Психолого-педагогічна характеристика ученика 9 класу

Содержание Введение 2 1. Психолого-педагогічна характеристика учня 9 класу 4 Загальні дані 4 Вивчення ціннісної орієнтації 4 2. Вивчення темпераменту школяра 9 3. Вивчення особистості випробуваного 9 Загальні психолого-педагогічні висновки 11 Укладання 12 Список використаної літератури 13.

Ця робота є результатом практичної діяльності, здійсненого у вигляді тестування школяра — учня 9 класу. Важлива роль під час здійснення даної роботи приділялася адекватному аналізу отриманих у ході тестування даних, які мали за мету відбиток внутрішніх та зовнішніх параметрів бурхливо який починається процесу розвитку особистості запропонованому віці. Важливо, що з випробуваного було реалізовано кілька труднощів у процесі тестування, пов’язані з деякою бідністю словникового запасу, і навіть досить низькому рівні загального розвитку, малого їхнього кругозору й недостатньою начитаності. Працюючи було виявлено основні тенденції розвитку даної особистості світлі виникаючих як внутрішніх, і зовнішніх конфликтов.

Система ціннісними орієнтаціями, будучи психологічної характеристикою зрілої особистості, однією з центральних особистісних утворень, висловлює змістовне ставлення людини соціальної дійсності й у ролі визначає мотивацію її поведінки, істотно впливає попри всі боку своєї діяльності. Як елемент структури особистості ціннісні орієнтації характеризують внутрішню готовність до здійснення певної діяльності з задоволенню потреб та інтересів, свідчить про спрямованість її поведінки. Це обумовлена тим, що кожен суспільство має унікальну ціннісноориентационную структуру, у якій відбивається самобутність даної культури. Оскільки набір цінностей, які засвоює індивід у процесі соціалізації йому «транслює» саме суспільство, дослідження системи ціннісними орієнтаціями особистості видається особливо актуальною проблемою у кризовій ситуації серйозних змін, коли відзначається деяка «розмитість» громадської ціннісної структури, багато цінностей виявляються порушенными, зникають соціальні структури норм, в постулируемых суспільством своїх ідеалах і цінностях з’являються противоречия.

У першій главі запропонованої роботи було проаналізовані результати, отримані під час використання методики тестування, спрямованої на вивчення ціннісними орієнтаціями учня. У наступному розділі були описані основні характеристики темпераменту школяра, і навіть розглянутий дуалізм відображення психічних особливостей у зовнішньому поведінці индивида.

Третя глава повністю присвячена розгляду особистості школяра на основі отриманих даних, і навіть характеристиці взаємовідносин учня зі своїми однолітками, з колективом, з вчителями. Докладний розгляд даної проблематики обумовлена тим, що це показники значимим компонентом, які відображають сутність формування особистості, і, з іншого боку, вони ж можуть виступати й як чинник, його определяющий.

Наприкінці даної роботи підбиваються підсумки, і навіть акумулюються різні висновки, зумовлені результатами тестирования.

Психолого-педагогічна характеристика учня 9 класса.

Загальні данные.

Юр'єв Олександре Євгеновичу 1987 років народження, учень 9 «А» класу середньої школи № 46 міста Курска.

Вивчення ціннісної ориентации.

У розгляду даного аспекти розвитку особистості необхідно врахувати, що ціннісна орієнтація індивіда як визначає тип його поведінки у навколишній світ, а є визначального чинника у виборі основний сфери діяльності протягом усього життя (починаючи з любимых/нелюбимых ігор закінчуючи майбутньої професією). Важливо зазначити, що ціннісні орієнтації за своєю сутністю є складним соціальнопсихологічним явищем, який, як було відзначено, визначає спрямованість діяльності личности.

Для повного та якісного розуміння структури інтегральної індивідуальності ціннісними орієнтаціями було профінансовано тестирование.

Розглянемо підсумки тестування, спрямованих вивчення термінальних цінностей испытуемого.

Найбільш значимою метою для Олександра, судячи з результатів тестування, є: матеріальна облаштованість, задоволення, і навіть здоровье.

Не мають значення такі цілі у житті, як творчість, самостійність як незалежність судженнях і оцінках, і навіть упевненість у себе.

