Асортимент, споживчі властивості ялинкових прикрас та оцінка ступеня захисту прав споживачів при їх реалізації

ПЛАН Вступ

1. Аналіз стану ринку ялинкових прикрас в Україні

1.1. Законодавчо-нормативна база регулювання виробництва та реалізації ялинкових прикрас

1.2. Класифікація та вимоги до якості ялинкових прикрас

1.3. Стан та перспективи розвитку ринку ялинкових прикрас в Україні

2. Оцінка асортименту і споживчих властивостей ялинкових прикрас (за матеріалами ВАТ Універмаг «Дитячий світ» м. Києва)

2.1. Характеристика об'єктів та методів дослідження

2.2. Аналіз структури асортименту ялинкових прикрас в ВАТ Універмаг «Дитячий світ»

2.3. Порівняльні споживчі тестування ялинкових прикрас вітчизняного та закордонного виробництва

2.4 Рекомендації споживачам

3. Аналіз стану захисту прав споживачів при реалізації ялинкових прикрас

(за матеріалами Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів)

3.1. Аналіз діяльність управління Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів щодо перевірок підприємств, які реалізують ялинкові прикраси

3.2. Програма інспекційної перевірки підприємств торгівлі, які реалізують ялинкові прикраси

3.3. Рекомендації контролюючим органам щодо забезпечення захисту прав споживачів при реалізації ялинкових прикрас Висновок Список використаної літератури

ВСТУП Сьогодні асортимент новорічних товарів дуже широкий, і кожна фірма може запропонувати щось особливе, оригінальне. Тому виробники і торговельні організації повинні працювати спільно і формувати моду на новорічні і різдвяні товари, щоб перед новорічними святами покупці могли подивитися каталоги актуальних колекцій і купити нові ялинкові прикраси.

Дрібні торговці, що реалізують свій товар на ринках, по суті, заважають активному просуванню нового товару. Для приватного підприємця торгівля новорічними аксесуарами — це сезонний заробіток. Дрібні ринкові торговці пропонують, як правило, залишки торішнього польського або китайського товару. Ринкові лотки з новорічними іграшками залучають покупців тільки низькими цінами. Вони не пропонують різноманітного асортименту. Демпінг ринкових торговців істотно знижує заробітки вітчизняних виробників.

Сьогодні з’явився новий канал збуту ялинкових прикрас — супермаркети. Однак, з огляду на сезонність новорічного товару, є труднощі з висновком договорів на постачання. У першу чергу виникає проблема товарних залишків. Роздріб повинний нести відповідальність за реалізацію новорічних прикрас, адже постачальник не може забрати весь непроданий товар. Тому що роздріб не розраховує можливий обсяг продажів, часом залишається непроданим до 30% товару.

Магазини повинні регулювати торговельну націнку на продукцію, з огляду на асортимент і споживчий попит. У минулому сезоні дуже активними покупцями стали офіси, ресторани, бари. Крім закупівель наявних на складі ялинкових прикрас вони роблять замовлення на виготовлення новорічних іграшок з логотипом компанії. Незважаючи на невеликі по обсягу замовлення, у середньому — 100 штук, з такими замовниками дуже цікаво працювати.

Визначаються вимоги не тільки до іграшки, але і до гірлянд, аксесуарів — вони повинні бути виконані у фірмовому кольорі компанії і відповідати інтер'єру установи. Крім виготовлення новорічних іграшок під замовлення для залучення більшої кількості клієнтів пропонуються послуги дизайнерів.

Уже назріла необхідність в ефектному оформленні вітрин, торговельних залів і приміщень. Тому пропонується замовникам комплексне обслуговування. Важливо відмітити, що нинішній сезон продажів новорічних аксесуарів почався раніш, ніж торік. Перша іграшка продається вже в жовтні. Це дозволяє сподіватися, що сезон буде вдалим.

Мета роботи — аналіз асортименту, споживчих порівняльних тестувань ялинкових прикрас та оцінки ступеня захисту прав споживачів при їх реалізації.

Об'єкт роботи — ялинкові прикраси.

Предмет роботи — визначення асортименту, споживчих властивостей ялинкових прикрас та оцінка ступеня захисту прав споживачів при їх реалізації.

1. Аналіз стану ринку ялинкових прикрас в Україні

1.1. Законодавчо-нормативна база регулювання виробництва та реалізації ялинкових товарів

