Особливості розвитку борошномельного виробництва київської губернії в ХІХ — на початку ХХ ст.: історіографічний зріз

Особливості розвитку борошномельного виробництва київської губернії в ХІХ — на початку ХХ ст.: історіографічний зріз

Борошномельне виробництво як одна з провідних галузей господарства України й, зокрема, Київської губернії завжди привертало до себе увагу дослідників. Млини стали об'єктом всебічного вивчення в імперський період, коли спостерігався підйом у борошномельній галузі. Інтерес був обумовлений запровадженням у борошномельному виробництві парових двигунів і вальцевого помолу замість жорнового, а також цікавістю до вивчення соціально-економічного розвитку окремих губерній Російської імперії. Вивчення борошномельного виробництва Київської губернії ХІХ — поч. ХХ ст. ще не були предметом самостійного дослідження, у зв’язку з чим воно набуває актуального значення.

Метою дослідження є аналіз наукового доробку дослідників так званого імперського періоду, що стосується борошномельного виробництва Київської губернії ХІХ — поч. ХХ ст. Відповідно до мети поставлено такі дослідницькі завдання: виявити і проаналізувати праці, котрі стосуються проблеми; визначити й обґрунтувати їх наукову цінність для вивчення питання борошномельного виробництва Київської губернії ХІХ — поч. ХХ ст.; структурувати праці за тематикою досліджень. Історіографія імперського періоду представлена широким колом робіт різного спрямування, котрі висвітлювали історію борошномельної галузі Київської губернії в цілому та млинів окремих населених пунктів, маєтків, монастирів.

До особливо цінних історико-статистичних досліджень промислових борошномельних млинів Київської губернії 80 рр. ХІХ ст. відносяться праці В. Г. Мозгового [8; 9; 10]. Автор перерахував значні борошномельні млини губернії, вказав адресу їх розташування, прізвища власників, дату спорудження, орендарів, чисельність робітників на них, суму річного виробництва, дав технічну характеристику млинарських механізмів, вказував напрямки збуту продукції тощо. Але при цьому не проаналізував наведені дані. До його переліку ввійшли лише млини, влаштовані, виключно, із промисловими цілями і частково ті господарські млини, які за кількістю перероблюваного зерна заслуговували уваги.

До переліку увійшли млини із річною сумою виробництва понад 1 000 крб. сріблом, з яких 17 — розміщувалося в Києві. Одночасно автор робить спробу охарактеризувати круп’яне виробництво губернії. З одного боку дослідник стверджує, що виготовлення круп у губернії «стоит чрезвычайно низко», а з іншого — надлишкова продукція вивозиться звідси в інші місцевості. На нашу думку, він невірно вважає, що крупи виготовлялися переважно кінними топчаками. Та незважаючи на ряд недоліків у роботі, поверховість огляду проблеми, все ж дослідник зібрав значний документальний матеріал щодо найбільших млинів губернії.

Ґрунтовною джерельною базою відзначаються узагальнююча праця 1.1. Фундуклея «Статистическое описание Киевской губернии» (1852), в якій старанно зібрані і подані конкретні дані про різні види млинів Київської губернії середини ХІХ ст. [27]. Слід зазначити, що І.І. Фундуклей тривалий час (1839−1952 рр.) керував Київською губернією і докладав чимало зусиль для дослідження цього краю. Книга складається з трьох частин. У першій частині праці зібрані різні свідчення про територію, клімат, шляхи сполучення, що становить інтерес для з’ясування обставин функціонування водяних і вітряних млинів, залежних від кліматичних і географічних умов; у другій частині наведені дані про земельну власність і сільське господарство; у третій частині - дані про промисловість і торгівлю, зокрема, значна увага приділена огляду врожайності зернових культур, кількості, видовому складу млинів, соціальному статусу їх власників, торгівлі хлібними продуктами у Київській губернії у 1946;1947 рр.

