Боротьба з наркотиками

Нині боротьби з наркотиками є найактуальнішою на світової арені. Упродовж останніх десяти років значно побільшало зареєстрованих злочинів і судимостей за злочину пов’язані з наркоманією. Тривалий час цього зло заплющували очі на все — навіть ті, хто мав би боротися з ним.

Наркоманія є світовою проблемою. У нашій країні пов’язана міжнародних зобов’язань боротьби із наркоманією іншими країнами в силу ратифікації єдиної Конвенції про наркотичних засобах. Серйозність загрози спонукала Генеральну Асамблею ООН скликати міжнародну конференцію розробки програми дій зі викоріненню наркоманії. Конференція відбулася Відні у червні 1987 року. У ній участь дві тисячі фахівців із 120 країн. Вжиті: програма співробітництва з боротьбі із зловживаннями наркотичними засобами, постанову по спільної розробці методик визначення ефективних шляхів лікування наркоманії, взаємодії правоохоронних органів прокуратури та специалистов-медиков.

Дані ООН по 117 країн світу свідчать, що дедалі більше людей споживають найнебезпечніші наркотики такі як: героїн, кокаїн, гашиш, марихуана, морфій та інших. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я загальна кількість наркоманів у світі сягає на цей час приблизно 70 млн. людина. Збільшилося число наркоманів серед неповнолітніх й молоді, ростуть контрабанда наркотиків і торгівля ними. Ця діяльність перетворилася на світової бізнес. Річний дохід корпорацій, що організують торгівлю наркотиками, становить приблизно 400 млрд. доларів. Певне уявлення про незаконному обороті наркотиків можна було одержати з урахуванням даних про вироблених великих конфіскаціях. Щороку їх кількість у світі сягає 700−800 випадків. У 1975 року в усьому світі поліцією, і митницею було перехоплене 2 т. героїну, в 1984 р. — 12 т., в 1985 р. — 14 т. Останні 10 років кількість конфискуемых наркотиків зросла у 10 раз.

Відповідно до статистичних даних, американці сьогодні споживають 86% наркотиків, вироблених незаконним шляхом в усьому світі. За підрахунками фахівців у 1990 року у США завезено більш 12 т. героїну, 65 т. марихуани і 150 т. кокаїну, тоді як туди поставили відповідно 10, 59 і 75 т. Американські торговці наркотиками добре налагодили їх виготовлення і в своїй оселі. Тільки в штаті Каліфорнія, за даними NBC, виявлено 5 тис. таємних лабораторій із виробництва синтетичних наркотиков.

У 1986 року у США налічувалося близько 30 млн. наркоманів. У зв’язку з тим, що наркоманія у країні набуває катастрофічних розмірів, в вересні 1986 року, виступаючи з національного телебаченню, президент сказав, що п’ять млн. американців регулярно приймають кокаїн, мінімум 0,5 млн. людина постійно споживають героїн, до 20 млн. (кожен дванадцятий американець) курять марихуану. На грунті наркоманії США відбувається більш половина всіх злочинів. У Великобританії споживання наркотиків зростає за трьома напрямам: опій та її похідні, група гашишу і велика група кокаїну. Зазначається широка ураженість наркоманією молоді. Щороку англійська поліція виробляє до 30 тис. конфіскацій наркотиков.

У деяких країнах (Таїланд, Малайзія, Нігерія та інших.) за торгівлю наркотиками введена смертну кару. У Малайзії такий захід призначається за зберігання 200 грн. марихуани чи 15 грн. героина.

Міжнародна боротьби з незаконний оборот наркотиків — одне з найбільш злободенних транснаціональних проблем. Масштаби незаконного обороту наркотиків нині настільки великі, а отримані від такий діяльності кошти такі великі, що складається загроза для економіки та безпеки багатьох країн Азії та Латинської Америки, правоохоронні органи яких безсилі щось зробити. Левову частку в незаконному обороті наркотиків належить міжнародним злочинним синдикатам, які сконцентрували в руках сотні мільярдами доларів. Річний обсяг прибуток від незаконної торгівлі наркотиками посів друге у світі після торгівлі зброєю. Це дозволяє наркомафії дедалі активніше втручатися у політичну й економічну життя багатьох країн. Жодна їх країна може розраховувати успіх у боротьби з наркомафією за відсутності широкої міжнародного сотрудничества.