Особливе значення в системі споживчого законодавства мають норми Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, які встановлюють правила укладення дого-ворів купівлі-продажу, підряду, перевезення, схову, страхування та інших договорів у сфері торгівлі та побутового обслугову-вання, юридичну відповідальність за неналежне їх виконання чи невиконання. Дотримання громадянином цих правил є на-дійною правовою гарантією захисту їх порушених прав як спо-живачів. В ЦК України чільне місце посідають норми щодо захисту прав споживачів, а саме правове регулювання договору роздрібної купівлі-продажу. Розвиток ринкових відносин в Україні на початку 90-х років обумовив необхідність розроблення ефективного механізму захисту прав і законних інтересів громадян-споживачів. Цей механізм передбачав розроблення і прийняття спеціального за-конодавства у сфері захисту прав споживачів, а також органі-заційно-управлінських засобів у цій галузі. Основним законодавчим актом в сфері захисту прав споживачів займає Закон України «Про захист прав споживачів», який містить норми галузей права, які в повному обсязі здійснюють захист прав споживачів. З метою підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів та відповідно до ст. 106 Конституції України створено Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики — Держспоживстандарт України (див. Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затв. Указом Президента України від 18 березня 2003 р. № 225/ 2003). Держспоживстандарт є центральним органом виконав-чої влади зі спеціальним статусом та правонаступником ви-щевказаних двох органів. Суттю споживчої політики нашої держави, яку здійснюють Держспоживстандарт України і його територіальні органи, є забезпечення високого правового рівня захисту прав споживачів саме з боку держави, забезпечення реалізації їхніх прав на безпеку, поінформованість, вибір, відшкодування збитків, здійснення контролю за якістю та безпекою товарів, продукції (робіт, послуг), сприяння діяльності громадських організацій споживачів.

Безперечно, центральне місце в системі споживчого законо-давства займає Закон України «Про захист прав споживачів», норми якого складають основний зміст інституту споживчого права. Саме ним встановлюються визначальні принципи право-вого регулювання відносин за участю громадян-споживачів, а також окреслюються соціальне необхідні потреби і юридично допустимі межі їх пільгового захисту. Закон України «Про захист прав споживачів» є спеціальним комплексним законо-давчим актом, який містить особливі методи і способи захисту прав споживачів. Ці особливості насамперед полягають у вста-новленні крім звичайних, ще й додаткових гарантій реалізації споживачами своїх прав та додаткових обов’язків і підвищеної відповідальності зобов’язаних щодо споживачів осіб. Тому вкрай важливо правильно визначати зміст тих чи інших відносин, що виникли, з метою встановлення правомірності поширення на них дії Закону України «Про захист прав споживачів». Необхідно зазначити, що цей Закон, як й інші нормативні, акти з питань захисту прав споживачів, поширюється на всі підприємства, які обслуговують населення; торговельні, сфери послуг, побутового обслуговування, громадського харчування. Тобто законодавством урегульовано всі випадки, де громадянин є споживачем (особою, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати або замовити товари (роботи, послуги) для особистих побутових потреб).

Закон України «Про захист прав споживачів» поширюєть-ся на всіх споживачів, які знаходяться на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (ро-біт, послуг) для задоволення власних побутових потреб. Від-повідно до його положень споживач має право вимагати від продавця (виробника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідала вимо-гам нормативних документів, умовам договору, а також інформації про товари (роботи, послуги), яку надає прода-вець (виробник, виконавець). Придбаний товар (робота, послу-га) повинен бути якісний і безпечний для життя і здоров’я кожної людини.

Закон України «Про захист прав споживачів» визначив нові принципові підходи до врегулювання відносин за участю грома-дян — покупців, замовників товарів, робіт та послуг. У ньому міститься ціла система способів захисту прав громадян-споживачів. У цьому ж Законі набуло спеціального юридичного зна-чення поняття «споживач». Споживачем визнається громадя-нин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Законом визначаються також спеціальні умови щодо зобов’я-заної перед споживачем сторони (виробника, виконавця, продав-ця). Такою зобов’язаною стороною визнається підприємство, установа, організація або громадянин-підприємець, які вироб-ляють товари для реалізації, виконують роботи або надають послуги, реалізують товари за договором купівлі-продажу. Це означає, що суб'єктами відносин, врегульованих Законом «Про захист прав споживачів», може бути лише певне коло уповно-важених і зобов’язаних осіб.

Крім вищезазначених нормативних актів відносини щодо ялинкових прикрас унормовується Кодекс України про адміністративні правопорушення, що містить норми, які встановлюють засоби адміністративного регу-лювання у сфері захисту прав споживачів, а саме — перелік адміністративних правопорушень в сфері торгівлі, послуг, та відповідні санкції.

Господарський кодекс України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єк-тами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, тобто і ті відно-сини, що виникають між суб'єктами споживчого права. Пра-вові норми ГК України встановлюють, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, а кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Державний стандарт України ДСТУ 1724−92 (Іграшки прикраси. Прикраси ялинкові і ялинки штучні. Загальні технічні умови.) поширюється на ялинкові прикраси (далі - прикраси) і штучні ялинки, виготовлені з різних матеріалів (далі - іграшки).

Стандарт не поширюється на електрогірлянди.

Вимоги дійсного стандарту є обов’язковими.

Стандартом передбачено, що іграшки повинні виготовлятися у відповідностями з вимогами дійсного стандарту по зразку-еталону і його технічному опису за ГОСТ 15.009−91 (Система розробки і поставки продукції на виробництво. Непродовольчі товар громадського споживання.) і конструкторської документації (при наявності).

Санітарно-гігієнічні вимоги до іграшок повинні відповідати санітарно-гігієнічним правилам і нормам виробництва і реалізації ігор і іграшок, затвердженим Міністерством охорони здоров’я, Санпін 42−125−4148−86.

Якість лицьових поверхонь повинна відповідати вимогам РСТ УРСР 2011;91

(Іграшки. Складальні одиниці та деталі. Загальні технічні умови.)

