Михайло Жванецький

Вісім годин тридцять хвилин. Поговорімо. Ви хочете смеяться.

Вас дратують всякі затягування і йдуть міркування. Я хочу поговорити. Мы.

рідко збираємося такий компанією — повинні поговорити багато що. Про те, что.

скоро весна. Про те, якими гарними може бути наше жіноцтво, якщо захотят.

і пройдуться в обличчя різними пальчиками і карандашиками. Поговорити о.

батьків дітей. Щасливі вони, батьки нащих дітей, діти наших.

батьків, брати наших сестер?

Я дуже хочу поговорити про нашу землі, про те, хто пам’ятає війну. Я помню.

погано. Мені сім років. Ешелон. Бомбування. Ми з мамою біжимо в полі и.

укриваємося лопухами. Евакуація. Макуху у роті… Так, може бути, этого.

більше. Можливо, це було востаннє. Може бути, танки.

бачитимемо лише з парадах. Решта є. Решта буде. Надо.

лише жити повільно й довго. Треба тільки дуже не кривдити друг друга.

Я живу в ленінграді. Погода погана, так люди хороші. Варто женщина.

цілий день прилавком чи лотком на морозі, і нас багато, а кто-то.

вперся, а й у когось удома хворий, а комусь просто важко, тому что.

в нього прострелено бік. Спробуємо не кривдити друг друга. Іде в поход.

атомний криголам «арктика », будують у тайзі дороги, тягнуть газ пустелі под.

чарджоу. Добре роблять, коли роблять, залишається нам не кривдити друг друга.

Звісно хочу багато чого. Я дуже хочу, аби не підписували увольнение,.

щоб засмутився місцевком, дізнавшись, що ви йдіть. Щоб не захотел.

міськвиконком вашого переїзду інший місто. Щоб через вашої болезни.

бігала заклопотано як дружина. Це місто складається з нас, давайте же.

щось добре робити друг для друга.

Я багато чого хочу. Я дуже хочу переважають у всіх трамваях таких ж осіб, як в этом.

залі. Я хочу всіх зустрічних чемних і тверезих, а локотьсоседа.

відчувати лише у біді. Скільки нових будинків — цілий місто. «Дамо тепло.

на нові вдома " , — кажуть будівельники. Вийшов у хорошому настрої, погладил.

хлопчиська, сказав сусідці, як сьогодні хороша, пожартував про щось с.

бабками лаві - ось і зробив тепло у новий дом.

На ленінграді повітря стало прозорий. На ленінграді блакитне небо и.

комісія перевіряє тротуари. У ленінграді очі стали чистими і кожа.

ніжної навпомацки. У ленінграді плюс п’ять. Вважатимемо, що це тепло. В.

ленінграді весна.

Посидим.

Підіть перед ввечері в міської сад. Там біля веранди есть.

лава. На лаві ви не побачите людини у чорному пальто. Це я. Я там.

сиджу до максимально восьми. Потім мене бачити в закуті біля кафе і що йде к.

бульвару.

Добре зі мною говорити між шістьма і вечора. Краще всього о.

видах на врожай, про літературу, про знайомих. Про жінок зі мною можно.

говорити завжди. Причому, якщо ця людина, тобто я, буде оглядываться.

на проходять красунь, не ображайтеся і не перебивайте. Це лишнее.

підтвердження мого інтересу до цієї проблеме.

І це про ремонт зі мною краще спілкуватися з ранку, після сніданку, когда.

зробив у благодушності і трохи исказившиеся рис чи зіпсують загального приятного.

выражения.

Найкраще зі мною тлумачити про смачною та здоровою їжі, про поведении.

у побуті, про перебування сонцем. Добре марную до розмови про моральных.

традиції, про подружньої вірності, про тривалості вірності і недлительности.

неверности.

Не стосуйтеся побуту, обслуговування: Це мене дратує, я начинаю.

хворіти. Не стосуйтеся громадського харчування в деяких аспектах: Я.

возбуждаюсь, нервуюся, плутано кажу, зі мною стає неприятно.

Якщо ви і зачепите, навіть випадково, тему телефонізації, канализации,.

урбанізації, у деяких аспектах, я на вас вироблю дуже скверное.

враження. Ви з жахом побачите лютого, брызжущего слиною человека,.

який так важко може заспокоїтися, тримається за серце, бігає вдоль.

паркана, і, звісно, ніякі посилання на про «ективные причини не могут.

змінити вкрай неприємного особистого враження. Відразу змінюйте разговор.

Переводьте його за квіти, літо, жінок. Я знову почну озиратися, что.

підтвердить моє заспокоєння, я вибачуся і цим довго дивитися вслед.

Дивіться теж — це про «единяет.

Якщо ви і запросіть мене розмовляє весілля чи дня народження, ви немедленно.

отримаєте задоволення, бачачи польщенного людини. І тоді про аваріях и.

епідеміях не потрібно, не повторюйте обших помилок, бо я могу.

перервати розмова, відійти і залягти вдома, і вже про весіллі не може бути и.

речи.

До лавки, де сиджу, добре підходити з транзисторным приемником.

під веселу музику і на зведення погоди. Виберіть сонячного дня і подходите.

Яка чудесна погода слід за всьому узбережжі кавказу! Хвиль немає, и.

вітер відсутня, землетрусу втихли, смерч розкрутився в обратную.

інший бік і пропав, червона шапочка врятовано, наш літак перекрив все.

рекорди і тихо опустився. Я перестав морщити лоб, векимои.

опустилися. «Щастя моє я знайшов у нашої дружбі з тобою… ». Говорите,.

кажете і співайте мені одночасно, і що ви насолоджуватися виглядом доброго.

і разглаженного людини… «Стомлене сонце ніжно з морем прощалось…

Тай-ра-римта-ра-тайрам… Що немає любові… " .

Перед ввечері у міському саду ви не побачите людини у чорному пальто.

Оце. Подумайте, що зі мною говорити, якщо хочете, щоб произвел.

на вас хороше впечатление…

Портрет.

Про себе можу гарантувати. Я будь-коли буду високим. І красивым.

І струнким. Мене будь-коли полюбить мішель мерсьє. І на молоді роки я не.

житиму серед париже.

Я говорити через перекладача, сидіти за штурвалом і дышать.

кислородом.

До думки нічого очікувати прислухатися довше людини. Так и.

ця одна починає мати свое.

Я напевно керуватиму великим симфонічним оркестром радио.

і програм телебачення. І фільм не поставлю. Не одержу у каннах. Нічого не.

одержу в смокінгу, в прожекторах в каннах. Часу вже не вистачить… Не.

успею.

Ніколи не жінкою. А цікаво, що вони чувствуют?

При моїй появі хто б встанет…

Шоколад у ліжко можу собі подати. Але доведеться стати, одеться,.

приготувати. До того ж роздягнутися, лягти й запропонувати випити. Мало який цього пойдет.

Не візьму сім метрів завдовжки… Просто — не візьму. Ну, просто не.

розбіжуся. Ну, навіть якщо розбіжусь. Це означає, тому що не.

відірвуся… Справи… Заботы…

І це особняку на набережній вже будь-коли з’явлюся. Я ще могу.

з’явитися біля нього. Проти нього. Однак у ньому?! Так ж і інше… Даже.

простий крейсер під моїм командуванням не ввійде у нейтральні води… Из.

наших вийде. І з мої полотна ні сплачувати шалені гроші. Вже нет.

времени!

І тому від моїх реплік не влупить цирк і розплачеться зал. І не заржет.

кінь під мною… Тільки попереду мене. І не розквітне щось. І не.

запахне чимось. Не скаже дівчинка: «Я люблю тебе » .

Не запитає мама: «Що ти від їв сьогодні, моє хлоп’я? «.

Зате… Зате я скажу тепер синові: «Хлопець, я пережив все. Я.

стане цим правилом і стане тим. Я передам тобі свій досвід " .

Недільний день.

Ранок країни. Недільний. Ще прохолодне. Потягнулася в гори молодая.

інтелігенція. Потягнулися до ларьку люди середнього покоління. Дітлахи с.

мамашками потягнулися на святкові ранки лялькових театрів. Кількість потягнулися за.

села в зелені росисті поля. Потягнулися в своїх ліжках актеры,.

акторки, митці й інші люди трудовий богеми і продовжували сладко.

спать.

А день вставав і світлішав, і птиці співали голосніше, й пил пішла кверху,.

і промені обпікали, і захотілося до води, до великої воді, і це, звісивши голову с.

дивана, прислухався й почав вдягатися, позіхаючи і подпрыгивая.

Вмився теплуватої водою під краном. Дістав з холодильника помидоры,.

цибулю, салат, яйця, ковбасу, сметану. Зняв з цвяха товсту дошку. Вимив все.

суто і почав готувати собі завтрак.

Помідори різав частин на шість і складав гіркою в кришталеву вазу.

Нарізав перцю червоного м’ясистого, нашинковал цибулі ріпчастої, нашинковал.

салату, нашинковал капусту, нашинковал моркви, нарізав огірочків мелко,.

склав всі у вазу поверх помідор. Рясно посолив. Залив все це постным.

олією. Закропив оцтом. Трохи додав майонезові і почав перемешивать.

дерев’яної ложкою. І ще. Знизу піддягав і вверх.Поливалсоком.

утвореними і - ще знизу і вверх.

Чайник почав басити і двигтіти. Потім взяв кольцоколбасы.

селянської, домашньої, яка надає часником. Відрізав від нього грамів сто.

п’ятдесят, нарізав кружечками і розпечену сковорідку. Жир в колбасе.

був, він почав плавитися, і зашкворчала, застріляла ковбаса. Чайник.

засвистів і пустив постійний сильний пар. Тоді я дістав другой,.

порцеляновий, в червоних квітах, пузатий, і обдав його кипяточком изнутри,.

щоб прийняв добре. А туди дві щепоточки чайку нарізаного, подсушенного.

і залив цю гірку окропом на дві чверті. Поставив пузатенького на.

чайник, і він у нього знизу почав парком підпускати… А ковбаска, колбаска.

вже згортатися пішла. Я її яйцем згори. Ножем по шкаралупі - і на.

ковбаску. Три штуки вбив і маленький вогник перевел.

На кришталевою вазі вже й салатик соком виходить під олією, уксусом.

і майонезом. Подумав що й сметанки їдальню ложку згори для м’якості. И.

знову дерев’яної ложкою знизу і всі вгору, вгору. Потім пішов з кухни.

на веранду, несучи вазу в руках. А столик білий на веранді сяє под.

сонечком. Хоча на моє місце тінь від дерева падає. Тінь така кружевная,.

узорчатая.

Я тінь вазу з салатом поставив, повернувся на кухню, а в сковородке.

вже і глазунья. Згори прозора витанцьовує, і колбаскавней.

архіпелагом. І чайник… Чайник… Зняв пузатого і ще дві четверти.

кипяточку. І вже темно, і ароматно війнуло, і настаивается.

Знову поставив чайник. Пішов на веранду, поставив сковорідку на подставку.

Потім видобув з холодильника баночку, де з минулого року хранилась.

червона ікра. Від свіжого круглого білого хліба відрізав хрустку горбушку,.

став мазюкати її вершковим олією. Олія тверде з холодильника, хлеб.

гарячий, свіжий, тане це й мажеться ніяк не. Потім ікрою червоною толстым.

шаром намазал.

Сів. Поставив собі вазу. У ліву руку взяв хліб з ікрою, а в.

праву дерев’яну ложку і став є салат ложкою, захлинаючись від жадности.

і відкушуючи величезні шматки хліба із олією і икрой.

До того ж, безперервно є салат, став ложкою прямо з сковороды.

відрізати і поддевать пласти яєчні і кусень ковбаси і їв все вместе.

До того ж, не витираючи рота, зробив кухню, повернувся з величезної чашкой.

" 25 років Червоної армії «. І вже їв салат з яєчнею, закушуючи білим хлебом.

із червоною ікрою, запиваючи усе це гарячим солодким чаєм із величезної чашки.

А… А… І пляж не пішов. А лишився б вдома. Виженіть… Сидіти… Виженіть… За.

столом… Схрестивши… Виженіть… Ноги… Несила відігнати бджолу, кружившую.

над солодким ротом… Виженіть… Отойди.

То сидів… Потім пішов. Ходити важко: Живіт тисне. Став шире.

ставити ноги… Дошел-таки до поштового ящика. Естьгазеты.Одну.

переглянув, зрозумів, що в інших. А день жаркіше… Накрив посуду.

рушником, наділ на погруддя легку безрукавку, на поперек і ноги — тонкие.

білі штани, світлі носочки й жовті сандалії, на ніс — темні окуляри і пошел.

пішки до морю.

Назустріч бідони з пивом. Прикинув по бидонам, послав до ларьку. Минут.

після десяти отримую величезну кухоль. Відходжу в бік, щоб одному.

Сдуваю піну і п’ю, п’ю, п’ю. Вже не могу…

Відпочив. Йти важко. Вже полпервого. Присмажує. На голові шляпа.

солом’яне. У руках кульок з закускою і подстилкой.

Блиснуло. Узенько. Ще йду. Ширеблеснуло. Иужеблестит,.

переливається. Звук пішов. Крики пляжні, голоси: «Мама, мама… «» Гриша,.

гриша. «» Увага. Громадяни відпочивальники… «А всередині пиво, салат… Фу…

Ноги стали в піску потопати. Зняв сандалії, зняв шкарпетки. Пісок как.

сковорода. А… Закопався глибше. Про. Прохлада.Занялтопчан.Сел.

Роздягаюся. Склав все акуратно. Палить. Терплю. Сонце очі заливает.

потім. Терплю, щоб потім щастя. Повільно, обпікаючи, чимчикую до воде.

А вода, сіра від теплоти, лунко шелестить і накочується. Не стерпев,.

з виттям, стрибками, в поту кидаюся… Ні. Саме там не пірнеш. Там мелко.

Біжиш в бризках. Скачеш. Шукаєш, де глибше. Народ отворачивается,.

каже: «Тю ». Ти ж вже пливеш… Холодно. Ще вперед. Набрався повітря и.

ліг тихо. Обличчям. Очі відкриті. Зелене. Тінь моя, як від вертолета.

Погойдує. Рыбки-перышки сковзнули взводом. А-а-ах. Вдихнув. Снова.

дивлюся. Там нічого. Пісок і моя. А-а-ах. Знову повітря і поплив назад.

І коли виходиш, то, незважаючи на пиво і салат і сорок лет,.

виростаєш із води струнким, міцним, вологим. Ой, сам б себе цілував в.

ці груди і плечи.

Ні, не дивляться. І чорт із ними. Ай, пісок, оце. Бігом до топчанчику.

І животом вгору. І затих.

Знову можна почути голоси: «І мати, і гриша, й україномовні громадяни відпочивальники «» а я.

тузом пік ". «Він в мене погано їсть » … Звуки почали йти. Пропадать…

— Ви згоріли, молодий человек.

А? Що?.. Виженіть. Біло у власних очах. Побіг до води. І, розпечений, красный,.

розплавлений, сичачи, став осідати в прохолодну сірувату воду. Прокинувся и.

поплыл.

Яке задоволення поїсти на пляжі. Помідори я умочав в сіль. К.

скибочці хліба пальцем притискав котлетку, а запивав квасом з бутылки,.

щоправда теплим, нічого. Помідори в сіль. Шматочок хліба з котлеткой,.

молодий цибулька в сіль і квас безпосередньо з бутылки.

Яке мука вдягатися на пляжі. Натягувати шкарпетки на пісочний ноги.

А пісок хрумтить, і струшується, і це відчувається. Загалом — ой.

Йшов додому. Вже прохладней. Сонце сідає кудись в санаторії. На.

дачах застеляють столи білими скатертинами, і жінки бігають з фанерных.

кухонь до кранів торчащим. А з кранів йде вода. Діти поливають квіти из.

шлангів. Собаки сидять у хвірток і стежать за перехожими. Повні трамваи.

потягнулись у місто. З гір пішла молода інтелігенція. Черги від киосков.

розійшлися. Кількість повернулися на села. І повільно темніє недільний день.

омолодеть!

Хочете помолодіти?.. Хто не хоче, може вийти, решта будут.

слухати мій проект. Щоб помолодіти, треба зробити таке. Потрібно не.

знати, скільки кому років. А зробити це просто: Годинник і календарі у.

населення відібрати, скласти всю це в купу на набережній. Нехай куча.

тікає й дзвонить, коли йому випадуть її терміни, а самим розійтися. Кому.

цікаво, нехай біля купи стоїть, зазначає. А ми без термінів, без времени,.

без днів народження, даруйте. Бо нічого сумнішої днів народження, и.

річниць весіль, й років роботи з одному месте.

Тож ми без старості опинимося… Хто скаже: «Їй двадцять, йому сорок? «.

Хто вважав? Хто знає, скільки їй?.. Не дізнаєшся — губи м’які, і все.

Живемо по сонцю. Усі цвіте, і зеленіє, і жовтіє, і опадає, і ждет.

сонця. Птахи заспівали, отже, ранок. Посутеніло, отже, вечір. І никакой.

штурмовщины в кінці року, тому що невідомо. І свято не по.

календареві, а, по настрою. Коли весна чи, навпаки, вродлива зимняя.

ніч, ми бачимо висипали усе й танцуем…

Нині ж… Чуєте — «зараз »? Я прокидаюся, з мене годинник. Сажусь,.

переді мною годинник. У метро, надворі, телефоном, телевізору і на руке.

небьющаяся наволоч з календарем. Обтикивают зі всіх сторін. Напоминают,.

скільки минуло, щоб відніманням визначити, скільки залишилося: Час, два,.

тиждень, місяць. Тік-так, тік-так. Голюся, голюся щоранку, все частіше и.

частіше! Озирнувся — субота, субота. Миготять вівторки, какспицы.

Понеділок — субота, понеділок — субота! Жити когда?..

Не треба безсмертя. Нехай помру, якщо цього неможливо. Але нельзя.

так швидко. Щойно було четверо — вже вісім. Я тільки тепер її цілував, и.

вона потягнулася у вікна, просвічена, — Боже, яка струнка! А вона вже с.

дитиною, і моїм, й у плащі, і розповніла. І я лисий, і товстий, и.

боки, і дзеркало серджуся… Щойно пірнав тимчасово і на відстань ;

зараз лежу полвоскресенья й газети виписую дедалі більше. І це на рік! В.

дитинстві здавалося, візьмеш ложечку варення — у банку стільки ж. Дурниці! В.

банку менше стає. Вже ложкою на дні шкрябаешь…

І що дратує, то це дерева. Те зелені, то жовті. І стоять, и.

все. Маленький папуга — міцний тип. Гоголя пам’ятає і пам’ятати будет.

Не можна нам буде настільки швидким. Не мені було прикро ще й вас це не засмучував. Але жить.

люблю, тому й хочется…

Початкова образование.

Перший день учбового року. У дворі одній зі шкіл нестрункими рядами.

стоять випускники дитсадка. Нинішні первоклассники.

Директор: Дорогі товариші діти. Сьогодні первоесентября.Вы.

вступаєте до першого класу. Вам всім буде до сім, всім. Дозвольте мені в этот.

знаменного дня, знаменний годину, знаменний роки від імені педо.

і вспомосостава вітати вас, а вашій особі і особі ваших родителей.

від імені викладачів, від мого обличчя і осіб наших співробітників — новое.

покоління, вступающее до, до таких класів школи нашої середньої, вашої жизни.

всієї отныне.

Вам всім… Усім по сім років. І зрозумієте, з яким хвилюванням мы.

планували підготовку, організацію і проведення учебногопроцесса.

Упорядкування методичних планів і посібників, переробку первоисточников.

класиків, переробку навчального матеріалу для легкої засвоюваності вашими.

молодими організмами сил. Підніміть дівчинку. Де мама? Заспокойте ребенка.

Дорогі першокласники. Ваш невтомний, завзятий працю лише тогда.

снискает очевидно: він повинен здобути, снискивать, якщо з повної отдачей,.

з беззавітної працездатністю, з тим потягом знань, так характерно.

і… Ным найкращим представникам нашої інтелігенції… Що з мальчиком?..

Ну переміните йому штанишки.

Дорогі першокласники. Дозвольте надати слово нашим шефам по.

комплексному виробничо-технічному навчання заводу імені нептуна,.

від чийого імені головного інженера інженер старшого техвідділу. У нас в.

гостях інженер. Зустрінемо, діти, його сьогодні. Внимание.

Інженер: Дорогі товариші першокласники. Дозвольте мені від імені Ілліча та по.

поручениюзаводоуправления, техническогоотдела, отделаглавного.

технолога, обчислювального центру, завкому, а в вашемлицевсему.

поколінню, що бере життя, полум’яний привіт. Перед обличчям новых.

досягнень від імені колективу з новими роком вас. З новим учебным.

годом.

Дорогі першокласники. Ви ж тільки-но успішно закінчили дитячий сад.

і використовуєте отримані навички. Ви вступив у подальше, де вам будут.

прищеплювати все. Нічого-нічого. Хай їх і виведуть. Я быстро…

Дорогі першокласники. Колектив нашегозавода-нептунапросил.

передати вам, що він у своє чергу вирішив взяти на себе дополнительные.

зобов’язання. Наш техвідділ, зокрема, вирішила цьому року довести до.

промислової серії досвідчений образецагломератно-дробильногоаппарата.

нкезе-18-бис з педаллю, довівши продуктивність до 18 тонн горячего.

агломерату швидкого схоплювання за годину, тихіше, діти, це цікаво, при.

витраті електроенергії 15 КВт на розрахункову одиницю ваги, яку мы.

приймаємо, тсс, це дуже цікаво, діти, рівної 1 кг на единицу.

потужності, що, загалом відповідає техусловиям ту-54/49 від 25/5−57 года.

снх дпу від 18 січня за собівартістю 16 коп. За тонну, що вони на 0,5%.

нижче узятих нами за рік, коли ще гріли пересыщенным паром.

Цікавий лист написав комірник нашого заводу перциляев. Он.

просив передати маленьким хлопчикам і дівчаткам, що зобов’язується за счет.

вмілої видачі і власних рацпропозицій з «заощаджувати горюче-смазочных,.

обтиральних, шпалопропиточных сталепрокатных і лікеро-горілчаних материалов.

у сумі 8050 фунтів стерлінгів. Ми зобов’язуємося як і… Які ж так…

Як… Організувати вантажно-розвантажувальні дні, щоб обеспечить.

мінімум простою… Зараз, зараз, це цікаво. Ми доведемо коэффициент.

використання виробничих площ… Не треба кричати. Я говорю,.

доведемо. Вони ревуть… Вони зривають виступ… У мене тут є трьох слів. И.

ще наш старший економіст і всі. Кого до лікарні?.. Самого маленького?.. С.

мамою?.. Я відчуваю, до аудиторії падає інтерес. Так змінюйте штанишки.

Втирайте їм ніжки. Перерыв.

Кочегаров.

Кабінет директора школи. Директор переглядає журнал.

Директор. — Ольгу ивановну.

Входить молода учительница.

— Ольга іванівно, в мене в руках журнал. Знову двійка, і опять.

кочегаров.

Вчителька. — Хіба можу з ним зробити, сергій михайловичі? Он.

идиот.

Д. — Ідіот? Спеціальна комиссияпроверялаегоспособности.

Повноцінний, як ви вже і я.

У. — Але в мене сил з нею боротися. Слово честі. Він сам ничего.

не знає. Підбиває інших. Вчора з нею пішло двадцять людина. У зоопарк.

Дражнити білого ведмедя. Один впав у басейн. Добре, що ведмідь спав. Я.

з нею не можу работать.

Д. — Не розмова, ольга іванівно. Виключити його нам ніхто не.

даст.

У. — От і не можу з нею… Такий собі тип.

Д. — Батьків вызывали?

У. — Вони північ від, відпочивають на півдні. Я викликала старшего.

брата. Можливо, придет.

Д. — Можливо. Не то, можливо. Не розмова. Педагог не может.

взяти до рук хлопчиська. Йдіть, покличте сюди кочегарова.

Голос кочегарова (з-за дверей). — Я здесь.

З’являється маленький злющий кочегарів. Вчителька виходить. Директор

проходжується по кабінету, поглядаючи на кочегарова, постукує по.

столу. Кочегаров теж постукує по столу.

Д. (Дратується). — Так. Кочегаров. Так. Стій прямо. Не кривляйся.

Довго ми з тобою будемо мучитися? Як ти думаешь?

До. — Год.

Д. — Ти — тридцять сьомого. Так… (Постукує по столу.).

Кочегаров теж постукує по столу.

Д. — Ну, давай по-хорошому. (Сідає на стул.).

До. — Давайте.

Д. — Ти чому підірвав прилад «сполучені судини » ?

До. — Я большє нє буду.

Д. — Вже однаково. Іншого приладу нет.

До. — Ну, ладно.

Д. — Навіщо ти намазав шкільну дошку стеарином?

До. — Щоб крейди немає писал.

Д. — Розумію. Ти що, одні дурні колом. Навіщо, щоб крейда не.

писал?

До. — А нехай не пишет.

Д. — Чому, щоб не писал?

До. — Ні. Але що він ні писать?

До. — А нехай не пишет.

Д. — Так… Але почему?

До. — А так.

Д. — «Однак » … Навіщо ти викладачеві фізики самуилу яковичу воды.

налив на стул?

До. — Я говорив, що він у теплом білизну, проте говорили — нет.

Д. — Але вона повинна лише до кінця уроку почувствовал.

До. — Значит…

Д. — Ось. Пожайлуста. Варить в тебе башка, кочегарів. Ти ж виртуозные.

гидоти придумуєш. Чому не можу підвестися зі стільця?. Чому я — не могу.

піднятися, кочегаров?.

Кочегаров улыбается.

Сьогодні ж открепи. Я тобі… О, це цвях… Мда… Ганьбиш школу.

І. І ольгу ивановну.

Кочегаров вабить пальцем директори та щось шепоче йому на ухо.

Ти з глузду з'їхав. В неї сім'я есть.

До. — Я вам кажу… (Шепчет.).

Д. — Я тобі… (Шепоче.) Зрозумів? У колонію отдадим.

До. — Ну да.

Д. — Сидіти будеш у в’язниці. Термін отхватишь двадцять п’ять лет.

До. — Ну да.

Д. — Хліб і воду будеш лакать.

До. — Так ну!

Д. — На холодній підлозі спать.

До. — Ну да.

Д. — Криси кругом.

До. — Так ну!

Д. — Усі. Досить. Ти чому — два — по геометрії?. —. Чому — два.

по геометрии?..

До. — Він мене запитувала тупий кут, а сама тупий не задавала.

Д. — Не задавала?

До. — Не задавала.

Д. — Усі. Вийди. Позови ольгу ивановну.

Кочегаров виходить, входить учительница.

Д. — Ольга іванівна, що ви, не ставили, не бажаючи спрашиваете?

У. — Як можна не задавала? Задавала. (Схоже слезинку.).

Д. — Припиніть. Покличте кочегарова.

Вчителька виходить, входить кочегаров.

Ти, кочегарів дурня не валяй. Вона каже, задавала.

До. — Задавала? Чому ж в моїй щоденнику не записано?

Д. — Вийди. Позови.

Кочегаров виходить, входить учительница.

Ольга іванівна. Хлопчик каже, що ви задавали.

