Основні правила встановлення курсу гривні до іноземних валют

• 1. Голова правління банку (фінансової установи) до початку робочого дня встановлює єдиний курс купівлі та продажу іноземних валют за гривні згідно з наказом (розпорядженням) банку (фінансової установи). Інші керівники не мають права встановлювати курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні.
• 2. Банк (фінансова установа) не має права змінювати значення курсу купівлі та продажу іноземних валют протягом операційного (робочого) дня.
• 3. Національний банк України має право встановлювати граничні розміри маржі за операціями на готівковому валютному ринку.

Комісійна винагорода за здійснення операцій з купівлі-продажу дорожніх чеків, конвертації готівкової іноземної валюти, прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків стягується виключно в гривнях. Забороняється стягнення комісійної винагороди за здійснення операцій з купівлі-продажу іноземних валют за гривні.

Каси банків (фінансових установ) можуть здійснювати всі або деякі валютно-обмінні операції:

• — купівля у фізичних осіб-резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;
• — продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валют" за готівкову гривню;
• — зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;
• — купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;
• — конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;
• — прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Пункти обміну валюти банків (фінансових установ) можуть здійснювати всі або деякі вищевказані операції, крім.

• — купівля у фізичних осіб-резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;
• — прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Пункти обміну валюти агентів можуть здійснювати лише такі операції:

• — продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валют за готівкову гривню;
• — зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;
• — купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валют}', а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

У касах банків (фінансових установ) у доступному для огляду клієнтами місці розмішується така інформація:

• — копія наказу (розпорядження) по банку (фінансовій установі) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют;
• — перелік операцій, які здійснює ця каса;
• — повідомлення про обов’язковість здійснення касиром операцій з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті в разі його звернення з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше 15 хвилин після проведення такої операції;
• — повідомлення українською та іноземними мовами щодо можливості здійснення фізичними особами-нерезидентами зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред’явлення ними довідки за формою N 377;
• — витяг з наказу про встановлення тарифів комісійної винагороди за операціями, які здійснює ця каса, що засвідчується підписом керівника банку (фінансової установи) та скріплюється печаткою банку (фінансової установи);
• — повідомлення про ознаки платіжності та зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками (фінансовими установами) і пунктами обміну валюти на території України.

У пункті обміну валюти в доступному для огляду клієнтами місці розміщується така інформація:

• — назва банку (фінансової установи), який відкрив пункт обміну валюти, а також назва агента, якщо пункт обміну валюти працює на підставі агентського договору;
• — копія наказу (розпорядження) по банку (фінансовій установі) про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют;
• — перелік операцій, які здійснює цей пункт обміну валюти;
• — повідомлення про обов’язковість здійснення касиром будь-якої операції, зазначеної в переліку операцій, які проводить цей пункт обміну валюти, а також операцій з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті в разі його звернення з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше 15 хвилин після проведення такої операції;
• — повідомлення українською та іноземними мовами щодо можливості здійснення фізичними особами-нерезидентами зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред’явлення ними довідки за формою N 377;
• — витяг з наказу про встановлення тарифів комісійної винагороди за операціями, які здійснює цей пункт обміну валюти, що засвідчується підписом керівника банку (фінансової установи) та скріплюється печаткою банку (фінансової установи);
• — режим роботи пункту обміну валюти;
• — телефон керівника, що відповідає за роботу пункту обміну валюти;
• — повідомлення про ознаки платіжності та зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками (фінансовими установами) і пунктами обміну валюти на території України.

Операції, на суму, що перевищує 15 000 гривень, здійснюються лише через каси банку, фінансової установи, в операційному залі об'єкта поштового зв’язку після пред’явлення документа, що засвідчує особу, яка здійснює операцію з готівкою, із зазначенням у довідках та квитанціях прізвища, імені, по батькові (за наявності) особи.

Операції, на суму, що перевищує 50 000 гривень, крім того, зазначаються серія та номер паспорта (іншого документа, що засвідчує особу), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання (реєстрації), Ідентифікаційний номер особи згідно з Державним реєстром фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів (за наявності). Копія з відповідних сторінок паспорта, що містять зазначені дані (іншого документа, що засвідчує особу), залишається в документах дня банку під час здійснення лише операцій на суму, що перевищує 50 000 гривень.