Важливе значення для вивчення млинарства Київської губернії середини ХІХ ст. має ґрунтовна тритомна праця «Статистическое описание Киевской губернии» відомого статистика, чиновника з особливих доручень при київському губернаторі Д. П. Журавського [3]. Книга вийшла у 1852 р. за підтримки І.І. Фундуклея, який допомагав автору у зборі матеріалів. У першому томі охарактеризовано природні умови і шляхи сполучення, у другому — сільське господарство, третьому — промисловість і торгівля. У книзі у великій кількості використані статистичні дані. Автор зумів забезпечити достовірність використаних матеріалів. У роботі широко використане групування матеріалів за типами, середнім і відносним величинам, статистичний аналіз і узагальнення. Вважаємо, що ця праця високої наукової цінності і статистичної майстерності.

Важливі географічно-топографічні, статистико-економічні, історичні відомості про борошномельне виробництво населених пунктів Київської губернії містять праці Л.І. Похилевича. Дослідницьку діяльність Л.І. Похилевич розпочинав на посадах чиновників Київської духовної консисторії та Київського статистичного комітету, де мав доступ до різного роду звітів і матеріалів, які використав у своїх працях. Привертає увагу книга «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (1864) [15]. Автор проаналізував походження назв населених пунктів Київської губернії і зробив висновок про те, що назви 15 сіл і одного містечка (Жорнище Липовецького повіту) мають тісний зв’язок із млинарством. Здебільшого це такі назви, до складу яких входять слова «гребля», «ставок», «мельники», «водяники» тощо. У 1865 р. Л.І. Похилевич видав книгу «Монастыри и церкви г. Киева» [16]. У ній наведені відомості про господарство монастирів Києва станом на 1865 р. У роботі наведені короткі історичні, топографічні та технічні відомості про млини, котрими володіли церкви та монастирі Києва. Є інформація про час побудови млинів, місце розташування, кількість і вид жорнових поставів, орендарів.

Короткі відомості статистичного характеру про млини Київської губернії, врожайність зернових, геологічні і гідрологічні ресурси містить посмертне видання відомого географа, статиста І.Ф. Штукенберга, видані сином автора А. Штукенбергом у 1858 р. [24]. Розділ 26 містить опис Київської губернії. млин борошно київський жорновий Необхідно відзначити дослідження досвідченого статистика, члена Російського географічного товариства, члена-кореспондента Вільного економічного товариства Д. А. Тимирязева. Дослідник видав кілька праць, у яких надав перелік великих борошномельних млинів на основі даних промислової статистики за різні роки:

«Статистический атлас главнейших отраслей фабрично-заводской промышленности Европейской России» (1869), «Обзор развития главных отраслей промышленности и торговли за последние десять лет"(1876), «Историко-статистический обзор промышленности России» (1883) [21; 22; 23]. Він критикував систему збору первинних статистичних даних щодо промисловості, але разом із тим активно використовував їх у своїх працях.

Досить цікавою та інформативною є книга відомого історика, педагога, географа М. П. Столпянського «Девять губерний Западно-Русского края…» (1866) [18]. У роботі надається всебічна характеристика повітів Київської губернії. Приділена увага річкам, штучним млиновим заплавам, покладам жорнового каменю. Згадані значні млини краю, але не описані.

Окремі відомості топографічно-статистичного характеру щодо значних водяних і парових млинів досліджуваного регіону містять праці військового топографа М. Ф. Тарановського «Топографическо-статистические материалы с приложением 4-х карт Юго-Западного края» (1882) і «Киев и его окрестности с топографическим планам и видами Киева» (1884) [19; 20].

Ґрунтовною джерельною базою вирізняється видання Київського губернського статистичного комітету «Список населённых мест Киевской губернии» (1900), до якого увійшли дані про млини губернії станом на 1 січня 1900 р. [17].

У виданні згадуються млини, котрі розміщувалися на території населених пунктів Київської губернії. Зазначено вид млинів, власників, орендарів, річну суму виробництва, кількість жорнових поставів.

