Розуміння дозвілля в середовищі молоді і способи його проведення

Розуміння дозвілля в середовищі молоді і способи його проведення

Молодість охоплює період життя від 14 до приблизно 29 років, коли людина більш-менш міцно затверджується в дорослому житті. Молодість — це, насамперед, час створення родини і сімейного життя, час освоєння обраної професії, визначення відношення до громадського життя і до своєї ролі в ньому. Молодості властивий оптимізм. У молодості найбільш доступні найскладніші види професійної діяльності, найбільш повно й інтенсивно відбувається спілкування, найлегше встановлюються і розвиваються відношення дружби і любові.

Дозвілля як частина вільного часу, залучає молодь своєю нерегламентованістю і добровільністю вибору його різних форм, демократичністю, емоційною насиченістю, можливістю поєднати в ньому фізичну й інтелектуальну діяльність, творчу і споглядальну, виробничу й ігрову. Дозвілля дає можливість сучасній молодій людині розвивати багато сторін своєї особистості, навіть власний талант. Для цього необхідно, щоб до дозвілля ми підходили з позицій свого життєвого завдання, свого покликання — всебічно розвивати власні здібності, свідомо формувати себе.

Робота з підлітками й молоддю в зарубіжних країнах становить чітку систему взаємодії дитячих, підліткових і молодіжних організацій, громадських центрів, бізнесових шкіл, культурно-мистецьких і релігійних інституцій.

Серед багатьох зарубіжних дозвіллєвих установ вирізняються своєю діяльністю клуби при навчальних закладах. Найпоширенішими серед них є:

• — «Батьківські клуби», мета яких полягає у наданні допомоги дітям у засвоєнні різноманітних знань, у набутті вмінь і навичок, в ефективному опануванні шкільної програми, налагодженні взаєморозуміння між поколіннями;
• — клуби «Преса в школі», головним завданням яких є формування об'єктивної інформації для самоосвіти та поглиблення знань;
• — клуби профорієнтаційного спрямування, що знайомлять з історією певного фаху, його значимістю для суспільства, з характером та умовами роботи, з професійними вимогами, можливостями професійного зростання, попитом на ту чи іншу спеціальність на ринку праці, інформують про позитивні й негативні особливості роботи; головною метою таких клубів є інформаційна допомога, вирішення професійно-орієнтаційних проблем молоді та сприяння в працевлаштуванні;
• — клуби «Молодий лідер», що становлять систему соціалізації підлітків з організаторськими здібностями і навчають їх культурі та психологічним основам управління, поглиблюють політичні знання;
• — спортивні клуби (тенісні, акробатики, легкої атлетики, ігрових видів спорту), головним завданням яких є підвищення престижу здорового способу життя для молодого покоління; дозвіллєва спортивна діяльність в шкільних клубах координується шкільними асоціаціями з різних видів спорту: англійська шкільна футбольна асоціація; шкільна асоціація крикету; шкільна парусна асоціація;
• — клуби " Майбутні бізнесмени" , де школярі вчаться основам бізнесу, кваліфіковані спеціалісти допомагають їм засвоїти систему підприємницької діяльності;
• — комп’ютерні клуби, де підлітки вчаться комп’ютерній грамотності, та різним видам програмного заьезпечення;
• — театраьлні клуби, де пожна вивчити та вдосконалити хореографічне та хорове мистецтво;
• — ораторські клуби;
• — скаути.
• 1985 року як структурний підрозділ дозвіллєвої служби при університеті Північної Айови (США) засновано клуб «Табірна пригода», програма якого відзначається новаторським характером і конструктивними вирішеннями організації дозвіллєвої та рекреаційної діяльності підлітків і молоді. При підготовці дозвіллєвого заходу (що може проводитися як на території клубу, так і в районі Чарльстона) враховуються взаємопов'язані та скоординовані між собою чинники: історико-культурна і природна специфіка місцевості, наявність техніки та інших засобів оперативного зв’язку (телефонів, рекреаційного обладнання, транспорту), ресурсне забезпечення закладу.

Щотижня клуб живе за окремою програмою. Особливою популярністю серед різноманітних програм користуються «Космічні загарбники», «Витівки міста Тун», «Перерва». Суттєвою складовою «Табірної пригоди» є ряд об'єднань за інтересами, які представляють музичне і драматичне мистецтво, літературу, хореографію, живопис, фотоаматорство.

