Макаренко, Ушинскому, Сухомлинскому і Шацкому Word " 97

Пед-я деят-ть і сис-ма Станіслава Теофіловича Шацького (Ш) (1878 — 1934). У 20-ті роки радянська школа стояла своїх витоків і для ній завдання — знайти новішим зміст навчання дітей і восп-я, нові мет-ы і форми. Йшов експеримент, серед відомих пед-в на той час були Блонський, Пинкевич, Ш та інших. Ш — педр новатор свого часу. Свою деят-ть почав ще дореволюційний період. Він людина різнобічний. Навчався у Московському університеті, консерваторії (одночасно); в Петровською сільськогосподарської академії. Вона могла бути співаком, ученим, експериментатором. Однак у 32 року вирішує стати пед-гом. У своєї автобіографічної повісті «роки пошуків» він пише, що стати пед-гом його змусила його життя, психологічно нанесённые у роки навчання у школі. Схоластика була — це повний відрив школи від життя. Мрія Шацького — повернути дитинство дітям. У 1905 року — він разом із групою ентузіастів відкриває на околиці Москви дитячий клуб «Сетлемент» (поселення), созд-е якого — було перша спроба створення такої клубу у Росії. Пед-ги працювали на громадських засадах. Це суспільство включало: дитсадок, школу, майстерні (шевська, швейна, тощо.), обсерваторія. Ш — завдання: організувати всю працю деят-ть, дитяче саме упр-е, всю роботу будувати на інтересах дітей, естетичне восп-ние. Клуб мав успіх. У 1908 року — клуб закритий; в 1905 року — він організує першу літню дитячу трудову колонію (прообраз майбутніх піонерських таборів). Ш робить у 13−14-річному роках мандрівку країн Європи ознайомлення з практикою трудового воспя. Його цікавить трудова школа Кершенштейнера. Шацкому ненависна муштра, а цієї школі застосовувалося фізичне покарання. Він вирішує розробити гуманну систему восп-я, мета восп-я: людина — робочий, мозолі на руки годі й вища культура. У 1911 він спільно з колегами в Калузі відкриває літню трудову колонію «Бадьора життя» і пише книжку «Бадьора життя». У 1915 році в нього ідея створення цілої дитячої системи опытно-показательных дитячих установ. Мета цією системою: вивчити проблему наступності між дитсадком та, визначити утримання і мет-ы навчання, вести широку пед. пропаганду серед населення, сприяти збільшення грамотності серед населення, прищепити любов мистецтва і їхнім дітям, і дорослі. Ця раб-а — дослідницька, т.к. раніше такого бути не було. Район, де це проводилося, названо досвідченої станцією, раб-а — на громадських засадах. Жовтневу революцію він прийняв не відразу. Однак у 1919 року «Бадьора життя» перейменовано на «Першу досвідчену станцію з освіти Наркомпросса». Існувало 2 відділення: сільське (4 дитячих саду, 15 шкіл початкових, 2 середніх школи, бюро з вивчення краю, пед. центр, пед курси для вчителів) і міське. Ця станція охопила 35 селищ. У середині 20-их років — початкова освіта стало загальним. Працював пед. технікум і короткострокові курси. У міське відділення ввійшли: постійно діюча пед. виставка, середня досвідчена школа, дитсадок, пед. бібліотека з іноземним відділом. У 29 року він створив комбінат учебновиховних установ (дитсадок, школа, дет. технич. станція, дитячий фізкультурний містечко, пед-гический технікум). З 32 року він керував деяттью центральної експериментально — пед-гической лабораторії Наркомпросса, яка узагальнювала опеньків досвідчених і зразкових шкіл. Пед-я сис-ма. Він розробляє ідею нової трудовий школи, як центру, який організує життя дитячого колл-ва. 3 важливих становища: 1. Восп-ние — це є розумно організована життя дітей; 2. У цьому організованою життя діти повинні відчувати свою користь від общ-ва, що вони є мета, до котрої я вони прагнуть. Праця дітей повинен матиме якийсь сенс. 3. Дітям всього важливіше дитяче співтовариство. Сплочённый дитячий колл-в — помічник восп-ля. Пед-г повинен бути поруч, а чи не з дітей. Пед-ги і - це друзі. Елементи дитячої життєдіяльності: Фіз. працю, який дисциплінує дітей. Ділове самоупе, яке організує життя дітей. Мистецтво, яке прикрашає життя. Гра для бадьорого тону життя. Раб-а розуму спрямовує загальну життя Соціальна деятть. Суспільно-корисна деят-ть має відповідати місцевим потреб общ-ва в області господарства, культури та побуту. Школа повинна організовувати роботу, контролювати її, враховувати результати і повідомляти їх учням. Дослідна станція проводила соц-го-пед-ское иссле-ние, 3 напрями: 1. Вивчення экон-ки і культурно-побутової середовища району; 2. Вивчення экон-ки, побуту, культури та пед-гики сім'ї, типи стосунків