Понятие й особливо аграрних правовідносин

Понятие й особливо аграрних правоотношений

Контрольная робота з предмета: Аграрне це право України. студента 42 групи, IV курсу факультету госпрозрахункової заочній форми навчання Малік Андрія Игоревича Киевский інститут внутрішніх дел Киев 1999 г.

План.

1.

Введение

.

2. Поняття аграрних правоотношений.

а) суб'єкти аграрних правоотношений;

б) об'єкти аграрних правоотношений.

3. Особливості аграрних правоотношений.

4.

Заключение

.

5.

Литература

.

В на відміну від інших соціальних ідей політичних орієнтацій демократичне правової держави при верховенство законом і пріоритеті прав людини і громадянина практично сприйнято суспільством як майбутнє державних устроїв України. Виконання цього завдання пов’язано лише з створенням сучасного законодавства, забезпеченням законності діяльності держави та її органів, муніципальної системи та громадських формувань, надійної, швидкою й справедливою юстиций, незалежного правосуддя, але з подоланням яке сягнуло небезпечних меж правового нігілізму, перебуває нині за межею свавілля в усіх галузях державної влади і життя, і, головне, формування високого рівня правової культури кожної людини та суспільства на целом.

Необходимым умовою розвитку цих процесів був частиною їхнього правове супроводження й забезпечення державою — єдиною біля країни політичної організації, здійснює суверенітет, джерело якого — народ України. Але держава й право мають як інструментальне значення і самостійну цінність. Водночас це право жити цивілізованої життям і засіб забезпечити людині відповідні свободи. До цього суспільство прийде лише крізь підвищення відповідальності, покладений інститути структурі державної влади, рішучі дії з економічному, політичному і соціальному реформування, створення якісної правова база для таких действий.

Это зажадає високопрофесійного складу юристів й достатньої правової грамотності державних службовців та інших осіб, зайнятих юридичної діяльністю. Громадська корисність і престижність цієї бурхливої діяльності значно зростає у період перетворень соціальної конструкції суспільства, його нових економічних і полі-тичних ориентаций.

Профессионализм юриста у його знанні й умінні орієнтуватися у різних галузях права. Аграрне право має важливе місце серед інших галузей права, позаяк у повсякденні між фізичними і юридичних осіб виникають відносини однак пов’язані з питаннями аграрного правничий та будь-який юрист зобов’язаний знати як за законом вирішувати суперечки, які під час цих отношениях.

В процесі багатогранної діяльності сільськогосподарських підприємств та інших учасників виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки нафти та реалізації відповідно до статутний правосуб'єктністю складаються різні зі своєї соціально-економічної суті Доповнень і юридичної природі правовідносини. Центральне місце у тому числі займають аграрні правовідносини — правова форма вислови й закріплення громадських відносин як економічної категорії, різновиду виробничих відносин, створених країн і у процесі організації та ведення сільськогосподарського производства.

Аграрные правовідносини загалом — це правова форма реалізації положень правових норм з застосування в процесі ухвали і функціонування правий і обов’язків суб'єктів. З допомогою системи аграрних правовідносин здійснюється правове регулювання тієї частини відносин, яку законодавець унаслідок їх відповідного суспільного ролі визнав необхідним врегулювати нормами аграрного права; цю частину правовідносин предмет аграрного права.

Общественные аграрні відносини, що є предмет аграрного права, через систему правовідносин набувають значимість об'єкта аграрних правовідносин як і такі, функціонують у процесі аграрного правозастосування. Своєрідність предмета аграрного праворегулювання визначає характер, багатогранність й особливо об'єктів аграрних правовідносин. Натомість, своєрідність і особливість об'єктів визначають зміст правовідносин (правничий та обов’язки), які з’являються і реально функціонують щодо цих объектов.

При визначенні поняття аграрних правовідносин слід виходити з визначення поняття і кола суб'єктів, їх правового становища, цільового призначення та зняття функцій, і навіть об'єктів та змісту конкретної складової цих правовідносин, визначених метою, завданнями, функціями їх субъектов.

Субъекты аграрних правовідносин — це, передусім, власники, які самостійно, чи завдяки об'єднанню свого капіталу (створення юридичних кооперативного й корпоративної типів) наділяють створені ними юридичних осіб повноваженнями суб'єктів аграрних та інших правоотношений.

