Організація податкового контролю

|Зміст |стор. | |Запровадження |3 | |1.Организация податкового контролю |5 | |Правові основи діяльності податкових інспекцій |5 | |Форми й фізичні методи податкового контролю |8 | |Контроль ГНС за обчисленням прибуток |17 | |Шляхи вдосконалення податкового законодавства |26 | |Укладання |31 | |Список використаної літератури |33 | |Додатка |35 |.

Нині нашій країні можна відчути криза неплатежей.

Чинне податкового законодавства закріплює обов’язок суб'єктів оподаткування вносити податкові платежів до встановлених розмірах і втрачає у визначені терміни. Проте виконання цей обов’язок поки бажає лучшего.

Стало нормою відхилення від податкової повинності легальними — коли вдається в цілому або частково уникнути оподаткування, не порушуючи при цьому діючих правових і нелегальними, т. е. забороненими законом способами.

Виходячи з цього у податкові органи стоїть серйозні проблеми — контролю над правильністю, своєчасністю і повнотою стягування налогов.

Податок з прибутку одна із основних податків у оподаткуванні юридичних. У бюджеті на 1998 цей термін податок слід за місці після ПДВ і акцизів. Надходжень до бюджету завдяки прибуток заплановано 48 140, 6 млн. крб, що становить 15, 68% усіх доходів бюджету (5, 3).

З положень цих цифр видно, що податку з прибутку є дуже важливим податком держави й контролю над його стягуванням також немаловажен.

Метою справжнього дослідження вивчення механізму застосування діючих форм і методів податкового контролю під час обліку і стягування податку з прибутку, оцінювання їхньої ефективності, визначення шляхів вдосконалення контрольної роботи податкових органов.

Враховуючи сказане визначено завдання даної курсової роботи: — дослідження стану нормативно-правової бази на здійснення податкового контролю; - вивчення основ планування та молодіжні організації контрольної роботи податкових органів; - оцінка практики застосування діючих форм і методів податкового контролю; - вказівку найперспективніших шляхів вдосконалення форм і методів податкового контроля.

Об'єктом досліджень, у справжньої курсової роботі є Державна районна податкова інспекцію з Мичуринскому району. теоретичної підвалинами написання даної роботи послужили праці учених — економістів, юристів, пропозиції працівників ГНС РФ, закони, укази, постанови, інструкції, які регламентують порядок здійснення контроль над дотриманням податкового законодавства. і під час даної курсової роботи використані такі методи: статистико-экономические, монографічний, графічний і расчетноконструктивний методы.

Курсова робота викладено на 34 сторінках машинопису, полягає з впровадження, трьох глав, укладання, списку використаної літератури в кількості 16 найменувань і побачили 8-го приложений.

1.Организация податкового контроля.

1.1 Правові основи діяльності податкових инспекций.

У процесі здійснення податкового контролю державні податкові інспекції керуються певним переліком нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оподаткування. Цей перелік містить сотні найменувань, вони змінюються і доповнюються у зв’язку з змінами у економічної та політичної ситуації в стране.

Безсумнівно, першому місці стоїть Конституція РФ. Містили в Основному Законі країні норми, регулюючі податкові відносини, мають вищу юридичної чинності, пряму дію і застосовуються по всій території РФ. Зокрема, визначаються суб'єкти оподаткування нафтопереробки і їх гарантії, компетенція органів влади РФ у сфері податкового регулювання і законотворчества.

Як свідчать наші дослідження, норми, закріплені у Конституції РФ, детализируются законів і підзаконних актах, регулюючих як організацію роботи податкових інспекцій, і конкретні сфери налогообложения.

Другим за значимістю нормативно-правовим актом, регулюючим діяльність ГНС, є Закон РФ від 21 березня 1991 р. «Про Державної податкову службу РРФСР». Це перший російський закон, який визначив завдання й структуру в державній податковій служби, правничий та обов’язки податкових органів під час здійснення податкового контролю. Але тут вказується відповідальність державних інспекцій та його посадових осіб, і навіть їх соціальні гарантии.

Також найважливішим із законів, які регулюють діяльність податкових інспекцій, є Закон РФ «Про основи податкової системи у складі Федерації» від 27 грудня 1991 р. Вперше на законодавчому рівні містять поняття податку та збору податкової системи. Також даний закон розкриває поняття платників податку, встановлює перелік пільг, визначає загальний порядок сплати податків, регулюють інші питання податкових відносин. І, насамкінець, у законі представлений перелік податкових платежів, стягнутих біля РФ. Практика показує роботи податкових інспекцій, загалом даний закон є у сфері податкових взаємин держави і під час здійснення податкового контроля.

Федеральні закони про податки було прийнято разом з прийняттям Закону «Про основи податкової системи». Вони деталізували становища, закріплені у тому. Зокрема, до таких законам ставляться Закон «Про податок податку з прибутку з підприємств», «Про акцизах», тощо. буд. Таким чином, до кожного податку прийнято відповідного закону. Ця категорія нормативних актів постійно змінюється залежно через зміну податкової політики государства.

Закони про федеральних та інших податках не вичерпують правову основу здійснення податкового контролю. У ієрархії нормативно-правових джерел після законів йдуть підзаконні акти з питань оподаткування нафтопереробки і роботи податкової инспекции.

Передусім, до таких актам ставляться укази президента РФ. 31 грудня 1991 р. Було видано Указ «Про державну податкову службу». Саме з прийняттям даного указу органи податкової служби виділили з Міністерства фінансів РФ і перетворені на самостійну систему центральних органів і підпорядковані обласним Президентові й Уряду РФ. Серед Указів які регламентують питання податкового контролю слід виділити Указ № 1212 від 18 серпня 1996 р. «Про заходи для підвищення збирання податків і інших обов’язкових платежів та впорядкування готівкового й безготівкового грошового звернення». Даним Указом передбачається низку заходів для посилення контролю над діяльністю підприємств, як і частковості, обов’язок банків триденний термін відповідати на запити податкові органи щодо операцій своїм клієнтам, обов’язок кредитних організацій негайно сповіщати податкові органи щодо відкриття них підприємствами банківських рахунків, здійснення операцій із зняттю коштів зі рахунки тільки після надходжень від податкового органу підтвердження такого извещения.