Така співпраця почалося початку століття і розвивалося досить все швидше. Перша багатостороння міжнародна Конвенція з опіуму була підписана у Гаазі 23 січня 1912 року. Співробітництво досить активне тривало у межах Ліги Націй. Проте особливо широкого розмаху воно набуло після створення ООН. У 1961 року у Нью-Йорку була підписана Єдина конвенція про наркотичних засобах. У цьому конвенції держави визнали, що операції з наркотичними засобами, зроблених у порушенні постанов конвенції, будуть переслідуватися у кримінальній установленому порядку з конфіскацією як самих коштів, і предметів устаткування, використаних чи виділені на їх изготовления.

1981;го року Генеральна Асамблея ООН прийняла Міжнародну стратегію у сфері боротьби з зловживаннями наркотичними засобами, виконання якій доручено комісії з наркотичним средствам.

Росія бере участь у Конвенції 1988 року, Єдиної конвенції 1961 року, протоколі до неї 1972 року, Конвенції про психотропних речовинах 1971 року. Вона неухильно за суворе виконання усіма державами зобов’язань відповідно до цими конвенціями. У цілому нині позиція Росії характеризується незмінною та послідовної боротьбою За зміцнення і вдосконалення міжнародної системи контролю за виробництвом і які поширенням наркотичних засобів і психотропних веществ.

Кожен, хто незаконно споживає наркотики, несе особисту відповідальність за сприяння злочинну діяльність наркомафії. Такий одна з головних висновків, які у представленій у Відні доповіді Міжнародного комітету з питань контролю над наркотиками (МККН) за 1989 рік. Комітет одна із спеціалізованих установ у рамках ООН.

Не дивлячись на широкомасштабні контрзаходи, що їх світовим співтовариством, мережу пов’язаних між собою злочинних організацій на збуті наркотиків, які мають велику кількість фінансових засобів і зброї, стала діяти ще активніше. Як ніколи велика небезпека те, що може бути підірвано політичних інститутів й економічні системи країн. Як ніколи велика загроза не для життя політичним лідерам, юристів, журналістів пересічних громадян. Оголошена наркомафією війна проти одній з країн загрожують безпеці і цілісності всіх демократичних держав, є війною проти усього країн світу. Тому відповідні дії, створені задля припинення наркобізнесу, мають нести більш узгоджений, комплексний і оперативний характер, бути більш енергійними та ефективними, вживатися в глобальному масштабе.

Країнам, у яких є і давно вкоренилося незаконне культивування нарковмісних рослин, потрібно надати доступом до сучасної розвідувальної технології, що дозволяє знайти й знищити такі посіви. Необхідно поєднувати заходи проти незаконного виробництва й розповсюдження наркотиків з зусиллями зі створення більш справедливого міжнародного економічного порядку, наданням допомоги державам «третього світу» в підйомі національної економіки, у розвитку традиційних експортних галузей в промисловості й сільського господарства, в підготовці спеціалізованих кадров.

Велику занепокоєність Комітету викликає те що, крім зростання незаконного виробництва наркотиків розширюється й «географія» обробітку нарковмісних культур. Так посадки опійного маку, службовця сировиною для отримання героїну, вже виявлено в Гватемалі і Колумбії, а кущі коки, з листя яких виробляється кокаїн, стали вирощуватися в Африці. У країнах, де культивуються ці рослини, діяльність підпільних наркосиндикатов завдає серйозної шкоди навколишньому середовищі. Цей збитки виражається у знищенні лісів і наступного ерозії грунту в слідство використання подсечно-огневых методів, а й у забруднення рік і струмків внаслідок скидання у яких хімічних речовин, застосовуваних при виготовленні препаратов.