До досить значимих цілей випробовуваний відносить волю і незалежність вчинках і діях, активність діяльності і любовь.

Малозначимими Олександру видаються краса як переживання прекрасного у природі й мистецтві, пізнання, хороші й вірні друзі, а також цікава работа.

Щодо таких цінностей, як щасливе сімейне життя, громадське визнання, рівність можна сказати, що необов’язково у житті испытуемого.

Не можна точно сказати, актуальна ця структура термінальних цінностей сприятливою у розвиток учня, т.к. у яких відбивається ряд зовнішніх негативних факторів, як-от неправильне (грубе) домашнє виховання, можливо, обмеження прав дитини (чи жорстокі покарання, чи ж підлегле становище у сім'ї - наприклад, молодший дитина в многодетном сімействі). Усе це знаходить безпосереднє свій відбиток у структурі термінальних цінностей Олександра. Як очевидно з результатів тестування, пріоритетне становище в випробуваного заселяють переважно зовнішніх ознак благоприятствия, духовному розвитку Олександр приділяє незаслужено слабке увагу. До того ж не замислюється про самореалізації і ставить успішну кар'єру або ж цікаву роботу в перше місце своє майбутнє. Це речей, що цікава робота оцінили учнем таким чином, що опинилася до категорії малозначущих для випробуваного ценностей.

Формування особистісної ціннісної структури індивіда виступає найважливішим чинником якого процесу соціалізації, з якого людина стає повноправним членом суспільства в всієї повноті соціальних взаємовідносин. Виходячи з цього, можна сказати, що майбутня соціальна позиція Олександра швидше все буде характеризуватися як пасивне сприйняття дійсності, апатичне ставлення до різноманітних соціальним процесам, захопленість лише своєю особистої життям, де практично останнє місце посідатимуть самореалізація і творчість. Однак це несприятлива тенденція то, можливо усунуто у разі, якщо Олександр потрапить у особу соціальну групу (щось на кшталт молодіжного клубу, метою якого є адекватна соціалізація важких підлітків, або ж просто подростков-сверстников Олександра). Але у цьому випадку сприятливий результат зовсім не від гарантовано, т.к. необхідно, щоб судження, і навіть ориентационно-ценностная система, узята в основі в подібному клубі стала авторитетною для Адександра, т.к. з результатів тесту, можна дійти невтішного висновку, що з нього значної ролі грає скільки не правильність судження, яке авторитетність у колі однолітків і тією соціальної групи, до якої він належить на даний время.

Звідси можна дійти невтішного висновку, що систему особистісних цінностей даного індивіда, як і більшості представників віку складається у процесі деятельностного распредмечивания індивідами змісту громадських цінностей, объективированных у творах матеріальну годі й духовної культури. Важливо, щоб ці об'єктивізовані цінності збігалися за своєю сутністю до нових норм і правилами духовної культури, і навіть моральноетичної системи уявлень сучасного суспільства. Зазвичай, для особистісних цінностей характерні висока усвідомленість, вони позначаються на свідомості у вигляді ціннісними орієнтаціями і служать важливий чинник соціальної регуляції стосунків між людьми і навички поведінки индивида.

Слід зазначити, що чимало дослідники надавали великого значення сформованості у індивіда системи його ціннісними орієнтаціями. Приміром, Колберг Л., займаючись розвитком індивіда, досліджував стадії морального розвитку особи і пов’язував їх з стадіями розумового розвитку по Піаже. Якобсон П. М., виділяючи психологічні аспекти дозрівання особистості і досліджуючи критерії її на соціальну зрілості, зазначав значної ролі динамічних зрушень на ядрі особистості, що з відкриттям і засвоєнням цінностей, норм, вимог, і правил общества.

У випробуваного починає формуватися стійкий коло інтересів, що є психологічної базою ціннісними орієнтаціями підлітків. Розвивається інтерес до власним психологічним переживань і переживань іншим людям. Найчастіше період переходу від підліткового до юнацькому віку посідає старші класи зі школи і тому перехід від дитинства до дорослості пов’язана з ним необхідність самовизначення і вибору життєвого шляху після закінчення школи ускладнюється тим, що з Олександра залишається актуальною проблема формування самосвідомості (центрального новоутворення підліткового возраста).