Іншими самостійними джерелами податкового права є постанови і розпорядження Уряди РФ із податків та інших обов’язкових платежах. Їх вміст у вона найчастіше пов’язані з визначенням податкових ставок чи податкових пільг, причому у відповідному законі міститься відсильні норми, що передбачають регулювання окремих податкових відносин нормативними актами Уряди РФ. Прикладом може бути Закон «Про акцизах».

У складі підзаконних актів, регулюючих податковий контроль до окремо стоять акти, лунаючи ГНС РФ і містять розпорядження по процедурам стягування різних видів податку масштабах всієї РФ. Це інструкції, роз’яснення, листи тощо. буд. Адресатом цих нормативних актів не є лише структурні підрозділи розміщуються Госналогслужбы, а й платники відповідного податку території РФ.

Місцеві підзаконні акти з питань оподаткування видаються представницькими органами країв, і областей, і навіть міст і навіть районів. Їх юрисдикція визначається Законом «Про основи податкової системи» і Законом «Про місцевому самоуправлении».

Виходячи із зазначеного, можна сказати, що базовими документами, регулюючими роботу Державних податкових інспекцій контролю над дотриманням податкового законодавства і є Закон РФ «Про державній податковій службі РРФСР», указ президента РФ «Про державній податковій службі РФ», Закон РФ «Про основи податкової системи РФ», указ президента «Про здійснення комплексних заходів для своєчасному й повному внесення до бюджету податків та інших обов’язкових платежів», і навіть пакет федеральних, регіональної та місцевої податків і підзаконні акти, лунаючи ГНС РФ, причому з 1993 р. останні мають юридичної чинності в тому разі, якщо пройшли реєстрацію у Мін'юсті РФ.

2 Форми й ефективні методи податкового контроля.

Податкова інспекція, під час контролю над повнотою і правильністю обчисленням податків, користується різними методами і формами податкового контроля.

Залежно від часу скоєння контролю виділяють три основні форми податкового контролю — попередній, поточний і подальший. Усі вони перебувають у тісний взаємозв'язок, відбиваючи безперервний характер контролю. Попередній контроль передує здійсненню перевірених операцій. Це дає змоги виявити, поки що не стадії планування, порушення податкового законодавства. Основний метод, що реалізують попередній контроль є камеральні перевірки. Вони здійснюються у інспекції, щодня надходження чи наступні періоди, у вигляді перевірки усіх отриманих бухгалтерських звітів і місцевих податкових расчетов.

Основними завданнями камеральної перевірки є: — візуальна перевірка правильності оформлення бухгалтерської звітності, тобто. перевірка заповнення усіх реквізитів звіту, наявності підписів уповноважених посадових осіб; - перевірка правильності складання розрахунків з податках, куди входять у собі арифметичний підрахунок підсумкових сум податків, призначені до сплати до бюджету, перевірку обгрунтованості застосування ставок податку і місцевих податкових пільг, правильності відображення показників, необхідні обчислення оподатковуваної бази, перевірка своєчасності уявлення розрахунків з податках; - логічний контролю над наявністю спотворень у звітної інформації - перевірка логічного зв’язок між звітними і розрахунковими показниками порівнянності звітні показники з показниками попереднього звітного періоду; - перевірка узгодженості показників, повторюваних у бухгалтерській звітності й у податкових розрахунках; - попередня оцінка бухгалтерської звітності і місцевих податкових розрахунків із погляду достовірності окремих звітні показники, наявності сумнівних моментів чи невідповідностей, вказують на можливі порушення податкової дисциплины.

Камеральна перевірка входять такі операції: — вивчення податкових декларацій і річних лицевих рахунків — проводиться після уявлення річного чи квартального балансу чи через певне час. У разі потреби платником податків повідомляється додаткова інформація. — порівняння річних балансів протягом кількох попередніх років — 2−3 року — дозволить установити ставлення собівартості до виручці від, комерційних витрат до собівартості реалізованої продукції і на виручці від реалізації, зростання інших активів тощо. п. — аналіз співвідношення і оцінок — сприяє отриманню ставлення до динаміці розвитку організацій платника податків. У цьому коливання в динаміці розвитку можуть стати приводом задля її подальшого дослідження. — аналіз балансу за кілька років дозволяє зібрати необхідний матеріал для виявлення можливих помилок у розрахунку оподатковуваного дохода.

З використанням методу, заснованого на розрахунках, відбираються організації, які заслуговують особливої уваги із боку податкової инспекции.

Другий метод виходить з знаннях, досвіді та ініціативи податкових інспекторів. Якщо вони самі знають, що у певному різновиді бізнесу процвітає «тіньова економіка », вони можуть вибрати всім організаціям цього виду діяльності подальшого аналізу з допомогою розрахунків, порівнянь і співвідношень із відбору тих, хто найбільший интерес.

Третій метод передбачає перевірку кожної організації раз на протягом певного періоду часу. Основна ідея цього у тому, що платники знають, що й періодичним перевіряють, і тому ні щось робити неправильно, по крайнього заходу, зумисне. Таку перевірку з успіхом використовуватиме «тіньових «громадських організацій і дуже великих предприятий.

Конкретні методи камеральних перевірок визначаються інспекціями самостійно з характеру найчастіше трапляються порушень податкового законодавства на контрольованій території, можливостей забезпечення автоматизованої обробки інформації, знань й європейського досвіду сотрудников.

Однією з основних форм податкового контролю, застосовується у роботі податковими органами, є поточний контроль. Поточний контроль називають інакше оперативним. Він щодня здійснюється відділами податкової інспекції запобігання порушень податкової дисципліни у процесі здійснення фінансово-господарську діяльність підприємств і фізичних осіб, виконання ними зобов’язань до бюджету. Основний метод, що застосовується за цієї форми контролю, є экспресс-проверка з допомогою методів спостереження, обстеження анализа.