Ш Вимоги до якості деталей з папера і картону :

— Не сполучення контурів накладення фарб не повинне перевищувати 0,5 мм.

— Гофровані деталі не повинні мати перекосів і зморшок.

— Відбиток всіх елементів зображень, букв і знаків повинний бути чіткій і яскравим по всій площі деталі.

— На пробільних ділянках не повинне бути забруднень.

— На висічених деталях не повинно бути задирок, розривів, тріщин, відшарувань і інших механічних ушкоджень.

Вимоги до якості деталей зі скла :

— У деталі не повинно бути міхурів розміром більш 1 мм: більш 3-х шт. — для деталей розміром до 60 мм включно; більш 5-ти шт. — для деталей розміром понад 60 мм.

— На лакофарбовому покритті (у т.ч. при ручному розмалюванні) не повинно бути непрофарбів, патьоків, крапкових включень, повітряних міхурів, що погіршують зовнішній вигляд.

— На особах фігурок людей патьоки не допускаються.

— Несполучення контурів накладення фарб, зсув малюнка щодо рельєфу не повинен бути більш 1,5 мм.

— Металізоване покриття повинне бути дорівнено мірним і блискучим, крім деталей з частковою металізацією, де допускається наявність плавного переходу від металізованої до прозорої поверхні.

— На металізованому покритті не повинно бути темних смуг, плям, подряпин, міхурів, що погіршують зовнішній вигляд.

— Косина зрізу вусика не повинна перевищувати:

2 мм — у деталях розміром до 90 мм включно;

3 мм — у деталях розміром понад 90 мм.

Косина оплавленого кінця прикрас типу «верхівка» не повинна перевищувати:

2 мм — для прикрас розміром до 150 мм включно;

3 мм — для прикрас розміром понад 150 мм.

Затиски на вусиках не повинні перевищувати:

1 мм — для деталей розміром до 25 мм включно;

2 мм — для деталей розміром понад 25 мм.

У деталях ручної видувки допускається наявність сліду відпайки другого вусика.

У деталях механізованої і ручної формової видувки допускається наявність сліду в місці стику форми.

Ш Вимоги до якості складальних одиниць і деталей з полімерних плівок :

— На висічених деталях не повинно бути задирок, розривів, тріщин, відшарувань і інших механічних ушкоджень.

— Металізоване покриття повинне бути рівномірним, блискучим або матовим, не допускаються смуги, подряпини, крапкові вкраплення, плями, що погіршують зовнішній вигляд.

— Лакофарбове покриття не повинне мати плям і здуттів; не допускаються непрофарби, патьоки, міхури у фарбі, подряпини, що псують зовнішній вигляд.

Ш Скляні прикраси повинні армуватися ковпачком з петлею або прищіпкою, що закриває зріз вусика.

Ш Відколи вусиків, видимі з-під ковпачка, не допускаються.

Ш У скляних прикрасах розміром менш 25 мм допускається виконувати вузол кріплення у виді петлі без армування ковпачком.

Ш Відхилення прикраси на прищіпці від вертикалі не повинне перевищувати 8 мм на кожні 50 мм його висоти.

Ш Відхилення стовбура ялинки, установленої на горизонтальній поверхні, від вертикалі не повинне перевищувати 2 мм на кожні 100 мм довжини стовбура.

Ш Плівка в підстави і наприкінці гілок збірних ялинок повинна бути закріплена способом, що забезпечує багаторазову зборку і розбирання ялинок.

Ш Кріплення деталей прикрас повинне бути міцним Ш Гілки розбірної ялинки в зібраному виді повинні міцно триматися в отворах або втулках стовбура.

Ш Кріплення стовбура ялинки до підставки повинне бути міцним.

Ш Прикраси, призначені для установки на поверхні, і ялинки повинні бути стійкі на горизонтальній поверхні.

Ш Вимоги безпеки

— Доступні крайки металевих, пластмасових, дерев’яних деталей не повинні бути гострими.

— Доступні крайки не повинні мати задирок і тріщин.

— Доступні крайки скляних деталей повинні бути закруглені (оплавлені) або захищені (крім деталей розміром менш 25 мм).

— Гострі кінці кріпильних деталей (цвяхів, шурупів, скоб і т.д.) не повинні бути доступними для дитини.

— Доступні частини кріпильних деталей повинні бути без задирок.

— Голівки утоплених кріпильних деталей не повинні виступати над поверхнею іграшки.

— Різьбові кінці болтів і гвинтів не повинні виступати більш, ніж на 3 мм, або повинні бути утоплені більш, ніж на 0,5 мм.

— Доступні гострі кінці дроту повинні бути закруглені, притуплені або захищені ковпачками.

Кожна збірна ялинка повинна бути укомплектована експлуатаційним документом по РСТ УРСР 2014;91 (Іграшки. Експлуатаційні документи. Загальні вимоги.)

Державний стандарт України ДСТУ 2166−93 (ГОСТ 24 972−93) «Іграшки. Маркування, пакування, транспортування та зберігання» поширюється на іграшки та установлює загальні ви-моги до їх маркування, пакування, транспортування та зберігання.

Стандарт не поширюється на гумові іграшки та електрогірлянди. Вимога даного стандарту є обов’язковими.

