Страхование фінансових гарантій

Страхование фінансових гарантий

Реферат Исполнитель магистрант грн. ММ — 33 Лук’янов Сергію Борисовичу.

Министерство загального характеру і професійної освіти Російської Федерації.

Новосибирская Державна Академія Економіки і Управления Институт економіки, обліку, і статистики Кафедра страхования НОВОСИБИРСК 1999.

1. Поняття страхування фінансових гарантий

Одной з різновидів страхування є страхування фінансових гарантій. Його умови передбачає надання страховиком гарантій те, що певні фінансові зобов’язання, обумовлені у процесі укладання ділової угоди, сторонами якої виступають позичальник і інвестор, будуть виконані. Страхування фінансових гарантій вважається спеціальним виглядом поручництва, забезпечує страхову захисту від ризиків, що з проведенням фінансових операцій.

Поручительство — ця та сфера підприємницької діяльності, у якій можуть діяти банки, спеціальні агенції та страховики. Причому у кожної із багатьох країн існують особливості в правовому регулюванні таких операцій. Приміром, мови у Франції і Банк Японії видача поручительств є монополією банків, а США видача їх банками обмежена. У Великобританії і банки і страхові компанії мають рівні можливості у цьому виді бізнесу. У Німеччині є спеціальні агентства, які займаються лише такими операціями, конкуруючи тут із іншими фінансовими інститутами. Проте найчастіше гарантії банків та страхових товариств є рівноцінними.

Гражданский кодекс Російської Федерації поділяє договори поручництва та надійної банківської гарантії. За договором поручництва поручитель зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останнім його зобов’язання в цілому або частково. Відповідно до договором банківської гарантії гарант дає на прохання іншої особи (принципала) письмове зобов’язання сплатити кредитору принципала (бенефициару) відповідно до умовами даваемого гарантом зобов’язання гроші по поданні бенефициаром письмового вимоги про її сплаті. У цьому декларація про видачу банківських гарантій мають банки, інші кредитні закладу і страхові організації.

Дальним родичем страхування фінансових гарантій є страхування заставних, який передбачає відповідальність страховика перед кредитором, выдавшим позичку під заставу заставної на власність, у разі неповернення позичальником виданої позички й відсутності можливості відшкодувати понесені у зв’язку з цим збитки з допомогою отриманого заставу заставної.

Появление і швидке розвиток видів страхування фінансових гарантій на страхових ринках розвинутих країн, а час воно забезпечує страхової захистом операції за багатьма видам фінансових угод, викликані тим, приватні й невеличкі корпоративні інвестори найчастіше мають достатніми знаннями для власного глибокого аналізу ризику інвестицій й те водночас бувають зацікавлені у інвестиціях з найменшою ризиком. І це забезпечується даним страхуванням у разі, якщо договори полягають з фінансово стійкою страхова компанія із хорошою репутацією.

Виды договорів страхування фінансових гарантий

Среди видів страхування фінансових гарантій можна назвати страхування:

•облигаций і інших цінних паперів;

•страхование кредитів для короткострокових торгових операцій та довгострокових інвестицій;

•закладных облігацій;

•выплат по здачі у найм, лізинг тощо.;

•оплаты вартості поставленого устаткування;

•автомобильных позичок.

По термінів дії договорів всі види страхування зазвичай поділяються на короткострокові (з терміном до 8 років), середньострокові (укладені терміном від 8 до 30 років) і довгострокові.

По категорії страхувальників розрізняють договори, які укладають із юридичних осіб, і страхування приватних осіб.

Одна з особливостей даного страхування у тому, що з їх проведення страховик ставить за мету забезпечити практично безубыточное проходження операцій (тобто. недопущення виплату страхове відшкодування), оскільки застосовувані тарифні ставки передбачають, що можливість настання страхових випадків та незначною сумою збитків від нього би мало бути мінімальними. У зв’язку з цим страховики здійснюють ретельний відбір страхувальників і відповідальність на страхування об'єктів, керуючись, насамперед, принципом обачності.

Одним з найвідоміших видів страхування фінансових гарантій є страхування муніципальних облігацій, з’явився у США на початку 1970;х років. У його проведенні страховик гарантує інвестору виплату капіталу та відсотків по застрахованим облігаціях.

Страховой інтерес інвестора у цьому страхуванні у тому, що його дозволяє:

•перенести ризик вкладника на страхової компанії;

•обеспечить стабільність ціни застрахованих облігацій, тобто. меншу їх схильність впливу кон’юнктури ринку;

•повысить ступінь ліквідності застрахованих облігацій, тобто. можливість дати раду на вторинному ринку до термінів викупу;

•освободить інвестора від докладного вивчення кредитоспроможності емітента.

С погляду емітента, дане страхування забезпечує кращу реалізацію облігацій, і навіть зменшення витрат з їхньої випуску з допомогою зниження сум виплачуваного доходу. Останнє пояснюється лише тим, що застрахована у авторитетного страховика облігація стає надійнішою, тому то, можливо поширена при меншою дохідності. У цьому величина страхової премії за договором зазвичай становить від 1/3 до ½ сукупної економії емітента, одержуваної на виплаті відсотків за період дії облігації.

Расчет розміру тарифних ставок за договорами страхування фінансових гарантий.

Страховая сума за договором страхування встановлюється не більше суми боргу та відсотків по йому у відповідності зі термінами наступу виплат за графіком, встановленому проспектом емісії.

Тарифные ставки, зазвичай, перебувають у межах від 0,25 до 2% сукупної суми основного боргу та відсотків. Конкретна ставка встановлюється залежно від оцінки кредитоспроможності емітента, випускаючого зобов’язання, типу облігації, термінів її викупу й інших чинників ризику, пов’язаних із цими зобов’язаннями.