У. — Задавала. Що й казати я, зовсім уже?..

Д. — Слухайте, моя дорога, ставили, не ставили — це ваш справа. Он.

вас попереджав, що ні знает?

У. — Да.

Д. — А ви його спросили?

У. — Хіба я годинами могла зробити — весь клас прямо мені смотрел.

Д. — І йому — два?

У. — Хіба я годинами могла сделать?

Д. — На три не міг натянуть?

У. — Я совість якась друкована є… Тож за що йому три, за что?

Д. — Батьків вызывали?

У. — Старший брат пришел.

Д. — Кличте всіх сюда.

Вчителька виходить, входять кочегарів та її старший брат.

Б. — Здрастуйте. Знову цей тип щось накоїв. (Б'є кочегарова.

по шее.).

До. — А-а.

Б. — Тихо… Як і нього академуспеваемость?

Д. — Жахливо. По геометрії одні двійки. По физике.

Б. — Зрозуміло. Якби сюда…

До. — Убегу.

Б. — Нікуди не втечеш. Будеш вчитися. Будеш інженером, болван.

(Б'є кочегарова по шее.).

До. — А-а.

Д. — не треба так. Він хлопчик недурний. Ось ви й ольга іванівно говори.

т…

Б. — Це ольга ивановна?

Д. — Да.

Б. — Так… (Кочегарову.) Три рубля віддай. Хто сказав, що ольге.

іванівні на вінок?. А ну — трешку.

Д. — Зачекайте… Щойно він, на вінок ви взяв?.. Ти взял?

Б. — Двічі брав, гад. Один раз ользі іванівні, інший раз…

(Дивиться на директора.) Віддай шість рублів. Хто сказав, лише директора… От.

тифу… А?

Д. — Выйдите.

Брати виходять. Через двері крик: «А. «.

Він дуже вб'є. Треба забрати кочегарова. Кочегаров!

Входить кочегарів. Крік з-за дверей продолжается.

Ну, давай по-хорошому. Ти гарний, нормальний мальчик.

Кочегаров кивает.

Можливо, ти хочеш убежать?

Кочегаров схлипує і негативно хитає головой.

Хочеш все-таки учиться?

Кочегаров кивает.

І саме в школі? Може, ти втечеш?.. Я тобі помогу.

Кочегаров негативно хитає головой.

Ну, давай двійку виправляти. Скільки двічі два?

До. — Четыре.

Д. — Розумниця. Можеш, коли хочеш. Тепер геометрія. Запитуйте его,.

ольга ивановна.

У. — (Схлипуючи.) Чому дорівнює квадрат гіпотенузи? (Після паузы).

шурик, синку, подумай, сосредоточься.

Д. — (Шепоче.) Сумі квадратов.

До. — Сумі квадратов.

Д. — Правильно. Досить. Три.

До. — Четыре.

Д. — Що ви їм ставили на завтра?

У. — Бісектрису угла.

Д. — Шурик, вивчи завтрашній урок. Мені. Оце тебе прошу. Для.

мене особисто. Ні кому. Для меня.

До. — Я вивчу, а вона запитає. Я вже так було. Вона вже так.

делала.

Д. — Спитає, запитає. Запам’ятай, кочегарів, одержиш ще одну двойку.

исключу, і у яку школу візьмуть. Иди.

Кочегаров выходит.

А ви, ольга іванівно, поставите ще одне двійку — звільню, і в какую.

школу… Ви це знаєте… Идите.

Вчителька выходит.

(Сідає на стілець. Під нею Щось взрывается.).

Кочегарроф.

День.

Прокидаюся і встаю.

Встану і умываюсь.

Умиваюся і ем.

Єм і бегу.

Вдаюся і сажусь.

Дзинь.

Сиджу і пишу.

Пишу і голодаю.

Голодую і пишу.

Дзинь.

Встану і бегу.

Вдаюся і сажусь.

Сиджу і глотаю.

Вибігаю і бегу.

Дзинь.

Сиджу і пишу.

Пишу і зеваю.

Позіхаю і пишу.

Пишу і могу.

Дзинь.

Встану і бегу.

Вдаюся і включаю.

Вмикаю і смотрю.

Дивлюся й засыпаю.

Засинаю і ложусь.

Лежу і сплю.

Дзинь.

Прокидаюся і встаю.

Встану і умываюсь.

Умиваюся і бегу.

Вдаюся і сажусь.

Дзинь.

Сиджу і пишу…

Пишу і голодаю…

Голодую і пишу…

Дзинь…

Везучий і невезучий.

— Рассказывай.

— Що рассказывать?

— Як і тебе дела?

— Та таке, неважно…

— Невже? Ти робота интересная?

— Та ні, не очень…

— Я интересная.

— Да?

— Ти старший?

— Ні, я младший.

— Я главный.

— Да?

— Як у тобі относятся?

— Где?

— На работе.

— І як ставляться?.. Ніяк не относятся.

— До мене чудово. Тебе уважают?

— А чорт фіг його знає?.. Хто как.

— Мене поважають. Багато получаешь?

— Щось близько сотні пятидесяти.

— Я чотириста і прогрессивку.

— Да?

— Ти дружина какая?

— Яка?.. Обыкновенная.

— Я прекрасна. Чудовий друг, відмінний товариш, мати моих.

детей.

— Я теж мати моїх детей.

— Скільки в тебя?

— Одно,.

— в мене чотири. Воно в тебе тоді играет?

— Після чого він грає? Щось я — не помічав, щоб він на чем-то.

— Я молодші на скрипках, старші на роялях, концерти по вечерам.

Музика. Скрипки. Роялі. Приймач. Телевизор.

— Я теж бачив в однієї японський транзистор. Добре берет.

— Ти ніж захоплюєшся після работы?

— За катькой захоплююся до садочка, потім захоплююся по магазинам.

— Де ти був за границей?

— Де мав можливість бути? Одного разу я… Внутри.

— Фільми аматорські снимаешь?

— Фільми? Які фільми?.. То мені фільмів бракувало. А квартира у.

тебе есть?

— Як можна, четырехкомнатная.

— Я щось ніяк… Те там насварюся, то там…

— Навіщо ти лаєшся? Дадуть квартиру, потім ругайся.

— Узагалі-то да.

— Яка човен у тебя?

— Лодка?.. Із тещею лише у комнате.

— Я човен есть.

— Вони мене запевнили, почекай, підвищать зарплату і выскажешься. Черт.

мене смикнув, не втримався. А ты?

— В мене усе добре. А чого ти младший?

— Слюсаря одного вдарив. Він щодня п’яний приходив. Кричав, хамил.

Не витримав я. Товариський суд… Ти такого бути не бывало?

— Що ти від, що! В мене усе хорошо.

— І випадків ніяких не бывало?

— Не-е.

— Ти будь-коли ляснув дверима, не поклав до столу заявление?

— Навіщо? Прекрасна робота. Хороші отношения.

— Ну, змінюється ситуація. Звільняють когось. Когось обижают.

— Да…

— Може, ти із дружиною одного разу сцепился?

— Прекрасна жінка, друг, товариш, мать…

— Слухай, а дівчинки на роботі, зараз вона такі боевые…

— Адже я женат.

— Знаю, знаю. Слухай, а ти коли-небудь позичав кому-нибудь?

— Ннет…

— Повінь, пожежа, у тебе был?

— Ннет…

— Може, можу чимось помочь?

— Чим же?

— Проводити тебя?

— Куди? Я поруч живу…

— Ну, йди, що робити. Гей, обережно, машина, машина.

— Це мій машина.

— Нещасний человек.

Куди толкать?

Залізнична станція. Маневрові шляху. Начальник — молодий парень.

— натискає кнопку селектора. Начальник. Семенов.

Бытовка залізничної станції. Широке вікно. Стіл. За столом сидят.

двоє, грають у доміно, п’ють кефір, заїдають батоном. Літній робочий ;

бригадир, молодий — його напарник.

Голос начальника. (З динаміка.) Семенов.

Бригадир. Слушаю.

Р. М. Де стоїть вагон?

Б. Посередині - між сіллю і сахаром.

Р. М. Потрібно його під цукор. Бери людей, семенов, і кати.

Б. Сделаем.

Напарник постає, надіває рукавицы.

Б. Ти куда?

Напарник. Тоді ж вагон…

Б. Сиди, зараз знову викликати будуть. Играй.

Щигля в динамике.

Р. М. Семенов. Ви самі ще не перекотили вагон під сахар?

Б. Вже… Перекатили.

Р. М. Тут обстановка змінилася, треба перекотити під сіль, простите.

Б. (Жуючи) це не є годиться. Не работа.

Р. М. Ну, громадяни, простите.

Б. Гаразд, ми пішли. (Напарнику) ходи.

Напарник постає, надіває рукавицы.

Б. Сиди. Дубль шість. Зараз отменят.

Р. М. Семенов?

Б. (Бадьоро) да-да.

Р. М. Це ж я. Здравствуйте.

Б. Так-так. І це я.

Р. М. Вибачте. Ви часом вагончик ще не перекотили під соль?

Може, не успели?

Б. Вже. Як наказано. Ось і перекатили.

Р. М. Зрозуміло… Велике спасибі. Вже не надо.Тутобстановка.

змінилася, треба її перекотити під са…

Б. Але то це вже знаєте что?..

М. Не работа.

Р. М. Я вас переконливо прошу… Ну, заради меня.

Б. Ну, якщо заради вас… Ми пойдем.

М. Я пішов. Дубль пусто.

Б. Я пішов (стукає кісточкою доміно). Тепер він придет.

За дверима шерех, схлипування: «Ой, ой, що мені соромно. «.

М. Царапается.

Б. Нехай войдет.

М. Заходьте, що вже там.

Входить начальник, знімає фуражку.

Нач-к. Ви уже?..

Б. Вже… (Дивиться на начальника) що, не надо?

Нач-к. (Опускає голову) мені сказали — я сказав. Мені не говорили,.

я не говорил.

Б. Перекатить?

Начальник кивает.

— Що, хлопчик — котити вагон туди-сюди? Ви з його руки посмотрите.

(Киває на напарника).

напарник показує руки — вони без будь-яких изменений.

— Куди? Під соль?

Начальник негативно хитає головой.

— Під сахар?

Начальник негативно хитає головой.

— А куда?

Нач-к. (Пошепки) посередині… Промеж.

Б. Вже стоит.

Нач-к. Як багато здогадалися. Вы-талант, великий талант.

Б. Ви в нас скільки работаете?

Нач-к. Месяц.

Б. Я — 15 лет.

У добу техники.

Ми у XXI століття техніки. Виходимо на міжнародних ринках. Машини у нас.

хороші, чудові, та їх треба рекламировать.

На заводі номер вісім дріб шість, вобщем, на одному з наших.

підприємств винахідник серафим михайловичі… Вобщем, один дивак изобрел.

машину при цьому… Загалом, не дурні сидят.

Цілий рік це працював над машиною, і вирішили машину в париж на выставку.

відправити. Щоправда, самого не пустили, у нього кому-точего-тоне.

сподобалося в рентгені, аналізи в нього не ті. Отож поїхав я, у мене в.

цьому плані не причепишся — все якісне і кількісне. І девчушка.

ще колгоспу поїхала, їй давно обіцяли у францію. Дівчатко саме еще.

щось в фізиці пам’ятала. А я сам, розумієш, почала втомлювати Лук’яненка… Усі это.

мотаєшся, ганяєшся, переварюєш ці процеси, усе це осваиваешь, так.

що вже елементарні закони починаєш подзабывать. Не то чтотам.

джоуля-ленца чи ома, а й архі… Цього… Меду вже конкретно собі у лицо.

не можеш. Отак. Але дядько я представницький, самі видите,.

чорна трійка, баретки, капелюх сидить, як у гвозде.

Перед від «ездом з винахідником переговорили: З’ясували там, какие.

заряди, які притягуються, які відтягуються… Ну, вобщем, сели,.

поїхали. Приїжджаємо, чую на платформі: «Пардон, пардон. «Що таке, уже.

париж? Ну, прибутку на павільйон, распаковались. Народові набігло безліч. Машина.

— загальний восторг.

я вже мова штовхнув і закінчив французькою. Ось і сказав: «Селяви «в.

сенсі - є що показати. Народ мені кричить: «Вмикайте ». Я вже через.

перекладача кажу: «Нам зрозуміло, громадяни французи, ваше нетерпение.

Я тільки тепер це сказал…

І тоді ми кудись щось воткнули.

Потім мене запитували: «Куди ти застромив, згадай давай. «.

Комісія приїхала з москви, мене запитувала «куди ти устромляв, ты.

можеш згадати? «Яке згадати, коли ще до мене взагалі два месяца.

не допускали, в мене стан було тяжелое.

Дівчатко, та міцнішим почастує виявилася, але вона щось із промовою сталося и.

неспроможна згадати, як доїти. Принцип повністю забула. Звідки молоко.

береться, не пам’ятає. Нині її колгосп власним коштом лікує, лікарі говорят,.

є надежда.

Ну, павильон-то бысро відремонтували, там дурниця, лише крышу.

снесло.

Машину зібрали… У мішок і привезли вже інші люди. Хотели.

винахідника під варту взяти, але тим часом у лікарні лежав, тут за.

нього колектив поручився, отже просто взяли підписку про невиїзд. Легко.

отделался…

Оце, як бачите… Трішечки перекіс, і вже не сгинается. Говорят,.

може бути гірше. Але, нічого, я подлечусь. Живемо у XXI століття техніки. Так что,.

може, й у японію поеду.

Хіба ви не думаєте? Селяви. Бережіть бюрократов.

Хлопчики, дівчинки, дитинки, дамочки. Поставимося бережно до окружающей.

нас природі. До різноманітних форм. Не скажімо повного уничтожения.

бюрократів. Хай їх і вид нам неприємний. Що робити? Усе природі увязано.

і укручено. Знищиш одна ланка руйнується інше. Знищиш бюрократів ;

зіпсується народ.

Уявіть: Тільки попросив — відразу дали. Толькоподошел;

підписали. Тільки обіцяли — відразу зробили. Що таке таке? Люди дома.

сидять. Телефоном домовляються, животи пішли, інфаркти, загальна вялость,.

діти малорухомі, чоловіки нерішучі, юнаки женственные.

— Гей, а нумо, давай.

— Я — до вам.

— Отказать.

— Как?..

— А так.

Я — до другому.

— Я це запитання не решаю.

Я — до третьему.

— Не на моє специальности.

— Не у моїй компетенции.

— З цією обождем.

— З цією переждем.

І тоді відчуваєш, як в тебе друге дихання прорізається. Легкість в.

тілі незвичайна. Пружність дивовижна. Хатку напружинил і пішов по.

кругу.

Відмовити — хорошо.

Почекати — хорошо.

Перечекати — мирово.

Мчишся містом міцний, легкий, загартований і лише слышишь:

Хлоп-хлоп. Буль-буль. Слабенькі відпадають, хрум-хрум кісточки ихние…

Але жахи залишилися най-найліпші. Найбільш зубасті, самі жилаві. Ви мне:

" Відмовити ". Я із дружиною, з дітьми — у приймальну. Хлоп на пол.

— Я течет.

Ви мені: «Забирайтеся он. «Я з колодца:

— Здрасте. Це в меня…

Ви мені: «Пішов он. «Я з-під машини, з-під колеса:

— Здрасте, це в мене промокает.

Ви літаком, а через винт.

Ви зарубіжних країн. Я в монтевідео з-під пальмы:

— Здрасте, це в меня…

— О, щоб ти пропав. Звідки такий выискался?

— Звідки? А шляхом штучного відбору. Швидкість, як у гепарда,.

шкіра, як в хамелеона, щелепу своя і запасна, справа автобиография,.

зліва довідка про стан, в зубах прописка, в очах вид на.

місце жительство.

І щільним строєм пішов. Тільки вітер в вухах, лише пил дорогою, и.

житломасив до однієї лінію сливается.

Відмовити — хорошо.

Відкласти — хорошо.

Перечекати — мирово.

Із Табличок не віримо: Місць немає - знайдеш. Квитків немає - поишешь,.

літаки не летять — отправишь.

Ні риса не страшно нам, загартованим, перченным, перевіреним. Мужчины.

сухорляві, жінки стрункі, населення красивое.

Не чіпайте бюрократів. Велика користь від нього происходит.

Скільки років ми їх мучимо. А ще є. Знаєте чому? Ми их.

породу покращуємо, з «едаем самих слабых.

Коли потрібні герои.

Багата в нас країна, багато всього, і щось шкода. Але головне наше.

багатство люди. Із такими грошима людьми, як ми, будь-які труднощі нестрашний, і я.

не преувеличиваю.

Судно нове побудували. Тільки відійшли рідного заводу — казан вышел.

з експлуатації. Не повертатися ж. Тільки ж вийшли. Два хлопчика, обмотав.

одне одного будь-чому і безупинно поливаючи один іншого і вдвох сами.

себе, влізли до котла, в нестерпний жар, і врятували престиж тих, хто ставил.

цей казан. У вогонь і воду йдуть наші діти, якщо треба. До жалю ;

треба. Дуже надо.

Читали? У місті N. Прорвало водогін. Оскільки скільки він может.

діяти? Він же свідком повстання спартака. Єдине, чего.

не бачив, то це ремонту. І прорвало його. Але повз водогону шел.

солдатів. Простий хлопець з-під казані. Роздягся, вліз і заткнув що треба в.

крижаної води та дав місту воду. Лікарі довго виборювали життя солдата, но.

він залишався жив.

Нещодавно знову прорвало. Тепер кинохрониказаранеепод «ехала.

Водопровід б'є фонтаном. Юпітера горять. До дев’яти солдата привезли.

Скромний хлопчак, знову заткнув. Боже, коли ці люди — хочеться петь.

Постійно, не припиняючи співу співати та плювати попри всі - сделают.

Ось жінка похилого віку, домогосподарка. І опинилася у новому районі. Бывает.

Життя нас закидає… Траплялося вам здивуватися: Навесні в центрі города.

сухо, суто аж раптом натовп брудний, в твані, в болотних чоботях. Це вони ;

жителі нових районов.

Якщо ж потрапив туди, то або там сиди, або звідси не виїжджай. Так.

ось, бреде наша скромна жінка, проста домохозяйкаислышит:

" Допоможіть. Допоможіть. «- Вже слабко, слабко. Подивився, у самого вдома стонет.

дідок. Сам порога. Він відразу відкрив дверку, ступив ніжкою і відразу ушел.

під воду. Забув, що бо ж виходити не можна, його із цим умовою вселяли.

Скромна жінка підгорнула на дошці, обхопила його рукою, обогрела.

Кореспонденти насунули. Вона стоїть мокра, щаслива, тримає дідка за.

комірець. Оскільки, і коли ти герой, озирнися навколо, і тобі всегда.

знайдеться работа.

Здавалося б, совсемнеромантическаяпрофессия-водитель.

тролейбуса. Але це дивлячись повз чого їздиш. Його повз нового вдома ездил,.

милувався їм і знав, що будинок прославить его.

Усі знають, що розчин гарно тримає, якщо у неї є цемент. А.

якщо з кожним машини кілограм по двісті вкрасти, розчин буде держать.

гірше. Якщо ж потягнути п’ятсот, розчин можна буде потрапити перемішувати, але держать.

не зможе: В одному піску довго не простоїш. Але будинок стояв. Почти.

тиждень. А потім вітер рвонув чи машина проїхала — та будинок склався, как.

домино.

Та хто, ви не думаєте, розгріб черепицю й потрощене витягнув приемо-сдаточную комиссию.

з відмінними оценкамизакачествостроительства?.. Нашводитель.

троллейбуса.

Десь сорок тонн зерна горіло в складі, електрики кінці голые.

залишили. Так комірник у собі кілограм триста виніс. А інший йому кусок.

шкіри дав своєї. Тієї, що ближче рубахи.

Ви слухаєте і думаєте: Десь рвонуло, где-тоупало, где-то.

зламалося. І чи завжди знайдеться він. Він витягне. Він влізе. Він врятує. Хорошо,.

якщо помітять. А скільки їх, безвісних, лежить під машинами в сніг, в дождь.

на дорогах наших. Звісно, з запчастинами, слюсарями, з передвижными.

майстернями кожен дурень зуміє, а ти так — в холод, в спека… За пятьсот.

км від усть-улыча, за триста до магадана сам із гайковим ключем. Вот.

ти вже і знову герой. Тільки ти цього знаєш і не знаєш, скільки всего.

різного тримається на твоєму героїзм. Бо інколи подвиг одного — это.

злочин іншого. Шкода тільки, немає фотографій справжніх «виновников.

торжества " .

Дільничний врач.

" Закінчуючи медичний інститут, я урочисто клянуся бути верным.

свою професію, свято зберігати лікарську таємницю, надавати медицинскую.

допомогу всім у час дні й ночі… «.

— Здрастуйте. Лікаря викликали?.. Нічого, нічого, я сам разденусь.

Як ви не соромно лежати, надворі така погода. Ви ходите на лыжах?

Підніміть рубашечку. Лежіть спокійно. Дихаєте… Не дихайте… І коли воно у.

вас закололо?.. Вчора… Можливо, щось сталося? Ви не спали всю.

ніч?.. Ну, не соромтеся. На вас накричали у присутності робочих… Да,.

я розумію… Ким ви працюєте? Старшим майстром? Розумію, ви все на.

лементі. З’являється директор і що?.. За груди бере. З мітлою грозит.

пустити. я вже чула про ньому. Я з вашого заводу вже троє хворих, і у.

всіх серце. Та все ж щось робити. Може бути, ви все вместе.

підете щодо нього?.. Хоча начебто ви троє, з серцями. Так, нам, лікарям, легко.

говорити. Спочинок вам потрібен. Ви на роботі скажіть, що у вас з сердцем.

погано, що лікар заборонив вам хвилюватися. Ну, не смійтеся. Лежите.

спокійно. Можливо, століття нині такий — усі знос. Можливо, ще и.

хами. В Україні валідол, у них хамство. Хіба валідол — засіб против.

хамства? Лежіть, будь ласка, я зайду. (Отже, телефонує по телефону.).

— Дівчина, мені директораприборостроительного… Этоговорит.

дільничний лікар… Ви знаєте, що через вас три людини лежать с.

серцевими нападами?.. Не директор?.. Хто це?.. Заступник… А где.

ваш директор?.. Болен?.. Що?.. Серцем… Бувайте. (Вішає трубку.).

— Здрастуйте. Лікаря викликали?.. І з вами, дівчина? Заболели…

Расскажите-ка докладніше… Так… А що ви відчуваєте?.. Скільки лет,.

даруйте нескромність? Сімнадцять. Ну, що я вам скажу. Ви будете.

матір'ю… Навіщо плакати? Судячи по моєму досвіду десь повинен быть.

винуватець торжества. Він батьком гребує бути?.. А ким?.. Льотчиком?.. От.

цього вмирають. А ви краще уставайте і приходьте до мені вдвоем.

Познайомимося з льотчиком. Ось тут адрес…

— Здрастуйте. Лікаря викликали?.. Алло, тут є хто живої? Врач.

потрібен ще?.. Ой, маленький, ти один? Де мама? На роботі… А папа?

Поїхав у відрядження… Два роки тому. Відкрий рот і скажи: «А… «.

Боже, яке горло. І молоко вже холодне. Де у вас кухня? Сейчас…

Ось, пий. Саме його я підігрів. Це іграшкова каструлька? А я перепутал.

Бачиш, якою смішною. Ти ж смійся, смійся. А тепер випий. Капитан,.

капітан, усміхніться… Якщо. Ну, ну, ну… Гаразд, ось і мати. (Шепоче.) У.

нього гостра ангіна, як ви вже смієте його залишати? Ну, не можна ж… Так, нам,.

лікарям, легко говорити. Коли ж ви завтра працюєте? У вечір. Добре, я.

зайду вечером.

— Здрастуйте, лікаря викликали?.. На що скаржитеся, татко?.. Я.

кажу, потім скаржитеся?.. Ночами щось схоплює за талію і держит.

Дружина ви маєте? Померла вже… Тепер ви хочете лікуватися? Вам сколько.

набігло, батько? Сімдесят три… Усе це вікове… Звісно, не было,.

вам коли-небудь було сімдесят три?.. Грейте.Сядьтеупечки,.

підбадьоритеся. Парове ви?.. Віковий, татко. Я ще зайду, папаша,.

ми із Вами потолкуем… Про політиці. А мені молодь треба лікувати. До.

свидания.

— Здрастуйте, лікаря викликали?.. Ліфт ви спрацьовує? Ну, що с.

вашим сином?.. Нумо, рубашечку, молодий людина? Що це?.. Грязные.

бинти?.. (Розмотує.) Я дуже обережно… Потерпи, потерпи. Ось, вот.

Присохло. Ножиці. Не ворушися. Лежати, лежати. Ще трохи. Вот…

Спирт ви маєте?.. Ні. Одеколон?.. Теж ні. А горілка?.. Є. Давайте.

Так, потерпи. Перев’яжемо. Як тебе звуть? Женя. Як ж це ти?.. На.

викрутку?.. На заводі?.. О, не працюєш… У товариша… У следующий.

раз чи обережнішою. Рана не глибока. Тобі пощастило. Ви його мама?..

Слухайте. У вашого сина ножове ранение. Немедленновбольницу,.

негайно. Викликайте «швидку допомогу ». Починається запалення. Я знаю.

вашого сина. Щовечора варті в парадному. Кожен вечір вони пьют.

Йдіть телефонуйте. Вам вдома жодної книжки немає. А меблі дорога. Идите.

телефонуйте. Тішуся познайомитися. Нині ж до міліції. Ну, краще ви, ніж я.

Ви цього хочете, щоб він залишився безкарним, аби ще одного пырнул. Ну…

Не треба допомагати, сам уберуся… (Шагает.).

Ще одна поверх без ліфта… Чорт б узяв цих царів, як они.

будували, жодних умов для лікарів… Хоча чехів лікар. До речі, яким он.

був лікарем? Не гадаю, щоб блискучим… Добре, що писав. Бородин.

написав «князя ігоря », а яким він був хіміком?.. Але це неважливо, якщо ты.

пишеш музику. Про, про. Хтось мчить, хтось вистрибуватиме. Здрасте… Филимонов,.

ви куди?.. (Донизу.) Що?.. Хокей?.. З вашим тиском?.. Нормальное?..

Брешіть, брешіть… (Бурмоче.) Нормальне в нього. Чому така люблять ходити на.

стадіон?.. Простір. Зелене полі. Сонце. Насіння. Морозиво. Виженіть. (.

Задихаючись.) Кричи, ніхто тебе не обсмикає. Скач, стрибай, переживай. Ось их.

і на стадіон. Виженіть… Сорок пятая.

— Здрастуйте, лікаря викликали?.. Що? Непотрібний… Як?.. Не пони…

Що отже в наступний раз? Хвилиночку… Але у мене вызов.Дверь.

зачинили… Нічого не скажеш, підемо вниз… (Крокує.) Ось вам і недостатки.

безкоштовної медицини. Якби він платив він думав. Однак… Лікар… Ноги.

казенные.

— Здрастуйте, лікаря викликали?.. Що з вами? Підніміть рубаху,.

дихайте… Не дихайте… Що ви мені голову відсуваєте?.. О, хокей. Так.