Ш Маркування наноситься безпосередньо на іграшки, на спожив-чу, групову та транспортну тару.

Ш Способи маркування іграшок, споживчої та групової тари по-винні забезпечувати одержання чітких, незмивних маркувальних даних, що легко читаються, (додаток) і зазначатися у технічному описі зразка (технічних умовах).

Ш Набори прикрас повинні бути укомплектовані переліком прикрас, що входять у комплект, із указівкою їхньої кількості.

Ш Інформація про комплектність постачання іграшок і про міри пожежної безпеки (для ялинок висотою більш 0,5 л) повинна бути приведена на споживчій тарі, чи в спеціальному вкладиші, чи в експлуатаційному документі (для збірних ялинок).

Маркірування іграшок — за ДСТУ 2166−93 (Іграшки. Маркування, пакування, транспортування та зберігання.)

Упакування іграшок — за ГОСТ 24 972–93 (Іграшки. Маркування, пакування, транспортування та зберігання.)

Приймання іграшок — за ГОСТ 24 971–93 (Іграшки. Види та порядок проведення випробувань. Правила приймання.)

Ш При приймально-здавальних іспитах проводиться контроль іграшок на відповідність вимогам (у частині відповідності зразку-еталону) дійсного стандарту.

Ш При періодичних іспитах проводиться контроль іграшок на відповідність іншим пунктам розділу «Технічні вимоги» .

Ш Контроль вимог за санітарно-гігієнічними правилами і нормам виробництва і реалізації іграшок, затверджений Міністерством охорони здоров’я СРСР, Санпін 42−125−4148−86.

Ш Контроль вимог за ГОСТ 27 178–93 (Іграшки. Методи випробувань.)

Ш Контроль вимог (у частині зовнішнього виду) повинний проводитися органолептично.

Ш Контроль вимог повинний проводитися штангенциркулем з відліком по ноніусі 0,05 мм за ГОСТ 166–89 (штангенциркуль. Технічні умови.)

Ш Контроль вимог повинний вироблятися за допомогою схилу, нижній кінець якого візуально сполучений з віссю, що проходить через місце кріплення підставки. Завмер відстані від нитки схилу до верхнього кінця іграшки виробляється штангенциркулем з відліком по ноніусі 0,05 мм за ГОСТ 166–89 (штангенциркуль. Технічні умови.) чи лінійкою з ціною розподілу 1 мм за ГОСТ 427–75 (Лінійка для вимірювання металева.) чотири рази при кожнім повороті іграшки на 90° щодо вертикальної осі.

Ш Контроль вимог повинний проводитися шляхом десятикратної зборки кожного з'єднання. При цьому кріплення плівки на стрижні гілки не повинне бути порушено.

Ш Контроль вимог повинний проводитися шляхом підвішування до деталі вантажу, що перевіряється, рівний дворазовій масі прикраси, протягом двох хвилин. При цьому деталь, що перевіряється, не повинна відокремлюватися від прикраси.

Ш Контроль вимог повинний проводитися на зібраній ялинці легким п’ятикратним струшуванням за верхню частину стовбура. При цьому не допускається мимовільного випадання гілок чи втулок і відділення підставки від стовбура.

Ш Контроль вимог повинний проводитися за ГОСТ 25 779–90 (Іграшки загальні вимоги до безпеки і методи контролю.)

Транспортування і збереження іграшок — за ГОСТ 24 972–93 (Іграшки. Маркування, пакування, транспортування та зберігання.)

Ш Маркування наноситься безпосередньо на іграшки в місцях, зазначених у технічному описі зразка (технічних умовах), а для ляльок в одязі та м’яко набивних іграшок — на етикетках або медальйонах, що прикріплені до них.

Ш Маркування не наноситься: на ялинкові прикраси;

на іграшки (деталі іграшок), які входять у набори.

Ш Маркування окремих іграшок (деталей іграшок), які входять у набори, здійснюється при їх постачанні до торговельної мережі для прода-жу поштучно.

Дозволяється за узгодженням зі споживачем маркування безпосе-редньо на іграшки не наносити.

Ш Маркування споживчої та групової тари повинне наноситися безпосередньо на тару та (або) на етикетку, яка приклеєна до неї (покла-дена до пакета).

Реквізити маркування розміщують на етикетці або поверхні тари довільно.

Ш Маркування іграшок повинне містити товарний знак і (або) найменування виробника (його представника).

Допускається вказувати найменування виробника в скороченому вигляді (абревіатура) за умови, що таке скорочення легко читається і дає змогу однозначно встановити виробника (його представника).

Ш Додаткові маркувальні дані повинні містити:

написи та (або) умовні функціональні позначення (символи) — для іграшок з органами керування;

полярність — для іграшок з використанням хімічних джерел струму;

напругу живлення — для іграшок, які живляться від мережі або зовнішнього джерела живлення;

напрямок заводу для іграшок з заводними механізмами, які при-водяться в дію ключем;

масштаб — для моделей-копій;

номери деталей — для збірних моделей, які виробляються у вигляді литтєвого блоку;

Ш попереджувальні написи за ГОСТ 25 779–90 (Іграшки загальні вимоги до безпеки і методи контролю.)

