Об сплаті податкових та інших обов'язкових платежів до процесі конкурсного виробництва з банкрутство організацій

Об сплаті податкових та інших обов’язкових платежів до процесі конкурсного виробництва з банкрутство организаций С. А. Камоликова, р. Тула Практика проведення процедури банкрутства організацій виявила низка запитань, пов’язаних із виконанням ними обов’язків платника податків. У цьому хотілося б на особливостях сплати податкових та інших обов’язкових платежів до процесі конкурсного виробництва з банкрутство организаций.

В відповідності зі ст. 19 Податкового кодексу Російської Федерації (НК РФ) платниками податків і платниками зборів зізнаються організації, куди відповідно до Кодексом покладено обов’язок сплачувати відповідно податків і (чи) сборы.

Правоспособность юридичної особи визначається відповідності зі ст. 49 Цивільного кодексу Російської Федерації (ДК РФ) і виникає у час його створення. Відповідно до ст. 51 ДК РФ юридичне обличчя вважається створеним з його державної регистрации.

Правоспособность юридичної особи припиняється момент завершення про його ліквідацію. Відповідно до ст. 63 ДК РФ ліквідація юридичної особи вважається завершеною, а юридична особа — прекратившим існування після внесення звідси запис у Єдиний державний реєстр юридичних лиц.

Следовательно, решта організацій, яку НК РФ покладено обов’язок сплачувати податків і (чи) збори, є платником податків з її державною реєстрацію ЗМІ й до моменту внесення записи про її ліквідації в Єдиний державний реєстр юридичних лиц.

Таким чином, досі ліквідації організації, зокрема гаразд банкрутства, вона визнається платником податків у відповідність до НК РФ, отже, правовідносини, що охоплюють організації у зв’язки й з обов’язком сплачувати податки, регулюються нормами НК РФ. У той самий час цивільного законодавства передбачені спеціальні норм із сплаті обов’язкових платежів до процесі банкротства.

Рассмотрим співвідношення правових норм НК РФ і цивільного законодавства про банкротстве.

Вопросы, пов’язані з виконанням обов’язки щодо сплати податків і зборів, регулюються главою 8 НК РФ. Зазначена глава НК РФ містить у тому числі спеціальні норми щодо виконання обов’язки щодо сплати податків і зборів (пенею, штрафів) при ліквідації організації (ст. 49 НК РФ). Відповідно до ст. 49 НК РФ обов’язок зі сплати податків і зборів (пенею, штрафів) ліквідованої організації виповнюється ліквідаційної комісією з допомогою коштів зазначеної організації, у цьому числі отримані від її майна. У цьому черговість виконання обов’язків щодо сплати податків і зборів при ліквідації організації серед розрахунків із інші кредитори такої авторитетної організації визначається цивільним законодавством Російської Федерации.

Нормы зазначеної статті НК РФ можна й при ліквідації організації шляхом банкрутства. Справді, в ст. 65 ДК РФ визначено, визнання судом юридичної особи банкрутом тягне ліквідацію. У той самий час у відповідності зі ст. 97 Федерального закону від 08.01.1998 N 6-ФЗ «Про неспроможності (банкрутство) «(далі - Закон N 6-ФЗ) прийняття арбітражний суд рішення про визнання боржника банкрутом тягне відкриття конкурсного производства.

Сопоставляя перелічені вище норми, потрібно зробити висновок у тому, що, згідно з п. 2 ст.49 НК РФ черговість виконання обов’язків щодо сплати податків і зборів процесі конкурсного виробництва серед розрахунків із інші кредитори таку організацію визначається цивільного законодавства Російської Федерації, якого і Закон N 6-ФЗ.

В цілях визначення черговості виконання обов’язків щодо сплати податків і зборів процесі конкурсного виробництва проаналізуємо норми Закону N 6-ФЗ.

Последствия відкриття конкурсного виробництва передбачені ст. 98 цього закону. Перерахуємо такі, які пов’язані з визначенням розміру зобов’язань та порядком їх исполнения.