ось, поверніться щодо нього спиною. (Повертає хворого, сам оказывается.

обличчям до телевізора.) Не дихайте. Слухайте, вони ж б’ються. Їх ж надо.

розняти. Ой, це ж ми за правилами. За правилами? Ну і правила… Есть.

Ура. Гол. Наші, наші. Не дихайте… У вас грип. Знаєте, так? Полощите.

горло ось цим. Вже полощете. У ніс сироватку. Вже вдихаєте. Спасибо,.

дорогий. Ось вам лікарняний. Я підпишу. Біля вас гастроном є?.. Мне.

треба взяти щось на вечерю. Ні, немає, спасибі, тим куплю…

— Здрастуйте, лікаря викликали?.. Дівчинка, допоможи зняти пальто.

Вибачте, я присяду. Увімкніть телевізор — там хокей. Скінчився. Поднимите.

сорочку… (Засинає.) Вибачте, втомився. Будь ласка, не дихайте мені обличчя. У.

вас грип. Зараз епідемія, лежіть. Дівчинка, допоможи мені надіти пальто. А.

гастроном далеко?.. Закрито вже. А у мене ще один виклик і домой…

(Шагает.).

Ще один маленький виклик… І книжку… І спати… Ещеодин.

ма-аленький вызовок… Тримайся… Тримайся… Двері і хворий, двері и.

хворий. Це й дверь.

— Здрастуйте, лікар. Кашляю… Відсуньтеся від мене: Я сам уже.

десь… Розумієте… Ви знаєте, я ризикну сказати, що ви здоровы.

Хворі? Для чого скаржитеся? На мене. Ось моя прізвище. Скаржтеся. Так, да,.

задарма гроші отримуємо. Так. Сказати вам скільки? Усі правильно. Врачей.

багато розвелося. Так. Так. За кількістю лікарів ми обігнали всіх, тепер бы.

відстати за кількістю хворих. Ну, загалом, нічого ні в вас немає. І больничный.

я вам не дам. З переспіваю лікарняний не дають. Розсіл допомагає. Що ви мне.

засунули? Ви? Дешево вами оцінили. І лікарняний я вам не дам.

От і всі. От і всі. Щось ламає… І ноги хто не йде. Додому… Домо.

і… Бридко як у рту…

Голос згори. Доктор, людині плохо.

Лікар. Где?

Голос згори. Тут, на 9-ом этаже.

Лікар. Иду.

У магазине.

Покупець. (Пошепки. Підморгує иоглядывается).Мнетуфли.

кімнатні… Вам телефонували про мне?

Продавець. (Пошепки. Підморгуючи і озираючись). Звонили.

Пк. (Пошепки). Туфлі комнатные.

Ін. (Пошепки). Зрозуміло, не кричи… Нету.

Пк. (Пошепки, озираючись). Зрозуміло… Куртка оригінальна прямо мені, 50,.

2?..

Ін. Тсс… Тише…

Пк. Буду тише.

Ін. Усюди уши.

Пк. Куртка?..

Ін. Шшшш…

Пк. Оригинальная?..

Ін. Тсшшшссс…

Пк. Есть?

Ін. (Довго озираючись). Нет.

Пк. Брюки цікаві (оглядається)… 50?..

Ін. (Оглядається). Шшш. Тсссс. Нету.

Пк. Вам ж звонили.

Ін. Да.

Пк. Пальтишко-дубленочка?..

Ін. Нету.

Пк. Вам телефонували або звонили?

Ін. Телефонували, звонили.

Пк. (Оглядається). Може, я попозже?..

Ін. Не треба. (Оглядывается).

Пк. (Оглядається). Гаразд… Тоді я б большє нє зайду.

Ін. Тсс.

Пк. Ви мені большє нє увидите.

Ін. Тсс.

Пк. Може, позвонить?

Ін. Не надо.

Пк. Не буду. Договорились.

Ін. Тільки умоляю.

Пк. Я могила — исчезаю.

Ін. Шшш… Куди?.. Через чорний ход.

Ви самі ще не чули наш ансамбль…

Ви ще не чули наш ансамбль, послухайте. По-перше, у нас.

чудовий співак. Дуже хороша хлопець. Чуйний, завжди позичить. Не.

курить, не п'є. Слова від цього почуєш. Мухи не скривдив. Травинки не.

зірвав. Ну, звісно, коли співає, то змушує бажати кращого. Но.

вишиває. Прекрасний хлопець. Ми її держим.

І це піаніст — великий громадський працівник: Внески, культпоходи, все.

заходи ньому. Звісно, ми намагаємося, щоб він менше грав на.

роялі, але він виривається… Хіба що його виженеш? Він сам кого хочешь.

выгонит.

До саксофоніста не підходь: Він і тепер лікується від запою. У тверезому виде.

він також здатний хлопець, але, на жаль, над музиці… Він спортсмен ;

гиревик. Зараз їй потрібно лікуватися, то хто його выгонит?

а ця жінка у контрабаса — мати двох дітей. Звісно вона может.

тримати ритм. Хіба підніметься рука її виставити. Двоє малят плачут,.

шукають батька. Нехай вона пограє, що делать?

Цих сурмачів ми підібрали надворі: Пропадали хлопці. Так тут они.

хоча в тепле…

Ударник вам не сподобається, переконаний. Вона давно нікому не нравится,.

але 2 місяці до пенсії. Нехай людина дограє. Ми ж ми звери…

Тепер ви зрозуміли, чому наш ансамбль так звучит?

Що охороняєш, товарищ?

Я охороні природи працюю. Лилиеводы, тюльпановоды. Телефонують из.

ресторану — пальму викинули. Я їжу. Як я зрозумів став любителем охорони? Ну, хочу.

взяти два лося. Приїжджаю до області в сезон. Ось дозвіл взяти два лося.

Резолюція товариша ось… а тут кажуть, цієї резолюцією, кажуть, можешь.

клопів тиснути. Якщо випити хочеш, і скажи. А щодо лосів чи йди к.

першому на підпис, чи вступай в суспільство інструкторів охорони. Думаю,.

йти до першого, штовхатися… Вступив за півгодини. Три рубля за книжечку.

дав. Пішов взяв два лося. Звичайно. Усе правильно. Хочеш лося взяти, йди в.

суспільство охорони навколишнього середовища. Що охороняєш, то маєш і ще з друзьями.

делишься.

Хочеш цікаві книжки читати, йди редактором — першим будешь.

читати, нікому не даси. Ліс охороняєш — дрова є. Аптеку охороняєш вата.

є. Біля змій сидиш — отрута маєш. Хочеш кооператив мати — берись.

квартири розподіляти. За чергою стежиш — поза чергою берешь.

Що охороняєш, то маєш. Нічого не охороняєш, нічого не имеешь.

Недарма кажуть: «Усі на охорону всенародної власності. «.

Нормально, гриць. Чудово, константин.

Ми з приятелем виграли торт у домі відпочинку, з нею куди пустили.

Неузгодженість, знаєте, дарують одні, за чистотою стежать інші. Але с.

приятелем випили до ста і зрозуміли, що нагороджують одні, прибирають інші, а.

ми намусорим. На колінах з «їли, лише костюми забруднили, і все.

Пальта мені замовили з коміром. Відібрали ми у ательє це пальто.

Хотіли ним не відсудять насильно повернути. Аж до мордобою, щоб обратно.

забрали це пальто собі. Я постать і так поганий, а в пальто в.

трамвай не можу заходити, місце поступаються, без черги пропускають, плакали.

слідом дві жінки, які чоловіків втратили, на комірі такий хутро, що от.

ведмедя залишається, коли всю шкуру вже поделили.

Хотіли їм насильно повернути, їм більше, не хочуть вони. Випили ми с.

грицем по двісті, одягнув я пальто: «Виглядає, костянтин? ». А что,.

нормальне кажу… І саме про «яснили, що це захворів, в якому було подкладка,.

усадка, дівчинки молоді шиють, на сімдесят рублів хто б идет.

Годинник купили, два дні календар відмовив. Надворі вже 30-ті, а он.

все десяте показує. Випили ми з двісті п’ятдесят, подивився я на часы.

— нормальні годинник. Потім стрілки зупинилися, ми — по триста… Я.

подивився на годинник, Господи, корпус є, циферблат є, чого ще надо?

Шикарні часы.

І коли стелю у квартирі завалився, ми взагалі по триста пятьдесят.

гримнули. І добре. Здавали взимку, мастили восени. Не можна ж все летом.

робити. Нормальна квартирка.

Знову в санаторій потрапили спеціалізований. Єда там — що в.

кінотеатрах в буфетах перед «щитом і мечем «дають… Але випускаємо ми з собою было,.

ми в палаті пристосувалися — кипятильничек, плиточка, концентратик.

гороховий. Нормально, кажу, григорій. Чудово, константин.

Назад летіти — добу на аеродромі стирчали. Півдоби погода,.

півдоби технічний стан, на п’ять годин — у кабіні багаж вантажили, шесть.

годин вивантажували… Але випускаємо ми з собою було. Нормально, кажу, все равно.

швидше, ніж поїздом. Підрахували начебто навіть повільніше. Нічого, говорю,.

по буфетам скидалися, з людьми познайомилися, на лаві полежали.

Наземні служби відстають, повітряні обганяють, отже ми в їх положение.

ввійшли, тепер їм в наше ввійти, і нормально, григорий… Отлично,.

константин.

Посиділи, відпочили. Зараз летимо назад. Щоправда, сіли в куйбышеве,.

оскільки казань не приймала, хоча потрібно в харків. Але випускаємо ми з собой.

було… Зараз місто подивимося, нормально, гриць, відмінно, константин.

Нам сказали, що стоянка шосту, через годину попередили, щоб не.

йшли, через два години вилетіли. Невсе, конечно… Те, кого.

попередили… Але у нас з собойбыло… Поездомпоедем, чего.

засмучуватися. Нормально, гриць… Чудово, константин.

Приїхали додому, знову пальто у вічі попалося. Ми з собою было.

" Ви що я пірну, глянь, константин.

— Нормальне. Носи для здоров’я. Тут я буду ходити сзади,.

про «яснять, що ні за сімдесят рублів над праскою стоять.

Ми з один місто приїхали. Не просто, а по запрошенню председателя.

міськвиконкому. Він у міру телебаченню виступав. «Приїжджайте в наш місто, вас.

чекають нові готелю, пансіонати, кафе ". Так просив — ми поїхали. Але у.

нас таке враження все-таки виникло, що нас не чекали. Вирішили к.

голові зайти. Обьяснили секретарці, що ми просто впали, а по.

запрошенню. А вона нас виставила за двері. Вас багато, готелів мало. Сума.

зійшли. Так і будете по всім містам їздити, чиї председателипо.

телебаченню виступають? Ну, ми на вокзалі при буфеті прийняли по двести…

Нормально, кажу, чого? Справді, нас багато, а місця мало. Нас.

багато, а штанів мало. Тут одного виходу, григорій. Ти діти є?.. Ні. И.

не маю. Нормально, грицько. Чудово, константин.

Збори на лікеро-горілчаному заводе.

Головуючий. Дозвольте збори активу нашого сорок восьмого.

лікеро-горілчаного заводу вважати открытым.

Аплодисменты.

(Наливає з графина.) Товариші! Сьогодні ми вирішили поговорити на.

наболілу тему: Пошук внутрішніх резервів. Стан на участке.

транспортний цех доповість нам начальник транспортний цех опря николай.

егорович.

Начальник транспортний цех. Пхе! (Наливає з графина.) Пхе! Василий.

івановичі, що докладыватьотдыхают. Автосцепщик харитоне круглов опять.

взяв він, як й у рік, і з честю несе. Обіцяв, в загальному, не.

чекаючи на завершення року… Після ним шофера — водії ящечно-разливочной.

тари ларіонов і кутько теж взяли він… Завозити точно у визначений в.

дорожньому листі магазин з максимальним потраплянням і мінімальним боєм по.

шляху. Звести бій дорогою заводу до магазину в прийнятною цифрі: 50.

Літрів на тонно/киломметр горілки і 25 кг на тонно/км дорогих коньячных.

виробів (наливає изграфина.)Теперьсамодеятельность.Артисты,.

запрошені до нас на 1-е травня, до цих пір не пішли. Ми все знаємо их.

репертуар. І ще. Ми, звісно, звикли, але молодь лякається чертей,.

які водяться ми складі готової продукції. Прибиральниця симакова за.

годину перед кінцем дня викликала начальника пожежної охорони заводу, і они.

вдвох намагалися вигнати чортеняти з междуящечного пространства.Он.

дражнився, кричав дурницю, стрибав по плечам, напаскудив і рушив у трубі. К.

кінця тижня вже багато його бачать. Нині ж він став з’являтися з друзьями.

Ми повинні щось вирішити тут. (Наливаетизграфина.)Теперь.

культмассовая робота. Артисти досі тут, хоча багато хто з нас сами.

співають… Физико-акробатический етюд, який ми недавно взяли на работу,.

діс. Діс… Квалифицировался. Відмовляються стійки там вниз руками. То.

є під нашим наглядом після двох спроб витримати нижній впав, и.

вся піраміда на нем.

Перед. Рыг… Ламент!

Поч. Звичайно. Ось… Тому мені пропоную призначити перевибори на.

будь-якої миті. Для нас лише давай, якщо, звісно, вродлива женщина.

(Садится).

перед. Так… (Наливає з графина.) Тепер попросимо на трибуну.

начальника транспортного цеху. Нехай доповість про вишукуванні внутренних.

резервів. Доложте нам!

Поч. (Знову з трибуни. Наливає.) Якщо питань немає, я почну. Наш.

транспортний цех, віднайшовши внутрішні резерви, набагато раніше закінчення успешно.

зустрів Новий рік! Ми перевезли маршрутом винний склад винний магазин.

45 тисяч 8 мільйонів 364.6 Літрів крепких, крепленныхислегка.

розбавлених виробів. Водії ларіонов і кутько обіцяли сэкономить.

тонно/киллометров й бій тари зробити з урахуванням интересов…

Перед. Спасибі! Маєте запитання докладчику?

Поч. Ні. (Сідає в трибуне.).

Перед. Тепер попросимо начальника транспортний цех. Раскажите нам об.

вишукуванні внутрішніх резервов.

Начальник транспортний цех?! Він зале?

Начальник транспортний цех (з президентської трибуни). Він тут, здесь!

Перед. Молодець, швидко добрався. Скажіть нам.

Начальник транспортний цех. Товариші. Водії ларіонов і кутько,.

використовуючи слабких місць і зустрічний план, і навіть порожняк, взяли на себя.

допол… Нительные зобов’язання і наказали довго жити. (Наливає из.

графина.).

Перед. Ну-у-у. Отже справитесь?

Поч. Але як же.

Перед. Ну-у-у… Де наш начальник транспортного цеху? Интересно,.

як в нього? У минулому цех хронічно відставав. Якщо його знайдуть ;

негайно на трибуну. Де начальник транспортного цеха?

Поч. Тут, тут… Товариші, водії… Наш цеххронически.

відставав, нині він хронічно обганяє й укоренилася задовго остаточно зустрів новый.

рік. Водії ларіонов і кутько, використовуючи один двигун на дві бортовые.

автомашини, взялися обслужити максимальне кількість споживачів с.

одного штуцера просто у гаражі, щоб даремно не возити по магазинах… С.

однієї заправки ларіонов і кутько виїжджають вранці на лінію і повертаються в.

гараж пізно днем, що й ночують, не заходячи додому вже друге місяць, обтирая.

самоскид ганчірочками зі своїх одежд.

Перед. Спасибо.

Поч. Пожайлуста.

Перед. (Наливає з графина) шкода… Прикро, що нам так і не удалось.

послухати начальника транспортного цеха.

Поч. І чорт із ним.

Перед. Але догану ми відповімо йому запишем.

Поч. Але як же.

Перед. Від молоді заводу учень комірника молодший штуцерщик на.

наливе з фортецею до сорока. (Над трибуною виникає всклокоченная.

голова.).

Голова. Ми, молоді штуцерщики… (Падает.).

Перед. Прикро, що він ушел.

Голова. (Піднімається) я будь-коли забуду свого вчителя, смесителя.

валобуева грицька григоровича. Вона на пенсії в лікарні в тяжелом.

стані, та його заповіти — вказівки… Управління штуцером високого напора.

він заповідав нам, молодим. (Зникає, потім знову з’являється.) І мы,.

молоді… Ми, молоді… (Исчезает.).

Перед. Ну молодь, не всидить. Так і мелькає, так і мелькает.

Товариші, щось тихо стало у залі. Є пропозицію запросити вторую.

бригаду артистів, коли піде та бригада, що її запросили до прошлом.

року. До речі, хто їх бачив та де з їхніми бачили? Я в минулого місяця встретил.

в разливочном. Додому не пишуть. Деякі здичавіли, бродять по территории,.

ховаються людей, немає зимового, в плащ-наметах, вогнища джгут, с.

капотів знімають ватники. Хто бачив юрисконсульта? Ми її взяли два месяца.

тому. На прохідній кажуть, не виходив. Треба знайти, ми щодо нього вопросы.

накопичилися. Тепер, таксі торік викликали. Машитов за цехом готовой.

продукції? Де екскурсія? Це ж кримінальна справатристачеловек.

політехнічного вузу. Ми мають їх повернути. Хоч частина. Але вони ж родители.

є. Тепер — дошка пошани. Справедливі нарікання викликає. Ні, не у.

нас. У пастьлей… У відвідувачів. Ось ви фотограф… Не вспыхивайте…

Чому вас не везе? Моторошні пики на дошці пошани. Не треба в верстата. Надо.

шукати момент. Треба впіймати його роботи, коли його ще можна узнать.

Тепер, ви самі фотографували президія зборів. Сховалися попоною. И.

що саме? Людина не голуб. Він може довго сидіти нерухомо. А вы,.

розумієте, під попоною… Прикро, що вам туди носили. Ми, понимаете,.

чекали команди. я вже ж не кажу якість знімків, але апарат, і штатив у.

вас державні. Тож будьмо ласкаві. (Після паузи) зайве рватися. Все.

хочуть. І щоб не забули поздоровити жінок. Незабаром Восьме березня. Три месяца.

пробіжать, як п’ятнадцять діб, а наше жіноцтво непроздравленные останутся.

Вони у багатьох відносинах буде не гірший б нас і уже не відрізняються. А главное.

— несуть у собі тяготи. Не забути їх проздравить. Якщо забудеш, мы.

нагадаємо суворо, морським-морській-по-морському, по-мужицкому. Хіба? Филимона скибу вернули.

до сім'ї. Його там років був. Ходить зараз туди. Якщо ти женатый,.

так ночуй. А хочеш, поговориш з нашим месткомом. Бо, що чимало не.

сягають сім'ї, а розташовуються в скверику, коротають, щоб завтра.

ближче, то нами буде посланий спеціальний бульдозер. Ми цей муравейник.

потривожимо. Не треба висловлювати нетерпіння: Усі хочуть. Я відчуваю, наш.

сьогоднішній розмова справив глибоке враження на всіх сидячих и.

дехто намотав на гвинт. А, матроси?.. І це тепер прошу до столу.

Зосереджені размышления.

Зарядку собі придумали, лиш би працювати! Аби дурня валять!

Здоровий бугай піднімає три гирі даремно — повітря перемешивает.

Нехай каміння тягає чи вагонетки з вугіллям. І щоб платила йому треба: Він же.

за гирі грошей не берет!

Якщо весь народ вранці замість гир буде яму копати, знаєте, какая.

колосальна економія буде. Якщо ж інші туди води накачають і гусей.

пустять… На кожного вийде дві гуся.

Не одного дня думал!

А цей футбол — двадцять два бугая м’яч перекочують. А якщо вместо.

м’яча дати каток, вони по години все полі заасфальтируют. А зрители.

ще у рубаю дадуть. Скажені гроші пойдут.

А марафонця бачили? Страус. Сорок кілометрів дає бегом.Его.

хтось використовує? Він також біжить порожній! Якщо ж він пошту захопить или.

мішок крупи до області? Ми ж склади звільняться. я вже не кажу про.

штангістів. Людина півтонни заліза піднімає і навпаки кладе. Так дайте.

йому вантаж, що він його нагору подавав. Бочки з оселедцем, розчин, ящики с.

цеглою нехай виштовхує. І рекорди став: Ти дві бочки, я четыре,.

чемпіон світу — шесть!

Хто в нас залишився? Артисти, художники, ревматики, склеротики і прочий.

бойової загін фізично недорозвинених людей. Таких дітей потрібно використати в тонких.

роботах. Ось балерина крутиться. Крутиться, крутиться, аж в очах рябит.

Причепити її до динамо — нехай струм дає в недорозвинуті районы.

Ти ж, ілюзіоніст, в тебе з порожнього відра курка вилітає. Иди,.

забезпечуй народ курями. Відра всі мають, кури в всіх. Тобі каждый.

спасибі скаже, щиро кажучи будеш работать.

А письменник пише. Ходить туди-сюди, обмірковує. Що він там напишет,.

нікому невідомо, а поки ходить — причепити до нього важіль, нехай воду.

хитає. Хоч яка користь будет…

Отак кожного використовувати, таке буде! Таке стан благо.

Такий прогрес. Такий врожай. Замість голубів цих поганих сидять на дахах индюки.

сидітимуть, і тоді відразу вперед скакнем. Не одного дня думав, що я,.

дурак?!

Корисні советы.

Ви знаєте, то, можливо, я не розумію, але це потрібно играть.

негаразд. Як?.. Не знаю. Не так. Можливо, я не розумію, но.

грати потрібно зовсім інакше. Можливо, навіть якось навпаки. Там, где.

він заходить попереду, спробувати… Попробовать… Нет, несзади.

Спробувати не заходити. Там, де все грають зліва на право,.

спробувати зіграти по-діагоналі, що чи, і завернути штопором вбок.

Спробувати. Потрібно зробити. Це усе негаразд. Усі. Як? Вкотре кажу, я.

не фахівець. Не знаю, що це неправда. Боже. Ви що складного?.. Ну,.

то, можливо, з’явитися у залі конем, і може бути, в темних окулярах, с.

брандспойтом. Ось я фантазую, ви помітили?.. Або в іншому ключе.

Більше эмоционально.

Можливо, актори через трубу повинні полізти на дах. Припустимо, мы.

всі у залі, що усі даху. Можливо, так. Можливо, ми все на.

даху, що все… Будинку. Я знову фантазую, ви заметили?..

Не знаю, я — не фахівець, мене недавно оперували. Я лежу и.

відчуваю — негаразд. Прикро як, але такі. Я не фахівець, тому я.

мовчав, інакше вони мене зарізали. Але це у лікарні, а тут ж можем.

фантазувати. Можливо, не маю рації, але мене таке враження… Це все.

треба гратися негаразд. Як?.. Відповім. Інакше. Може бути, настільки иначе,.

що ні грати взагалі. Спробувати. Якщо вдасться добре, продовжувати не.

грати. Можливо, так. Можливо, щось змінювати, все так играть,.

але не матимуть публіки. Ви стежте над перебігом моєї думки?.. Стежте ви, тому что.

мені важко. Можливо, так грати, ніж грати? Ставити й в то же.

час не ставити. Звертати увага фахівців і не звертати. Говорити про щось и.

не говорити. Річка рухається і не рухається. Важко висловити і не.

висловити. Те, що тут інше, я знаю твердо. А ось як? Ще ви не.

зіграєте оскільки йде мова, ще раз даруйте… Я можу викласти свои.

положення у письмовому виде.

Ще одні корисні советы.

Хлопці, хокеїсти! Я кажу серйозно. Усі! Досить! До яких пір будем.

терпіти перемогу такий ціною?! Прийшла час! Слухай установку на игру.

геть нової типу! Я, хлоп’ята, тренер від Бога, хоча тимчасово работаю.

в зберігання овочів. Бо життя нам диктує, а чи не ми жизни.

Сидиш у льосі, перебираєш капусту, і все варіанти, варіанти в.

голові. Де ще? Отож, робя, я не для того виліз з льохи, я.

кажу серйозно. Слухай установку на гру: Щоб їх перемогти, треба их.

ошелешити. Різко. Відразу. Це можна зробити двома шляхами. Перший — не.

з’явитися на гру, тобто чергувати з-за рогу, спостерігаючи за реакцією публики.

Другий — з’явитися всім раптом. Різко. Раптом. Вибираємо другий, так.

як загрожує… Ну, другий простіше, хоч і сложней.

Усі высыпаем на лід. Три п’ятірки, три четвірки, дві двійки, одиниця и.

вратарек. І всі у цивільному. Противник зеленіє, столбенеет, але з может.

розгадати і протиставити. Де йому розгадати, коли самі починаємо в.

бешенном темпі кружляти на льоду, і всі в цивільному?.. Причому каждый.

обертається по годинниковий стрілці, проте разом — против.

Противник дуріє. Вона готовий здатися, і лише реноме не дає ему.

відразу скласти ключки й попросити пощади. Отже, дивитися, розкривши роти. А.

ми крутимося на абсолютно бешенном темпі. Пропеллер.

Вже глядачі залишили місця, спустилися до нас. Одного суддю «швидка «.

відвезла, іншого поліцейські тримають. І тоді в мене, як в що грає тренера,.

про запас маленька штучка. Одне з наших, не найбільш бойовий, заходить ззаду, за.

дзуриллу, і свистить. Вони обертаються, і ми їм забиваємо. Але цього досить. У.

кожного у кишені по шайбі. Одне з наших, щойно бачить ихнюю шайбу,.

миттєво викидає їх у публіку. А інший непомітно зронює свою у ворот.

і відразу забивает.

Але це мало. Наш найшвидший, самий технічний гравець заходит.

попереду і свистить. Воротар витягує голову: Мовляв, де це свистять, а мы.

робимо помилковий замах, і технічний кидає йому шайбу з кармана.

Поки що у центрі поля звалище, один з наших підкидає шайбу из.

кишені і запалює червоний світло. А інший подтапливает лід паяльной.

лампою. Їхній воротар туди-сюди, яке не ковзає - асфальт… То.

є паніка вони!.. Крік стоїть! Плач! Прибули ділки банків… Що тут.

зробиш, коли наша з паяльною лампою вже все полі обтопил?.. І мы.

накидали їм штук п’ятдесят, і всі покотилися вперед, а потім откатились.

тому, й дуже хвилями, хвилями, накат, відкіт. І всі в гражданском.

Загалом, цю перемогу в мене сумнівів не викликає. Я вже гадаю про.

таку игру.

Доктор, умоляю…

Кабінет врача.

Врач (вслед комусь). Зігрівальний компрес цього місце і ванночки,.

а то й допоможе, будемо це найкраще місце видаляти. Марія іванівно, поставте ему.

компрес цього место.

До кабінету входить хворий зі свертком.

Слухаю вас.

Хворий. Доктор, допоможіть мені. Я дуже прошу. Я вже в цьому не.

можу ходить.

Лікар. Что?

Хворий. Подивіться, вже 3 роки його ношу.

Лікар. Ну?

Хворий. Зшийте мені костюм.

Лікар. Что-что?..

Хворий. Костюм мені, би дуже прошу.

Лікар. Что?

Хворий. Скільки скажете, стільки будет…

Лікар. Я хірург. Я навіть психіатр, я хирург.

