Отчет по переддипломної практиці ОООХолод

року міністерство освіти Російської Федерации.

П’ятигорський державний технологічний университет.

Кафедра «Бухгалтерський облік і аудит».

ЗВІТ Про ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКЕ.

Студента 5 курсу __________________________________________________.

место проходження практики і найменування підприємства _______________ ____________________________________________________________________________ ________________________________________________________.

Руководитель практики______________________________________________ __________________________________________________________________ посаду, учений ступінь, підпис, ФИО Отчет представлений кафедру «____"_________________ 2001 р. Захист звіту відбулася «____"_________________ 2001 р. Загальна ж оцінка за практику ____________________________ Голова комісії __________ ____________________________.

підпис ФИО.

Пятигорск 2001 г.

Реквизиты фирмы.

ОТЗЫВ В період із «_____"______________2001 р. по «_____"_______________2001 р. проходив практику студент Пятигорского державного технологічного університету_______________________________________ __________________________________________________________________.

Протягом часу практики студент ознайомився з _____________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ __________________________.

Студентом — прарактикантом виконано самостійно такі роботи: ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ________________.

и підготовлений звіт про практике.

Керівник фирмы.

__________________ ___________________________________________ подпись.

ФИО.

М.П.

Дата «_____"________________2001г.

1. Загальна характеристика підприємства. 5.

1.1. Історія розвитку. 5 1.2. Структура управління. 7.

2. Опис і аналіз чинного бухгалтерського обліку ВАТ «Холод» 8.

2.1. Основні виробничі фонди 8 2.2. Оборотні кошти 13 2.3. Облік праці та зарплати 13 2.4. Облік касових і розрахункових операцій. 16 2.5. Виробництво і реалізація продукції 18 2.6. Організація бухгалтерського обліку 21 2.7. Документообіг. 25 2.8. Облік фінансових результатів 28 2.9. Облік фондів й порядку використання прибутку 31.

Список літератури. 33.

Додаток 34.

1. Загальна характеристика предприятия.

1.1. Історія развития.

1 травня 1939 року відбулася офіційний пуск хладокомбината.

Війна, докатившаяся до П’ятигорська фашистським навалою, завдала холодокомбінату величезної шкоди. Відступаючи на початку січня 1943 року, окупанти підірвали його. У руїни перетворилися будинку холодильника, льдозавода, котельної, підстанції. Дивом уцілів корпус фабрики морозива, не вибухнув одне із компресорів — закладений нього заряд вибухівки чомусь не спрацював. Вартість відновлювальних робіт, з визначення спеціальної комісії з господарів Москви, становить понад двох із половиною мільйонів рублей.

Відновлення будинку холодильника було цілком готова до 1948 року. Зберігши колишні розміри, збільшити ємність камер зберігання з півтора до дві тисячі тонн, а морозилок — з 15 до 25 тонн м’яса на добу. Рік тому заробив завод водного льоду — його потужність також зросла в півтора разу було. Нарешті, до 1950 року повністю повернулася на місце фабрика морозива — її будинок одержало додатковий, третій, поверх, де влаштували плодово-ягідний цех.

Невдовзі почалося спорудження заводи з виробництва сухого льоду, більш зручного й ефективного, ніж водний. Восени 1951 року завод заробив. Його проектна потужність становила тонну продукції сутки.

Зростали обсяги продажу. Холодокомбінат відкрив свої торгові бази на Кисловодську і Єсентуках, Нальчику і Георгиевске. У П’ятигорську діяло п’ять точок з продажу морозива, зокрема і «Кафе-морозиво» на проспекті Кірова — його на початку 1950;х років власними силами.

П’ятигорський холодокомбінат, як та інші, став товаропроизводящим підприємством, провідним оптову торгівлю товарами, можуть бути його власністю. Роздрібна торгівля морозивом, мешавшая виконання основний завдання, було передано місцевим торговим організаціям, насамперед пятигорскому Курортпродторгу, яким комбінат доставляв своєї продукції на правах оптового поставщика.

У 1985 року Соломко призначили директором Пятигорского хладокомбината.

Уже протягом 60 років АТ «Холод» прагне лідерству у сфері виробництва морозива у Росії. Роблячи упор зроблено на передові вітчизняні і зарубіжні технології, натуральне, екологічно чисту сировину, здійснюючи суворий контролю над якістю з урахуванням міжнародних стандартів усім етапах діяльності підприємства, АТ «Холод» докладає всіх зусиль того, щоб вітчизняний споживач за умов сформованих ринкових відносин завжди був в приоритете.

З огляду на високу конкуренцію над ринком морозива, АТ «Холод» постійно прагне розширенню асортименту продукції, що становить вже з більш 100 наименований.

Паралельно проводиться активна інвестиційна політика, нарощування потужності основного виробництва та розвиток торгової сети.

Поділяючи смаки постійних клієнтів АТ «Холод», авторитетна комісія видавничої групи «Эдиториал Офіс» у Парижі віддала АТ «Холод» міжнародний приз «Продукти харчування і напої - 98», як найбільш динамічно развивающемуся підприємству російському ринку. У червні 1999 р. одержав у Франкфурті Золотий Міжнародний приз «За технологію і виникає качество».

Цілями діяльності підприємства є розширення ринку товарів та надання послуг, і навіть вилучення прибыли.

Майно утворюється з допомогою вкладів у статутний капітал, і навіть за рахунок інших джерел, передбачених чинним законодательством.

Суспільство має розрахунковий рахунок у банку, круглу печатку зі своїми найменуванням, товарний знак (знак обслуговування), емблему, штампи, бланки та інші реквизиты.

Юридична адреса Товариства: г. Пятигорск, ул. Козлова, 39.

ВАТ «Холод» здійснює облік результатів робіт, веде оперативний, бухгалтерський і статистичний облік за нормами, які у Російської Федерации.

1.2. Структура управления.

