Блеск зірок
Глядя на зоряне небо, можна помітити, що зірки різні зі своєї яскравості, чи, кажуть астрономи, по своєму видимому блиску. Саме найяскравіші зірки домовилися називати зірками 1-ї зоряної величини; з зірок, котрі за своєму блиску в 2,5 разу (точніше, в 2,512 разу) слабше зірок 1-ї величини, отримали найменування зірок 2-ї зоряної величини. До зіркам 3-й зоряної величини віднесли такі. які слабше… Читати ще >
Блеск зірок (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Блеск зірок
Глядя на зоряне небо, можна помітити, що зірки різні зі своєї яскравості, чи, кажуть астрономи, по своєму видимому блиску. Саме найяскравіші зірки домовилися називати зірками 1-ї зоряної величини; з зірок, котрі за своєму блиску в 2,5 разу (точніше, в 2,512 разу) слабше зірок 1-ї величини, отримали найменування зірок 2-ї зоряної величини. До зіркам 3-й зоряної величини віднесли такі. які слабше зірок 2-ї величини в 2,5 разу, тощо. буд. Найслабкіші із зірок, доступних неозброєним оком, були до зіркам 6-ї зоряної величини. Потрібно пам’ятати, що сама назва «зоряна величина» вказує не так на розміри зірок, а лише з їх видимий блиск.
Можно підрахувати, скільки раз зірки 1-ї зоряної величини яскравіше зірок 6-ї зоряної величини. Треба лише 2,5 взяти множником 5 раз. Через війну вийде, що зірки 1-ой зоряної величини яскравіше за блиском зірок 6-ї зоряної величини в 100 раз. На небі спостерігається 20 найяскравіших зірок, про які зазвичай кажуть, що це зірки першої величини. Але це отже, що вони теж мають однакову яскравість. Насправді справі одні їх кілька яскравіше 1-ой величини, інші трохи слабша і лише одне з них — зоря у точності 1-ї величини. Таке саме становище і з зірками 2-ї, 3-го й наступних величин. Тож точного позначення яскравості тієї чи тієї інший зірки доводиться вдаватися до дробям. Приміром, ті зірки, котрі за своєї яскравості перебувають посередині між зірками 1-ї та 2-ї зоряних величин, вважають які належать до 1,5-й зоряної величині. Є зірки, мають зоряні величини 1,6; 2,3; 3,4; 5,5 тощо. буд. На небі видно кілька особливо яскравих зірок, котрі за своєму блиску перевищують блиск зірок 1-ї зоряної величини. Для цих зірок запровадили нульову й негативні зоряні величини. Приміром, найяскравіша зірка північного півкулі неба — Вега — має блиск 0,1 зоряної величини, а найяскравіша зірка всього неба — Сиріус — має блиск мінус 1,3 зоряної величини. Всім зірок, видимих неозброєним оком, й багатьох слабших точно виміряти їх зоряна величина.
Возьмите звичайний бінокль і подивіться до нього б на будь-якій ділянку за зоряним небом. Ви побачите багато слабко світних зірочок, не видимих неозброєним оком, оскільки об'єктив (скло, собирающее світло, в біноклі чи телескопі) більше, ніж зіницю ока, у неї потрапляє більше світла.
В звичайний театральний бінокль легко видно зірки до 7-й зоряної величини, а призменный польовий бінокль — зірки до 9-ї зоряної величини. У телескопи видно безліч ще більше слабосветящихся зірок. Приміром, в порівняно невеличкий телескоп (з поперечником об'єктива 80 мм) видно зірки до 12-й зоряної величини. У потужні сучасні телескопи можна спостерігати зірки до 18-ї зоряної величини. На фотографіях, знятих з допомогою найбільших телескопів, помітні зірки до 23-ї зоряної величини. Вони 6 млн. разів слабкіша за за блиском самих слабосветящихся зірок, які бачимо неозброєним оком. І якщо небі неозброєним оком доступно лише близько 6000 зірок, то найпотужніші сучасні телескопи можна спостерігати мільярди зірок.
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.