Шпаргалка до іспитів по истории

|Вост. слав (IХ-Хв).? кузн-ое|Киевская Русь. Складається |Рус-ие землі на період | |і заснування. Изгот. на |держ. система |раздр-сти. X—XI вв. у Європі | |гончарному колі кераміку, |(раннефеодальная монархія |заканч. процес формир-я | |майструвати ювелірні і |візантійського типу). Влада |єдиних гос-в. З XIв крупн. | |кістяні предмети. Виникали|- великому князю (исполн., |д-ви одновр-но входять у | |нічим не огражд. >не села, |законод., судебн., військова |стадію ослабл-я. Передумови:| |?тяглися на берегах річок на |влада, збір податків). |1)экономич. У межах єдиних | |1−1,5 км. Поруч із обыч. |Призначав намісників |гос-в за умови стаб-ти | |оселями (10−20м2) строились|(сыновья, брати, |йде швидкий. процес укрепл. | |>не вдома S=100−120м2. Вони |племян.)?Власть в др-рус. |частини собств-ти? феодали | |стояли поруч з ін. |гос-ве належала роду. |багатіють.™с/г S.?больше | |будинками й предназн. задля |Намісники у містах — |хлеба?больше воз-ть | |>ой сім'ї, а челяді. Для|посадники. Допомагав — рада |прогодувати. Соверш-е знарядь | |життя хар-на на будівництво общей|(ст. дружинники, боярство, |праці, НТП (вітряні, водяні| |оборонить. лінії, відомої |допоміг. мл. дружинники). |млини, нова упряж, нові| |під назвою Змиевых валів і |Сущ-ло городск. самоупр. — |с/г культури). ?демогр. | |що охоплює всі Середнє |віче.? приватного феод-го |взрыв.?форм-е потужних ек. | |Придніпров'я. Сооруж-е общей|владения (розширення |незав. хоз-ва. 2) потреб-ть до | |обор-ной лінії може |вотчини). Зарожд-е служивого|полит. нез-ти. Йде процес | |свидет-ать про появ-ии держ. |володіння (поместье)?появл-е |локализ-ии влади (приближ. | |початку. В окруж. |залежного шару. I юридич. |її до центра). 3)?городов. с/г| |многочисл. сусідів. На W — |джерело — «Російська щоправда » .|відділ. від ремесла. Місто — | |західні, на P. S — південні |Знати: феод. аристокр., |центр ремесла, торгівлі. | |слов'яни. На N-W |князь, свящ-ки. Засн. шар: |Созд. унив-ты. 4) натуральн. | |прибалтійські землі занимали|свободные общинники (люди). |хоз-ва посилено. (XIIв. — | |предки сучасних литовцев,|Завис. люди: челядь (слуги),|падение торг. шляхи виходу з варяг в| |латишів і естонців. У N-E |смерди, закупы, рядовичи, |греки). 5) измен-е порядку | |лісах і тайзі жили багато |холопи, раби (в осн. |престолонасл-я. До Ярослава -| |фінно-угорські племена — |військовополонені). «Російська |по старшинству. Запровадження | |мордва, карела. На E, в |щоправда «вводить право, |Яр-вым чергового права. | |районі Середньої Волги, |закрепл-ее систему збору |Киевск. престол перед. по | |склалося гос-во Волзька |данини. XI—XII вв. — розквіт |черги від «старшого брата до | |Болгарія. Ці болгари були |київської культури. «Золотий |младшему?междуусобн. війни | |тюркським народом, які перебувають |століття ». Київ застраив. |м/у дядьками, плем-ками. Не | |поріднений із чувашами і |кам'яними храмами і |способст. ?эк-ки, культури. | |кавказькими балкарцами. |будинками, украш-ми живописью|6) Запроваджується удільне право. | |Хазяями P. S степів були |і мозаїкою; постр. Софийский|Титул Вів. князя повинен | |кочівники — тюрки, авари, |собор. Прийняття російськими |переїжджати на свій доля. +: | |хазари. У IXв. там появились|христ-ва способ-ло |прекрат. движ-е князів, вони | |печеніги, а XIв. У степу |распростр-ию просвещ. |не залишають свого | |прийшли половці. У районі |Писемність виникла в |удела?забота про хоз-ве, перед.| |Середнього Дунаю (совр-ая |слов'ян ще до його прийняття |владу зі завещ-ю?власть по | |Угорщини) в ІХ ст. |христ-ва. За 100 років до |спадщині. 7) с XIIв процес | |облаштувалися угорські |хрещення Русі слав-кие |раздробл. і розпаду | |племена — прийшли до нього з |місіонери Кирило та Мефодій |вост-слав. етносу. Відплив | |Приуралля ч/з Sрусские степи|составили слав-кую абетку і |нас-я з-під Дніпра, те що | |де він здобули нову батьківщину. |перевели грецьк. церковні |нас-я на запад? обр-е | |Імена вост-слав-ких племен: |книжки на слав-кий мову. |українців, белор, на | |древляни — по 990 р., |Братів Кирила і Мефодія |сев-вост?обр. Москви, | |словене — по 1018 р., |зв. «апостолами слов’ян ». |Дмитрова?