Академік Б.Патон

Академик Б. Патон

Народився у Києві в родині відомого інженера-мостобудівника, професора Київського політехнічного інституту Є.Патона. Закінчив Київський політехнічний інститут (1941 р.). З 1942 р. працює в Інституті електрозварювання АН України: із 1944 р. — завідувач відділення, із 1950 р. — заступник директора, із 1963 р. — директор.

Бойове хрещення випускника Київського політехнічного інституту Бориса Патона відбулося в рокта війни: в 1942 р. почав інженерну діяльність в Інституті електрозварювання, евакуйованому із Києва в Нижній Тагіл й розміщеному на територї Уральського вагонобудівного заводу. Тут він взявши в розробці й впровадженні в екстремальних умовах військового години легендарної технологічної іновації — автоматичного зварювання броні танків, яку зробило значний внесок у перемогу. Фахівці Інституту електрозварювання под керівництвом академіка Є.Патона вперше у світі розв «язали складні наукові й технічні заподіяння, заговорили українською у «язані із автоматичним зварюванням броні, розробили досконалу технологію й необхідне обладнання. Було досліджено процеси, що відбуваються у потужній зварювальній дузі, Яка горить под флюсом, розроблено нові зварювальні флюси й знайдено місцеву сировину для їхні масового виробництва. Широко проводився пошук способів багатодугового та багатоелектродного автоматичного зварювання под флюсом, розроблено технологію напівавтоматичного зварювання под флюсом, створено Перші зварювальні напівавтомати.

Застосування автоматичного зварювання в оборонній промисловості дало винятково великий ефект й забезпечило можливість різкого збільшення випуску бойових машин, боєприпасів й озброєння високої якості. У умовах військового години застосування автоматичного зварювання под флюсом для виробництва техніки стало вирішальним чинником різкого нарощування обягів виробництва у стислі терміни. У рокта війни в жодній стране, окрім Радянського Союзу, автоматичне зварювання под флюсом у танковій промисловості не застосовувалося. Лише в останні воєнні рокта за прикладом СРСР почали освоювати цей спосіб при виготовленні бронекорпусів танків й самохідних артилерійських установок у США.

Борису Патону було б доручено розробити електричну схему нових автоматичних зварювальних головок, що реалізують відкрите в 1942 р. В. Дятловим явище саморегулювання дуги. З цим завданням молодий інженер упорався блискуче. Винятково проста конструкція, надійність й зручність у роботі не лише дали змогу випускати нові голівки в умовах простих механічних майстерень, а і вирішували проблему кадрів при їхні експлуатації. як відзначав у своїх спогадах Є.Патон, «пробний пуск першої нової голівки відбувся у листопаді 1942 р., а до кінця війни вон уже зварила сотні кілометрів швів на бортах бойових машин! Починаючи із января наступного року ми встановлювали на всіх нових верстатах лише спрощені одномоторні голівки А-80, виготовлені в майстернях інституту. Вони переможно вирушили по всіх заводах військової промисловості й відіграли величезну роль у випуску продукції для фронту. Це був поворотний момент у поширенні швидкісного зварювання на оборонних підприємствах країни». У 1943 р. Б. Патон здобувши свій перший орден «Знак Пошани».

Поряд із цією практичною роботою Б. Патон із самого початку своєї діяльності провадив дослідження. Істотний внесок у із «ясування фізичної картини зварювального процесу при зварюванні под флюсом зробили його роботи із А. Макарою, що довели ще в 1943 р. наявність дугового процесу под кулею флюсу. У післявоєнні рокта він активно включився в дослідження процесів металургії зварювання, теплових процесів при нагріванні й плавленні електродного дроту. Дослідження Б. Патоном процесу нагрівання електрода при автоматичному зварюванні под флюсом довело, що при більшій щільності струму тепловиділення в електроді від проходження струму стає зіставним із його нагріванням від дуги. Це Веде до істотного зростання вагової швидкості плавлення електрода (тобто до збільшення продуктивності процесу) й зміни характеру проплавлення шва. Ці дослідження стали теоретичною базою для розробки в 1948 р. способу й технології зварювання под флюсом тонким електродним дротом. Спосіб, що дістав назву шлангового напівавтоматичного дугового зварювання под флюсом, давши змогу підняти продуктивність й якість зварювання криволінійних, наріжних та інших швів складної конфігурації, недосяжних для зварювання автоматами у монтажних й заводських умовах. Апаратура, розроблена для його реалізації, стала технологічною й конструктивною базою для нової генерації зварювальної техніки.

В результаті досліджень залежності параметрів зварних швів від напруги на дузі та інших умів механізованого зварювання Б. Патон заклав основи нового наукового напрямі — автоматичного регулювання зварювальних процесів дією на дугу й на параметри шва через постачальну систему. Було сформульовано принципи автоматичного регулювання процесу зварювання через джерело живлення, розроблено різноманітні типи регуляторів напруги дуги при живленні змінним струмом. Ці розробки поклали вухо науково обґрунтованим методикам розрахунку й конструювання трансформаторів для автоматичного зварювання.

Очоливши в 1953 р. Інститут електрозварювання, Б. Патон ставши організатором широкого фронту цілеспрямованих фундаментальних досліджень, що стали основою для створення та застосування багатьох способів зварювання: напівавтоматичного, в середовищі захисних газів, електрошлакового, мікроплазмового та ін. Вагомим результатом вивчення явищ й процесів, що виникають при проходженні електричного струму через різноманітні середовища, стало формування нової перспективної галузі якісної металургії — спеціальної електрометалургії, що про «єднала такі способи отримання рафінованих металів, як електрошлаковий, електронно-променевий, плазмово-дуговий переплави.