Экспресс-проверка — це перевірка, проведена із приводу відносно вузькому колу питань фінансово-господарську діяльність організації, за короткий тимчасової період. Підставою для планування зазначеної категорії перевірки можуть бути які відбуваються за результатами попереднього аналізу бухгалтерської звітності платника податків та її податкових розрахунків, припущення недостовірності відображення організацією окремих показників, що з обчисленням її податкових зобов’язань, запити інших податкові органи проведення зустрічних та інших перевірок по вузькому колу питань. Високі результати може дати і організація експресу організаціях, відібраних методом випадкової вибірки. Планування зазначеної категорії перевірки дозволяє істотно підвищити рівень охоплення платників податків перевірками. Що стосується, тоді як результаті даної перевірки не виявлено будь-яких порушень, які свідчать про недостовірності бухгалтерського обліку, звітності і місцевих податкових розрахунків організації, її подальша перевірка не проводится.

Наступний контроль є невід'ємною частиною податкового контролю. Він зводиться до перевірки фінансово-господарську діяльність громадських організацій і фізичних осіб за період щодо правильності обчислення, повноти і своєчасності надходження передбачених чинним законодавством податкових та інших обов’язкових платежів. Наступний контроль відзначається поглибленим вивченням усіх сторін фінансовогосподарську діяльність, що дозволяє розкрити недоліки попереднього і поточного контролю. Ця форма контролю здійснюється шляхом проведення документальних перевірок з допомогою таких методів як спостереження, обстеження та якісного аналізу безпосередньо дома — на підприємствах, у державних установах і организациях.

Документальна перевірка є специфічним методом податкового контролю, т. до. поєднує у собі риси таких загальних методів фінансового контролю, як перевірки і ревизии.

Категорії документальних у залежність від ступеня охоплення ними питань фінансово-господарську діяльність платників податків і деяких видів податку поділяються на: — комплексну перевірку що охоплює питання правильності обчислення і сплати, зазвичай, всіх видів податків. У результаті даної перевірки ревизируются все рахунки підприємства, які відіграють роль формуванні податкових зобов’язань. Задля більшої проведення комплексної перевірки план координується з відділом оподаткування фізичних осіб, відділом місцевих податків, інших зборів і позабюджетних фондів. — тематичну перевірку, що охоплює питання правильності обчислення окремих видів податків та інших обов’язкових платежей.

Категорії документальних перевірок платників податків теж можна підрозділити залежно від місця перевірки на перевірки з виходом у організації та перевірки не маючи виходу в организацию.

Практика показує, перевірки не маючи виходу до організації може бути доцільними у таких випадках: і якщо організація, сообщившая у встановленому законодавством порядку про свою ліквідацію, немає вже фактичного адреси місцезнаходження, а необхідних перевірки документа знаходяться саме в когось із відповідальних керівників із домашнього чи іншому адресою; б) за відсутності можливості організувати перевірку біля організації - відсутність адміністративних приміщень, приміщення опечатано правоохоронні органи, наявності небезпеку життя і здоров’я котрий перевіряє й іншим причин; в) якщо платник податку належить до категорії малих акціонерів та обсяг дисконтних документів незначителен.

Проведенню перевірки не маючи виходу до організації неодмінно повинна передувати доповідна з ім'ям начальника податкового органу з вмотивованим обгрунтуванням цієї необходимости.

Такі перевірки затягуються за часом, тож необхідно намагатися, щоб перевірку виконували все ж з виходом у организацию.

У результаті документальних перевірок співробітники податкової інспекції для здійснення контроль над дотриманням податкового законодавства використав роботі певні приемы.

Аналіз порушень податкового законодавства показує, що вони у більшу частину пов’язані з підробками в первинних та інших бухгалтерських документах. Виявити їх можна шляхом спеціального дослідження даних обліку. Підробки в документах зовні виявляються таких формах, як протиріччя змісту окремого документа, кількох взаємозалежних документів, а також відхилення від зазвичайного порядку руху ценностей.

Для встановлення кожної із зазначених форм протиріч застосовуються свої прийоми исследования.

При дослідженні окремого документа можна застосовувати формальна, арифметична і нормативна проверка.

Формальна перевірка — проводиться зовнішній огляд документа, перевіряється наявність у ньому усіх реквізитів, жодних сторонніх записів, пометок.

При арифметичній перевірці контролюється правильність підрахунку підсумкових сум у документі як за горизонталлю, і за вертикаллю. Цей метод дозволяє перевірити правильність підрахунку вартості продукції шляхом множення ціни на всі кількість суми нарахувань зарплати — шляхом множення розцінки кількості виробленого товару. Під час перевірки розрахунків з податках арифметична перевірка дає можливість перевірити правильність арифметичного підрахунку тієї чи іншої показника, наприклад, оподатковуваного прибутку, податок тощо. п. У формах розрахунків зазвичай вказується порядку розрахунку показателей.

Нормативна перевірка — це перевірка змісту документу з точки зору відповідності його чинним нормативних актів, правилам. Саме його дає змоги виявити незаконні за змістом документи, встановити факти необгрунтованого списання витрат за собівартість продукції понад встановлених доз, неправильного застосування ставки податку тощо. п.

Саме з допомогою даних прийомів дослідження окремого документа при виявленні порушення податкового законодавства можна виявити помилки при визначенні об'єкта оподаткування нафтопереробки і розрахунку сум налога.

До прийомів дослідження кількох документів, що відбивають те ж чи взаимоувязанные операції, ставляться зустрічна перевірка і метод взаємного контроля.

Зустрічна перевірка — це зіставлення різних примірників один і тієї самої документа. Він застосовується для документів, оформлених у кількох примірниках — накладні, рахунки — фактури тощо. п. Примірники документа перебуває або у різних структурних підрозділах, або у різних організаціях. У разі правильного відображення господарської операції різні екземпляри мають те й теж зміст. Не збіг будь-яких показників або відсутність однієї з примірників засвідчують про укритті доходів від налогообложения.