Управління підприємством ввозяться відповідність до законодавством РФ та статутом предприятия.

Органи управління Товариства є: загальні збори акціонерів Рада директорів генеральний директор

Суспільство самостійно планує свою виробничо-господарську діяльність, і навіть зарплату колективу. Основу планів становлять договори, які укладають із споживачами продукції та послуг, і навіть постачальниками матеріально-технічних та інших ресурсов.

Реалізація продукції, виконання робіт і надання послуг здійснюються за цінами та тарифами, які встановлюються за самостоятельно.

У основі організаційної структури лежить передусім структура самого підприємства. ВАТ «Холод» полягає из:

— фабрики мороженого,.

— холодильних камер для хранения,.

— котельных,.

— автотранспортного участка,.

— апарату управления.

Загальна кількість працюючих підприємства наприкінці 2000 року становить 980 людина. Більшість професій мають тарифний розряд, що свідчить про рівень кваліфікації робочого і вільного складність роботи. ВАТ «Холод» має багато виробничих об'єктів, що є величезну матеріально-технічної бази, тобто. основні його оборотні кошти. Переважна більшість посідає кошти чи основні фонди, які з устаткування виробництва та реалізації продукції, автотранспорту; виробничого інвентарю; гаражі, склади. На території підприємства є склади різних видів тварин і які враховують різні властивості які у них материалов.

У цих відділах як бухгалтерія, відділ матеріально-технічного постачання через значного збільшення обсягів інформації встановлено електронно-обчислювальну машину і оргтехника.

2. Опис і аналіз чинного бухгалтерського обліку ВАТ «Холод».

2.1. Основні виробничі фонды.

Облік надходження, і вибуття основних засобів проводиться за допомогою оформлення акта приймання-здачі, у якому вказуються характеристика об'єкта, його місцезнаходження, джерело фінансування придбання, рік випуску тощо. Потім ці дані заносять у комп’ютер в інвентаризаційну картку і книжку основних засобів і подальший облік твориться з допомогою комп’ютерного опрацювання, роздруківки сформованих карток і підшивка в документы.

Амортизація проводиться у разі встановленим річним ставками шляхом прямого рахунки (лінійного способу) і щомісяця списується на витрати производства.

Таблиця 1.

Структура основних виробничих фондов.

|Показатели |У вартісному |Структура, у відсотках | | |вираженні, тис. крб. | | | |1998 |1999 |1998 |1999 |Зміна | |1. Будівлі і |42,0 |42,0 |18,1 |8,8 |-9,3 | |споруди | | | | | | |2. Траспортные |58,6 |172,9 |25,3 |36,4 |11,1 | |кошти | | | | | | |3. Машини і |101,2 |210,5 |43,6 |44,3 |-0,7 | |устаткування | | | | | | | 4. Інші |30,3 |50,1 |13,0 |10,5 |-2,5 | |види | | | | | | |основних засобів | | | | | | |Разом: |232,1 |475,6 |100 |100 |——- |.

З табл. 1 видно, що основну частину виробничих фондів представляють машини та обладнання звітному року вони є 210,5 тис. крб., транспортні засоби 172,9 тис. крб., незначна частка посідає будинку, спорудження та решта видів основних средств.

Таблиця 2.

Аналіз оборотності оборотних засобів |Показники |1998 |1999 |Зміна | |1. Виручка, тис. крб |590,5 |855,5 |+256,0 | |2. Кількість днів аналізованого |360 |360 |—— | |періоду | | | | |3. Одноденна виручка, тыс. руб |1,6 |2,4 |+0,8 | |4. Середній залишок оборотних |83,9 |93,9 |+10,0 | |коштів, тыс. руб | | | | |5. Тривалість одного оборота,|51,1 |39,5 |-11,6 | |дн. | | | | |6. Коефіцієнт оборотності |7,038 |9,110 |+1,072 | |коштів, обертів | | | | |7. Коефіцієнт завантаження засобів у |14,2 |10,9 |-3,3 | |обороті, коп | | | |.

Дані табл. 2 видно, що оборотність коштів протягом року прискорилася на 12 днів. Це спричинило збільшення коефіцієнта оборотності коштів у 2,072 обороту зниження коефіцієнта завантаження засобів у обороті на 3,3 копійки. Зміна швидкості обороту оборотних коштів було інвестовано досягнуто внаслідок взаємодії двох чинників: збільшення обсягу виручки на 256 тис. крб й середнього залишку оборотних коштів у 10 тис. крб. Вплив кожного з цих факторів на загальне прискорення оборотності оборотних засобів характеризується наступним образом.

— зростання обсягу виручки прискорив оборотність оборотних засобів на.

16,1 днів (83,9 / 2,4 — 51,1).

— посилення середньої залишку оборотних засобів на 10 тис. крб уповільнило оборотність коштів у 4,1 дня (10 / 2,4).

Разом: -16,1 + 4,1 = -12 дней.

Прискорення оборотності оборотних засобів на 12 днів вивільнило з обороту кошти у сумі 28,8 тис. крб (-12 * 2,4) чи (-3,3 * 855,5) / 100 = 28,2 тис. крб Розбіжність у 0,6 тис. крб пояснюється округленням цифр при расчете.

Ефективність використання основних фондів вимірюється показниками фондовіддачі і фондоемкости.

[pic], где.

Фо — фондовіддача, руб;

У — обсяг виручки від продукції, руб;

З — середньорічна вартість основних фондів, руб.

Фондоемкость продукції є величина, зворотна фондоотдаче. Вона характеризує витрати основних засобів (у копійках), авансованих однією карбованець виручки від продукции.

[pic] чи [pic].

Ф (- фондоемкость продукції, коп;

Таблиця 3.

Аналіз ефективність використання основних фондов.

|Показатели |1998 |1999 |Зміна | |1. Виручка, тис. крб |590,5 |855,5 |+256,0 | |2. Середньорічна вартість О.Х., тис. |231,1 |475,6 |+243,5 | |крб | | | | |3. Фондовіддача основних фондів, крб |2,544 |1,798 |-0,746 | |4. Фондоемкость продукції, коп |0,393 |0,556 |+0,163 |.

