Словацька культура в публікаціях Дмитра Чижевського на сторінках славістичних часописів у міжвоєнний період

Словацька культура в публікаціях Дмитра Чижевського на сторінках славістичних часописів у міжвоєнний період

Стаття подає стислий анализ праць Д. Чижевського про словацьку культуру на сторінках славістичних часописів міжвоєнного періоду. Визначено основні напрями досліджень та інтерпретацій Д. Чижевського словацької культури. В додатку представлено бібліографію Д. Чижевського стосовно словацької культури.

Хоч політично Словаччина і входила до складу Чехословацької республіки, в якій Д. Чижевський прожив з 1924 до 1932 року, після першої ж подорожі сюди в 1933 р. вчений відзначав відмінність словацької культури від чеської та потенціал для наукових досліджень. Тривалий час наукові дослідження вченого словацької культури вимірювалися однією монографією. Однак глибше вивчення доробку Д. Чижевського засвідчує, що словацька культура була яскравою сторінкою наукових пошуків славіста, щоправда, не позбавленої іроній та протиріч. Анджей де Вінценз (н. 1922), помічник і наступник Д. Чижевського в Інституті славістики при Університеті Гайдельберга, в своїх спогадах про вченого писав: «Чижевський цікавився практично всіма слов’янськими літературами; словаки, про літературу і філософію яких він написав низку праць, визнали його своїм співвітчизником». Такі слова польського вченого передбачали б наявність зовнішніх ознак такого визнання, хоча б у вигляді статей у одному з Festschrift’Д. Чижевського. Але натомість знаходимо лише статтю Й. Кіршбаума в словацькому еміграційному часописі в США «Most», яка, щоправда наголошує важливість наукової праці Д. Чижевського для ознайомлення європейської наукової спільноти зі словацькою духовною спадщиною. У 1990;х роках, після 50-ти років замовчування/забуття, монографія про Л. Штура в словацьких нових філософських та літературних працях словацьких вчених має високий індекс цитування, проте окремої розвідки не знаходимо аж до 2003 року — першою і на сьогодні єдиною полемічною до монографії Д. Чижевського є стаття Рудольфа Дупкала «Гегеліанство Штура і його рефлексії в творчості Дмитра Чижевського». Знову Д. Чижевський постає у Словаччині знаменитим автором однієї монографії про Л. Штура, залишаючи за дужками значний науковий доробок вченого зі словакістики5. В українській же гуманітарній думці праці Д. Чижевського про словацьку культуру залишаються практично невідомими6, хоч їхня бібліографія налічує понад 30 позицій, а серед часописів, що свого часу публікували дослідження Д. Чижевського, були провідні славістичні видання Європи. Метою цієї розвідки є проаналізувати проблематику статей та рецензій Д. Чижевського, надрукованих у німецьких та німецькомовних часописах Словаччини, в центрі уваги яких є словацька культура.

Серед словацьких часописів, що охоче друкували словацькі дослідження Д. Чижевського, — SlovenskйpohVady1, Sbornlk Matice slovenskef, Zivena. Праці Д. Чижевського друкувалися також у німецькомовних часописах, що виходили на території Словаччини: Sьdost-Forschungen Germanoslavika11, Slavische Rundschau. Поруч із словацькими часописами, свої розвідки про словацьку філософію та літературу Д. Чижевський друкує і у відомих німецьких журналах Zeitschrift fьr slavische Philologie, Kyrios та Zeitschrift fьr Kirchengeschichte. Поза певну різнонаправленість та багатомовність часописів, що висвітлювали тогочасні дослідження Д. Чижевського зі словакістики16, розглядати їх слід комплексно. Свідченням цього є їхня комплементарність, що відображає власний підхід Д. Чижевського до вивчення словацької духовно-історичної спадщини.

Зацікавлення Д. Чижевського словацькою духовно-історичною спадщиною зростало поступово. Перші декларації Д. Чижевського майбутніх публікацій про словацьку культуру припадають на початок 1930;х рр. У листі від 17.06.1931 р. до В. Сімовича, редактора другого тому наукового збірника «Праць Високого педагогічного інституту імені М. Драгоманова», вчений пише, що опублікує у цьому виданні статтю «Штур і Україна». У 1932 році Д. Чижевський отримав від редактора часопису «Slavia» М. Мурка пропозицію написати рецензію на видання Й. Їрасеком Das Slaventhum und die Welt der Zukunft Людовіта Штура (опублікована 1934 року). У 1932 році у часописі «Slavische Rundschau» Д. Чижевський виступив зі статтею «Aus Sturs Nachlass» («З духовної спадщини Штура»). Вважаю, що саме 1931;1932 рік можна вважати початком інтенсивного та надалі регулярного дослідження Д. Чижевським словацької духовної спадщини. Проте у словацько-мовному науковому просторі Д. Чижевський з’являється на сторінках часопису «Slovenskй роМ^у» з повідомленням про віднайдення рукопису Я. А. Коменського (Novy nalez Komenskйho spisov, 193 5).