Метод взаємний контроль документів є дослідження різних документів, безпосередньо чи опосередковано що відбивають певні господарські операції. Облік для підприємства побудований в такий спосіб, що, зазвичай, інформація про одним і тієї ж операціях відбивається у різних документах.

Під час перевірки правильності розрахунків з податках метод взаємний контроль використовують у різноманітних варіантах: — відомості, наведені у формах розрахунків з податках, сопоставляются в даними бухгалтерського балансу і за додатків його й з записами розмов у головною книзі, дані розрахунків з податках сопоставляются з первинними документами; - дані первинних документів сопоставляются зі об'єднаними документами — звітами матеріально-відповідальних осіб; - сопоставляются первинні, або бухгалтерські документи різних підрозділів підприємства, або різних организаций.

Через війну таких досліджень виявляються непідтверджені документами операції, враховані при розрахунку податків, або повністю враховані операции.

На підприємствах, провідних лише суммовой облік реалізації товарів, одним із ефективних прийомів виявлення ознак укриття доходів від оподаткування є контрольне звірення залишків. З допомогою цього приєднання до деяких випадках можна документально виявити надходження неврахованих товарів. На його застосування співробітнику податкової інспекції необхідно мати по проверяемому об'єкту інвентаризаційні опису початку і поклала край періоду і документи на оприбуткування і давали відпустку товаров.

Під час вивчення вищезгаданих документів складається таблиця, у якій відбиваються: залишки товарів початку і поклала край періоду, прихід й витрата товарів. Сутність прийому контрольного звірення залишків залежить від порівнянні якомога більшої залишку, який становить шляхом складання залишку товару початку періоду й приходу і вирахування документованого витрати, із залишком за описом наприкінці досліджуваного періоду. Ознакою неблагополуччя є перевищення фактичного залишку над максимально можливим. Слід пам’ятати, що виявлені зміни виникають і випадковими помилками в документах.

Дані загальні прийоми податкового контролю застосовуються першому етапі документальної перевірки. Для поглибленого контролю над правильністю і повнотою сплати податків застосовуються конкретні прийоми перевірки за видами податків, зумовлені порядком розрахунку об'єкта оподаткування нафтопереробки і оподатковуваної бази на відповідно до законів й інструкціями в кожному виду налога.

Під час перевірки правильності описи витрат за собівартість продукції контролюється такі моменти: — документальне підтвердження витрат, що проглядали на рахунках обліку витрат; - відповідність часу здійснення витрат звітному періоду; - виправдатись нібито відсутністю собівартості продукції витрат, стосовних з прибутку підприємства; - відповідність нормам зарахування в собівартість деяких видів витрат, наприклад, відрядних витрат; - відповідність списаних витрат виду своєї продукції чи характеру деятельности.

Для встановлення таких помилок працівникові податкової інспекції потрібні знання як про плани сопоставляемых документів про витрати, а й правилах віднесення витрат. Виявлення таких порушень можливо шляхом вивчення видаткових касових документів, і навіть документів по розрахунковому счету.

Крім методу перевірок, як камеральних і документальних, у роботі податкові інспекції використовують такі методи як спостереження, обстеження і анализ.

Спостереження передбачає загальне ознайомлення зі станом податкової дисципліни об'єкта контроля.

Обстеження виробляється у відношенні окремих сторін фінансової діяльності, що з отриманням прибутку і обчислення податків і спирається на широкий коло діяльності, що визначає і його від спостереження. Він, на думку економістів, грунтується не так на дослідженні документів, але в отриманні інформації з джерел. Під час обстеження використовуються такі прийоми, як опитування, анкетування, інвентаризація, огляд конкретних об'єктів, огляд місця зберігання грошових коштів, контрольна закупівля. Цей метод немає самостійно, а застосовується під час проведення документальних перевірок. Результати обстеження, як правило, йдуть на оцінки фінансового стану об'єкта контроля.

Аналіз, як і попередні методи, націлений на виявлення порушень податкового законодавства. Він використовується усім стадіях контрольної роботи податкової інспекції. Аналіз проводиться з урахуванням поточної чи річний звітності і вирізняється системним і пофакторным підходом, а також використанням таких аналітичних прийомів, як середні і відносні величини, угруповання тощо. д.

Як бачимо, є безліч різноманітний методів податкового контролю та повинна тривати удосконалювати форми й фізичні методи податкового контролю з урахуванням практики інших інспекцій як, і за рубежом.

2. Контроль ГНС за обчисленням податку прибыль.

Контроль за забезпеченням повної та своєчасної сплати юридичними особами належних з нього сум прибуток здійснюється відділом оподатковування прибутку юридичних. Також у якійсь мірі контролює отриманий прибуток відділ контролю над застосуванням контрольнокасових машин. Саме законодавство про ККМ не належить до податковому, але співробітники даного відділу беруть участь у перевірці разом з іншими відділами по питанням дотримання податкового законодавства, перевіряючи повноту обліку виручки, що проходить через касу, де використовуються ККМ, допомагаючи цим виявити сховану оподатковувану базу.

З плану проведення документальних перевірок співробітниками податкової інспекції готуються графіки проведення документальних перевірок із зазначенням планованих календарних дат початку будівництва і закінчення перевірки. Твердження зазначених графіків, і навіть включених у яких змін за термінами проведення документальних у протягом звітного кварталу, здійснюється начальниками основних відділів ГНИ.

Коригування плану документальних перевірок юридичних може проводиться за наявності наступних підстав: — отримання термінових завдань від вищих податкові органи; - наявність доручень правоохоронних органів; - відсутність умов проведення документальної перевірки — втрати первинних бухгалтерських документів, тимчасове відсутність керівника і головного бухгалтера, підтверджене документально; - наявність інших непередбачених обставин — звільнення чи хвороба працівників податкової інспекції і т.п.

Коригування складає підставі рішення начальника ДПІ чи його заступники, прийнятого виходячи з доповідній записки начальника відділу із зазначенням підстав неможливості проведення документальної перевірки відповідного платника податків в заплановані сроки.

