Праця бути людиною

Труд бути людиною

(Чем може допомогти экзистенциально-гуманистическая психология)

В протягом останніх 25 років мені, що психолога і психотерапевта випала честь зустрітися з усією гамою людського досвіду. У результаті мого приватного консультативної практики і під час викладання на Каліфорнії у Європі (Англія, Голландія, Німеччина, та Швейцарія) мені довелося вислуховувати і відбивати болі й радості дуже багатьох, простежувати і співпереживати багатьом людських долях. Ці одкровення я зберігаю абсолютно конфіденційно і із яким почуттям глибокого благоговіння. У словнику Вебстера «благоговіння» истолковываемая як почуття всеосяжного схиляння і захоплення, викликаний чимось великим, піднесеним і могутнім.

Воспринимать біль матері, дитини якої викрали чи вбили; спілкуватися із 50-летним людиною, який був достроково відправлений у відставку з мінімальним пенсією по тому, як прослужив у компанії 25 років; засвідчити повільної і болісним смерті від раку грудей молодий жінки, і розділяти цю втрату з її осиротілими дітьми і чоловіком; вести крізь життя матір-одиначку, мужньо расставшуюся зі своїм жорстоким чоловіком; вислуховувати нічні кошмари ветеранів в'єтнамської війни" та в’язнів концтаборів, і бачити зміни, яких всі майже остаточно дійшли результаті внутрішнього пошуку — усе це викликає в мене благоговіння.

Способность кожного людей до внутрішнього пошуку є основою экзистенциально-гуманистической терапії. Саме шляхом внутрішнього пошуку люди виявляють таємні і потаємні варіанти вибору. Приміром, чийсь те що із цивілізованого життя можуть сприйняти бездумно, і може стати приводом для поглибленому внутрішньому пошуку. Усвідомивши себе у теперішньому, ми починаємо процес пошуку, таящий у собі відкриття наших потенційні можливості.

Одна з матерів, дитини якої вбили, знайшла нового змісту життя жінок у організації заміського табору для покинутих дітей. Цей процес відбувається був непростим. Її горі вилилося в багато довгих годин шоку, і розпачу. Вона тепер оплакує втрату своїх дітей, але процес внутрішнього пошуку відкрив ній нові можливості життю. Можливо це — психотерапевт, підказала їй що така рішення? Відповідь негативна. Процес пошуку ніколи й повністю зосереджений на виявленні глибоко прихованого особистісного потенціалу клієнта.

Какова ж роль психотерапевта у цьому? Мій наставник, доктор Джеймс Бюдженталь, вважає роботу психотерапевта допоміжної і підготовчої. Так само, як й у мистецтві, спорті, бізнесі чи освіті, для глибинної психологічної роботи потрібно певна підготовленість чи тренованість. Тренування передбачає, що хтось, стоячи за бічний лінією, делікатно, але твердо спрямовує клієнти на бік її внутрішніх ресурсів. Йде чи промову про втрати дитини, який у мене описувала вище, або про працювати з матір'ю підлітка, пристрастившегося до наркотиків, завжди відзначається один і той ж парадоксальне явище. Подібність всіх випадків у тому, що дрімаючі можливості або глибинний внутрішній потенціал є у кожному людей. У кожній людині є живе початок, що дозволяє йому вибрати повноцінне життя в сьогодні, виявити приховані можливості, необхідних виконання цього важкої праці, що робити матір'ю підлітка — наркомана чи пережити втрату своїх дітей. Життєвий потенціал, величина внутрішніх ресурсів неоднакова, вона індивідуальна кожному за людини. Ми всі схожі, і одночасно унікальні.

Экзистенциально-гуманистическая психотерапія постійно оперує парадоксами життя. Хоча кожен із нас здатні отримувати і демонструвати свій величезний прихований потенціал, ми те час постійно зіткнулися з обмеженістю існування. Життя людини має певні межі України і очевидним межею, що стоїть перед, є смерть. Экзистенциально-гуманистическая психотерапія допомагає людям жити повноцінним життям не більше її реальних кордонів. Це по-перше із небагатьох напрямів в психотерапії, яке звертає свій погляд на що накладалися смертю кордону життя і спираючись з цього реальність, як у наріжний камінь, допомагає людям жити повнокровною життям тут і він.

Конечно, такий підхід ставить маємо істотні питання, наприклад: що заважає мені знайти шляхи до повного розкриття свого потенціалу; який у мене використовую своє час; який у мене хочу використовувати свого часу; з ким я поділяю своє життя; з ким я хотілося б ділити своє життя; що справді нині є важливим у моїй життя І що фактично сьогодні існує? Закрийте очі й подумайте (спокійно повторюйте і питання прислухайтеся, що відбувається всередині вас) над однією з цих питань у протягом п’ятьох хвилин. Після зробіть коротку запис слідами своїх міркувань і проробляйте це протягом п’яти днів. Ви помітите, що ваші роздуми стають дедалі глибше, ваш потенціал починає звільнятися. Ви можете здивуватися себе.

Во всіх країнах, де працювала, ці питання було закладено у ті проблеми із якими до мене приходили люди, але відповіді були цілком індивідуальними кожної особистості, кожної пари, кожної сім'ї, кожної школи, кожного бізнесу, кожного міста, кожної країни. Навчатися тому, як знайти свої власні, єдині відповіді виклики кидані життям, і є працю й відповідальність бути людиною. Наявність або відсутність цієї відповідальності віддзеркалюється в нашому оточенні як вдома, і поза ним. Саме закладено можливість вибору. Я схиляюся які були процесом, перед людьми, котрих я раніш продовжую «тренувати» і підтримувати шляху до вибору, що вони роблять — кожен по окремішності і всі разом.

Список литературы

Хиири М. Праця бути человеком.