Налогообложение операцій із цінними паперами (Украина)

Міністерство освіти України.

Державний Дніпропетровський Університет.

Інститут довузівської підготовки й післядипломної освіти.

Факультет перепідготовки спеціалістів.

спеціальність «Банківська справа».

РЕФЕРАТ.

З дисципліни: Фінансове право.

Тема: Правове регулювання оподаткування операцій із цінними паперами в Україні.

виконав: слухач групи БС-98з.

Канд.техн.наук Шеєнко М.І. залікова книжка № 98−24−21 перевірив: ст. викладач.

Мізіна І.В.

м. Дніпропетровськ.

2000 р.

Введение

2 ОПОДАТКОВУВАННЯ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ 3 ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК З ФІЗИЧНИХ ОСІБ 4 ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ 8 ДЕРЖМИТО 9.

СТЯГУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МИТА ЗА ОПЕРАЦІЇ, ЗДІЙСНЮВАНІ НА ФОНДОВЫХ.

БІРЖАХ, А ТАКОЖ ЗА ПРОВЕДЕННЯ АУКЦІОНУ З ПРИВАТИЗАЦІЇ ГОСУДАРСТВЕННОГО.

МАЙНА 10.

СТЯГУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МИТА ЗА ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ 12 ПДВ 16 Висновки 17 Список літератури 17.

Податкова система у країні є одним із стрижневих основ економічної системи. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, з другого — виступає головним знаряддям її економічної доктрини. Податки — це об'єктивне громадське явище, тому при побудові податкової системи необхідно виходити з реальностей соціально-економічного стану країни, а чи не керуватися побажаннями, можливо, найкращими, але неосуществимыми.

Податки є однією з найважливіших фінансових категорій. Історично це найбільш давня форма фінансових відносин держави і членами суспільства. Саме виникнення держави спричинило появу платежів і внесків у державну скарбницю для фінансового забезпечення виконання державних функцій. Спочатку ці внески проводились натуральному вигляді, потім, з недостатнім розвитком товарно-грошових відносин, був здійснено перехід на грошову формі взносов.

У систему оподаткування виділяють дві групи податків: не прямі податки й опосередковані податки. Прямі податки спрямовані безпосередньо на платника, та його розмір прямо залежить від об'єкта оподаткування. Непрямі податки виражаються у цінах вироблених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, і їхня виплачують до бюджету господарюючі суб'єкти, основний тягар непрямих податків несе у собі споживач цих товарів, робіт і услуг.

У разі нестабільної економіки, підвищення цін, інфляції непрямі податки представляють особливий інтерес як впливу рівень цін країні, як регулятор потребления.

Нині розширилася сфера функціонування податків, зросла їх значення перерозподілу національного доходу, вони почали важливим способом впливу процес споживання, а тому й на процес виробництва. Прямі й опосередковані податки грають дуже значної ролі в формуванні доходів бюджета.

Предмет даної роботи — аналіз оподаткування операцій із цінними паперами України, на сучасному этапе.

ОПОДАТКОВУВАННЯ НА РИНКУ ЦІННИХ БУМАГ.

Україна значно відстає від європейських країн частини наявності законодавства, що стосується ринку цінних паперів. Навіть у Росії прийнято окремий нормативний акт, регулюючий певною мірою стосунки між податківцями й професійними учасниками ринку. Україна має, на жаль, досі податки над ринком цінних паперів регулюються окремими законодавчими актами, які охоплюють конкретні податків і часто суперечать одна одній. Тому-то й виникають різні неприємні ситуації, які життя міжнародних фінансових інституціях і які під сумнів відродження ринку Украины.

При формуванні податкового законодавства то його розробляють, певне проігнорували факт можливості функціонування Україні ринку цінних паперів, оскільки проблемної були ситуації практично з усіма основними податками — прибутковим з фізичних осіб, з підприємств, держмитом і, нарешті, податком на додану стоимость.

ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК З ФІЗИЧНИХ ЛИЦ

До того, основним і мабуть єдиним спірним (з місця зору податкової) питанням щодо оподаткування фізичних осіб, було питання — і коли повинен сплачувати податку доходи фізичних осіб отримані внаслідок продажу котра фізичною особою цінних паперів юридичній особі. З погляду податкова адміністрація податок має утримувати юридична особа (у вигляді 20%) і сплачувати їх у бюджет. Професійні вони цінних паперів вважають, що це податок фізична особа має сплачувати самостійно. Що стосується його стягування (або стягування) була досить публікацій у ЗМІ, які доводять, що сплата його финпосредниками неспроможна, і безліч листів ДПАУ, які підтверджують зворотне. Причому, трактування податкової цього питання зазнає зміни протягом місяці. Як приклад наведемо два листи ДПАУ з цього питання: ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ.

Л І З Т.

N 17−0117/10−10 885 від 31.12.97 м. Київ.

vd971231 vn17−0117/10−10 885.

Державній податковій адміністрації в Автономній Республіці Крім, областям, мм. Києву та Севастополю.

Про особливості оподаткування прибутку громадян, отриманих від продаж юридичним особам цінних паперів.

Державна податкова Адміністрація України в численні запити платників податків і двох Державних податкових адміністрацій щодо механізму оподаткування доходів громадян, отриманих від продажу юридичних осіб цінних паперів, зокрема акцій, повідомляє следующее.

Відповідно до п. 5.13 Інструкції «Про прибутковий податок з громадян «(z0064−93) суми доходів, що направляються у джерела їх отримання придбати акції, та незначною сумою, які інвестовано на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності не входять у сукупний оподатковуваний дохід. Підставою щоб уникнути з оподаткованого доходу таких сум є письмовий заяву граджанина в бухгалтерію підприємства, заклади, чи організації за місцем основний роботи з проханням спрямувати частину заробітку на зазначені мети. Доходи отримані від продажу акцій оподатковуються прибутковим податком загальних основаниях.

З іншого боку, відповідно до п. «е «статті 5 Декрету «Про прибутковому податок з громадян «(13−92) в сукупний оподатковуваний дохід громадян не включаються суми одержувані ними внаслідок відчуження лише того майна, що їхня з права власності, зокрема і право власності вдатися до акцій, за нотаріальне посвідчення якого сплачується державна пошлина.

Що стосується, якщо громадянин продає акції, придбані за власні кошти, то оподаткуванню підлягає різниця між ціною попереднього придбання і ціною продажу акцій чи його акцій становить. Зазначений дохід оподатковується за ставкою 20 відсотків на відповідність до п. 3 статті 7 Декрету «Про прибутковий податок з громадян » .

Зазначений механізм оподаткування діє й у громадян, які мають постійного місце проживання України. Якщо акції продані юридичній особі за місцем основний роботи громадянина, то сума зазначеної різниці входить у його сукупний оподатковуваний місячний дохід, у якому вона виплачується, і оподатковується гаразд і можна за ставками п. 1 статті 7 зазначеного Декрета.

Що ж до доходу громадян продажу акцій, отриманих ними за майнові компенсаційні сертифікати, то даном разі налогооблажению підлягає всю суму дохда за мінусом вартості компенсаційного сертификата.

Після закінчення календарного року фізичні особи зобов’язані подавати в податковий орган за місцем проживання декларацію про сукупному доході, плученном протягом звітного года.

На додачу до викладеного треба сказати, що зазначеним Декретом передбачено, що юридичних осіб, які виплачують кошти суб'єктам оподаткування, зобов’язані в 30-денний строк після виплати громадянам доходів за куплене в них цінні папери подати законопроекти до податковий орган за місцем проживання громадян довідку формою N 2, що використовують її для перевірки пред’явлених громадянами декларацій і обчислення сукупної річний суми налога.

Одночасно статтею 19 Декрету (13−92) встановлено, що особи, які отримують доходи як за місцем основний роботи, зобов’язані вести облік доходів населення і витрат, пов’язані з їх отриманням, по формі, наведеної у додатку N 4 Інструкції «Про прибутковому податок з громадян «(z0064−93). Це стосується громадян, які отримують прибутки від продажу цінних бумаг.

