Постановка проблеми. 
Формування професійної ідентичності як освітнє завдання вищої школи

Стрімкі зміни, які відбуваються у поточний час в українському суспільстві загалом і в соціальноекономічних умовах його розвитку зокрема, висувають нагальні вимоги щодо відповідності системи підготовки кадрів цим новим обставинам. До цього часу вища освіта з більшою чи меншою мірою відповідності вимогам сьогодення створює умови для набуття навчально-професійного досвіду студентами для старту їхньої майбутньої професійної діяльності. При цьому немає ніякої гарантії, що випускники вишів матимуть досвід, який відповідатиме вимогам близької та віддаленої часової перспективи реалізації ними отриманої професії. Трансформаційні процеси у різноманітних галузях соціального буття радикально змінюють вимоги до випускників вищих закладів освіти і встановлюють нові пріоритети у процесі організації професійної підготовки вищою школою. Саме тому проблема професійної ідентичності набуває особливого значення і привертає увагу численних науковців.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Власне проблема ідентичності у психологічних дослідженнях має певну історію. Починаючи з робіт З. Фройда, Е. Еріксона, Дж. Марсіа в царині психоаналізу, беруть початок наукові пошуки, спрямовані на встановлення сутності явища. Згодом у дослідженнях науковців інших напрямків психології акценти змістились на опис різновидів і створення типологій, визначення функцій, розкриття психологічної структури, а також встановлення особливостей генезису. Проблема становлення ідентичності передбачає вирішення питань не лише про закономірності цього процесу, а й про можливості формування ідентичності особи засобами соціального впливу.

Як бачимо, дослідження психологами явища ідентичності є багатоплановим, водночас його результати є доволі суперечливими і наразі ми не можемо говорити про існування загальноприйнятних точок зору стосовно кожного з виокремлених аспектів.

Так само в психології не існує єдиного розуміння явища професійної ідентичності, оскільки до цього часу існують розбіжності трактування сутності ключової категорії «ідентичність» представниками різних психологічних шкіл. З середини минулого сторіччя увагу західних психологів (Д. Блуштейн, Дж. Марсіа, Д. Сьюпер, Дж. Холланд та ін.), а з кінця століття увагу вітчизняних психологів (І. Дружинін, Н. Іванова, О. Єрмолаєва, М. Пряжніков, Л. Шнайдер та ін.) привернула проблема професійної ідентичності.

Почалися активні пошуки відповіді на запитання щодо сутності цього явища. Відразу поняття потрапило у щільне семантичне поле, до його зміст перетинався з поняттями близькими за значенням (професійне самовизначення, професійний саморозвиток, професіоналізація, професійне становлення тощо).

Для нашої роботи важливими концептуальними моментами є прийняття точок зору певних науковців, а саме:

• — професійна ідентичність є феноменом самосвідомості особистості (відбиває уявлення людини про те, якою вона повинна бути, що має вміти робити і яким чином поводитися в професійній спільноті для того, щоб бути ефективнішою у своїй професії) і має властивості особистісної ідентичності Зливков В. Проблема особистісної та професійної самоідентифікації в сучасній психології / Валерій Лаврентійович // Соціальна психологія. — 2006. — № 5. — С. 128—136; Пряжников Н. С. Профессиональное самоопределение в культурноисторической перспективе / Николай Сергеевич Пряжников // Вопросы психологии. — 1996. — № 1. — С. 80—85.;
• — професійна ідентичність пов’язана з груповим членством (певна мала/велика професійна група), тому має властивості соціальної ідентичності: у ході професійного становлення суб'єкт ідентифікує себе або з представниками його професії, що володіють відповідними професійними якостями, або з самим собою як професіоналом на певних стадіях розвитку (йдеться про самовизначення в соціальній групі) Tajfel H., Turner J. C. An integrative theory of intergroup conflict.// W.G. Austin, S Worchel (eds.). The social psychology of intergroup relations. — Monterrey, Calif., 1979.;
• — проф есійна ідентичність формується в процесі професіоналізаціїФонарев А. Развитие личности в процессе профессионализации / Александр Ратмирович Фонарев // Вопросы психологии. — 2004. — № 6. — С. 72—83.;
• — становлення професійної ідентичності опосередковано поетапним розвитком особистості професіонала Иванова Н. Л. Социальная идентичность и проблемы образования / Наталья Львовна Иванова. — Ярославль, 2001. — 79 с.