у сім'ї життя й дитини в сім'ї; 3. Вивчення поведінки дітей у дитячому колл-ве. Створено бюро із вивченню місцевого краю та секціями: ботанічна, зоологічна, агрономічна і екологічна. Учителів навчали методиці роботи з середовищем. Проводилися анкети для з’ясування взаимо-ний серед дітей. Разів у місяць проводилися курси — з'їзди вчителів. Ш із своїми колегами (Шлегер, Шацкая, Фортунатовы, Зеленко) розробив нову модель школи, яка розглядали як центр вивчення довкілля та вмешения у цю середу і пед чином, впливає нею. Школа мусить бути трудовий, демократичної, гуманної, повинна готувати до життя. Пед колл-в — єдиний колл-в і дітей пед-ов, вони одна мета, до котрої я намагаються. Трудове восп-ние по Шацкому. Дитячий працю не розглядається Шацким як самообслуговування, працю може бути продуктивною, лише працю створює міцну основу деят-ой життя. У «Бадьорій життя» діти все робили самі, під керівництвом дорослих, обслуж-его персоналу був. Производ-ный праця викладачів у цієї колонії був із сільське господарство. Уся десятилітня робота ділилася: чергування і общ-ные роботи. Якщо чергування виконувалися з бажанням, чи до громадської вони нарешті почали ставитися до прохолодою. Але дорослі змогли захопити дітей, стали створюватися артілі, обсяг робіт виконувався. Потім почали переносити складніші завдання: з’явилася теплиця, скотарня, майстерні, електростанція. Більше різноманітні види праці вимагали більш складної організації праці, з’явилися різні комісії та відповідальні особи. Тобто. стало створюватися ціла сис-ма управління господарством. Після жовтня 17 року с/г стає учебно-опытным. Під керуванням агронома з урахуванням агробіологічної науки — цілий план с/г робіт. Діти практично навчалися використовувати знання з предметів. Чинився політехнічне навчання. У главі з Шацким пед-ги вивчали сімейну пед-гику. Проводилися анкети серед дітей. Виявляли сильні й слабкі боку трудового сімейного восп-я. Були організовані колл-вные форми дитячого праці - виробничі дитячі коллви (по цветоводству, рослинництву тощо.). Проведено робота зі створення трудових куточків. Дитяче самоуп-е по Шацкому Мета: розвиток організаторських здібностей. Законодавчий орган — загальна сходка, де всі мали рівних прав. Питання вирішувалися більшістю голосів, вів збори виборний голова, був виборний секретар. Хлопці стали самі винаходити посади. Спочатку економом був вихователь, потім діти. Винайшли: інструментальник, хлібодар (діти, ріжучі хліб). Спочатку на загальної сходці обговорювали господарські справи, а згодом почали обговорювати ставлення педвв та дітей. На противагу авторитарного вихованню висунуто ідея товариських відносин. Естетичне восп-ние: Велика роль, має пронизувати усі сторони восп-я. Організувалося близьке спілкування дітей із природою. Колоністи ходили в походи, на екскурсії враження віддзеркалювали в малюнках. Естетика побуту: чистота. Діти вели серед сільського населення роботу підвищення культури сімейного побуту. Створювалися літні дворові майданчики, її план: охорона здоров’я дітей, гігієна праці та вулиці, фізичні вправи, проведення дня книжки. Створено суспільство квіткарів, виставки. Худож-ное восп-ние: драмат-кое иск-во. Діти самі складали п'єси, інсценівки. Ставили класику. Читалися лекцій з історії театру, історії мистецтва. Музичними заняттями керувала дружина Шацького. Існував хор, ставили дитячу оперу. Випускали літературний журнал і «Життя». Образотворче мистецтво. Гра: «Гра дитини — життєва лабораторія». Вона має бути організовано відповідати віковим особливостям, послідовна, знати міру. Робота розуму: Вчення будувався на інтересі дітей до вченням, до опанування практичні навички, дитина повинна вірити до своєї сили та пед-г має допомагати їй у цьому. Прагнення вченню треба зміцнити протягом усього подальше життя. У цьому є завдання пед-га. Дітей потрібно готувати до самоосвіти, вчити самостійно працювати на уроці. Пед-г повинен розробляти спеціальні завдання, розвивати самостійність дітей. При хорошою організації уроку кожен учень працюватиме. Соц-ная деят-ть дітей: Ш стояв біля витоків соціальної пед-гики. Школа — центр, який вивчає навколишнє середовище і втручається у неї, організує її. Проводилася величезна практична раб-а з перетворення соц-ой середовища. Намічаючи види суспільно корисної діяльності школа повинна: 1. Враховувати цінність даної роботи з общ-ва; 2. Посильность і значущість дітей; 3. Відповідності інтересам дітей; 4. Емоційна окраска.