Форм-е русич. етносу. | |кривичі - по 1127 р., |Обидві церкви — | | |дреговичі - по 1183 р., |римо-католицька і |Процес раздробл. историч. | |в'ятичі, решту жившие|правос-ная — вважає їх |закономірний. Усі д-ви | |без князів, — по 1197 г. |святими. Гол. источ-ки |пройшли ч/з той процес. | |У теч-е VIII-Хвв. сформ-лись|просвещения — монастирі. |Раздр. полож. початок зрілим | |раннесреднев-ые слав-ие |У тому числі Печерський |феод. отнош. Раздр. | |д-ви. 3 замова. образ-я: |монастир у Києві, як у |сопровожд. «- «моментами — | |1)подчинение одним союзом |величині, і по значению,|процесс дробл. земель (сірий | |племінних князівств ін. |займає I місце. Високий. |XIIв. Киевск. Русь — 12 | |(древнерус-е, польское, чешско|уровень грамотн-ти |земель, XIIIв — 50 князівств, | |е); 2) форм-ие гос-ности в |(літописі, житіє). Центр |кон.XIVв. — 250); усобные | |межах союзу |православ'я. Усобные війни |війни. «+ »: розквіт обособл. | |племінних князівств (Сербія, |влади. При сина |земель, появл. особливий. в | |Хорватія); 3) объед-е |Володимира Святого — Ярославе|культуре?расцвет эк-ки. На | |разноэтн. племен |Мудрого (до. XI) Київська Русь|террит. Др. русич. д-ви 3 | |(Болгария).Славянск-е гос-ва|стала однією з провідних |центру: південний | |не входили до зони античн-го |европ-ких гос-в, а м. Київ — |(Галицко-Волынск), північний | |впливу. До VIIIв. у вост. |однією з важн. культ-ных |(Новгородська земля), | |слов'ян слож-ись племінні |центрів тодішньої Європи. |сев-вост. | |союзи, заклад-ся предпос-ки |Його онук — Володимира Мономаха |(Владим.-суздальск). | |госуд-ти. У політ. обл.: |(нач.XII) — зробив чимало для| | |виділ. знаті, рада |укрепл. київських земель, | | |старійшин. У экон. обл.: |розширення зв’язку з Заходом.| | |перераспр-ние совокупн-го |Гуманний правитель, заборона. | | |продукту, введ-е данини, |страту. Після смерті| | |?землепаш-ва. Духовні |- боротьба влади м/у його | | |предп-ки: релігія язычество.|сыновьями й онуками. | | |До IXв. 3 круп. держ. |Мстислав Великий (сірий. XII).| | |объедин-я: 1) NСлавія |Київська Русь розділилася на| | |(Северн. Союз). Столиця — |окремі дрібні княж-ва і | | |Великий. Новгород. 2) центр — |стала приходити в занепад. | | |P.S союз (Куяба) центр — Киев.|Начиная з кінця XI століття, в | | |3) S-W — Ортания — ?. |степах, які лежали вздовж | | |Возник-ие д-ви у вост. |берегів у Чорному морі, появ. | | |слов'ян розвивався складних |новий кочовий народ — | | |всерединіі внешнеполит-ких |половці. Користуючись | | |усл-ях. Террит-ным ядром |розбратами м/у російськими | | |д-ви вост. слов’ян став |князями, половці робили | | |союз племінних князівств |спустошить. набіги на | | |полян з центром у Києві. |рус-ие землі. Боротьба ними | | |Славія — погроза |стала одній з гол. | | |Скандинавії. Куяба — загроза |турбот російських князів. | | |Хозар. Сівши. союз приглаш. | «Слово про похід Ігорів ». Під| | |найманців варяг. 862 г. в |впливом неблагопр. усл-ий, | | |В.Новг. приглаш. варягск. |сформованих у Русі,| | |дружина на чолі з Рюриком. |в XII столітті начин. движ-е | | |Захоплення влади. Рюрік — глава|населения на N-E, в лісові | | |Сівши. Союзу. Похід на Куябу. |обл. середині Євр. | | |Після смерті влада Олегу. |Росії. Там посилюється | | |Походи на південь. 882 г. Олег |Владимиро-Суздальское | | |переносить столицю з У. |князівство, туди поступово | | |Новг. у Києві. Образ-е |переноситься центр тяжкості | | |древнер-го д-ви. Летоп-ые |російського д-ви. У XIII-ом | | |відомості «звідки пішла |столітті починає підніматися | | |Земля Російська» послужили |місто Москва, князі | | |основою появи |якого вже у ХIVв | | |норманської теорії. Суть — |виконують роль | | |гос-во слов’янам принесли | «збирачів «російських | | |варяги. Противник — |земель навколо свого | | |Ломоносов, відстоював |князівства. | | |південні витоки давньоруської | | | |гос-ности і отриц. роль | | | |скандинавів у його формир-ии.| | | |Полеміка м/у «норманистами» | | | |і «антинорманистами» | | | |тривала десятиліттями, | | | |у своїй останні | | | |визнавали, що гос-во було | | | |створено іноземними князями,| | | |лише приписували не | | | |скандинавське, а інше | | | |походження | | | |(западнославянское, | | | |финнское, балтське тощо.). | | | |Созд-е мало внутрен. | | | |предпос-ки. Варяги надали | | | |впливом геть формир-е правлячої| | | |династії. Реление? релинии | | | |- завершення формир-я | | | |д-ви. Ольга прийняла | | | |христ-во в Візантії. 1ая | | | |російська хрещена княгиня. | | | |син Святослав, онук Влажимир| | | |I — язичники. Языч-во в | | | |древн-м гос-ве — основа | | | |сепаратизму. Володимир | | | |намагається створити | | | |релігію. Вибір релігії | | | |происх. виходячи із політ. | | | |целесообр. 988 г.- Володимир | | | |приймає хрещення. Хрещення| | | |Русі. Хрещення | | | |народа?восстания в круп. | | | |містах. Созд-е єпископату в| | | |круп. містах. Значення: | | | |гос-во стало елементом Зап. | | | |Європи, ?