Дані табл. 3 видно, що фондовіддача основних фондів протягом року знизилася на 0,746 рубля, що викликало збільшення фондоємності своєї продукції 0,163 копійки. Зниження фондовіддачі і підвищення фондоємності продукції свідчить про зниження ефективність використання основних фондів і негативно характеризує фінансове становище підприємства. Не ефективне використання основних фондів сприяло розтраті капітальних вкладень у сумі 139,4 тис. крб (0,163 * 855,5).

Показник фондовіддачі тісно пов’язані з продуктивністю праці та фондовооруженностью праці, що характеризується вартістю основних фондів, що припадають однієї работника.

[pic] звідси [pic].

[pic], где.

(- продуктивності праці, руб;

(- кількість працівників, чел;

Ф (- фондовооруженность праці, руб;

Фо — фондовіддача основних фондів, руб.

Отже, головною умовою зростання фондовіддачі є перевищення темпи зростання продуктивність праці над темпами зростання фондовооруженности труда.

Таблиця 4.

Факторний аналіз фондовіддачі основних фондів |Показники |1998 |1999 |Відхилення | | | | |Абсолютное|Относитель| | | | | |ное | |1. Виручка, тис. крб |590,5 |855,5 |+256,0 |144,8 | |2. Среднесписочная численность, чел |40 |46 |+6 |115,0 | |3. Продуктивність праці одного |14,7 |18,6 |+3,9 |126,5 | |среднесписочного працівника, тис. | | | | | |крб | | | | | |4. Середньорічна вартість О.Х., |232,1 |475,6 |+243,5 |204,9 | |тис. крб | | | | | |5. Фондовооруженность праці одного |5,8 |10,3 |+4,5 |177,6 | |средне-списочного працівника, тис. | | | | | |крб | | | | | |6. Фондовіддача основних фондів, руб|2,5 |1,8 |-0,7 |72,0 |.

Дані табл. 4 показують, що зниження фондовіддачі основних фондів на 72 відсотка в результаті зниження темпи зростання продуктивність праці 126,5 відсотків перед темпами зростання фондовооруженности праці 177,6 відсотків. Рівень впливу кожного з цих чинників зміну фондовіддачі основних фондів визначається за допомогою факторного аналізу. Факторний аналіз виробляється методом цепних підстановок. І тому вироблю такі расчеты:

[pic][pic].

[pic][pic].

[pic].

Отже на зниження фондовіддачі основних фондів на 0,729 крб різноманітні чинники вплинули у таких розмірах :

— зниження продуктивність праці працівників знизило фондоотдачу основних фондів на 0,673 крб (3,207−2,534) ;

— зростання фондовооруженности праці працівників знизив фондоотдачу основних фондів на 1,402 крб (1,805−3,207) ;

— разом: 0,673−1,402 = -0,729 руб.

2.2. Оборотні средства.

Оборотні кошти підприємства складаються з оборотних фондів, які забезпечують освіту запасів тих матеріальних цінностей, необхідні безперебійного процесу надання услуг.

До оборотним фондам относятся:

— запчастини (різні деталі, використовувані на ремонт основних средств),.

— запаси продукції і на сырья,.

— малоцінні і быстроизнашивающиеся предмети, які з з трьох основних груп: виробничі інструменти, спец. одяг і инвентарь.

Для обліку оборотних засобів для підприємства використовується 10 рахунок «Матеріали «та дванадцяти рахунок «МБП », і навіть 13 рахунок для нарахування амортизації для малоцінних і быстроизнашивающих об'єктів. Списання МБП у виробництві ввозяться залежності від вартості об'єкта, тобто. нарахування зносу в відповідність до встановленої нормою (кошторисної ставкой).

2.3. Облік праці та заробітної платы.

Обліковий склад співробітників наприкінці 2000 року становив 980 человек.

Таблиця 5.

Структура чисельності працівників |Показники |У натуральному выражении,|Структура, у відсотках| | |чол | | | |1999 |2000 |1999 |2000 | |1. АУП |78 |109 |11,75 |11,12 | |2. Виробництво |520 |780 |78,31 |79,59 | |3. Інші |66 |91 |9,94 |9,29 | |Разом: |664 |980 |100 |100 |.

Більшість спеціальностей робочих мають тарифний розряд, робочому вищої кваліфікації відповідає вищий розряд. Тарифні ставки і розряди зростають від першого розряду, найнижчого, впритул до високого — шостого розряду. Тарифні розряди робочих відповідають «Єдиному тарифно-квалификационному довіднику», де обумовлено виробничі характеристики робіт з їх складності, важливості, трудомісткості і які знання і навички повинен мати робочий тій чи іншій професії цієї галузі. службовці отримують оплату праці в посадовим окладів. Посадові оклади розробляються з урахуванням тих нормативних документів, найважливішим із якого є кваліфікаційний довідник посад керівників, фахівців і служащих.

Перелік професій, кількість штатних одиниць по розрядам, годинникові тарифні ставки і посадові оклади відбито у штатних розкладах, складених по участкам.

Рух робочої сили в характеризується коефіцієнтами обороту по надходженню (Кпост.) — є ставлення числа прийнятих до среднесписочному числу, і выбытию кадрів (Квыб.) — є ставлення числа вибулих до среднесписочному числу.

Таблиця 6.

Рух робочої сили предприятии.

|Коэффициенты обороту |У натуральному выраж., |Коефіцієнти надходження| | |чол |і вибуття | | |1999 |2000 |1999 |2000 | |- щодо надходження |98 |135 |10,24 |13,78 | |- по выбытию |55 |69 |8,28 |7,04 |.

З табл. 6 видно, що коефіцієнт обороту щодо надходження і выбытию в для підприємства знизилися, що позитивним фактом.