До найбільш інформативно насичених праць належать дослідження присвячені окремим монастирям Києва: «Киево-Златоверхо-Михайловский монастырь. Исторический очерк от основания его до настоящего времени» (1889), «Киево-Братский училищный монастырь. Исторический очерк» (1893), «Историческо-статистическое описание Киево-Флоровского Вознесенского монастыря» (1894) [6; 7; 11]. У монастирських маєтках діяли млини. Києво-Златоверхо-Михайлівському монастирю наприкінці ХІХ ст. належали 2 стаціонарні водяні млини з греблями і великими ставками «Бобринський» і в с. Мотовилівка.

У володінні Києво-Флорівського Вознесенського монастиря перебували і стаціонарні водяні млини з греблями: в с. Ходосіївка Київського повіту для потреб монастирської братії та в с. Хамбиків Васильківського повіту, здавався в оренду за 500 крб. на рік. Також 2 водяні млини мав Києво-Братський училищний монастир на хуторі Сподарець на р. Ірпінь. Часті паводки спонукали до побудови спеціальних шлюзів у греблях із метою уникнення підтоплень. Навколишні та дальні села привозили на млини зерно для помолу за 1/10 зернового хліба. Узагальнену інформацію про стан розвитку борошномельного виробництва монастирів Київської губернії середини ХІХ ст. містить праця М. В. Закревського «Описание Киева» (1868) [4]. Розглядаючи господарсько-економічну діяльність монастирів Києва, автор згадує млини, котрі були в їхньому володінні, прибутковість, місце розташування.

Значний внесок у висвітлення історії борошномельного виробництва Київської губернії своїми науковими дослідженнями здійснив відомий статистик і економіст Ю. Е. Янсон. Основне дослідження автора «Сравнительная статистика России и западноевропейских государств» (1880)[28]. У другому томі «Промышленность и торговля» наведені дані про найбільші промислові борошномельні млини Російської імперії й Київської губернії зокрема. Наведені дані про кількість млинів у досліджуваному регіону, чисельність робітників, суму виробництва. За об'ємом зібраних матеріалів, високим науковим рівнем їхньої перевірки, чітким групуванням і логічним викладенням матеріалу ця робота зайняла одне з визначних місць в імперській статистичній літературі.

Цінні статичні відомості про кількість млинів у Київській губернії, кількість зайнятих робітників, річну суму виробництва борошномельних млинів, обсяг виготовленої продукції містять довідники та путівники по Південно-Західній залізниці: «Общество Юго-Западных железных дорог. Экономическое исследование района Новоселицких ветвей» (1890); «Фабрично-заводская промышленность в районе Юго-Западных железных дорог» (1894 і 1895 рр.) [14; 25; 26]. Помітно збагатили відомості про борошномельні підприємства Київської губернії в районі залізничних станцій Південно-Західної залізниці праці П. М. Андреева «Иллюстрированный Путеводитель по Юго-Западным Казенным Железным Дорогам» (1898) і «Юго-Западные казенные железные дороги» (1906) [1; 2].

Початок ХХ ст. ознаменувався появою узагальнюючих праць щодо борошномельного виробництва Російської імперії, до яких увійшли відомості про млини Київської губернії цього періоду. В 1909 і 1912 рр. опубліковані ґрунтовні праці «Мукомольное дело в России» [12; 13]. Зазначається рік будівництва млинів, власник, адреса, кількість робітників, тип двигуна, основні робочі механізми, вид продукції, середньодобовий об'єм продукції, дані про оподаткування млинів та інші відомості довідникового характеру. Аналогічний характер мала робота А. А. Радцига «Календарь для мукомолов» (1904) [5].

Таким чином, історіографічний огляд літератури імперського періоду свідчить про інтерес дослідників різної спеціалізації до борошномельного виробництва Київської губернії ХІХ — поч. ХХ ст. Авторами введений до наукового обігу значний фактологічний матеріал, розкрито ряд важливих і цікавих проблем, піддано їх достатньо глибокому аналізу та системному розкриттю.

