Матеріали та методи дослідження
Для вивчення стану і змін серцево-судинної системи при циклічних фізичних навантаженнях використовувалися наступні методи дослідження: динамічний контроль за частотою серцевих скорочень, артеріальним тиском, електрокардіограмою (ЕКГ), ехокардіографія (ЕхоКГ), визначали фізичну працездатність та максимальне споживання кисню. Для дослідження ми обрали практично здорових людей 14−22 років… Читати ще >
Матеріали та методи дослідження (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Об'єкти дослідження
Для дослідження ми обрали практично здорових людей 14−22 років, спортсменів циклічного виду спорту (веслування на байдарках), тренувальний процес яких направлений перш за все на розвиток витривалості. Крім того, було досліджено контрольну групу, практично здорових осіб цієї ж вікової групи.
Відповідно до мети роботи, яка передбачала вивчення особливостей прояву антропометричних та функціональних показників у підлітків та молоді, крім групи спортсменів веслування на байдарках (ДЮСШ «Колос»), які використовують циклічні фізичні навантаження, направлені на витривалість (n = 45), були сформовані контрольні групи підлітків у загальноосвітніх школах м. Луцька та студентів Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна» (n = 50). В експериментальній та контрольній групах був проведений розподіл за статевими ознаками.
Методи дослідження
Для вивчення стану і змін серцево-судинної системи при циклічних фізичних навантаженнях використовувалися наступні методи дослідження: динамічний контроль за частотою серцевих скорочень, артеріальним тиском, електрокардіограмою (ЕКГ), ехокардіографія (ЕхоКГ), визначали фізичну працездатність та максимальне споживання кисню.
Реєстрація електрокардіограми (ЕКГ) проводилася за допомогоюелектрокардіографа ЕКГ «Поли-Спектр-12». Електрокардіограму реєстрували у грудних відведеннях по Небу-Бутченко. Аналізувалися такі показники ЕКГ: інтервали R-R, P-Q, Q-T, S-T, шлуночковий комплекс QRS до та після дозованих навантажень.
Дозовані фізичні навантаження в наших дослідженнях виконувалися на велоергометрі «Corival» в положенні сидячи. Сидіння велоергометра встановлювали на такому рівні, щоб у нижньому положенні педалі нога досліджуваного була повністю випрямлена в колінному суглобі. Виконувалося два навантаження по 5 хв кожне, з інтервалом між ними 3 хв. Частота педалювання контролювалася тахометром і становила 60 об.· хв-1. Розрахунок потужності першого і другого навантажень здійснювали з урахуванням маси тіла. Перше навантаження з розрахунку 1 Вт (6 кгм· хв-1) на 1 кг маси тіла, а друге — 2 Вт (12 кгм · хв-1) на 1 кг маси тіла. У кінці першого і другого навантаження методом електрокардіографії реєструвалася ЧСС, при цьому датчики були розташовані за методом Небо-Бутченко. У кінці п’ятої хвилини при першому навантаженні ЧСС становила 100−120 уд· хв-1, а при другому 140−160 уд· хв-1.
Наступні дослідження проводили за допомогою ехокардіографа Вrjuel&Kjal в М-режимі. Цей режим забезпечує реєстрацію зміни структур серця в реальному часі. Зображення формується з безперервним розгортанням у часі і одночасно з розгортанням за глибиною.
Цим методом ми вивчали наступні показники; кінцево-діастолічний розмір, кінцево-систолічний розмір, кінцево-діастолічний об'єм, кінцево-систолічний об'єм, ударний об'єм, хвилинний об'єм кровотоку, фракцію викиду, ступінь скорочення передньо-заднього розміру лівого шлуночка в систолі, ударний індекс, серцевий індекс, масу міокарда лівого шлуночка, задню стінку лівого шлуночка, між шлункову перетинку в діастолі.
Статистичну обробку даних здійснювали методами варіаційної статистики за допомогою комп’ютерної програми STATISTIKA. Вірогідність різниці між контрольними і піддослідними групами оцінювали за t — критерієм Студента. Вірогідною вважали різницю між порівнюваними серіями досліду при р < 0,05.