Зазначене лист необхідно довести до відома податкових адміністрацій всіх рівнів керівництво застосування в практичної работе.

Заступник Голову Г. И. Бондаренко.

Як очевидно з наведеного листи тут відсутня вимога утримувати податок за місцем виплати, але вже настав таке лист за тієї ж підписом змінює позицію ДПАУ: ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ.

Л І З Т.

N 376/11/17−0116 від 15.01.98 м. Київ.

vd980115 vn376/11/17−0116 Інвестиційнокомерційна фірма «Октепес «ЛТД 257 006, міста Черкаси вул. Хрещатик, 195.

Про особливості оподаткування доходів громадян, отриманих від продаж юридичним особам цінних паперів.

Державна податкова адміністрація України на ваш запит щодо механізму оподаткування доходів громадян, отриманих від продаж юридичним особам цінних паперів, зокрема акцій, повідомляє наступне. Згідно із п. «е «з статтею 5 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок із громадян «(13−92) до сукупного оподатковуваного прибутку громадян не влючаються суми, одержані ними внаслідок відчуження майна, що належить їм по право власності, до того числі й права власності на акції, як одного про «єкту права приватної власності, за нотаріальне посвідчення якого сплачується державне мито. Відповідно до п. 5.13 Інструкції «Про прибутковий податок із громадян «(z0064−93) суми доходів, що направляються у джерела їхні одержання на придбання акцій, та суми. котрі інвестовані на реконструкцію й розширення виробництва суб «єктів підприємницької діяльності не включаються до сукупного оподатковуваного прибутку. Підставою для виключення із оподатковуваного прибутку таких торб є письмова заява громадянина в бухгалтерію підприємства, установи чи організації за місцем основної роботи із проханням направити частину заробітку на зазначені цілі. Доходи, одержані від подальшого продаж акцій, оподатковуються прибутковим податком на загальних підставах. У разі, якщо громадянин продає акції, придбані за власні кошти, юридичним особам не було за місцем його основної роботи, то оподаткуванню підлягає різниця між їхнього номінальною вартістю чи ціною попереднього придбання (якщо вона може бути підтверджена документально) й ціною продаж акцій. За відсутності документального підтвердження — між номінальною вартістю та ціною продаж. Зазначений дохід оподатковується у джерела виплати за ставкою 20 відсотків відповідно до п. 3 з статтею 7 «Про прибутковий податок із громадян ». Згаданий механізм діє й для громадян, котрі не мають постійного місця проживання в Україні. Якщо акції подані юридичній особі емітенту цих акцій за місцем основної роботи громадянина, то сума різниці вартості їхнього придбання та ціною продаж включається до його сукупного оподатковуваного місячного прибутку, в якому вона виплачується, й оподатковується в порядку й за ставками п. 1 з статтею 7 зазначеного Декрету. Коли стосується прибутку громадян від продаж акцій, отриманих ними обмін на майнові компенсаційні сертифікати, то оподаткуванню підлягає вся сума прибутку за мінусом вартості компенсаційного сертифікату. Після закінчення календарного року фізичні особини вол «язані податі до податкового органу за місцем проживання декларацію про сукупний дохід, отриманий протягом звітного року. У доповнення до наведеного слід зазначити, що згаданим Декретом передбачене, що юридичні особини, котрі виплачують кошти суб «єктам оподаткування, вол «язані у 30- денний термін после виплати громадянам доходів за куплені вони цінні папери надіслати до податкового органу за місцем проживання громадян довідку за формою N 2, котрі використовують їхні для перевірки поданих громадянами декларацій та обчислення сукупної річної суми податку. Водночас статтею 19 Декрету встановлено, що особини, котрі одержують доходи не лише за місцем основної роботи, вол «язані вести облік доходів й витрат, заговорили українською у «язаних із їхнього одержанням, за формою, наведеною у додатку N 4 до Інструкції «Про прибутковий податок із громадян «(z0064−93). Це стосується також громадян, котрі одержують доходи від продаж цінних паперів.

Заступник Голови Г.І.Бондаренко.

