Роль і функції трудового права

Роль і функції трудового права Основная роль трудового права — це врегулювання своїми нормами поведінки людей процесі їх праці в виробництві те щоб правове регулювання відповідало завданням виробництва, у певний період його розвитку, охороняв б працю працівників, сприяла б поліпшенню їхньої умов праці та побуту і, нарешті, зміцнювало б соціальне партнерство, консенсус з-поміж них, тобто. соціальний світ. А нині актуальна необхідність громадянського світу, взаимоуступок, терпимості й стриманості не лише у галузі праці між працівниками і роботодавцями, а й в усіх прошарках нашого суспільства та всіма трьома гілками центральної влади. У сфері праці соціальний світ нині покликані зміцнювати социально-партнерские соглашения.

Цели, завдання, роль і функції трудового права РФ тісно взаємопов'язані. Усі відбивають інтереси суспільства, держави, і навіть працівників і работодателей.

Задачи трудового права — одне з різновидів соціальних завдань суспільства. Ці завдання спрямовані для досягнення цілей правовим регулюванням праці та здійснення. У ст. 1 КзпПр РФ ці завдання законодавець зазначив, передбачивши, що КзпПр «регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивність праці, поліпшити якість роботи, підвищення ефективності громадського виробництва та підйому в цій основі матеріального і охорони культурної рівень життя трудящих, зміцненню трудовий дисципліни і поступового перетворенню праці в благо суспільства на першу життєву потреба кожного працездатної людини», що КзпПр РФ «встановлює високий рівень умов праці, всебічну охорону трудових прав працівників». Це формулювання Кодексу закріплює саме основні цілі й завдання всього трудового законодавства РФ, тобто. вказує мета застосування норм КзпПр і визначає завдання дії цих норм. У той самий час у ст. 1 КзпПр РФ коротко виражені реалізувати основні функції трудового права. Кожен інститут трудового права має певні цілі в правовому регулюванні, свої завдання. Норми будь-якого конкретного інституту трудового права можуть виконувати назвати не одне, а дві, три функції цій галузі одночасно. Усі трудове законодавство покликане всіляко захищати, охороняти трудові права особливо найбільш слабко захищеної боку трудових відносин — работников.

Функции трудового права — це основних напрямів впливу його норм на поведінка (свідомість, волю) людей процесі роботи задля досягнення цілей і завдань трудового законодавства. Звісно, трудове право виконує і ті загальні для російського права функції, як регулятивна і охоронна. Ці функції властиві майже всім галузям права, тому їх розглядаємо. Треба знати, які специфічні для трудового права функції спрямовані для досягнення цілей і завдань норм даної галузі права.

В сучасний перехідний до ринків період виділяються п’ять функцій російського трудового права.

1. Соціальна функція відбивається у нормах щодо забезпечення зайнятості, реалізації свободи праці та інших трудових конституційні права, в нормах щодо забезпечення безпечних умов праці, охорони праці: обмеження робочого дня, заходи праці, оплати й компенсацій і т.д.

2. Захисна функція виявляється у встановленні високого рівня умов праці, у безперервному його підвищенні договірним методом, в нагляді й контролю над виконанням трудового законодавства, правил охорони праці, гаразд дозволу індивідуальних і колективних трудових суперечок про відновлення порушених трудових прав. Ця функція трудового права всіх стадіях правовим регулюванням праці, тобто. під час створення норм трудового законодавства, за її застосуванні, при профілактиці їх порушення і приразрешении трудових суперечок, відновленні порушених прав. Тому захисна функція трудового права відбивається у нормах більшості інститутів трудового права: інституту забезпечення зайнятості і працевлаштування, трудового договору, робочого дня і часу відпочинку, оплати праці, охорони праці, нагляду і місцевого контролю, розгляду трудових споров.

3. Господарська, виробнича функція проявляється у нормах по раціонального використання трудових ресурсів, стимулюванню якісної й продуктивної роботи, в нормах трудовий дисципліни, визначальних обов’язки працівників із виконання виробничих завдань та інших. Ця функція конкретизується в нормах інститутів трудового договору, робочого дня, дисципліни праці, оплати труда.

4. Виховна функція відбивається у нормах про заохочення, стимулюванні високопродуктивного праці, соціальній та нормах про дисциплінарної й матеріальної відповідальності за збитки (шкода), заподіяний з вини працівника виробництву чи працівникові з вини работодателя.