Найважливішими детермінантами процесу формування особистості учня, регулюючими процес включення їх у соціум і змістом системи його ціннісними орієнтаціями, є потреба у спілкуванні і потребу відокремленні. Спілкування у період набуває ряд специфічних чорт: розширення кола контактних груп, у яких включається Олександр, й у водночас, велика вибірковість зі спілкуванням, яка проявляється у частковості, у чіткій диференціації груп спілкування на товариські, з досить широким складом членів і обмеженої інтенсивністю спілкування всередині них, і товариські, з якими учень ідентифікує себе і які він прагне використовувати як стандарт для самооцінки як джерело ценности.

Отже, формування системи ціннісними орієнтаціями особистості для пильної уваги і різнопланового вивчення. Дослідження про таке особливе значення стоїть у віці випробуваного, оскільки з цим періодом онтогенезу пов’язаний такий рівень розвитку ціннісними орієнтаціями, що забезпечує їх функціонування як особливої системи, яка надає що б вплив на спрямованість особистості, її активну соціальну позицию.

Тепер на докладніше результатів тестування, спрямованих вивчення інструментальних цінностей учащегося.

Найбільш значимими для Олександра є сміливість, самоконтроль і тверда воля. Це характеризує випробуваного як з хоча ще й тим що формуються, але вже настав твердий характер із яскраво вираженими його рисами. На жаль, учня немає значення життя освіченість, чесність і терпимость.

До досить значимих цілей випробовуваний відносить раціоналізм, відповідальність, непримиренність до недоліків у собі інших і, крім цього, широту взглядов.

Малозначимими видаються дисциплінованість (старанність), ефективність у справах (працьовитість, продуктивність у роботі), і навіть життєрадісність (почуття юмора).

2. Вивчення темпераменту школьника.

Як відзначалося вище, ряд негараздів даному тестуванні виник в Олександра у зв’язку з недостатністю кругозору, незнанням деяких абстрактних понять, які у формулюваннях питань. Однак необхідно відзначити, що випробовуваний серйозно підходив в відповідям на ці запитання, чимало часу обмірковуючи варианты.

Темперамент випробуваного за результатами тестування можна охарактеризувати як «флегматик».

3. Вивчення особистості испытуемого.

З запропонованого переліку серед позитивних моментів було виявлено такі как:

Аккуратность;

Вдумчивость;

Искренность;

Осторожность;

Принципиальность;

рассудительность.

Серед негативних було виявлено следующие:

. безтурботність;. заздрісність;. запальність;. образливість;. підозрілість;. безтурботність. Усе це свідчить, що самооцінка випробуваного занижено по позитивним показниками, те саме й по негативним показниками (самооцінка занижено). Якщо можливість перейти до докладнішою характеристиці особистості випробуваного, що можна говорити, що з рівня розвитку учнів свого класу Олександр представник найчисленнішою прошарку. У колективі випробовуваний поважають — проте знов-таки серед певної групи, що відрізняється певної замкнутістю, наявністю своїх певних правил. Не скажеш, що учень особливо дорожить думкою решти колективу, дружба ж всередині цієї замкнутої групи полягає в єдності поглядів і світоглядів. Олександр загалом задоволений своїм становище у колективі і прагне зайняти у ньому більш активної позиції. Перебуванням у шкільництві не дорожить, належить до навчання як до неприємної обов’язки. Щодо в вчителям іноді агресивний, в повсякденних ситуаціях спілкування із нею намагається зводити до мінімуму, т.к. розглядає їх як носіїв постійних вимог, і завдань, які потрібно виконувати. Успішність Олександра не можна охарактеризувати як хорошу чи відмінну. До його оцінок переважають «3». Можливо, через відсутність позитивної мотивації до навчання, в учня недостатньо широкий кругозір і його начитаність набагато менші надходження до порівнянні з його однолітками. Звідси, як слідство щодо небагатий словниковий запас, хоча Олександр не є мовчазним людиною. Слід зазначити, Олександр в наявності позитивної мотивації контролювати свою зосередженість, досягаючи досить високого її, проте, повторимо, лише за наявності позитивної мотивації, що, судячи з усього, в життєвий досвід Олександра, явище рідкісне — у будь-якому разі, стосовно навчанні. Проте учня можна охарактеризувати як працьовитого людини — на уроках праці свого часу не уникав ручний, фізичної роботи. Позитивно належить випробовуваний до уроків фізичної культури, що відбито у результатах тестування — серед термінальних цінностей здоров’я відіграє серйозну роль. Крім основних результатів виявлено такі особливості: в результаті факторного аналізу структури інтегральної індивідуальності учня. Отже, три значимих чинника. Перший чинник — симптомокомплекс емоційної чутливості до результатів соціального взаємодії; другий чинник — симптомокомплекс сили та рухливості нервової системи, високої пластичності та соціальній сміливості; третій чинник — чинник напруженості. Ці чинники визначальні у разі розгляду результатів тесту у тих визначення динамізму особистості, її экстравертности, і навіть фортеці соціальних зв’язків та значущості колективу для учащегося.

