Особо шановані святі болгарської православної церкви

ОСОБО ШАНОВАНІ СВЯТІ БОЛГАРСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Святой князь Борис (+2 травня 907) — хреститель болгар і створено перший болгарський подвижник. У 889 р. вона від престолу і пішов у монастир, де й помер. Князь Борис вирізнявся ревнощами в храмостроительстве. На його було споруджено на південному березі Охридського озера монастир святого Наума.

Святые брати Кирило (+869) і Мефодій (+885), творці слов’янської писемності, перекладачі на слов’янську мову богослужбових і священних книжок. «І вибухнув в темряві світло! Було створено нова література! Спалахнули промені нову культуру! У Європи з’явилася нова сила!» —говориться велику справу святих братів в посланні Священного Синоду Болгарського Патріархату із нагоди 1100-й річниці блаженної смерті святого Кирила.

Равноапостольные брати з’явилися першими розповсюджувачами філософської термінології на слов’янською мовою, що включає такі поняття, як єство, природа, властивість, сутність, істота, ідея, річ, всесвіт та інших. Святому Кирилу належить як одного з ранніх філософів історія Християнської церкві і першому в слов’янської літературі визначення поняття «філософія». Відповідаючи питанням «Що таке філософія?» —він говорив: «Знання Божественних і речей, наближення, наскільки можна, людини до Бога й приучення його допомогою чеснот до того що, щоб бути такою, як Той, Хто створив його за свого способу і подоби».

Ежегодно 24 травня у Болгарії урочисто святкується пам’ять святих слов’янських первоучителей. «Велика заслужена слава двох видатних наших братів, жителів Салонік, у нашій народі, — читаємо у вже згадуваному Посланні, — є стихійним визнанням народної душі, що Кирилло-Мефодиеву справі ми, болгари, зобов’язані своїм християнським просвітою, духовним вивищенням і національним збереженням. Що став би з болгарським народом без геніального справи св. Кирила, що дало нам слов’янську абетку, цей ключі до знань, вірі й науці? Те, що ми сьогодні читаємо і пишемо своєму рідну мову, те, що ми радіємо самобутньої і багатої літературі, те, що ми насолоджуємося витонченої болгарської поезією, пишаємося чудовими болгарами-литераторами, духовниками, вченими, беллетристами, то, що молимося Богу своєму зрозумілою мовою, те що в маємо можливість читати слово Боже у болгарській перекладі, те, що ми можемо оспівувати Творця своєї звучним рідною мовою, — всього цього ми маємо святому Кирилу та її братові святому Мефодію!».

Святитель Климент, єпископ Охридський (+916) — одне із найбільш здібних учнів святих Кирила і Мефодія. Після смерті св. Мефодія, коли учні його було з Моравії, святитель Климент разом із Наумом і Ангеларием було прийнято святим князем Борисом, який і призначив святителя Климента вчителем історії та проповідником у сфері Кутмичевица, що у нинішньої Західної Македонії та Південної Албанії. Саме тоді він подовгу був у Охриді і Главенице. Близько 3500 учнів святителя стали читцями, иподиаконами, диаконами, священиками і єпископами.

Значительный інтерес викликають залишені святителем Климентом догматичні твори, якось: «Похвальний слово про Святій Трійці, про створення світу і Cтрашном суді», «Слово про Різдво Христовому», присвячене розкриття явища Землі заради б нас і нашого порятунку Бога у плоті, і «Похвальний слово про святих Архангелах Михайла і Гаврииле», говорящее про небесних воинствах. Особливо догматично і виконано глибоких думок «Похвальний слово про Святій Трійці…» Свята Троица—это, по міркуванню святителя Климента, три Іпостасі єдиної субстанції, «Бог єдиний у трьох Іпостасях». Бог немає ні початку, ні кінця. Він непреходящ, незалежний від часу, залишається незмінною у бутті; Він існує вічно. «Ні нічого ні видимого, ні невидимого, яка могла б Його охопити і вмістити Його в Себе». Він є Творець світу невидимого та світу видимого «з його чотирма складовими частинами: небом, землею, водою і повітрям, разом із, що є у них». Вчення західних богословів у тому, що Дух Святий походить від Отця й Сина, святитель Климент вважає спробою розкласти єдину субстанцію на два першоджерела. «Святий Дух, — говорить він про, — немає від двох почав: Он—един і вже з Почала. Батько є Початок, і він стоїть над всяким предвечным Початком». Святитель Климент відрізняє «исхождение» Святого Духа від «раздавания». «Перше, — з його думки, — пояснює спосіб існування Духа, оскільки як Син походить від Батька з народження, і Дух походить від Нього з походження. Давание не пояснює засобу існування, а показує збагачення і раздавание».