С моменту складення арбітражним рішення про визнання боржника банкрутом про відкритті конкурсного производства:

— термін виконання всіх грошових зобов’язань боржника, і навіть відстрочених обов’язкових платежів боржника вважається наступившим;

— припиняється нарахування неустойок (штрафів, пенею), відсотків та інших фінансових (економічних) санкцій за всі видам заборгованості должника;

— всі вимоги до боржника можуть бути пред’явлені лише конкурсного производства;

— виконання зобов’язань боржника допускається у випадках і порядку, встановлені главою VI «Конкурсне виробництво «Закону N 6-ФЗ.

В своє чергу, порядок виконання зобов’язань боржника на рамках конкурсного виробництва встановлено ст. 106, 110, 114 Закону N 6-ФЗ.

Указанными статтями цього Закону передбачено наступний порядок задоволення вимог кредиторів по обов’язковим платежам:

1) позачергово задовольняються вимоги про сплату обов’язкових платежів з зобов’язанням боржника, що виникли під час конкурсного производства;

2) щодо розміру вимог щодо обов’язкових платежах, підлягає задоволенню в четверту чергу, враховується заборгованість (недоїмки), яка утворювалася (які утворилися) на даний момент прийняття арбітражний суд всі заяви про визнання боржника банкротом.

Если боржником після ухвалення арбітражний суд всі заяви про визнання боржника банкрутом над обсязі сплачено обов’язкових платежів, суми, не виплачені до прийняття арбітражним рішення про визнання боржника банкрутом про відкритті конкурсного виробництва, входять у суму заборгованості боржника перед кредиторами четвертої очереди.

Суммы штрафів (пенею) та інших фінансових (економічних) санкцій підлягають задоволенню у складі вимог кредиторів п’ятої очереди;

3) вимоги кредиторів, заявлені після закриття реєстру вимог кредиторів, зокрема вимоги зі сплати обов’язкових платежів, виниклі після відкриття конкурсного виробництва, задовольняються з майна боржника, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, заявлених у призначений срок.

Таким чином, Закон N 6-ФЗ деталізує лад і черговість задоволення вимог щодо обов’язковим платежах порівняно з ст. 64 ДК РФ. Сплата обов’язкових платежів на стадії конкурсного виробництва може здійснюватися у четверту чергу, але й у п’яту чергу (у частині штрафів та пенею), і навіть позачергово чи останню після задоволення всіх своїх вимог кредиторів (в залежність від терміну виникнення заборгованості і дати пред’явлення требования).

При аналізі наведених норм Закону N 6-ФЗ важливим представляється факт, що вони норми оперують термінами «заявлені вимоги кредиторів «чи «вимоги кредиторів ». У цьому не робиться винятку й у обов’язкових платежів, зокрема налоговых.

Так, ст. 106 Закону N 6-ФЗ встановлено позачергової порядок задоволення всіх своїх вимог кредиторів по зобов’язанням боржника, що виникли під час конкурсного виробництва. Іншими словами, на погашення зобов’язань боржника позачергово у процесі здійснення конкурсного виробництва слід дотримуватися двох условий:

1) період виникнення зобов’язань має припадати на період конкурсного производства;

2) потрібна наявність вимоги кредитора.

Похожую норму містить ст. 114 Закону N 6-ФЗ щодо вимог щодо сплаті обов’язкових платежів, що виникли після відкриття конкурсного виробництва та заявлених після закриття реєстру вимог кредиторів. Такі вимоги задовольняються з майна боржника, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, заявлених в встановлений срок.

Таким чином, останнє задовольняються вимоги щодо сплати обов’язкових платежів за наявності наступних условий:

1) період виникнення зобов’язань має припадати на період конкурсного производства;

2) потрібна наявність вимоги кредитора;

3) вимога заявлено після закриття реєстру вимог кредиторов.