Наявне достатньо рішень арбітражних судів на користь торговців цінними паперами. Та у цьому, що перше, ні друге немає юридичної сили, а арбітражні рішення стосуються кожного конкретного випадку. З інструкції про прибутковий податок і листів ДКЦПФР та мін'юсту, стягувати прибуткового податку при скуповуванні цінних паперів у фізичних осіб торговцям цінними паперами зайве. Але податкові адміністрації, до жалю, листи вищевказаних організацій не читають, а інструкцію не приймають до уваги. Більшість представників професійних учасників ринку цінних паперів вже були впевнені, що питання зважиться на ринку позитивно. Тому, що й рішення буде негативним їм, податкова візьме він обов’язки похорону українського ринку. І це дуже серйозна крок. І якщо їхній очікування справдилися — Законом «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ» від 23 березня 1999 р. N 539-XIV до декрету кабінету міністрів «ПРО ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК З ГРОМАДЯН» були внесено зміни за якими: «Прибуток, отриманий громадянином від операцій купівлі-продажу акцій та інших корпоративних прав, за результатами звітного року включається у склад його сукупного річного оподатковуваного прибутку та вноситися ним до бюджету у встановлені рядки. При цьому особою, відповідальною за внесення податку до бюджету, є такий громадянин.» У результаті чого обговорюваний питання було остаточно решен.

З іншого боку, цим самим законом змінили п. «із» статті 5 цього декрету, за якими: «із) проценти, дисконтні доходи й виграші по облігаціях державних позик, грошових вклади, іменних ощадних сертифікатах, виграші за державними лотереями та державними казначейськими вол «язаннями; доходи, одержані від відчуження громадянами акцій та інших корпоративних прав, котрі були набуті такими громадянами в процесі приватизації в обмін на їхні приватизаційні чи компенсаційні сертифікати, а межах їхні пільгового придбання за власні кошти працівниками підприємств, що приватизуються, та особами, визначеними статтею 25 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств «.

З іншого боку, відповідно до заключним положенням цього закону: «Дія положень підпункту «е «й другої частини підпункту «із «пункту 1 з статтею 5 Декрету Кабінету міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13−92 «Про прибутковий податок із громадян «(в редакції цого Закону) поширюється на правовідносини, котрі виникли із дня набрання чинності зазначеним Декретом Кабінету міністрів України.».

Тобто. всім громадянам, які оплатили з 1992 р. прибуткового податку від реалізації акцій які є результатом приватизації, ДПАУ повинна його вернуть?

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПРЕДПРИЯТИЙ.

за таким виникають, переважно, три негативних моменти. Перший: при проведенні комісійної діяльності, коли перераховуються вартість купівлю цінних паперів куди входить й винагорода торговця, податкова справді може зажадати (і вимагає) сплати прибуток (і ПДВ) з нього. Незалежно від того, виконав він свої зобов’язання і отримає чи свої комісійні у принципі. Отож за укладанні договорів комісії краще вказати, що винагороду отримають тільки після завершення угоди. Другий момент носить приватного характеру, але має важливе значення. При придбанні цінних паперів безпосередньо в емітента за ціною, перевищує номінал, відмінність між них і ціною придбання (емісійний дохід емітента) посередник неспроможна зарахувати до валових витрат. Виходу з цього ситуації немає, яка докладно прописана у законі. Третій момент — відділення дилерської діяльності від інших: витрати з ній вважаються і не можуть перекриватися доходами з інших операцій. Ось такий подарунок стратегічному инвестору.

І, нарешті, компенсаційні сертифікати. Вкладення в українські підприємства з аукціону, виявляється, був частиною їхнього продажем, і з різниці між ціною придбання і ціною відчуження (номіналом) треба заплатити 30%. Вирішення проблеми можна тільки через арбитраж.

ГОСПОШЛИНА.

Сформована України систему оподаткування цінних паперів визначає, що з обов’язкових платежів, стягнутих на користь держави під час укладання оборудок із цінними паперами, є така неналоговый платіж, як державна пошлина.

З розвитком у Україні ринку цінних паперів активно втягуються цивільний оборот, стаючи об'єктами різних сделок.