Следует відзначити й у вченні святителя очевидно: він ставить праця викладачів у тісний зв’язок з чеснотою. «Безделие, —говорить він про, — є вчитель будь-якого зла». Сам взірцем поєднання слів зі справами, святитель Климент вчив цього та інших. «Як благочестива позбавленим здорового вчення в сутності мертвою й смердящей, — наставляв він, —і мертве вчення не веде до вічної життя». Помер святитель Климент в Охриді, відразу ж, в монастирі св. Пантелеймона, і був похований.

Святитель Наум (+910) — друг святителя Климента, організатор Преславской літературної школи, які займалися перекладами святоотеческих творінь (свв. Панаса Великого, Василя Великого, Іоанна Златоуста, Кирила Олександрійського та інших.) і создававшей оригінальні твори (напр., розмови на євангельські теми — «Учительноє Євангеліє» —наступника святого Наума у керівництві школою Костянтина, єпископа Преславского).

Болгарская Православна Церква наименовала Седьмочисленниками святих Кирила і Мефодія, Климента, Наума, Здатна, Саву і Ангелария.

Преподобный Іоанн Рильський — народився у другій половині ІХ ст. в з. Скрино (Софійська обл.). У дитинстві був пастухом. Чернецтво зустрів у найближчому монастирі. Невдовзі пішов у Рыльскую місцевість (123 кілометрів від Софії), де заснував монастир, став всенародної святинею в усі наступні століття болгарської історії. Помер преподобний в 946 р.

Весьма повчально збережений донині передсмертне пастирське наставляння преподобного Іоанна. «Слухайте собі, брати, — вчив преподобний, — всіх благаю: ви колись майте страх Божий і чистоту душевну і тілесну і любов нелицемірну. До цим (личить) і страннолюбие, смиренність з підкоренням, піст вже й молитву, їжу, і пиття немятежно имети; щонайпаче ж смиренністю украситися, супротивословия удалятися і нічтоже вменяти; житія цього честь і славу не искати, замість бо цих самого від Бога хабара богатыя ожидати і вічних благ насолоди улучити».

Святой Іоанн Рильський шанується як покровитель Болгарії.

Святой Феодосії Тырновский — вийшли з Тырнова, подвижник у першій половині XIV в. (+прибл. 1363 г.), вчитель святого Юхимія, згодом відомого Тырновского Патріарха. Святий Феодосії у своєму подвигу дотримувався ідеям исихазма і намагався цих ідей поширити й утвердити у Болгарії. У історії духовного освіти болгар святої Феодосії відомий також як зразкового перекладача святоотеческих витворів із грецької мови на болгарський.

Ему належить, зокрема, переклад окремих творінь свого вчителя святого Григорія Синаита (під назвою «Глави, дуже корисні») та її житія.

Святитель Евфимий, Патріарх Тырновский. Усі служіння святителя Юхимія було спрямовано на духовне зростання Церкви, зміцнення країни, поліпшення стану народу, посилення її єдності, який буде необхідний збереження болгар як нації перед небезпекою османських завоювань.

Особо шанують болгарами святі Паїсій, ігумен Хилендарского монастиря, і Софроній, єпископ Врачанский. Два цих святих були канонізовані Святейшим Синодом Болгарської Церкви на урочистому засіданні 26 червня і 31 грудня 1964 р., а визначенням Священного Синоду Російської православної церкви від 22 лютого 1965 р. імена їх внесено й у месяцеслов нашої Церкви.

Список литературы

Данил Стоянов. Особливо шановані святі болгарської Православної Церкви.