Сравнительный аналіз вживання знаків препинания у російському й англійською мовами мовами

Сравнительный аналіз вживання знаків препинания в російською та англійською языках

Цель даної роботи — показати подібності та відмінності в вживанні знаків препинания у «англійському і російській мові. Слово «пунктуація», як відомо, походить від латинського слова «punctum», що таке «точка».

Лингвистический енциклопедичний словник дає три визначення пунктуации.

Во-первых, графічних поза алфавітних знаків, які утворюють разом із графікою і орфографією кошти письмового мови. Головна їхня призначення — членування і графічна організація друкованого чи письмового текста.

Во-вторых, пунктуація — це система правил оформлення письмового тексту, історично що склалася у даній конкретній языке.

В третіх, пунктуація — це розділ мовознавства, вивчав закономірності системи пунктуації і норми вживання знаків препинания.

В сучасних теоретичних працях про мову питанням пунктуації приділяється трохи уваги, а, тим часом, вона найбільший визначенню помилок після орфографії. Тому ми вважаємо цієї теми гідної вивчення актуальною будь-якою етапі навчання мови, як російському, і англійської. Понад те, у вартості цієї теми на дослідження легко переконатися, якщо не згадати розділові знаки при переписуванні якогось невеликого уривки із розмови у якомусь произведении.

Принципы використання знаків препинания у розвинених європейських мовами, у «англійському, зокрема, грунтуються загальних функціях — відділенні чи поділі, тобто., на виділенні елементів тексту та його групп.

Таким чином, можна назвати два типу знаків препинания — одиночні і парні (перебуваючи у двох місцях пропозиції, вони співвідносяться друг з одним подвійні коми, подвійні тирі, дужки, лапки). У позиції кінця пропозиції ставляться одиночні знаки — точка, питальний і окличний знак, крапки до функцій недомовленості, обриву пропозиції. Існує ще одна універсальна група знаків препинания: два знака поруч, вони набувають самостійного значення. Сюди відносяться: питальний знак в дужках (?), питальні знаки з полів, знаки оклику знаки й у дужках і з полів (!). Сюди належить вживання знака запитання реклами, як дорожній знак, наприклад. У цьому функції цю групу знаків препинания рівносильна цілому пропозиції: потоку інформації, заклику до обережності, наближення до небезпеки або ж щоб викликати реакцію. До речі, в позиції початку пропозиції можуть стояти лише одиниці розділові знаки: лапки, дужки (рідко), тирі (щодо англійської мові дуже рідко), крапки (як продовження попереднього викладу інформації). Інші знаки на початку пропозиції просто немыслимы.

Рассмотрим далі з порівняльного аналізу вживання знаків препинания у різних мовами (російському, британському і американському варіанті англійської). Зокрема, подвійні лапки притаманні росіянину та американському англійської, а одинарні лапки — британському англійської. Наприклад: «Now», he said, «I`ve finished reading «The Raven». ««The Raven» — «Ворон» — цю назву поеми, вона завжди виділяється лапками. Ця функція лапок цілком однакова переважають у всіх мовами, як та «круглі і квадратні дужки. Перші служать для информации-объяснения, а другі - для додаткової інформації. Наприклад: …"Your order (including items № 391,394 [№ 392,393 were out of stock]) was fulfilled.».

Следует зазначити, що функція точки, як знака препинания наприкінці пропозиції, нічим у різних мовами, чого не скажеш тире.

Одиночные тирі виконують кілька функцій в англійській, не збігаються з функціями тирі у російському (він вживається для розмежування що підлягає від присудка за нульової зв’язці), наприклад: «Наш сусід — інженер». Такий функції у «англійському мові немає, оскільки у «англійському мові в оповідальному пропозиції зв’язки немає, то тирі може бути, наприклад: «Не a coward!» Натомість у англійській тирі ставиться там, де у російській мові їй немає властиво стояти, саме, для позначення перерваного чи чомусь незакінченого пропозиції (у російській у разі ставиться крапки). Проаналізуємо приклади: «Marrying Sibil Vane?» cried Lord Henry, standing up and looking at Dorian. «But, my dear Dorian — Yesterday when і heard that Sibil Vane had killed herself -.» Тирі у разі позначає незакінчене виклад, причиною якого є сильне хвилювання говорить, взвешивающего своє слово. Ще одна розбіжність у вживанні тирі у «англійському мові від російського. У англійській тирі немає звичаю ставити на початку діалогу для позначення зміни розмовляючих осіб, наприклад: «But how are you going to begin?» «By marrying Sibil Vane.» У англійській у разі досить лапок. Отже, можна сказати, що функції і правил вживання тирі відрізняються у російському й англійською мовами мові.

Далее порівняємо використання іншого знака препинания — коми. Спочатку розглянемо однакові її функції - при перерахування однорідних членів пропозиції, например:

1. He mistrusted her yourth, her common sense and my seamanship.

2. She nodded and smiled.

Но щодо англійської мові при перерахування трьох однорідних членів зустрічається кома перед «and» і «but» у тому перечислении:

1.He lit a cigarette, said good night, and went out.