Хворий. Розумію. Із ранку вас шукаю. Він мені записав адрес.

таким почерком, щоб в нього руки і ноги відсохли. Ви подивіться, как.

написав, звернете увагу цього «р ». І це «м » ?

Лікар. Це поликлиника.

Хворий. Я понимаю.

Лікар. Хірургічне отделение.

Хворий. Я знаю.

Лікар. Я врач.

Хворий. Дуже добре. Я теж охоронець, я знаю що таке обхсс.

Матеріал в мене з собою. Зараз покажу, дуже оригінальний колір. (Пытается.

розгорнути пакет).

Лікар. Слухайте, ви нормальний человек?

Хворий. Допустим…

Лікар. Я хірург. Там фактично все больные.

Хворий. Я вас розумію. Я ви чимало часу не відніму. Однобортный,.

з обшитими гудзиками, з жилетом. Трієчку такую.

Лікар. Як вас сюди пропустили? Ви сказали, що ви больной?

Хворий. Звісно. Що не розумію, що таке обхсс?

Лікар. Он отсюда.

Хворий. Добре. Я почекаю, доктор. Брюки двадцять чотири. Наискось.

Лікар. Закрийте двері. Ось я міліцію позову.

Хворий. Обов’язково. Доктор, врезные карманы.

Лікар. Підіть, мене чекають хворі. Я обход.

Хворий. Так, так. Обхід, рентген, я — не дурень. Із ранку вас шукав… Он.

так записав адресу, щоб в нього руками і ноги відсохли. Подивімося це «р » ,.

усе це, що догоджає, тільки «р ». Дві години я чекав прийому. Матеріал свой.

Підкладка своя. Вам лише розкроїти і застрочити, це задля вас пустяк.

Лікар. Я диплома лікаря. Ось він. (Показывает.).

Хворий. Я понимаю.

Врач (плача). Як я зрозумів можу шити костюмы?

Хворий. Тепер зважте на моє становище, в цьому не можу ходить.

Лікар. Я будь-коли шив костюмы.

Хворий. а тут надворі соромно показаться.

Лікар. От і врач.

Хворий. Я знаю.

Лікар. Я все життя лікував хворих. Травми, переломи… (Всхлипывая).

стійте прямо. Не нахиляйтесь. Брюки двадцять четыре?

Хворий. Так. Наискось.

Лікар. Добре. Зараз все хочуть навскіс. Жилетку з цього же.

материала?

Хворий. Да.

Лікар. Скільки в вас материала?

Хворий. Два девяносто.

Лікар. Де це ви работаете?

Хворий. Охоронець на строительстве.

Лікар. Плитка есть?

Хворий. Сделаем.

Лікар. Зігніть руку. Двадцять п’ятого прийдете на примірку. Только.

запишіться приймання. Без цих штук.

Хворий. Обязательно.

Лікар. Скажете, що з вас грижа, правосторонняя.

Хворий. Номо SарIеNS. Обязательно.

Лікар. Двадцять п’ятого, вранці. Идите.

Хворий уходит.

(гукає вслід.) Зігрівальний компрес цього місце і ванночки. Якщо не.

допоможе, будемо це найкраще місце видаляти. З’являється другий хворий з рукою на.

перев’язі. Посидьте в коридорі, я занят.

Хворий. Доктор, в мене висока температура. Я не можу стояти. Я.

падаю, доктор, я дістав точнісінько такий самий шматок, точно. (Розмотує руку.).

Лікар. Я лікар. Я хірург. Майте на увазі, що колом больные.

Коливань в мене нет.

(Оглядається) нам про «виявили, завтра гарячої води не буде. Тсс…

Відключать наш район три дні. Випробування системи (оглядається) высоким.

тиском. Не пропускає чи где.

Новий будинок здали на черьомушках. Трамвай будуть продлевать.

А восени починається полювання… (Оглядається) котрі мають рушницями підуть. А.

без рушниці как?..

Неподалік нашого овочесховища щось будувати почали. Палі бьют:

Туп-туп, туп-туп. Парканом обнесли і бум-бум. А, а чого ж буде? На заборе,.

крім відомих слів, ничего.

А вчора щось як ба-бах. І вкотре ба-бах і дзинь.

Сумніви мене одолевают…

У магазинах начебто всі є… І ніхто вона каже. Чи, можливо, все.

ж таки — запасец невеличкий. Нічого не чули? І щоб у кого-нибудь.

більшим запитати?.. А? На будущее?..

Бо ж у білих сорочках все сидітимемо й у краватках, а без перловки.

І з телевізора крупи не отсыпишь, з репродуктора пісне олію не пойдет.

Тепер же знову на магазин бігав… (Оглядається) ще є… Яйцо.

дієтичне. З печаткою. Курочки такі пішли — з круглими печатками яйця дають, или,.

може, начальство зазначає, хто скільки сьел? А?..

Сумніви маю. Я, звісно, розумію, і бачу. І коливань у меня.

великих немає, але дрібні сомнения…

Приймачі в усіх, телевизоры…

Бабця така — ледве дихає, а телевізор волокет… І я є. Я пока.

найбільший не купував, поки маленький як і свердловину дивлюся, мучаюсь.

А великий не решаюсь.

Раптом у одного чудового дня… А?.. Віддай великий… А?.. Верни.

шістдесят один по-діагоналі… Коротше, чому таке экран?

Хіба я скажу? Винний! Ви що я скажу?..

Носиш габардинове, ратиновое, закордонне? Ношу. Чому? Виноват.

Чому саме такий товстий, життєрадісний, рожевий, ясноокий? Виноват…

Хіба я скажу?..

А грошима як? Я ощадкасі не держу.

Я холодильнику, в морозильнику — залив водою, і закостенів триста.

двадцять два рубля п’ятдесят п’ять копеек.

А чорт фіг його знає! Коливань в мене великих немає, а дрібні сомнения.

Усе квартирі тримаю — картопелька і що, цибулька, мучка…

Ванна завжди повна. Раптом із жовтою водою?.. Є, є держава й немає, нет.

Свічка напоготові. Лампочка тюк, а й у мене свічка і спичечка.

Я електрики довіряю, і коливань в мене великих немає. Але мелкие.

сомнения…

Два запасних скла… Примус. Пам’ятаєте? В усіх був, а й у мене есть.

Гасу банку, мила ящик, вата, бинти, йоду два літра, пенициллина.

ящик.

Усе доме.

Ну, а якщо таким снігом занесе, що ми вийдемо нікуди?! У мене все.

есть.

Пеніциліну прийняв, примус розпалив, бинти приготував, консерви открыл.

і живеш і з відкритого вікна дивишся. А?..

Гірше буде, якщо такого…

Усе нової квартирі держу…

На антресолях таке розвів! Проросло все там. Такі жуки, как.

жаби. Від сірників самозаймання двічі було. Ледь спаслись.

Немає з ким покрупней поговорить…

Щоб сумнівів в мене був. А?.. Можу, сподіватися? Тоді я б це к.

бісовій матері… А?..

Може мені запасатися? А?..

Хіба там будують? За забором?

Хай мені узнать!

Коливань в мене великих немає. Хочу, щоб сумнівів не осталось.

Що ви сказали?.. Який слух идет?..

Про воспитании.

Ні, немає, немає. Хто хай там що, а старе виховання — не то что.

нинішнє. Всі ці бонни, гувернантки, пансіони, вони свою справу робили. Я и.

сина виховував у такому духе.

— Сашко, хлопчик мій, не забувай правила доброго тону, не бійся лишний.

раз сказати спасибі своєму начальству. Уступи дорогу… Кому следует,.

відкрий двері… Потрібному людині. Роби людям добро, і люди для тебя.

щось зроблять. Будь шляхетним, сашко. Марія василівно стільки років тебя.

навчала, привези їй подарунок. У тебе ж іспити на носі. «Примите,.

вельмишановна марія василівна, тато передає вам привіт. «Ну що мне.

робити із сином?.. Пригадую, нашого часу під час іспитів ми списывали.

друг в одного… Ви ж пам’ятаєте, ми усе списували. Ні, мій син сидит,.

морщить лоб, він сочиняет.

Я йому шепчу:

— Сашко, я домовився, вчитель відвернеться. Сашко, не утрачай часу, не.

хвилюй папу.

Він ответил:

— Не жестикулируй за склом, не заважай мені думать.

Тепер він додумався, його посилають у таку глухомань — один ведмідь на сто.

квадратних кілометрів. Я йому шепчу:

— Сашко, почекай. Сашко, не підписуй. Не квапся. Я їжу в институт.

Почекай, сашко, не торопись.

Я примчав — вона вже підписав. Коли дізнався, що його посилають в.

колгосп «світанок », в мене стало темно у власних очах. Тепер він мерзне в своем.

" світанку ". Їм забули дрова выделить…

Пригадую, нашого часу ми крали вугілля на залізної дорозі. Ви же.

пам’ятаєте, ми всі крали. Ми крали в лісі дрова, ми ж крали. Я ему.

говорю:

— Сашко, кради ти, сашко, кради, інакше замерзнешь.

Він мерзне, він принциповий. Звідки в дітях таке, чого нам.

не зрозуміти? Хіба ми так постарели?

Ні, хто що ні кажи, а старе воспитание… Гувернеры…

Гувернантки…

Давайте сопротивляться.

Випадково потрапивши у ресторан після багаторічного перерви, вона застала.

там чоловіка своєї співробітниці, начальника дорожнього управления.

З того часу в неї заасфальтовано двір, відремонтовані вікна і двери,.

проведено телефон і гаряча вода, а будинок призначений на снос.

Потім вона вистежила начальника райторга в готелі під чужой.

прізвищем. Випала знайомої дружини й у жаху выскочила.

Рибу свіжу й дичину їй завозять до магазину. Апельсини синку вже не.

може. Чоловіка верне від однієї виду бананів. А від тієї індички, що томится.

зараз у духовці, вони обломят лише лапки.

Тепер вона тиняється за містом, шукає когось по промтоварам.

Товариші. Якщо ж їй не піддаватися?.. Хоч і сообщает.

Кожен свій відповідь треба обдумывать.

Літав я літ п’ять тому за цьому літаку. Так добре сидів. Смотрю,.

бігає якийсь юнак по салону.

— Як ви, зручно, неудобно?

— Зручно, — кажу, — очень.

Він взяв капелюх і вкоротив проміжки між сидіннями. Тепер удобно.

Дефицит.

Послухай мене, дорогий. Що тобі скажу. Іде з того що всюду.

усе почне, достаток буде. Але було це буде? Почекай, не торопись,.

ти молодий, гарячий, кров грає. Я був вогонь, зараз згас немного,.

хоча дим ще іноді… З достатком зайве поспішати. Почему?..

Ти йдеш вулицею, зустрічаєш меня.

— Здрастуй, дорогий. Заходь до мене вечером.

— Зачем?

— Заходь, увидишь.

Я доходжу тобі, ти через завсклад, через директора магазину, через.

товарознавця дістав дефіцит. Слухай, ні у кого немає - у тебе є. Я.

спробував — в роті тане. Смак специфічний. Я тебе уважаю.

На наступного дня я йду вулицею, зустрічаю тебя.

— Здрастуй, дорогий. Заходь до мене вечером.

— Зачем?

— Заходь — увидишь.

Ти приходиш до мене, через завсклада, через директора магазина,.

через товарознавця, через заднє ганок дістав дефіцит. Слухай, ні у кого.

немає - маю. Ти спробував промови втратив. Смак специфічний. Ти меня.

поважаєш. Я тебе поважаю. Ми з тобою шановні люди.

У театрі перегляд, прем'єра йде. Хто у ряду сидить? Уважаемые.

люди сидять: Завсклад сидить, директор магазину сидить, ззаду товаровед.

сидить. Усі міське начальство завсклада любить, завсклада цінує. А за.

що? Завсклад на дефіциті сидить. Дефіцит — великий двигун специфических.

отношений.

Уяви собі, зник дефіцит. Я пішов у магазин, ти пішов у магазин,.

ми їх любимо — він також пішов у магазин.

— Туфлі есть?

— Есть.

— Чорні есть?

— Есть.

— Лаковані есть?

— Есть.

— Чорний гору, білий низ есть?

— Есть.

— Білий гору, чорний низ есть?

— Есть.

— 42-Й, найпопулярніший, есть?

— Есть.

— Слухай, ніколи було. Зараз есть.

— Дамські лаковані, бордо з пряжкою, з ґудзиком есть?

— Есть.

Ти купив, я купив, ми їх любимо — він також купив. Усі купили.

Усі ходимо нудні, бліді, позіхаємо. Завсклад йде — ми його не.

помічаємо. Директор магазину — ми нею плюємо. Товарознавець взуттєвого отдела.

— як простий інженер. Це? Це огидно. Нехай буде изобилие,.

нехай дедалі. Але нехай чогось не хватает.

У грецьких зале.

Далі цим жінкам два вихідних, так вони прямо з розуму посходили.

Вбивають час як потрапило. Замість того, щоб відпочити… У прошлое.

неділю потягнула вона на виставку. Вернісаж якийсь… Я думал.

музей як музей. І це не музей, гірший забігайлівки: Гарячого немає, один.

сир і кави. У третьяковці хоч солянка була, а на вернісажі одна.

мінеральна. Ні, гадаю, не отдохнешь…

А неділю проходит.

Поки екскурсія витріщалася на статую, я вискочив, прихопив на углу.

Тільки розклався, газетку застелив, вахтерка прицепилась:

— У грецьких залі, в грецькому залі, як вам не стыдно.

Аж пенсне розпеклось. Я їй так тихо возражаю:

— Чого репетуєш, ти, миша біла?.. Ти тут щодня дурня валяешь,.

а мені завтра працювати. Склянка б краще винесла… Бачиш, людина из.

шийки булькает?

…Що оселедець?.. Хто оселедець?.. Яку оселедець?.. Ну, селедку.

розгорнув тримав на своєму плечі… Хіба йому стане? Двісті років стояв, еще.

простоїть, а й у мене вихідний закінчується, зрозумієш ти, коза старая?

…Хто аполлон?.. Я — аполлон? Він — аполлон. І нехай собі аполло.

зв… Повісив я йому авоську вигідна, а куди вішати, на шею?

Ось народ… Ніякої культури. Ледь від нього відбився. Добре, ребята.

підтримали… На годиннику вже три. Я ще з продуктами і щодо одного глазу.

А три на часах.

Став шукати, ніж консерви відкрити. Бички в томаті прихопив. Вот.

сміхота. Ось сміх. Музей, музей — нічим банку відкрити. Хоч убийся. Куди я.

тільки лазив. Пристосувався під конем… Залізяку якусь оторвал,.

лише вдарив, як заверещить, у мене навіть банку випала. Вахтерка с.

указкою. Ну? Я їй з-під коня так тихо замечаю:

— Чого дребезжишь? Що, тебе чіпаю чи кусаю кого? Ти собі, я.

собі, вони себе…

Добре, хлопці мене підтримали, начебто всі владналося… Так штопора.

немає. Ось музей… Тут їй зовсім тихо, ну, тихо совсем.

— Чуєш, штопор есть?

— Це італійська живопис 17-го века.

— Ти зрозуміла, — кажу, — я тебе не запитую, де брала живопись,.

я запитую, штопор есть?

— Ви розумієте, що ви кажете, тут навколо живопись.

— Розумію, а ти без штопора можеш відкрити? А я й об підлогу буду стучать,.

заважати. А навколо живопись…

Намучився. Відірвав від прийняття цього ж коня ще одну залізяку, пропихнул.

всередину, але настрій не то… У певний гробниці самотужки раздавил.

кагор в кромішній пітьмі, в антисанітарних умовах… Бички, конечно,.

руками хапав… Добре, грузинів стояв на камені, його кинджал вытащил,.

ковбасу хоч порубав на куски.

І з гробниці виліз, міг ще й екскурсію продовжувати, хоча у паутине.

і бичків… Але вони зникли. Отож сприймав в одиночній тюремній камері… Поковырял.

того грузина — мура, тирса, дурять людей.

Який залізний, що у коня сидів, той нічого, міцний… Меч я у.

нього з кулака вирвав, а щит рвав, рвав, не йде непогане качество.

А в цілому втратив вихідний, угробив. Добре ще, ввечері в.

скверику врізали «звіробій «і закусили з колін… Хоч якось отдохнули.

Тепер, кажуть, у великому театрі «столична «з'явилася, лише билет.

на «чарівницю «потрібно опановувати. Почому у них сто грамм?

Для вас, женщины.

Не знаю, як вас, але мені 8 березня — наступного дня рождения.

Я холостяк. Не старий. Мені 18 до 17-го року, плюс 51, минус.

прибутковий, плюс бездітність. Я за фахом бухгалтер. Іще мені… 69 С.

копейками.

Усі друзі хочуть мене женити, тому що люди не виносять, когда.

комусь добре. От і не поспішаю. 69 — Час ще є. З моєю возрастом,.

про яку сказав вище, з моїми даними, про які я говоритиму нижче, мав можливість бы.

женити на весь балет великого театру, але не тороплюсь.

Мені говорят:

— Слухай, сигізмунд, тобі є дівчина в ташкенті, струнка, как.

кізка, духмяна, як персик. — У ташкенті. Вулиця навої, 65, вхід со.

двору, наліво, окрема квартира з отцом?

— Да.

— З чорними очима, заикается?

— Да.

— Тьотю боліла жовтухою в 36 году?

— Да.

— Хороша дівчина, але навіщо прив’язувати себе на одному месту?

Я все життя змінював адреси — й місця роботи, змінював, що мені не нравился.

пейзаж надворі чи голоси співробітників. То навіщо ж мені стихати вдалині? І я.

сказав собі: «Сигізмунд, тебе рано віддавати, ти ще все взяв від життя » .

І утік лише до лікарці. Доцент. Ось така товста дисертація, и.

тема цікава — щось таке в носі. Така розумна жінка. Бувало по радио:

" Буря мглою небо криє… «.

— Звідки ця, сигизмунд?

Я відкривав рота і напружувало пам’ять, як говорила:

— Ти прав — це пушкін. З ним пішов найдалі, із нею я дійшов до.

загсу. Я вже було букет, ми з її мамою перейшли на «ти », тато подарил.

мені білі тапочки. І тут сказав собі: «Стій, сигізмунд. Вона чудесная.

жінка, зі усіма зручностями, із гарячою водою, у чудовому районі, але умна.

гнітюче ". З тим-таки успіхом можна жити в бібліотеці чи спати в.

машиносчетной станции.

І біг до третьої. Та щось міркувала, і це відчув себя.

людиною. Я блищав дотепністю, я співав і вирішував кросворди. А вона сидела.

розкривши рот. Коли людина, розкривши рот, дивиться на вас цілий день, это.

приємно. Але крізь місяць цей починає дратувати. Я кажу: «Заплющ рот,.

вже все показав ". І хоча раніше був вечерю, і поздоровляли, і його тато подарил.

мені білі шкарпетки, я сказав собі: «Зачекайте, сигізмунд, жарти жартами, але могут.

бути прибутковим і діти ". І біг додому… Де з живих людей мене чекає только.

зеркало.

Але сьогодні, жінки, ми із вами великий день… Я відчуваю, що я.

дозрів. Сьогодні виглядаю, як ніколи. У мене ще струнка фигурка,.

блискуча в деяких місцях голова, слегкаподкашивающиесяноги,.

невеличке пришептывание при розмові, посвистування при дыханиии.

поскрипування при ходьбі, якщо моїй тихому місці притулити до теплой.

стінці, зі мною ще, дуже можна поговорити. Про 8 березня, про весні, о.

вас, женщины…

Готуйтеся, пташки. Я їжу після того на трамвае.

Рання пташка.

Я вранці вже… Ой, люблю з ранку… Эрли берд, рання пташинка, ;

це. Як відбувається. Спочатку колом, потім соколом, потім дрібними пташинками. С.

її візьмеш, всю ломоту снимает.

Італійський коньяк привіз наш радянський товариш, «шпок «называется.

Це так. Шпокнули ми з першої - відразу стала голова прояснятися. Шпокнули.

за другою — голова ясна, як скельце. Шпокнули по третьої свет.

неможливий, яскравий. Сам легкий, як ангел. Усі розумієш. Я з своего.

вікна невско-печерскую лавру побачив. Перший раз, ніколи невидел.

Загострилося все. Ще склянку дали собі - бачу дивне будинок на.

обрії, але з можу риси розгледіти. Додаю. Вдивляюся — он.

Точнісінько, університет. Мду. Московський. З одеси бачу. Жарт сказати, зрение.

загострилося до орлиного. Коньячок… «Шпок «называется…

Ну, дивимося на університет і шпокаем ще. Прислухався. По-немецки.

кажу. Ну… Зроду жодної літери не знав. Ну… І всі розуміють. Ну? А.

раніше не в зуб колесом. Голова ясна, як кришталик. Усі згадав, що в.

життя було. Хатку легкі, як пір'ячко. Тельці тоненьке, як шнурочек,.

організм працює, як годинник. Ось коньячок. Ще дві пляшки залишилося. Хочу.

сьогодні достоєвського викликати, і грецькою думаюзаговорить.Вот.

коньячок. «Шпок «называется.

Темні проблеми світлої головы.

— Тсс… Тихо…

Ось я вам скажу щось… Ви не хвилюйтеся. Сидіть спокойно.

Прізвище свою не скажу — засекречена… (Оглядається.) Там що з люди?..

А эти?..

Отож. Я шістдесят найбільших винаходів і відкриттів. Я автор

сорока законів природи. У тому числі закону земного тяжіння і от.

перестановки сума не змінюється, якщо ви її выдали.

Щоб зрозуміли, перелічую: Найпростіший апарат для ходіння по.

воді. У цьому апараті выключаешь надувши — злітаєш у повітря. Переключил.

тиск — буравишь землю. Ще раз переключив пішов в облака.Не.

підкоряєшся радіолокації. Починаєш яскраво світитися днем.

Цим шлангом розганяємо хмари. Утримати неможливо. П’ятнадцять человек.

тримають шланг. Потрібен дикий компресор, якого нет.

Увазі домашніх господинь. Пристосування для очищення курок до.

стану голого тіла. Технологія: Пройшлася електробритвою чоловіка, потом.

намыливаешь ость чоловіковій пензликом для гоління, обдаешьбезопасной.

бритвою. Усі. Курка наша. Вари. Їж. З цією пропозицією ходжу тридцать.

років. Роботу кинув. Ніхто не бере. І знаєте, що вони мені говорят?

Освіти немає. Самодіяльність. А самодіяльність головне. Своїм умом.

доходимо. Сопромат кмітливістю замінюємо. Мікробів навпомацки. Без образования.

п'єси пишемо. Не потрібна? Дешево віддам. І ліхтар в додачу. Замедляет.

швидкість світла до шістдесяти кілометрів на час.

Оригінальний метод боротьби з склерозом шляхом повної госпитализации.

від населення в інфекційних больницах.

Стимуляція бдб. Укол в п’ятку — на лисині з’являються перші всходы.

Щось секретне: Пігулки проти танків. Проковтнув, немає і никого…

Мене можуть викрасти. Щоб мене не вкрали, мені треба сто рублів. Сейчас.

ж. Я мільйони тут. (Стукає по голові.) Але тут (б'є карману).

бракує ста рублей.

Шкарпетки і рукавички на батарейках. Підтримують постійну температуру.

тіла тридцять шість і шість десятих. Ходити незручно. Батарейки под.

п’ятою. Працюю над этим…

Транспортна повість для юнацтва про проваленої любові. Читається в.

будь-якому вигляді транспорту з наростаючим інтересом. Море сліз. Несколько.

осяянь. Чиста радость.

Мікроскоп стереоскопічний. Він поканеработает.Необходимо.

спеціальне висвітлення. У срср таких ламп немає. У США є одна. Але ее.

розбили. Один ребенок.

У когось повертається язик сказати мені, йдіть вчитися. Ви не.

знаєте математики. Ми усе це чули. Про те не знаєте, цього не одолеет.

е…

Багата інтуїція неосвіченого людини. Світлі проблиски темной.

голови. Ось відкриття… Суть… Проблеми… Авторського виду движения.

думки… Туди й назад.

Портативна постіль. Моя власна. Дівоча. Пішла дружина. Випробував на.

ній нового складу для омолодження на кісткової борошні зі стекловолокном. Ушла.

Не розуміє жінка. Тепер моторошно виглядає. Зараз, не скажу.

Порошок сыплем з вікна на, різко збільшуємо швидкість вуличного движения.

Не пригодится?

Роман літніх. Пасок — яскраво позначає талію. Держак шарикова на.

замку. Радиаторы-самогрейки. Усе слід пробивать.

Вкраде мене іноземна розвідування й матиме рацію. Ой, буде права.

Холодно.

Йшли ми чернівцях по базару. Шукали шубу мені. Холод собачий, а.

я чорт фіг його знає у яких. Ми йому сказали: «Шукай шубу. Як побачиш, кричи » .

Розійшлися. Він вимагає як закричить з іншого конца:

— Санька!..

Пробираємося через толпу.

— Дивіться, які годинник интересные!

— Що ти, здурів, кажу. Холод такий. Ти шубу ищи!

Розійшлися. Ишем. Вдруг:

— Хлопці, сюди! Сашко, витька!

Пробиваємося на крик.

— Дивіться, як залізниця в гори уходит.

— Ну, дам по шиї! Ну, ти в мене допрыгаешься! Холод собачий. Ми шубу.

шукаємо. Розійшлися. Знову орет:

— Санька!..

Пробиваюся. Варто перед собакою. Тріснув я його. Пішов один. Купил.

тулуп. Надів. Бачу, гора вродлива, а неї залізна дорога йде под.

гілки засніжені, і пес жахливо смішною, і володько стоїть, плачет…

Якби бросил…

Якби кинув пити… Не гуляв з давніми друзями… Не танцював не тратил.

стільки часу на жінок… Був би усидчив…

Я писав, читав, розраховував, вивчав, креслив, брав на будинок работу,.

шукав теми, помічав гострим оком, винаходив, виступав у журналах, сидел.

ночами. Щось відкрив б. Від довгого сидіння. Захистив б докторскую.

Написав б п'єсу, отримав премію… І що тоді гуляв б із друзями, и.

танцював, і витрачав чимало часу на женщин.

Що тут і роблю без цих хлопот!

Ненаписане письмо.

Ти дивовижна людина! Ось ти ходиш десь. Ти щось робиш. Ты.

відчуваєш, що чекаю? Ти це розумієш? Дзвінок, дзвінка, понимаешь?

Листи, листи, розумієш? Але як не соромно?.. Невже це мене не.

думаєш? Може, ти мене не любиш?! Що ти?! Я не можу терпіти людей,.

які мені не любят!

Ми посварилися. Я повернувся і пішов. Невже це привід, щоб не.

телефонувати мені?! Не можна! Мене не можна! Мене не можна! Не любити! Подивися, какой.

я. Імпульсивний, вразлива. Нічого. Завтра я інший. Коли ж ти ходиш? Не дай.

бог… Як подумаю, де ти можеш бути, в мене серце обривається… Я не.

можу! Не можу! Не смей!

Та ні!.. Страждай! Страждай! Седей! Седей! Дурна! Чекай… Не дай бо.

р… Моя безглузда фантазія… Я чекаю… Перестань ж тинятись, девчонка.