Необходимо відзначити, що Законом N 6-ФЗ термін закриття реєстру вимог кредиторів на стадії конкурсного виробництва прямо невизначений. У той самий час із сенсу ст. 100 Закону N 6-ФЗ слід, що термін закриття реєстру вимог кредиторів на стадії конкурсного виробництва відповідає дати закінчення терміну, встановленого для пред’явлення вимог кредиторів. Останній може бути менше двох місяців з дати публікації про відкриття конкурсного виробництва, у «Віснику Вищої Арбітражного Судна Російської Федерації «і офіційному виданні державного органу з справах банкрутство і фінансового оздоровлення. Отже, термін закриття реєстру вимог кредиторів на стадії конкурсного виробництва визначається виходячи з зазначеної норми гаразд, встановленому главою 11 ДК РФ. Оскільки для обов’язкової публікації конкурсним управляючим інформації про визнання боржника банкрутом про відкритті конкурсного виробництва імперативно встановлено два друкованих видання, виникає запитання про визначенні початку течії терміну, встановленого для пред’явлення вимог кредиторів. Відповідно до ст. 191 ДК РФ споживачів протягом терміну, певного періодом часу, починається наступного дня після календарної дати чи наступу події, якими визначено його початок. Звісно ж, що у аналізованому разі датою наступу події слід вважати пізню публікацію. Інший підхід порушив б права кредиторів, позаяк у разі пропуску двомісячного терміну пред’явлення вимог заявлені вимоги задовольняються останнє відповідно до нормами ст. 114 Закону N 6-ФЗ.

В відповідності зі ст. 192 ДК РФ термін, обчислюваний місяцями, спливає відповідне число останнього місяці срока.

Если закінчення терміну, исчисляемого місяцями, посідає такий місяць, у якому відповідної кількості, термін спливає останній день минулого цього месяца.

Дата закриття реєстру вимог кредиторів відчутно впливає встановлення черговості обов’язкових платежів. Справді, під час здійснення конкурсного виробництва у организации-должника може виникнути обов’язок зі сплати цілого ряду податків. Основні їх наведені у таблице.

———————————————————————————————————;

| Вигляд податку |З чим пов’язана обязанность|Порядок сплати по нало-|.

| |зі сплати |говому законодавству |.

|—————————|—————————————|————————————-|.

|Налог з продажу |Продаж населенню товаров|Устанавливается законом|.

| |(робіт, послуг) |суб'єкта Російської Феде-|.

| | |рації |.

|—————————|—————————————|————————————-|.

|НДС |Продаж товарів (работ,|Ежемесячно чи ежеквар-|.

| |послуг) |тально (залежно от|.

| | |обороту) |.

|—————————|—————————————|————————————-|.

|Акцизы |Продаж готової подакциз-|Ежемесячно в соответствии|.

| |іншої продукції |зі ст. 204 НК РФ |.

|—————————|—————————————|————————————-|.

|ЕСН |Виплата доходів работода-|Ежемесячно |.

| |телем працівникам | |.

|—————————|—————————————|————————————-|.

|Налог на доходы|Выплата доходів физическим|Ежемесячно при выплате|.

|физических лиц|лицам |доходів |.

|—————————|—————————————|————————————-|.

|Налог на пользо-|Продажа товарів (работ,|Ежемесячно чи ежеквар-|.

|вателей автодорог|услуг), за исключением|тально (залежно от|.

| |продажу майна (внеобо-|оборота чи то з статуса|.

| |ротних активів, сировини и|организации) |.

| |матеріалів, напівфабрикатів| |.

| |тощо.) | |.

|—————————|—————————————|————————————-|.

|Налог на имущество|Наличие на балансі иму-|Ежеквартально |.

| |щества | |.

|—————————|—————————————|————————————-|.

|Налог з прибутку |Наявність прибутку |Щомісяця чи ежеквар-|.

| | |тально (залежно от|.

| | |обороту) |.

