Аналіз використання МТП

Зміст Вступ… …3.

1.Значення й основні робочі прийоми…4 2. Аналіз машинно-тракторного парку…7 3. Резерви підвищення ефективності використання машиннотракторного парку… …14 Висновки та пропозиції… …17 Література… …18.

Вступ.

Високий рівень використання енергетичних ресурсів господарства позитивно впливає на збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення ефективності використання землі, зростання продуктивності роботи та зниження собівартості продукції. Поліпшення використання тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів та інших машин, скорочення витрат на їхнього експлуатацію впливає також на ефективність капіталовкладень на придбання техніки, фондовіддачу цієї активної частини основних фондів.

Питома ваги тракторів й сільськогосподарських машин у вартості всіх основних засобів виробничого призначення складає в сільськогосподарських підприємствах приблизно 30%. Тому високопродуктивне й ефективного використання машинно-тракторного парку має велике народногосподарське значення. Практика показує, що із підвищенням продуктивності парку усі сільськогосподарські роботи виконуються в кращі агротехнічні терміни, потрібна менша кількість машин й агрегатів, зменшуються засоби на їхнє придбання, знижується собівартість механізованих робіт, підвищується врожайність сільськогосподарських культур й знижуються витрати на одиницю продукції.

Отже, завданням аналізу є виявлення в кожному конкретному випадку можливостей оптимізації складу машинно-тракторного парку, підвищення ефективності його роботи, що є передумовою зменшення експлуатаційних витрат у собівартості сільськогосподарської продукції.

Метою даної роботи є засвоєння методики й основних прийомів аналізу забезпеченості технікою й ефективності використання машинно-тракторного парку в господарстві, розрахунок нормативної потреби господарства в трактори й основних сільськогосподарських машинах, виявлення рівня забезпечення ними, визначення показників використання машинно-тракторного парку, а також пошук впливів різних факторів на зміну денного й виробітку тракторів, пошук шляхів підвищення їхнього використання. Вихідні дані для роботи наданіі в табл.1.

Таблиця 1.

Вихідні дані.

| |Площа |Кількість |Відпрацьовано |Відпрацьовано |Вироблено | |Найменування |ріллі, |тракторів, |машино-днів |машинно-змін |умов.га | | |га |прим. | | | | | | | | | | | | | | | |1998 |1999 |1998 |1999 | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |Трактори в |16,4 |56 |27 |35 |48 |62 | |фізичних один. | | | | | | | |Т-150,Т-150К |4,66 |16 |7 |11 |43 |69 | |ДТ-75 |0,76 |3 |1 |3 |33 |100 | |МТЗ-80 |6,69 |23 |16 |18 |70 |78 | |Т-70С |0,67 |2 |3 |2 |150 |100 | |К-701 |0,54 |2 |- |1 |- |50 |.

Розрахунок цієї таблиці покажемо на прикладі трактора МТЗ-80. Для розрахунку кількості тракторів необходимых господарству скористуємось формулою приведеною вище. Згідно неї, 0,001 * 6,69 * 3390 = 22,713, тобто господарству потрібно 23 трактори. Забезпеченість тракторами розраховується, як ставлення фактично існуючої кількості тракторів до необхідної. То в 1998 році забезпеченість склала 16/23*100 = 70%, а у.

1999р. 18/23*100 = 78%.

Аналізуючи дані таблиці 2 ми бачимо, що рівень забезпеченості господарства технікою дуже низький, особливо у 1998 році. Так забезпеченість підприємства у 1998р. тракторами Т-150 й Т-150к склала.

43%, ДТ-75 — 33%, МТЗ-80 — 70%, лише кількість тракторів Т-70С перевищувала необхідну норму на 50%. Коли стосується 1999 року, то дані показники трохи покращились. В частности, господарство повністю було б забезпечене тракторами ДТ-74 й Т-70С, по іншим тракторах показники теж покращились.

1. Показники використання часу.

Рівень використання тракторів характеризується показниками використання години й виробітком, а використання добового години коефіцієнтом змінності, який визначається за наступною формулою:

Кзм = З /Д,.

Де, З й Д — відповідно кількість машинно-змін й машинно-днів, відпрацьованих за рік.

Використання річного години характеризується коефіцієнтом використання машинно-тракторного парку:

Ка = Д / Дx,.

Де, Дx — число машинно-днів знаходження в господарстві.

Дx = 365* n,.

Де, n — середньорічна кількість тракторів даної марки.

Результати розрахунків приведемо в табл. 3 й шляхом порівняння показників звітного року із показниками базисного періоду проведемо аналіз.

