Ж. Бізе (1838—1875 pp.)

Реферат на тему:

Ж. Бізе (1838−1875 pp.).

Жорж Бізе народився 1838 р. в Парижі в сім'ї музиканта. У 1847 р. він поступив у Паризьку консерваторію, яку блискуче закінчив дев’ятнадцятирічним юнаком як піаніст і композитор. Після цього Бізе був посланий на три роки в Італію для вдосконалення своєї майстерності. Уже там він написав кілька творів. У 1861 р. Бізе повернувся в Париж, де продовжував займатися композиторською діяльністю, писанням великих творів, здебільшого опер.

Вершиною творчості Бізе, перлиною оперної музики є опера «Кармен», яку він написав незадовго до смерті. Великою популярністю користуються і його опера «Шукачі перлів» і музика до драми Доде «Арлезіанка». Помер Бізе в розквіті творчих сил у 1875 р.

ТВОРЧІСТЬ Ж. БІЗЕ Весь творчий шлях Ж. Бізе, аж до створення опери «Кармен», сповнений шукань і суперечностей. Поряд з дуже витонченими творами, до певної міри далекими від життя («Джаміле» і почасти «Шукачі перлів»), він пише твори реалістичні, глибоко пов’язані з життям народу, насичені народною мелодикою («Перська красуня» і «Арлезіанка»).

Музика до драми «Арлезіанка». В «Арлезіанці», останньому творі, написаному перед оперою «Кармен», Бізе найяскравіше виявив свої основні прагнення і смаки: тут він знайшов свій шлях — шлях до створення простої, життєвої музичної драми.

«Арлезіанка» — це музика до драми тієї ж назви французького письменника Альфонса Доде, Сюжет пов’язаний з життям французьких фермерів. У музиці «Арлезіанки» багато яскравих музичних характеристик, народних сцен, картин природи, сільського побуту. Вся музика побудована на народних мелодіях. Добре відомий хор з «Арлезіанки», побудований на справжній провансальській народній пісні (звичайно вставляється в оперу «ІКармен»). З музики до «Арлезіанки» зроблено дві сюїти, які користуються великою популярністю.

Опера «Кармен». Сюжет опери запозичений із повісті французького письменника П. Меріме «Кармен». В центрі опери — іспанська циганка, робітниця тютюнової фабрики. У порівнянні з повістю Меріме образ Кармен у Бізе привабливіший, поетичніший. Кармен чарує своєю безпосередністю, прямотою, щирістю і яскравістю почуттів.

В загальних рисах зміст опери такий. Кармен зустрічається з Хозе. Вони покохали одне одного. Через деякий час Кармен стала байдужою до Хозе, вона полюбила тореадора Ескамільо. Хозе переслідує Кармен своїми ревнощами, і вона, обурена зазіханням на її свободу, різко пориває з ним. Кінчається опера тим, що Хозе, побачивши на святі бою биків поряд з Ескамільо нарядну, по-святковому вбрану Кармен, у приступі розпачу і ревнощів убиває її.

Опера починається яскравою, блискучою увертюрою, яка немовби узагальнює її зміст. В ній зіставляється урочистий, життєрадісний марш (хор з останньої дії) з темою Тореадора.

Ця тема має значення основного лейтмотиву, бо вона завжди супроводжує появу Кармен, розвиваючись і змінюючись. Вона звучить завзято і весело при першій появі Кармен.

В момент же назріваючого конфлікту, коли Кармен кидає квітку Хозе, тема звучить трагічно, немовби віщуючи фатальний кінець.

Музичний образ Кармен, що є найяскравішим в опері, виражений через інтонації, близькі до народної іспанської пісні. Кармен найчастіше співає не одна, а в супроводі хору або невеликого ансамблю. Так, наприклад, «Хабанера» підтримується репліками хору. Чарівна мелодія проходить на фоні чіткого, імітуючого гітару супроводу.

Сегідилью, іспанську танцювальну пісню в тричастковому розмірі, Кармен виконує з танцем, кокетливо, завзято.

Глибоким драматизмом насичена сцена ворожіння. Аріозо-ІКармен звучить трагічно і на фоні легкого прозорого дуета циганок виступає особливо яскраво.

Обидва чоловічі образи подані контрастно. Хозе — образ ліричний, для нього характерна безпосередність, тепло, глибина почуттів. Ескамільо — енергійний, мужній, самовпевнений. Партію Хозе виконує драматичний тенор, а партію Ескамільо — баритон.

Свої почуття до Кармен Хозе найповніше виражає в арії у другій дії. Музичною характеристикою Ескамільо є знамениті куплети тореадора.

Цінним є те, що в опері весь сюжет переплітається з побутом, з життям людей, що оточують героїв. Кармен показана серед робітниць фабрики, потім-серед контрабандистівХозе — серед своїх військових товаришівЕскамільо — серед юрби, яка захоплено вітає його. В опері багато і різноманітне використані хори в масових сценах. З ряду побутових сцен слід відзначити невеликий епізод — хор хлопчиків на початку першої дії. Діти зображують розведення варти, і тому хор має чіткий, маршоподібний характер.

Музична мова опери відзначається мелодійністю, простотою, соковитістю і яскравістю. Дуже доступна, легко запам’ятовувана емоціональна музика справляє велике враження на слухача. Ця яскравість і доступність досягається глибоким проникненням у характер народної творчості, головним чином іспанської.

Перша постановка опери «Кармен» у Парижі була зустрінута з обуренням, тому що тодішня публіка не звикла до такої музики, до такого сюжету. Те, що в центрі опери було поставлено просту робітницю, що в ній показано контрабандистів, причому за допомогою музики, побудованої на народних мелодіях, — все не було сприйняте як образа. Оперу було названо аморальною. Бізе переніс провал свого улюбленого твору як велику особисту трагедію. Проте незабаром опера з великим успіхом обійшла європейські сцени. На батьківщині композитора, в Парижі, вона була знову поставлена тільки через вісім років. П. І. Чайковський писав: «Кармен» в повному розумінні «шедевр». Вона з тих речей, яким суджено відбити в собі в найбільшій мірі музичні прагнення цілої епохи… Я переконаний, що років через десять «Кармен» буде найпопулярнішою оперою в світі". Ці слова блискуче підтвердились дальшою її долею. «Кармен» стала однією з найулюбленіших і найбільш відомих опер в усьому світі. Майже нема такого оперного театру, до репертуару якого вона не входила б.