У грудні 1988 року у Відні прийнята міжнародна Конвенція про боротьбу проти незаконному обігові наркотиків і психотропних речовин. Документ дозволяє вдосконалити механізм міжнародного контролю за розповсюдженням наркотиків, значно посилити дієвість контрзаходів, зроблених проти наркомафії. Цю конвенцію ратифікували деякі государства.

Стрімке зростання наркоманії загрожує всім верствам нашого суспільства та завдає йому величезних збитків, відтворений у людських жертви, витратах до охорони здоров’я, зростанні злочинності зниженні продуктивність праці. Додаткову загрозу представляє полинаркомания (вживання більш жодного виду наркотиків) і найчастіше разом із алкоголем. Такі небезпечні форми наркоманії ускладнюють процес детоксикації і лікування. У цьому зв’язку Комітет підкреслює важливість досягнення поступу у зниженні попиту на наркотики, що ключовою умовою поліпшення загального стану в сфери їхньої незаконному обігові. Без зниження попиту боротьба проти їх нелегального виробництва може дати лише тимчасовий успіх, оскільки ліквідація одного постачання призведе до появи другого.

Небезпека наркоманії настійно вимагає уделения першочергового уваги програмам її попередження й лікування, націленим на групи підвищений ризик. Найскладнішої завданням є розробка ефективних методів лікування, особливо полинаркомании і зловживання кокаином.

Чинна система міжнародного контролю виходить з положеннях конвенцій 1961 і 1972 рр. і охоплює комплекс заходів, зокрема проведення регулярних консультацій і спеціальних місій, організованих за згодою зацікавленими урядами. При здійсненні своєї контролюючою діяльності Комітет накопичує й аналізує надану у його розпорядження інформацію відповідних національних інтересів та міждержавних органів, зокрема й Міжнародну організацію кримінальної поліції (ІНТЕРПОЛ), про виробництві, виготовленні, модифікації, споживанні, міжнародної торгівлі, запасах і конфіскаціях наркотиків, виявляє вади на організації контролю, пропонує конкретних заходів з усунення. У цьому зв’язку МККН закликає уряду всіх країн суворо дотримуватися становища міжнародних конвенцій що зобов’язують надавати статистичні звіти про обсягах виробництва й торгівлі наркотиками, і навіть інші необхідні дані і є дані у цій области.

Списки наркотичних засобів і психотропних речовин, які під суворий нагляд країн світу піддаються щорічної коригуванні і доводяться до урядів. МККН зазначає, що за даними 1989 року випадки витоку наркотиків і психотропних речовин з законної торгівлі в нелегального обороту залишаються щодо рідкісними, які кількість незначним проти обсягом комерційних операцій. Це стосується як до міжнародного, і до внутрішньої оптову торгівлю наркотичними препаратами.

До основних регіонів, якими дається докладний аналіз стану справ у галузі контролю над наркотичними засобами, входять: Східна, Південно-Східна та Південна Азія, Близький і Середній Схід, Океанія, Європа, Північна Америка, Південна і Центральна Америка, Карибський басейн, а також Африка. У країнах Східної і Південно-Східної Азії вже найбільшу занепокоєність викликає незаконним виробництвом наркотиків і зловживання ними на Лаосі, Мьянме, Таїланді та Гонконзі. Чи ж тільки у північній частини Таїланду знайшли 5 тис. гектарів нелегальних посівів опійного маку, їх 1800 га знищили. Значно почастішали сулчаи захворювання СНІДом. Більше 40% наркоманів є сьогодні носіями смертоносного вируса.

Найбільшими центрами транзитного обороту наркотиків є Малайзія і Гонконг. З огляду на гостроту і серйозність сформованого становища, місцева влада посилюють законодавчі боротьбу з торгівлею наркотиками надають додаткові повноваження слідчі органи, розвиваючи одночасно активне співробітництво з відповідними установами інших стран.

У Бангладеш спостерігається як зростання наркоманії, і незаконного обороту. Нелегальні транзитні партії опію і героїну надходять й у Індію, що є єдиною країною — експортером опію для медичних і наукових цілей. На Близькому і Середньому Сході основного обсягу незаконного виробництва опію посідає Афганістан і Пакистан. У виду нестабільного політичного положення у Афганістані інформацію про масштабах виготовлення й споживання наркотиків у країні невизначена. Обсяг незаконного виробництва опію в Пакистані в сезон 1988/89 рр. становив близько 150 тонн. Уряд вживає заходів, створені задля приборкання зростання наркоманії й пожвавлення боротьби з контрабанди наркотиков.