Таблиця 3.

Показники використання часу.

| |Коефіцієнт |Коефіцієнт |Відпрацьовано днів | |Марка трактори |змінності |використання парку |на 1 трактор | | |1998 |1999 |1998 |1999 |1998 |1999 | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |Т-150,Т-150К |1,024 |1,016 |0,66 |0,47 |241 |171 | |ДТ-75 |1,124 |1,234 |0,46 |0,29 |170 |107 | |МТЗ-80 |1,101 |1,058 |0,54 |0,58 |199 |210 | |Т-70С |1,053 |1,116 |0,34 |0,34 |126 |126 | |К-701 |- |1,150 |- |0,51 |- |187 |.

Розрахунок цієї таблиці покажемо на прикладі трактора МТЗ-80. Коефіцієнт змінності розрахуємо діленням відпрацьованих машинно змін на відпрацьовані машинно-дні. То в 1998р коефіцієнт змінності трактор МТЗ- 80 склав: 3500/3180 = 1,101, а й у 1999р.: 4000/3780 = 1,058. Формула для розрахунку коефіцієнту використання парку приведено вище, згідно неї у 1998р. цей коефіцієнт склав 3180/ (365*16) = 0,54, а й у 1999 3780/(365*18) = 0,58. Для розрахунку відпрацьованих днів на 1 трактор, стовпчики № 6,7, необхідно кількість відпрацьованих машинно-днів поділити на кількість тракторів. У 1998р. це якщо дорівнювати 3128/16 = 199, а й у 1999 3780/18 = 210.

Аналізуючи таблицю 3, ми бачимо, що коефіцієнт використання парку у 1999 році знизився по двох перших трактори, по МТЗ-80 цей коефіцієнт навпаки збільшився, а, по Т-70С залишився незмінним.

Що стосується коефіцієнту змінності, то тракторах Т-150 й Т -150к він зменшився на 0,008, по тракторах ДТ-75 й Т-70С він збільшився відповідно на 0,11 й 0,06, трактор МТЗ-80 він зменшився на 0,04.

2. Показники виробітку тракторів.

До показників виробітку тракторів відносять середньо змінний й середньорічний виробітки, кожен із які визначається шляхом ділення річного об`єму робіт, виконаного даною маркою тракторів, на кількість відпрацьованих машинно-змін, машинно-днів, середньорічне число тракторів даної марки (таблиця 4).

На величину середньоденного виробітку вагомий вплив має середньо змінний виробіток й коефіцієнт змінності. Середньорічний виробіток залежить від денного виробітку й кількості машино-днів, відпрацьованих трактором за рік.

Для встановлення впливу різних тракторів на зміну виробітку використовуємо метод абсолютних різницю. Визначимо вплив:

— змінного виробітку на зміну середньоденного виробітку трактори в звітному році в порівнянні із базисним:

(Wд = (Wзм1 — Wзм0) * Кзм1,.

Де, Wзм — середньо змінний виробіток трактори, ум.ет.га,.

— коефіцієнта змінності:

(Wд = (Кзм1 — Кзм0) * Wзз1,.

— денного виробітку на зміну середньорічного виробітку трактора:

(Wf = (Wд1 — Wд0) * До,.

Де, Wд — середньоденний виробіток, розум. ет. га,.

— кількість днів, відпрацьованих одним трактором за рік, на зміну середньорічного виробітку:

(Wh = (Д1 — До) * Wд1,.

Для перевірки розрахуємо вплив факторів методом ланцюгових підстановок:

Wh0 = Д0 * Wд0.

Wум = Д0 * Wд1.

Wp1 = Д1 * Wд1.

Wр0 = Wзм0 * Кзм0.

Wдум2 = Wзм1 * Кзм0.

Wрк1 = Wзм1 * Кзм1.

Відхилення денного виробітку, ум.ет.га до того числі за рахунок, а) змінного виробітку:

(Wдум1 — Wд0, б) коефіцієнта змінності:

(Wд = Wд1 — Wдум2,.

Загальні відхилення річного виробітку, ум.ет.га до того числі за рахунок зміни: а) денного виробітку:

(Wрум1 — Wр0 б) кількості відпрацьованих днів:

(Wг = Wр1 — Wрум1.

— денного виробітку на зміну середньорічного виробітку трактора:

(Wр = (Wд1 — Wд0) * Д0.

Де, Wд — середньоденний виробіток трактори, ум.ет.га,.

— кількість днів, відпрацьованих одним трактором за рік, на зміну середньорічного виробітку.

(Wр = (Д1 — Д0) * Wn.