Банку (фінансовій установі) забороняється здійснювати операції з продажу іноземної валюти через касу банку (фінансової установи) одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що перевищує в еквіваленті 80 000 гривень, з метою запобігання використанню банківської системи для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Режим роботи пункту обміну валюти встановлює банк (фінансова установа). У прикордонних зонах, аеропортах, на залізничних, морських та річкових вокзалах пункти обміну валюти мають функціонувати не менше 21 години на добу, за винятком тих пунктів обміну валюти, що розташовані в аеропортах і на зазначених вокзалах, якщо згідно з їх розкладами не передбачено відправлення або прибуття в нічний час відповідних транспортних засобів. Тривалість режиму роботи пунктів обміну валюти, розташованих в інших місцях, установлює банк (фінансова установа) за погодженням з адміністрацією підприємства, установи або органу державної влади, на території яких вони відкриті.

У пункті обміну валюти в наявності мають бути такі документи:

• — копія довідки про реєстрацію пункту обміну валюти в територіальному управлінні, скріплена печаткою банку (фінансової установи);
• — витяг з наказу банку (фінансової установи) про відкриття пункту обміну валюти, який має бути засвідчений підписом керівника банку (фінансової установи) та скріплений печаткою банку (фінансової установи);
• — торговий патент згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» ;
• — журнал обліку валютно-обмінних операцій у разі виходу з ладу РРО.

Касир пункту обміну валюти повинен мати на робочому місці документ, що засвідчує його особу (службове посвідчення), штамп пункту обміну валюти, на якому мають бути такі реквізити:

• — назва «Пункт обміну валюти» ;
• — назва банку (фінансової установи);
• — назва агента банку (якщо пункт обміну валюти працює на підставі агентського договору з банком);
• — реєстраційний номер у територіальному управлінні;
• — місцезнаходження пункту обміну валюти.

Штамп видається банком (фінансовою установою) касиру пункту обміну валюти під розпис.

У разі потреби (хвороба касира та з інших поважних причин) касир пункту обміну валюти має право передати іншому касиру, який має право працювати в цьому пункті обміну валюти відповідно до наказу про його відкриття, валютні цінності, бланки суворого обліку та штамп пункту обміну за відповідним актом. Цей акт разом з іншими звітними документами в кінці робочого дня вкладається в інкасаторську сумку касира, який передав валютні цінності та бланки суворого обліку.

Касир банку (фінансової установи), пункту обміну валюти і оператор поштового зв’язку під час здійснення валютно-обмінних операцій має перевіряти справжність і наявність ознак платіжності пред’явлених банкнот іноземних держав та дорожніх чеків.

Банкноти іноземної валюти приймаються банками (фінансовими установами) і пунктами обміну валюти на території України за таких умов:

• 1. В разі повної відповідності встановленим банком-емітентом зразкам, якщо вони зберегли ознаки платіжності, а саме:
  • — найменування банку-емітента;
  • — номер і серію;
  • — номінал цифрами та літерами;
  • — основні зображення лицьового та зворотного боків;
  • — елементи захисту — водяний знак, магнітні мітки, захисні стрічка і волокна, мікрота макротексти, голограму.
• 2. Із незначними ознаками зношення:
  • а) з потертостями та із загальними забрудненнями (уключаючи забруднення, що спричиняють локальну люмінесценцію паперу в ультрафіолетових променях);
  • б) з невеликими масляними та іншими плямами, написами, відбитками штампів (за винятком штампів, які свідчать про те, що банкнота є неплатіжною), що перекривають одну з ознак платіжності не більше ніж на 20%;
  • в) надірвані і заклеєні в будь-який спосіб, якщо кожний з надривів не перевищує однієї четвертої частини ширини банкноти та місце склеювання не заважає визначити ознаки платіжності;
  • г) з проколами та отворами діаметром до 0,5 мм.

Банкам (фінансовим установам) забороняється встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції, крім тих, що встановлюються Національним банком України.