За невиконання плану проведення документальних перевірок оформляется:

— пояснювальна записка працівника, відповідального при проведенні перевірки відповідної організації включеної до плану; - доповідну записку відділу з ім'ям начальника ГНИ.

Начальник ДПІ або його заступник приймають рішення фактично невиконання плану проведення документальних проверок.

Невід'ємною частиною податкового контролю є предпроверочный аналіз даних із організації, відібраною щодо документальної перевірки. Результатом такого аналізу є вироблення конкретної концепції перевірки, враховує всі наступні перевірочні дії. Ця концепція включає у собі приблизні основні завдання перевірки, а, по можливості повинні вказувати те що, які питання нічого не винні бути присутня у процесі перевірки, наприклад, коли вони докладно розглядалися під час попередньої проверки.

За підсумками виробленої концепції майбутньої перевірки здійснюється формування зразкового переліку питань, які слід перевірити в організації. Такий перелік розглядається співробітником відділу, відповідального при проведенні документальної перевірки з урахуванням результатів всіх попередніх етапів процедури відбору об'єкта щодо документальної проверки.

Задля максимальній ефективності і шляхом створення сприятливих умов майбутньої документальної перевірки на стадії предпроверочной підготовки слід вирішити низку організаційних питань, пов’язані з її проведенням. Так, на ранній стадії мусить бути зібрано вся відсутня інформацію про налогоплательщике, яка то, можливо використана під час проведення перевірки — інформація банків та інших кредитних установ про наявність розрахункових та інших рахунків, про наявність руху коштів у цих рахунках тощо. З з метою отримання такої інформації співробітники податкової інспекції повинні завчасно направити запити в відповідні органи, що володіють такою інформацією, куди покладено обов’язок чи дозволили її требовать.

Не пізніше як по дні на початок документальної перевірки платникові податків має спрямувати письмове повідомлення про її майбутньому проведенні. За наявності у податкові органи достатніх підстав припускати можливість проведення платником податків заходів, вкладених у приховування об'єктів оподаткування чи інших заходів, утрудняють проведення документальної перевірки, вказане повідомлення платникові податків не отправляется.

Підставою щодо документальної перевірки у організації, а також в за питанням дотримання ними податкового законодавства є письмове доручення, підписаний начальником ДПІ або його заступником. Доручення оформляється на бланку податкового органу, завіряється печаткою та реєструється в спеціально заведеному цих цілей журналі. З зазначеним дорученням податковий інспектор відбуває о організацію для проведення документальної проверки.

Слід зазначити, що такий перебіг і ефективність документальної перевірки з виходом на підприємство великою мірою залежить від дій податкового інспектора. Саме його вміння уникати конфліктним ситуаціям, вживати заходів по нейтралізації загроз і провокацій залежить нормальний перебіг процедури проверки.

Перш ніж виходити на перевірку на підприємство податковий інспектор має вирішити питання доцільності участі у перевірці співробітників податкової поліції, передбачити на період перевірки постійну зв’язку з керівництвом інспекції, вивчати можливі варіанти маршруту прямування на перевірку і повернення після завершення, уточнити місця перебування відділень міліції та інших органів, з урахуванням наявну інформацію намітити тактику перевірки. У ході перевірки необхідно проробити следующее.

Прибувши цього разу місце представитися, пред’явивши службове посвідчення і доручення на перевірку. Потім вирішити організаційні питання — надання окремого запирающегося приміщення з телефоном, сейфом і т.п. Під час перевірки податковий інспектор повинен встановити такий порядок роботи, щоб у кабінет входили на запрошення, виключаючи поява сторонніх осіб, і навіть щоб відвідувачі не залишали свої речі. Необхідно уникати відвідання одиночній тюремній камері складських і підвальних приміщень, розмов віч-на-віч із особами, схильними до провокативним діям, не піддаватися эмоциям.

Ці заходи дозволять найефективніше перевірити, за найкоротші терміни і мінімальних зусиль і средств.

Склад і продовжити терміни проведення документальних перевірок визначається за урахуванням досвіду і особливості діяльності платника податків, професійної підготовленості податкових інспекторів. Керівник податкової інспекції вправі у необхідних випадках замінити склад перевіряючих, додатково включивши необхідну кількість податкових инспекторов.

Досвід роботи податкових інспекцій свідчить у тому, що перевірку первинних документів і майже записів в дисконтних регістрах виробляється суцільним чи вибірковим методом. При суцільному методі перевіряються всі документи й запис у регістрах бухгалтерського обліку. При вибірковому методі береться частина первинних документів мають у кожному місяці чи кілька месяцев.

Вищезгаданим нормативним актом встановлено коло повноважень посадовим особам державних податкових інспекцій, що дає право в разі потреби вимагати від платників податків пояснення, довідки і інформацію про питанням, які виникають під час перевірки, крім відомостей, складових комерційну таємницю, перелік яких викладений у Постанові Ради Міністрів РРФСР від 5 грудня 1991 р. № 35.

Що стосується ненадання (чи надати) державним податковим інспекціям та його посадових осіб бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків, декларацій та інших документів, що з обчисленням і сплатою податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, інспектор вправі припиняти фінансові операції підприємств, установ, громадських організацій і за розрахунковим та інших рахунках в російських банках та інших фінансово-кредитних учреждениях.

Підставою при цьому служить розпорядження про призупинення операцій із рахунках в фінансово-кредитних установах, підписаний начальником податкової інспекції або його заместителем.

У приписі в обов’язковому порядку вказується найменування юридичної особи, яке допустило порушення, вид порушення, час і важливе місце його скоєння, як і частини припиняються і яким счету.

Якщо у процесі перевірок посадовими особами податкової інспекції виявляються порушення, які винні мають бути притягнені до адміністративної відповідальності ще, то дані факти позначаються на акті перевірок й укладаються протоколи про адміністративне порушення податкового законодавства (додаток 1,6).

