Марина Цветаєва

Творчість Марини Цвєтаєвої - видатне і самобутнє явище всієї російської літератури. Вона принесла в російську поезію небувалу доти глибину й виразності ліризму. Завдяки йому, російська поезія отримала нове направлення у саморозкритті жіночої душі з її трагічними протиріччями. Марія Цвєтаєва народилася Москві 26 вересня 1892 року. Від самого дитинства Марина жило світі героїв прочитаних нею книжок на життя ж юна Цвєтаєва була диковата і зухвала, зарозуміла і конфліктна. Для неї характерно відчуття єдності життя і. Ліричний героїня Цвєтаєвої повністю відбиває відчуття провини та переживання самої Марини, оскільки поетеса спочатку принципово поставила знак рівності між собою і своєю ліричної героїнею. Виходячи з цього вірші Цвєтаєвої дуже особистісні. Цвєтаєва завжди вважала, що у своїй творчості може бути індивідуальний. На цьому принцип: бути лише самої собою, нічого не залежати ні від часу, ні від простору. У цьому роботі 3 глави: Перша глава «Марія Цвєтаєва — великий романтик серебреного століття». Тут висвітлюється автобіографія, основні лейтмотиви творчості полягає і життєві принципи поетеси. Другий розділ «Особливості раннього творчості Марини Цвєтаєвої». У цьому главі викладаються суть своєрідності тим гаслам і кошти їх втілення у збірниках «Вечірній альбом» і «Чарівний ліхтар». Розглядаються риси й відмінності цих збірок. Третя глава «Значення ранньої лірики Цвєтаєвої». У ньому розглядається значення ранніх збірок у формуванні головною риси творчості Цвєтаєвої. Мета цієї роботи у тому, аби роздивитися докладніше основні аспекти раннього творчості Марини Цвєтаєвої з прикладу «Вечірній альбом» і «Чарівної фонарь».

Марія Цвєтаєва початку писати з 6-ї років. У 1910 року таємно від моєї родини, заплативши за печатанье 500 примірників, за місяць тримала до рук книжку «Вечірній альбом». З схвальною критикою цієї книжки виступили М. Волошин і М Гумільов. А Брюсов застеріг її про небезпеку впасти в «домашность» і розміняти свої теми на «милі дрібниці». У збірнику вірші Цвєтаєвої ще незрілі, але вже настав з’являється образ ліричної героїні: Молода дівчина, яка мріє про любові. Деякі вірші, наприклад «Молитва» (26 вересня 1908 г.), віщували велике майбутнє поетові. У «Вечірньому альбомі» поруч із дитячими враженнями і спогадами увічнена не дитяча сила. Критики відзначають хорошу школу вірша, музикальність і вишуканість першого збірника. І тут вимальовується інтонація головного конфлікту її любовної поезії: конфлікту між «небом і засипали землею», між пристрасті і ідеальної любовью.

У 1912 року виходить друга збірка «Чарівний ліхтар». Цвєтаєва вже добре знає собі ціну як поетові, вона — пожежа розгориться, адже іскра кинуто, і біг вже заданий. У «Чарівному ліхтарі» багато замальовок сімейного побуту, нариси милих осіб, мами, сестри, присвячено кілька віршів Москві. Але це книжка змушує Цвєтаєву розпочати пошук нового поетичного «я», бо немає нових тим, вірш тягнеться і обривається, говорив Гумилев.

Основне подібність двох перших збірок Марини Цвєтаєвої залежить від тому, що об'єднує «дитячість»; дитяча закоханість, безпосередність, бездумне милування життям. Але, тим щонайменше, вірші з другого збірника менш подражательны, на тлі пристрасть поетеси до приреченій героїзму проступає іронічне ставлення до побуті. У перших збірниках формується основне життєве кредо Марини Цвєтаєвої: бути самим собою. Марія Цвєтаєва — поет, якого сплутаєш ні з однією іншим, її вірші мають особливим розспівом, ритмом і інтонацією. Підкуповує чіткість, конкретність і завершеність її стихов.

Вважаю, що ранні збірники «Вечірній альбом» і «Чарівний ліхтар» заявила про Цвєтаєвої, як і справу найяскравіший романтиці, спрямованим у майбутнє, прагнучому нового і світлого у світі, який приймає світу побуту, сірості й вогкості. І це її головна риса буде цього особливістю протягом усього творчества.