Таблиця 4.

Виробіток тракторів, ум.ет.га.

|Марка трактори |середньозмінний |середньоденній |середньорічний | | |1998 |1999 |1998 |1999 |1998 |1999 | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |Т-150,Т-150К |3,77 |4,4 |3,9 |4,47 |932,86 |768,18 | |ДТ-75 |6,2 |8,3 |7 |10,2 |1190 |1093 | |МТЗ-80 |8 |7,8 |8,9 |8,2 |1768,8 |1722,2 | |Т-70С |8,1 |6 |8,5 |6,7 |1073,3 |840 | |К-701 |- |5,2 |- |6 |- |1128 |.

Розрахунок цієї таблиці покажемо на прикладі трактора Т-70С. Для розрахунку середньо змінного виробітку трактори необхідно вироблені умовні гектари поділити на відпрацьовані машинно-зміни, то в 1999р. середньо змінний виробіток трактор Т-70С склав, 1680/280 = 6 ум.ет.га, а й у 1998р, 2320/398 = 8,1 ум.ет.га. Середньоденний виробіток розраховується аналогічно, лише ділення виконуємона відпрацьовані машинно-дні, 1680/251 = 6,7ум.ет.га й 2320/378 = 8,5 ум.ет.га. Для розрахунку середньорічного виробітку тракторів необхідно вироблені умовні гектари розділити на кількість тракторів, у 1998р. 2320/3 = 1073,3, у 1999р. 1680/2 = 840 ум.ет.га.

Аналізуючи таблицю 4 ми бачимо, що по перших трьох трактори середньо змінний й середньоденний виробіток у 1999 році в зрівнянні із 1998 фатальністю збільшився. По тракторах Т-150 й Т-150к середньо змінний виробіток збільшився на 16%, а середньоденний на 14%, трактор ДТ-75 ці показники збільшились відповідно на 34% й на 46%. Коли стосується тракторів МТЗ-80 й Т- 70С, то їхнього середньо змінний й середньоденний виробіток у 1999р. зменшився. Середньорічний виробіток у 1999р в зрівнянні із 1998р зменшився по усім тракторах, крім К-701 то в 1998 році не використовувався.

2.4 Вплив окремих факторів на зміну середньоденного та середньорічного виробітку.

Розглянемо вплив окремих факторів на зміну середньоденного й середньорічного виробітку в розрахунку на 1 ум.ет.трактор (ум.ет.га) й зведемо розрахунки по усім маркам тракторів у таблицю 5.

Таблиця 5.

Вплив різних факторів на зміну середньоденного та середньорічного виробітку.

| |Відхилення денного виробітку, |Відхилення річного виробітку | |Марка |ум.ет.га |ум.ет.га. | |трактори | | | | | |У т.ч. за рахунок | |У т.ч. за рахунок | | |Всього| |Всього| | | | |Змінного |Коефіцієнта | |Денного |Кількості | | | |виробітку|змінності | |виробітку|відпрацьованих | | | | | | | |днів | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 | |Т-150,Т-150К|0,57 |0,64 |-0,07 |1991,4|963,3 |1028,1 | |ДТ-75 |3,2 |2,4 |0,08 |2839 |544 |2295 | |МТЗ-80 |-0,7 |-0,22 |-0,48 |4498 |-2226 |6724 | |Т-70С |-1,8 |-2,2 |0,4 |-1337 |-680,4 |-656,6 |.

Wp0 — T-150 Wрум — Т-150.

T-150k = 6591 Т-150К = 7554,3.

ДТ-75 = 1190 ДТ-75 = 1734.

МТЗ-80 = 28 302 МТЗ-80 = 26 076.

Т-70 = 3213 Т-70С = 2532,6.

Wp1 — Т-150 Wp — Т-150.

Т-150К = 8582,4.

Т-150к = 1991,4.

ДТ-75 = 4029 ДТ-75 = 2839.

МТЗ-80 = 32 800 МТЗ-80 = 4498.

Т-70С = 1876 Т-70С = -1337.