культури та | | | |писемності, активне | | | |градостр-во (застраив-ся | | | |Київ, Володимир, Смоленськ). | | | |?древнер. літ-ри (літописі, | | | |житія святих, билини). | | | |Прийняття христ-ва | | | |способст-ло закінчать. | | | |формир-ю д-ви у вост. | | | |слов'ян. | | | |Монголо-татарське ярмо. Один |Образ-ие централиз. д-ви. |Московське царство в XVI в. | |з фак-в ослабл. — зовнішнє |Етапи созд-я: I: сірий, кін. |Инан IV. Ек. підйом 1/3 | |вмеш-во. кін. XII-нач. XIII |XIII — до XIV (1380 — |змінюється стагнацією до сірий. | |- навала із Заходу (Литвы,|Кулик-ая битва). |століття і ек. кризою в 70−90х | |Польщі) на русич. землі. До |II: кін. XIV — кін. XV/ |рр. Процес зміцнення | |поч. XVв. вся зап. Русь |(1480 -сверж. монг. ярма, |великокнязівської, потім | |(Смоленськ, Тула, Калуга, |стояння на Вугру). III: XVI |царської влади також знає 2 | |Курськ) увійшли до складу |(IV: XVI ?). Передумови |періоду смути —по смерті | |Литовсько-польського д-ви |созд-я: 1) процес длите-ый,|Василия III в 30−40е рр, | |(Річ Посполита). ашествие |складний. Монг. нашеств. |потім у 80−90е — по смерті| |з зап. небезпечно тим, що з |змінило карту рассел-я |Івана IV. Росія продолж. | |XIVв. Литва приним. |слов'ян. З півдня відтік нас-я на|?как європ. гос-во в | |католич-во ?боротьба — |Захід, сев-восток. У XIIIв. |направл-ии созд-я централиз. | |религиозн. хар-р. Навала |зрад. террит-я рассел-ия. |д-ви. Отлич. від країн Європи — | |із півночі (шведи, німці). |Террит. русич. етносу стан. |процес центр-ции згори, від | |Ал-р Невський. Битва на Неві |північний схід. Назв. городов|власти. Опред-ся зовнішніми | |зі шведами (1240), 1242 — |знову образов-ся повторюють |фак-ми. У XIV—XV вв. — независ.| |льодове побоїще. Найстрашніше |назв. міст Киевск. Русі. |від орди. XVI — боротьби з | |небезпечне — з півдня монгольск. |З півдня стороннє насел-е |Литвою. Монарх — гарант | |навала. 20 років війни. |сталкив-ся з финно-угорским |політ. стабільності. Європ. | |Китай, Закавказзі, Порівн. Азия.|?форм-е нового нас-я — |д-ви — объедин. | |1223г. на р. Калки монг. |московитів. Взаимопроникн. |політично, рос-кие — | |війська розбивши. Половців. |культур, була, злиття |эконом-ки. XVIв — правління | |Поразка половців. Монголи |релігій. 2) с/г ?террит. |Василя III (1505−1533). | |зробили висновки з. Навала на|Освоение террит. ?расшир-е |Спокійні роки. Подальше | |Русь тільки з 1237. Груд 1237|пашенных земель? основа — |собир0ие русич. земель. | |- весна 1238 монг. військо |село. 3) постоян. возвыш. |Псковская земля, Ряз-кое | |завоювало сев-восточн. Русь,|Москвы. До XIVв — 3 центру — |кн-во, Смоленське, | |сягнуло новгор. земель і |Твер, Москва, Литва. Усл-ие|Черниговское, все незав. русич.| |там громовідвід. 2ой етап. весна|- Москва — релігійний |землі на склад Моск. кн-ва, | |1239-кон.1240. Монголи |центр. У 1326 г. русич. |входить у межу з Литвою. | |захоплення. південь, юго-зап. |метрополит Петро, кот-й жив в|Иван IV — утвержд. країни | |Загальноприйнята дата — 6 груд. |Москві вмирає, дома |нову ідеологію: Москва — 3й | |1240г. — падіння Києва. |захорон. — храм, його |Рим. Москва — центр | |Сильне сопротивл. вимотало |приймачі - у Москві. Работа|правосл-я. «Свята Русь », | |монг. армію. Русь врятувала |по объедин. земель. XIVв. | «Велика Русь ». Оконч. | |Європу від монг. нашест. |метрополит Алексій, Сергій |формир. центральний апарат | |Причини пораж. русич земель: |Радонежский допоміг. утверд. |упр-ия. На чолі - цар (до | |1)численное превосх. монг. |влада московск. князям. |сірий. XVI) | |війська, його организ-я. Ісп. |Кон. XVIв — появл. русич. |При Вас. III-Iый духовний | |нових знарядь, тактика, |патріаршества. Москва — |розкол. Появл. | |жорсткість. 2) слабость ріс. |церковна столиця. Церква -|2 теч-я: 1) стяжатели-желание | |д-ви: роздробленість, |ідеолог, проповідник |поставити | |отсутст. єдиної влади. кон.|объедин-я. 4) пол-ка моск. |влада церкви вище влади | |XIIIв — нову систему упр-я |князів (созд. служивої |монарха. | |- Монгольське ярмо. У эк-ке -|системи, при кот-ой моск. |2)нестяжатели — дух-во і | |облажение і валовий збір данини. |князь за воєн. чи гражд. |церква освоб. від | |Верховн. хан устан. розмір |службу награжд. землею). У |бог-ва, заним. духовної | |данини, термін її збору, поручал|Москве формир. помісна или|жизнью. | |местн. русич. князям., |служива система. Процес |При Вас. III пріоритет влади | |запроваджено систему баскачества |созд-я служ. системи йде |короля над церквою. | |(воєн. экспед). У пол-ке — |разом із процесом закреп. |1533−1684. ИванIV. Царст-ть | |система упр-я ч/з ярлики. |кр-н. Москва — центр. Туди |став у 3 року. Правл-ие: | |Верх. прав-ль — хан. Він |їдуть литовці, монголи. |1)Боярск-ое правл-е (до 16 | |давав разреш-е на упр-е |Після объед-я осн. земель |років (1546)), | |землею князю (ярлик). Разные|Северо-Вост. Русі навколо |2) 1546−1564. Реформи | |типи. Найвищий — ярлик |Москви у сірий. 