Деякі становища прийнятого ще на початку 1993 року Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито », регулюючі порядок стягування ПДВ і сплати державного мита (зокрема і поза операції з цінними паперами) не відповідають вимогам що розвивається ринку Украины.

Внесення змін — у Декрет «Про державне мито », спрямованих на вдосконалення механізму оподаткування цінних паперів, було лише питанням времени.

День 2 червня 1999 року ознаменував собою нове еру гаразд оподаткування (вірніше, стягування державного мита) за операціями з цінними бумагами.

Саме 2 червня 1999 року у сотому номері газети «Урядовий курей «єр «опубліковано закон України від 23 березня 1999 року N 539-XIV «Про внесенні змін — у деякі законодавчі акти України «(далі - Закон N 539), яким внесено значних змін до ладу стягування державної мита за операціями із цінними бумагами.

Закон N 539 набрав чинності від часу опублікування. Цим законом внесено зміни у три діючі законодавчі акти, і були приурочені вони лише питанням оподаткування цінних бумаг.

Однак у цьому разі розглядатимуться ті питання, які стосуються змін — у сплату державного мита за операціями із цінними бумагами.

ВЗИМАНИЕ ДЕРЖАВНОЇ МИТА ЗА ОПЕРАЦІЇ, ЗДІЙСНЮВАНІ НА ФОНДОВИХ БІРЖАХ, А ТАКОЖ ЗА ПРОВЕДЕННЯ АУКЦІОНУ З ПРИВАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО ИМУЩЕСТВА.

Порядок стягування державного мита щодо цінних паперів визначався такими пунктами статті 2 Декрету Кабінету міністрів України від 21 січня 1993 року N 7−93 «Про державне мито » :

— пунктом 9 (стягування державного мита за операції із цінними бумагами);

— пунктом 10 (стягування державного мита за операції, здійснювані на товарних, сировинних та інших біржах, крім валютної). Зазначену норму Декрету зобов’язувала платників — учасників ринку — сплачувати державний збір під час укладання угод з цінним паперам на фондовій бирже;

— пунктом 11 (стягування державного мита при проведенні аукціону), який стягувати державний збір під час проведення аукціону. Зазначену норму Декрету застосовується у процесі приватизації наразі державного майна через мережу центрів сертифікатних аукціонів шляхом продажу акцій приватизованих підприємств за приватизаційні і компенсаційні сертификаты.

Законом N 539 внесено істотні зміни в усі перелічені вище пункти статті 2 Декрету «Про державне мито » .

Розглянемо зміни, внесені до пункт 10 і пункт 11 статті 2 даного Декрета.

Нової редакцією пункту 10 статті 2 Декрету «Про державне мито «визначено, що тепер державне мито стягується лише з товарних біржах і лише операції з об'єктами нерухомого майна. Зазначена норма діє, починаючи з 2 червня 1999 года.

Отже, зі 2 червня 1999 року операції з укладання операцій із цінними паперами, здійснювані на фондову біржу, є об'єктами стягування державної пошлины.

Нової редакцією пункту 11 статті 2 Декрету «Про державне мито «визначено, що тепер державне мито стягується лише проведення прилюдних торгів (аукціону, тендера) об'єктами нерухомого майна. Зазначену норму діє, починаючи з 2 червня 1999 года.

Отже, зі 2 червня 1999 року стягується державне мито під час проведення аукціонів у процесі приватизації наразі державного майна (під час обміну приватизаційних і компенсаційних сертифікатів вдатися до акцій, паї приватизованих предприятий).

СТЯГУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МИТА ЗА ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ БУМАГАМИ.

Докладніше зупинимося на змінах, внесених пункт 9 статті 2 Декрету «Про державне мито », що стосуються сплати державного мита за операції із цінними бумагами.

Позитивним результатом внесених Законом N 539 змін є те, що тепер чіткіше визначено коло операцій, якими сплачується державне мито по цінним бумагам.

Тож якщо пунктом 9 статті 2 колишньої редакції Декрету «Про державне мито «дали визначення об'єкта стягування державного мита, саме що «державне мито стягується за операції із цінними паперами », то новій редакції пункт 9 статті 2 Декрету визначено вужче і конкретно.