Негативними причинами руху робочої сили в є порушення трудовий дисципліни, за власним бажанням тощо. Ставлення числа працівників, звільнених за цими статтями, до среднесписочному числу працівників є коефіцієнт плинності. Плинність кадрів — явище негативне, т.к. пов’язане з втратою робочого дня оформлення звільнення й надходження, підготовка нових робітників і витрати грошових коштів у виплату компенсацій звільнюваним работ-никам. 2000 року коефіцієнт плинності для підприємства знизився т.к. почали суворіше підходити до що надходять працювати, тобто. стали пред’являти вищі професійні требования.

Заробітну плату — це форма матеріальної винагороди за працю, частина вартості створених і реалізованих послуг, що надходить працівникам підприємства. Заробітну плату складається з нарахувань і удержаний.

Нарахування складаються из:

— фонду зарплати (ФЗП), куди входить оплата праці за відпрацьоване і невідпрацьований час, стимулюючі доплати (доплату за роботу у шкідливих умовах, до праці у нічний доби), північні надбавки і районний коэффициент;

— фонду матеріального заохочення (ФМП) — одноразові заохочення працівників, надання матеріальної допомоги ;

— інші фонди — оплата компенсації звільненим і прочие.

Утримання містять у собі: відрахування на пенсійний фонд — на один відсоток, прибуткового податку (наростаючим результатом) та економічні розрахунки підприємства з які працюють (аванси, реалізація продуктів по безготівковому расчету).

Продуктивність труда.

Найпростіший і достовірний метод виміру продуктивність праці є натуральный.

Таблиця 7.

Продуктивність труда.

|Показатель |1999 |2000 |Зміни у % | |1.Объем продукції протягом року | | | | |- в тис. крб |590,5 |1855,5 |214,22 | |2. Среднесписочная |664 |980 |47,59 | |чисельність протягом року, чол | | | | |3. Продуктивність праці |1,12 |1,89 | | |(вироблення) на 1 робочого | | | | |- в тис. крб | | |68,75 |.

2.4. Облік касових і розрахункових операций.

Важливе значення для господарської та фінансової складової діяльності організацій має своєчасність грошових розрахунків, старанно налагоджений облік кредитних і розрахункових операций.

У процесі господарську діяльність організація постійно веде розрахунки з постачальниками за придбані вони кошти, сировину, матеріали та інші товарно-матеріальні цінності й надані послуги, з заказщиками за виконані роботи та послуги, з населенням за надання комунальних та інших послуг, з кредитними установами по позичкам та інших фінансовим операціям, з бюджетом по різноманітних платежах, коїться з іншими юридичними і фізичними особами з різних господарським операциям.

Грошові розрахунки виконуються безготівковими платежами та готівковими грошима. Безготівкові розрахунки за умов розвиненою ринковою економіки здійснюються з допомогою платіжних доручень та інших розрахункових документів, шляхом перерахувань по розрахунковим і поточними рахунками у трилітрові банки. По безготівковому розрахунку підприємство розраховується коїться з іншими організаціями, бюджетом, а і з деякими фізичними особами, оплачували плату за квартиру банківськими перекладами. Застосування безготівкових розрахунків скорочує потреба у готівку, знижує Витрати грошове звернення, сприяє концентрації у трилітрові банки вільних коштів організацій, забезпечує їх понад надійну сохранность.

Готівкові кошти у основному вступають у касу підприємства від населення, як плата комунальні услуги.

Кошти організації перебувають у касі готівкою від грошей і грошових документах, на рахунках банках, чекових книжках. Найважливіше завдання бухгалтерії - їх примноження, правильне використання, контролю над збереженням. Обов’язки касира для підприємства виконує головний бухгалтер, для зберігання готівки застосовується неспалений сейф з двома ключами щодо нього. Перший ключ зберігається в касира, другий у сейфі в банку правом доступу головний бухгалтер і став генеральним директором ВАТ «Холод » .

У касу організації грошові знаки надходять із розрахункового рахунки банку, соціальній та результаті платежів готівкою за товарно-матеріальні цінності й послуги, при повернення раніше виданих сум і т.д.

Для для отримання грошей зі свого рахунку у банку організації видається чекова книжка. У чеку вказують призначення необхідної суми. Отрывная частина чека залишається у банку, а й у організації - корінець із зазначенням отриманої суммы.

Прийом готівки оформляють приходными касовими ордерами, підписаними головний бухгалтер. Видача готівки з каси проводиться у разі видатковими касовим ордерам і належним чином оформленым платіжним даними, заявам з накладенням ними спеціального штампа підприємства. Документи видачу грошей виписує бухгалтерія. Вони повинні бути підписано керівником й головним бухгалтером.

Коли ж на доданих до видатковими касовим ордерам документах, заявах є дозвільна напис керівника організації, підпис керівника на видаткових касових ордерах необязательна.

Заробітну плату видаються касиром по платіжної відомості. На платіжної відомості мусить бути дозвільна напис керівника організації про видачі коштів із зазначенням суми прописью.

Одночасно дані заносять у комп’ютерну програму для подальшої її обработки.

Облік руху грошей до касі ведеться касиром в касової книзі. Ця книга прошнурована і опечатана сургучевою печаткою, а сторінки у ній пронумеровано. Записи в касової книзі роблять у двох примірниках через копіювальну папір. Другі екземпляри аркушів відривні і служать звітом кассира.

Наприкінці робочого дня касир підраховує підсумки операцій із приходу і витраті грошей до касі, виводить залишок готівки наступний число і передає в бухгалтерію відривний лист під розписку в касової книге.

Після закінчення місяці шляхом сопостовления підсумків оборотів по дебету і кредиту рахунки 50 «Каса «виводиться сальдо готівки початку наступного місяці. Його звіряють із залишком в касової книзі. У терміни, певні керівництвом організації, як кожного місяця, до каси проводять інвентаризацію готівки, результати якої оформляють актом.