Ш Дозволяється включати до змісту маркування текст експлуатаційного документу за РСТ УССР 2014;91 (Іграшки. Експлуатаційні документи. Загальні вимоги.)

Ш Маркування споживчої та групової тари повинне вміщувати: найменування виробника (його представника) і (або) товарний знак; найменування іграшки; вікове призначення (окрім ялинкових прикрас і штучних ялинок);

позначення нормативно-технічного документу (державного стан-дарту України), який встановлює загальні технічні вимоги до іграшки; штамп (позначку) технічного контролю;

дату виготовлення — місяць, рік (для іграшок, які мають гарантійний строк експлуатації або зберігання);

кількість іграшок в пакувальній одиниці (для групової тари).

Додаткові маркувальні дані (для споживчої тари) повинні вмі-щувати:

вказівки щодо вимог безпеки при поводженні - для піротехнічних іграшок;

висоту в мм (м) — для штучних ялинок; попереджувальні написи:

1) за ГОСТ 25 779–90 (Іграшки загальні вимоги до безпеки і методи контролю.)

і про необхідність зберігання тари (етикетки) — для іграшок, які потребують особливих умов експлуатації та (або) дотри-мання спеціальних вимог безпеки;

2) «Не вживати для плавання і як рятувальний засіб» — для надув-них іграшок із полімерної плівки, які призначені для ігор на воді;

3) «Обережно! Вогненебезпечно», «Не вживати при проведенні свят у дитячих дошкільних і шкільних установах» — для штучних ялинок із несамозагасаючих матеріалів;

Ш Транспортне маркування — за ГОСТ 14 192–96 (Маркування вантажів.)

Додатково на транспортній тарі повинно бути позначено наймену-вання і кількість іграшок.

На транспортній тарі залежно від виду іграшок і умов транспорту-вання повинні бути нанесені маніпуляційні знаки за ГОСТ 14 192–96 (Маркування вантажів.) Найме-нування маніпуляційних знаків, які наносяться на транспортну тару для конкретних видів іграшок, встановлюються в технічному описі зразка (технічних умовах) або конструкторській документації.

Ш Іграшки пакують у споживчу та (або) групову і транспортну тару.

Розміри жорсткої споживчої та групової тари встановлюють у відповідності до нормативно-технічних документів та (або) конструктор-ської документації виробника іграшки.

Ш Споживчу тару вживають, яка затверджено Міжвідомчою художньо-технічною радою при Інституті системних досліджень освіти України і вироблена з матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров’я України для виробництва іграшок.

Ш Вимоги до споживчої тари встановлюються у конструк-торській документації на конкретний вид тари або у технічному опис; зразка (технічних умовах).

Загальні вимоги до пакетів з полімерної плівки — за ГОСТ 12 302–83 (Пакети з паперу і комбінованих матеріалів. Загальні технічні умови.), вимога безпеки — за ГОСТ 25 779–90 (Іграшки загальні вимоги до безпеки і методи контролю.)

Вимоги до пакетів із паперу — за ГОСТ 24 370–83 (пакети з полімерних і комбінованих матеріалів. Загальні технічні умови.)

Пакети повинні бути закупорені.

Ш Для пакування наборів і іграшок з комплектуючими деталями (виробами) використовують допоміжні пакувальні засоби.

Необхідність використання допоміжних пакувальних засобів і вимоги до них повинні бути встановлені у технічно-му описі зразка (технічних умовах) і (або) у конструкторській документації.

Ш Хімічні джерела струму, які входять до комплекту поставки, повинні знаходитись поза іграшкою (окрім іграшок мікропроцесорних) і пакуватися в одну тару з іграшкою (з використанням допоміжних пакувальних засобів) або комплектно до партії іграшок в окрему групову (транспортну) тару.

Ш Скляні ялинкові прикраси, які комплектуються у набори, пакуються у коробки з чарункуватими вкладишами, які вироблені з полімерних матеріалів або картону.

Ялинкові прикраси, у яких найбільший лінійний розмір не переви-щує 25 мм, дозволяється пакувати у коробки без вкладишів, але з вико-ристанням м’якого прокладного матеріалу.

Ш Ляльки пакуються в жорстку споживчу тару.

Ляльок з перуками, що намальовані, та ляльок висотою до 200 мм дозволяється пакувати у пакети з полімерної плівки.

Ш Іграшки, які призначені для контакту з ротом дитини, в яких мундштук (або пристрій, що його замінює) не захищений запобіжним ковпачком, пакують у пакети з полімерних плівок, які закупорені запечатуванням.

Ш Великогабаритні іграшки дозволяється пакувати поштучно у папір.

Ш Для групової тари використовують коробки з картону, пачки з картону, пакети (мішки) з полімерної плівки або паперу, ящики з гофро-ваного картону, пакування з використанням термоусадочної або розтяж-ної плівки, а також пакування у папір.

Дозволяється за узгодженням із споживачем використовувати інші види групової тари.

Ш Пакування у термоусадочну плівку повинно здійснюватись за ГОСТ 25 776–83 (Продукція поштучна у споживчій тарі. Упаковка групова з термоусадочною плівкою.)

Ш Пакування з застосуванням паперу дозволяється використовувати:

для іграшок, упакованих у жорстку споживчу тару;

для іграшок з полімерної плівки, упакованих у пакети з полімерної плівки.