50х рр. XVв. |обраної ради. | |на великий. княж-ие. Давався |почалося створення держ. |3) Опричнина. Утв-ие | |на зміну хана, смерті русич. |апарату на засадах, |самодерж. влади (1564−1584).| |князя. Поїздки сопровожд. |відрізнялася від тих, на | | |дарами. Введено систему |кот-х будувалося князювання |Опричнина як механізм | |заложнич-ва. Залож. — |попередників Василя |скасована 1573. | |сини князів. Прямо |Темного. Передусім |Система сословно-представит. | |монг. ні з ек., ні пол-ой |змінена территор-администр.|монархия. Поруч із королем — | |життя не участв-ли. У |структура д-ви. Натомість |представить. орган — боярська | |духовн. обл. монг. не участ.|уничт. доль створивши. новые,|дума. Ставши упр-ть, ИванIV | |Приймають церква під |але не родової, а семейной|созд. | |покр-во. Церква освоб. від |основі - усі вони принадл. |пр-во — обрана рада | |перепису, можна було террит.|детям Василя II. Але |(переид реформ). | |неприкоснов-ю. Церква — |заснована террит-я Моск. |XVI-начXVIII | |центр объед. русич. земель за |княж-ва остав. підвладній |Цар | |боротьбу з монголами. Монг. |великому князю. Гол. особ-ть |боярська дума земск. | |ярмо набуває форми ек. |періоду — перехід доль до |собор накази (функціонувати | |завис-ти. 2/2 XIVв князі |системі повітів. Первонач. |1550г. землянами) | |користуються собир. данини. |вони появл. в моск. землях, а|Избр. рада укрепл. центр-ую | |Багато? на вплив монг: 1) |в сірий. століття їхнього число повів. |влада. Созд-т | |Карамзін — отже вплив. |з допомогою новоприсоед. земель.|единую эк-ку. XVI — моск. | |Як «- «і «+ ». Монг. иго|Власть в повітах концентр. в |карбованець, едные податки, зайві | |прискорило створення централиз.|руках намісників (бояри |митниці. Реформа місцевого | |д-ви. 2) Соловйов, |великого князя). Права і |самоупр-ия. 64 г. — відмови від | |Ключевск. — незначить. |привелегии наместн-в |реф-м. Запроваджується опричнина. | |вплив. 3) Гумилёв: |определ-сь статутними | | |навала — опред. благо для|наместничическими грамотами,| | |Русі: монг. врятували Русь від |норми кот-х восходили до | | |Заходу, вберегли від | «Руська правда ». Глава | | |асиміляції Захід, захистили |Моск. великого кн-ва — | | |Русь від катол-ва. 4) |Василь II. Реальна влада | | |навала монгол і длит |у роки його правл-я принадл. | | |устан-е сга змінило |спочатку його опікунів, а, по | | |истор. процесс? России: |достиж-ю совершеннолет. — | | |заторм. процес? зрілих |боярск. радникам. Возр. | | |феод. отнош., процес объед.|роль боярства. Після смерті | | |земель, уменьш. гір. |- престол Івану III. Заклав| | |насел-я. Уменьш. ролі |основи рос-го самодерж-я, не| | |ремесла. Монголи налагодили |лише розширивши террит-ю | | |работоргівлю (цінувалися |д-ви, а й зміцнивши політ. | | |ремесл-ки, русич. женц.) |лад, держ. апарат, | | |?ізоляція русич. земель від |піднісши междунар. престиж | | |Заходу, зміна ролі русич. |Москви. Фактично з’явився | | |князів (вони — складальники данини |творцем Моск. д-ви. | | |і доля цього залежить від хана), | | | |зрад. в слав-ой русич. | | | |психол. — возникн. вост. | | | |чорт. | | | |Монг ярмо видоизм. іст. | | | |процес та інформаційний процес форм-я | | | |нового д-ви. Чинник | | | |форм-ия нового гос-в — | | | |зовнішній, протистояння | | | |орді? централиз. | | | |власти, больш. частка держ. | | | |собств., мелитариз-я всієї | | | |эк-ки. | | | |Соц-эк. ?д-ви XVII в. |Політ., культурн. ?д-ви в |Смутний час Мос-го д-ви | |Нес-ко процесів: 1) оконч. |XVII в. Початок правл-ния |(зв. ХVIIв). Наприкінці XVIв., | |закреп. кр-ва. Новий |династії Романових стало |коли заканч. правл-е | |судебник — соборне уложение|расцветом |ИванаIV, нач-ся правл-е його | |1649г. скасування прав міцнів. |сословно-представ-ной |сина Федора Иоановича | |кр-н, розшук бегл. кр-н |монархії. При молодому царя |(1584−98). У Росії її созд-ся | |безстроковий, введення нових |Михайла Федоровиче владу у |нове протиріччя: з одного | |повинностей, кр. право |своїх рук захв. Боярська |боку — зміцнення центр. | |приобрет. жорстокі уродлив. |дума, знач. роль кот-ой |влади, з ін. боку — | |форми. Дальн. закреп. |грала рідня нового царя — |виснаження материальн. людських| |кр-н?отсутств. своб. рук, |Романови, Черкаські, |ресурсів, подальше | |гальмо ?