Протокол підписується обличчям, його що становить, особою, вчинили адміністративне правопорушення. Інакше від підписання протоколу в ньому робиться відповідна запис. Обличчя, яка скоїла правопорушення, проти неї уявити що докладалися до протоколу пояснення, викласти мотиви свого відмовитися від його подписания.

Якщо ж перевірка не виявила порушень, то факт проведення перевірки оформляється довідкою (додаток 2).

Для виявлення фактів податкових правопорушень використовується процедура вилучення документів, певна інструкцією «Про порядок вилучення посадовим обличчям в державній податковій інспекції документів, які свідчать про приховуванні (заниженні) прибутку (доходу) чи приховуванні інших об'єктів від оподаткування, в підприємств, установ, організацій корисною і граждан».

Вилученню підлягають первинні документи, грошові документи, плани, накази, декларації, розрахунки, контракти й інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, а також інші довідкові матеріали й розрахунки, окрім тих, які містять відомості, складові державну таємницю. Перелік документів, які підлягають вилученню, визначається обличчям, що забезпечує перевірку в відповідність до інструкцією Державній податковій инспекции.

Вилучення виготовляють підставі письмової постанови. Постанова про виробництві вилучення оформляється на бланку встановленої формы.

У його складаються протокол і опис вилучення документів. При необхідності зустрітися з вилучених документів можна зняти копії, які посвідчуються посадовою особою податкової інспекції і налогоплательщиком.

Вилучення документів виробляється у присутності посадових осіб підприємства, установи, організації та громадян, які заслуговують робити заяви з приводу цих дій, підлягають занесенню до протоколу изъятия.

У окремих випадках з метою організаційної та програмах технічної допомоги під час виробництва вилучення документів посадові особи податкові органи можуть залучати відповідних спеціалістів зі сплатою по трудовому угоді відповідно до чинного законодательству.

При наданні платником податків протидії при вилучення документів, коли є реальна загроза знищення, зриття і т.п., посадові особи податкові органи звертаються по допомогу до органи податкової поліції чи внутрішніх дел.

Посадове обличчя Державній податковій інспекції, яке виробляє вилучення, становить спеціальну опис документів, виробляє фіксацію їх змісту, у необхідних випадках оформляє копії вилучених документів, що вказується в протоколі изъятия.

Без документів на пропозицію податкового інспектора керівник підприємства, установи, організації наказом призначає комісію з розслідування пропажі чи загибелі документів. Результати розслідування оформляються актом.

Вилучені документи зберігаються у спец. части Державній податковій інспекції до прийняття рішень керівником про їхнє огляді, перевірці й исследовании.

Що стосується виявленні зловживань щодо бухгалтерської і спеціальної експертизи вилучені документи передаються просочившись у правоохоронні органи, що й вирішили про можливість повернення документов.

Постанова про виробництві вилучення і протокол вилучення є бланками суворої звітності, повинно бути пронумеровано і зберігатися в встановлених місцях. Право видачі зазначених бланків належить керівнику Державній податковій інспекції, або його заступнику, що відбивають факт видачі у журналі реєстрації обліку бланків суворої отчетности.

Після завершення перевірки, у разі відсутності в платника податків заперечень за актом перевірки чи його ненадання в 10-денний термін із моменту закінчення перевірки, приймають рішення за результатами перевірки податковим органом, органом податкової поліції. (додаток 3,4,5).

Що стосується, якщо прийнято рішення про накладення адміністративного штрафу заповнюється форма постанови про накладення адміністративного штрафу (додаток 7). Якщо установлений термін сума штрафу була сплачено або обжалована, ця сума стягується примусово, у своїй заповнюється форма всі заяви про примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення — порушенні податкового законодавства. (додаток 8).

За 9 місяців 1998 року Мічуринської районної податкової інспекцією вироблено 37 документальних перевірок різних підприємств із податку прибуток їх 22 перевірки показали різні як податкового законодавства. Подивимося динаміку зміни виявлених порушень в залежність від зміни числа проверок.

Так було в 1997 року за перші 9 місяців було виконано 28 перевірок з них же в ході 15 перевірок виявлено порушення, це становить 53,6%, а й за аналогічний період 1998 року ця показник становить 59,5%. У цьому необхідно врахувати, що кількість платників податків у 1998 року порівняно з 1997 роком мало змінилося. Тож якщо 1997 року загальна кількість платників податків прибуткового податку становила 170, то 1998 року це було більше на виборах 4 та й склав 174 налогоплательщика.

З положень цих даних бачимо, що його порушень таки росте, і це означає або про несвідомості платника податків, або про низькому ролі ведення бухгалтерського обліку, і отчетности.

Під час проведення цих перевірок було донараховано до бюджету з податку прибуток за перші 9 місяців 1997 року 3628 тыс. руб (3628 деномінованих рублів), а й за 9 місяців 1998 року 933 крб. З положень цих даних бачимо, що хоча питому вагу кількості порушень виріс, але сума донарахувань значно впала. Це свідчить про тому, що здебільшого все виявлені порушення незначні. Але треба зазначити, що з 9 місяців 1997 року у податком з прибутку фактично не було стягнено 168 тыс. руб (168 деномінованих рублів), а й за 9 місяців 1998 року — 108 рублів. Це свідчить, що платоспроможність підприємств продовжує залишатися на низькому уровне.

Зі сказаного вище хотілося б вирізнити, що найефективнішим засобом зменшення порушень податкового законодавства і є не збільшення кількості перевірок, а підвищення свідомості налогоплательщика.

3. Шляхи вдосконалення податкового контроля.

Задля виконання своїм головним завдання — контролю над дотриманням податкового законодавства — податкові інспекції цілеспрямовано й на основі здійснюють заходи щодо посиленню податкового контроля.

Найважливішим чинником підвищення ефективності контрольної роботи податкової інспекції є вдосконалення діючих процедур контрольних проверок.

