Шляхи і методи розвитку пізнавальної сфери дітей дошкільного віку

Основна лінія розвитку пізнавальної сфери дошкільників — це становлення образних форм пізнання, а також розвиток пізнавальних здібностей малюків.

Основною умовою розвитку пізнавальних здібностей дошкільників є, як зазначалося вище, включення їх у діяльність: ігрову, навчально-пізнавальну, продуктивну (малювання, ліплення, аплікація, конструювання), рухову. Зважаючи на це, одним із аспектів підвищення рівня розвитку пізнавальних здібностей та пізнавальної активності є інтеграція різних видів діяльності у навчально — виховному процесі.

Науковці відокремлюють різноманітні шляхи розвитку пізнавальних процесів. Однією з ефективних та цікавих є дослідницька діяльність. Проте, на думку Г. Ващенко, «за дошкільного віку може бути мова тільки про систему заходів, що мають підготувати дитину до елементарних форм шкільної дослідницької роботи. Ці заходи обмежуються, в основному, розвитком у дитини здатності спостерігати» Ці «здатності» у дошкільників перебувають на досить низькому рівні, це пов’язано з тим, що діти цього віку мають блукаючий тип уваги і не фіксують окремі речі та їхні якості у тій мірі, що потрібно для досліду. Також мислення дитини має схематичний характер. Дошкільники помічають в речах тільки те, що впадає у вічі або впливає на емоції.

Як довів у своїх дослідах Біне, дитині мало властиві інтелектуальні інтереси. Так шестирічні діти, називають предмети, переважно виділяють риси, пов’язані із задоволенням певних потреб. Дошкільники не здатні ставити перед собою якесь певне завдання, що пов’язано з відсутністю стійких уявлень, можливості стійкого зосередження. Інтереси дитини мають мінливий характер.

Основна тенденція розвитку інтелекту полягає в тому, щоб дошкільники по можливості самостійно виводили твердження з конкретних фактів. Самостійні висновки дітей мають спиратися на їхні власні спостереження. Розвитку у дітей спостережливості сприяє робота з дидактичним матеріалом Монтессорі, природне оточення, організовані прогулянки та екскурсії.

Для дошкільників доступною є дослідницька діяльність, про що яскраво свідчить дитяча допитливість, бажання пізнати причини довколишніх явищ. За твердженням К. Чуковського, з дітей виходило б багато учених і письменників, коли б у дорослих залишався той інтерес до знання, що властивий дошкільникам.

Г. Ващенко підкреслює, що для стимулювання прагнення дітей до дослідницької діяльності необхідно дотримуватися певних правил. Він радить на запитання «чомусиків» давати вірні, продумані відповіді, в можливо простій формі, водночас не поспішати з відповідями на запитання дітей, адже іноді дошкільнята самостійно можуть знайти відповідь на власні запитання, дорослому слід лише надати їм таку можливість. Іноді доцільно організувати з дітьми дослідницьку діяльність, якій можна надати характер гри. Багато можливостей для розвитку дослідницьких здібностей дошкільників дають спостереження над природою в самому дитячому садку, а також екскурсії до ближнього лісу, у поле, луг, на берег річки. Бажано, щоб наслідки дитячих спостережень було зафіксовано у формі ілюстративних робіт: колекцій матеріалів, зібраних дітьми, дитячих малюнків, ліплення, аплікацій, виробів із залишкового матеріалу.

Розвитку пізнавальних процесів також сприяє участь дітей у діяльнісному груповому проекті, зокрема у випуску газети. Беручи участь у такій діяльності, дошкільнята мають можливість планувати, розподіляти свою роботу; узагальнювати, класифікувати матеріал; порівнювати якість виконання роботи. Колективна діяльність викликає інтерес у дітей, підвищує їхню активність і сприяє розвиткові мислення, покращує емоційний стан. Завдяки раціональному поєднанню керівництва педагога та самостійної діяльності малюків, розвивається самоконтроль та вміння аналізувати помилки.

Улюбленим видом дитячої діяльності є конструювання. Це не лише цікаве, але й досить корисне заняття. Під час конструювання діти вчаться аналізувати предмети, виділяти характерні ознаки, порівнювати за цими ознаками. Окрім того, розвивається здібність встановлювати різноманітні залежності між окремими явищами (залежність конструювання від її призначення тощо); вдосконалюється вміння планувати свою діяльність, працювати цілеспрямовано, проявляючи самостійність, ініціативність, вигадку. Працюючи з природним матеріалом, малюки вчаться відшукувати схожість у корінні, гілках, вигадувати форми зі знайомими їм образами тварин, казкових героїв. Завдяки цьому, в дітей розвивається фантазія, вигадка, винахідливість. Під час конструювання з кольорового паперу дошкільники створюють моделі предметів та об'єктів дійсності, відображуючи в узагальненому вигляді їх характерні ознаки, виділяючи найбільш яскраві та привабливі риси. Така діяльність має велике значення для розвитку творчої уяви, фантазії, мислення, художнього смаку, охайності, вміння дбайливо, та економно використовувати матеріал, намічати послідовність операцій. Через різноманітні дії з папером, у процесі його обробки, застосування різних способів і прийомів діти вчаться естетично обдумувати образи знайомих предметів, передавати їх в образотворчої діяльності, підкреслюючи красу і колоритність зовнішнього вигляду.

Одним із способів розвитку пізнавальних процесів і активізації пізнавальної діяльності є музика. Сприймання музики тісно пов’язане з розвитком пізнавальних процесів. Відповіді на запитання вихователя після слухання музичного твору вимагають від дітей активної розумової діяльності, що виявляється в умінні робити перші узагальнення та порівняння. Пізнавальне значення музики полягає в тому, що вона відображує життєві явища, що збагачують малюків новими уявленнями; розширює кругозір; надає можливість побачити та збагнути красу довкілля, краще зрозуміти природу.

У розвитку пізнавальних процесів важливу роль відіграють різні інтелектуальні конкурси, як-от: клуб веселих та кмітливих, турніри ерудитів, знавців. Такі конкурси приваблюють дітей незвичайністю, святковістю. Дошкільнята показують своє вміння аналізувати, синтезувати, узагальнювати, що сприяє подальшому розвитку процесів мислення; вчаться самостійно розв’язувати проблемні ситуації, планувати свої дії, здійснювати пошукову діяльність. У процесі розв’язання проблемних ситуацій діти використовують відомі способи дії, переносять їх у незнайомі умови. Організація цих конкурсів сприяє тому, що дитина з пасивного, бездіяльного спостерігача перетворюється на активного учасника.

Шляхами розвитку пізнавальних процесів є художньо-мовленнєва та мовленнєво-побутова діяльність, художній аналіз літературних творів, під час якого увага дітей спрямовується на образи та мовні засоби твору. Дошкільники вчаться розуміти образний зміст фразеологізмів, прислів'їв, приказок, метафор.

Пізнавальні процеси розвиваються за допомогою мовленнєвотворчої діяльності, що є також одним із шляхів вдосконалення дитячого мовлення. Мовленнєвотворча діяльність може бути організована з опорою на ілюстрації або схематичні малюнки. З-поміж видів мовленнєвотворчої діяльності науковці виокремлюють розігрування казки із замісниками (геометричними фігурками), спеціальні ігри, що розвивають спостережливість, як от: «Який? Яка? «, «Порівняння». Зміст гри «Який? Яка? «полягає в тому, що вихователь називаю будь який предмет. Дитина повинна дати якомога більше визначень, що описують його якості.