міст, |Салтыковы. Для укрепл. |закріпачення, ек. криза. | |видоизменено?мануф-р |централиз. влади у гос-ве |Висока ціна за процес | |(крепостная)?новый тип креп.|требовалась стала |централиз-ии, опричнину. | |кр-н — «приписні «. Впливає |підтримка двор-ва і верхівки| «Гос-во пухнуло — народ зирел » .| |на формир. буржуазії, |міського посада? Земский |Ключевський. Нес-ко шляхів ?: | |купецтва, яка заинтер.|собор 1613−1619 засідав |1)сословно-представ-я | |в ?міцнів. права. Буржуазія |практич. безперервно. |монархія, 2) подальше | |не ?ся. Кр. право гол. |"Велике московське |укрепл. самод-ой влади | |сектором эк-ки робить |руйнування» початку XVII в. |(потрібна сильна особистість). У | |аграрний, кот-й опред-ет эк.|опустошило Росію. З |Росії 3й вар-т, кот-ый ближче| |?. 2) созд. всеров-го |великими труднощами йшло |до 1му — вар-т виборного царя | |єдиного ринку. Під влада |відновлення хоз-ной жизни|(с 1584 р). 2ой в-т не | |підвід. эк-ку. Появл. |як і містах, і у |підтримали, т.к. син Івана — | |ярмарки (Макарьевская, |селах. Внутриполит. |Федір — неспроможний. Іван | |Ирбитская) Гол. центр — |становище у країні |створює боярс-й рада, у | |Москва, де образ. 120 |залишалося хистким. |главі кот-го станов-ся Борис | |торговельних рядів ??внеш. |Смоленськ був у руках |Годунов, кот-й стан-ся | |торгівлі. Гол. порти — |поляків, Новгород — шведів, |факт-им правит-ем при Фёдоре.| |Архангельськ, Астрахань. |у мн. районах |Б.Г. — найближчий родств-к | |Новий. эк-ки?изменение соц. |бешкетували загони бывших|царя; пройшов хорошу політ. | |структури. Россия? как |тушинцев. Після незадовільно. |практику при ИванеIV. Б.Г. — | |станове гос-во. Стану -|спроби (1615) опанувати |сильний прав-ль. Росія | |велика група, |Псковом Швеція пішла на |відпочиває від опричнини. | |майнових прав кот-х |мирні переговори з Москвой.|Строятся міста, монастирі. | |закріплені законод-но. Класс|27 фев. 1617 р. у селі |БГ вивчав і знав опричнину. | |ступінь. за способом влад-я |Столбово м/у ними укладено |Ситуація після | |власністю. Отлич. |мирний договір. Новг-кая |смерті царевича Дмитра в | |ПО?общ-во: кр-во і феодали, |земля возвр. Росії, за |Угличеві, по смерті Федора | |буржуазія і створить робочі. |Швецією остав. Івангород з |Иоановича (98) ?прерыв-ся | |Станів >класов. Подавл. |Іжорській землею, місто |зв'язок Рюриковечей? пр-ма | |частина насел. в XVIIв. — |Корела з повітом і Горішок. |влади ?в-т виборного царя. У| |кр-во |Росія позбавлялась єдностей. |1598г. БГ обирається царем на| | |виходу до Балт.морю. Польское|Земском соборі. I виборний | | |військо королевича Владислава|царь. БГ став правити, вести | | |і укр. козаки під команд. |себе, немов природний цар. | |зі своєї принадл-ти |гетьмана |Намагається основ. свою | | |Могили |династию?оппозиция бояри; | | |зробили новий похід в |стрільці, двор-во, (БГ не | | |глиб Росії. У 1618|воевал?нет зараб-ка) осн. | | |р. вороги підкотилися до |маса кр-н (посилення міцнів. | |Повинності (рента) |Москві, оборону якої |права, запрещ. заповідні | |відробіткова продуктова |очолив воєвода Д.М. |літа, увелич. податі для | |грошова |Пожарський. Невдовзі украинское|кр-н). БГ — указ про розшуку | |(оброк) |козацтво повернулося |швидких кр-н. Городск. насел-е| | |додому. 1 груд. на селі Деулино|(™податей). Голод (1601−1603)| |Кр-не жили общиной? влияло на|(под Москвою) укладено |?у Москві натовпу голодн. | |їх активність, виступ. |перемир'я м/у Росією і |жителів ?бесп-ки у Москві. | |Феод. рента достат. |Польщею на 14.5 років. За |1602г. — у Польщі ЛжедмI. | |стабильн. і невисокий. |Промовою Посполитой залишалися |Самозв-во впливає внешн. | |??хоз-ва кр-н?выход з смуты|Смоленская і |політ. Йде від тяглового | |(кр-во бунтовало). Посадск.,|Чернигово-Северская землі. |хар-ра. Право царя наслед-ть | |городск-е насел.™. XVIIв — |Головне, в умовах |гос-во як своє фамільне | |процес зростання міст. До |перемир'я Владислав не |имущ-во. Появл-е Лжедм. | |сірий. XVII город-ое насел. — |не цурався російського |вдало для опозиції, т.к. БГ| |кріпосне. У 1649−1652 |трону. Підписанням 2х |- незаконний цар. Нес-ко? | |Олексій Михайлович проводить |неравнопр. договорів |появл-я смути: 1) Карамзін — | |посадскую реформу. Забирає |закінчилися для Росії |кінець правл-я ИванаIV. 2) | |городск. землю в держ. |Смутний час і |вибори (98) БГ царем. 3) | |владение?нас-ие в цій |польско-шведская |Появл-е ЛжедмI. 4) 1605 — | |землі вільно. Террит. |інтервенція. Зберігши |смерть БГ, воцаріння ЛжедмI. | |міст — городск. террит-я.