Расчет розмірів тарифних ставок грунтується на проведених фінансовими експертами дослідженнях ризику невиконання зобов’язань емітентом і оцінках рівня її кредитоспроможності. Щоб оцінити потенційну можливість муніципалітету виплатити свої борги, страховики зазвичай аналізують цілий спектр політичних, демографічних, економічних, юридичних та фінансових чинників.

Сумма премії, обчислена з страхової суми і встановленого розміру тарифної ставки, зазвичай, сплачується на початку терміну страхування за весь його період.

Для розподілу ризику невиконання зобов’язань емітентами застрахованих облігацій страховики намагаються уникати страхування значної кількості випусків муніципальних облігацій щодо одного географічному регіоні.

Страхование муніципальних облігацій вважається малоубыточным виглядом страхування. На ті періоди, як у економіці немає спаду, його збитковість взагалі близька нанівець. Це пов’язана з тим, що муніципалітет здійснює своєї діяльності у тому чи іншого формі протягом тривалого, має стабільними джерелами надходження коштів, перебуває під медичним наглядом представницьких органів. Закони, які захищають майнові інтереси кредиторів муніципальної влади, легко наводяться на дію.

В результаті, хоча терміни такого страхування можуть досягати 25, 30 і навіть 40 років, ступінь страхового ризику за договорами зазвичай вважається незначною. З іншого боку, проведення даного страхування пов’язані з тієї особливістю, що виплати емітентом основний суми позики та відсотків у ній зазвичай розподіляються по років, тому ліміт відповідальності страховика у будь-якій окремо узятий момент обмежений лише платежами, термін виплати яких настає у цей період.

Наконец, страхової компанії має право пред’явлення регресних позовів. При несплаті по борговим зобов’язанням страховик стає власником облігацій і отримує юридичні права отримати відшкодування емітентом збитків за неоплачені борги.

4. Окремі види страхування фінансових гарантий

В розвиток цього виду страхування страховики пропонують широкий набір різноманітних програм страхування.

Так, однією з видів страхування, які відповідають фінансові потреби емітентів, є страхування резервних фондів. Резервний фонд повинен створюватися емітентом на протязі період позики як гарантію систематичного накопичення коштів на погашення облігацій у визначений термін. Активи цього фонду складаються з готівки, цінних паперів та інші видів цінностей. Договір страхування резервного фонду, укладений на страхову суму, рівну необхідної величині цього фонду, звільняє емітента від виробничої необхідності її формування, оскільки забезпечує інвесторам гарантії виплати цієї суми. Це дозволяє емітенту використовувати наявні кошти з метою.

В останнє час у США швидко ростуть також обсяги операцій із страхуванню фінансових гарантій інвестиційних фондів з пайовою участю. Суть діяльності цих фондів у тому, що фонд продає частки участі у ньому велику кількість інвесторів, які самостійно що неспроможні ефективно займатися розміщенням свої кошти в цінних паперів. Вони стають акціонерами фонду, який, в своє чергу, розміщає отримані кошти на різні цінних паперів, забезпечує диверсифікацію ризиків і виплачує акціонерам прибуток від інвестицій.

Ассоциация страхування муніципальних облігацій (АСМО) — консорціум найбільших страхових компаній США — пропонує для даних фондів дві програми страхування:

•непрерывное страхування облігацій, придбаних фондом, відповідальність яким діє передчасно викупу кожної з застрахованих облігацій незалежно від того, перебуває вона у фонді або вже продано;

•страхование облігацій, що передбачає відповідальність страховика лише період їх перебування у фонді.

Договор страхування полягає фондом, що включає видатки страхування ціну, уплачиваемую інвестором кожну частку участі у ньому.

Еще одним виглядом страхування для інвестиційних фондів є страхування облігацій, які й з портфелів фонду. Договір такого страхування полягає тоді, коли інвестор виходить із фонду, й потребує отримання своєї частки ньому. У цьому вся разі фонду необхідно продати частина облігацій, аби вгамувати борг. Наявність договору страхування, своєю чергою, піднімає ринкову ціну облігацій по порівнянню з незастрахованими цінними паперами. Отже, у разі, щоб оцінити ефективність страхування для фонду, вигода від підвищення ціни облігацій повинна зіставлятися з витратами для сплати одноразової страхової премії.

Другим виглядом страхування фінансових гарантій є страхування облігацій юридичних. Такому страхуванню можуть підлягати облігації підприємств різних галузей промисловості, будівництва, торгівлі тощо. Воно гарантує інвестору своєчасну й у обсязі виплату основний капітал та відсотків на нього. Страхування облігацій юридичних, якщо воно здійснюється авторитетною страхової організацією, підвищує кредитні можливості компаній-емітентів, робить облігації ліквідними, забезпечує їх розміщення по вищим цінами.

Срок такого страхування зазвичай становить 10−20 років. Страхова сума вбирається у, як правило, 90% вартості облігацій.

Страховая премія виплачується на початку терміну страхування, у своїй договір страхування заборонена розірвання.

Порядок підписання договору аналогічний страхуванню облігацій муніципальних організацій. Проте проведення такого виду страхування вимагає глибокого аналізу комерційних перспектив підприємства, облігації якого підлягають страхуванню, якості управління у ньому, темпи зростання, фінансової стійкості, роботи постачальників і замовників, професіоналізму кадрів. Запорукою забезпечення беззбитковості у вигляді страхування виступають рентабельність діяльності підприємства, і навіть що у його власності майно.

Список литературы

Гвозденко А.А. Фінансово-економічні методи страхування. — М.: 1998. — 184 с.

Финансовая газета № 31, 32, серпень, 1997 р., з. 9, 5.

Хэмптон Д. .Фінансове управління страхові компанії. — М.: 1995. — 263 с.