2.5. Виробництво і реалізація продукции.

Діяльність ВАТ «Холод» розділена на основне, допоміжне і обслуговуюче виробництво. Основна діяльність підприємства виконують функцію вироблення та її реалізації теплової енергії. Ділянки допоміжного виробництва выполняют:

— помешкання і реконструкцію, спорудження будинків, споруд; монтажні роботи з технологічного устаткування і трубопроводам;

— ремонт автотранспорту і двигунів внутрішнього сгорания.

Зазначимо на основне виробництво і розглянемо динаміку производства.

Розглядаючи динаміку реалізації зауважимо, що сезон найбільших продажів для підприємства починається із травня, а найбільший обсяг посідає липень, серпень, вересень. Споживачами продукції ВАТ «Холод» є жители.

КМВ, Ставропольського краю, Краснодарського краю, Кабардино-Балкарії і інших регіонах страны.

Недоліки виробництва та собівартість продукции.

Господарським — виробнича діяльність підприємства пов’язані з споживанням сировини, матеріалів, палива, енергії, виплатою заробітної плати, відрахуванням платежів на соціальне і пенсійне страхування працівників, нарахування амортизації, і навіть низку інших необхідних витрат. Недоліки виробництва, вартість виробництво послуг, утворюють внутрішню вартість послуги і тому є підставою визначення продажною цены.

Таблиця 8.

Структура собівартості продукції |Показник |1999 |2000 |Відхилення | |2.Затраты на |538,5 |68,6 |795,2 |67,6 |256,7 |-1,0 | |оплату праці | | | | | | | |3.Отчисления на |207,3 |26,4 |305,7 |26,0 |98,4 |-0,4 | |соц.нужды | | | | | | | |4.Амортизация |5,1 |0,7 |6,8 |0,6 |1,7 |-0,1 | |осн. коштів | | | | | | | |5.Прочие |23,1 |3,0 |27,5 |2,4 |4,4 |-0,6 | |витрати | | | | | | | |Разом: |784,5 |100 |1175,6 |100 |391,1 |—— |.

Інші витрати складаються з орендної плати, оплати нематеріальних послуг, відрахування у позабюджетні фонди. Чи по кишені процесу звернення витрати постійно відшкодовуються з виручки підприємства від послуг, що забезпечує безперервність виробничого процесу. Для підрахунку суми усіх витрат підприємства подають в грошах. Ставлення усіх витрат до реалізації продукції, в натуральному вираженні, є себестоимость.

Таблиця 9.

Аналіз собівартості та її реалізації |Показники |У натуральному |Структура, в |Зміна | | |вираженні, тыс.|процентах | | | |крб | | | |2. Соціальні виплати |28,0 |37,5 |5,6 |5,2 |9,5 |-0,4 | |3. Витрати сировини |178,7 |268,4 |35,7 |37,0 |89,7 |+1,3 | |4. Витрати на паливо і |16,0 |24,7 |3,2 |3,4 |8,7 |+0,2 | |эл.энергию | | | | | | | |5. Амортизація |83,0 |165,8 |16,6 |22,9 |82,8 |+6,3 | |6. Інші |117,0 |124,2 |23,4 |17,1 |7,2 |-6,3 | |Разом: |500,5 |725,0 |100 |100 |224,5 |—- | |Накладні витрати 10% |50,0 |72,5 | | |22,5 | | |Планові накопичення 8% |40,0 |58,0 | | |18,0 | | |Разом: |590,5 |855,5 | | |265,0 | | |Реализиция продукції, |2858 |3556 | | |——- | | |Собівартість, крб |206,6 |240,6 | | |34,0 | |.

Собівартість продукції включає у собі: фонд оплати праці, соціальні виплати, вартість палива, видатки електроенергію, амортизацію, видатки підживлення системи, транспортні витрати й інші затраты.

З табл. 9 зауважимо, що передвиборне збільшення обсягу реалізації продукції призвело до збільшення витрат за сировину на 89,7 тис. рублів, відповідно збільшилася також і собівартість реалізації й у звітному періоді вона становить 240,6 рублей.

2.6. Організація бухгалтерського учета.

ВАТ «Холод» застосовує журнально-ордерну форму з двох видів бухгалтерських регістрів — журналів-ордерів та допоміжних відомостей. Ця форма застосовується поруч із використанням комп’ютерної програми СУТП «Систему керування торговими підприємствами», що була розроблена безпосередньо на «Холоді» і налаштована спеціально під специфіку підприємства. Ця програма системно підключена у всіх відділах бухгалтерії і працівники відділу реалізації, що дозволяє будь-якої миті дізнатися наявність товару, реалізацію та інші параметри. Це ж дозволяє серйозно скорочення витрат часу на підготовку звітів будь-яких видів, і контролювати роботу працівників і предприятия.

Крім журналів-ордерів і відомостей ведеться Головна книга — регістр синтетичного обліку. У ньому в кожному счёту відводиться развёрнутый лист для записи залишку початку і поклала край місяці, обороту по дебиту в развёрнутом вигляді, тобто у кореспонденції з кредитованими рахунками і загального обсягу обороту за кредитами. Головна книга відкривається роком, і кожному місяцю відводиться один рядок. З Головною тогочасні книги й частини інших регістрів заповнюється баланс інші форми отчётности.

На ВАТ «Холод» ведуться такі журнали-ордери: № 1 «Каса» № 2 «Расчётный рахунок» № 4 «Кредити банків та позики» № 6 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» № 7 «Розрахунки з подотчётными особами» № 8 «Облік фінансових вложений».

З іншого боку використовують дві відомості: № 10 «Відомість обліку матеріалів на яких складах» № 16 «Відомість обліку реалізації (робіт, услуг)».