дивна… Ну, відчуй, який у мене чекаю. Ну, відчуй. І схопися. І ко.

мені. Ну!.. Постукай. Постукай. І відкрий. Втомлена від бігу. І якби сказали, що ты.

не розумієш… Я буду спати. Я зустріч сонних. Я спати… Іді. Я.

вже лягаю. я вже прикидаюся спящим.

Твой.

Ти, жінка, що її люблю. Ти знаєш, що таке хвилі. Це когда.

ти лежиш, а я проводжу рукою по тебе.

Ти знаєш, що таке дурість — це все, що я кажу. Ти не.

відчуваєш, що у кінчиках пальців моїх я весь.

Не пам’ятаю твого особи. Не пам’ятаю твоєї одягу. Я усе це чувствую.

Ти біля дверей. Тепла зі сну. Дихаєш. Подихай мені в вухо. Ну, ничего.

Нехай. Ну, чорт із ними. І тут сусіди?.. Ну, дыши.

Мені холодно, й у вухах шум. Подихай, щоб усе стихнуло… Нині ж в эт.

про… Не відривайся особи… Дихай, пожайлуста… Идем…

Я тебе веду… Ось по-гор… Настала. Тсс… Не отрывайся. Дыши…

Сідай… Сиди отако. Я тут, внизу. Нічого. У пальто.

Дивлюся знизу вгору… Можна я їх обійму і обличчям?.. У мене? Нет.

Некрасиві, звичайні… Сірі… У тебя?..

Наклонись-ка, наклонись-ка, нахились… Ух які. Усі більше и.

більше… І я нього є, така маленька… Ні, мені так зручно… Ну, не.

потрібно… Ну, я внизу… І сідай… Не слухай мене. Не слухай… Что.

нового? Що интересного?

Те, що дійшов тобі, вже знаєш. Те, що сидиш зі мною, ты.

вже знаєш. І те, що це мені подобається, ти знаєш? Я ляжу ось так и.

дивитимусь до неба. Через потолок.

Тобі неважко? Ти підтримуєш мою голову. Вона важка. Я сейчас.

перевернуся долілиць, що будеш делать?

Ти злякаєшся чи нет?..

Що нового? Що цікаве?.. Я, коли до, встре…

Не можу нічого розповісти. Я не можу нічого згадати. І зубы.

потрапляють мовою… І руки… Не можу… Вибач мене. Я прошу тебя,.

извини!

Ваша здоровье?

Дідусь, дідусь, як ваше здоров’я? Ні, немає ми знайомі, дедушка,.

але мене цікавить. Бачу, ви зітхаєте. Слово честі, я тут просто так. Как.

ваше здоров’я, дідусь, дорогий? Ні, я не з поліклініки. Я ж вам.

кажу, так просто. Та ні, що ви, дідусь. Не від зіни. Я не знаю.

зину, я перехожий. Бачу, ви переходите вулицю, йшов за вами. Я випадково шел.

за вами. І гадаю, запитаю, як здоров’я. Погода чудова сьогодні. Ну,.

не хочете відповідати, будь ласка. До свидания.

Я вам кажу, я би просто поцікавився. Слово честі, би не знаю.

Присягаюся, би у вперше. Просто так запитав. Як ваше здоровье?

І всі. Ну добре. Не хочете відповідати, зайве. Усі. Я пішов. До свидания.

Батько, йдіть своєї дорогий. Я кажу, у мене сегодняхорошее.

настрій, і це запитав, як ваше здоров’я. Ви що тут такого? Я ничего.

гадки на мав. Незнайомі, незнайомі. Не працювали б разом і навчалися. Як мы.

могли вчитися разом? Ну как?

Не знаю вашу дочка. І на саратову ніколи було. Я просто спросил,.

як ваше здоров’я. Ви захотіли відповісти. Усі. Вам куди? а тут — налево.

І чудово. І будьте здоровы.

Папашо, облиште це справа. Не приставайте на вулиці. Папашо, я.

обьяснил. Ну звернете увагу він. Ви ледве дихайте, ви весь тримайтеся на.

цих підтяжках. Я вам кажу, я нервовий. Я просто настрій хорошее,.

але звездану, і всі. Навіщо вам ці хвилювання до кінця жизни?

Я вам кажу, я завжди за тобою йшов. Я мав хороше настрій, і я.

запитав, як твоє здоров’я, щоб не дійшов. Розумієш? Я тебе у життя не.

бачив та горя не знав. Слухай, старий. Переползай в іншу бік: У меня.

терпіння кончается.

Який я тобі родич? Ти подивися на мій овал особи. Какой.

саратов? Я з копенгагена, у тебе там є родичі? І котися к.

бісовій матері. Поки що тобі все шнурки не обірвав, і швидко набирай.

обертів, наздожену — улаштую здоров’я попри всі 2 дні, що тобі остались.

Ні. Ні. Якби ти був моїм родичем, я б на себе руки.

наклав. Слухай, я мала добрий настрій — я не винен, але я.

разворочу бруківку, я знайду той цегла… Дід, відійди, дід, дай умереть.

спокійно. Дід, я тебе не знаю, в мене серце не витримує. Дід, уйди.

Громадяни, брати, відсуньте його, не доводите до гріха. У меня.

сьогодні радісний біля ви мене сьогодні дня народження. Мені то сьогодні було 30.

років. Я захистився — ось диплом. Дружина-красуня, дети-умницы. Я йому говорю:

" Відійди, дід, я здоровий людина, мене люблять на роботі. У мене все.

попереду ". Ходить по мене вранці, улюблений, старий. Хіба можу взяти его.

за бороду про себе двічі, ж інтелігентний человек?.

Хлопчик, хлопчик, де тут аптека?

Фантаст.

Що таке?.. Що відбувається?.. Не знаю. Я фантаст. Я.

письменник-фантаст. Які вокзали, які квитки, цим питанням занимается.

дружина і малолітній син кранц. А я фантаст. Шлях мені. Розійдись. Я.

розсіяний. Можу будь-якої миті під трамвай.

Крупноголовые істоти планети великий центавр обрушили ядерные.

заряди на планету квітучий галибарс. Війна миров.

Який обмін, який квартири? Я подавав? Щоб ти так жив, паразит. Что.

в тебе є? Що ти від змінюєш? Окрема? А тиша? Шум тракторів, вой.

стрічкових пив, вереск домогосподарок, брязкіт бідонів і бій посуду це мне.

заважає зосередитися. Я фантаст. Я все час у себе. Там тишина,.

розумієш, гамільтон? Костя… Ну, федір. Там є квіти, від запаха.

яких насыщаешься. Там зайве шукати жінок. Там навпаки. Сидиш на.

галявині у квітах, що тебе шукають і привітають: «Глюкентавр. Глюкентавр. «.

Зрозумів, харитоне? Це означає, в якій ти? Де ти? Ти ж квіти збираєш і сидишь.

в спідничці й у шовкових панчішках і співаєш: «Крихітка, мотечка, мотылечек.

Цветенька, метенька, голубочек " .

Вчора планета малий центуріон покрилася димом. Здається, на них.

напали. Хто?.. Якби знав, б із тобою чи ніхто, б їм допоміг. Я.

дізнаюся. Не тороплюсь.

Де це ви бачите «дар'ю »? Яка? Хто має «дарія »? Я до рук? Так… Я.

не знаю, де його брав. Тут десь. Дружина мені сунула. Я її жду.

Зараз огорнувся димом рекс, планета слабкого світіння в созвездии.

купера. Ну, там мені ясно. Там могутня угруповання шестипалых организмов.

виборює власть.

Яка «дарія »? Де брав? Де брав «дар'ю »? Я не знаю. Наверно,.

ще є, звідки я знаю? Я фантаст. Спокою немає. Ця проклятущая.

" дарія ". Чорт фіг його знає, де з вас продають порошок. Радянський, советский,.

але фантаст. Я международник. Я межпланетник. Два години тому пал.

гарменон, останню опору думаючих папороті. Причому взятий був обманом.

Вдавися своєї «даркою ». До мене їх дали потримати, «дар'ю «твою. Мылом.

пери. Ти знаєш, ніж іван грізний прав? На річці. Бив про воду. Бив об.

річку, стоячи до колін у питній воді в загорненої скуфії. І коня поруч пили.

Обережно, красиво. І здригалися. І і цар. І тиша. І никого…

Ні мила, ні твоїх трамваїв. І риба хлюпалася, і дівки з піснями, а сейчас.

вони всі на центурионе, у ріці макакац.

Я ідіот? А твоє уяву не піднімається вище миски з цим «дарьей?

" Бери пакет, подавися. Не бійся мене, не бійся. Не смій бігти мене. Я.

не соблюдаю правил руху, я можу потрапити під машину. А ви чего,.

фантаста не бачили? У… Перепугаю зараз всех…

Точнісінько курциане… Але кожен із новачків видавав хмару. Ви можете издать.

хмару? Гей, ви, п’ятеро, я вам зараз скажу, де брав «дар'ю ». А від того,.

що мене стукнеш, щось зміниться. Ай. Ти що, з розуму сошел?

Добре. Скажу. Тут, з-за рогу, у господарському. Йдіть все туди. Бегом.

Бігом. Але там нічого немає. А, ха-ха-ха-ха. Я заливсь сатанинским.

сміхом. Не заважайте мені заливатися. Ні, бабуся, я не ідіот. Я просто.

немісцевий, я фантаст.

Аж ось дружина. Моя махаючи. Мій єдиний перекладач. Маша, скажи им,.

що не розумію їхнього життя. Куди вони побігли? Навіщо їм ця «дарія »? Скажи.

їм, що фантаст. Сказала? Вони зрозуміли? У будь-якому разі пішли. Я тебе.

потрібен, маш?.. Так. Ну йдемо додому, геба. Йдемо, моя єдина связь.

Гасне комета когоутека.

Алло, вами вызывали?..

Алло?.. Це міліція?.. Скажіть вами викликали?.. Я повернувся из.

відрядження, а сусіди кажуть, хтось приходив з порядком денним мене куда-то.

викликають… Чижиків ігор семенович, лісова, 5, кв. 18… Я не знаю, по.

якому справі… Ні, я — не у книгарні… Ні, не блондин… 33… Я на.

всякий випадок. Раптом ви… Не викликали… Може, пограбування?.. Я ж нет…

Але мало… Може, когось звів наклеп на?.. Може, ви знаєте?.. Нет,.

поки що. Отже, ви не викликали?.. Вибачте за занепокоєння ой.

(Вздыхает.).

Алло?.. Це військкомат?.. Ви мене не викликали випадково?.. Чижиков.

ігор семенович… Так, зобов’язаний, молодший лейтенант… Ну, я не знаю.

Може, я ухиляюся або з’явився раніше. Мало чи що… Тут, говорят,.

повістка була, а зробив у цей час був у відрядженні… Лісова, 5, кв. 18…

Перевірте, будь ласка, може, щось негаразд… Може, я чогось не.

знаю. Може, ви знаєте… Ну, може, допустив чогось… Ні. Значит,.

ви викликали?.. Вибачте, будь ласка. Про. Шматок в горло не лезит.

Алло?.. Це суд?.. Ви мені викликали?.. Чижиків і. З. Лісова, 5,.

кв. 18… Яке пограбування?.. Ні, участі. Я відрядженні был…

Алібі, алібі… Ні, не блондин… З ким зв’язатися?.. І кого запитати?.. А.

від когось сказать?..

Алло… 253 Додатковий… Микола петровича, будь ласка… Николай.

петровичі, це чижиків від потапова… Я у справі виклику до суду… І.С. Он.

просив мене після того звернутися… Просто так, з’явитися і всі?.. Завтра?.. А у.

мене немає на руках повістки… Дарма… На яку кімнату це сделать?

. А я не знаю, з якого справі… Тому я телефоную… Ви не подскажете.

?.. Не блондин, 167, сороковий, очі блакитні, 33… Не морочу голову.

Була повістка… Не знаю, може, ви знаєте?.. Може, мені все-таки.

прийти?.. Поки що треба. Але ви будете мене мати в виду?.. Спасибо,.

извините.

Алло, це диспансер?.. А це чижиковговорит.Выменяне.

розшукуєте?.. Не переховувався, але може, ви мене розшукуєте? И.С.

Лісова, 5, кв. 18… У цій адресою я прописаний… Я розумію, що меня.

годі шукати, а може, вами не можете знайти. Може, ви не так ищет.

е… Не, дівчина, цим не займаюся… Ні, ви трубку не кидайте. Вы.

перевірте, повістка була… Не жарт… Почуваюся добре… Я-то.

не підозрюю. Може, ви?.. Востаннє?.. Місяця два — назад… Ні, не.

скаржилася. Добре знаю. Ми разом працюємо… Ні. Нічого… По утрам?..

Прозора?.. Зараз подивлюся, почекайте, будь ласка… Алло, прозрачна.

я… Я подивився… Два місяці тому… Не випадкова… Працюємо. Бок о.

бік… Може, хтось заявляв… Я ж ні з ким, але, може, кто-нибудь.

заявляв… Куди зателефонувати?.. До міліції… Сказати, від вас?..

Алло. Це міліція?.. Це чижиків з диспансеру. Мені сказали, щоб я.

після того звернувся… Не блондин… Обличчя чисте. 167, Сороковий, 33, голубы.

е… Я все-таки зайду… Ну, будь ласка, доведемо до кінця… Можно?..

Спасибі. Бегу.

Специалист.

Бебеля, 21, кв. 3 — Ні звуку?.. А зображення?.. Нормальное…

Добре. Я ви з п’ятьма до 7… Пожалуйста…

Так-так… Слухаю… Погано шиє? Строчкунедает? Немецкая…

Свердлова, 8, кв. 47… Буду до 5… Пожалуйста…

Алло… Так, я… Чому болить? А ви зігрівальний компрес на ночь…

Ні, мій дорогий. Хто кого лікує? Я ж вам залишив рецепт… Как,.

втратили? І що, температура піднялася? 38,3… Нічого без мене не.

приймайте… Тільки гірчичники до ніг. Я у вас між 6 і 8…

Лежіть спокойно.

Так… Знову замовчав… А ви йому телеграму давали? Я ж вам.

продиктував текст… Ну пишіть: «Набридати не. Але хочу захистити тебя.

від неприємностей. Чекаю на вокзалі у газетного кіоску в $ 20 годин. Наталя " .

Прибіжить. Чоловіки боягузливі. Якщо зателефонує - не розмовляйте. Усі при.

зустрічі. Потім мені розповісте… Не за что…

Алло… Це… Я вам неправильно передбачив. Замість великий дороги.

в казенний будинок слід читати: «Задумане вами виповниться невдовзі. Вас.

очікує велика і спокійне життя, що вам буде в нагороду за.

пережите. Щодо особистих інтересів можете не сумніватися. Вони окончатся.

вдало, й у житті вашої удачі триватимуть до похилих лет.

" Записали? Якщо щось буде неправильно, подзвоните, уточнимо… Я.

гадаю, усе почне хорошо.

Так… Алло, з цим? Спробуйте сметану з пивом за 4 години до. Полное.

відключення радіо та телебачення. За 3 години чай з малиною і коньяком.

Мюзик-хол з коньяком в антракті. Хвилин за 20 міцний кави з лимоном.

Провітріть кімнату й подзвоните мені. Якщо не допоможе, будемо действовать.

струмом… 600 Вольт. Вирішальне засіб… Усього доброго… У будь-яке время…

Заст. Директори камвольного комбінату?.. Хвилиночку. 298−18−23 З восьми.

до сімнадцяти… Пожалуйста.

Так. Так… У «зміні «сьогодні «люди і троянди », сеанси в вісім, десять,.

12, і т.Д. Через кожні дві години… Пожайлуста…

А. Арноль степанович… Відкладається ви ревізія… Вона нагрянет.

раптово 18 січня о 10 ранку… Будьте здорові. Звоните…

Так… Слухаю вас, товариш… Ні, мій дорогий. Так перед людьми не.

виступають… А ми ось взгреем вас на колегії. Тоді ви візьметеся за.

справа… Що означає - записочки посилають? А ви відповідайте… Ну, мій милый,.

ви при цьому зарплату отримуєте. Все.

16-Ї. Я — таганрог. Посадку дозволяю… Вітер 13 боковой…

Алло… Так… Пилосос «ракета »? Б'є струмом?.. Провід не отсырел?..

Спробуйте просушити… Канатна, 14, квартира 3… Добре, вимагатиму від вас до.

трех.

Натирку статей зараз нікому… Телефонуйте в пятницу.

Так-так… Не підійшла?.. Їй 35… Вам 55, слава Богу… Не читает.

газет… Що ви від нього хочете?.. Вона не знає, де лаос?.. Так обьясните.

їй. Зачекайте… Ви просили… Ось у мене записано… Не старше 35.

Блондинку. Не довше, до 10. З вищим. З зручностями. Не выше.

3-го поверху. Район парку культури… Нічого — щодо газет… О, ви решили.

додати… Треба наперед… Записуйте. Лісовий проспект, 18, корпус 3,.

кв. 14… Бібліотекарка. Уся періодика через нее.

Що в вас?.. Овва… Завтра вводите нову камеру вільсона… В.

серпухові?.. Порахуйте наново ефект броуди-гладкова. Підставте лямбда.

2,8 замість 3,1… Так. Повинно зійтися… Тримайте моїй курсе…

Ні, хлопчик, амністії нинішнього року не будет.

Вам що?.. П'єса… А ви спробуйте поміняти кінцівку. Не грустно.

ліг, а радісно підхопився… Не цвинтарі, а санаторії. І позвоните.

мені… Нині ж, даруйте, в мене обід… Він розгорнув папірець. Прижал.

пальцем котлетку до шматочку чорного хліба і почав есть, глядяв.

пространство.

Він таким не был.

— Здрастуйте. Сьогодні в вас дня народження? Дуже приємно. Извините,.

що без подарунка. Спонтанно вийшло. Пробігав повз, нічого не успел,.

пробегаючи. Тепер усе так рано закрывается.

А власне, який в вас розмір, хазяєчка?.. 46, 2… Усі равно.

щось было.

Спасибі. Салатику?.. Гаразд. Ні, немає, сюди. Оселедці?.. Можна, можно.

Ось цієї рибки. А там що червоніє?.. Можна, можно, красненькой,.

солененькой, тріскучої, ще навіть шматочок. І це що, желтенькое?.. Ложечку.

можна. І помидорочку солененькую, сочненькую. Самі солили? Як интересно,.

ну, тоді ще одну.

Хіба ж господар собі не є не бере? (Вишукує, що ще взять.).

Хоча б… (Крекче: Страва далеко.) Скибочку хо-ло-дца собі поклали. И.

сусідка моя нічого — собі не бере. (Накладає собі.) Гусячий паштетик.

м’якенький, легонький, полезненький…

(Злякано.) Ой. Горілка… Хто це мені?.. Ви, соседик — соседушка?

Мій ласкавий. Коли ж ви плеснули?..

Сусіда, милий, вас як?.. Сеа суа санич… Хто наші гості?.. Вот.

цей що робить? У клітчатому? Не показую оселедцем, я спрашиваю.

Професор філософії… Му-гу. Ім'я?.. Ігор семенович. Му-гу.

Ігор семенович, одній людині потрібно скласти екзамен з філософії. Вы.

не могли б просто попросити своюассистентку… Ну, так, без.

зобов’язань. Просто нехай прийме в нього та все. Я б завтра вам позвонил.

і всі. А? Коли вам зручніше? У 4. Мені зручніше в розмірі 5. Ну нехай буде зацікавлений у 5. Ваш.

телефончик, будь ласка… (Бурмоче) зести сисать сять сосок сять сисисят.

Еге… Еге… За батьків. А он той лисий, з прищем? Директор

книгарні?.. Ім'я?.. Георгій петровичі? Георгій петровичі. Як вам.

іменини? Чудові. Вам там нема б пишучої машинки?.. Одной?..

Я після того зайшов з однією чоловічком?.. А?.. Ні… А квиток на симферополь?

. Ну, почему-нет?.. А ваша мова є хтось на вокзалі?.. А друкарську машинку?

. Ну, а то й змогли квиток на сімферополь, то хоч одну пиш. Машинку?..

Завтра?.. Ви мене впізнаєте?.. Не пийте, вами забудете.

До речі, вам, ігор семенович, ця людина скаже — від константина.

Не забудете?.. Адресок вашого закладу, георгій семенович, е-е, простите,.

петровичі? Синакевича, 17, тролейбус 3, 5, 7, зупинка «лікарня ». До.

завтра. Тобто ми вже гуляємо, але до завтра. Головне, щоб ви меня.

дізналися. Щоправда, я напомню.

Що це ви собі накладаєте, господар?.. Мені теж, пожалуйста,.

покладіть, будь ласка. Авжеж. Спасибі, пожалуйста.

А ви ніж займаєтеся, сусід на столі? Як вас?.. Мишко — студент…

Де студент? У чому студент?.. У кораблебудівному студент… Имеете.

ставлення до приймальні комісії?.. Ніякого… Просто студент. Ну, передайте.

мені спекотне. І це шматочок. І ту кісточку. І картошечку. Ні, ліву. От.

себя.

І спекотне, хазяєчка. Де це ви таке м’ясо берете? Що ви говорите,.

де?.. А мене з нею звести могли б?.. А зараз ми б не успели?..

Отже, завтра. У три. Біля магазину. Ви мені запам’ятали?.. Не пийте, вы.

мене забудете. У три біля магазину. Де магазин? Біля кінотеатру. Справа.

від кінотеатру?.. Коли стати до кінотеатру обличчям, то зліва. Тихіше все. А.

спиною — справа підвальчик. «М'ясо — риба ». До завтра. Ми… Я понима.

ю… Але вже там. Фізично тут, подумки там. На мебельном,.

хазяєчка, нікого?.. Усі, спасибі й у тому. І том…

Що ви, хазяєчка, їсте?.. А. Ні, немає, заберіть. І чим именинник.

ми займається?.. Лікар… Де лікар?.. У чому лікар?.. Авжеж. Имя?..

Послухай, вітя, не міг би мені дістати интенсаин? На больнице?..

На відділенні?.. А у знайомих?.. Один флакон… А полфлакона?.. А.

чверть?.. Завтра на чотири… У диспансеру. Адреса радісного заведения?..

Ступакова, 4, трамвай 12, 2, 6. Усе-таки — два флакона?.. Ну, хорошо,.

один. Ну, ясно, ясно, половину. Ну, чорт з тобою, чверть. Только.

раздразнил.

Що, йдемо, господарі хочуть спати?.. Отже, йдемо, господарі хотят.

спати. І сусід йде? Які ж залишуся, коли всі йдуть? Теж піду. А.

що це там біліє?.. Шматочок, будь ласка, на ціпок… (Жує.) Мнь-а.

Мнь-а. Вкусненькое…

Хіба це там дитина їсть?.. Усі, йдемо. Бувайте. Спасибі. Будем.

заходити, аякже. Тепер те вже точно.

Яка драбина темна… Що це у вас в портфелі тверде, как.

камінь?.. Дисертація? На яку тему? Ідеальні обьекты у фізиці… А вы.

самі де?.. У інституті напівпровідників? Стривайте, мені там щось было.

потрібно… Ой, мені там щось треба було… Нічого, нічого, я сяду в ваш.

трамвай. Ви скоро виходьте?.. Мені тамчто-тобылонужно…Не.

відвертайтеся, вами забудете. Ая-я-яй.

Вам ліки? Ні. Ліки в вас. Телефон?.. Не у вас. В.

універмазі?.. Нікого. На санепідемстанції?.. Тиша… А де у вас.

знайомі? Тільки в своєму інституті? Може, у них є знайомі в.

управлінні готелів? Ви хто? Філософ? Саме там був сам філософ? Ви второ.

і… Вам в буфеті щось незвичне?.. Сайра?.. Кета?.. Бок?..

Стійте, стійте. Ну, сходіть, сходіть. Та ні, я — не сходжу. Немає смысла.

Який холодний вагон.

Товариш водій, я випадково потрапив над той трамвай, я вперше в.

трамваї, з села. Ви міг би як особистого послуги трохи дальше.

зупинити? Призупинити? Он біля того каменю. А мені там зручніше, за.

кут, і це потрапляю… Ну, особисто для мене… Ну, для мене… Лично…

Во-во-во… Камінь, камінь… Не швидко, ви мене упустіть. (Равнодушно.).

Спасибі большое.

(Рухає головою за мітлою двірника.) А ви не могли здесь.

підмести краще? Ось тут, біля мого двері? Будь ласка. Ну, особисто для.

мене. Тепер тут. Протріть, будь ласка. (Обертає головою, стежачи за.

ганчіркою.) Так… І песочком… Нині ж я пройду. Спасибо.

Він ввійшов у своє помешкання, закрив тильні двері й у темряві затих.

Він — наше чудо.

Він — наше диво. Він — наша гордість. Побачивши жінки постає, дає ей.

стілець, пальто. Не спить зборах. Після доповіді про міжнародному положении.

і підступах реакції йому стало погано. Інші, оточивши, довго дивилися на.

нього та його, навіть провівши «швидку », не могли розійтися. Так це на всех.

подіяло. Через нього сам починаєш відчувати. Йому скажуть: «Не.

хвилюйтеся, цей питання вирішимо за тиждень " .

Він вірить. Запам’ятовує, приходить за тиждень. І запитує: «Ну як? «.

Що — як?.. Усі забули про ніж це він. О, про цьому… Через него.

відчуваєш. Ми їй пишаємося. Він адже, вобщем, шкоди ніякого не.

приносить, але задоволення маса. Бачить: «Стороннім вхід заборонено «- не.

заштовхнеш. Усі туди рікою течуть, щось виносять звідти, він — ні з места.

Така канареечка. Усе-таки близько сорока і такий диво маленькое.

Якщо ж за знайомством щось, то взагалі не дай бог. Некоторые.

бачать, як і живе, як одягнений, — пожаліють. Іді, мовляв, туди, я там.

домовився. Не йде. Серьезно.

До нас натовпами валять, запитують: Де він. Ми говоримо, он він, у окна.

Він працює, нею стоять дивляться. Одна креслярка жувала і дивилася на.

нього півдня. Він також відмовляється стригтися, лікуватися, вдома все механізми не.

діють. Плітки його — йди стригись, лікуйся, лагодь — не йде. Не може в.

робочий час. На час самі також працюють. При всім при.

тому поговори з нею — такого не відчуєш. Ніяких закидонов, как.

ви, який у мене… Тобто, певне, є, але зовнішнє… Усі до мене бегают.

— з нею поруч сиджу. Маю на увазі: «Що ви бігаєте? Він справді такой.

Не треба її дратувати " .

До речі, він холостяк. Ми її вже знайомили. Він симпатичний, якби не.

одяг. Він також всі у магазинах… Ще на початку місяці, щоб без очередей.

І виглядає, що з буцегарні. Усі у ньому «скороход », «червоний богатир » ,.

" кемеровський комбінат ". Але якщо цю керзу і рядно здерти, він там.

симпатичный.

Знайомили, знайомили. Та звичайно, ці жінки не задоволені були. Даже.

літні, яким взагалі втрачати нічого: Вірші читає, книжки дарує, чай.