Головними напрямами роботи молодіжного клубу мікрорайону Хассель у м. Гельзенкірхен (Німеччина, заснований 1976 р.) є театральна творчість, хореографічне та хорове мистецтво. Мета театральної роботи клубу — допомога молодим людям знаходити вирішення своїх проблем в художній творчості, тому в клубі ставляться, як правило, не п'єси, а відтворюються ситуації із щоденного життя самих членів клубу. Відвідувачі клубу беруть активну участь у соціально-культурній діяльності мікрорайону, організовують дозвіллєві заходи для людей різних вікових категорій (дітей, підлітків, інвалідів, пенсіонерів).

Особливу популярність клуби мікрорайону мають в інших країнах. Так, у районах Слузекен і Мюд м. Гент (Бельгія) діє молодіжний «Jam СІиЬ», він нараховує понад 100 членів віком від 14 до 20 років. Головною його метоює покращання соціокультурного життя району. У клубі діють курси з вивчення іноземних мов, відвідувачам надається інформаційна та консультаційна допомога з різних питань соціального життя, члени клубу проводять заходи, спрямовані на поліпшення культурно-дозвіллєвого та рекреаційного обслуговування населення. Працівники дозвіллєвих закладів залучають до організації дозвіллєвої діяльності самих підлітків і молодь. З цією метою серед підлітків обираються лідери — дещо старші за віком молоді люди, але не настільки, щоб ровесники перестали вважати їх «своїми». Молодіжні лідери добре володіють мовою, впевнено й чітко висловлюють свої думки та ідеї, тому лідери повинні знати, чим цікавляться їх ровесники, як залучити їх до дозвіллєвої діяльності, які заходи їм імпонуватимуть.

Великий виховний потенціал має така форма роботи соціально-культурних закладів, як професійна орієнтація. Необхідно підкреслити, що профорієнтаційна діяльність, здійснювана закладами клубного типу, передбачає співпрацю з державними органами влади, соціальними службами, громадськими організаціями. В зарубіжних країнах створюється ряд програм для професійної орієнтації молоді, у формуванні й реалізації яких беруть участь державні організації, заклади клубного типу, представники ділових, культурно-мистецьких і наукових кіл. У м. Оберхаузен (Німеччина) з ініціативи місцевих органів влади створено мережу центрів для підготовки й працевлаштування молоді «Вербундсистем», метою яких є: надання послуг для поглиблення професійної підготовки, набуття необхідних професійних знань, умінь, навичок для пошуку роботи. «Вербундсистем» складається з таких базових елементів, як школа, місцевий комітет з працевлаштування, молодіжна служба, система навчання на виробництві.

У м. Лонг-Айленд (штат Нью-Йорк, США) групою бізнесменів створено програму, за якою підліткам пропонувалося проходити навчання на підприємствах місцевої громади під керівництвом координатора від підприємства. За допомогою такої програми громадськість намагалася залучити молодь до оволодіння певними професіями. Стажування проходили в основному підлітки з бідних родин.

На молодь зорієнтована й програма профорієнтаційного спрямування «Трудовий корпус», яка мала сформувати у молодих людей навички практичної роботи та основи освіти. До «Трудового корпусу» входили юнаки й дівчата переважно з малозабезпечених сімей. Спочатку учасники програми займалися охороною природи й організацією відпочинку, а з часом метою їх діяльності стало набуття різноманітних спеціальностей — автослюсаря, водія, кулінара.

У світлі зазначеного особливий інтерес викликає досвід діяльності таких клубів профорієнтаційного спрямування, як «Досягнення молодих», «Майбутні фермери Америки», «Форейч», «Майбутні бізнесмени», «Майбутні домогосподарки Америки». Так, клуби «Фор ейч» виникли у США 1905 року, дещо пізніше вони створюються і в Австралії, Великобританії, Канаді. Назва клубу пов’язана з його емблемою, на якій зображено чотирилисник із чотирма англійськими літерами «Н», якими починаються: «head» — голова, «heart» — серце, «hands» — руки, «health" — здоров’я. Зрозуміло, що метою клубного об'єднання є виховання у членів світлого розуму, шляхетного серця, вмілих рук і зміцнення здоров’я. Девіз клубу — «Зроби краще ще кращим».