|нац-ную независ. ь, країна | «? «оконч. смути: 1) 1613 — | |Посадск. насел. веде |обесп. своє подальше? і |Земський собор. Вибори Мих. | |повинності на користь д-ви. |рішення первоочер. внутр. і |Ромнова. 2) 1618 — 2 | |Посадск. насел.: активно — |внешнеполит. завдань. У 1619 |договору: 17 г — столбовский | |служиві, служиві військові |р. з польського полону |світ, 18 г. деулинское | |(созд. полки), ?купеч. слоя.|вернулся батько царя Михайла |перемир'я з поляками. 3) до | |?козацтва (появл. в XVIв. |Філарет, свого часу |сірий. XVIIв, т.к. последств. | |участв. в подіях Смутних часів). В|реально претендов. на |смути. Причини смути: 1) | |XVII усил. і расшир. (Дон, |царський престол. У самій Москві он|общее нед-во ек. полож-ем і | |Яйск), кін. XVIII ~11 каз. |прийняв патріарший сан з |новими повинностями. 2) | |військ. XVII — влада |титулом «великого государя» |пресеч-ие династії Рюриків. | |визнала козачого царя — |і став фактичним |?питання влади. 1605 — | |Федора Алекс. У феод. классе|правителем держави |смерть БГ? необх. боротьби з | |созр. боярство і дворянство,|вплоть до смерті |іноземним присутств. 3) | |кот-е посиливши. своїми панівними позиціями |1633 р. Приним. заходи до |подальше закреп-е кр-н. | |(57% кр-н — дворянам). З |укрепл. самодерж. Крупн. |Смута — розвал | |Мих. Фёд. процес перекладу |світським і духовним |державності. Не | |маєтків в вотчину. Процес |землевл-цам передаються |функционир. влада (немає | |набирає сили. По закінченні війни с|огромные угіддя й цілі |управл-я), розвал ек. основи | |Литвою, після вічного світу с|города. >частина маєтків |(наруш. торговли,™налоги), | |Польщею йде масова |середнього дворянства |падіння моральності, | |роздача земель дворянам. |перетворюється на розряд вотчин.|локализ-ия влади (приближ. | |Гос-во мало хар-р |Змінюються образ і значення |влади до швидкість. місцевості) | |станового і тяглового |Боярської думи. за рахунок |?кожен шар намагався устан-ть| |(кожне сословье несло в |думних дворян і дяків |свій порядок, правила, | |свої обяз. службу перед |увелич. її числ. з 35 |вибрати свого царя, тим | |гос-ом), Ек-на вперше |чоловік у 30-ті рр до 94 до |самим закріпити держ. порядок.| |освоб. дворян від служби |кінцю століття. Влада ж |Возм-ть одна — сила, воєн. | |гос-ву (перше свободн. |концентр. до рук т.зв. |методи ?розруха — гражд. війна.| |стан). XVII заканч. |Ближньої думи, яка з |Т.к.: 1) на террит. одного | |правл-ием Фёд. Алекс. Правил|4х бояр, що з царем |д-ви, 2) участв. весь народ| |6 років, він продовжував |родственнымм узами (І.Н. |3) вирішується »? «про владу. | |предворять у життя ідею |Романов, І. Б. Черкаський, |Сильне вплив смути на | |провед-я реф-м по зап. |М. Б. Шеин, Б.М. Ликов). У |?Росії. Травень 1605 г. -ЛжедмI. | |зразком. Созд. проект загальної |1625 р. вводиться нова держ. |Править 1 рік. Приходить в М. з| |реф-мы (в ек., воєн. обл), |печатку, в царський титул |поляками. При коронації | |продовжив созд-е полків |включається слово |одновр. коронує жену? наруш-е| |(полки — регул-ая армія). |"самодержець». Огранич. |традицій. Править самост-но, | |Став записувати стрільців в |компетенції Боярск. |неучит. інтереси бояр? смерть | |регул. полки. Укрепл. |думы?усиление знач. приказов|Лжедм. Боярск. дума в 1606 г. | |самодерж. влада. Земск. |(їх кількість зростало). Важн. з |обирає нового царя — | |собори не збирає. Отменены|них — Помісний, Посольский,|Василия Шуйського. Він заключ. | |все эл-ты місництва і |Разрядний, наказ Великий |договір з боярством — | |годівлі. Вів переговори, |казни й ін. Постеп. |подкрестную запис. У дог-ре | |не воював, міг тримати |устанавл. практика |Василь визнає права бояр. | |контроь над сім'єю. 1682 г. -|підпорядкування неск. наказів |Править, опир. з їхньої | |пр-ма влади (після смерти).|одному влият. в гос-ве ч/ку |мнение?нед-во дворян, слуг, | |1682г — стрілецький бунт. |- фактич. главі правит-ва. |каз-ва?появл-е ЛжII, Петра | |Стрільці незадоволені. 1682 — |Так, при Мих. Фед. приказами|Федоровича, дворянського | |царі Іван і Пьотр при |Великий скарбниці. Почалися |правл-я — Трубецькой, Ляпунов,| |регенстве Софії. |зміни у місцевому працювати. -|формир. дворянск. загони під | | |владу у повітах постеп. |рук-вом Івана | | |перетворюється на руки воєвод. При|Болотникова?борьба за | | |Філареті восстанов. своє |престол. Лж. спирається на | | |хитку полож-е |поляків. Шуйський вмирає, | | |церква. Особливою грамотою |появл. семибоярщина. Вона | | |цар передав у руки |приглаш. на престол польск. | | |патріарха суд над духов-вом |царевича Владислава (1610). | | |і монастирськими кр-ми. |Закріплено дог-ром: Влад-в | | |Расшир. земельні володіння |закрепл. права дворян, бояр, | | |монастирів. Появ. патриаршие|служилых?