Улітку 1935 р. Д. Чижевський працював в архівах Матиці Словенської з неопублікованими рукописами Людовіта Штура (Stur, Ludovit, 18 151 856), Петера Забоя Келлнера-Гостінського (Kellner Peter, Zвboj Hos-tinsky, 1823−1873) та Само Богдана Гробоня (Hrobon Samo Bohdan, 18 201 894). Здійснена робота спонукала вченого планувати для друку в Словаччині не одну розвідку чи навіть монографію. Ще до свого приїзду до Мартіна влітку 1935 року Д. Чижевський повідомляє А. Мраза, редактора часопису «Slovenskй рohГady», про знахідку листів Л. Штура в архіві університету в Галле. Згодом листи було опубліковано в мовознавчому томі часопису «Sbornik Matice slovenskej» під назвою Zwei Briefe L. Stьrs an August Friedrich Pott («Два листи Л. Штура до Августа Фрідріха Потта»). Словацькі вчені оцінювали знахідку як важливий історичний документ, що відзначав референт мовознавчого відділу Матиці Словенської Людовіт Новак (Novвk, Eudovit, 1908;1992) у листі до Д. Чижевського від 16 жовтня 1935 р. Цю знахідку українського вченого доповнює ще одна — листи П. Й. Шафарика (Safвrik, Pavol Jozef, 17 951 861) до Л. Штура та А. Ф. Потта (August Friedrich Pott, 1802−1887), опублікована в 1939 р. в часописі «Sьdost-Forschungen». Згодом ці матеріали ввійшли як додатки до монографії Д. Чижевського про філософію Л. Штура (Братислава 1941).

На сторінках часопису «Sbornik Matice Slovenskej» знаходимо статті на основі архівних матеріалів про словацьких студентів у Галле, про викладачів Л. Штура — Т. Г. Шроера, А. Ф. Потта та листи Штура до останнього, які тогочасні дослідники оцінювали як унікальні знахідки. Цій же тематиці присвячені перші рецензії Д. Чижевського в «Slavische Rundschau» та «Slovenskй рohГady», з яких можна дізнатися про оцінку Д. Чижевським особливостей словацької філософії як вона представлена у творах Л. Штура та стану дослідження її у тогочасній Словаччині. Їх доповнюють рецензії у німецькомовних славістичних часописах, про які йтиметься нижче. Дещо осібно, в порівнянні зі штурівською тематикою, стоїть надрукована у «Slovenskй рohГady» стаття про творчість О. Пушкіна, що є цікавим прикладом літературознавчої роботи славіста.

«Zivena» — ще один словацький часопис, у якому була надрукована розвідка про словацького містика П. З. Кельнера-Гостінського, а саме його інтерпретації «вічно-жіночого» в останніх рядках «Фауста» Гете. У супровідному повідомленні до статті наголошено, що автор — «провідний історик філософії у слов’янському світі», українець, професор у Галле, що працює над історією словацької філософії. На той час часопис «Zivena» був органом однойменної спілки жінок у Чехословаччині, розважально-повчального характеру, що виходив щомісяця від 1910 до 1949 року; редактором його у 1935;1939 рр. була Леа Мразова (Lea Mrвzovв, 1906;1995), дружина А. Мраза. З листів Д. Чижевського до А. Мраза дізнаємося, що вона неодноразово надсилала вченому примірники часопису, а він планував подати до нього кілька своїх статей:

«Також роботу про українську жінку, яку я обіцяв Вашій дружині для Zivena, надішлю якомога швидше"30, або: «…закінчив кілька менших робіт з питань словацької духовної історії. Між ними є також і робота про українські відьми — можливо Zivena зможе надрукувати». Д. Чижевський усвідомлював, що обіцяні роботи мали відповідати спрямуванню часопису, тим цікавішою постає готовність Д. Чижевського співпрацювати з часописом такого типу.