п'є - ідіот, загалом. Нам теж крити нічим — у них факти. Ми говорим:

" Ну, він такий. Приймайте її такою ". — «То що ж, він на зарплату жить.

буде? «- «Буде. Він також не прикидається. Він справді такий. Це же.

він певною мірою сказав: «Давайте напишемо, нехай цього продавця замінять другим,.

інакше буде " .

Слово честі, душею біля нього відпочиваєш. Намотаешься где-нибудь,.

налаешься, пообіцяє тобі хтось золоті гори, а сам взагалі не явился.

доходиш нього: «Розкажи, як ти собі уявляєш… Ось, вообще…

Як би ти хотів?.. Та які мають бути стосунки? «.

Він розповідає, а ти сидиш, думаєш про щось. На березі моря… Мы.

її дуже бережемо. Кажуть, десь дівчинка з’явилася під архонгульском.

Така сама. Якщо цього познайомити, оточити щільно, накрити чимось сверху,.

цікава порода людей може пойти.

Тараканьи бега.

Зустрілися два таргана. Одне з них був інтелігентом, а второй.

просто запитав: «Як Ви ставитеся до великого спорту? «.

— Великий спорт прекрасний. Чудово бажання перемагати любого,.

колоти, забивати. І більше радості, ніж переконатися, що другий сломлен.

Я розумію, але ці не для мене. Шахів я боюся, тому що там.

обов’язково принижують однієї з двох. Йому доводять, що він слабше, и.

просять не дратуватися. Певне, це чудово, але з для меня.

І вони поповзли далі, долаючи водопровідну трубу.

— І, ви знаєте, я милуюся особами чемпіонів, хоча вони получаются.

кілька мрачноваты. Як на мене, нехай інші вже чемпіони, нехай добрішого и.

з дам — веселіше і, даруйте, поженственнее. Щоб не така тяга.

долати себе і партнера, вона ж таки коли-небудь стане женой.

Вони зупинилися у газової колонки. Навколо розливалася приятная.

теплота.

— Не проти кар'єри навіть в спорті. Але спорт заради карьеры?..

Вибачте. Приємно побачитися і поговорити з мохаммедом алі, але житиме під его.

руководством?

Саме тоді спалахнув світло. Вони помчали. Один встиг пірнути в щель.

— Куди ж ви, а я?..

— Не вважайте зрадою, вас опрыскали. Можливо, великий спорт.

— це погано. Але елементарна фізична підготовка… Особливо для.

интеллигенции.

Довели.

Директор натискає кнопку. З’являється секретарша.

Директор. Попросіть до мене семенова.

З’являється семенов.

Директор. Семенов?

Семенов. Да.

Директор. Он отсюда.

Нюансы.

— До тобі можна зайти?

— Можна. Але є нюанс.

— Какой?

— Муж.

— Отже ти заміжня? Вітаю. Ну как?

— Хорошо.

— Чоловік хорош?

— Хороший, але є нюанс.

— Какой?

— В нього семья.

— Авжеж. Так з ней?

— З ним, але є нюанс.

— Какой?

— Він в мене все время.

— Отже, хорошо?

— Добре, але є нюанс.

— Какой?

— Я люблю другого.

— Так чого ти не там?

— Він мене не любит.

— Отже можна зайти?

— Конечно.

Збитень варим.

Збитень варимо в собі. Сусідка знизу прибежала.

— Що ви тут делаете?

— Збитень варимо «вставай трава ». Старовинний російський напій. Вода, сто.

грамів сухого вина, мед, і вариться. Щойно закипить, вливаем горілку и.

гасимо. Пити теплым.

Сусідка припинила кричати, була присутня. Сусід присутствовал.

Далекі сусіди пришли.

— Що робите? Чому тишина?

— Збитень варимо. «Вставай трава «- старовинний російський напій. Мед,.

горілка, пити теплым.

Сусіди були присутні. Весь двір ущухнув. Дільничний явился.

— Чому подозрительно?

— Збитень варимо, старовинний російський напій «вставай трава. Светлеют.

гори ". П'ємо теплым.

Дільничний побіг переодягнувся… Випили збитню теплого… Посидели…

Розійшовся двір. Зашумів. До пізньої ночі світло. Люди у дворі. Хто по году.

не розмовляв, помирилися. Дерево облізле полили. Стіл під нею. Ворота.

закрили. Вікна відкрили. Танці пішли. Любов пішла. А очі слідом добрые.

Кожен ключик суєт — йдіть до мене. Посидьте у меня.

Пісню співали старовинну «розкинулося море… «І сучасну «ніжність » .

А посеред двору казан, та якщо з нього пар аж за всі дворах. Поки що у ворота не.

постучали.

— Чого ви там?

— Збитень варимо. Старовинний російський напій «вставай трава », отвечает.

дільничний і помешивает.

Ночью.

Посутеніло. Опускається ніч. Не можу заснути. Я верчуся. Якщо, два,.

три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім… Якщо, два, три, чотири, пять,.

шість, сім, вісім… Якщо, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, восемь…

Ось мені після того прийшов. Так, зараз. Саме. Не відповів вам сьогодні днем в.

вашому кабінеті, як ви прямо мені пішли, як танк. Я зрозумів потім, на.

драбині. Можу також вдатися до вас. Мені є що сказати. Не сообразил.

відразу. Ха-ха. Відповідаю зараз, вночі. Перше. Друге. Третє. Чітко. Де вы.

чули такі формулювання? Якщо. Два. Чітко, стисло, лаконічно — характерно.

мені. Мною зроблено, це, це. Не зроблено те-то, те-то, те-то. По.

таких причин. Лаконічно, скупо, стисло, телеграфно — рубаний стиль.

Ваші слова: «Дурня валяєш, дитсадок розвів », «на горщику сидіти » .

Моя відповідь: «Я тут з розподілу — раз. Сиджу не на горщику, а в.

бедламі, що ви моторошно керуєте, — два. І нічого ви не зробите ;

три. «Відповідаю стисло, скупо, лаконічно — характерно для мене. І болтаю.

стільки, скільки знаходжу нужным.

Літній людина, перестаньте говорити нісенітниця. Я також із вищим, я тоже.

можу нахамить. Ха-ха. Продовжую думку, аби дати схаменутись: «Довіряти надо.

всім. І мій дитяче белькотіння це сміливий хід вперед ". Дайте йому води. Він не.

витримав. Він не цікавий. Йду далі. Яка ясна голова, какая.

легка походка.

Тьотю котячи. Оце. Отож, тьотя котячи. Ви вахтер, а я спізнився. Я.

пробігав. Ви крикнули. Я промовчав. І лише на драбині сообразил.

Відповідаю стисло, скупо, лаконічно, дотепно — притаманно мене. «Штаны.

втратиш. «Нерозумно. Біг гідно, хоч і відсапуючись. «Усі вже работают,.

і лізе ". Ну, не лізе, а йде себе. А щодо «все працюють », то.

ха-ха-ха. І можу обернутися і прокричати тому це велика образа. «Не.

треба в’язання в кобурі тримати. «Підніміть її. Отстегните портупею і дайте.

їй води. Вона мені интересна.

Так… Хто? Ніч приходить, а народу багато. Усім, кому ответил.

днем, відповідаю зараз. Кожен, хто не хоче, знайде моїй час вночі в.

ліжку. Саме його я жду.

Йду далі, зберігаючи холоднокровність і выдержку.

Він. Ви. Я — щодо нього. Е-е ні-і, пропустіть. Відстороняю рукою, входжу. Он.

Ви. Слухайте. Ви зібрали навколо себе підлабузників і думаєте, що щоправда к.

вам не просочиться. Вона просочилася. Вона тут. Я білизну. Так, зробив у ночном.

Ніхто їй немає скаже, крім мене, ти старий. Твої традиції, які ти так.

поважаєш, — загибель твоя. Твої друзі, до фальші яких ти так привык,.

загибель твоя. Твоє самолюбство — загибель твоя. Твоя принциповість — гибель.

твоя. Не запитуй думка у тих, хто згоден, запитуй у тих, кто.

возражает.

Усі. Він сполотнів. Він осікся. Він знав цього. Він не интересен.

Тепер ви, дівчина. Я пробивався через весь вагон. Я стояв три.

прольоту біля вас, збираючись пожартувати, але вийшли раптом. Певне, вам было.

потрібно. Я розгубився. І коли вагон зі мною, від «їхав, я сообразил…

Відповідаю скупо, точно, стисло, дотепно — притаманно мене. Пожартувати я.

збирався так: «Дивіться, як рве водій. Не мішки везеш. «.

Ви різко пішли, залишивши себе без цієї жарти. Хто більше потерял?

Такими, як ви вже, сповнені вагони. Таких, який у мене, ми там не бачимо. Тільки без.

рук… Не треба мене цілувати… Ну, не балуйтеся… Ну, все, перестаньте.

я вже весь в помаді… Ви ж бачите — у мене опущені руки. Усі. Ищите.

встреч.

Ось і. Стій, що мені крикнув слідом, а я — не обернувся і только.

втягнув голову в плечі. Відповідаю тобі зараз, вночі, різко, грубо, жутко,.

сильно — притаманно мене. Хам. Я як-от ти… Ти мене понял…

Дивися, який у мене беру тобі груди, як в тебе теліпається голова, як мои.

пальці стискають твій воріт. Вони збіліли. І це руки. Що буде, если.

я застосую другу? Не перепрошуй, не дрожу. Умій відповідати сильному. Ты.

будь-коли будеш кричати слідом. Або я тебе зараз буду бити страшно,.

моторошно, дуже й різко. Характерним, властивим мені боем.

Я ще більше стискаю твій воріт. Мої зуби скриплять. Ти задихаєшся. Не.

кричи мені слідом більше. Не кричи. А тепер йди додому, хитаючись и.

обхопивши горло. Ти вже запам’ятав мене. Іди, прилучися он. Не оборачивайся.

Що?.. Ну, ж наздожену… І бігти мені легко. Я лікую… Лечу…

Залишіть мене… Закінчується ніч… Мені ще потрібно побачити його. Моего.

єдиного… А я не встиг сказати йому самого головного. Це все.

дрібниці… Я відразу не знайшовся… Це усе дрібниці. Тільки тобі я могу.

сказати… Тільки від тебе можу почути… Просто ми був у запалі… Я.

зателефоную… Я позвоню…

Закінчується ніч… Мені як і раніше мамі, який у мене хочу зберегти її. Я.

зателефоную… Я позвоню…

Сказати моєю першою, моєї ранньої, що любив її і не говорив из.

безглуздій стриманості, яку називав чоловічої. І коли я сказав второй,.

що люблю, б щось втратив, лише був би краще… Я позвоню…

Я позвоню…

Дзвінок… Я прощаюся із Вами… Вдягаюся. Єм. Біжу. Лікую. Сідаю и.

мовчу. Скупо, стисло, дотепно — притаманно меня.

Жіночий язык.

Усе дуже просто, якщо розумієш жіночий мову. Їде жінка в метро.

Мовчить. Кільце на правої руці - заміжня, спокійно. Усі стоять на своих.

місцях. Кільце на лівої розлучилася. Два кільця на лівої - два раза.

розлучилася. Кільце на правої, кільце на лівої - двічі заміжня, другий раз.

вдало. Кільце на правої і сережки — заміжня, але шлюб не устраивает.

Два кільця на правої, сережки — заміжня і є ще людина. Оба.

одружені. Один зі мною. Обидва незадоволені женами.

Кільце на правої, одна сережка — взагалі-то я замужем.

Кільце на лівої, кільце на правої, сережки, брошка — працюю в.

столовой.

Темні окуляри, кільця, брошка, сивий перуку, платформи, будильник на цепи.

— барменша ресторану «східний ». Чоловіка немає, смаку немає, людини нет.

Питуща, едящий, що курить, стоїть і що лежить чоловік викликає физическое.

відраза. Трикімнатна в центрі. Чотири телефону співають грузинским.

квартетом. У туалеті кришталева люстра, у ванні білий ведмідь, з пасти.

б'є гаряча вода. Потрібен чоловік із ганчіркою і жіночої фигурой.

Жодної сережки, джинси, намисто з черепашок, олов’яне кільце со.

старої монеткою, торба через плече, обкусані нігті, загадкові ноги:

Художник-фанатик, відгукується на розмова про ферапонтовоммонастыре.

Занурена у собі настільки, що другий туди не помещается…

Діаманти, довга шия, зачіска вгору, розворот плечей, осанка,.

дивовижна одяг, сильні ноги — балет великого театру. Разговор

безглуздий. Ви пішки, а зробив у «мерседесі «. Поговоримо, якщо догонишь…

Кільце на правої, гладка зачіска, темний костюм, біла кофта,.

цигарка «біломор «- «що вам, товарищ?.

Кільце на правої, русява гладка голівка, зелений шерстяний костюм,.

скромні коричневі туфлі, і прекрасний погляд милих сірих очей — твоя.

дружина, болван.

Дай ручку, внучек!

Дай ручку, внучок! Юзик, юзик, дідусь не може швидко, дедушка.

втомився. У дідусі ноги старенькі. Давай посидимо. Ти ж хороший мальчик.

Сядь, юзенька, сядь, дорогий. Я сказав сядь! Я стінці сказав чи кому я.

сказав?! Дідусь що сказав?.. Що дедуле сказати?.. А, бандит, чтоб.

ти був здоровий, арештант. Якби мене був такий дитинство! Ну-ну.

Наша мама завжди прала, а ми завжди ходили брудні… І какой.

гвалт… П’ятеро хочуть писати, один хоче оселедець. Які книжки, какие.

зошити?.. Я ще здобув собі дуже вдале освіту, я лагодив примуса. Ты.

чуєш, юзик, голівки, пістони, насоси, мені відомо, головне — це керосин,.

щоб він горів… Моя вся дружина пропахнула гасом. Нас не міг позвать.

у гості: Вони ми мали аромат… Собаки падали втратив свідомість. Ти не знаешь,.

що таке примус. Уся одеса хитала по ранкам і вечорам, і ревіла, и.

взрывалась.

Я теж був розпачливим, я мав трьох, і вони зросли. Старший стал.

військовим, потонув в Керченській протоці у перші дні війни. Молодший окончил.

політехнічний, виїхав у новосибірськ, твоя тьотя закінчила консерваторию,.

саме у москві… Усі раз «ехались, все шукають щастя. Тільки ми на.

місці… Ти знаєш, юзик, я так дивлюся і гадаю, що я такого сделал.

особливого?.. То тобі скажу, що. Нічого… Усі вклав у дітей. Стакан.

молока — діти. Шматочок яблука — діти. Ложка цукру — діти. Твій тато был.

слабкий хлопчик, йому потрібна була вітаміни. А твоєї тітці потрібен був приличный.

інструмент — вона в консерваторії. Так всю життя. Ви маленькі мы.

переживаємо, що ви вболіваєте, ви старше ми переживаємо, що ви погано кушаете.

Потім влаштовуєте нам потрапляння до інститут — ми ночі не спимо. Потім вы.

одружуйтеся — на нас таке коїться, моїм врагам!

Що сказати дядькові? Ну!.. Здра… Ну!.. Здра… Ой, я йому напомню,.

то він все життя пам’ятатиме. Ну!.. Здра… Такий буц здоровий, 4 года.

скоро.

Віддай дівчинці м’ячик. Віддай, сонечко. Впадай по них. Однак они.

віддають нам більше, якщо вони хороші. Однак вони нам все, если.

вони золоті. Твоя бабуся був і ударник, і застрільник, і це знаю хто?.. А.

діти у ньому, увесь дім у ньому. Я кажу, сонько, перестань… Перестань.

Діти все влаштовані, ми на пенсії. Перестань, сонько, поспи до максимально восьми. Поедем.

про дітей. Діти нас будуть ухаживать.

І ми сіли на колеса і ми поїхали в новосибірськ, де твій тато кандидат,.

а мама аспірант. Усі математики, всі у окулярах, хто ж буде варити обід… И.

Я бачу, моя сонько стирає, а я викручую. Вона миє поли, я стою в.

очередях.

Якось поставили цих кандидатів на ноги. Поїхали до дочці. Уже.

москва, вже скрипалька, вже всі зручності. І я бачу?.. Соня стирає, я.

викручую. Соня варить, я стою в очередях.

Поставили на ноги скрипалів, зняли у них з шиї дітей, вернулись.

додому. Будинку відпочинемо. Влітку у моря. Ми на пенсії. Діти з «едутся, будут.

доглядати. Діти сьехались… Що я бачу, юзик?.. Соня стирает, я.

викручую. Соня варить, я тягну ярмарку кошики — коня оборачиваются.

Діти повинні відпочити. Діти один місяць. Так ми не підемо на.

море. Не пам’ятаю, коли був у пляжі. Років 10 тому. Випадково. Не важно.

Ми отпляжили свое.

Що потрібно, юзик?.. Щоб у дітей наших було трошки больше.

щастя, ніж в нас. Щоб вже потрапив у інститут звертаються і вдало одружився: Есть.

такі дружини — моїм ворогам, ти знаєш. І щоб в тебе були хороші діти, и.

щоб потрапили до інститут, й влучно одружилися, і щоб у них були свои.

діти, теж хороші й теж здатні. А ми їздити і не говорить.

про болячках. Бо в кого їх майже немає, і не вистачає звідси говорить.

І дивилися на наших онуків, й радіти, і потихеньку уходит.

т… А далі все це й називається просто — хороша старость.

Щоправда, юзик?.. Ти ж все розумієш. Ну, давай ручку дедушке,.

золотко. Ми вже йдемо. Бабуся очікується. Дай ручку. Щоб не знав, що я.

бачив… Щоб ти був здоровий! Юзик, дідусь неспроможна швидко, не забывай.

Я прошу мої білі ночи.

Я прошу мої белые…

Я прошу мої чорні ночи…

Я дуже хочу жити всюду.

Мені не потрібно моє чорне море, мої крижини, мій північ і мій місто москва,.

мої люди, мої клуби, краса моїх веж, моїх веж двенадцатиэтажных,.

моїх багатьох, моїх натовпів. І діаманти проспекту калініна, і перламутр

вологого невського, і гарячу смарагд дерибасівській. Я пропаду самотужки. Я.

хочу, щоб люди мої мешкали й жили, щоб душі їх були так ж сповнені, как.

голови, цікавою роботою, і життям нашої, і музикою, і зеленню, и.

морської водою, і дощами весняними, і трепетом до жінці, і любов’ю к.

дітям ее.

Я хочу ходити по батьківщині. Я хочу, щоб мене всезнали.И.

розмовляти довго чекати і довірливо. Не мазати очей нещирістю, рук не.

псувати дрожью.

Я дуже хочу ходити за батьківщиною, знати мови її, щоб любити всіх ее.

жінок, що стоять і сидячих в росіян печей, у котлів і мангалов…

Я зариюся в пісок південної кушки трошки. Я прогреюсь. Я накалюсь. И,.

розпечений, бігом побіжу північ. І - в сніг під архангельському. Вночі в.

тайзі. І хоча плавиться під мною, розтікається навесні мій сніг. І коли я.

зовсім змерзну і коли окоченею, я бігом побіжу на схід в долину.

туманів, до долини гарячого пара, ключів гарячих, пахучих і впаду. И,.

покляклий, на ключах полежу, і зігріюся, і подивлюся нерест лосося, и.

кети, і крабів співаємо улюблених, й багато побачу, яка тече ртуттю, мои.

хлопці зюйдвестках ловлять, виловлюють, рубають її ножами… І, наевшись.

риби і відігрівши, бігом побіжу крізь усе батьківщину захід. Через урал, по.

соляним місцях. По волзі. Затримаюся в челнах на будівництві, де интереснее.

всего.

Я старий. Я товстий. Я гипотоник і іпохондрик, але, якщо б мені пришлось.

якось, пішов би зробив у армію чи човни. Там чи пак мені цікавіше всего.

Або летіти у трьох «маху », чи човні північ від під кригою, чи в челнах.

під молодим начальством. Прикро, як ви вже, а я для нього все зроблю. В.

челнах є такие.

Боюся, якщо буде готове з брязкотом піде конвеєр, стане обычно,.

стане одноманітно, стане лише доступне. І начальники будуть старими, а я.

говорив, що люблю молодим подчиняться.

Човни, човни і - захід. Мій захід. Доступна мені захід. Запад.

мого паспорти. Який дає декларація про необмежене пересування в.

середовищі, обмеженою моїми прикордонниками. Вийшло трохи єхидно, это.

вже мій нестерпний характер. Люблю приправити патетику специями.

Отже, мій захід. Це прибалтика. Географічно і як людина. Ближче к.

європі. Кафі у них. Сливки збиті. Букви латинські, що вражає и.

вгамовується. І цілком неясний і незрозумілий естонський мову. И.

гарні чоловіки, схожі на чоловіків, виведених штучно. З крупными.

руками, що це подобається жінкам і подобається нам, чоловікам помельче.

Там вже розкушу вар'єте. Майже нічне. З столиками і программой.

Там вже посиджу, як іноземець з перекладачем, в темряві, в полупустом.

барі. Це теж захід — напівпорожній бар.Иночьюпойдуглядеть.

середньовіччя. Риги і таллін. І католиків, та його высокие-высокие собори со.

лавками і органом, де музика ллється горілиць і працювати хочеться вірити, що не.

помреш, що царство небесне не скасували, а щось буде. Тому что.

не можна так просто — впав і перестав. І всі залишається людям, і что-то.

залишається дітям. Це зрозуміло. А хочеться для себе. Хочеться произрасти в.

чимось чи перекинутися на щось і подивитися, що. Про це теж можно.

думати серед чистих дерев, і будиночків, і молока, і пахучого масла.

І коли мені наскучить тиша і ввічливість, я звалю в москву. Я ринусь.

у натовп ще тихий і чемний. І тут мені покажуть. Мене тут заставят.

швидко рухатися і не торгуючись і торгуючись віддавати. Тому что.

стільки бажаючих, що бажань значно менше. А далі від гуркоту машин не.

почуєш піаніно у домі навпроти, і будинок не побачиш від диму, коли они.

одностайним газом йдуть під зелений, і вартові зеленіють в газу на подьеме.

Машини і люди. Тисячі і мільйони. Чим можемо, отравляем среду.

проживання. Вихлопом і перегаром. Недовірою і димом електростанцій. А жить.

хочеться тут, де людей багато. У цьому тисняві й у серця знайдеш і для.

розмови. Студента-математика-международника-астрофизика столстым.

портфелем. Або митця із бородою і загадковим поглядом. Без грошей, але с.

принципами. Або без принципів, але з продуктами.

У цьому натовпі можна знайти трьох жінок: Розумну, добру і красиву. И.

полюбити всіх трьох відразу. І отримати взаємність. Після того, як вы.

вже годі відшукати їхні трьох в одной.

У цьому натовпі можна зустріти чарівну собачку, пуделя карликового с.

бантом, чорненького, в галіфе і шкарпетках. Тут можна зустріти злую.

стару з кам’яним ліктем і ненавистю до миниюбкам і апетитним коленкам в.

метро навпаки. Боже, від цих коштів коленок в метро навпаки у мене ломит.

пальці, і я думати звідси окремо, це вам обешаю. Взагалі, я хочу.

жити, поки що чоловік. Така в мене завдання. І коли цього, я мирно.

перейду до царства небесне, не який з ваших вулиць. Я тихим, райским.

дідком з рум’янцем, з подскрипывающим голоском, і кликати мене будут.

володимир михайловичі, і я давати дівчаткам книжки й малюнки і целовать.

їх очима, світними від оригінальних воспоминаний.

Ні, немає. У натовпі бути чоловіком, по крайнього заходу внутренне.

І ревновать.

І вообще.

У цьому натовпі можна знайти багато інженерів, які швидко йтимуть с.

роботи, чи працювати, дивлячись куди їм цікавіше чи куди їм больше.

хочеться. У кожному разі в них же в очах пожвавлення преследуемого.

У цьому натовпі найчитаюча у світі метро публика.

Є кілька причин:

А) справді цікаво, що в ній пишут,.

б) довго їхати, втомлюєшся витріщатимуться на чиєсь лицо,.

ті ж коліна, тобто ховаєш нахабний погляд, у конспект,.

р) не поступатися місцем і заступати його газетой,.

буд) ні свого автомобіля і тоді замість керма тримаєш журнал того.

ж названия.

З положень цих про причини і можна скласти шляхетний образ пасажира з книгой.

в переповненому вагоні, де очі й літери стрибають у різні стороны.

У цьому натовпі можна зустріти майбутніх хворих грипом, нині просто.

бациллоносителей. З мокрими носами і сухим лбом.

До того ж лікарів із портфелями, в халатах під пальто, з бюлетенями в.

папках, де трафаретом видавлено: «Катар верхніх дихальних шляхів » .

У цьому натовпі можна зустріти людини з автомобіля. Його легко.

помітити: Він пробирається впоперек, він широкий в заду і посів одну минутку.

купити чогось — і знову на машину, щоб гордо їхати паралельно нам. У.

нас такого виду нічого очікувати. Навіть якщо його ми таксі. Занадто вузькі в заду и.

сидимо оскільки ніби воно ось-ось з-під нас виїде і залишить нас на.

бруківкою, з чемоданами.

У цієї тисняві вам потраплять двоє. Яких я не хочуназвать.

закоханими, бо ні знаю, як ці руки нині. Справжні закохані, как.

все дике, розбігаються під напором цивілізації і загального среднего.

освіти. Любов йде з центру на околиці. У заповідник. Глаза.

чоловіків стомлені зустрічами. Шлюби називаються спілками. Сім'ї осередками. И.

ніж закохуватися, деякі просто домовляються під девізом: «Тебе.

час і мені час ". А закохані, як лані, зашедшие в місто, в песнях.

зустрічаються частіше, ніж у жизни.

У цьому натовпі можна зустріти цілком лисих. Абсолютно. Але надо,.

щоб стало спекотно, вони знімуть шапки і витруть голови. Тоді все.

побачать і вирішать їм: «І що? Чому соромитеся? Ви ж лисі «.

Якщо ж в людини немає відчуття гумору? Це не так видно, але очень.

відчувається. І він важко дихає і багато працює, і дуже принциповий в.

натовпі, і суворий, і кричить на нас. А нам хоча б що, ми вже з гумором и.

їдемо у справах і тонко розуміємо, де зараз його принциповий, чи просто.

добре работает…

А в натовпі зустрілися молоді, сірі, в сірих очах, серых.

костюмах, з сірими краватками і валізками «дипломат », де записные.

книжки з телефонами і днями ангела і маленькі карты-десятиверстки с.

маршрутами вгору чи кордон. Бо вони чомусь так люблять свою країну, что.

найбільше шанують закордонні відрядження, й роботу в посольствах, и.

виїзди, й банкети. Вони так люблять своєї країни, що з відрядження в женеву.

з професором чи мюзик-холом життя віддадуть, маму викриють, дядю.

волосатого оближут. І всі вони мають. І тоді любов до будь-якого і ненависть до нему.

ж. І це у розумному людині із хорошою постаттю. І пройдемо быстрее.

Боже. Коліна… О, згадав. Ми домовилися про неї поговорити отдельно,.

трошки випивши і відкинувшись у міністерському кріслі. Не на табуретці, тому що не.

відкинешся, а упадешь…

А, навпаки, інваліди, стесняющиеся свого виду. Своїх голубых.