Банки (фінансові установи) здійснюють валютно-обмінні операції з монетами за рішенням банку (фінансової установи). Касири банків (фінансових установ) і пунктів обміну валюти, оператори поштового зв’язку зобов’язані приймати платіжні банкноти іноземної валюти з незначними ознаками зношення, наведеними вище. Банкноти іноземної валюти, що не відповідають цим ознакам зношеності, та банкноти іноземної валюти, що вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, приймаються банками (фінансовими установами, крім національного оператора поштового зв’язку) на інкасо. Банкноти іноземної валюти, що викликали сумнів касира щодо їх справжності, уключаючи банкноти з ознаками підроблення, банки (фінансові установи) вилучають і передають на дослідження в порядку" установленому. Робочі місця касирів, які здійснюють валютно-обмінні операції, мають бути обладнані приладами для контролю за справжністю та для визначення ознак платіжності банкнот іноземної валюти і дорожніх чеків, відповідними нормативно-правовими актами, довідниками та інформацією щодо банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, основних елементів їх захисту, про терміни обміну банкнот іноземної валюти, що вилучаються з обігу банками-емітентами. Касир пункту обміну валюти має зберігати наявні цінності в сейфі. Під час обідньої перерви або тимчасової відсутності в приміщенні пункту обміну касир має опломбувати сейф з цінностями особистим пломбіром.

З метою організації безперебійної роботи пунктів обміну валюти як власних, так і пунктів обміну валюти агентів, банк (фінансова установа) самостійно встановлює для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті й готівкових гривнях і до початку робочого дня, уключаючи вихідні і святкові дні, забезпечує власні пункти обміну валюти та пункти обміну валюти агентів коштами відповідно до встановлених обсягів, а також забезпечує ці пункти обміну валюти бланками суворого обліку — довідками та квитанціями про здійснення валютно-обмінних операцій за формами N 377, 377-А, реєстрами (журналами-реєстрами) для обліку за кожним видом операцій, що здійснюють ці пункти обміну валюти.

Не допускається зберігання в пунктах обміну валюти банків (фінансових установ) готівкової іноземної валюти, гривень та дорожніх чеків у неробочий час, якщо їх приміщення не відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо технічного стану та організації охорони.

Банк (фінансова установа) має встановлювати максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касах пунктів обміну валюти банку (фінансової установи) у неробочий час в обсязі, що має забезпечити роботу цих пунктів протягом робочого дня. Залишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, підлягають інкасації, яку проводять банки (фінансові установи).

Пункти обміну валюти банку (фінансової установи) під час роботи у вихідні й святкові дні можуть перевищувати встановлену максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касі за умови обов’язкової інкасації валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, не пізніше наступного робочого дня банку (фінансової установи).

Якщо пункти обміну валюти працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного дня банку (фінансової установи).

Зберігання валютних цінностей у пунктах обміну валюти агентів у неробочий час не допускається.

Не допускається відмова касира пункту обміну валюти в здійсненні будь-якої операції, зазначеної в переліку операцій, які проводить цей пункт обміну валюти, за наявності відповідних коштів для цього, а також операції сторно.

Не допускається відмова в здійсненні касою банку (фінансової установи) операції сторно.

Входити до приміщення пункту обміну валюти дозволяється лише особам, визначеним у наказі про відкриття пункту обміну валюти, та представникам органів, уповноважених здійснювати перевірку пунктів обміну валюти згідно з чинним законодавством України.

Під час здійснення валютно-обмінних операцій використовуються такі бланки:

• o довідка за формою N 377 видається пунктом обміну валюти або касою банку (фінансової установи) фізичній особі-нерезиденту як підтвердження проведення операції з купівлі в неї готівкової іноземної валюти і дорожніх чеків за готівкові гривні. Ця довідка дійсна протягом 6 місяців з дати її видачі і надає право здійснення зворотного обміну невикористаних гривень на іноземну валюту; неплатіжною), що перекривають одну з ознак платіжності не більше ніж на 20%;
• в) надірвані і заклеєні в будь-який спосіб, якщо кожний з надривів не перевищує однієї четвертої частини ширини банкноти та місце склеювання не заважає визначити ознаки платіжності;
• г) з проколами та отворами діаметром до 0,5 мм.