Німецькомовні та німецькі часописи — це основне джерело інформації про словакістику Д. Чижевського. А вона, в свою чергу, — чи не єдине, відносно повне на той час, джерело про Словаччину у науковому славістичному просторі Європи. Незаперечна першість тут належить «Zeitschrift fьr slavische Philologie» (до 1940 р.) та «Sьdost-Forschungen» (19 391 943). Основу їх складають рецензії, що представляють панораму словацької гуманітарної думки 1920;1930;х рр. Основний акцент у розвідках падає на філософський та духовно-історичний виміри рецензованих книг, що співпадало з професійними зацікавленнями та науковим підходом дослідника. Після переїзду до США поруч з англомовними працями на словацьку тематику («The Slovak Collection of the Harvard College Library» (1953), «Mickiewicz, Stur and Kral'» (1956)) Д. Чижевський дописував до німецьких часописів, підсумовуючи дослідження попередніх років («Neues ьber Janko Kral» (1951), «Johannes Bayor, ein deutscher Philosoph inder Slowakei» (1956), «Peter Zaboj Kellner-Hostinsky — ein slowakischer Philosoph» (1957)).

На сторінках «Zeitschrift fьr slavische Philologie» у статтях та рецензіях Д. Чижевського словацька культура представлена німецькій науковій спільноті різнопланово. Провідними питаннями тут є філософія Л. Штура та його сучасників (Й.М. Гурбан, М. М. Годжа, З.П. Келлнер-Гостінский, С.Б. Гробонь), барокова поезія (Ю. Трановський), окремі аспекти теорії літератури, історія філософії. Ілюстративним прикладом тут може служити праця Д. Чижевського в двох частинах під назвою «Нові публікації про словацьку духовну історію», що є, по суті, низкою рецензій на дослідження про словацьку культуру, опубліковані після 1918 р. Загалом тут представлено 33 більші і менші публікації, які постають як своєрідна панорама словакістики першої третини 20 ст. Рецензовані роботи можна умовно погрупувати наступним чином: 1) словацька література різних періодів, 2) словацька філософія, 3) словаць^ історія культури. Найбільш численною є перша група, в якій можна окремо виділити праці, що стосуються 1) барокової словацької літератури та 2) словацької літератури 19 ст.

Поширеним і детальним є обговорення праць, присвячених бароковій словацькій літературі, зокрема Ю. Трановському. Рецензовані праці складають збірники, монографії та розвідки, які Д. Чижевський тематичногрупує таким чином: 1) час Ю. Трановського, 2) біографія Ю. Трановського, 3) літературна діяльність Ю. Трановського (наприклад, В. Бітнар «Три століття словацького гімналу Cithara Sanctorum», Шт. Крчмери «Зі словацької гімнології»), 4) «відкриття» (наприклад, праця І. Віліковського у «Збірнику Трановського», а також роботи інших авторів про вплив Cithara Sanctorum та Ю. Трановського на подальший розвиток літератури і не лише в Словаччині), 5) бібліографія. Крім сухої подачі імен та назв робіт, рецензент коротко подає своє бачення стану досліджуваної проблематики. Як відомо, однією з важливих наукових тем, над якою працював Д. Чижевський, була тема слов’янського бароко. У цьому контексті словацьке бароко постає як складова більшого проекту вивчення слов’янської барокової літератури українським славістом.

Огляд з досліджень словацької літератури 19 ст. охоплює монографію Альберта Пражака «Літературна Словаччина п’ятдесятих — сімдесятих років» та «Словацькі студії» (Prazak, Albert. Literдrni Slovensko let padesдtych az sedmdesдtych. Praha 1932; Slovenske studie, Presburg 1926), статті та книгу Флори Клейсхнітзової (Kleischnitzova, Flora. Samoslav B. Hrobon a Karol Slavoj Amerling, Slovanske роМ^бу 1930; Karol Slavoj Amerling a Slovensko, Slovanske р1930; Z nasej romantiky, Slovanske 1924; Andrej Slдdkovic ajeho doba, Прага 1928), монографію Андрея Мраза «Ян Калінчяк» (Marz, Andrej. Jдn Kalinciak, Turc.sv. Martin, 1936), дослідження поетичної школи Штура М. Пішута (Pisut, Milan. Pociatky bдsnickej skoly Stьrovej, Bratislava, 1938). Практично, всі ці роботи словацьких та чеських дослідників стосуються словацького романтизму. Оскільки на той час актуальним було питання періодизації історії літератури, однією із пріоритетних тем обговорення в рецензіях Д. Чижевського є питання термінологічно-понятійного визначення та періодизації. Д. Чижевський вважає основоположним розрізнення термінів «класицизм», «романтизм» та «бідермаєр» по відношенні до словацької поезії, рецензуючи працю М. Пішута «Початки поетичної школи Штура». У рецензії на книгу А. Пражака «Літературна Словаччина п’ятдесятих — сімдесятих років» рецензент звертає увагу на поняття «романтична наука» та «романтична теорія літератури». Тісно пов' язаними поняттями в словацькому літературознавстві першої третини 20 ст. були «романтизм» та «гегеліанство», на що Д. Чижевський як дослідник спадщини Гегеля звертав особливу увагу.

