Три листи про кохання

Письмо 1.

Здрастуй. Намагаюся написати тобі невеличке лист. Я сиджу у вікна, навколо так тихо, що здається, що всі завмерло. Не дивуйся, зараз 1: 30. Останнім часом мені часто припадати сидіти від цього вікна. Я думала про тому, як озивається вперше наблизилась до і що потім твій образ не залишав мене ночами. Прикро, як це можна назвати й чи можна це назвати любов’ю. Можливо Здрастуй це чергова жарт моєї судьбы.

Історія почалася, для мене байдуже яким буде фінал. Головне те, що відбувається нині. Хоча це може призвести до негаразд добре, для того, хто на той час полюбить. Іноді корчі в мене бракує сміливості подивитися тобі правді в очі, сама не знаю чому. Очевидно до першого враження буває оманливе. Потрібно остаточно дати раду собі, і потім зробити висновок. Нині мені не можу сказати нічого, крім «треба почекати». Якщо зрозумію то, що Мінздоров'я може сподобатися тобі, я шукатиму з тобою зустрічей. Обіцяю треба лише почекати! Терпіння — є благодійник. Я бажаю тобі щасливого року, і гадаю, останнім бажанням напередодні свята було бажання мене. Загадай, щоб змогла дати раду собі, допоможи мені своїм бажанням, і прошу, не ображайся, якщо прийду до сумного висновку, будь ласка. Така вже я людина. Просто боюся робити поспішних висновків. Ті дні, що не будемо бачитися, я використовую у тому, що поскучати. Може це направить моїй правильне русло. Не нудьгуй і смутку, головна складова життя — це кохання. Але є любов — там шукай і счастье!

ЛИСТ 2.

Здрастуй дорогий! Тривалий час я планувала написати тобі невеличке лист, яке послужило б вісником моїх почуттів до тебе.

На початку, хотіла в кількох рядках розповісти тобі у тому, що маю на увазі слово «любов». Любов — це незвичайне почуття, надзвичайно сильне. Під його впливом то вона може змінити свій характер, погляди життя й багато іншого — словом усе те, що раніше було міцно встановлено у його світогляді. Гадаю, саме під таке вплив потрапила і це. Любов примушує мене думати лише тебе, мріяти про нашому будущем.

Кожна хвилина, пройдена з тобою, невдовзі минає, в солодкі спогади, що змушували здригатися серце й душу. Я дуже довго шукала, не знаючи, що шукаю. Здавалося, я мала усе задля звичайного існування, але однаково чого — то чекала від долі, що вона підкине мені частку щастя. Я вешталася невідомому мені світу, світу мрій чи навіть почуттів, котрі метаються безладно. Та у таких мандруваннях я знайшла нарешті істину. Тепер в мене є ти, найдорожче у житті. І я хочу тебе втратити, втратити те, що із такими труднощами знайшла. Повір мені, що люблю тебе, люблю твої очі, погляд ніжний і замислений, твої руки, твої доторку — усе те, що невблаганно входить у солодкі хвилини бытия.

Є така переконання: «Не відбувається так просто, щось буває марного». Отже, ти у житті дороговказна зірка, озаряющая моє життя, залишає у себе довгий прокладений слід небесне царство, царство зірок, яким я буду слідувати зі своєю судьбе.

Поводься моїй своє царство, царство кохання та щастя. Хіба ж таке щастя? Це коли ти поруч із улюбленим людиною. Я дуже люблю тебе. Ми родинні душі. Ти моя половинка, якої мені так і не хватало.

Нині чинні близько півночі. Не чутно нічого, крім слів, що черкаю на бумаге.

Не дивуйся! Просто в тому разі цілком можливо усе сформулювати правильно, коли ти наодинці зі мыслями.

Я чекаю світанку, невблаганно чекаю нової зустрічі з тобою, з людиною, котрий обіймав все мої думки і які приходять мені мій дом.

P. S. на годиннику рівно 12:00.

Твоя ТАМАРА!

ПИСЬМО 3.

Здрастуй, дорогий! Це чергового листа, написане тобі. Знаєш, Я все гадаю, що мені побажати у цей свято, і чи потрібно мені щоще, в мене є те, що шукають все, але знаходять лише небагато. Я маю любов, є ти, і отжещаслива. Побажаю лише, щоб підтримати наші шляху будь-коли розходилися. Щоб ти завжди думав мене, нудьгував, розпрощавшись навіть у хвилину, і найголовніше завжди любив, тобто. було друге половинкою моєї душі. Адже кожна людина шукає другу половинку своєї души.

А моя душа будує палаци, повітряні замки, вона вічно відірвана від землі і живе височенними почуттями, ідеалом любові, ніжності доброти, витвором. У ньому живе мрія про єдиною любові. І це вище стан моєї душі. Але мені дуже кортіло, щоб ці плани й інші прагнення ми були загальними у житті. Адже це чудово: разом любити, разом бажати, діяти і созидать.

Ось — ось годинник проб'є дванадцять. Бажаю тобі щастя, успіхів, удачі. Розвий усі сумніви, якщо що є, дай відповідь всі запитання одним відповіддю: «Він мене любить», і коли б у цьому переконаний всегда.

Прикро, що тепер ми не разом. Але знаєш, недавно я наштовхнулася на досить цікаву думку до якогось книзі: «У давнину вважали небо символом єдності і вічності. Коли дивляться на зірки, навіть перебуваючи далеко друг від друга, на той час вони вместе».

Так давай розглянемо звезды.