Допоки не завершені теоретичні дискусії щодо змістового визначення явища професійної ідентичності, дещо складно наповнювати змістом прикладний аспект зазначеної проблеми. Водночас зрозуміло, що освітня система повинна забезпечувати під-готовку спеціалістів «завтрашнього дня». І підґрунтям для їхньої успішної професійної діяльності повинна бути не лише професійна компетентність (результат набуття професійного досвіду), а й професійна ідентичність (результат виховання особистості професіонала).

Для розуміння сутності явища професійної ідентичності, на нашу думку, доцільно спиратися на розуміння структури ідентичності, співвідношення соціальних та особистісних її компонентів, вироблене у рамках когнітивної психології. Відомі концепції соціальної ідентичності Х. Теджфела та Дж. Тернера Тэджфел Т. Социальная идентичность и межгрупповые отношения / Тэрнер Тэджфел. — М., 1982. — 230 с.; Tajfel H., Turner J.C. An integrative theory of intergroup conflict.// W.G. Austin, S Worchel (eds.). The social psychology of intergroup relations. — Monterrey, Calif., 1979. визначають ідентичність як певну когнітивну систему (близьку за змістом до Я-концепції), що складається з двох підсистем, а саме:

• — особистісної ідентичності, яка визначається у термінах фізичних, інтелектуальних і моральних якостей;
• — соціальної ідентичності, що є сукупністю окремих ідентифікацій і визначається характеристиками людини за допомогою різних соціальних категорій (напр., раси, національності, статі тощо).

На думку Г. Теджфела, яку ми вважаємо слушною, особистісна та соціальна ідентичності є двома полюсами біполярного континууму і вибір форми поведінки особи зумовлюється тим, яка саме ідентичність актуалізується Тэджфел Т. Социальная идентичность и межгрупповые отношения / Тэрнер Тэджфел. — М., 1982. — 230 с. Дж. Тернер наголошує на щільній взаємній залежності між зазначеними підсистемами, оскільки вони є не стільки різними формами ідентичності, скільки різними формами самокатегоризації. Йдеться, власне, про те, що особистість категоризує себе в межах біполярного континууму — точка категоризації може знаходитися ближче або до одного полюсу (поведінка повністю зумовлюється особистісною ідентичністю), або до іншого (поведінка визначається соціальною ідентичністю). Особливо наголошується на тому, що соціальна ідентичність у структурі ідентичності є елементом вищого рівня у порівнянні з особистішою Tajfel H., Turner J.C. An integrative theory of intergroup conflict / W.G. Austin, Worchel (eds.). The social psychology of intergroup relations. — Monterrey, Calif., 1979.

Для продовження нашого дослідження у якості робочого визначення змісту явища професійної ідентичності використовуватимемо таке: професійна ідентичність — це категори— зація особистісної тотожності з прийнятим особою образом професіонала та усвідомлення своєї приналежності до певної професії та відповідної професійної спільноти. Таке бачення дозволить нам зрозуміти якими можуть бути психологічні та дидактичні інструменти, що є чинниками формування професійної ідентичності студента — майбутнього професіонала.

Отже, коли йдеться про освітні завдання, які наразі повинні забезпечувати досягнення основних цілей підготовки спеціалістів до майбутньої професійної діяльності, актуальною є відповідь на питання про те, якими засобами вища школа може забезпечити формування їхньої професійної ідентичності. Саме це є умовою підвищення рівня вмотивованості до набуття навчально-професійного досвіду студентами, а згодом і до виконання самої професійної діяльності у найкращий спосіб і до постійного підвищення рівня власної професійної майстерності.

Мета статті. Отже, головною метою цієї роботи є психологічне обґрунтування педагогічних засобів формування професійної ідентичності студентів під час їхнього навчання у вищому закладі освіти.