Банкам (фінансовим установам) забороняється встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції, крім тих, що встановлюються Національним банком України.

Банки (фінансові установи) здійснюють валютно-обмінні операції з монетами за рішенням банку (фінансової установи). Касири банків (фінансових установ) і пунктів обміну валюти, оператори поштового зв’язку зобов’язані приймати платіжні банкноти іноземної валюти з незначними ознаками зношення, наведеними вище. Банкноти іноземної валюти, що не відповідають цим ознакам зношеності, та банкноти іноземної валюти, що вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, приймаються банками (фінансовими установами, крім національного оператора поштового зв’язку) на інкасо. Банкноти іноземної валюти, що викликали сумнів касира щодо їх справжності, уключаючи банкноти з ознаками підроблення, банки (фінансові установи) вилучають і передають на дослідження в порядку, установленому. Робочі місця касирів, які здійснюють валютно-обмінні операції, мають бути обладнані приладами для контролю за справжністю та для визначення ознак платіжності банкнот іноземної валюти і дорожніх чеків, відповідними нормативно-правовими актами, довідниками та інформацією щодо банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, основних елементів їх захисту, про терміни обміну банкнот іноземної валюти, що вилучаються з обігу банками-емітентами. Касир пункту обміну валюти має зберігати наявні цінності в сейфі. Під час обідньої перерви або тимчасової відсутності в приміщенні пункту обміну касир має опломбувати сейф з цінностями особистим пломбіром.

З метою організації безперебійної роботи пунктів обміну валюти як власних, так і пунктів обміну валюти агентів, банк (фінансова установа) самостійно встановлює для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті й готівкових гривнях і до початку робочого дня, уключаючи вихідні і святкові дні, забезпечує власні пункти обміну валюти та пункти обміну валюти агентів коштами відповідно до встановлених обсягів, а також забезпечує ці пункти обміну валюти бланками суворого обліку — довідками та квитанціями про здійснення валютно-обмінних операцій за формами N 377, 377-А, реєстрами (журналами-реєстрами) для обліку за кожним видом операцій, що здійснюють ці пункти обміну валюти.

Не допускається зберігання в пунктах обміну валюти банків (фінансових установ) готівкової іноземної валюти, гривень та дорожніх чеків у неробочий час, якщо їх приміщення не відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо технічного стану та організації охорони.

Банк (фінансова установа) має встановлювати максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касах пунктів обміну валюти банку (фінансової установи) у неробочий час в обсязі, що має забезпечити роботу цих пунктів протягом робочого дня. Залишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, підлягають інкасації, яку проводять банки (фінансові установи).

Пункти обміну валюти банку (фінансової установи) під час роботи у вихідні й святкові дні можуть перевищувати встановлену максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касі за умови обов’язкової інкасації валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, не пізніше наступного робочого дня банку (фінансової установи).

Якщо пункти обміну валюти працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного дня банку (фінансової установи).

Зберігання валютних цінностей у пунктах обміну валюти агентів у неробочий час не допускається.

Не допускається відмова касира пункту обміну валюти в здійсненні будь-якої операції, зазначеної в переліку операцій, які проводить цей пункт обміну валюти, за наявності відповідних коштів для цього, а також операції сторно.

Не допускається відмова в здійсненні касою банку (фінансової установи) операції сторно.

Входити до приміщення пункту обміну валюти дозволяється лише особам, визначеним у наказі про відкриття пункту обміну валюти, та представникам органів, уповноважених здійснювати перевірку пунктів обміну валюти згідно з чинним законодавством України.

Під час здійснення валютно-обмінних операцій використовуються такі бланки:

• o довідка за формою N 377 видається пунктом обміну валюти або касою банку (фінансової установи) фізичній особі-нерезиденту як підтвердження проведення операції з купівлі в неї готівкової іноземної валюти і дорожніх чеків за готівкові гривні. Ця довідка дійсна протягом 6 місяців з дати її видачі і надає право здійснення зворотного обміну невикористаних гривень на іноземну валюту;
• o квитанція за формою N 377-А видається:
  • — пунктом обміну валюти банку (фінансової установи) фізичним особам резидентам як підтвердження здійснення наступних валютно-обмінних операцій: продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню; зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту; конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави; прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків;
  • — пунктом обміну валюти агента фізичним особам-резидентам як підтвердження здійснення наступних валютно-обмінних операцій: продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню; зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;
  • — пунктом обміну валюти фізичним особам-нерезидентам як підтвердження здійснення зворотного обміну невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту.
• o квитанція за формою N 377-і видається касою банку (фінансової установи) як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо банкнот іноземних держав;
• o квитанція за формою N 377−1 видається касою банку (фінансової установи) як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо іменних чеків;
• o квитанція за формою N 377-К. видається касою банку (фінансової установи) фізичним особам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій, продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню; зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту; купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні; конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави; прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Виправлення в заповненому тексті зазначених вище довідок та квитанцій не допускаються.

Довідка або квитанція вважається недійсною, якщо реквізити каси або пункту обміну валюти, дані про здійснені операції, найменування банку (фінансової установи) або агента, що видав довідку чи квитанцію, не читаються або можливе подвійне читання відомостей на відбитку штампа пункту обміну валюти або каси банку (фінансової установи).

Плата за оформлення і видачу довідки або квитанції під час здійснення валютно-обмінної операції не стягується.

Операції з купівлі готівкової іноземної валюти за готівкові гривні у фізичних осіб здійснюють:

• o каси банку (фінансової установи) з оформленням квитанції за формою N 377-К із зазначенням у ній часу здійснення операції та додатково для фізичних осіб-нерезиденті в — довідок за формою N377;
• o пункти обміну валюти з оформленням квитанцій про здійснення купівлі іноземної валюти за формою 377-А для фізичних осіб-резидентів, а для фізичних осіб-нерезидентів — довідок за формою N377.

Здійснені операції відображаються касою банку (фінансової установи), пунктом обміну валюти в реєстрі купленої іноземної валюти (додаток 6).

Операції з продажу готівкової іноземної валюти за готівкові гривні фізичним особам-резидентам здійснюють:

• o каси банку (фінансової установи) з оформленням квитанції за формою N 377-К із зазначенням у ній часу здійснення операції та за усною заявою фізичної особи-резидента, яка здійснює операцію через касу банку;
• o пункти обміну валюти з оформленням квитанції про здійснення продажу іноземної валюти за формою N 377-А та за усною заявою фізичної особи-резидента, яка здійснює операцію через пункт обміну валюти банку.

Здійснені операції відображаються касою банку (фінансової установи), пунктом обміну валюти в реєстрі проданої іноземної валюти.

Операції зворотного обміну готівкових гривень на готівкову іноземну валюту здійснюються лише фізичним особам-нерезидентам у разі невикористання чи неповного використання ними гривень, що були одержані в касі банку (фінансової установи) або в пункті обміну валюти. Зворотний обмін здійснюють як каси банку (фінансової установи), так і будь-який пункт обміну валюти в разі надання першого примірника довідки за формою N 377. Сума зворотного обміну не може перевищувати тієї, що зазначена в довідці за формою N 377. Крім того, перший примірник цієї довідки залишається в касі банку (фінансової установи) або в пункті обміну валюти, у якому здійснено зворотний обмін.

У пункті обміну валюти фізичній особі-нерезиденту видається квитанція про продаж їй іноземної валюти за формою N 377-А, а в касі банку (фінансової установи) — квитанція за формою N 377-К. Ця операція здійснюється за курсом продажу іноземної валюти за гривні, установленим банком (фінансовою установою).

Під час здійснення операцій з видачі фізичним особам-нерезидентам гривень в банкомат! на території України за платіжними картками міжнародних платіжних систем зворотний обмін невикористаних гривень здійснюють лише каси того банку, якому належить банкомат, на підставі чека банкомата. Чек банкомата залишається в касі банку.

Операції з купівлі готівкової іноземної валюти у фізичної особи-нерезидента та зворотний обмін готівкових гривень на іноземну валюту здійснюються після пред’явлення цією особою касирам каси банку (фінансової установи) або пункту обміну валюти, операторам поштового зв’язку документа, який засвідчує особу та її громадянство.