Аналіз економічної літератури показав, що необхідними ознаками будь-якої дієвої системи податкового контролю є: — наявність ефективну систему відбору платників податків щодо документальних перевірок, котрий дає можливість вибрати найбільш оптимальне напрям використання обмежених кадрових і матеріальних ресурсів податкової інспекції, домогтися максимальної результативності податкових перевірок при мінімальних витратах зусиль і коштів, витрачених з їхньої проведення, з допомогою відбору для перевірок таких платників податків, можливість виявлення податкових порушень які мають представляється найбільшої; - застосування ефективніші форми, прийомів і методів податкових перевірок, заснованих як у розробленої податковим відомством єдиної комплексної стандартної процедурі організації контрольних перевірок, що й міцної законодавчу базу, що надає податкові органи широкі повноваження у сфері податкового контролю для на несумлінних платників податків; - використання системи оцінки роботи податкових інспекторів, що дозволяє об'єктивно врахувати результати діяльності кожного їх, ефективно розподілити навантаження у разі планування контрольної работы.

Удосконалення кожного з наведених даних елементів дозволить поліпшити організацію податкового контроля.

Проблема раціонального відбору платників податків щодо контрольних перевірок набуває особливої значимості за умов масових порушень податкового законодавства, притаманних сучасного етапу економічного розвитку Росії. Та система відбору, яку ми говорили вище, розроблена центральним апаратом ГНС Росії при врахуванні світового досвіду. Така система найефективніша, оскільки використовує два способу відбору платників податків щодо документальних перевірок: випадковий і спеціальний відбір, що дозволяє найповніше охопити документальними перевірками платників податків, забезпечує профілактику податкових правопорушень з допомогою раптовості нападу та несподіванки контрольних перевірок, і навіть проведення цілеспрямованої вибірці платників податків, які мають можливість виявлення податкових порушень представляється найбільш высокой.

Першочергове завдання податкової інспекції є постійна вдосконалення форм і методів податкового контроля.

Найперспективнішим виглядає продовження збільшення кількості перевірок дотримання податкового законодавства, проведених що з органами податкової поліції. Як вказували вище, результативність їх дуже високий, тому продовження спільної прикладної діяльності може викликати збільшення надходжень від такого типу проверок.

Також одній з дієвою формою податкового контролю є повторної перевірки підприємств, допустивших приховування податків у крупних розмірах в перебігу року з такого приховування. Такі повторні перевірки дозволяють проконтролювати виконання підприємств із акту попередньої перевірки, і навіть достовірність поточного обліку. Як мені здається, перевірки таких платників податків у майбутньому мають стати обязательными.

За результатами комплексної перевірки, проведеної працівниками ГосНИ по Тамбовської області, рекомендували практикувати у роботі податкових інспекцій проведення рейдів у вечірній і нічне время.

Практика показує роботи податкових інспекцій Московській області, значно збільшує результативність контролю застосування перехресних перевірок, сутність яких у виїзді співробітників відділів однієї податкової інспекції завезеними на територію інший інспекції (2, с.60).

Особливо актуальним представляється застосування непрямих методів обчислення оподатковуваної бази, використання є може дати користь за умов масового ухиляння від сплати податків, ускладнення застосовуваних російськими платниками податків форм приховування об'єктів оподаткування. Як свідчить аналіз практики контрольної роботи податкові органи Росії, нині отримали світове поширення факти ухиляння платників податків сплати податків у вигляді невідання бухгалтерського обліку, ведення його з порушенням встановленого порядку, що роблять неможливі визначення розміру оподатковуваної бази. Особлива складність роботи з цією категорією платників пов’язана з відсутністю ефективних механізмів боротьби з подібними явищами. Без достатнього часу й кадрових ресурсів, необхідні фактичного відновлення бухгалтерського обліку, співробітники податкової інспекції змушені брати в основі для обчислення податкових зобов’язань платника податків дані, декларовані в податкових розрахунках і які з бухгалтерської документації, навіть у тих випадках, коли аналіз інший наявну інформацію дає підстави зробити висновок, що спотворюються. Чинне законодавство мало представляє податкові органи права виробляти обчислення оподатковуваної бази виходячи з використання будь-яких інших даних про платників податків крім тих, які у бухгалтерської звітності й у податкові декларації. Лише п. 6 указу президента Російської Федерації від 23.05.94 N 1006 «Про здійснення комплексних заходів для своєчасному та повного внесення до бюджету податків та інших обов’язкових платежів «представляє податкові органи право у разі обліку визначати суми податків, які підлягають внесення до бюджету, розрахунковим шляхом виходячи з даних його аналогічним платником (13, с.4). Проте, право використовувати непрямі методи обчислення податкових зобов’язань не застосовуються, якщо платник податків представляє податковому органу документи і є дані явно искаженные.

Як свідчить аналіз закордонного досвіду, застосування непрямих методів усталена у світовому практике.

Найпоказовішим є досвід застосування методів у Німеччини. Чинне німецьке законодавство прямо санкціонує застосування зазначених методів, а існуюча у країні судова практика свідчить про беззастережне визнання судами доказів розміру оподатковуваної бази, заснованих на виключно застосуванні непрямих методів исчисления.

Найпоширенішими є такі: — метод загального зіставлення майна. Методика обчислення оподаткованого доходу даним методом підрозділяється на частини: а) облік зміни майнового становища за звітний період; б) облік виробленого й особистого споживання за звітний период.

Сума майнового приросту, з одного боку, і виробничого і особистого споживання, з іншого, сопоставляются з декларованими доходами за звітний період. З приросту майна невідомого походження роблять висновок у тому, що він внаслідок незадекларованих доходів за звітний період. — метод, заснований на аналізі виробничих запасов.

Використовуючи даний метод, можна надати оцінку достовірності відображеного в звітності об'єкта продажу з витратами производство.

Крім цих методів застосовуються та інших. Доцільність законодавчого закріплення даних методів багаторазово зростає у зв’язку зі труднощами поточну ситуацію у країні з збирання податків. І ті кроки вже зроблено у цьому напрямі. Госналогслужба Росії при врахуванні світового досвіду, винесла пропозицію в легіслатура рішення цього питання наділило б податкові органи ефективним засобом збільшення податкових надходжень до бюджету, і навіть потужним важелем зміцнення податкової дисципліни у вигляді стимулювання платників податків забезпечувати належного ведення облікової документации.