Іграшки, загорнуті у папір, підлягають обклеюванню смугою із паперу або полімерних матеріалів або обв’язуванню.

Ш Дозволяється за погодженням із споживачем пакування іг-рашок у групову тару без попереднього пакування у споживчу.

Ш Для транспортної тари використовують ящики з деревини, де-ревинних листових матеріалів, гофрованого картону, виготовлені за нор-мативно-технічною документацією, а також зворотну тару, яка за міц-ністю відповідає нормам, встановленим в стандартах на транспортну тару.

За погодженням із споживачем дозволяється використання доща-тих лат за

ГОСТ 12 082;82 (Лати дощаті для вантажів масою до 500 кг. Загальні технічні умови.)

Ш Іграшки у транспортній тарі повинні бути щільно укладені. Для ущільнення використовуються амортизуючі прокладки, а при паку-ванні у лати — засоби кріплення.

Ш Маса брутто повинна бути не більшою 30 кг, окрім випадків пакування неподільних іграшок або наборів більшої маси.

Ш Допускається пакувати у транспортну тару без попереднього пакування у споживчу або групову:

1) великогабаритні іграшки, призначені для їзди дітей;

2) перебивні малюнки, обандеролені папером або обв’язані шпага-том, — укладанням на ребро;

3) скляні та комбіновані ялинкові прикраси — таким чином: укладанням з загортанням у пакувальний матеріал горизонтальни-ми рядами, поміж яких прокладається м’який пакувальний матеріал;

укладанням без загортання у пакувальний матеріал у чарункуваті вкладиші, укладені горизонтальними рядами, поміж яких повинні бути прокладки.

Ш Транспортна тара може не використовуватися для іграшок, які транспортуються у контейнерах або автофургонах, або формуються у транспортні пакети з використанням ящичних або стоянкових піддонів, і упакованих таким чином:

у споживчу та групову тару;

у споживчу тару з подальшим укладанням у стопи та обв’язуван-ням;

у споживчу тару — для великогабаритних іграшок і (за погодженням із споживачем) для інших видів іграшок.

Ш Вимоги до пакування іграшок, призначених для районів Да-лекої Півночі та прирівнених до них, — за ГОСТ 15 846–79 (Продукція відправлена в райони Да-лекої Півночі і в тяжко доступні райони. Упаковка, маркіровка, транспортування і зберігання.)

Ш Транспортування іграшок повинно проводитись усіма видами транспорту в критих транспортних засобах відповідно до правил переве-зення вантажів, які діють на даному виді транспорту.

Ш При транспортуванні іграшок залізничним транспортом вид відправки встановлюється виробником.

При дрібних відправках повинні використовуватись щільні дощаті або фанерні ящики.

Ш Транспортування піротехнічних іграшок повинно здійсню-ватись відповідно до правил перевезення небезпечних вантажів.

Ш Кліматичні умови транспортування іграшок повинні відповіда-ти умовам зберігання за ГОСТ 15 150–79 (Прикраси та інші технічні вироби. Категорії, умови експлуатації, зберігання і транспортування, при врахуванні кліматичних факторів навколишнього середовища.)

Ш Вимоги транспортування іграшок, призначених для районів Далекої Півночі та прирівняних до них, — за ГОСТ 15 846–79 (Продукція відправлена в райони Да-лекої Півночі і в тяжко доступні райони. Упаковка, маркіровка, транспортування і зберігання.)

Ш Спеціальні вимоги до транспортування окремих видів іграшок і (або) припустимі механічні дії під час транспортування, при необхідності встановлюють у нормативно-технічному документі або технічному описі зразка (технічних умовах).

Ш Іграшки у запакованому вигляді повинні зберігатися у закритих приміщеннях при температурі від 5 до 40 °C і відносній вологості повітря (60±20) % і бути укладеними на стелажах (піддонах) на відстані не менше 1 м від тепловипромінюючих приладів.

Ш При зберіганні іграшок у транспортній (груповій) тарі висота стоп або штабелів повинна бути не більше 4 м.

Ш Не дозволяється зберігання іграшок з кислотами, лугами та іншими хімічно активними речовинами.

Ш Вимоги до зберігання іграшок, призначених для районів Далекої Півночі та прирівнених до них, — за ГОСТ 15 846.

ЗАСОБИ МАРКУВАННЯ іграшок, споживчої та групової тари Поліграфічний.

Фарбування за трафаретом.

Тиснення.

Штемпелювання.

Штамповка.

У пресформі.

Випалювання.

Прикріплення або вкладення етикетки.

Виготовлювач гарантує відповідність іграшок вимогам дійсного стандарту при дотриманні умов експлуатації, збереження і транспортування.

Гарантійний термін експлуатації іграшок, на які передбачена розробка інструкції (керівництва) по експлуатації, — 12 місяців із дня продажу виробу через роздрібну торгову мережу.

1.2. Класифікація та вимоги до якості ялинкових прикрас

Іграшки відіграють важливу роль в житті дитини. Вони допомагають пізнавати оточуючий світ, сприяти його духовному розвитку, розвивають почуття прекрасного і тому без іграшок неможливе повноцінне виховання підростаючого покоління. Також воно сприяють формуванню особистості.