5. Функція розвитку виробничої демократії виявляється у нормах на право працівників щодо участі в управлінні підприємством, установою, організацією, про права та гарантії діяльності профспілок, про повноваження трудових колективів, в додаткових юридичних гарантії права на працю представникам працівників, профспілок, трудових коллективов.

Все п’ять функцій російського трудового права різні періоди розвитку виявлялися по-різному й у неоднаковою ступеня. Тож якщо у роки функція розвитку виробничої демократії швидко і активна позначалася в нормах трудового законодавства, то нині у період початку ринкових відносин цю функцію значно звужено і продовжує звужуватися. У цьому, на жаль, в трудове законодавство не враховується досвід розвинутих країн (Німеччини, Німеччині й ін.) з ринковою економікою, які, навпаки, у роки незмінно розширюють виробничу демократію. Ослабла останніми роками також дію і виховної функції трудового права, що пов’язані з ростучими простоями виробництва, у його кризовому состоянии.

Система галузі трудового правничий та система науки трудового права Каждая галузь права, зокрема і трудове, має власну систему норм, тобто. певну їх угруповання, послідовність розташування у галузі. Система галузі трудового права представляє його структуру як сукупності у порядку розташованих правових норм, згрупованих у підрозділи (інститути) в залежність від специфіки громадських відносин, складових предмет даної отрасли.

Система галузі трудового права, система трудового законодавства і системи науки, навчального курсу «Трудове право» — це взаємозалежні, але різні поняття. Вона має певне подібність, але з ідентичні, а різняться. Всі ці системи будуються з їхньої цілям і предмета, а предмети і цілі цих систем різні. Так, предметом і метою системи галузі є побудова самої будівлі трудового законодавства, створити структуру розташування його норм всередині галузі. Система науки, навчального курсу своїм предметом і метою має вивчення норм трудового права, їх розвитку, правових зв’язків, тобто. правовідносин сфери трудового права. Наука вивчає як російське, а й закордонне трудове право і міжнародно-правове регулювання праці, отже, її предмет виходить поза рамки російського чинного трудового законодавства, а система науки ширше системи отрасли.

Систематизация трудового законодавства то, можливо різна залежно від цього, з якою метою і категорій працівників вона призначається. Одна для кадрових працівників і зовсім інша — для керівників производств.

Система галузі трудового права — те й класифікація його норм на уроках галузі однорідні групи (інститути і подынститу-ты), і послідовність їхнього розташування всередині структури галузі. Всі його норми розташовуються всередині галузі з взаємопов'язаної системе.

Вся система галузі трудового права ділиться на частини: Загальну і Особливу. У Загальну частина входять норми, що ширяться попри всі суспільні відносини трудового права, норми, що визначають основні засади і завдання правовим регулюванням, основні трудові правничий та обов’язки працівників, недійсність умов договорів, розмежування компетенції Російської Федерації, її суб'єктів органів місцевого самоврядування по правовому регулювання праці. Отже, до частині трудового права ставляться норми Конституції РФ із питань праці, норми загальних положень — (гол. I) КзпПр РФ та інших російських законів по згаданим питанням, глава VIII КзпПр РФ встановити диференціації норм для деяких категорій работников.

Особенная частина галузі трудового права будується щодо інститутів як сукупності однорідних груп правових норм. У цьому інститути розташовуються послідовний у відповідність до динамікою воз-никновения та розвитку трудового відносини. Особлива частина вже галузі починається з інституту забезпечення зайнятості і працевлаштування. Далі слід центральний інститут — трудового договору (контракт), у якому згруповані норми поняття, видах трудового договору, порядку реєстрації (прийому на роботу), зміни (перекладу) і припинення (увольнения).

Далее йдуть інститути, у яких згруповані норми, регулюючі інші питання трудових відносин: інститут робочого дня і часу відпочинку, інститут оплати праці, інститут гарантійних і компенсаційних виплат, інститут трудовий дисципліни та інститут охорони труда.

За ними розташовуються послідовно сім інститутів, регулюючих інші, тісно пов’язані з трудовим, відносини. До них належать: інститут матеріальну відповідальність сторін трудового відносини за збитки, заподіяний одна одній, інститут прав профспілок у сфері праці, інститут повноважень колективу, інститут социально-партнерских угод та колективного договору, інститут підготовки кадрів підвищення кваліфікації з виробництва, інститут трудових суперечок і порядку їхнього вирішення і інститут нагляду й контролю над трудовим законодавством і охороною труда.