Розрахунок цієї таблиці покажемо на прикладі трактора Т-150. Для розрахунку відхилення денного виробітку, всього, стовпчик № 2 необхідно від середньоденного виробітку 1999 року відняти середньоденний виробіток 1998 року = 4,47−3,9 = 0,57 ум.ет.га. Відхилення денного виробітку за рахунок змінного виробітку, стовпчик № 3 розраховуємо віднімаючи від середньо змінного виробітку 1999р середньо змінний виробіток 1998р. й цю різницю помножаємо на коефіцієнт змінності, (4,4−3,77) * 1,024 = 0,64 ум.ет.га Відхилення денного виробітку за рахунок коефіцієнта змінності розраховуємо за формулою: Кзм1 — Кзм0, де Кзм1,0 — коефіцієнт змінності звітного й поточного року. 1,016−1,024 = -0,07 ум.ет.га. Розрахунок відхилення річного виробітку, всього, стовпчик № 5 проводимо по формулі Wp = Wp1 — Wp0, 8582,4- 6591 = 1991,4 ум.ет.га. Відхилення річного виробітку за рахунок зміни денного виробітку розраховуємо по формулі Wpym — Wp0, 7554,3 — 6591 = 963,3 ум.ет.га Відхилення річного виробітку за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів розраховуємо за формулою Wp1 — Wpym, 8582,4−7554,3= 1028,1.

Аналізуючи таблицю 5, ми бачимо, що по тракторах Т-150 й Т-150к відхилення денного виробітку за рахунок зміни змінного виробітку склало 0,64 ум.ет.га, а й за рахунок зміни коефіцієнту змінності (-0,07) ум.ет.га. По трактора ДТ-75 ці показники склали відповідно 2,4 й 0,08 ум.ет.га., МТЗ- 80 (-0,22)ум.ет.га й (-0,48)ум.ет.га, Т-70С (-2,2)ум.ет.га й 0,4ум.ет.га. Відхилення річного виробітку за рахунок зміни денного виробітку склало: Т- 150 й Т-150к 963,3ум.ет.га, ДТ-75 544ум.ет.га, МТЗ-80 (-2226)ум.ет.га, Т- 70С (-680,4)ум.ет.га. А рахунок зміни кількості відпрацьованих днів відхилення є трохи більшим по усім тракторах й склдає: Т-150 й Т-150к 1028,1ум.ет.га, ДТ-75 2295ум.ет.га, МТЗ-80 6724ум.ет.га, Т-70С (- 656,6)ум.ет.га.

3. Резерви підвищення ефективності використання машинно-тракторного парку.

Система заходів щодо раціонального використання машинно-тракторного парку спрямована на виконання змінних, денних, сезонних й річних норм виробітку, підвищення продуктивності й полегшення роботи, зниження експлуатаційних й приведених витрат й підвищення культури землеробства. Вона включає планування обсягу механізованих робіт із періодів року, розподіл їхні по марках машин, комплектування агрегатів й безпосередню організацію використання техніки.

Планування обсягу механізованих робіт із періодів року здійснюється в робочих планах підприємства й його підрозділів на основі технологічних карт. Для окремих агрегатів, чи процесів їхніх груп складають планимаршрути, мережні й вартові графіки, що сприяють скороченню втрат робочого години й підвищенню їхньої продуктивності.

Розподіл механізованих робіт із марок тракторів, комбайнів й інших складних машин проводять із урахуванням їхнього специфіки і економічності, забезпечуючи рівномірне завантаження всіх механізмів у найбільш напружені періоди. Звичайно підприємства при цьому застосовують зрівняльний спосіб, недолік якого полягає до того, що він не завжди дозволяє врахувати економічність техніки. Тому важливо доповнювати його застосуванням оптимального способу, що, крім специфічності, потужності й продуктивності механізмів, відбиває розмір експлуатаційних й приведених витрат по кожній марці машин, кожному робочому процесу й сприяє зниженню собівартості одиниці роботи. Велика роль оптимальному розподілі машинно-тракторного парку належить економіко-математичним методам.

При комплектуванні агрегатів беруть до уваги тяговий опір причіпних й начіпних машин, стискальне зусилля трактори на гаку, стан полю, рельєф. Це сприяє виконанню робіт при более високій якості й менших експлуатаційних й приведених витратах на їхню одиницю. При цьому трактори й машини повинні відповідати один одному по основних параметрами й показникам: наприклад, ширина захоплення посівних машин й культиваторів для міжрядної обробки, ширина захоплення жниварок й пропускна здатність комбайнів, ширина міжрядь, колії й розмірів коліс трактори й т.д. Враховують також розміри полів й ділянок, їхню конфігурацію, довжину гонів, рельєф й інші умови. Якщо для виконання процесу через виробничу необхідність залучаються агрегати різного складу, то спочатку визначають обсяг роботи, виконуваної найбільш економічним агрегатом, й лише залишилася частину — іншими.

Використання машин й знарядь повинне здійснюватися на основі організаційно-технічних правил їхньої роботи й технологічних карт. Велике значення мають правильне розміщення агрегатів на полі, підготовка робочих місць, розбивка загінок, спосіб руху техніки, годинні й сіткові графіки, плани-маршрути.