2.He had always been about to paint a masterpiece, but he had never begun it.

3.Not only hope, but confidence has been restored.

Стоит помітити, і «but» кома ставиться завжди, а перед «and» не всегда.

Как щодо англійської, і у російській мові для обрамлення слів, словосполучень вступного характеру, вклинивающиеся до тексту, для відокремлення поширеного докладання ставляться парні коми чи парні дужки для закрытия:

1.He, Martin Eden, was a better man than that fellow.

2.The old gentleman, her father, was always dabbing on speculation.

Иногда обабіч комами виділяються і, які у розмові мають силу інтонаційного характера.

Одинаково у російському й англійською мовами мові кома ставлять у сложносочинённых пропозиціях за наявності спілок «and», «but», «for», «so»:

1.Aunt Polly asked him questions, for she wanted to trap him.

2.It was clear that something had happened, so we eased up.

Рассмотрим вживання коми в сложноподчинённом пропозиції. У російській мові кома ставиться завжди, а англійській вона ставиться тільки тоді ми, коли закінчується придаткове пропозицію, яке у склад сложноподчинённого пропозиції, який починається за словами «that», «because», «as», «if», «when», «after», «since», «although» та інших. Але якщо спочатку йде головне пропозицію, то кома перед переліченими союзним словами не ставится:

1.When Paul called to see Pearl, she found her still sick.

2. The day came to an end when they appeared in the distance.

3. The solicitor addressed me as he descended the stairs.

Заметим, що у англійському пропозиції перед союзними словами «who» і «which» кома ставится:

1.Oliver was frightened at the sight of so many gentlemen, which made him tremble: and the beadle gave him another tap behind, which made him cry.

2.Tom presented himself before Aunt Polly, who was sitting by an open window.

Рассмотрим відмінностей у вживанні коми щодо англійської і російському пропозиції. У пропозиції з гаком текстом прямої мови в англійському пропозиції ставиться кома, а російському стоятиме двокрапка: She sank down by his side and cried, «Oh, Phil! It`s all so horrid!» Але якщо текст прямої мови довгий, то теж ставиться двокрапка, наприклад: Lincoln said: «Many years ago our fathers had brought forth on this continent a new nation, conceived in Liberty, and dedicated to the proposition that all men are created equal…».

Ещё одне важливе відмінність: у «англійському пропозиції, завдяки особливої англійської інтонації, коми виділяють доповнення в особливу ритмічну групу, як і обстоятельственные обертів, переважно, місця, часу. Ось, наприклад: The young man, who, in the end of September, 1924, dismounted from a taxi-cab in South Square, Westminster, was so unobtrusively American that the driver had some hesitation in asking him to double his fare.

В англійській також обов’язково виділяються довгі причетні і инфинитивные пропозиції, наприклад:

1.Seeing his father coming down the street, the child shouted and ran to the door.

2.To find the street you are looking for, turn left at the first stop sign.

В висновок слід додати, що вступне слово виділяються щодо англійської мові обязательно:

However, he overcame his awkwardness.

Namely, it was her natural shyness.

Of course, he apologized.

In addition, Mr. Turner had a meeting.

She, as a result, failed.

Что стосується наступного знака — двокрапки, то обох мовами він уточнює, пояснює, розширює чи звужує подальшу информацию:

1.All this washing can`t be good for health: it`s not natural.

2. It all comes from the English: they have to be perpetually washing themselves.

Иногда двокрапка стилістично забарвлює пропозицію і свідчить про його високий стиль і серйозність інформації. Звісно, тут між вживанням коми і двокрапки невелика різниця, причому у англійській двокрапка використовується ширше, кілька днів у іншому напрямку, тобто., то, можливо самостійним виступом, например:

Oh, don`t shout Paul: it really isn`t nice.

Mother-in-Law, Sergius: mother-in-law.

Следующий знак — точка з коми — теж приблизно збігається у російському й англійською мовами мові, а часом російської точці з коми відповідає англійською двокрапка. Найголовніша функція точки з коми — стояти наприкінці пропозиції, яке висловлює недостатньо закінчену думку, за ним слід ще одну просту чи важке пропозицію, яким завершує пропозицію, після якого стоїть точка. Крапка з коми може ставлять у пропозиції кілька разів з прикладу одного довгого складного бессоюзного пропозиції, в склад якого входять кілька простих пропозицій, нетесно пов’язаних друг з іншому, ніж заплутати читача довгим пропозицією з різними ускладненнями. До того ж можна побачити, що у цей знак препинания студенти роблять трохи ошибок.

В кінці статті про порівняльному аналізі знаків препинания домовилися висновку, що найбільше помилок на розділові знаки студенти роблять на коми, точки, точки з коми, тирі і двокрапка. Провівши аналіз вживання знаків препинания у російському й англійською мовами мові, домовилися до висновку, що став саме деяка різниця у їх вживанні буває визначенню помилок. Ми постаралися дати аналіз прикладів і обіцяв показати цю різницю і дати пояснення вживання тієї чи іншої знака.