Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин. 
Категорії приміщень за вибухонебезпечністю

Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин Майже у всіх виробництвах застосовуються речовини, здатнізайматися і горіти, а в деяких випадках — утворювати з повітрямвибухонебезпечні суміші.

Горіння — бистропротікаюча реакція окислення, що супроводжується виділенням тепла і (звичайно) світла.

Хімічна реакція горіння завжди є складною і складається з рядуелементарних хімічних перетворень. Хімічне перетворення при горінніпротікає одночасно з фізичними процесами: переносом тепла і маси.

Тому швидкість горіння завжди визначається як умовами теплоти-массопередачі, так і швидкістю протікання хімічних перетворень. Для виникнення горіння необхідна наявність: горючої речовини, окислювача і імпульсу. Імпульсом може бути: відкритий вогонь, іскра (електрична, статична чи від удару металевих предметів, блискавка, нагрів речовини вище температури його самозаймання та ін.).

Горючі речовини бувають у трьох агрегатних станах: твердому, рідкому тагазоподібному (можливо і 4-е стан речовини — плазма). При горінні твердих матеріалів горючою речовиною і повітря не перемішані, мають поверхню розділу, і горіння протікає в так званомудифузійному режимі, тобто швидкість реакції визначається швидкістю підвода (відведення) продуктів реакції (лімітуючим стадія — дифузія).

Якщо молекули кисню добре перемішані з горючою речовиною — горіннявизначається кінетикою хімічної реакції (обмін електронами), а режим — кінетичним. Горіння такої суміші може відбуватися у вигляді вибуху.

Причинами вибухів і пожеж можуть бути не тільки халатне і недбалеповодження з відкритим вогнем, але і помилки в проектуванні, порушеннятехнологічного процесу, несправність, перевантаження або неправильнебудову електричних мереж, виробничого обладнання, розрядистатичної електрики, несправність установок і систем.

Класифікація приміщень і будівель за ступенем вибухопожежонебезпекою Відповідно до загальносоюзних норм технологічного проектування всі виробничі будівлі й приміщення з вибухопожежної небезпеки поділяються на категорії А, Б, В1 — В4, Г і Д, А — вибухопожежонебезпечні. Та категорія, в якій здійснюються технологічні процеси, пов’язані з виділенням горючих газів, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 ° С в такої кількості, що можуть утворити парогазоповітряні вибухонебезпечні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.

Речовини та матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск у приміщенні перевищує 5 кПа.

Б — приміщення, де здійснюються технологічні процеси з використанням ЛЗР з температурою спалаху понад 28 С, (здатні утворювати вибухонебезпечні і пожежонебезпечні суміші під час займання яких утворюється надлишковий розрахунковий тиск вибуху понад 5 кПа. tВСП> 28 (С; Р — понад 5 кПа.

В1-В4 — приміщення та будівлі, де обертаються технологічні процеси з використанням горючих і важко горючих рідин, твердих горючих речовин, які при взаємодії один з одним або киснем повітря здатні тільки горіти. За умови, що ці речовини не відносяться ні до А, ні до Б. Ця категорія — пожежонебезпечна.

Г — приміщення та будівлі, де обертаються технологічні процеси з використанням не горючих речовин і матеріалів в гарячому, розпеченому або в розплавленому стані.

Д — приміщення та будівлі, де обертаються технологічні процеси з використанням твердих негорючих речовин і матеріалів в холодному стані.

Задача № 1.

Розрахувати коефіцієнт частоти (Кч), тяжкості (Кт) та втрат (Кв) в наслідок випадків травмування робітників у кількості (Н=1) на підприємстві, яке нараховує (N=20) працівників. Через травми підприємство зазнало загальних втрат робочих днів (Д =10) протягом періоду (Т= 12) місяців;

Розв’язок.

1. Визначаємо коефіцієнт частоти Кч несщасних випадків у розрахунку на кожну тисячу працюючих:

Кч = 1000Н х 12 = ч1000 1×12 = 50.

N х Т20×12.

2. Визначаємо коефіцієнт тяжкості Кт нещасних випадків:

Кт = Dт = 10 = 10.

Н 1.

3. Визначаємо коефіцієнт втрат Кв:

Кв = Кч х Кт = 50×10 = 500.

Задача № 2.

Розрахувати економічний ефект за рахунок скорочення чисельності працівників у шкідливих умовах праці при відміні додаткової відпустки.

Вихідні дані: середня заробітна плата, грн. (Зс = 2200); скорочення чисельності працівників, зайнятих у шкідливих умовах, чол. (Nд = 4) додаткова відпустка за роботу в шкідливих умовах праці, днів (Дд = 12) тривалість відпустки в умовах праці, приведених до вимог санітарногігієнічних норм (Дс = 18).

Розрахунок економічного ефекту:

Е = Зс х N х (Дс х Дд) = 2200×4 х (18 — 12) = 52 800грн.