———————————————————————————————————;

На основі цієї таблиці можна дійти невтішного висновку, що платежі щодо податків залежно від дати виставляння вимоги про сплату податку можуть задовольнятися на стадії конкурсного виробництва як позачергово, і у останню після задоволення всіх своїх вимог кредиторів, заявлених в срок.

Следует підкреслити, що з сенсу норм, встановлених главою VI Закону N 6-ФЗ, у процесі конкурсного виробництва обов’язкових платежів сплачуються основі вимоги про сплату податку, виставленого податковим органом відповідно до НК РФ (ст. 98, 106, 110, 114 Закону N 6-ФЗ). Справді, норми ст. 98, 106, 110, 114 Закону N 6-ФЗ пов’язують сплату обов’язкових платежів з пред’явленням вимоги, а чи не з обов’язком щодо сплати податків. Слід зазначити, що з зазначеними нормами Закон N 6-ФЗ містить норми, які оперують поняттям «обов'язок зі сплати обов’язкових платежів ». Так, ст. 2 Закону N 6-ФЗ визначено, що неспроможність (банкрутство) — визнана арбітражним судом чи оголошена боржником нездатність боржника на обсязі задовольнити вимоги кредиторів по грошовим зобов’язанням і (чи) виконати обов’язок зі сплати обов’язкових платежів. Ознакою банкрутства юридичного особи, встановленим ст. 3 Закону N 6-ФЗ, вважається його нездатність задовольнити вимоги кредиторів по грошовим зобов’язанням і (чи) виконати обов’язок зі сплати обов’язкових платежів, якщо відповідні зобов’язання і (чи) обов’язки не виконані їм у протягом 3 місяців із моменту настання його дати їх исполнения.

Таким чином, Закон N 6-ФЗ при встановленні ознак банкрутства полягає в дати виконання обов’язки зі сплати обов’язкових платежів, а чи не на дати пред’явлення вимоги про сплату податку налогоплательщику.

Анализ норм податкового законодавства дозволяє зробити висновок, що ці дати не совпадают.

Обязанность у сплаті податку чи збору виникає за наявності, встановлених НК РФ або іншим суб'єктам актом законодавства про податки і зборах, як і закріплено ст. 44 НК РФ. У цьому обов’язок по сплаті конкретного податку або збирання доручається платника податків і платника збору з виникнення встановлених законодавством про податках і зборах обставин, які передбачають сплату даного податку чи сбора.

В той час відповідно до ст. 70 НК РФ й вимога щодо сплаті податку має спрямувати платникові податків пізніше трьох місяців і після наступу терміну сплати налога.

Следовательно, дата пред’явлення вимоги про сплату податку завжди пізніша, ніж дата виникнення обов’язки зі сплати налога.

Сопоставляя вищенаведені норми податкового і цивільного законодавства, потрібно зробити висновок у тому, що у стадії конкурсного виробництва вимоги про сплату поточних податкові платежі мають пред’являтися уповноваженими органами.

Эта позиція підтверджено також інформаційним листом Президії ВАС РФ від 06.08.1999 N 43 «Питання застосування Федерального закону «Про неспроможності (банкрутство) «в судової практиці «. Пунктом 15 зазначеного інформаційного листи роз’яснили, що став саме треба розуміти під заявленими вимогами кредиторів, податкових та інших уповноважених органов.

Под заявленими вимогами кредиторів, податкових та інших уповноважених органів розуміються вимоги, пред’явлені на боржника у справі банкрутство моменту винесення арбітражним судом всі заяви про визнання боржника банкрутом до прийняття решения.

Требования, підтверджені вступившими в чинність закону рішеннями судів або визнані боржником, включаються тимчасовим (зовнішнім) управляючим до реєстру вимог кредиторів при проведенні спостереження чи зовнішнього управління і підлягають повторному пред’явленні під час проведення відповідно процедур зовнішнього управління чи конкурсного производства.

Не підтверджені судовими рішеннями вимоги, пред’явлені під час спостереження та з відсутності заперечень боржника були у реєстр вимог кредиторів, повторно теж предъявляются.

