Вартість майна. 
Майнове страхування

Загальні умови та порядок виплати страхового відшкодування зазначені у ст. 25 Закону України «Про страхування». Конкретні умови визначені в правилах та в договорі страхування.

Якщо в договорі страхування не передбачено іншого, то збитки відшкодовують таким чином:

• — у разі пошкодження майна страхове відшкодування виплачується у розмірі різниці між заявленою страховою сумою та вартістю залишків майна, придатних для подальшого використання;
• — у разі втрати майна страхове відшкодування виплачується в розмірі дійсної (відновної) вартості з вирахуванням зносу та вартості залишків майна, придатних для подальшого використання.

При настанні страхового випадку страхувальник повинен:

• — вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків;
• — повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, визначений договором страхування;
• — повідомити у відповідні органи про настання події згідно з їх компетенцією (міліцію, пожежну, аварійну служби тощо);
• — надати страховику всі документи, необхідні для встановлення причин та розміру збитку;
• — до прибуття представника страховика зберігати всі залишки знищеного або пошкодженого майна.

Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводиться на підставі заяви страхувальника та страхового акта чи аварійного сертифіката. Страховий акт складається страховиком або уповноваженою ним особою — аварійним комісаром з обов’язковою участю представника страхувальника.

Аварійні комісари — це особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку щодо застрахованого майна. До суми збитку можуть включатись також витрати, пов’язані з рятуванням майна, збереженням його залишків до складання страхового акта, прибиранням та впорядкуванням території, проведенням експертизи та інші необхідні та доцільні витрати.

Страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник не виконав обов’язків, передбачених договором страхування.

Підстави та порядок відмови регламентовані ст. 26 Закону України «Про страхування». Ними можуть бути:

• — навмисні дії страхувальника, спрямовані на настання страхового випадку;
• — подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування;
• — отримання відшкодування збитків від винної особи;
• — несвоєчасне повідомлення про настання страхового випадку або створення страховику перешкод у визначенні обставин та причин збитку;
• — інші причини, якщо це не суперечить законодавству України.

Договір страхування майна дійсний до повної виплати страхового відшкодування. Виплата страхового відшкодування здійснюється у встановленому договором порядку та у визначений строк. При цьому може утримуватись франшиза або черговий платіж, якщо договір поновлено.