Іграшки та ялинкові прикраси — це специфічні товари, які повинні відповідати не тільки утилітарним вимогам, але й здійснювати на дитину моральний і естетичний вплив. Вони на всіх етапах розвитку суспільства відображають у своєрідній формі матеріальне і духовне життя людей.

Розглядаючи класифікацію потрібно звернути увагу на фактори, що формують властивості та якість, а важливими факторами, є конструкція і форма, матеріали, з яких вони виготовленні, і технологічні процеси, що застосовуються при їх виготовленні.

Конструкція і форма як ялинкових прикрас, так і іграшок — основні фактори, що впливають на формування їх споживчих властивостей і рівень якості. Так, вже у конструкції закладаються функціональні, ергономічні, естетичні властивості та безпека, високі функціональні властивості прикрас мають широкий діапазон можливостей, високі естетичні у красивому та оригінальному оформленні, тому що у конструюванні і розробці нових екземплярів з високими споживними властивостями беруть участь художники, конструктори — дизайнери. Для виготовлення використовують пластичні маси, деревину, глину, гуму, тканини, картон, папір, скло. Залежно від матеріалу, з якого виготовляють, їх ділять на підгрупи: пластмасові, металеві, дерев’яні, керамічні, гумові, м’яконабивні, картонажні, скляні

.Іграшка — це предмет або група предметів, призначених для ігрової діяльності дітей, їх класифікують за ознаками:

До асортиментне угруповання відносиця група іграшок, які об'єднані загальною тематикою, незалежно від уживаних для їх виготовлення сировини та матеріалів, принципу дії та механізму руху.

Класифікація іграшок за віковим призначенням пов’язана з тим, що діти різного віку мають різний рівень розвитку, по-різному проявляють інтерес до предметів, що їх оточують.

В залежності від того з якого матеріалу іграшки виготовлені їх поділяють за матеріалом виготовлення.

Ялинкові прикраси — товари складного асортименту, які об'єднують велику кількість різноманітних товарів, що відрізняються між собою за певними ознаками. Класифікуючи ялинкові прикраси потрібно зазначити, що вони відносяться до іграшок і входять до їхнього асортиментного угруповання. Але розглядаючи тематику класифікації ялинкових прикрас я зробив такі дослідження залежно від того, який вид розглядати можна зробити свою класифікацію.

1.3. Стан та перспективи розвитку ринку ялинкових прикрас в Україні

За даними Держкомстату, у 2002 році продаж вітчизняних ялинкових прикрас знизився на 30% у порівнянні з 2001 роком (для довідки: у 2001 році було зроблено ялинкових аксесуарів на 27,2 тис. грн., у 2002 році — на 19,1 тис. грн. такі дані викликають у нас подив). Це пов’язано з тим, що більшість виробників не в змозі щорічно обновляти асортимент, як того вимагають роздріб і споживачі. А новинки, що випускаються, схожі на торішні імпортні колекції. Тому споживач воліє здобувати новорічні прикраси іноземного виробництва. І вони займають міцну позицію на вітчизняному ринку. У 2001 році продаж імпортних новорічних аксесуарів виросли втроє. Основні країни-постачальники — Польща і Китай. Однак, значна частина новорічного товару ввозиться з порушенням митних правил.

Протягом багатьох років торговців новорічними виробами «переслідує» проблема товарних залишків. Часом до 40% ялинкових прикрас залишаються чекати своєї долі до наступного року. Це пов’язано з тим, що виробники, намагаючись догодити усім без винятку покупцям, випускають величезну кількість найменувань новорічних товарів. Асортимент деяких великих фірм нараховує до 1000 позицій. Загалом, широта асортименту, як це не парадоксально, губить постачальників ялинкових прикрас. А уникнути покладів новорічної мішури, можна. Для цього постачальники повинні формувати моду на новорічні прикраси, так у деяких магазинах у відділах новорічних товарів почали працювати дизайнери, що радять, як краще прикрасити святкову ялинку і приміщення. Крім того, продавці і стилісти намагаються барвисто оформити вітрини, торговельний зал і в такий спосіб продемонструвати покупцям модні тенденції в прикрасі новорічної ялинки й інтер'єра. Нових же виробів у новорічних колекціях з’явилося небагато — не більш 20% від об'єму асортименту. Це оригінальні фігурки, зроблені з кераміки або дерева, стилізовані новорічні композиції. Крім того, були представлені зовсім нові колекції новорічних куль у стилі «гжель». Інша частина асортименту — це як і раніше кулі різних розмірів і відтінків з дитячій і різдвяній тематиці. А от традиційні «дощики» і серпантини оптовики виключили зі своїх товарних переліків. Цього року фахівці рекомендують прикрашати ялинку нитками намиста, зірочок, сніжинок і блискучих гірлянд. Вже на початку сезону відзначають збільшення попиту на штучні ялини — вибір їх досить великий: маленькі сувенірні, блискучі з полімерної плівки, зелені з легким напилюванням штучного інею і навіть білі. Та королевою сезону була новинка — ялина зі світло діодами. Велика частина новорічної продукції відносно недорога, розрахована на широке коло покупців. Елітарних, дорогих прикрас небагато — до 5% від об'єму асортименту. Вироби ручної роботи, оригінального дизайну, виконані в одиничному екземплярі. Націнки на новорічні товари коливаються від 30% до 100%. Як правило, ціни в магазинах на 20−30% вище ринкових. Крім того, на ринках продавці, щоб уникнути товарних залишків, регулюють ціни і до кінця сезону розпродають новорічний товар майже на половину дешевше.

