Поняття конфлікту і його види
Більшість фахівців тлумачать конфлікт як зіткнення, протидію, боротьбу. Так, Козер вважає, що «конфлікт у власному смислі слова є боротьба, що виникає через дефіцит влади, статусу або засобів, необхідних для задоволення цінностей, і яка передбачає нейтралізацію або знищення цілей противника» Ішмуратов А.Т. вважає, що «конфлікт — це вияв неузгодженості спільної діяльності щодо реалізації… Читати ще >
Поняття конфлікту і його види (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Проблема конфлікту охоплює найрізноманітніші аспекти суспільного життя, починаючи від конфліктів однієї особистості (внутріособистісні конфлікти) і закінчуючи політичними і міждержавними конфліктами.
Незважаючи на те, що проблемі конфлікту присвячено значну кількість досліджень, не всі аспекти цього явища достатньо вивчені. На сьогодні відсутнє універсальне визначення конфлікту. Певною мірою це зумовлено тим, що цей феномен має багато проявів, які істотно відрізняються один від одного.
Зазначимо, що деякі фахівці найістотнішою ознакою конфлікту вважають саме наявність протиріч. Так, Маурер визначає конфлікт як «протиріччя, що є результатом несумісності вимог двох або більше сторін».
Більшість фахівців тлумачать конфлікт як зіткнення, протидію, боротьбу. Так, Козер вважає, що «конфлікт у власному смислі слова є боротьба, що виникає через дефіцит влади, статусу або засобів, необхідних для задоволення цінностей, і яка передбачає нейтралізацію або знищення цілей противника» Ішмуратов А.Т. вважає, що «конфлікт — це вияв неузгодженості спільної діяльності щодо реалізації інтересів».
На думку Л. Е. Орбан, конфлікт — це зіткнення протилежних поглядів, неспівпадання інтересів, дій окремих людей та іхніх спільнот Деякі автори розглядають конфлікт у контексті розвитку особистості. Так, Г. В.Ложкін розглядає конфлікт «як один із засобів самоствердження та подолання негативних тенденцій особистості, як процес, що являє собою ситуацію незнайденого виходу та розвиток дій на шляху пошуку засобів стабілізації взаємин, як один із крайніх засобів регулювання міжособистісних стосунків».
Інколи при визначенні сутності конфлікту основною його ознакою вважають не реальні розбіжності інтересів або переконань сторін у тому, що їхні прагнення не можуть бути досягненні одночасно, а те, як вони сприймаються, вважають, що конфлікт — це прояв неузгодженості спільної діяльності щодо реалізації інтересів. Л. А. Петровська та Т. А. Полозова визначають конфлікт як несумісність цілей і потреб її учасників, Кричевський Р. Л. і Дубовська Є.Н. — як дисгармонізацію міжособистісних взаємин Принципове значення має й те, що вони не наголошують на необхідності протиборства між суб'єктами конфлікту.
Чимало фахівців, вбачаючи основну помилку в визначенні конфлікту його однобічність, намагаються розкрити сутність поняття, аналізуючи його з різних сторін. Так, наприклад, Дмітрієв А.В. дає таке визначення конфлікту: «Конфлікт — це зіткнення протилежних інтересів, поглядів. В основі конфлікту об'єктивна розбіжність цілей та інтересів (протиріччя)».
Іноді поняття конфлікт тлумачать дуже широко, включаючи в його сферу навіть природні явища. Одне з найбільш широких тлумачень конфлікту запропонував Боулдінг. Він вважає, що конфлікт — це всеохоплююча категорія, яка властива живому і неживому світу, що виступає базовим поняттям для аналізу процесів соціального, фізичного, хімічного і біологічного середовища. Всі конфлікти мають спільні функції, властивості і тенденції виникнення, перебігу і вирішення. Автор вважає, що в природі людини є намагання постійної боротьби із подібними собі. Водночас, на його думку, конфлікти необхідно долати, попереджати і обмежувати Одна зі спроб звузити тлумачення конфлікту належить Анцупову А. Я. Шипілову А.І. Вони вважають за доцільне звузити, по-перше, конфлікт до соціальної взаємодії, а по-друге, вважають, що сутність конфлікту полягає не стільки у виникненні протиріччя, зіткнення інтересів, скільки у способі його вирішення, у характері протидії суб'єктів соціальної взаємодії. Саме в останньому вони вбачають сутність конфлікту. Автори наголошують, що конфлікти виникають лише при соціальній взаємодії.
До того ж у визначенні конфлікту використовуються терміни, які самі по собі вимагають уточнення. Анцупов А. Я., Шипілов А.І. вважають, що «під конфліктом мається на увазі найбільш гострий спосіб розв’язання значущих протиріч, що виникають у процесі взаємодії, яка полягає у протидії суб'єктів конфлікту і зазвичай супроводжується негативними емоціями».
Окремо слід спинитися на аналізі поняттів соціальна взаємодія, соціальний конфлікт: з одного боку, як видно з наведеного вище, ці поняття тлумачать дуже широко. Водночас досить чітко простежується й інша лінія, відповідно до якої соціальний конфлікт тлумачиться значно вужче — у зв’язку із суто соціальними протиріччями. Такої точки зору дотримуються й багато інших фахівців, зокрема Бабосов Є.М., Запрудський Ю. Г. та ін.
При цьому цілком природно по-різному тлумачать співвідношення між такими типами конфлікту, як міжособистісний і соціальний. Прихильники широкого тлумачення поняття соціальний конфлікт виходять з того, що він також включає міжособистісні конфлікти. Прихильники другої точки зору різко протиставляють ці поняття. Найбільш різко це сформульовано в соціологічному словнику, де сказано: «Конфлікт соціальний складається і вирішується в конкретній соціальній ситуації у зв’язку із виникненням соціальної проблеми, що вимагає вирішення. Він має цілком визначені причини, своїх соціальних носіїв (класи, нації, соціальні групи і т.д.), має певні функції, тривалість і ступінь гостроти».