Загальні психолого-педагогічні выводы Наиболее цікавим з погляду формування системи ціннісних орієнтацій особистості є підлітковий вік, де знаходиться випробовуваний. Особливого значення її формування ціннісної структури визначається властивій цього періоду специфічної ситуацією розвитку. У означеному разі вона є двоякою зі своєї сутності, т.к. залежний тяжіння сім'ї на випробуваного. Школа в даному варіанті може як сприятливе, і негативне вплив на розвивається особистість. Річ у тім, що якщо в Олександра сформується активним ставленням до дійсності і він буде докладати різні зусилля до участі в позашкільному, позакласної роботі, стане більш зацікавленою процесі життєдіяльності колективу — у разі роль школи визначиться як позитивна. Проте таке положення речей вимагає допомоги кваліфікованого педагога. Але тут знову зіткнулися з взаимовлиянием трьох чинників як родина й школа. Усю користь від сприятливого впливу школи може мінімізувати негативне вплив на психіку дитину з боку батьків, старших дітей (вони, зазвичай, більш жорстокі стосовно своїм молодшим братам і сестрам — зумовлено свого роду «боротьбою за виживання» і незрозумілою битвою за любов родителей).

Заключение

.

Отже, у цій роботі було проаналізовано основні результати тестування, спрямованих виявлення взаємозв'язків зовнішніх чинників з внутрішніми конфліктами і відображення цих процесів в зовнішньому поведінці. З іншого боку, була спроба знайти шляхи для найсприятливішого розвитку особистості випробуваного, але це нерозривно пов’язане з соціальної середовищем та внутрішньою станом сім'ї учащегося.

Після обробітку результатів нам доводилося звертатися літератури наукового, і навіть практичного характера.

У результаті слід зазначити, що з випробуваного є можливість продуктивного зміни ставлення відповідає дійсності, підвищення самооцінки з заниженою до адекватної - проте не всі це нерозривно пов’язане з зміною соціальної атмосфери навколо учня, зі зміною кола спілкування, і зі знайомством з новими морально-етичними ідеалами і цінностями, можуть бути непорушними основними для сучасного общество.

Список використаної литературы Аза Л. А., Поддубньш В. А., Держак А. А. Ціннісні орієнтації працюючої молоді. Київ, 1978.

Асмолов А. Р. Діяльність і установка. М., 1979.

Васина Е.А. Ціннісні орієнтації особистості юнацькому віці: СПб.,.

1993.

Вікова і педагогічна психологія / А. В. Петровського. М., 1979.

Гальперин П. Я. До дослідженню інтелектуального розвитку //.

Питання психології, 1969.

Зотова О.И., Бобнева М. И. Ціннісні орієнтації й механізм соціальної регуляції поведінки // Методологічні проблеми соціальної психології /.

Відп. ред. Є.В. Шорохова. М., 1975. З. 241−254.

Нємов Р.С. Психологія освіти. Підручник. М., 2000.

Рибалко Е.Ф., Волкова Н. А. Динаміка ціннісних орієнтації у старшокласників і // Молодь громадських відносинах розвиненого соціалізму. Тарту, 1984.

Якиманская І.С. Знання і мислення школяра. М., 1995.