Из вищенаведених роз’яснень вбачається, як раніше заявлені вимоги податкові органи повторно не пред’являються про всяк стадії процесу банкрутства організації. Отже, не заявлені раніше вимоги про сплату обов’язкових платежів, включаючи поточні платежі, мають пред’являтися. Такий висновок підтверджується імперативній нормою ст. 98 Закону N 6-ФЗ у тому, що це вимоги можуть бути пред’явлені на боржника лише конкурсного виробництва. Винятки для поточних обов’язкових платежів законодавством не установлены.

Необходимо відзначити, термін «й вимога щодо сплаті податку «запроваджено НК РФ.

В відповідності зі ст. 69 НК РФ вимогою про сплату податку визнається спрямоване платникові податків письмове повідомлення про несплаченої сумі податку, і навіть про обов’язок до установлений термін несплачену суму й формує відповідні пені. Вимога про сплату податку іде платникові податків за наявності в нього недоїмки. Вимога про сплату податку повинна утримувати такі сведения:

— суму боргу налогу;

— розмір пенею, нарахованих на момент напрями требования;

— про терміні сплати податку, встановленого законодавством про податки і сборах;

— про терміні виконання требования;

— про заходи з стягненню податку і забезпечення виконання обов’язки у сплаті податку, що застосовуються в разі невиконання вимоги налогоплательщиком;

— дані про підстави стягування налога;

— посилання положення закону про податках, які обов’язок платника податків сплатити налог.

Форма вимоги про сплату податку затверджена наказом Госналогслужбы Росії від 07.09.1998 N БФ-3−10/228 «Про затвердженні форми вимоги про сплату податків і зборів ». З іншого боку, п. 7 названого наказу зобов’язує податкові інспекції вести облік спрямованих вимог про сплату податку (збору) і реєструвати в спеціальному журналі. Одночасно п. 8 цього наказу зобов’язує керівників податкові органи по суб'єктам Російської Федерації забезпечувати оформлення й застосування їх в відповідність до НК РФ затверджених бланків вимог про сплату податку. Ця обов’язок прямо випливає з сенсу ст. 32 НК РФ, відповідно до якої податкові органи зобов’язані спрямовувати платникові податків чи податковому агенту й вимога щодо сплаті податку та збору у разі, передбачених НК РФ.

Обобщая усе вищенаведене, необхідно дійти невтішного висновку про важливість своєчасного виставляння податковими органами вимог про сплату поточних податків у період конкурсного виробництва. Несвоєчасно заявлене вимога відповідно до законом перейде з розряду удовлетворяемых у порядку до розряду удовлетворяемых в останню очередь.

Хотелось б на деяких протиріччях між нормами податкового і цивільного законодавства у частині сплати обов’язкових платежів до процесі конкурсного производства.

Противоречия вбачаються в відношенні питань нарахування пені та примусового стягнення пеней.

Понятие пені встановлено ст. 75 НК РФ. Пенею визнається грошова сума, яку платник податків (платник зборів чи податковий агент) повинен виплатити у разі сплати належних сум податків чи зборів пізніші проти встановленими законодавством про податки і зборах сроки.

Пеня нараховується кожний календарний день прострочення виконання обов’язки у сплаті податку або збирання починаючи з наступного за встановленим законодавством про податки і зборах дня сплати податку чи сбора.

Не нараховуються пені у сумі недоїмки, яку платник податків було погасити через те, що за рішенням податкового органу чи суду було припинено операції платника податків в банку чи накладено арешт на майно налогоплательщика.

Следует відзначити, законодавчі норми ст. 49 НК РФ стосуються лише виконання обов’язків щодо сплати податків і зборів при ліквідації організації. Ніяких інших норм, регулюючих нарахування і сплати пенею під час банкрутства організації, НК РФ не содержит.

Таким чином, НК РФ імперативно встановлено обов’язок податкові органи по нарахуванню пенею у разі виникнення недоїмки завжди, крім двух:

— якщо припинені операції платника податків в банке,.