гнёт неповин. кр-н. | | |судові справи і администр-фин-вые|Кр-во входить у смуту; | | |накази. Патріарший двір |прийняття правосл-я Вл-ва. | | |влаштований на зразок царского.|Народ як хотів присягати | | |Твердження абсолютизму в |католику?общие противост. в | | |Росії почалося з |країні: немає єдиної влади, на| | |вступл. на престол (червень |террит. хозяйнич. шведи, | | |1645) батьками старшого сина царя |поляки?притяз. на Моск. | | |Михаила-Алексея Мих. Першим |престол поляков? формир. 2ое | | |обличчям близько молодого царя |ополчення. Отлич. від 1го: | | |почав її вихователь боярин |1)чёткая орган-ия і | | |Морозов. Родинний. і |структура, 2) наявність | | |прибічники кот-го зайняли все|материальн. ср-в, 3) чёткогая| | |главн. прикази посади. |пр-ма: освоб. Москви, вибори | | |Перехід прав-ва до фин-вой |царя, вигнання иностр-в. | | |політиці «экономии»?расцвету|Церковь — ідеолог движ-я. | | |хабарництва і сваволі |Гасло — «Зацита правосл-я ». | | |наказового аппарата? недов-во|Даёт гроші. 25окт. 1613 г — | | |широкого загалу служивих |2оё ополч. добивши. успеха. На | | |людей ?причина зміни |Зеск. соборі избир. Мих. | | |владної верхівки країни у |Романов (виборний цар)? | | |1648 р. Під натиском |початок династии (1613). 1) | | |дворянства починається |М.Р. по женск. лінії - ближ. | | |підготовка нового зводу |родств. ИванаIV (внучатий | | |законів, які враховують |плем-к), 2) за Мих-м — батько | | |станові інтереси |патріарх Федір Филорет, 3) | | |землевлад. і посадской |бояри счит., що він | | |верхівки, укрепл-щих |юный?можно упр-ть. Завдання — | | |самодерж. «Покладання» приято|преод. смути. 1) ек. полож. | | |на Земському соборі 1649. |2) утвержд. влади, 3) | | |Юридич. оформл. потомств. |вигнання иностр. Результат смути: | | |закрепл. кр-н до землі, а |1) з 3х альтернатив | | |гос-во перебирає |зміцнилася самодерж. влада | | |бессрочн. розшук швидких. |2) Ксенофобія — нена. до | | |"Укладенням» запрещ. нове |иностр., стремл. до ізоляції, | | |приобрет. земель церквою. |надія на собств. сили. | | |Одноврем. сокращ. її | | | |многочисл. | | | |привилегии?огранич. ек. | | | |могутність церкви. Для | | | |діяти. вотчинами монастирів| | | |і духов-ва учрежд. | | | |Монастирський наказ. У 40-х | | | |роках навколо царського | | | |духівника Стефана | | | |Вонифатьева склався гурток | | | |"ревнителів древнього | | | |благочестя», дав поштовх | | | |до проведення роки | | | |царювання Алекс. Мих. | | | |церковн. реф-мы. Почалося | | | |исправл. богослуж. книжок і | | | |уніфікація церковн. обрядів.| | | |Коли почали говорити про вибір | | | |зразків, стався розкол в| | | |середовищі духов-ва. Одні | | | |віддавали предпочт-е | | | |древнерусск. книгам, | | | |др.-греч-ким. На чолі | | | |останніх — патріарх Никон, | | | |чию активну реформ-кую | | | |деят-ть схвалили церк-ый | | | |Собор і цар. Гос-тво | | | |заінтерес. у такому | | | |реформе-огранич-лось | | | |могущ-во церкви, а | | | |объедин-ие правосл. церков | | | |полегшило б возз'єднання | | | |України з Росією. Церк. | | | |реф-мы ведуться | | | |сверху?протест. Розкол | | | |общ-ва на прибічників бандерівців і | | | |противн. реформи. На чолі | | | |старообрядців — протопоп | | | |Авакум. Почалися жорстокі | | | |цькування розкольників, | | | | | | | | | | | |рух кот-ых набуло | | | |соц. забарвлення. 1654 — наказ | | | |зібрати все церк. тогочасні книги й | | | |видати нові, виправлений. | | | |Указ: иканы, в кот-х наруш-е| | | |канонів зібрати, спалити. У | | | |1682 Авакум заживо спаленим. | | | |Але, попри гоніння, | | | |движ-е старообр. набирає | | | |собі силу й в XVIII в. Совпад. з | | | |процесом закреп. Боротьба | | | |проти кр. права приним. | | | |опред. сенс. З старої | | | |вірою связ. свобода. кін. | | | |XVII — реф-ма завершено, | | | |церк. обряд виконано по | | | |грецьк. зразком і новий. | | | |книгам?