Наявний комплекс історіографічного матеріалу з досліджуваної тематики можна розділити на праці, котрі мають загальний характер і ті, що безпосередньо висвітлюють діяльність борошномельних млинів. Загалом у історіографічній науці імперського часу зазнали висвітлення статистично-економічні аспекти борошномельного виробництва Київської губернії, розглянуто становлення промислового борошномельного виробництва, проаналізовано видовий склад млинів, чисельність робітників, фабричне законодавство, вплив природно-кліматичних і соціально-економічних факторів на розвиток борошномельного виробництва губернії.

Описові, статистичні й наукові розвідки, що стосуються борошномельного виробництва Київської губернії ХІХ — поч. ХХ ст., зазвичай проводилися державними чиновниками, вченими-статистиками, істориками, військовими-топографами. Серед авторів імперського періоду, які торкалися даного питання у своїх працях варто відмітити І.І. Фундуклея, В. Г. Мозгового, Л.І. Похилевича. Їх праці характеризувалися описовістю, щодо висвітлення історичних фактів, і мали переважно довідниковий характер. Поряд із тим, дослідження містили значний фактологічний масив, велику кількість статистичних матеріалів. Відсутність робіт аналітичного характеру пояснюється тим, що діяльність борошномельних млинів не могла слугувати предметом дослідження для сучасників.

