Правопис часток.
Українська мова професійного спрямування
Частка (рос. частица) — службова частина мови, що об'єднує слова, які слугують для утворення граматичних форм, надаючи їм додаткових смислових чи емоційних відтінків. Коли вона виступає в складі будь-якої частини мови в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частини не вживається: негода, нежить, незабаром, неволити, невдовзі. Коли вона з іменниками, прикметниками, займенниками… Читати ще >
Правопис часток. Українська мова професійного спрямування (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Частка (рос. частица) — службова частина мови, що об'єднує слова, які слугують для утворення граматичних форм, надаючи їм додаткових смислових чи емоційних відтінків.
Частки зі словами пишуться разом, окремо і через дефіс.
- 1. Разом пишуться:
- а) Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абиколи, абищо, дехто, деякий, чимало, щодня, якнайшвидше, аніскільки (але аби до кого, де на якому).
- б) Частки би (б), же (ж), то, що у складі сполучників та сполучних слів пишуться разом: якби, щоб, щодо, мовби, немовбито, авжеж, атож.
- в) Частка сь (ся) у зворотних дієсловах, у складі займенників, прислівників: будується, якийсь, колись, щось.
- 2. Окремо пишуться усі частки, які беруть участь у словотворенні або уточнюють зміст цілого речення. Серед них частки би (б) (взяв би, прийшла б); же (ж) (Чому ж ти пропустив заняття?); то, це (що то за, що то, чи то); частка що в складі сполучних слів дарма що, тільки що, хіба що, що ж до.
- 3. Через дефіс пишуться частки бо, но, то, от, таки, коли вони інтонаційно підкреслюють значення окремого слова: тільки-но, так-от, як-от, якось-то, все-таки, іди-бо (але: чим би то, скільки ж то). Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна- у складі займенників та прислівників: будь-коли, який-небудь, казна-чий, хтозна-куди.
Правопис часток не і ні
Частка не пишеться разом:
- 1. Коли вона виступає в складі будь-якої частини мови в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частини не вживається: негода, нежить, незабаром, неволити, невдовзі.
- 2. Коли вона є частиною префікса недо-, який означає неповну міру чогось: недобачати, недоторканість, недолік, недозрілий. Порівняй: Він недочув, але: Він не дочув моїх слів.
- 3. Коли вона з іменниками, прикметниками, займенниками та прислівниками означає одне поняття (можна підібрати антонім): неабиякий, невміння, неправда, невдалий, немалий.
Якщо поруч з прикметником є слова далеко, зовсім, аж ніяк або пояснювальне слово з часткою ні, то не пишеться окремо: нездатний, але ні до чого не здатний; невеликий, але зовсім не великий.
4. З дієприкметником, що не має при собі пояснювальних слів і стоїть перед іменником: нез’ясовані питання, але питання не з’ясовані; неспростовні факти, але факти не спростовані.
Частка не пишеться окремо:
- 1. Зі словами, з якими вона не становить одного поняття, а є лише запереченням (правопис можна пояснити тільки в реченні). Наприклад: Ця річка не широка (заперечення), але: Ця неширока річка впадає в Дністер (одне поняття).
- 2. З дієсловами, дієслівними формами, прикметниками, що виступають у функції присудків: ця справа не складна.
- 3. З числівниками, займенниками, присудковими словами, прийменниками і сполучниками: не ти, не тобі, не так, не треба, не другий, не дуже, не зовсім, не по-нашому.
Частка ні пишеться разом:
- 1. З займенниками: ніхто, нічий.
- 2. З прислівниками: ніколи, ніскільки.
Частка ні пишеться окремо:
- 1. У складі стійких словосполучень: ні риба ні м’ясо, ні кроку далі, ні так ні сяк.
- 2. Якщо вона виступає у функції повторювального єднального сполучника: ні спати, ні їсти; Дитина ще не вміє ні ходити, ні говорити.
- 3. У непрямих відмінках займенників, де є прийменник: ніщо — ні на що, ніхто — ні в кого, ні за що, ні до чого.