Тепер державне мито за операції із цінними паперами буде сплачуватися лише двох случаях:

1) під час видачі приватизаційних бумаг;

2) при емісії цінних паперів, крім облігацій державних підприємств і місцевих займов.

З іншого боку, знижено ставки державного мита (підпункт «п ») пункту 6 статті 3 Декрету «Про державне мито » :

1) під час видачі приватизаційних паперів — розмір ставки державної мита становить 0,2 відсотка номінального значення приватизаційних паперів (у старій редакції підпункту «п «пункту 6 статті 3 Декрету «Про державне мито «ставка державного мита становила 0,3 відсотка номінального значення приватизаційних паперів). Проте слід відзначити, що зазначений зміна незначно напередодні закінчення масової сертифікатній приватизації майна державних предприятий;

2) при реєстрації інформацію про емісії цінних паперів ставка державного мита становить 0,1 відсотка від номінальної вартості емісії цінних паперів (у старій редакції підпункту «п «пункту 6 статті 3 Декрету «Про державне мито «ставка державного мита становила 0,2 відсотка від номінальної вартості емісії цінних бумаг).

Найзначнішим подією учасники ринку є виключення з підпункту «п «пункту 6 статті 3 Декрету «Про державну миту «норми, відповідно до якої державне мито у вигляді 0,2 відсотка від суми, яка вказана у угоді, уплачивалась у разі укладання угоди по цінним бумагам.

Згадана норма Декрету «Про державне мито «була найбільш спірною учасники ринку цінних паперів, викликала найбільша кількість різночитань як наслідок, розбіжностей з контролюючими органами.

Приміром, державний збір треба було платити під час підписання договору, а чи не під час її виконання. Якщо потім боку по ряду причин розривали укладену угоду, повернення державної мита, сплаченої у цій угоді, був дуже проблематичен.

Багато непорозумінь виникало і за обміні цінних паперів, зокрема і під час обміну приватизаційних паперів на інвестиційні сертифікати. Через нечітко сформульованої законодавчої норми слід було, що з укладанні договору міни цінних паперів державний збір треба було сплачувати до подвійному размере.

Також було ясно, чи маємо платити державний збір фізичні особи, що у процесі купівлі й продажу цінних паперів. Як результат — здебільшого фізичні особи самостійно взагалі сплачували державну пошлину.

І, нарешті, сплата державного мита під час операції із цінними паперами суперечила загальним принципам Декрету «Про державне мито » .

Так, платниками державного мита території України в відповідності до статті 1 даного Декрету є юридичні і обов’язкові фізичні особи, скоєння у тому інтересах діянь П. Лазаренка та видачу документів, мають юридичне значення, уповноваженими те що органами.

У угоди з цінними паперами (наприклад, договір купівлі-продажу цінних паперів чи договір міни цінних паперів) беруть участь тільки дві рівноправні боку: продавець і покупець, немає і ніякого державного чи іншого уповноваженого органу, який робив щодо цих осіб будь-які дії, мають юридичне значение.

Новий порядок сплати державного мита по цінних паперів виробляє загалом приємне впечатление.

Зіпсувати настрій міг би лише одне норма Закону України від 6 березня 1992 року «Про приватизаційних паперах », саме останній абзац пункту 3 статті 4 названого Закону, згідно з якими за обмін приватизаційних паперів на паї, акції, інші свідоцтва про право власності на набуті у процесі приватизації державного майна об'єкти сплачується державна пошлина.

Проте застосувати практично зазначеної норми Закону «Про приватизаційних паперах «не можна з тієї причини, що Законом N 539 (стаття 3 розділу II Заключних положень) чітко визначено: до приведення у відповідність із Законом N 539 нормативно-правові акти діють у частині, яка суперечить нормам зазначеного Закона.

Не діють й деякі становища Інструкції про порядок застосування і стягування державного мита, затвердженої наказом Головною в державній податковій адміністрації України від 22 квітня 1993 року N 15, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 19 червня 1993 року N 50, що суперечать з положеннями Закону N 539. Суперечать положенням Закону N 539 пункти 73, 74, 75 і 76 даної Инструкции.