Словацька філософія в рецензіях Д. Чижевського на сторінках «Zeitschrift fьr slavische Philologie» представлена аналізом праці А. Пражака «Гегель у словаків», надрукованої у збірнику Німецького університету в Празі, який був редагований самим Д. Чижевським, коротким повідомленням про монографію Й. Тврдого «Павел Гечко і його народна правда» та глибоким аналізом монографій С. Ш. Осуского «Філософія штурівців» (І-ІІІ, 1926;1932) та «Келлнер-Гостінський — філософ» (1935). У аналізі згаданих праць Д. Чижевський переважно зосереджується на духовноісторичній, філософській та теологічній складових досліджень. Головним поняттям, яке Д. Чижевський уважає некоректно інтерпретованим тут є поняття «гегеліанства», та пов’язаного з ним гегеліанства штурівців, яке часто подавалось як послідовне повторення ідей Гегеля Штуром та його сучасниками. Такі інтерпретації, що базуються на вибірковому зіставленні певних понять та тверджень у творах Гегеля і Штура чи Гурбана, Д. Чижевський рішуче заперечує. Наприклад, у рецензії на розвідку А. Пражака «Гегель у словаків» читаємо: «…словаки старанно читали свого Гегеля, але були переважно у провідних думках від нього залежними; на основі цих провідних думок вони доволі самостійно розвинули свої ідеї, які достатньо далеко відхилялися від гегелівської філософії». Це ж стосується питання Штурового слов’янофільства, яке на думку видавця Штурового «Слов'янства та світу майбутнього» Й. Їрасека «частково ґрунтується на творах російських слов 'янофілів, а частково на гегелівській історичній філософії». Д. Чижевський натомість стверджує, що «мова і вся концепція книги, в основі якої лежить надзвичайно висока оцінка державної влади як культуротворчого фактора, знаходиться під впливом Гегеля» і в даному розумінні «слов'янофільство Штура суттєво відрізняється від обох напрямків російського слов’янофільства». Важливими для розуміння світогляду словацьких мислителів та етапів їх світосприйняття, на думку Д. Чижевського, є також питання конфесійних стосунків, зв’язок з слов’янською «месіанською» літературою та з російськими слов’янофілами з теологічної та духовноісторичної точок зору. Таким чином, Д. Чижевський відстоює найперше самобутність і самостійність словацьких мислителів 19 століття, що вимагає адекватного наукового підходу дослідження, а не спрощеного трактування. чижевський словацький культура Публікації у «Sьdost-Forschungen» складають рецензії, які хоч і частково повторюють повідомлення в «Zeitschrift fьr slavische Philologie», проте є більш численними і різнобічними. Тут Д. Чижевський обговорює не лише словацьку філософію та літературу, але й історію освіти, поезію, лінгвістичні дослідження, дослідження з історії релігійних рухів на території Словаччини, висвітлюючи стан гуманітарних наук у Словаччині у 1939;1943 рр., найскладніший історичний момент не лише для цієї країни, але й для всієї Європи. З цієї перспективи згадані розвідки Д. Чижевського набирають особливого інтересу. Виняток серед переважної більшості рецензій, друкованих у «Sьdost-Forschungen» становлять дві статті: одна, написана на основі архівних матеріалів до біографіїЛ. Штура та друга — на основі опрацьованих рукописів П.З. КеллнераГостінського в архіві Мартіна. Якщо про Л. Штура він опублікував монографію у 1941 році, то про П.З. Кельнера-Гостінського планував написати книгу пізніше. Очевидно складна ситуація дослідника під час Другої світової війни та втрата своєї бібліотеки в Галле завадили Д. Чижевському реалізувати свій задум і до нас дійшло лише дві статті про цього словацького містика.

Таким чином, публікуючи свої більші чи менші розвідки у німецьких часописах, у провідних славістичних журналах Європи чи німецькою мовою у часописах, що виходили на території Чехо-Словаччини (19 221 939) та Словацької держави (1939;1943), Д. Чижевський привертав увагу до питань словацького культурного спадку, відділяючи його від чеського з самого початку. Його рецензії дають глибоку професійну характеристику академічного рівня досліджень про словацьку філософію, літературу, освіту, регалію. У своїх статтях він завжди підкреслював необхідність розгляду словацької культури в контексті загальноєвропейському, уникаючи стереотипних та однобоких тверджень.