В 50-ті рокта Б. Патон сконцентрував зусилля колективу дослідників на поглибленому вивченні природи щойно виявленого електрошлакового процесу, на визначенні його тривалості та автоматизації основних режимних параметрів із одночасною розробкою технології застосування цого процесу. Цей напрямок поділився на два взаємопозв «язаних відгалуження, одне із які продовжувало розвиватися в напрямі зварювальних технологій, а інше вийшло далеко за межі й незабаром склало серію самостійних електрошлакових технологій, що стали базою виникнення нової галузі — спеціальної електрометалургії. У найстисліші терміни було б знайдено нові способи зварювання, вивчено технологічні режими, створено численні прототипи нової ґенерації промислової зварювальної техніки.

Дослідження у галузі електрошлакового переплаву також були успішними. як відзначав Б. Патон на XX конгресі Міжнародного інституту зварювання в Лондоні, «величезну послугу металургії зробило зварювання. Саме в його надрах було б виявлено закономірності й явища, що стали основою для створення зовсім нової галузі металургійного виробництва, якої можна назвати спеціальною електрометалургією». Глибоке вивчення суті електрошлакового переплаву, його фізико-хімічних закономірностей та електротехнічних характеристик було б узагальнено в монографії «Електрошлаковий переплавку» (1963), невдовзі перекладеній США й Великобританії. Технологічні розробки увінчалися створенням десятків винаходів, запроваджених у промисловій апаратурі для електрошлакового переплаву Почалося патентування розробок Інституту електрозварювання в розвинених країнах, включаючи США, ФРН, Японію. Лідируюче становище вітчизняної зварювальної науки й техніки у галузі електрошлакового переплаву широко визнається у світі.

На початку 70-х років було б розроблено нові способи електрошлакового лиття, що стало незабаром незалежним у виробництві металургійного обладнання. Пізніше почало розвиватися електрошлакове кокільне та відцентрове лиття, яку широко розсунуло рамки застосування електрошлакових технологій. Зараз спектр таких технологій (із урахуванням електрошлакового зварювання) включає близько 20 технологічних процесів переплаву, лиття, наплавки, поверхневої обробки та інших, без які неможливі сучасні металургія й машинобудування.

Важливим стратегічним напрямком розвитку зварювальних та електрометалургійних технологій Б. Патон вважає розробку принципово нових автоматизованих систем керування процесами зварювання, установками й механізованими лініями із використанням комп «ютерної й мікропроцесорної техніки, створення зварювальних роботів.

Активна творча діяльність й талант керівника висунули Б. Патона в виряджай видатних організаторів науки, відомих у світі. Протягом багатьох років він очолював Координаційну раду з зварювання, Раду головних зварювальників СРСР, Наукову раду «Нові процеси зварювання й зварні конструкції», Наукову раду «Нові процеси одержання та обробки металевих матеріалів», Національний комітет СРСР з зварювання в Міжнародному інституті зварювання, керував пріоритетним напрямком «Нові матеріали й технології їхнього виробництва та обробки». Багато зробив для розвитку міжнародного співробітництва Академії наук України. Його науковий авторитет у світі дуже високий.

Керуючи Академією наук України, Б. Патон ставши ініціатором й провідником численних організаційних нововведень, спрямованих на вдосконалення фундаментальних й прикладних досліджень, на підвищення ефективності науки. Інститут електрозварювання ставши полігоном для відпрацювання організаційних нововведень, колискою унікальної науково-інженерної школи.

Для Академії наук України перспективне значення малі запропоновані Б. Патоном програми фундаменталізації наукового пошуку в технічних галузях науки й цілеспрямованих фундаментальних досліджень, реалізація які привела до кардинальних зрушень в організації досліджень. Численні організаційні іновації в Академії наук — спеціалізовані підрозділи конструкторської бази в інститутах, експериментальні майстерні, міжвідомчі лабораторії, дослідні заводі, науково-технічні комплекси, інженерні центри — зробили помітний внесок у вдосконалення зв «язків науки із виробництвом у 1970;1980;ті рокта. Однак сьогодні, в іншу епоху, при переході до ринкових відносин є підстави розглядати їхні як найважливіші передумови активізації процесу іноваційного розвитку економіки, як реальні зародки таких нових структур, як технопарки, технополіси, бізнес-інкубатори.

Розпад СРСР й РЕВ як результат політичної та соціально-економічної кризи призвів до дезінтеграції наукових систем, передусім наукових потенціалів держав Центральної та Східної Європи. Зруйнування єдиного наукового простору так званої «другої світової системи науки» згубно відбилося на всій системі наукових комунікацій. Академік Б. Патон — ініціатор створення й керівник Міжнародної асоціації академій наук.

Б.Патон послідовно відстоює місце й функції Академії наук у суспільстві. Академія наук як основний центр фундаментальної науки орієнтована на пошук нових закономірностей й принципово нових явищ. Розвиток фундаментальної науки визначає інтелектуальний рівень суспільства. як незалежна неурядова організація, що функціонує за принципами самоврядування й саморегуляції, Академія наук має усі можливості для високоякісної та незалежної експертизи соціально-економічних програм, що є особливо важливим для сучасного, динамічного світу, який бурхливо розвивається. Про «єднуючи наукову еліту суспільства, Академія наук має усі можливості для вдосконалення системи утворення й підготовки кадрів.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.