших, аби ті не помічали, з ким мають дело.

Існує зване професійне пияцтво. Наливають солдатам під час воєнних дій. П’ють повії, бандити. Катові перед стратою наливали кухоль водки.

Хочу привести приклад зі життя. У під нами живе алкоголік (колишній міліціонер). Пьет завжди, постійно. Пропиває всю пенсію, ходить по сусідам, займаючи гроші. Борги не повертає, але йому дуже цього соромиться. Тому бере позичає в інших, щоб забутися. Митися перестав двох років тому. Коли він відкриває вікна, сморід стоїть нестерпний. Влітку ми живемо з закритими вікнами, ніж отруїтися миазмами. В нього дві дочки. Є внучки. Доньки не підпускають його про дітей. Він переживає, тому знову п'є. Його хто б називає по батькові, попри вік. Всім він Ванька. Утворюється замкнене коло, з яких не вирватися. А йому немає 50-и лет.

Усі усвідомлюють, що алкоголізм — зло. Люди розуміють, що вживання спиртного завдає страшний шкода їх здоров’ю, репутації, заважає професійна кар'єра. Відкидання цього зла можна шляхом зміни свідомості. Алкоголізм, як заразна хвороба, спричиняє деградацію особистості, губить інтелект. Діти алкоголіків народжуються розумово відсталими уродами.

Час схаменутись, чи нашій країні не залишиться російських. Їх місце займуть мусульмани, яким пити забороняє Коран. Ми повинні вигнати зеленого змія з нашого жизни!

Список використаної литературы:

1) Сергій Шипов «Про тверезості в России».

2) Л. М. Толстой «Навіщо люди одурманиваются?».

3) Л. М. Толстой «Час опомнится».