Розвідки, рецензії та статті в словацьких, німецьких та німецькомовних часописах 1930;х — початку 1940;х рр. про словацькі дослідження Д. Чижевського, що складають унікальну сторінку українсько-словацьких культурних взаємин, однаково забуті в українській та словацькій історії.

Бібліографія

Відп. ред. С. В. Кульчицький. — К.: Інститут історії України НАН України, 2012. —303−311.

Пшеничний Є. Листування Дмитра Чижевського з Василем Сімовичем / Є. Пшеничний, В. Янцен // Славістика. — Т. 1: Дмитро Чижевський і світова славістика / [ред. Пшеничний Є., Мних Р.]. — Дрогобич: Коло, 2003. — С. 251−331 (266).

Архів часопису «Slavia», див.: Literдrni archiv Pamдtniku nдrodniho pisemnictvi / Fond: Slavia / 16/64.

Чижевскій Дм. F. Stьr: Das Slaventhum und die Welt der Zukunft / Дм. Чижєвскій // Slavia. — 1934. — Bd. 12/3−4. — S. 567−573.

Cyzevskyj D. Aus Stьrs Nachlass / D. Cizevsky // Slavische Rundschau. — 1932. — Bd. IV. — S. 432−434.

Cyzevskyj D. Novy nдlez Komenskeho spisov / D. Cizevsky // Slovenske pohl’ady. — 1935. — S. 141−145.

CуZevskуj, D. — A. Mrдz: Slovenskд nдrodnд kniznica / Archiv literatьry a umenia / Fond: CуZevskij, Dmitrij / Tschizewskij / 52 G 27.

Cyzevskyj D. Zwei Briefe L. Sturs an August Friedrich Pott / D. Cizevsky // Sbornik Matice Slovenskej. — 1936. — Bd. 14/1−1. — S. 184−187.

AMS II/499/1935/110.

Tschizewskij D. Briefe von J. Safank und L'. Stur an August Frienrich Pott /.

Tschizewskij // Sьdost-Forschungen. — 1939. — Bd. 4/3−4. — S. 761−769.

Cyzevskyj D. Studenten aus der Slovakei in Halle / D. Cizevsky // Sbornik Matice slovenskej. — 1935. — S. 203−206.

Cyzevskyj D. Puskin medzi romantizmom a klasicizmom / D. Cizevsky // Slovenske Pohlady. — 1937. — T. 53/1−2. — S. 36−41, 75−82.

Cyzevskyj D. Vecre-ze^ke v slovenske filosofii / D. Cizevsky // Zivena (Turc. sv. Martin). — 1935. — T. 8. — S. 34−38.

Лист до А. Мраза від 23. ХІІ. 1935], див.: Cуzevskуj, D. — A. Mrдz: Slovenskд nдrodnд kniznica / Archiv literatьry a umenia / Fond: C^evs^, Dmitrij / Tschizewskij / 52 G 27.

Лист до А. Мраза від 30.01.1937, див.: Cуzevskуj, D. — A. Mrдz: Slovenskд nдrodnд kniznica / Archiv literatьry a umenia / Fond: Cуzevskij, Dmitrij / Tschizewskij / 52 G 27.

Cyzevskyj D. Neue Verцffentlichungen ьber die slovakische Geistesgeschichte I / D. Cyzevskyj // Zeitschrift fьr slavische Philologie. — 1938. — Bd. XV/1−2. — S. 155−169; Cyzevskyj D. Neue Verцffentlichungen ьber die slovakische Geistesgeschichte II / D. Cyzevskyj // Zeitschrift fьr slavische Philologie. — 1940. — Bd. XVII/1. — S. 179−195.

Більше про праці Д. Чижевського про чеське та українське літературне бароко див.: 1) Блашків О. Типологія чеського та українського бароко в працях Дмитра Чижевського / О. Блашків // Jan Amos Komenski a kultura epoki baroku. — Siedlce: Wydawnictwo Akademii Podlaskej, 2007. — C. 259−272. 2) Блашків O. Чеське літературне бароко: Дмитро Чижевський та Йозеф Вашіца / O. Блашків // Ukrainiaca Brunensia II: Україністика — минуле, сучасне, майбутнє. — Brno: Masarykova univerzita, 2009. — С. 362−370.

Cyzevskyj D. Neue Verцffentlichungen ьber die slovakische Geistesgeschichte I / D. Cyzevskyj // Zeitschrift fьr slavische Philologie. — 1938. — Bd. XV/1−2. — S. 157.

Cyzevskyj D. Neue Verцffentlichungen ьber die slovakische Geistesgeschichte I / D. Cyzevskyj // Zeitschrift fьr slavische Philologie. — 1938. — Bd. XV/1−2. — S. 163.