точок, чи протезів, чи очі скляного. Вони, які втратили це в.

вогні, втратили бо ні боялися, тепер соромляться, а ми бігаємо и.

соромимося їх підтримати. Це нас щось сидить. Це наша недолік. Мы.

тому й бігаємо, що вони хромают.

А діти, які не пересуваються. Їх несуть. А вони поют.

смішними голосами і вітають б нас і наше рух. Нині ж їх несуть на.

руках в башликах, в валянках, і вони також видають свій пар, але маленькой.

цівкою. Вони маленькі і обличчям ще не володіють ипоэтомуочень.

природні, потім скаржаться кіношники. Кажуть: «Від дитини не знаешь,.

чого нам чекати. Від дорослого, кажуть, знаєш ". І зі дорослими киношникам.

спокійно, тобто ніяк, тобто для неї треба придумати кіношникам. И.

реакцію в його треба придумати. І будь-який дорослий з ходу зіграє, і даже.

безплатно. Тому що на них акторство завжди сидить. А що він думает,.

будь-коли дізнаєшся. Доти не дізнаєшся, що здається, може, і не думает.

взагалі. Я це про деяких кажу. Тому що ці деякі часто.

трапляються й дещо досягають таких великих размеров…

У цьому натовпі ще дуже чисельна. І хороших. І собі. І все собі. И.

все іншим. Тому що вони різні. Прості і загадкові. Работают,.

керують, пиляють і стружать, пишуть і обчислюють, щоб вагони йшли вовремя,.

щоб продукти в машині їхали, і пиво звідкись і навіть горілка її тоже.

хтось робить, і хліб, хліб щодня, і вода, та палестинці час мирне, і животик.

ситий, й у головах проблеми й запитання, які виникають ситий желудок.

А ми створюємо тисняву від своєї кількості й одержуємо синці від кошелок.

своїх колег та чужих. На стегнах своїх колег та чужих. Вашої дружини і вашої. Особливо в.

години пік. Коли напівголі курки расплющиваются, помідори минають кровью,.

рукописи просочуються повидлом. І триматися треба міцніше, щоб вийти там,.

де ви повинні, а чи не там, де всі выходят.

А жити хочеться тут, на людях. У багатьох людях. Жити і померти в.

величезної, величезної із півночі на південь, із Заходу Схід, країні, де шумят.

поїзда, ревуть літаки. І навіть людей їздять і зустрічаються, щоб розійтися или.

залишитися разом навсегда.

Став птицу.

За столом — комірник. Перед ним — механік з мешком.

Механік. Здравствуйте.

Комірник. Здравствуйте.

М. В Україні після того зведена заявка.

До. Зведена заявка?

М. Гадаю, прямо за списком і пойдем.

До. Просто за списку і пойдем.

М. Втулка каноническая.

До. Нету.

М. Канонічної чопи нету?!

До. Звідки, що ви? Не пам’ятаю, що й была.

М. Канонічна втулка? А я здалеку ехал…

До. Так, здалеку. Я сам він не местный.

М. А хлопці брали.

До. Які хлопці, хто їх видел?

Механік виймає з мішка склянки, сулія, наливає. Обидва молча.

выпивают.

М. Втулка каноническая.

До. Став птичку.

М. Що ставить?

До. Пташку став. Найдем.

М. Підшипник завзятий дт-54.

До. Нету.

М. Так хлопці брали.

До. Які ребята?!

Механік знову виймає склянки, сулія, наливає. Обидва пьют.

М. (Ховає склянки і сулія.) Підшипник завзятий дт-54.

До. Став птицю. Найдем.

М. Диски зчеплення газ-51.

До. Вкотре вимов, недозрозумів я.

М. Диски зчеплення. Для зчеплення між собою. Педаль специальная.

До. Нету.

М. Так… Ребята…

До. Нету!

М. (Дістає склянки, сулія, наливає) ой!

До. А-а!

М. Ой!

До. А!.. Буряковый… Самі женіть… Добре. Бо на сусідньому заводе.

спирт мені з гальмівний рідини виділяють. У них там лабораторія ;

культурно, але мене судоми ночами та падіння поїздів кожну ночь.

М. Диски сцепления?

До. Бери скільки увезешь.

М. Псису?

До. Рисуй.

М. Ущільнення фетровывыстыеся восьмий номер.

До. Недопонял.

М. Фетровыстывыеся ущільнення восьмий номер.

До. О, фетровывыя?

М. Так, фетровывыстывыяся, але восьмий номер.

До. Однак нет.

Механік наливає комірнику. Себе!

М. Не можу. Мене послали, маю продержаться.

До. Один не буду.

М. Мені важко — ще список большой.

До. Їдь назад.

М. Назад дороги немає! (Наливає себе.).

Выпивают.

Ущільнення фетровывые.

До. Десь була парочка.

М. Псису?

До. Рисуй.

М. Пятеренки… Шестерінки… Вологодские.

До. Як ти сказал?

М. Зараз. (Терміново йде. Повертається. Не потрапляє на стул).

До. Цілься, целься.

М. Пятеренки… Шестерінки. Четвереньки вологодские.

До. А, вологодські. Нету.

М. Псису? (Наливає кладовщику).

До. Себе.

М. Не могу.

До. Їдь назад.

М. Назад дороги нет!

Пьют.

Пятеренки, шестеренки?

До. Пошукаем.

М. Псису?

До. Рисуй.

М. Пошукаем псису? (Несподівано) здрастуй, лелека, здрастуй, псис.

а… Та-ак це має бы-ыла-а слу-шисса-а. Спасибі, псиса, спасибі, аист…

До. Давай спочатку остаточно списку дойдем.

М. Дійдемо, дійдемо. я вже майже дійшов… Трисалата…

До. Чого — чего?

М. Трисаторные штуки, чотири псисы і бризоль… Экскаваторные шланги,.

чотири штуки, і брызент…

До. Брезенту немає. Пожежники разобрали.

М. Може водочки?

До. Немає брезента.

М. А коньячку?

До. Немає брезента.

М. Сосисочный фарш.

До. Немає брезента.

М. Бенкет родині з экскурсией…

До. Немає брезенту, і наливай.

М. Вірю тобі, гриша, якщо ні, не п'єш, тому що ти честный.

человек.

Обіймемось, братья!

Скільки говорили, скільки писали про цьому, що страждає у нас.

обслуговування одне одним. Що кульгає ми добре ставляться людини к.

человеку.

Товариші! Брати! Співробітники! Соученики!

Я обращаюся після того, діти мои!

Автоінспектори і владельцы!

Офіціанти і голодные!

Касири і безденежные!

Вахтери і ті, хто перед «являє в розгорнутому вигляді! Перестаньте.

ворогувати, діти мої! Перестаньмо міжусобиці і чвари! Простягнемо друг другу.

руки!

Сьогодні ти до мене прийшов, завтра до тобі. Сьогодні ти мені даєш щи,.

завтра я вириваю тобі зуб. Навіщо нам калічити друг друга, братья?!

Вихователі, які ненавидять дітей, складіть зброя терористів-камікадзе і виходьте на площадь.

будуватися — країна задихається без дресировщиков. Адміністратори, не.

переваривающие живих людей, тайзі потрібні лісники, від вас до ближайшего.

житла п’ятсот кілометрів непрохідних болот.

Касир, дитино моє, выглянь в амбразуру, нині з нового галстуке.

Ай-яй-яй… Официанточка, сестричка, дівчина! Чого ж ти на мене из.

кухні зі багнетом навпереваги?.. Хто ж тебе раз «ярів вранці, жагуча ти моя,.

що тобі найкраще зробити, який найбільш дорогий подарунок піднести? Уйти.

до бісовій матері? Іду, рідна, йду! Не порушу нічим, не потревожу.

Піду в магазин…

Здрастуй мій друже і брат, продавець. За що ти мене не любишь?

Подивися прямо мені, я ж точно такий, як і ти. Пальтечко, шапочка,.

черевички, шнурочки. Куди я піду? Тільки до. Нас багато?.. Правильно. А.

зробив у ніж винен? Ти ж також размножаешься.

Улюблений брат! притули мене через прилавок. Всплакни і обслужи. Куди ж.

подітися обох нас? І пишуть про цьому і кажуть, а поки ми самі не.

домовимося, нам недопоможе. Наріж, пташка мою й взвесь.

До того ж закриєш магазинчик і всі розповіси: І що яблучка не твои,.

і ковбаса не твоя, і виручка не твоя. Я тобі скажу, як і завод не мой,.

і верстат моя, ти моя, і це не свій. Усі наше, все рідне, все.

своє. Чого ж ми друг на друга кидатися будемо? Вже обслужи, кучерявий! А я.

тобі гаечку підберу, в холодильничек твій уставимо, і застукає він, запоет,.

як канареечка, ти будеш задоволений і це. І добре нам всім стане, и.

зійде на нас велика благодать!

Обнімемось, братья!

Полегшимо душу!

Нашим женщинам.

Жінки, подруги, дами та дівчини! У чому і принадність зустрічей с.

вами? Чому створено такими? Ніжна шкіра, ці очі, ці зуби і волосы,.

які пахнуть дощем. Цей носик і судження різноманітні вопросам.

Товариші жінки, дами та дівчини! Назад! Ви довели, ви можете.

лікувати, лагодити стелі, збирати апарати, прокладати кабель. Хватит!

Назад! Назад! У поліклініках жінки, в готелях жінки, в цехах.

жінки. Де ж ховаються ці ледарі? Вона веде господарство, она.

прописує його й саме у технічному раді. Вона ж дорослішає раніше и.

живе довше. В Україні у нових районах одні бабусі, де старі?.. А вот.

ледарювати зайве, будемо довго. П'ємо, куримо, граємо в домино,.

про «едаемся, валяємося на диванах, і потім до ним ж в претензії - мало.

живемо. Зморшки в тридцять, мішки у очей у тридцять п’ять, животи в сорок.

Хто нами то, можливо задоволений? Тільки добровольці. Лев пробіга в день по.

пустелі сотні кілометрів. А вовк? Усі носяться пустелею, шукають їжу. Поел.

лежи. А поїв — лежи, я не встиг — лежи… У лева є мішки под.

очима? Май він черево, від цього б втекла сама похмура, сама дряхлая.

лань.

Вони, звісно, заробляють більше ніж ми, наше жіноцтво, з цим ми уже.

змирилися. Вони мають кращий вигляд, з цим ми теж змирилися. Вони одеваются.

гарніше. Зараз ми намагаємося щось зробити — надо, кружевные.

комірці, брошки на шиї… Але?! З лисиною вся її голова і брошкою на шее.

далеко ще не підеш. Та які ми ходи від довгого лежання на диванах и.

сидіння в кресах на роботі?! Ви бачили ці задні частини будинків, черпающие землю?.. А зубы.

куріння, споживання солоного, солодкого, гіркого і супротивного. А.

очі, у яких відбивається лише потолок.

Наші милі дами, наше диво, наше прикрасу. Підвестися рано, собирать.

дітей і їх типу працювати. Самій поспіхом проковтнути маленький кусочек,.

встигнути зачесатися, щось накидати на обличчя. Прийти на роботу и.

виглядати. І на обід зайняти чергу в чотирьох місцях і все встигнути. И.

прибігти додому, нагодувати дітей і їх типу. І бігти, і витирати, и.

шити, і лагодити. Вранці будильник лише тебе. Для тебе будильник,.

як тебе вогонь плити, тобі натовп і тиснява, тобі слова, шипящие.

ззаду. Ти ж виправиш прядку і бігом. І люблять тебе, як знову за це: К.

цьому звикли. Люблять за інше — за шкіру твою, вії твої, за губи, и.

слабкість, і ніжність твою. І ще треба примудритися, пробігаючи в день.

п’ятдесят кілометрів, залишитися слабкої. І умудряєшся: Піди зрозумій, что.

головне. І тебе люблю на. Тільки прошу, зупинися на бігу — на.

роботі, вдома, вставай спокійно, подивися до дзеркала, поправ б у лице.

Трохи зроби губи, трохи очі, реснички вперед і нагору, покачайся на.

гарних ногах і знову… А ми чекаємо тебе. Чекаємо скрізь. З букетом і. Со.

словами і мовчки. На розі Щепкіна й вдома. Приходь! І на дощ й у сніг… І не все.

чи равно!..

Короткі рассказы.

Метелик вилетіла з кишені, кажан з рукави — давно вже не одевал.

цей костюм.

Йшли дві жінки назустріч. Одна стурбована, інша озадаченная.

— Чим ви стурбовані? — Запитали люди заклопотану женщину.

— Я на рынок.

— І чим ви здивовані? — Запитали здивовану женщину.

— Я з рынка.

Той помер, не знайшовши сенсу у життя. Який помер, знайшовши зміст у жизни.

Який помер, не шукаючи сенсу у життя. А цей загалом живе. Треба з ним.

поговорить.

Ну пристосувався народ! Ну публіка крутиться! Їдять то, чого немає в.

меню. Носять то, чого в магазинах. Пригощають тим, чого не достать.

Кажуть те, що не чули. Читають то, що ще не писали. Отримують 120.

— витрачають 250. Громадяни крадуть — країна багатіє. У бійці не виручать — в.

війні победят.

Що ти від мені весь молодь, молодь! І якщо ми захочемо то молодежи.

взагалі будет.

Пасажирів з квитками на левів, рейс 7704 просять взагалі піти из.

аэропорта!

Давайте про «единим наші праздники.

І що смішно — міністр м’ясної і молочної промисловості є договір очень.

гарна. І що головне — м’ясна і молочна промисловість є, мы.

її бачимо і запах її відчуваємо. Це свої, І що найголовніше, — продукции.

випускається в розмірі 5 раз більше, ніж в 40-му року. І що дуже главное.

справді розширено асортимент, і взагалі, на вельми зручною упаковке.

Усе це справді є, щоб казали. Просто щоб это.

побачити, потрібно потрапити до ним всередину. Вони всередині, певне, все это.

справляють і, певне, там-таки усе й споживають. Але вони про «їм продукции.

зростає, отже, зростає споживання ними ж. І всім, стоящим.

відразу, у паркана, залишається поздоровити їх на чолі з міністром, пожелать.

подальших успіхів їм та їхнім родинам, і запитати: Не потрібні чи їм артисты,.

буквально 6 людина, для свят. Але вони сьогодні всередині музика, из-за.

паркана можна почути промови, видно прапори — там їх день. І ми, звісно, з последних.

сил можемо оточити себе парканом і святкувати свій день: Приятного.

апетиту. Але про «единим наші свята, і це не будете выглядеть.

так самотньо, пробираючись з роботи додому і притискаючи до грудях сумочку с.

зразками зрослої продукції і на розширеного ассортимента.

Як робиться телевидение.

Це заявляю, голова родини, дружина. Я дружина, глава сім'ї. Ми з мужем.

прожили довгу гарне життя і ми продовжуємо жити довго і красиво. Наша.

сім'я — гордість всього району, хоча дуже багато труднощів випадало и.

випадає нам, особливо у частку мого чоловіка. Вона неспроможна сидеть.

— варте лише. я вже не можу стояти — лише лежу. Хоча вам кажется,.

що ми варті поруч, але ці комбінована сьемка. Мене знімали лежачи, над.

головойсмонтировалиоблака.Получилосьвертикально, хотяесли.

придивитися, сумка завалюється за спину і русяве волосся стоять дибки. Несмотря.

те що, що чоловік трохи старшого, нас зробили мають однаковий вік: Мене снимали.

уповільнена, яке убыстренно. Ми всі зараз постарішали — з «емка була 4 года.

тому. я вже й посвідку втратила й думка змінила. Тоді говорила: П'ємо кофе,.

їмо шоколад. Зараз кажу, що кави шкідливий. Голосмойнедавно.

записували, а голос чоловіка 10 років тому я, ще до того, як ми развелись.

Публіку, яка повалила до нас у гості, знімали на хокеї, тому всі в.

зимовому, чому ми літньому. Регіт записували у зоопарку. Той товстий, що очень.

аплодує, коли кажу про вихованні, перебуває в цирку. Сина нам.

подмонтировали з іншої сім'ї, наш менше нагадує батька, ніж цей. Там,.

де на початку жартую, і потім регіт — голос моя, де спочатку регіт, а.

потім я жартую там мій. Хоча руки на не мої - руки чоловічі, а колени.

жіночі також мої - їх узяли найкраще з передачі «здоров'я ». Мій молодший, де вы.

його бачите, опановував сопілочці, і потім здригнувся і водночас старше став — это.

оскільки його доснимали через 8 років. Наприкінці передачі і обличчя не мое.

Акторку таку знайшли, під москва-душанбе. І, звісно, квартира не зовсім моя.

Двері моя, решта дорисовано. Бюджет наш, хоча витрати не наші. И.

магазин не наш. Його спеціально виїжджали знімати, візу оформляли. Редактор

сказав, що у намальованому неважливий асортимент і багато народу.

Ресторан. Де ми з чоловіком святкуємо серебрянную весілля, знімали в японии,.

тому особи за столиками раскосые, а нас знімали тут і наклали на.

японців методом накладення. А трамваї - наші, але в депо, і получаются.

порожні, а щоб було рух — вручну котять пейзаж. Захоплені особи и.

крики «браво », коли ми говоримо про роботу на фабриці, перебувають на.

концерті ріхтера. І він грає ззовні нам, а спеціально для них.

І останнє: Відгуки з міст передати нас пишемо ми, так.

що ні тривожтеся, вашу думку нам известно.

Про дефиците.

Я люблю заснути і прокинутися серед запасів. Весь в продуктах.

Хоч якесь спокій певний час. Хто це знав, що уксус.

буде, а зникне гірчиця? Та хто? Є в нашому домі хиромантка: Вона використала всі о.

любові теревенить, а коли просиш розкидати щодо продуктів неверные.

відомості дає. Ми з одному місці ми ажіотаж роздули: Касторки набрали и.

валідолу. Його є й світло є. А навпаки, зникли головного болю тройчатка.

і пятирчатка, й оці противники дітей. Я тільки тепер набрав слабительного,.

зникла туалетний папір. Ну, без неї можна обійтися я як запорного.

прийняв — у чудовому настрої перебуваю. Тільки салфеткою рот обітреш и.

все. Проте й серветки… Ну скажи, ну хто з серветок цього очікував, да?

Стали культурно так роти обтирати, носи пляма і втяглися. А я так.

скажу: Усі почали роти обтирати, але в всіх розраховане не було, лише на.

тонкий шар інтелігенції. Або пятирчатка — у всіх відразу як скрутила.

голова: Певне все про одне і тому подумали.

Але важке це її справа — у житті не здогадаєшся — що завтра пропадет.

Ось ти знав, що у аптеці цих стане, ну етично не буду повторять,.

проти несподіваних братів і сестер до існуючим? А ручки кулькові они.

есть.

Як той фейлетоніст поганий заладив з 30-го року: «Вати немає, вати нет,.

вати немає «від життя відстав. Якби здогадувалися, що назавтра пропаде — все.

сьогодні кинулися і сьогодні пропало. Однак ніхто не очікує, все.

спокійно проходжуються, і раптом хтось перший підхопився, вискочив, все.

забігали, рідних засмикали, яке ні з москві, ні в новокузнецьку — ибо.

тут дуже важливий одночасність, ніж створювати очередей.

Я дивуюся людям — ходять, мацають каструлі, не беруть. Праски стоят.

бери, один є - другий бери, другий є третій бери. Я у домі все.

по 2, по 4, по 6, по 8. Двері не можна відкрити — каструлі на голову падают,.

борошно сыпется, і пісне олію звідусіль випливає. Зате місяць можу автономно.

просидіти, як в підводного човні - місяць сиджу. Усі знаю: Изучение.

купівельного попиту йде… І як можна вивчити попит, якщо попит сам.

метається, мов очманілий — вивчає збут. Оскільки збут про завтрашньому дні не.

думає, а попит аж блідий стоит.

За — спасибо.

Дякувати Богові, поспав, заснув — спасибі, прокинувся — дякую. Слава.

Богу, одягнений. На ногах, спасибі, штани. На голові, велике спасибі, шляпа,.

на шиї, дякувати Богові, кашне. За — спасибі. Ці облізлі роптуны только.

псують. Сидиш, слухаєш, дрожишь: як він не боїться? Що й казати, все бояться, а.

тільки він не боїться? Боїться, напевно, ще більше, але з може. У душі у.

нього свиристит і росте. Якщо краще, що було — мовчки не замечает:

Щоб не наврочити. Тьфу-тьфу-тьфу.

І який сенс вперед дивитися, коли все отпыт ззаду? А я все помню:

Спочатку солі був, потім мила був, потім дядька був, потім тети.

був. Нині їх усе є. Отож мені і дітям моїм на веки-веков.

амінь. Спасибо.

І - ніякої ініціативи: Очі у і вздовж стіни. Обличчям вжик, в.

ліжко — шасть, слідом — швырк: І сидиш в пледу.

І який вигадки: Ти придумай, ти і будеш робити, і тебе же.

покарають, що погане сделал.

Спасибі через те, що живу, що існую. Ура, що прокинувся, виват,.

що поїв. Ніяких різносолів, салатів — не хочу звикати. За кефир

окреме спасибі всім. При зустрічі з кореспондентами — предельный.

оптимізм: Щойно обличчя витримує. Ніхто мене не запитував, я три раза.

проривався до мікрофона, кричав: «Спасибі, молодці. «.

За 105 на місяць — спасибі, за 110 велике спасибі, за 115 балуєте, за.

120 про «ясните, внаслідок чого. З дитинства мріяв зуби вставити. Вставив. Шпашибо.

Ошушештвляютшя мечты.

Ну, якщо людина займався крадіжками — посадили. Правильно. Оправдали?

Правильно. Вилають — вірно. Штовхнуть — правильно. Пошлють — спасибі. Жена.

йде — добре. Дружина повернеться — добре. Одному добре і з родиною хорошо.

Багато є добре і трохи є добре. Пити добре і пити добре. Все.

колом хорошо.

Я про своє роздумах у все газети пишу. Ну якому нормальному.

людині спаде на думку сісти і хочеться написати, що добре. Нормальному не.

прийде, а розумному прийде, оскільки адреса київська і прізвище. І всі знають, що ему.

добре. Офіційно хорошо.

Хіба ви критикуєте? Хто розповідає, хто сміється? Хто плохо.

наказав? Хто погано зробив? А самі все. Що ми подумки так остроумно.

помічаємо, і потім так тонко регочемо, бо, здається, що ні про себя.

А про кого?

Автобиография.

Я, мальцева лариса миколаївна, російська, народилася в 1946 року, в.

місті луки ленінградської області 18 січня в сім'ї труженика-дорожника.

мальцева миколая івановича, російського, і матері моєї - мальцевой марии.

федорівни, російської, де вони познакомились.

У 1953 року вступила у середньої школи N%5, яку закінчила в 1964.

року, провчившись 6 классов.

Потім, всупереч проханні батьків, виїхала до ленінград, де з помощью.

подруги без прописки влаштувалася в мнр 49 мшс дпр укх, що й прописалася в.

49 кімнаті на 2 койке.

У 1964 року поступилавпрофучилищеN%3поспециальности.

официантки-разносчицы в пересувних вагонах-ресторанах, движущихсяв.

різних напрямках, де познайомилася із литяковым грицем гаврилычем,.

російським. Ми зближалися 2 місяці та зблизилися у березні 64 року 8 числа, в.

міжнародний жіночий день. Я йому сказала: «Гриша ». Його мені налив стакан.

і додав. «Б'ємося, що ні вип'єш ». Я сказала: «Аж ось вип’ю ». Він сказал:

" Б'ємося, що закусиш ". Я сказала: «Б'ємося, що немає «. І випила, і выиграла.

пляшку «столичної «. Він сказав: «Б'ємося, що більше не вип'єш ». Я.

сказала: «Б'ємося, що вип’ю ». І випила, і виграла пляшку крепленого.

портвейну «Мерседес «N%333. З того часу щось пам’ятаю. У відповідь на мое.

пропозицію одружитися литяков відповів: «Чого це раптом? «- Имы.

розлучилися зі мною у серпні 1964 року після матчу «зеніт «- «цска «под.

дощем на стадионе.

У 1965 року до нас новий викладач курст кондрат.

гаврилыч з подачі рідких перших у поїздах далекого сполучення. Ми з ним.

зблизилися на свято у момент урочистого вечори на училище. У ответ.

на мою пропозицію одружуватися він показав фотографії двох дітей з ихней.

дружиною, після чого ж ми розлучилися з його просьбе.

Вмае1965годаязакончилапрофучилищеN%3, работая.

официантом-передатчицей в мнр 49 мшс дпр укх, виганяючи 120−130 рублів в.

місяць. У 1965 року до нас новий українець гаврилюк константин.

вікторович, 40-го років народження, виконроб. Ми з ним зблизилися у время.

заміській прогулянки 16 серпня 65 року у 23 години пополудні. У у відповідь мое.

пропозицію одружитися гаврилюк відповів: «Почекай, ось встану на ноги » ,.

після чого ж ми розлучилися. Зустрілися наступного дня, 17 серпня 1965.

року у мнр. Я сказала, що заради нього можу перейти в інше унр, але он.

сказав, що сама заради мене піде до бісовій матері, що він і зробив на.

третього дня. Після я шукала його, але з маючи даних місцеперебування, он.

пропав. 12 Листопада 65 року його забыла.

На танцях зблизилася з карташовим олеом костянтиновичем, который.

виявився меерсоном давидом борисовичем, 36 року рождения, русский,.

економіст. У відповідь на моє пропозицію одружитися він ответил, что.

почекайте, тут зараз, тепер тут. Всі мої пошуки увенчалмсь неудачей,.

через відсутність адреси — й місця роботи. Після на цю зустріч мене назначили.

накладчицей других, і це забула меерсона давида борисовича.

16 Січня 1968 року я знову пішла на танці. На танцях до мне.

наблизився матрос і привіт від круглова степана івановича. Я.

сказала, що ні знаю такого, і ми зблизилися 17 січня 1968 року. Матрос.

виявився моряк, барбариди гліб антонович, 44 року народження, уроженец.

міста очакова одеської області, тато грек, мама колгоспниця. У відповідь на.

мою пропозицію одружитися барбарида відповів, що у нього увольнительная.

лише до 12. Після цього він пішов на заслужений кубу, куди я писала до востребования,.

а звідти — в канаду, куди я писала що такої ж успеха.

У 68 року забула барбариди. Мене призначили бригадиром бригады,.

чому і працюю відтоді і по цих. Бо ми сближайся — нічого не.

буде, а сближайся — буде те ж самое.

Карта мира.

Кажуть, що карта світу має білих плям, відкриті острова, и.

пливуть материки, обриси відомі, течії цікаві, і журнал «вокруг.

світла «друкує карта народження і рассказы.

Ви розкажіть мені про париж. Ви кажете, там рожевий повітря? Вы.

кажете, там бульвар інвалідів всюди маленькі бістро? Ви говорите,.

там художники малюють тут, і приїжджі почуваються як вдома? Как.

цікаво. А ось і документальний фільм. Так, так, ми наче там.

побували. Дві години серед парижан, і навіть отримали докладні відповіді не.

насвоивопросы.Сомоотверженныйтрудкинооператоров, десятки.

кінооператорів падають по парижеві і служать нам, миллионам.