Поліпшення використання машин досягається шляхом скорочення години на неминучі в період польових робіт переміщення техніки й робочої сили, посилення матеріальної зацікавленості й відповідальності механізаторів й інших працівників, уведення диспетчерської служби, двозмінної роботи, застосування економічних швидкісних й широкозахватних агрегатів, групового методу й т.д. Значним резервом зменшення потреби в техніці, а отже, зниження витрат на її експлуатацію, є структурна перебудова сільськогосподарського виробництва, а саме зменшення частки посіву культур, вирощування які ґрунтується на підвищеній потребі в техніці. Резервом. є також застосування нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, котрі, використовуючи досягнення НТП, передбачають виконання частини робіт у стаціонарних умовах. Наприклад, готуючи насіння до сівби. його обробляють поживними речовинами й засобами захисту рослин, що збільшує енергію проростання й виключає необхідність проведення цих робіт у польових умовах. Ці технології передбачають виконання багатьох технологічних операцій у комплексі, що також зменшує потребу в техніці, й, крім того, запобігає руйнуванню структури гранту, менше шкодіти навколишньому природного середовищу. Підвищенню ефективності використання комбайнів, крім факторів, викладених вище, сприяє збільшення в їхнього парку частки придбаних машин іноземного виробництва, котрі надійшли в експлуатацію, економічніші, не допускають втрат продукції. Хоча ціни їхнього придбання значно вищі, але й, враховуючи переваги цих комбайнів, купувати їхні вигідно. Зрозуміло, що це не є розв «язанням запитання для всіх сільськогосподарських Підприємств України, але й показує напрями реорганізації й створення нових потужностей для вирішення цієї проблеми.

Резервами поліпшення використання тракторів є доведення до «нормативного» рівня показників як інтенсивного, то й екстенсивного використання. Якщо виробіток за зміну (показник інтенсивного використання) й перевищив нормативний то це сталося в основному за рахунок збільшення тривалості зміни, Яка в середньому становила 8 рік при нормативній 7 рік. Тому заходь повинні спрямовуватися саме на повніше використання запасу робочого години як річного, то й добового, й не було за рахунок погіршення якості виконуваних робіт та збільшення витрат на їхнього виконання.

Щоб підрахувати резерв збільшення обсягу тракторних робіт за рахунок зростанню середньо годинного виробітку тракторів, необхідно її можливий приріст, виявлений на основі факторного аналізу, помножити на можливу кількість часів роботи всього тракторного парку в плановому періоді .

Поліпшення показників використання машин у кожнім підприємстві — одна із головних умів зростанню продуктивності роботи й зниження собівартості. Збільшення виробітку тракторів й комбайнів, як найбільш важливих механічних засобів виробництва, рівносильне зростанню їхньої кількості без додаткових витрат. У кожнім підприємстві важливо проводити глибокий аналіз роботи тракторів й машин, розкривати можливості збільшення їхньої продуктивності.

Висновки та пропозиції.

Аналізуючи досліджуване господарство можна сказати, що у 1999р. воно та було б забезпечене необхідними тракторами более ніж наполовину. як що говорити окремо за марками тракторів, то лише трьома з шести необходимых марок підприємство було б забезпечене на 100%, це Т-150, ДТ-75 й Т-70С. Марками Т-150к й К-701 господарство було б забезпечене наполовину, а МТЗ-80 — на 78%. Це звичайно не високі показники, але й якщо зрівняти їхнього із показниками 1998р., то видно тенденцію до покращання стану забезпеченості господарства тракторами.

Коли стосується ефективності використання тракторів, то показники тут теж не високі. По деяким машинам показники використання години й виробітку нижчі ніж нормативні.

Взагалі забезпеченість й ефективність використання машиннотракторного парку в досліджуваному підприємстві можна оцінити як не задовільні.

Список літератури.

1. Мазнєв Г.Є. Організаційно-економічне обґрунтування комплексної механізації виробництва продукції рослинництва: Методичні рекомендації для виконання курсової роботи. — Харків, ХГТУСХ, 1995. -.

96с.

2. А.А. Мухін, «Основи експлуатації машинно-тракторного парку», М., Вища школа, 1973. — 432с.

3. Організація виробництва на сільськогосподарських підприємствах / Б.И.

Яковлєв, С.І. Азаев, Э.И. Галкіна. — М.: Агропроміздат, 1989. — 413с.

4. В. К. Савчук // Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. — До: Врожай, 1995 — 326с.