Банки та фінансові установи здійснюють операції з продажу за гривні готівкової іноземної валюти фізичним особам-резидентам або зворотного обміну коштів у гривнях на іноземну валюту фізичним особам-нерезидентам у межах, що встановлюються Національним банком України.

Банки, які не мають прямого кореспондентського рахунку у валютах 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют додаток, та фінансові установи здійснюють операції з купівлі-продажу готівкових валют 2-ї і 3-ї груп Класифікатора іноземних валют за наявності:

• — для банків — кореспондентського рахунку у відповідній іноземній валюті, відкритого в іншому банку, що має прямий кореспондентський рахунок у такій валюті в іноземному банку, та договору на зарахування такої валюти на кореспондентський рахунок, відкритий у зазначеному банку;
• — для фінансових установ — рахунку у відповідній іноземній валюті та договору на зарахування такої валюти на рахунок, відкритий у банку, що має прямий кореспондентський рахунок у такій валюті в іноземному банку.

Операції з конвертації готівкової іноземної валюти здійснюються банками (фінансовими установами) та їх пунктами обміну валюти лише з тими валютами, що належать до 1 групи Класифікатора іноземних валют.

Під час здійснення операцій з конвертації готівкової іноземної валюти використовується крос-курс, визначений згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день проведення операції. Розраховується крос-курс таким чином:

на певну дату офіційний курс гривні становить:

гривня/долар США — X грн за долар США;

гривня/євро — У грн за євро.

Крос-курс долара США до євро становитиме Х/У євро за долар СШАЯкщо клієнт бажає в цей день обміняти N доларів США на евро, то з урахуванням крос-курсу він має отримати.

За цією самою схемою визначається крос-курс і для інших валют уразі здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою.

Операції з конвертації однієї готівкової іноземної валюти в іншу готівкову іноземну валюту здійснюються:

• — для фізичних осіб — резидентів і нерезидентів — у касі банку (фінансової установи) з оформленням квитанції за формою N 377-К;
• — для фізичних осіб-резидентів — у пункті обміну валюти банку (фінансової установи) з видачею квитанції за формою N 377-А про конвертацію валют.

Здійснені операції відображаються касою банку (фінансової установи) та пунктом обміну валюти в реєстрі конвертації іноземної валюти.

Операції з конвертації однієї готівкової іноземної валюти в іншу готівкову іноземну валюту здійснюються для фізичної особи-нерезидента лише в касі банку (фінансової установи) після пред’явлення касиру документа, який засвідчує цю особу, та за наявності підтвердження джерел походження іноземної валюти (копії цих документів залишаються в документах дня). У разі ввезення нерезидентом в Україну іноземної валюти в пред’явленій митній декларації робиться відмітка про її конвертацію.

Якщо за операцією з конвертації для видачі клієнту залишається сума в іноземній валюті менша, ніж номінальна вартість мінімальної купюри, що перебуває в обігу, то цей залишок купується за гривні за курсом купівлі іноземної валюти, установленим банком (фінансовою установою).

Вищезазначена операція оформляється касирами каси, операторами поштового зв’язку із застосуванням квитанцій за формою N 377-К, касирами пунктів обміну валюти — квитанцій за формою N 377-А. Здійснені операції відображаються в реєстрі купленої іноземної валюти.

У касах банків (фінансових установ, крім національного оператора поштового зв’язку) приймаються на інкасо від фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) та юридичних осіб-резидентів і представництв юридичних осіб-нерезидентів.

• а) банкноти іноземних держав, які мають значні пошкодження та/або значні ознаки зношення, або є сумнів у їх платіжності, у тому числі:
  • — розірвані на шматки та склеєні;
  • — ті, що не зберегли деяких ознак платіжності (наявні зміни у портреті, немає захисної стрічки, є написи, які заважають визначенню ознак платіжності банкнот тощо);
  • — із зміненим первісним кольором;
  • — обпалені або пропалені;
  • — залиті повністю або значною мірою фарбою, чорнилом, жиром тощо;
  • — мають явні друкарські недоліки;
  • 6) банкноти, які вилучені іноземною державою з обігу після дати, оголошеної центральним банком — емітентом відповідної валюти (за наявності згоди банку-кореспондента відповідної держави на обмін цих банкнот).