Огляд законодавчих актів, нормативних документів та літературних джерел

В процесі розкриття теми курсової роботи використано низку нормативно-законодавчих актів, інструктивних матеріалів, наукової та спеціальної літератури.

Найважливішим правовим документом, який регулює організацію бухгалтерського обліку на підприємствах і організаціях є Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. [27].

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Найважливішим аспектом Закону слід вважати те, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Закон висвітлює основні принципи бухгалтерського обліку і звітності.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фінансування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації; визначає облікову політику підприємств; форму ведення бухгалтерського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад; затверджує правила документообороту.

Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. Для обліку основних засобів у Плані рахунків передбачено рахунок 10 «Основні засоби» і десять субрахунків [24].

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 від 30.11.1999р. встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб [13].

Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку Інформації про основні засоби, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Дане положення складається з таких розділів: «Загальні положення»; «Визнання та оцінка основних засобів»; «Переоцінка основних засобів»; «Амортизація основних засобів»; «Зменшення корисності основних засобів»; «Вибуття основних засобів»; «Розкриття інформації про основні засоби у фінансовій звітності» [23].

Крім того, при відображені в обліку та фінансовій звітності основних засобів необхідно враховувати вимоги інших П (С)БО: НП (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [29]; П (С)БО 9 «Запаси»; П (С)БО 14 «Оренда»; П (С)БО 15 «Дохід»; П (С)О 16 «Витрати» [30]; П (С)БО 19 «Об'єднання підприємств»; П (С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» П (С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»; П (С)БО 28 «Зменшення корисності активів»; П (С)БО 33 «Інвестиційна нерухомість» та інші.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 [26] встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього положення.

Форми первинних документів для обліку основних засобів затверджені наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 р. № 352 і введені в дію з 01.01.1996 р. Наказом № 352 затверджені типові форми первинних документів з обліку надходження і вибуття основних засобів на підприємстві [31].

Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.02.94р. № 69 із змінами і доповненнями визначає порядок проведення інвентаризації основних засобів та основні вимоги, щодо оформлення результатів інвентаризації.

В Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів № 561 від 03.09.2003 р. проведено класифікацію основних засобів, відображено облік надходження, амортизації, ремонту і поліпшення основних засобів, порядок проведення переоцінки, списання основних засобів і облік незавершених капітальних інвестицій [20].

Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI визначає нові правила обліку основних засобів, що регулюються ст. 144−149 цього кодексу. Згідно з цим документом облік основних засобів тапер необхідно вести по кожному об'єкту, а не по групах. Нараховувати амортизацію необхідно по-новому: по — перше, кожного місяця, а не раз на квартал, а, по-друге, окремо по кожному об'єкту основних засобів [25].

Крім вищезазначених нормативно-правових актів для написання курсової роботи використані підручники і посібники, а також статті у періодичних виданнях.

Особливої уваги заслуговує підручник «Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами» під загальною редакцією професора М. Ф. Огійчука. Автор приділяє особливу увагу питанням обліку надходження та вибуття основних засобів на підприємстві, обліку оцінки, ремонту та поліпшення основних засобів, а також методам нарахування амортизації [38].

В підручнику Ткаченка Н. М. «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України» [37] розглядається методика обліку необоротних активів та відображення їх у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Показано можливості використання даних фінансового обліку для аналізу і прийняття управлінських рішень.

Доволі вдало подано облік руху основних засобів та документування господарських операцій, а також розрахунок амортизаційних відрахувань за різними методами в підручнику Ф. Ф. Бутинця «Бухгалтерський фінансовий облік» [2].

Метою статті Домбровської Н. Р. «До питання нарахування амортизації основних засобів» відображено дослідження питань амортизаційної політики і викладення методичних засад нарахування амортизації згідно нового Податкового кодексу України [9, с. 46].

Особливості обліку основних засобів в інформаційних системах досліджувались такими вітчизняними вченими як О. В. Шипунова, Т. А. Писаревська, Ф. Ф. Бутинець, А. М. Береза, Л. О. Терещенко, О. В Клименко та іншими.

У статті Войнаренко М. П. «Особливості впровадження комп’ютерної форми обліку на підприємстві» досліджено питання обліку основних засобів в інформаційних системах «1С:Підприємство», «Парус-Підприємство» та «Галактика», детально розглянуті схеми організації обліку основних засобів у середовищах даних систем, здійснено їх порівняння та аналіз [6, с. 73].

Отже, застосування нормативно-правових актів та літературних джерел сприяє достовірності відображення в системі обліку і звітності інформації про основні засоби.