Основне завдання вдосконалення форм і методів податкового контролю є збільшення його ефективності. Але це неможливо досягти без поліпшити роботу в кадрами. У цьому хотілося б висловити обережне сподівання на якнайшвидший переклад співробітників податкової інспекції до рангу державних службовців. Такий захід значно підвищить зацікавленість податкових інспекторів в результатах своєї роботи, зокрема податкових перевірок. Одночасно необхідно провести систему бальної оцінки роботи податкових інспекторів, здійснюють контрольні проверки.

Сутність бальної оцінки, широко застосовується у Німеччини, полягає у наступному. Залежно від категорії кожного перевіреного підприємства — з класифікації на великі, середні, малі й дрібні, і навіть галузевої спеціалізації - податковому інспектору враховується певне кількість балів. За звітний період кожен податковий інспектор повинен набрати певне мінімум балів. Кількість набраних балів може бути основою виведення про його службовому відповідність. З іншого боку, бальний норматив може стати основою для складання планів перевірок на майбутній звітний період частини найбільш оптимального розподілу навантаження між окремими инспекторами.

Наприкінці хотілося б вирізнити, чого жодне вдосконалення форм дасть позитивних результатів, якщо податковий інспектор нічого очікувати постійно удосконалювати знання у сфері налогообложения.

Заключение

.

Чинне податкового законодавства закріплює обов’язок суб'єктів оподаткування вносити податкові платежів до встановлених розмірах і втрачає у визначені терміни. Проте нормою стали випадки від податкової повинності як законними і нелегальними способами. Це зумовлює необхідність безперервного здійснення якнайсуворішого контролю над збирання налогов.

Проаналізувавши результати контрольної роботи ДПІ можна зробити деякі выводы.

Податковий контроль ввозяться трьох формах: попереднього, поточного і наступного, використовуючи у своїй такі методи як спостереження, обстеження, аналіз політики та перевірки, які поділяються на камеральні і документальні. Останні є специфічним методом податкового контролю, який поєднує у собі все методы.

Необхідність вдосконалення форм і методів податкового контролю у сплаті прибуток випливає речей, що результативність документальних перевірок становить 53−59%, тобто. практично кожна друга перевірка закінчується безрезультатно.

Найважливішим чинником підвищення ефективності контрольної роботи податкової інспекції є вдосконалення діючих процедур податкового контроля:

— системи відбору платників податків щодо документальних проверок;

— форм, прийомів і методів податкових перевірок ;

— використання системи оцінки роботи податкових инспекторов.

Удосконалення кожного з цих елементів дозволить поліпшити організацію податкового контроля.

Наявність ефективну систему відбору платників податків дозволить вибрати найбільш оптимальне напрям використання кадрових і матеріальних ресурсів податкової инспекции.

Удосконалення форм і методів податкового контролю має відбуватися за такими направлениям:

— збільшення кількості спільних перевірок з органами ФСНП;

— повторні перевірки підприємств, допустивших приховування податків у великих размерах;

— проведення рейдів у вечірній і нічне время;

— проведення перехресних проверок;

— використання непрямих методів обчислення оподатковуваної бази при наявності законодавчих норм.

Фундаментальна обізнаність із кадрами є також необхідної частиною вдосконалення форм і методів податкового контролю. Перспективним тут виглядає перехід на бальну оцінку роботи податкових инспекторов.

Природно, цей перелік шляхів вдосконалення перестав бути вичерпним. Необхідно шукати подальші напрями поліпшення контрольної роботи податкової інспекції, у своїй мобілізуючи зусилля на вище згаданих направлениях.

Список використаної литературы.

1. Алпатов Ю. Ф. Підвищення ефективності контрольної роботиважливе завдання податкові органи. // Податковий вестник.-1997.-№ 1.-с.3−8. 2. Брысина Г. П. З практики контролю над виконанням податкового законодавства. // Податковий вестник.-1998.-№ 2.-с.60−61. 3. Державна податкова служба. Під редакцією Бабаєва В.К. Нижній Новгород, 1995. — 448 з. 4. Закон РРФСР від 21.05.92 г. «Про Державній податковій службі РРФСР» // Збірник документів податків із підприємств і фізичних осіб (з коментарями), Москва, 1992 р., ч.1., с. 191. 5. Закон РФ № 42-ФЗ від 26.03.98 «Про федеральному бюджеті на 1998 год» 6. Інструкція № 37 від 10.08.95 «Про порядок обчислення та сплати до бюджету прибуток підприємств і закупівельних організацій» 7. Конституція РФ / М.: Юрист.-1995.-73 з. 8. Податки // Під ред. Д. Г. Чорниця. — М.: Фінанси і статистика, 1994. — 400с. 9. Макарьева В.І. Сутність камеральних і документальних перевірок. // Податковий вестник.-1997.-№ 11. с.53−58. 10. Основи податкового права. / М.: Інвестфонд. — 1995. 393 з. 11. Хритинин В. Ф. Результативність контрольної роботи підвищилася. //Фінанси. — 1997. — № 5. с.29−31. 12. Сажина М. А. Податкову систему Росії необхідно удосконалювати. // Фінанси. — 1996. — № 7. с.20−23. 13. указ президента РФ від 23.05.94 г. № 1006 «Про проведення комплексних заходів для своєчасному та повного внесення до бюджету податків та інших обов’язкових платежів» // Російські вести. — 1994. — 22 сент. — с.4. 14. Вказівка ГНС РФ від 28 серпня 1992 г. т № ИП-0−01/284 «Про порядок проведення документальної перевірки юридичних» 15. Щербинін О. Т. Удосконалювати податковий контроль. //Фінанси. — 1995. — № 9. — с.17−21. 16. Щербинін О. Т. Ще одна етап організації податкового контроля.//Финансы. -1996. № 4. — с.21−25.

ПРИЛОЖЕНИЯ.