Система КзпПр РФ побудовано основному системі галузі трудового права. Але є певні розбіжності і відмінності. Так було в КзпПр виділяються в окремі розділи спеціальні норми про працю жінок (гол. XI), про працю молоді (гол. XII), про пільги працівникам, совмещающим працю із навчанням (гол. XIII). Але це спеціальні норми одні, окремо від відповідних загальних норм, уявити не можуть самостійних институтов1. Пільги, вказаних у них, ставляться до інституту охорони праці, а, по робочому часу — до інституту робочого дня і часу відпочинку. Не представляє самостійного інституту та гол. VII норми праці та відрядних розцінки. Вона пов’язана переважно з інститутом оплати праці. Колективний договір як інститут галузі КзпПр РФ дано в гол. II, хоча у системі науки (навчального курсу) йде після інституту повноважень трудового коллектива.

Не представляє самостійного інституту та гол. XVIII (остання) КзпПр РФ про особливості регулювання праці окремих категорій працівників, позаяк у ній можна побачити спеціальні норми, які стосуються відповідно до різних інституцій (трудовому договору, робочому часу й др.).

Система трудового права змінюється, розвивається. Зміни яку можна умовно поєднати у такі группы.

Первая група характеризується отпочкованием від трудового права норм нова галузь — права соціального забезпечення, яку студенти вивчають після завершення навчального курсу «Трудове право». У юридичної літературі були висловлені судження про виникнення хозяйственно-трудового права, профспілкового і медичного права. Ці думки є, по меншою мірою, спірними, бо всі названі галузі немає адекватної однорідної основи — відповідних громадських відносин. Тому об'єднувати норми у галузь без предмета галузі — отже порушувати єдність критеріїв розподілу всього права на галузі й їх институты.

Вторую групу у системі трудового права ілюструють процеси формування у ній нових інститутів: забезпечення зайнятості, социально-партнерских угод, колективних трудових суперечок і др.

Третью групу підтверджує еволюція, що відбувається окремими інститутах. Помітні зміни, до прикладу, в інституті оплати праці, в інституті трудових суперечок і порядок їх вирішення і др.

Все ці зміни у системі зумовлені кінцевому підсумку переважно змінами у предметі і методі правовим регулюванням. Від системи галузі трудового права, як вказувалося, слід відрізняти систему законодавства і структуру кодификационных актів (КзпПр). Система трудового законодавства, вторинна категорія стосовно системі галузі права, будується, зазвичай, у системі галузі як і, як і структура КзпПр РФ. Відмінності їх була вказані. Але загалом і системи трудового законодавства, і структура кодификационных актів (КзпПр) будуються у системі галузі й нічого не винні якісно відрізнятиметься від нее.

Система науку й система навчального курсу «Трудове право» (зазначена у навчальній програмі), хоча у основному будуються у системі цій галузі, але не збігаються, оскільки з їхньою предмет і мети различны.

Наука вивчає як норми трудового права, але його предмет, метод, джерела, суб'єкти, вчення про правовідносинах трудового права, їх взаємозв'язки, тенденції розвитку. Тому системи науку й навчального курсу трудового права ширше системи галузі. Навчальний курс ділиться втричі частини: Загальну, Особливу і спеціальну — про міжнародно-правовому регулюванні праці та зарубіжному трудовому законодательстве.

В частині науки трудового права вивчаються проблеми, мають наскрізний характер для усієї галузі трудового права та її науки, а Особливої — вужчі проблеми щодо окремих інститутам цієї галузі. Наука трудового права в Особливої частини теж підрозділяється на теми, в цілому відповідні значною мірою характеру інститутів галузі трудового права.

В Загальну частина навчального курсу «Трудове право» належить вивчення поняття, предмета, методу і системи трудового права, джерел постачання, основних принципів правовим регулюванням праці, правового статусу суб'єктів трудового права, відповідних видів правоотношении, прав трудових колективів, прав профспілок у сфері праці, колективний договір і угоди. Останні три інституту хоч і ставляться до Особливої частини галузі, але у навчальних цілях вони у навчальної програмі курсу включені у Загальну частина, бо мають значення щодо від інших інститутів Особливої части.

В Особливу частина навчального курсу охоплюють усі інші інститути Особливої частини галузі трудового права, починаючи з інституту забезпечення зайнятості і працевлаштування і закінчуючи трудовими спорами. Є у науці, і третина — спеціальна. У неї входять норми закордонного трудового законодавства і міжнародно-правового регулювання праці, які теж вивчаються в навчальному курсе.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.