Висновки до першого розділу

Останніми десятиліттями розширилися політичні, економічні та культурні зв’язки України з іноземними, зокрема, англомовними країнами. Такі процеси спричинили посилене надходження в українську мову англомовної лексики. Виникла потреба в найменуванні українською мовою нових явищ, що вже існують у англомовній світовій практиці.

Складні процеси в сучасній українській лексико-семантичній системі, пов’язані з інтенсивним надходженням запозичень, переважно з англійської мови, закономірно отримують неоднозначні оцінки українських мовознавців: з одного боку, дослідники відзначають певне збагачення мови, наближення за допомогою асимільованих англійських запозичень до світових досягнень у суспільно-політичній, економічній, управлінській, торговельній сферах, з іншого, — спостерігається перевантаження та засмічення рідної мови чужими лексемами (часто навіть за наявності власне українських відповідників).

Неологізми — це лінгвістичний термін, який належить до будь-якого новоствореного слова, словосполучення, нового значення уже існуючого слова, або слова, запозиченого з іншої мови, новизна якого все ще відчувається. Лексикографи вважають неологізмами слова, які з’явились у мові не пізніше певного часу. Деякі дослідники відносять цю межу до періоду після закінчення Другої Світової Війни, інші вважають неологізмами слова, винайдені після 1957 року, коли перший супутник був запущений у космос, інші до групи неологізмів відносять лексичні одиниці, що ввійшли у вжиток ще пізніше.

Нові лексичні одиниці можуть створюватись шляхом розширення словника та семантичного розширення.

Неологізми виникають на певному етапі розвитку суспільства, а потім можуть зникнути, так і не потрапивши до словника, або ж залишитися і перетворитись з часом на загальновживані. Вони суттєво різняться за своїм стилістичним відтінком і тому можуть вживатися інколи лише в окремих мовленнєвих актах.

Найпоширенішими способами утворення неологізмів в англійській мові є:

афіксація (суфіксація чи префіксація);

конверсія — особливий не афіксальний тип переходу слова в іншу частину мови;

основоскладання — це складання нового слова із менших слів, яке часто відбувається за аналогією до вже існуючих слів.

Неологізм поширюється, як правило, викладачами університетів, шкільними вчителями, працівниками засобів масової інформації, потім він фіксується в друці. Наступна стадія соціалізації - прийняття нової лексичної одиниці широкими масами носіїв мови. Після цього розпочинається процес лексикалізації: набуття навичок використання неологізмів у суспільстві, виявлення умов і застережень щодо їхнього функціонування в різних контекстах.