Отже, зміни, внесені Законом N 539 до ладу сплати державного мита, можуть зробити позитивний вплив в розвитку ринку Украины.

Податкове законодавство має забезпечувати збільшення надходжень у до державного бюджету не було за рахунок оподаткування коштів, інвестованих в економіку, а шляхом оподаткування фінансових результатів (прибутків) від здійснення инвестиций.

Не стягується державне мито, починаючи з 2 червня 1999 года:

1) Під час укладання будь-яких операцій із цінними бумагами;

2) Під час укладання оборудок із цінними паперами на фондових биржах;

3) Під час проведення аукціонів у процесі приватизації державного майна (під час обміну приватизаційних і компенсаційних сертифікатів на акції, паї приватизованих предприятий).

З 2 червня 1999 року обсяг ставки державного мита составляет:

1) 0,1 відсотка від номінальної вартості емісії цінних паперів при реєстрації інформацію про емісії цінних паперів (підпункт «п «пункту 6 статті 3 Декрету «Про державне мито » ;

2) 0,2 відсотка номінального значення приватизаційних паперів — при видачі приватизаційних паперів (підпункт «п «пункту 6 статті 3 Декрету «Про державне мито »).

НДС.

Цей бич ринку донедавна стягувався тільки з винагороди по комісійної діяльності на позабіржовому ринкові. Однак у листі ДПАУ по підпис Олексій Шитря написано, і ПДВ платиться з винагороди послуг під час проведення брокерської і дилерської діяльності. Отож за комерційної діяльності, як не парадоксально це навіть звучить, у договорі краще було вказувати, що ніякого винагороди боку не отримують. Що стосується власне без сплати ПДВ, то всьому виходить, що платити його з комісійної винагороди було потрібно. Логічно, звісно, зрозуміло, що доданій вартості финпосредники не створюють, вони перерозподіляють фінансові потоки, але й законодавці, ні податкова звідси не знають. Закон суворий, але ці закон, і ніякий арбітраж не вирішить цю справу вашу користь — треба змінювати законодавство. Що було зроблено. У 1999;му р. було ухвалено Закон «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ З МЕТОЮ СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ» (від 15 июля 1999 р. N 977-XIV), цього закону, внесли зміни в п. 3.2.7 закону «Про податок на додану вартість»: у підпункті 3.2.7 слова «надання брокерських, дилерських послуг із укладання договорів (контрактів) на торгівлю цінними паперами та деривативами на фондових й товарних біржах, створених у порядку, передбаченому законами України «Про цінні папери й фондову біржу «та «Про товарну біржу », замінити словами «надання комісійних (брокерських) та дилерських послуг із торгівлі чи управління цінними паперами, у тому числі приватизаційними та комупенсаційними паперами (сертифікатами), інвестиційними сертифікатами, житловими чеками, земельними бонами та деривативами на ринку цінних паперів України, а також деривативами на фондових, валютних й товарних біржах, створених у порядку, передбаченому відповідними законами «.

Отже послуги вона ринку цінних паперів перестала бути предметом оподаткування НДС.

Выводы.

Минулий 1999 рік вважатимуться переломним роком, у формуванні нормативної бази оподаткування над ринком цінних паперів. Крім названих вище, було прийнято низку інших змін (оподаткування коштів спільного інвестування, випуску боргових цінних паперів) у яких податкового законодавства з цього питання набуло цілком «цивілізований» характер. Справа залишилася за рештою економіки Україну, яку повинні обслуговувати цінні бумаги.

1. ПРО ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ. Закон України від 3 апреля 1997 р. N.

168/97-ВР.

2. ПРО ДЕРЖАВНЕ МИТО. Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня.

1993 року N 7−93.

3. ПРО ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК З ГРОМАДЯН. Декрет Кабінету Міністрів.

України від 26 грудня 1992 року N 13−92.

4. ПРО ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ. Закон України від 22 травня.

1997 р. N 283/97-ВР.