— якщо накладено арешт на майно налогоплательщика.

В той час громадянське законодавство містить інші норми, регулюючі питання нарахування пенею в період конкурсного виробництва з банкрутство організацій. Так, ст. 98 Закону N 6-ФЗ встановлено, що моменту винесення арбітражний суд рішення про визнання боржника банкрутом про відкритті конкурсного виробництва припиняється нарахування неустойок (штрафів, пенею), відсотків та інших фінансових (економічних) санкцій з усіх видів заборгованості боржника. Вищевказана норма є імперативній і містить будь-яких винятків для обов’язкових платежей.

Следовательно, конкурсний управляючий, зобов’язаний керуватися нормами Закону N 6-ФЗ, немає права включати у реєстр вимог кредиторів вимоги про сплату пенею по обов’язкових платежах, нарахованих під час конкурсного производства.

Какими ж нормами керуватися у разі: податкового законодавства або права громадянського? Необхідно відзначити, що згідно з п. 3 ст.2 ДК РФ до майновим відносинам, заснованим на адміністративному чи іншому владному підпорядкуванні одного боку інший, зокрема до податковим та інших фінансовим і адміністративним відносинам, громадянське законодавство не застосовується, якщо інше не передбачено законодавством. Отже, зазначена норма є диспозитивної і можна змінити законодавством Російської Федерації. У цьому разі цікавить п. 3 ст. 65 ДК РФ, у якому отсылочную норму про тому, що порядок ліквідації юридичної особи, визнаного банкрутом, встановлюється законом неспроможність (банкрутство). Проте з сенсу ст. 65 ДК РФ немає, що наведена норма змінює зміст норми ст. 2 ДК РФ, бо містить прямої свідчення про застосування норм податкового законодавства надають у процесі банкрутства. Натомість, саме такий нормою є вимоги ст. 49 НК РФ, наведені раніше. Як зазначалося, в усіх питання, що у відношенні обов’язкових платежів (наприклад питання нарахування пенею), врегульовані зазначеної статьей.

Обобщая викладене, слід визнати, що законодавство зовсім позбавлений чітких вказівок на те, нормами якій галузі законодавства слід керуватися у справі нарахування пенею по обов’язкових платежах під час здійснення конкурсного производства.

Аналогичный запитання постає й у частини примусового стягнення пенею під час конкурсного производства.

Действительно, п. 6 ст.75 НК РФ передбачена можливість примусового стягнення пенею з допомогою грошових коштів платника податків на рахунках банку, і навіть з допомогою іншого майна платника податків гаразд, передбаченому ст.46−48 НК РФ. Причому відповідно до до того ж пункту ст. 75 НК РФ примусове стягнення пенею з організацій виробляється у безспірному порядку. І це разі НК РФ зовсім позбавлений будь-яких винятків для процедури банкрутства. Норми ст. 49 НК РФ регулюють лише порядок виконання обов’язки щодо сплати податків і зборів при ліквідації організації, але з торкаються питань, пов’язані з нарахуванням і сплатою пеней.

В той час ст. 98 Закону N 6-ФЗ встановлено, що моменту винесення арбітражний суд рішення про визнання боржника банкрутом про відкритті конкурсного виробництва всі вимоги до боржникові можуть бути пред’явлені лише конкурсного виробництва, а виконання зобов’язань боржника допускається у випадках і порядку, які встановлено главою VI Закону N 6-ФЗ. Зазначену норму є імперативній і робить будь-яких винятків для обов’язкових платежей.

Представляется, такі непорозуміння в галузевих нормах законодавства недопустимы.

Представленный у «справжній статті аналіз свідчить про необхідність уточнення правових норм Закону N 6-ФЗ в відношенні дати закриття реєстру вимог кредиторів, і навіть норм НК РФ в відношенні нарахування та сплати пенею по обов’язкових платежах, обов’язок по сплаті яких виникла період здійснення конкурсного производства.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.