Поширені в США й соціально-культурні об'єднання «Майбутні бізнесмени Америки», які нараховують близько 90 тис. членів. Клуб такого різновиду охоплює підлітків старшого шкільного віку і сприяє оптимальному поєднанню особистих і громадських інтересів у виборі підлітками професійних і соціальних ролей. молодь клуб соціальний культурний.

Школярі вчаться основам бізнесу, кваліфіковані спеціалісти допомагають їм засвоїти систему підприємницької діяльності. Свята, фестивалі, конкурси й презентації програм профорієнтаційного спрямування дають можливість підлітку обрати саме ту професію, яка йому найбільше до вподоби, — економіста, менеджера, маркетолога чи управлінця. Молодь залучається до проектів, що здійснюються клубними інститутами. Наприклад, програма «Одягайся зі смаком протягом тижня» проводиться разом із Американським інститутом одягу для чоловіків та хлопчаків. Асоціація пропагує сучасний модний одяг для школи, роботи, відпочинку, спорту, вечірки. Участь в такій діяльності, на думку керівників проекту, допомагає школярам оволодіти основними навичками й знаннями, розширити світогляд, що знадобиться їм у майбутній трудовій діяльності.

Професійному й інтелектуальному розвитку молоді значною мірою сприяє й діяльність таких закладів клубного типу, як: «Клуб комп’ютерної техніки», «Біологічний клуб», «Клуб студентів-фізиків», «Клуб біохіміків», клуб ремесел «Зроби сам», «Клуб банкових і фінансових справ».

На думку багатьох зарубіжних науковців інтерактивного мистецтва (Вгепёа Laurel, Jaron Lanier, Domna Haraway), революційні наслідки в соціально-культурній сфері (насамперед, в дозвіллі) має розробка системи віртуальної реальності, створення «кібернетичного простору», що дозволяє реалізувати «фантастичні» форми людського самовираження, змінювати систему відносин «людина-комп'ютер», проникати, завдяки електронному екрану, в «глибокий, складний і тактильний» кіберпростір; домінувати не лише в зовнішньому світі, але і в душі людини, в її свідомості. Клуб-кафе «Horseshol» (Сан-Франциско, США) рекламує і має зв’язок з технологією віртуальної реальності через комп’ютер, встановлений в алькові і горизонтально вмонтований у площину стола. Члени клубу, одягнені в спеціальний одяг (сорочки темного кольору, розмальовані фантастичними картинками), збираються довкола комп’ютера. Проблеми політики, культури, екології, філософії, літератури, науки обговорюються відвідувачами через комп’ютер з іншими абонентами зв’язку.

Великого поширення у Західній Європі та США набув скаутизм (від англ. слова «Scout», що означає «розвідник»), який виник на початку ХХ ст. у Англії і об'єднує дітей та підлітків віком від 8 до 18 років. Засновником скаутських об'єднань вважається англійський полковник Р. Баден-Пауелл. Держава надає об'єднанню спорядження, місця для організації таборів тощо. Патронесою Асоціації англійських бойскаутів є королева, почесними членами багатьох скаутських організацій — президенти зарубіжних країн.

Мета бойскаутської організації — розвиток необхідних рис характеру, стійких громадянських принципів — досягається послідовно у три етапи через секції «Скаути-новачки», «Скаутихлопчаки» та «Скаути-дослідники». Їх програми надають особливого значення розумовому та фізичному розвитку, професійному зростанню.

Список літератури

Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах Навчальний посібник. К.: Кондор, 2005. 408 c. С. 161−189.

• 1. Christopher R. Edginton, Ph. D. and Lezli J. Luneckas. Creating Magic at Camp Adventure // Parks and recreation. 1993. № 10.
• 2. Couchman R. The Family one Rotarian’s Perspective // The Rotarian. 1995. № 9.
• 3. Das Institut fur Freizeitwirtschaft uber Freizeitsport im Jahr 2000 // Automaten Markt. 1996. Juni.
• 4. Обучение социальной работе: преемственность и инновации: Пер. с англ. М.: Аспект Пресс, 1996.