Для обліку касових операцій, розкритих на рахунку № 50 «Каса », призначений: на промислових підприємствах журнал-ордер № 1. Прийом і видача коштів, оформлення прибуткових і видаткових документів, ведення касової книжки, складання звіту про касових операціях здійснюються у порядку, встановленому «Положенням щодо проведення касових операцій підприємствами, установами i організаціями ». Записи у тих журналахордерах й у відомостях виробляються результатами протягом дня виходячи з звітів касира, підтверджених прикладеними до них документами. Залишок засобів у касі наводиться в відомості лише з початок і поклала край місяці. Протягом місяці, контролю і оперативних цілей, використовуються дані про залишках коштів, показане звітах кассира.

Для обліку операцій, розкритих на рахунку № 51 «Розрахунковий рахунок «призначений на промислових підприємствах журнал-ордер № 2. Записи в журналах-ордерах й у відомостях виробляються виходячи з виписок банку з розрахунковому рахунку та прикладених до них документів. У журналі-ордері й у відомості записи робляться по корреспондирующим рахунках результатами за однією чи кільком випискам банку. Кореспонденція рахунків вказується як і банківських виписках, і на документах. Залишок коштів у розрахунковому рахунку у банку наводиться в відомості лише з початок і поклала край місяці. На протязі місяці, для оперативних цілей, використовуються дані про залишках коштів, показане виписках банка.

Облік операцій, розкритих на рахунках № 90 «Короткострокові позички банків «і № 92 «Довгострокові кредити банків », ввозяться журналі-ордері № 4. У ньому висвітлюються кредитові обертів за рахунками № 90 і № 92 у межах корреспондирующих рахунків, але в останньої його сторінці — аналітичні дані про зазначеним позичкам і кредитах. У журналі-ордері № 4 аналітичний облік позичок і кредитів лише відбитком сальдо наприкінці місяці роздільно за кожним видом позичок чи кредитів банку. Записи кредитових обертів за журналі-ордері № 4 за рахунками №№ 90 і 92, сальдо наприкінці місяці з позик і кредитами аналітичному розрізі, виробляються виходячи з виписок банку. У цьому суми по корреспондирующим рахунках демонструються по виписці в целом.

Для обліку розрахунків із постачальниками і підрядчиками застосовується на промислових підприємствах журнал-ордер № 6.Записи в журнал-ордер № 6 виготовляють підставі рахунків-фактур за вироблені підрядчиками праці та за надані послуги з мері приймання зазначених робіт та надання послуг. Порядок відображення необхідних даних із зазначеним рахункам-фактурам в регістрах аналогічний порядку, викладеного поясненнях записи за рахункамифактурам на що надійшли товарно-матеріальні цінності. Належні підрядчикам і постачальникам суми демонструються в кореспонденції з дебетом рахунків, у яких потрібно враховувати відповідні витрати; суми заліків чи претензій, що виникли після акцепту рахунків-фактур, наводяться в відособлених графах, в кореспонденції з дебетом рахунків, де відбиваються ці розрахунки (рахунки № 61, 76 тощо.). Поруч із даними про суми, належних за відвантажені товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи й послуги, в журналах-ордерах № 6 відзначаються дата та незначною сумою оплати й списань в кожному рахунку-фактурі окремо. Оплата з розрахункового рахунки і як заліку взаємних вимог виділяється у спеціальних графах; оплата з каси і різноманітних списання наводяться в графах «з інших рахунків «із зазначенням корреспондирующего счета.

Для обліку розрахунків із підзвітними особами, розкритих на рахунку № 71, призначений журнал-ордер № 7. У цьому вся журналі-ордері синтетичний і аналітичного обліку розрахунків із підзвітними особами забезпечується єдиної системі записів. Аналітичний облік ведеться за окремо виданими в підзвіт сумам здійснюється позиційним способом. Для отримання синтетичних даних із рахунку № 71 «Розрахунки з підзвітними особами «суми витрати по авансовим звітам і повернення невикористаного авансу демонструються у журналіордері в кореспонденції з дебетуемыми рахунками. Одночасно наводиться довідка про суми витрати на оплату добових і підйомних, требующаяся при заповненні відповідної форми бухгалтерської отчетности.

У журналі-ордері № 8 обертів за кредитами рахунків № 61 «Розрахунки по авансам і часткової оплаті замовлень «і № 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами «наводяться за даними реєстру депонованої зарплати. Отже, щодо них розрахунків журнал-ордер узагальнює показники, выявившиеся в регістрах аналітичного обліку. Отже, аналітичний облік розрахунків з авансам і часткової оплаті замовлень, так само як з різними дебіторами і кредиторами повинен передувати синтетичному. Обороти по кредиту рахунків № 73 «Розрахунки з бюджетом «і № 77 «Внутрівідомчі розрахунки «фіксуються за даними відповідних первинних бухгалтерських документів. Аналітичні дані про цих рахунках наводяться як й у більшості журналів-ордерів частково виходячи з показників тієї ж документов.

Відомість № 10 варта обліку руху тих матеріальних цінностей на промислове підприємство. У ньому висвітлюються рух залишки і тих матеріальних цінностей на місця їх перебування (зберігання) щодо оцінки по планової собівартості чи оптовим цінами. Водночас у відомості показується фактична собівартість які поступили і вибулих матеріальних цінностей вдається виявити відхилення фактичної собівартості придбаних тих матеріальних цінностей від своїх планової собівартості (плановим цінами) чи транспортно-заготівельні витрати під час обліку по оптовим цінами. У цьому відомості надходження і вибуття тих матеріальних цінностей знаходить відбиток на основі передбачених при оперативно-бухгалтерском методі обліку матеріалів накопичувальних відомостей синтетичного обліку (форма № М-43).

Відомість № 16 і послуг призначена для нагромадження і угруповання в необхідних розрізах даних рахунків-фактур чи інших розрахункових документів на відвантажені (відпущені) продукцію та матеріальних цінностей. У відомості № 16, поруч із сумами по рахункам-фактурам чи який заміняє їх документам записуються ці дані цих виробів з їхньої найменувань. Ця відомість застосовується, зокрема, на підприємствах, де номенклатура готових виробів вбирається у 70 — 80 наименований.