сближ. Росії і близько | | | |Європи. Важн. нововведенням в | | | |системі управл-я було | | | |створення з ініціативи царя | | | |Олексія Михайловича наказів| | | |Таємних справ України та Лічильного. | | | |Наказ Таємних справ подчин. | | | |особисто царя та поставили | | | |з усіх держ. учрежд. У | | | |Рахунковому наказі вперше | | | |об'єднано фин-вое діяти. | | | |країни. Після смерті Алекс. | | | |Мих. (1676). цар — його | | | |старший син | | | |Федор-болезненный хлопчик 14| | | |років. Фактич. влада взяли його в | | | |своїх рук його родств. по | | | |матері Милославськ і сестра| | | |Софія, отлич. сильної волею | | | |і енергією. Правляча гурток | | | |при царівною очолив розумний | | | |та найталановитіший князь Голіцин | | | |- фаворит царівни. Продовжений| | | |курс — на возвыш. двор-ва, на | | | |созд-е умов злиття | | | |двор-ва і боярства у єдиний | | | |стан. Сильного удару по | | | |цензовим привілеям | | | |аристократії завдано в 1682 | | | |скасуванням місництва. Тепер| | | |при службових призначеннях на| | | |1 план выдвиг. принцип | | | |особистих заслуг замість | | | |відживаючого ознаки | | | |"породи». Серйозні | | | |соціальні конфлікти, | | | |іноземна інтервенція, | | | |зміни | | | |соціально-економічної | | | |життя, посилення впливу | | | |західноєвропейської культури | | | |надали глибоке впливом геть | | | |розвиток російської культури. | | | |XVII століття стало неї | | | |переломним. Протягом | | | |всього століття йшов активний | | | |процес обмирщения культури | | | |— звільнення його від | | | |церковного впливу. КУЛЬТУРА| | | |У 1970;х роках появл. 1ая | | | |друкована історична книга,| | | |стала 1ой доступною учбов.| | | |книгою по русич. історії з | | | |древн. часів. Просвітництво | | | |охоплює дедалі більше широкі| | | |верстви насел. і приобр. т все | | | |глибший і | | | |всебічний хар-р. Отже. | | | |зросла грамотність серед | | | |дворян і Харківського міських жителів. | | | |Наприкінці століття кожен 2ой | | | |чи 3й городянин вмів читати| | | |і писати. Появл. я единообр. | | | |друковані підручники: в 1634 р.| | | |—перший буквар, в 1682 р. | | | |—таблиця множення. Зростання | | | |освічений. насел.?повышение | | | |книжкового попиту. У течен. | | | |XVII Друкарню видав | | | |близько 500 назв книжок.| | | |Відкривши. книжкова лавка. У | | | |XVII виникає 1ая у Росії | | | |наукова бібліотека при | | | |Аптекарському наказі. Происх.| | | |накопл. знань у наукових | | | |галузях. Помітний внесок у | | | |світову науку внесла російська| | | |геогр., кот-ая поповнилася | | | |описами величезних | | | |територій Сибіру та Далекого| | | |Сходу завдяки | | | |інтенсивної розвідці цих | | | |нових земель. У 1633—1638 в | | | |рез-те походу козаків Іллі | | | |Перфильева й Ребров відкриті| | | |р.Яна і Индигирка; Курбат | | | |Іванов вийшов до Байкалу; | | | |Семен Дежнєв і та ж свита Попов в| | | |1648 р. відкрили протоку м/у | | | |Азією і Америкою; експедиції| | | |Пояркова і Хабарова відкрили | | | |шлях до Тихому океану. | | | |Вагомий внесок у изуч-е | | | |Монголії та Китаю внесли | | | |статейные списки російських | | | |посольств. Та загалом | | | |російська наука XVII відставала| | | |від западноевр. через низького| | | |рівня теоретич. розробок,| | | |що особливо позначалося в | | | |природознавстві. У XVII в | | | |зодчестві посилюється | | | |декоративність. Основним, | | | |будівельний матеріал | | | |продовжує залишатися дерево.| | | |Увелич. V строит-ва з | | | |цеглипереважно це | | | |будинку урядових | | | |установ, торгових оборотів і | | | |промислових підприємств. | | | |Почалося використання | | | |полихромных кахлів, | | | |фігурного цегли, | | | |білокам'яних деталей, що | | | |надавало спорудам | | | |святковий вид. Досягло | | | |свого найбільшого розквіту традиційне| | | |храмове будівництво. У | | | |XVII в. зводиться | | | |грандіозний Ростовський | | | |кремль, завершується | | | |оформлення монастирських | | | |ансамблів — | | | |Иосифо-Волоколамского, | | | |Троице-Сергие-ва, | | | |Кирилло-Белозерского. У | | | |останньої чверті XVII в. | | | |виникає новий стиль, | | | |особливо характерний | | | |невеликих церков в садибах| | | |російських вельмож, | | | |—московське, чи | | | |нарышкинское, бароко. У | | | |цьому було побудовано | | | |церкву Покрови в Філях і | | | |Сухарєва вежа у Москві. | | | |Зобразить. иск-во, | | | |переважно іконопис, | | | |перебував під пильною | | | |наглядом церкві та | | | |держави й зберігало | | | |традиційно консерват. | | | |стиль. Контроль за деят-тью | | | |живописців осуществл. | | | |Збройова палата Кремля, з | | | |XVII в. стала | | | |художнім центром | | | |країни. | |.

———————————- боярск. Дума.

Государєва казна.

Государева дворец.

воеводы волостелины.

старшины.

воеводы налоги крепостные (частно-владельческие) гос-ные, своб-ые (черносошные) несли повин-ти на користь д-ви. Податок з землі. Володіли землею. Процес перекладу держ. кр-н в міцнів. зав-ть до 40х рр. XIX.

принадл. двор-ву 57%.

боярам 10%.

церковь 14%.

государеву двору 10%.

царской прізвища 9%.

В чистому вигляді ренти не зустрічей. Змішана рента.