В залежність від сфери діяльності, мети, завдань, функцій суб'єкти аграрних правовідносин діляться втричі групи:

· суб'єкти у сфері товарного виробництва продуктів харчування сировини рослинного й тваринного происхождения;

· суб'єкти аграрних правовідносин у сфері агропроизводственного сервісу, що базуються різними формах власності і легальних організаційно-правових формах;

· суб'єкти аграрних правовідносин у сфері фінансування, кредитування, страхування, торгівлі, зокрема агрота інші банки, агробіржі, страхові компании.

Объекты аграрних правовідносин багатогранні. До них, передусім, ставляться об'єднання общеаграрных майнових, земельних управлінських і трудових громадських взаємин, як базових. Своєрідними об'єктами в базових аграрних правовідносинах виступають різні прояви останніх, зокрема фінансово-кредитні, виробничо-договірні, соціально-побутові та інші суспільні відносини, що випливають із мети, предмета роботи і функцій суб'єктів аграрного предпринимательства.

Содержанием аграрних правовідносин є взяті у єдності конкретні суб'єктивні правничий та юридичні обов’язки кожного з учасників виробничої сільськогосподарської діяльності. Є через ті конкретні правничий та обов’язки, визначених законодавством під час створення і правовому закріпленні прав юридичної особи за сільськогосподарськими підприємствами. Ідеться визначення правового статусу селянського (фермерського) господарства, приватного підсобного господарства громадян, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та її реалізацією з єдиною метою задоволення потреб потребам ринку продовольствия.

Содержание аграрних правовідносин становлять конкретні правничий та обов’язки, пов’язані з правовим регулюванням тих общественно-аграрных відносин, що є об'єктами аграрних правовідносин. Поєднання об'єктів та змісту аграрних правовідносин має безпосередній стосунок до визначення правоздатності суб'єктів аграрного правничий та юридичної природи аграрних правовідносин. Останні характеризуються своєрідним єдністю правового становища, їх суб'єктів, об'єктів і содержания.

В час принципово визначальними ознаками аграрних правовідносин являются:

· існування й функціонування цих відносин на засадах приватної, її прояві - колективної безпеки й державної форми власності на землі і інше нерухомого майна, зокрема кошти производства;

· розвиток різноманітних легальних приватних форм аграрного підприємництва поруч із державними юридичними лицами;

· поступовий перехід від державної форми аграрного господарювання до приватним формам;

· розширення кола об'єктів правовідносин, куди входять в собі весь повноту забезпечення і суті аграрного предпринимательства;

· збільшення частки майнових аспектів у системі аграрних правоотношений;

· поновлення значимості економічних функцій аграрного предпринимательства.

Обобщая вищесказане, можна сказати, що аграрні правовідносини є реально існуючі, врегульовані нормами закону (договору) елементи системи громадських відносин, засновані на юридичних фактах і відповідності правий і обов’язків суб'єктів, зайнятих в процесі виробництва та забезпечення виробництва продуктів рослинного й тваринного (зокрема водного та мисливської) походження. Аграрні правовідносини — це реально що у повсякденну діяльність суб'єктів аграрного підприємництва (агробізнесу) багатогранні відносини, наповнені якісно новим вмістом у зв’язки й з визнанням цих аграрних товаровиробників суб'єктами права приватної і той недержавної форми власності на грішну землю й інші засоби виробництва, вироблені продукти харчування, і навіть суб'єктами підприємницької діяльності, які функціонують поруч із державними аграрними товаровиробниками. Аграрні правовідносини — правова форма реалізації положень норм аграрного права з застосування в процесі ухвали і функціонування прав і управлінських обов’язків суб'єктів, що виробляють і забезпечують виробництво продуктів питания.

Список литературы

Конституция України (прийнята Верховна Рада України 28.06.1996 г.).

Г. Е. Бистров, М. И. Козир «Аграрне право» М. Юридична література. 1996 г.

Д.В. Боброва, О. В. Дзера, М.С. Кузнєцова, О. А. Пидопригора. «Громадянське право» До., «Вентури» 1997 г.

В.З. Янчук «Аграрне це право України» До. Юринком 1996 г.