2.7. Документооборот.

Первинний бухгалтерський документ — це письмове свідоцтво про скоєнні господарської операції, мають юридичної чинності й які потребують подальших пояснень та деталізацію. Кожен первинний документ відбиває одну совершённую господарську операцію. Безліч різних первинних документів утворюють підставу бухгалтерської «піраміди», що у кінцевому счёте зводиться до балансу всієї діяльності предприятия.

При оформленні касових операцій використовуються такі первинні документи: прибуткові касові документи (ордера) — форма №КО-1, видаткові касові ордера — форма №КО-2,журнальная реєстрація прибуткових і видаткових касових ордерів — форми №КО-3 і №КО-3а, касова книга — форма №КО-4. Прийом готівки до каси ведеться за приходным касовим ордерам, а видача — по видатковими касовим ордерам. До них додаються документи, на основі котрих отримано чи видано гроші. Особі, сдающему гроші, видається отрывная квитанція, що є частиною приходного касового ордера. Ведеться роздільний нумерація прибуткових і видаткових касових ордерів. Ведеться оформлення платёжных поручений.

Платёжное доручення — це банку про переведення відповідних сум постачальником фінансовим органам, іншим организациям.

Авансовий звіт. Особи, отримали гроші під звіт, мають представити авансовий звіт про дійсному використанні виданих ним сум з додатком затвердженого закупівельного акта, копії накладної про те як продукції. Видача нових авансів роблять лише за умови повного розрахунку за раніше виданими авансам.

Форми річний отчётности.

Відповідно до Положенням про бухгалтерському обліку й звітності до, утверждённым наказом Міністерства Фінансів РФ від 26.12.1991 г. № 170 і становищем у бухгалтерського учёту «Бухгалтерська звітність організації», утверждённая наказом Міністерства Фінансів РФ від 08.02.1996 г. № 10:

1. Затвердити до подання річний бухгалтерської звітності юридичних осіб (крім бюджетних установ, страхових організацій корисною і банків) типові форми (додаток 1 сьогодення наказу) і інструкцію з їхньої заповнення (додаток 2 сьогодення приказу).

2. До складу річний бухгалтерської звітності включаються: а) бухгалтерський баланс — форма № 1 б) звіт про фінансові результати — форма № 2 в) пояснення до бухгалтерського балансу і звіту про фінансових результатах: звіт про рух капіталу — форма № 3 звіт про рух коштів — форма № 4 додаток до бухгалтерського балансу — форма № 5 пояснювальну записку р) спеціалізовані форми, встановлених у відповідно до пункту 30 Положення про бухгалтерському обліку й звітності до буд) звіт про використання бюджетних асигнувань організацій — форма № 2- 2, утверждённая Листом Міністерства Фінансів Росії від 27.06.1995 г. № 61 «Про складанні квартальних бухгалтерських отчётов в 1995 і 1996 роках та річного звіту за 1995 рік організаціями на бюджеті», і Довідка про залишках коштів, отриманих з федерального бюджету, утверждённая Листом Міністерства Фінансів Росії від 09.09.1996 № 79 «Складання бухгалтерських отчётов 1996;го і квартального звітності 1997 року організаціями що перебувають на бюджеті». У разі встановлення Міністерством Фінансів Росії для таких організацій за інші форми отчётной інформації про характер використання бюджетних коштів вони також має входитимуть у склад бухгалтерської звітності е) підсумкова частина аудиторського укладання, виданого за результатами обов’язкового за законодавством РФ аудиту бухгалтерської отчётности.

3. Річна бухгалтерська звітність представляється в обов’язковому порядку до адреси — й у найкоротші терміни відповідно до пунктами 75 і 76.

Положення про бухгалтерському обліку й звітності до, і навіть пунктом.

2 Постанови Уряди РФ від 21.04.1995 г. № 399 «Про вдосконалення інформаційної системи уявлення бухгалтерської отчётности».

3. Справжній наказ вводять у дію з річною бухгалтерської отчётностью за 1996 г.

Супровідні расчётно-платёжные документы.

Реальне просування (передача) товару від постачальника (продавця) до покупцю супроводжується різними товарними і товарно-транспортными документами. Насамперед ним є накладная.

Накладна — учётный документ, видають постачальником покупцю або його що відповідає представнику і при отриманні товару. Накладна містить основні характеристики переданого товару: одиницю виміру, сорт, кількість, упаковку, ціну, суму переданої партії, назва і місцезнаходження постачальника, відправника і одержувача, основу передачі товару. По накладної відбувається переміщення товару «на сторону».

Счёт-фактура. Платники податку додану вартість при скоєнні операцій із реалізації товарів (робіт, послуг) як оподатковуваних податком, не оподатковуваних податком, становлять рахунки-фактури і паралельно ведуть журнали обліку рахунків-фактур, книжку продажам за встановленим формам. Кожна відвантаження товару (виконання роботи, надання послуги) оформляються упорядкуванням счёта-фактуры та державній реєстрації їх у книзі продажу та у книзі покупок.

Платежі — одне з щаблів руху товарів, що треба отримати з складу, навантажити, транспортувати, розвантажити, здати складу, відправити до цеху підприємства або заради реалізації до крамниці й таке інше. Кожен крок товару шляху від виробника до споживача може бути документально подтверждён. До документам що така ставляться доручення, рахунки, шляхові листки, акти, накладні требования.

2.8. Облік фінансових результатов.

У разі ринкових відносин підвищується відповідальність і самостійність підприємства у виробленні і прийняття управлінські рішення щодо забезпечення ефективність його роботи діяльності. Ефективність виробничу краще й фінансової складової діяльності підприємства виявляється у досягнутих фінансових результатах.

Таблиця 11.