У Індії міра покарань злочину, пов’язані з нелегальним поширенням препаратів, може становити 5 і більше років тюремного укладання. Що стосується повторного осуду за деякі конкретні злочину, зокрема пов’язані з фінансування незаконному обігові, законом передбачається навіть смертна казнь.

У Австралії трирічна національна кампанія боротьби із наркоманією, що розпочалася 1985 року, була продовжене поки що не 3 року, що проект відбиває стурбованість уряду зростанням зловживання наркотиками. Найбільш поширеними видами наркотичних коштів тут є каннабис, кокаїн, героїн тощо. Значна частина їх виробляється у підпільних лабораторіях, проте ростуть обсяги контрабандних поставок.

У Європі наркотики усе ще серйозної проблемою. Основним способом добування грошей залишаються місцеві джерела. Крім наркоманії, занепокоєність місцевої влади зумовлює зростання зловживання летючими розчинниками, основним споживачем яких стала молодь. Кількість наркоманів у країнах Східної Європи залишається незначним. Найбільше наркоманів посідає республіки Середню Азію. У країнах Західної Європи тенденція до підвищення смертності від наркоманії, яка розвивалася все швидше останніми роками, зберігається; злочинність, що з наркотиками, зростає швидше, ніж будь-яка інша форма кримінальних правопорушень, стали надто частими випадки захворювання СНІДом внаслідок внутрівенного вжитку наркотиків. Обсяги конфіскацій героїну, кокаїну, канабісу досягають більшості країн рекордних уровней.

Розвивається європейське співробітництво з боротьбі з незаконним оборотом. наймасштабнішим форумом у цій галузі є «Група Помпіду», куди входять 19 країн і діюча у межах Ради Європи. На організованою нею травні 1989 року у Лондоні конференції лише на рівні міністрів західних держав було прийнято важливі політичні декларації, що стосуються кокаїнового загрози, конфіскації доходів від обороту наркотиків та зв’язку між поширенням СНІД і наркоманії. З іншого боку, компетентні органи країнчленів ЄЕС співпрацюють між собою за прямими каналам чи через установи системи Європейських сообществ.

У Північній Америці найбільш тривожне становище у навіть Канаді. У Канаді найпоширенішими наркотиками є каннабис і крек, причому приблизно 15 внутрішнього попиту каннабис покривається за рахунок культивування у країні в спеціально обладнаних приміщеннях. Незаконний оборот країні контролюють злочинні організації, котрі перебувають головним чином із іноземних граждан.

Щодо благополучним виглядає становище у Мексиці, де героїн і кокаїн є основний проблемою охорони здоров’я. У водночас уряд країни робить рішучі дії проти незаконного оборота.

У Латинської Америки незаконний оборот наркотиків став громадської проблемою. Значна складність побороти нелегального виробництва наркотиків у тому, що посадки нарковмісних рослин здійснюються у важкодоступних гірських районах і непрохідних заростях тропічних лісів в басейні Амазонки і його притоков.

1. Гусєв С.І. «Актуальні проблеми боротьби із наркоманією» «Радянське держава й право» № 5 1988 г.

2. Бешкетників Н.І. «Роздуми про наркомании».

3. Елин Л. «Війна із наркоманією: поки без победителей».

4. Міжнародне право 1995 г.

5. Міжнародне право. підручник Ю. М. Колосова і В.І. Кузнецова.

6. Злочини міжнародного характеру. І.І. Карпец М. Юридична література. 1979 г.

7. Міжнародне право. Підручник Ігнатенка Г. И.

8. Міжнародне кримінальна право. І.М. Блищенко, Р. А. Каламкарян, И.И.

Карпец та інших. М. Наука 1995 р. З. Гасанов «Сутичка з наркомафією» Незалежна газета 13.11.97 г.