А вчора, у неділю, в $ 20 годин, ми про «їздили з корреспондентом.

заповідник. Ми причаїлися з оператором за деревом, ми з вездехода.

дивилися на левами. Як цікаво! Журналіст, дуже аккредитованный,.

каже: «Леви, — каже, — не бояться машин. Там мавпи совершают.

набіги. Збираються, — каже, — разом, — каже, — немає і, — каже, ;

порятунку, — каже, від нього. Як цікаво. «.

Фіджі, таїті, лос-пальмас — такі назви… І острова, говорят,.

дуже довго відкриті, кажуть, кимось. А зараз живуть на доходи от.

туристів. Якихось. А виставка квітів на гаїті… Гаїті відкритий давно и.

працює круглі сутки.

А багамські острова… Як, ви не бували на багамах? Ну, грубо.

кажучи, не бував. Ось європейські столиці схожі: Якщо були в париже,.

то вже можна, кажуть, не їздити в вену чи стокгольм. Хіба ви цього не.

знали? Як можна не знав, чого ж не знав, ну, звісно, не знав. Ви же.

знаєте, постійно на роботі. Переглянеш інколи у вікно, виїдеш куди-небудь на.

тролейбусі і, вобщем, завжди назад. Так сказати, розумом постигаешь,.

уявою. Будинку все собі можна уявити. Я почтивсесебе.

напредставлял. До того уяву розвинене: Мурашки з’являються, если.

рейк’явік. Якщо африка потію. Якось до ранку розгойдувався на пальме,.

прокинувся — мозолі від пальми: Я її обхоплював ногами і продовжує стрімко вниз.

Певне, мене щось злякало там, в гілках. Вночі підхопився мокрий от.

ніагари бризкає моторошно. Я зрозумів, нова зеландія справляє враження кавказ, под.

сухумі. Австрія — хоча б алтай, нью-йорк нагадує ялту, чимось. Я завтра.

догледжу, ніж. Години у два ночі з’являється сідней і дратує мене, он.

раздражает.

Якщо ж мені хочеться із нею поговорити, їх бачу тут, вони все.

тут бувають. Фінів вже від не відрізниш, ихние хельсінкі тот.

ж гомель. Так гадаю. Спробуйте мене переконати. А брак воображения.

можнопополнитьвсамом популярному клубі: Клубе.

кино-теле-домо-горе-путешественников. Коли на власні очі бачиш тих, кто.

побував на данії. Але, кажуть, найцікавіше попереду, кажуть адже, что,.

отже, очікується найцікавіше: Пароплавом. Екран, отже, на экране.

вода, океан. Землі ні чорта не швидше за все. Якщо океан спокійний ніхто ничего,.

пливемо в квартирах — тиша, аж раптом налітає вітер, з телевізора, как.

дасть просто у обличчя, з бризками. Ну там інструкція є: Відро води сзади.

заливаєш вранці. На відро води — пачку солі за 7 копійок і ветродуй, для.

морського колориту. Це якщо диктор попереджає, що попливемо, тому что.

якщо поскакаємо, скажімо, верхи через ліс, а апарат спрацює на.

бризки, то враження чи: На конях з веслами — як дурень. Отже вот.

так: Вітер послав, бризки, лежиш мокрий — ну повне відчуття. І тут.

починається: Обрій йде вгору, обрій вниз, обрій вгору, горизонт.

вниз — прямо розриває: Це від телевізора важелі до ліжкам. Оператори на.

студії управляють усіма ліжками, поки людей просто вивертати не.

починає. Ну до ста квартир у домі, і всі пливуть в австралію. Якщо очень.

погано — зійшов із ліжка, і все, але враження втратив. Аж раптом крики чайок из.

кухні, щось кусає з динаміка. Деякі, самі міцні, телефонують на.

студію і чують крик капітана: «Рятуйся, міна по борту. «Ну лежиш на.

ліжку весь в сльозах. Потім выгружаемся, звісно, у різних квартирах. Хто в.

якому ж стані, і тільки членів клубу кіномандрівників: Хлопець сказал,.

що з цим дуже суворо буде, оскільки дуже зручний поїздка: Як на.

цвинтарі - все їдуть туди озирнувся, ти вдома, дружина, діти, итальянские.

впечатления.

Нині ж кольорова стереофония пішла… Ми з стамбулі з корреспондентом.

устриць жували: Він у міру ихнюю бік екрана, ми з нашу. Тобто вона жує ;

стереофония, звук, колір, писк, хрускіт, єдино смаку немає. Але вже думают.

над этим.

Фрази, миниатюры.

Ви намагалися коли-небудь пожбурити комара? Далеко-далеко? Він не.

летить. Тобто вона летить, але сам собі й плює на вас. Тому потрібно быть.

дуже і независимым.

Я кажу: Якщо роздмухати свої радості до розмірів неприємностей, то.

можна й від нього отримувати наслаждение.

Що треба людині щастя? Дуже хотіти пити — й одержати воду.

Дуже хотіти є - й одержати їжу. Побачити туалет — і добігти до него.

Але треба дуже хотіти, коли дуже хочеться — не дуже получается.

Коли мене пішла дружина, я відчув таке емоційне потрясение,.

що як вам зрозуміло про «яснить… Ось п'єш одну чарку, другу, третю, а в.

четвертої вода.

" Як проїхати до центра? «- «Дуже пересічно », і ушел.

Чим більший жінку ми менше, тим менше більше вона нам.

Як жартують в одессе.

Група людей зі скорботними особами і музичними инструментами,.

попереду бригадир-дирижер. Дзвінок. Выходитжилец.Бригадирвежливо.

піднімає шляпу.

Б. — Ай-яй-яй. Мені згадували. Яке горе!

Ж. — Яке горе?

Б. — Вам похороны.

Ж. — Похороны?

Б. — Ришельевская 6, квартира 7?

Ж. — Да.

Б. — Ну?

Ж. — Что?

Б. — Будемо хоронить?

Ж. — Кого?

Б. — Що означає кого? хто має краще знати: Я чи ти? Ну, не валяй.

дурня, выноси.

Ж. — Кого?

Б. — Я люди. Оркестр. 15 Людина живих людей. Що у них детей.

немає? Маня, прошу.

(Товста ваблячи, в шкарпетках і чоловічих черевиках, вдарила в тарілки и.

поглянула часы.).

Ж. — Хвилиночку. Хто вас сюди прислал?

Б. — Звідки мені відомо? Можливо, ти. Що всіх повинен помнить?

(З колективу вилітає раз «яренный тромбон:).

— Мишко, тут буде щось? Або ми рознесемо цю халабуду.

вдребезги-пополам. Я інвалід, ви ж знаете.

Б. — Жора, не изводите себе. У людей велике горі - вони хотят.

поторгуватися. Назвіть свою ціну. Поговоримо як культурних людей. Ви еще.

не чули наше звучание.

Ж. — Я собі представляю.

Б. — Хвилиночку. Ви почуєте наше звучання — ви знімете з себя.

останню сорочку. З цих людей відчувають чуже горі своє собственное.

Ж. — Я собі представляю.

Б. — Станьте там і слухайте сюди. Тьотю ваблячи, прошу сигнал на.

побудова. (Товста ваблячи вдарила в тарілки і поглянула годинник. Бригадир

пройшовся кавалерійським шагом.).

— Костянтин, застегнитесь. Сховайте свою нахабну татуїровку с.

цими безграмотними висловлюваннями. Якщо ви і її виведете — я вас отстраню.

з посади. — Петро григорович, ви таки студент консерваторії, можливо, вы.

культурніше нас — ви знаєте ноти, але це ковбойка вас принижує. В Україні, слава.

Богу, є робота. Вуличне рух зростає. Ми лише у липні проводили 15.

людина, беручи до уваги три весілля. — Тепер ви, ваблячи. Що ви там варіть себе.

на обід, мене не цікавить, але від вас щодня пахне смаженою рыбой.

Переходите на овочі чи ми распрощаемся.

— Прошу сумний сигнал.

(Оркестр грає фантазію, у якій ніяк не вгадується похоронный.

марш. Мешканець аплодирует.).

Ж. — Дуже дякую. Досить. Але все це даремно. Наверно,.

хтось пошутил.

Б. — Можливо, але нас уникає. Я 15 людина зняв із работы,.

я — не даю юнакові закінчити консерваторію. Мадам бородко кинула господарство на.

малолітнього бандита, щоб він був здоровий. То ви хочете, щоб я понимал.

жарти? Расчитайтесь, потім посмеемся.

(Групу музикантів вилітає раз «яренный тромбон:).

— Мишко, що з ним цацкаетесь? Дамо по голові і відіграємо свое,.

міські воно огнем.

Б. — Жора, не изводите себе, ви є ж ще не відсиділи через те справа. Що вы.

знову нервничаете?

Ж. — Почому стоїть похоронить?

Б. — З почестями?

Ж. — Да.

б. — Не торопясь?

Ж. — Да.

б. — По п’ятірці на лицо.

Ж. — Без покойника?

Б. — По трешке, хоча й унизительно.

Ж. — Добре, домовилися. Грайтеся. Тільки співайте: «На згадку сигизмунд.

лазаровича і «сестри його з кишинева » .

(Музиканти за сигналом надь починають грати і співати: «Безвременно,.

передчасно. На кого ти нас залишаєш? Ти — туди, чому ми тут. Ми тут, а.

ти — туди. «За лаштунками крики і плач. Когось понесли.) Бригадир,.

повеселівши: «От і покойничек » .

Ж. — Ні, немає. Це що. Це мій сусід сигізмунд лазарович. У.

нього сьогодні був день рождения.

Двадцяте век.

Друга половина хх століття — туберкульоз відступив, сифіліс став мельче,.

але ширше, запалення легких протікає непомітно. Дружба видоизменилась.

настільки, що допускає зрадництво, не нуждаетсявовстречах,.

листуванні, гарячих розмовах і навіть допускає наявність одного дружащего,.

звідки плавно переходить в спілкування. Спілкуванням називаються стерті формы.

грізної дружби кінця хIх — початку хх столетия.

Любов також втратила загрозливу силу середини хVIII — кінця хIх.

століття. Смертельні випадки поодинокі. Невеликі дози парткому, домкома и.

товариського суду дають саме сприятливі результати. Тобто, любов в.

урбанізованому, цивілізованому суспільстві приймає вигадливі форми: От.

байдужості до відрази за вертикаллю і південь від сексу до фригидности по.

горизонталі. Хрестоподібна форма любові характернадлягородовс.

населенням більше миллиона.

Ми не говоримо у тому, що, втім другої половини хх століття допускает.

деяку брехню і називається подлинной.

Мужність ж, навпаки, протікає таємно і виявляється в зкстремальных.

умовах трансляцій по телевидению.

Поняття чесності толкуетсязначительношире: Отнекоторого.

шахрайства і умовчання, до повного висвітлення великого питання, но.

тільки з одного стороны.

Значно легше переноситься принциповість — він тепер допускает.

відстоювання двох позицій одночасно. Поэтомуспорысталиболее.

цікавими, через зміни сперечалися виправдання своїх поглядів під час спору, что.

робить її важким для спостереження, а більш коротким і насыщенным.

Розгонисте почуття у тому числі у собі безжалісність, нещадність и.

жорстокість називається добротой.

Форму зачарованого кола прийняло глибоке довіру разом із полным.

контролем.

Человекаговорящего «так «піддають ретельному изучению.

рентгеноскопией не приховується за цим «немає «. Точної відповіді дає только.

аналіз сечі, що від нього отримати важко, так ж як і резолюция.

" виконати «може охоплювати у собі самий широкий сенс: Від «не смейте.

виконувати ", до «вирішуйте самі «.

Під мікроскопом добре відомі взаємовиручка і підтримка, хоча і в.

дуже ослабленому виде.

Приємно відзначити, що зі зростанням міст почуття і поняття потеряли.

настільки відразливу у минулому чіткість, легко і невимушено перетекают.

вже з до іншого, як різні кольору спектра утворюють наш нинішній белый.

свет.

Монолог мусоропровода.

З сміттєпроводу сорочки пішли, бритва «механічний супутник », брюки.

габардинові, макінтош «дружба ». Раздобрел народ, соус в конализации.

знаходять, в покидьках — риба фарширована, а вчора бабуся двох нагородила с.

балкона — хімчистка взяла: Сироп. Остаточно народ здурів: Макасины.

ловляться, 46 розмір, ніхто не бере. Чоловік на фізичної роботі 52.

животом про верстак тре, кашне йому бракує шию замотати, замість рожи.

така сковорода, дружина чи інша жінка протягом тижня не перецелует, а вы.

кажете концентрат в урні. Бабця з магазину пре, крупа сыпется — куча.

ворон ззаду, не обернеться, і в неї кроти, щоки ззаду видно, зады.

звисають, як черешни.

А баби є: Тільки боком на державне установа, лише боком.

Скомандують їй: «П'яти разом, шкарпетки порізно «- помре, а чи не зімкне. І дышит,.

як компресор, шлунок у вічі тисне, і погрожує їм повна неподвижность.

Їм кажуть: «Рухайтеся більше, дами, вам загрожує неподвижность,.

рухайтеся куди-небудь ". А куди ж вони підуть: Два кроку вперед ;

телевізор, два кроку тому — туалет, руку простягнув сміттєпровід, де все.

він принимаю.

У мене ж турбот, жодна ж комісіонка макінтош китайський не берет,.

штани галифе-диагональ ще по чотири покоління могутсквозьчащу.

пробиратися — в покидьках. Тільки ходять господині, губи кривлять: «Про те у меня.

немає, цього немає «. Маю на увазі: «Вставай на моє місце під сміттєпровід — все.

будеш мати " .

Діалоги директора.

Директор: Ви в нас молодий специалист!

Мовляв. Спец.: Да.

Д.: Як дела!

М. З.: Превосходно.

Д.: Як завод!

М. З.: Изумительно.

Д.: Нова техника!

М. З.: Потрясающе.

Д.: Загальне дело!

М. З.: Чудово поставлено.

Д.: У що перетворене предприятие!

М. З.: У образец.

Директор довго дивиться в очі молодогоспециалиста.Молодой.

фахівець дивиться на очі директора.

Д.: За фахом пойдете!

М. З.: Ні, зробив у многотиражку.

Д.: Чудово. Покличте начальника снабжения.

Д.: Як кабель!

Начальник постачання: Йде, все прекрасно.

Д.: Коли будет!

М. З.: Та вона вже. Та то це вже, але…, Те, то. Ну, можете докладывать.

Вже ось він, ну, проб'ємо. Грудьми проложем. Вона наш. Не укладемо — так.

затопчим. Такий зараз ентузіазм в відділі постачання: Мого заступника двое.

держат.

Директор довго дивиться на начальника постачання. Той на директора.

Д.: Де бухгалтер! Бухгалтера до мне.

Входить бухгалтер.

Д.: Як дела!

Б.: Які справи! Мені важко ні чорта зрозуміти: Хто ким оформлений, не пойму.

хто я сам.

Д.: Ви в нас недавно! Покличте главного.

З’являється головний бухгалтер.

Д.: Як бухгалтерия!

Р. Б.: Усе порядке.

Д.: І це товарищ…

Р. Б.: В Україні все прекрасно.

Д.: Він розповідає, путаница…

Р. Б.: Усі чітко. Тік-так, налагоджено блиск. Документація. Наряды,.

зарплата відповідно до штатам, штати відповідно до зарплаті, копійчина у копієчку. Я.

такого бути не бачив. Шосте підприємство міняю — таке впервые.

Директор дивиться на очі головбуха. Той, у очі директора.

Р. Б.: Невже. Блиск. Я тут недавно картотеку перебирал…

(Директор дивиться то глаза).

…Изумительно.

Д.: Усі. Тобі вірю — йому нет.

Р. Б.: Звичайно, сам їй немає верю.

Д.: Укріпити треба бухгалтерию.

Р. Б.: Зміцню, негайно, морди поразбиваю. Серйозно: Так добре еще.

був. По кожному було, але щоб гаразд у раз.

Д.: А ну клікни до мене зав. Производства.

Входить зав. Производства.

Директор схлипує: Тихін палыч…

З. П.: Пал сергеич…

Д.: Як дела!

З. П.: Самі знаете.

Д.: Не понял.

З. П.: Чудово. Як із олії. Це вражає й усе налажено.

Прямо сил немає. Дуже добре все продумано. Я всім так скажу. Це все.

проектувальники, коли проектували наш завод, вони, суки, допустили такую.

продуманість, таку далекоглядність. І щоб ці сволоти продумали все так.

добре. І саме всі передбачили, пам’ятаєте — туалети, потім, чтоб.

розширюватися, нові верстати, щоб під дощем люди працювали. Як вони так.

зуміли покидьки! Дощ адже заважає високу точність давати на уровне.

світових рівнів — а вони передбачили. І місце для другий ветки.

залізниці - щоб як сюди, а і назад. Як здогадалися не.

уявляю, непостижимо.

Д.: Що їх дійсно все предусмотрели!

З. П. Шморгнув Носом: Усі. Ні деталі, якої б ці сучі сини не.

передбачили. Не можемо її у напоротися. Я тут з одними два дня.

метався. Руки опускаються, все передбачено. Тесля наш ходив з топором:

Тож за що взятся, — каже, — розуму не докладу. Вийшов за паркан і давай.

трощити, але в ранок тихий-тихий. Усі продумано.

Д.: А хоч одна вада есть.

З. П.: У одного водія автобуса характер плохой.

Д.: І все!

З. П.: Все.

Директор довго дивиться на очі зав. Виробництвом, той дивиться в.

очі директора. Обидва всхлипывают.

Д.: Відзначити премією в 100 рублей.

Так жити нельзя.

Нашу життя характеризує одна фраза: «Так жити не можна » .

Спочатку її від бардів і сатириків, потім від прозаїків и.

економістів, тепер від правительства.

Наша людина ця фраза багато і років тому, двісті, сто и,.

нарешті, років тому зробив так, як йому радили. Бо так.

жити не можна… З того часу чує ця фраза кожен день.

Переконавшись, що це слова перестала бути фразою, а й стали законом, он.

повеселел.

Як би ти не жив, так більше не можна. А як можна — тут мнения.

діляться. Там, за кордоном, на кшталт живуть непогано, але так жити не можна. Кроме.

того, на нас перебувають великі працівники, що й твердять, що так как.

там, нам далі не можна, адже ми вже раз відмовилися, і тепер должны.

мучитися, але тримати слово.

На вопрос:

— Там є є чего?

— Є чего.

— Одягти є чего?

— Є чего.

— Пити є чего?

— Є чего.

То чому ж так далі не можна? Тут багровіють, переходять на «ти », а.

потім тобі ж про тебе ж таке, що довго мотаешь головою і ночью.

шепотиш: «Чекай, ж в 65-ом загалом у Казані ні «.

Загалом як там жити заборонено, а як тут жити не можна. Поэтому.

тепер із настільки ж задоволенням, з яким раніше публіка спостерігала за.

гумористами, балансирующими між в’язницею та свободою, зараз спостерігають за.

економістами, котрі з своїх концертах пояснюють, чому як жить.

не можна, бо як потрібно, оскільки, мовляв, куди ж тоді й дінемо тех,.

хто нам заважає, їхні ж не можна кидати, нас їх годувати харчувати, це же.

їхню ідею жити, як нельзя.

Квитки на концерти найвизначніших економістів не дістати, регіт стоит.

дикий. Публіка вже сміється не над словами, а над цифрами.

" Скільки зберуть — стільки втратять. У магазинах немає, складі есть.

— на випадок війни. Тоді давайте воювати швидше, а то воно все.

зіпсується. І у світі ніхто морозиво м’ясо не їсть, лише ми бачимо звірі в.

зоопарку, хоч начебто звірі, саме, і їдять, виходить лише ми " .

Ось мені гадаю: і може, нас приміром тримають. Весь світ дивиться и.

пальцем показує: — Бачите, діти, так жити нельзя.

Як це (досвід політичної сатиры).

Як це! Я востоpге!.. Так здpавствует найбільше откpытие:

дуpаков немає на веpху!

Боже! Як це спритно робиться… Тpансляция з'їзду — як pепоpтаж из.

підводного миpа. У кольорі. Замеpев, ми, полчища наївних і дуpаков по эту.

стоpону экpана, спостерігали з востоpгом ЯК ЦЕ ДЕЛАЕТСЯ…

Як це делается!!!

Хто сказав, що ми щось вміємо? Бpед! Вище всього миpового уpовня.

Интpиги, підготовки, заготівлі, згуртовування і pассеивания… Блеск!

Я востоpге! Ідіот. Я вірив у мале: закони, pешения…

Нісенітниця і бpед! ми маємо більше — огpомную і пpекpасную каpтину.

pаботающей машини, яка дає pезультатов. Гоpа pодила скасування статті 11 " ,.

котоpую давно вже скасували. Нічого не pодила гоpа під востоpги и.

аплодисменты.

Але як це робиться… Як усе виявилися в меншості - pабочие,.

кpестьяне, вчені, инженеpы, демокpаты… Усі! Хто в більшості? ;

Невідомо досі поp. Жодного особи із більшості не пpоступило.

— Cколько можна давати слово меншості! — кpичит більшість і не.

беpет слова.

Справді здоpово. Мізки завоpачиваются. Казалосьбы, вот.

пpоблема. Ось воно виє і вже її pешение. Але тут йде дpугой — дpугая.

пpоблема. Йде тpетий — тpетья пpоблема. Затемкаpтоназиатского.

виступи, далі п’ята пpоблема, шостий каpтон, і жуєш цей пиpог ;

м’ясо з каpтоном — і нічого не понимаешь…

— Гинуть малі наpоды…

— Так здpавствует pабочий класс…

— Голодують пенсионеpы…

— Сила паpтии в единстве…

— Пpилавки порожні, пенсії ничтожны!

— Ми поддеpживаем самий пpогpессивный стpой…

— Ні лекаpств, де взяти грошей деньги…

І тоді несподівано виходить чоловік і говоpит, де, на його думку, нужно.

взяти гроші. Ось тут дуже важливо не pеагиpовать, а дати слово.

наступному. Вона говоpит про загибелі всього живого на Севеpе. Тут уж.

справді невідомо, що робити, але виходить тpетий і говоpит, що, по.

її думки, треба робити в сільському господарстві. Тепеpь дуже важливо, не.

відповідаючи, дати слово наступному. Він, pазpываясь, говоpит про pадиации и.

посібниках. Ми вже забули про малих наpодах і сільське господарство, ми волосы.

дибки від pадиации, і коли людина із тим порятунку коpяков ;

все pаздpажены: зтот звідки? Пpи ніж тут коpяки, коли такий pадиация…

Тут звістку про катастpофе. Усі бpосаются туди, забуваючи про pадиации, и.

підходить справу з Феpганы, тому людини, котоpый внезатно нашел.

для боpьбы з pадиацией, вже зганяють з тpибуны. А тут ошеломляющая.

звістку влади КДБ, про гpандиозных новостpойках в центpе Москвы…

Полушаpия помінялися місцями, і з pадостью погpузились в длинный,.

стаpый доповідь на паpовой тязі наші успіхи, що пов’язують поpажения и.

перемоги у єдине гpомыхающее ціле. Можна поспати, пеpекусить, поделиться.

сумнівами у своїй увеpенности чи увеpенностью у сумнівах тощо. д.

Ось і аpмия нагадала, що вона люба дитина стpаны і може набить.

моpду кожному, хто з не согласен…

Аж ось пішла pабота щодо висунення депутатів, спостерігати котоpую было.

вже фізичним насолодою. Це вже йшло під валідол, а під шампанское.

Боже! Як це! Яка pабота! Я такого бути не видел!

— Ви нас увесь вpемя для выбоpов пpедлагаете одного, — капpизничает.

депутат, — але ми хочеться хоча б відразу двох, щоб выбиpать.

— Але потрібен же один, — говоpит пpедседатель.

— Так, — говоpит депутат.

— Ось і есть.

— Веpно, — говоpит депутат, — точно… Але постійте… Які ж это…

Справді, потрібне-те один…

— Ось він, — показує пpедседатель, — куди ж дв-те? Место-то одно.

— Веpно… Так… Хоча… Постой…

А з якого дива стояти, коли наближається наступний кандидат на экологию.

пpедседателем…

— Що таке екологія? — спpашивают его.

— Не знаю.

— Ну його выбиpать, не знає, що таке екологія, — стомлено сипят.

либеpалы.

— І що! Він таких асистентів набеpет — всім ніс утpут. Хто за?

Пpотив? Утвеpждаем.

Блиск! Бачиш pезультаты голосування та думаєш: а може, краще их.

назначать…

А іще тут одна новина — з'їзд кончается…

— Як?! Що?! Тільки начали…

— Але треба ж кінчати. Вона ж неспроможна бесконечно…

— Однак щось пpинято.

— Ось як pаз і вpемя, і все логічно. Тут взагалі треба подумать,.

може, і собиpаться. Усім додому pазошлют, вони вдома пpоголосуют і дома.

виступлять з pечами, ми ці pечи опублікуємо і з домівках pазошлем. У будинках они.

пpодебатиpуются, надійдуть до нас, і ми з домівках pассеем думка пpезидиума.

Не буде цього базаpа, pабота стане гоpаздо ефективніше. Депутат не.

зможе пеpебивать депутата, а впритул займеться підсобним господарством. Кто.

пpотив, воздеpжался…

Блиск! Яка pабота. То це скільки робиться. І нічого, що гpандиозное.

зpелище закінчилося безpезультатно. Уся машина пpоизводит впечатление.

тяжелоpаботающей, нічого пpи цьому пpоизводя.

Ще одна уpок з нашого початковій школе:

— Не pабы. Pабы не мы.

— А кто?

послушайте.

Посидим.

Портрет.

Недільний день.

Помолодеть!

Початкова образование.

Кочегаров.

День.

Везучий і невезучий.

Куди толкать?

У добу техники.

Бережіть бюрократов.

Коли потрібні герои.

Дільничний врач.

У магазине.

Ви самі ще не чули наш ансамбль.

Що охороняєш, товарищ?

Нормально, григорій. Чудово, константин.

Збори на лікеро-горілчаному заводе.

Зосереджені размышления.

Корисні поради.

Ще одні корисні советы.

Доктор, умоляю.

Коливань не маю.

Вихованням.

Давайте опиратися.

Кожен свій відповідь треба обмірковувати.

Дефіцит.

У грецьких зале.

Для вас, женщины.

Рання пташинка.

Темні проблеми світлої голови.

Холодно.

Якби бросил.

Ненаписане письмо.

Твой.

Ваша здоровье?

Фантаст.

Алло, вами вызывали?

Специалист.

Він таким не был.

Він — наше чудо.

Тараканьи бега.

Довели.

Нюансы.

Збитень варимо.

Ночью.

Жіночий язык.

Дай ручку, внучок!

Я прошу мої білі ночи.

Став птицю.

Обнімемось, брати!

Нашим жінкам.

Короткі рассказы.

Давайте про «единим наші свята.

Як робиться телевидение.

Про дефиците.

За — спасибо.

Автобиография.

Карта мира.

Фрази, миниатюры.

Як жартують в одессе.

Двадцяте век.

Монолог сміттєпроводу.

Діалоги директора.

Так жити нельзя.

Як це (досвід політичної сатиры).