Структура фінансових успіхів у тис. крб |Показники |1999 |2000 |Зміна | |1.Выручка від продукції |590,5 |855,5 |265,0 | |2.Себестоимость реалізації послуг |784,5 |1175,6 |391,1 | |3.Прибыль (збиток) від |-193,9 |-320,1 |-126,2 | |продукції | | | | |4.Прочие позареалізаційні витрати |15,6 |20,3 |47,0 | |5.Прибыь (збиток) звітного периода|-29,5 |-30,4 |-10,9 |.

Структурний аналіз фінансових результатів показав, основним джерелом її формування є втрати від реалізації продукции.

У звітному року збиток становив 340,4 тис. крб., а 1999 року — збиток у розмірі 209,5 тис. крб. Отже збитки зросли на 130,9 тис. руб.

Інші операційні витрати є витрати від імпортних операцій, що з рухом майна предприятия.

Реалізація продукції здійснюється за моменту відвантаження з використанням 62 рахунки «Розрахунки з покупцями і заказщиками ». Виявлена прибуток або збиток списується з 46 рахунки «Реалізації «з цього приводу 80 «Прибули і Збитки » .

Підприємство нараховує квартплату для квартиронаймачів у вигляді 35% від витрат, інші 65% відшкодовуються містом як дотацій. У цьому сенсі для підприємства використовується 96 рахунок «Цільові фінансування і надходження », який зменшує частина збитків справа рук 80 «Прибули і Збитки », що з реалізацією комунальних послуг в населению.

Рис. 1. Розподіл прибутку предприятия.

2.9. Облік фондів і перспективи використання прибыли.

Використання прибыли.

Одне з пунктів Статуту підприємства говорить: «Прибуток, отримана від діяльності підприємства, вступає у його повне розпорядження і самостійно визначає напрям витрати прибутку. За наявності прибутку створюється фінансовий резерв, куди іде щонайменше п’ять відсотків прибыли.».

Прибули немає, та деякі соціальні гарантії збережені надаються працівникам: оплата проїзду доречно відпочинку і навпаки, оплата дитячих путівок в оздоровчі табору, оплата путівок до санаторіюпрофілакторій й інші. Оплачуються безготівковим шляхом, тобто. має значення заробітної плати списуються на шкоду предприятия.

Резервний фонд для підприємства відсутня, оскільки найважливішим джерелом його створення є прибуток, чим підприємстві поки нет.

Цільові фінансування й поступления.

До цільовим фінансуванню і надходженням відносять кошти, одержувані організацією на суворо визначені мети. Їх фінансування з допомогою асигнувань з міського бюджета.

Цільові джерела частково фінансують витрати з надання комунальних послуг в населенню підприємством «Бирюса » .

Кошти цільового фінансування витрачаються згідно з затвердженими кошторисами, збитки отримані понад цих розрахункових кошторисів списуються в збитки предприятия.

Таблиця 12.

Динаміка показників ефективності реалізації товарів, продукції, робіт, послуг. |Показники |Попередній |Звітний |Відхилено| | |рік |рік |не (+,-)| |1. Виручка від товарів, |3277 |10 007 |+6730 | |продукції, робіт, послуг, тис. р. | | | | |2. Повна собівартість реалізації |3493 |9331 |+5838 | |товарів, продукції, робіт, послуг, | | | | |включаючи комерційні фірми та | | | | |управлінські витрати, тис. р. | | | | |3. Прибуток від, тис. р. |-216 |676 |+892 | |4. Рентабельність реалізації ,% |6,18 |7,24 |+1,06 | |5. Витрати на 1 р. реалізації, коп |1,07 |0,93 |-0,14 | |6. Ефективність продажів, % |6,6 |6,7 |+0,1 |.

Як свідчать дані табл.12, все показники ефективності реалізації у звітній року перевищили свої якісні характеристики в порівнянні з попереднім роком; у своїй рентабельність реалізації становила 7,24%, ефективність продажів — 6,7%, а витрати на р. реалізації знизилися з 1,07 коп до 0,93 коп.

1.Баканов М. І., Шеремет А. Д. Теорія економічного аналізу. М.: Фінанси і статистика, 1993. 2. Вуд Ф. Бухгалтерський облік для підприємців. М.: Аспери, 1992. 3. Дамари Р. Фінанси і підприємництво. — Ярославль: Періодика, — 1993. 4. Донцова Л. В. «Аналіз бухгалтерської звітності». -М.: «ДІС», 1998. 5. Ефимова Про. У. Як аналізувати фінансове становище підприємства. — М.: Интел-Синтез, 1994. 6. Завгородний У. П., Савченка У. Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку — До.: Видавництво «Бліц-Інформ», 1995. 7. Ковалев В. В., Патров В. В. «Як читати баланс», М. -«Фінанси і статистика», 1999. 8. Крейнина М. А. Аналіз фінансового становища інвестицій привабливості АТ у промисловості, будівництві та торгівлі. М.: ДІС, МВ — Центр, 1994. 9. Кузьминский А. М. Теорія бухгалтерського обліку — М.: Вищу школу., 1990. 10. Назарбаева Р. Порядок заповнення звіту про финансово-имущественном стану підприємства // Баланс — 1996 — № 3. 11. Стражев У. І. Аналіз господарської діяльності промисловості - Мн.: Выш. шк., 1996. 12. Финансовый менеджмент: теорія і практика /під ред.Стояновой.- М.;Перспектива, 1996. 13. Харламова Г. В, Економічний аналіз фінансово-господарську діяльність підприємств. Харків: — 1995 14. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. З. Методика фінансового аналізу. — М.: Инфра;

М, 1995.

Приложение.

———————————;

Фонд накопления.

Фонд потребления.

Резервний фонд.

Нераспределенна прибыль Чистая прибыль Чрезвычайные расходы Чрезвычайные доходы Прибыль від звичної деятельности.

Валова прибыль.

Податок на прибыль.