Джерела та література

• 1. Андреев П. Н. Иллюстрированный путеводитель по Юго-Западным Казённым железным дорогам. Киев: Тип. С. В. Кульженко, 1898. 560 с.
• 2. Андреев П. Н. Юго-Западные казенные железные дороги. Историческо-экономический очерк в связи с результатами эксплуатации Юго-Западных железных дорог во время до перехода (1880−1894 гг.) и после перехода в казенное управление (1895−1904 гг.). Киев: Тип. В. В. Кульженко, 1906. 144 с.
• 3. Журавский Д. П. Стат. описание Киевской губернии. (Т. 1−3). Киев, 1852.
• 4. Закревский Н. В. Описание Киева. Сочинение Николая Закревского вновь обработанные и значительно умноженное издание с приложением рисунков и чертежей. Напечатано иждивлением Московского археологического общества. Москва: Тип. В. Грачёва, 1868. Т 2. 504 с.
• 5. Календарь для мукомолов. (Справочная книга по мукомолью). Санкт-Петербург, 1904. 376 с.
• 6. Киево-Златоверхо-Михайловский монастырь. Исторический очерк от основания его до настоящего времени. Издание означенного монастыря. Киев: Тип. С. В. Кульженко, 1889. 155 с.
• 7. Маниковский Ф. Историческо-статист. Описание Киево-Флоровского Вознесенского монастыря. Киев: Тип. С. В. Кульженко, 1894. 74 с.
• 8. Мозговой В. Г. Очерк Киевской губернии. Киев, 1881. 104 с.
• 9. Мозговой В. Г. Краткие статистические сведения о Киевской губернии за 1885 г. Киев: Киев. губерн. стат. ком., 1886. 16 с.
• 10. Мозговой В. Г. Сборник сведений по Киевской губернии и адрес-календарь на 1887 год. Киев: Тип. губ. правл., 1887. 88 с.
• 11. Мухин Н. Киево-Братский училищный монастырь. Исторический очерк (Писано на Евгение-Румянцевскую премию). Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1893. 423 с.
• 12. Мукомольное дело в России: настольная справочная книга для мукомолов, мельничностроительных фирм, машиностроительных заводов с рядом статей о положении мукомольного дела в России, большим статистическим отделом: мельницы всей России и справочным отделом, извлечения из законодательства по мукомольному делу. Одесса, 1909. 592 с.
• 13. Мукомольное дело в России. Настольная справочная книга для мукомолов, мельнично-строительных фирм, машиностр. заводов, инженеров, техников, крупчатников, агентов, хлебных и пароходных контор, страховых обществ и банков, с рядом статей о положении мукомольного дела в России, большим статист. отделом: Мельницы всей России. Полное описание в технич. и коммерч. отношениях свыше 2000 русских мельниц с указанием личного состава руководителей и справ. отделом: Извлечения из законодат. по мукомольному делу. Изд. 2-е, испр. и доп. Одесса, 1912. 657 с.
• 14. Общество Юго-Западных железных дорог. Экономическое исследование района Новоселицких ветвей. Киев: Тип. В. Кульженко, 1890. 521 с.
• 15. Похилевич Л. И. Сказания о населённых местностях Киевск. губернии или стат., истор. и церк. е заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пред. губернии наход. Киев: Тип. Киево-Печерской лавры, 1864. 763 с.
• 16. Похилевич Л. И. Монастыри и церкви г. Киева: Прежнее и нынешнее состояние и средства содержания причтов, а также иноверческие молитвенные дома. Киев: Тип. Губ. Управл., 1865. 134 с.
• 17. Список населённых мест Киевской губернии. Издание Киевского Губернского Статистичкского Комитета. Киев: Тип. Ивановой, 1900. 985 с.
• 18. Столпянский Н. П. Девять губерний Западно-Русского края в топографическом, геогностическом, статистическом, экономическом, этнографическом и историческом и историческом отношениях. Санкт-Петербург: Тип. Гогенфельдена и Ко, 1866. 200 с.
• 19. Тарановский Н. Ф. Топографическо-статистические материалы с приложением 4-х карт Юго-Западного края: (Киевская, Подольская и Волынская губернии): Геогр. положение края, его границы, губернии, уезды, города, станы и волости, с указанием пунктов становых квартир, волостных правлений и обывательских почт. станций. Проселоч., почт., шос., ж. д. и вод. пути. Телегр. и почт. учреждения и некоторые общ. стат. сведения Юго-Зап. края: Сост. по офиц. сведениям корпуса воен. топографов штабс-кап. Тарановский. Киев: Тип. Штаба Киев. воен. окр., 1882. 324 с.
• 20. Тарановский Н. Ф. Путеводитель. Киев и его окрестности с топографическим планам и видами Киева. Киев: Тип. штаба Киевского военного округа, 1884. 138 с.
• 21. Тимирязев Д. А. Статистический атлас главнейших отраслей фабрично-заводской промышленности Европейской России с поименным списком фабрик и заводов (по сведениям за 1867 г.). Вып. 1−2. Санкт-Петербург: Тип. «Общественная польза» Н. Л. Ныркина, 1869. 102 с.
• 22. Тимирязев Д. А. Обзор развития главных отраслей промышленности и торговли за последние десять лет. Вып. 1. Санкт-Петербург, 1876.
• 23. Тимирязев Д. А. Историко-статистический обзор промышленности России [Текст]: издан по поручению высочайше учрежденной Комиссии по устройству Всероссийской промышленной выставки в Москве в 1882 г. Т 1: Сельско-хозяйственные произведения, огородничество, садоводство и домашние животные. [Б. м.: б. и.], 1883. 541 с.
• 24. Штукенберг И. Ф. Статистические труды Ивана Федорович Штукенберга: [Пер. с нем.]. Т 1−2. Санкт-Петербург, 1860. 1886 с.
• 25. Фабрично-заводская промышленность в районе Юго-Западных железных дорог. Киев: Тип. С. В. Кульженко, 1894. 184 с.
• 26. Фабрично-заводская промышленность в районе Юго-Западных железных дорог. Киев: Тип. С. В. Кульженко, 1895. 234 с.
• 27. Фундуклей И. И. Стат. Опис. Киевской губер. С.-Петербург, 1852. 581 с.
• 28. Янсон Ю. Е. Сравнительная статистика России и западноевропейских государств. Т ІІ. Промышленность и торговля. Отдел І. Статистика сельського хозяйства. Санкт-Петербург, 1880. 663 с.