Як затверджують постачальники новорічних товарів, основна проблема — закупівлі продукції клієнтами в розпал сезону. Виробники й імпортери намагаються привчити своїх покупців формувати замовлення завчасно, спокушаючи їх 10%-вими знижками. Однак деякі торговельні фірми піддалися привабливим пропозиціям і уклали контракти на постачання новорічних товарів до жовтня. Як вони затверджують, перешкодила їм необхідність часткової або повної передоплати товару. Не кожен оптовик може дозволити собі заморозити 5−10 тис.грн. навіть на два-три, або шість місяців. У свою чергу роздріб також намагається продовжити термін торгівлі ялинковими іграшками. Було помітно, що багато покупців надають перевагу наряджати ялинку старими іграшками. І ще торік торговці, виставили новорічний товар наприкінці жовтня (до речі, так уже давно діють їхні західні колеги). Експеримент виявився успішним — виторг від продажу новорічних прикрас збільшився майже вдвічі. Цього року кількість роздрібних точок, що почали торгівлю ялинковими іграшками наприкінці жовтні-початку листопаду, збільшилася.

Також у цьому сезоні постачальники спробували освоїти нові канали збуту. Насамперед — пропозиціями товарів корпоративним клієнтам. Спеціально для них постачальники розробили колекцію, що включає подарункові сувеніри, предмети для прикраси ялинок і інтер'єрів офісів (а саме, стилізовані іграшки: масивні скляні кулі, ліхтарики і т.п.). Також цього року відкрилися відділи новорічних товарів у супермаркетах. На думку оптовиків, ці канали збуту дуже перспективні.

Постачальники ялинкових аксесуарів використовували рекламу в спеціалізованих журналах для жінок (оскільки вони — основні покупці ялинкових прикрас) могла б допомогти в створенні моди на іграшки. Як правило, формуванням споживчого попиту займаються роздрібні торговці, ефектно викладаючи товар. Цього року слід визначити недоліки викладення товару :

— пропонується дуже багато великих куль, упакованих поштучно. Звичайно, така продукція виглядає презентабельно, але коробки, виставлені рядами на полках, нудні і виглядають непривабливо. До того ж потенційному покупцеві розглянути іграшку складно, а продавець просто фізично не встигає показати покупцям цікавлячий їх товар;

— багато ялинкових прикрас, упаковані в коробки, виглядають негарно. Виставлені в одиничному екземплярі на вітрині, вони також не радують око. Ялинкові іграшки найкраще демонструвати безпосередньо на ялинці або в інтер'єрі;

— у деяких відділах з різноманітним асортиментом немає чіткого поділу продукції по видах. Свічі розставлені разом з кулями і пластиковими фігурками, гірлянди — разом з новорічними композиціями. У цьому хаосі споживач не може знайти потрібний йому товар. Щоб покупець міг добре розглянути продукцію, її необхідно розсортовувати по видах, розміщати на спеціальних підставках.

За прогнозом на наступний рік обсяги продажів ялинкових іграшок виростуть на 20−30%.

— Положення імпортної продукції на вітчизняному ринку як і раніше буде стабільним.

— Торговці будуть більше уваги приділяти стимулюванню збуту і формуванню купівельних переваг.

— Постачальники кардинально обновлять свій асортимент. Виростуть продажі товарів для оформлення інтер'єрів.

— У цьому і наступному році у відділах новорічних іграшок будуть працювати продавці-стилісти і дизайнери.

Оптовики не бажають заздалегідь формувати асортимент ялинкових прикрас. Тому великі українські виробники велику частину своєї продукції експортують. Імпортери охоче користуються сформованою ситуацією.

Товари, реалізовані на ринку: ялинкові прикраси, штучні ялини, новорічні композиції, предмети для оформлення інтер'єра.

Обсяг продажів у 2003 р.: біля $ 2,5 млн (в оптових цінах).

Структура ринку (у грошовому вираженні): вітчизняної продукції — 60%, імпортної — 40%.

Структура продажів (у кількісному вираженні): ялинкові прикраси — 80%, штучні ялини —15%, інше — 5%.

У 2003 р. обсяг реалізації ялинкових прикрас на українському ринку виріс приблизно на 15−20% у порівнянні з 2002 р. (у грошовому вираженні).

У 2004р. сезоні продажі збільшилися приблизно в 1,5 рази в порівнянні з 2003 р. Уповільнення темпів росту продажів того року пов’язують з низькою купівельною спроможністю населення. Незважаючи на те, що приблизно 70% вітчизняних ялинкових прикрас продаються в середньому по 5 грн. за 1 шт., мало хто зі споживачів часто обновляє домашні колекції новорічного «скла». Як правило, у переддень Нового року господарки докуповують кілька нових ялинкових прикрас.

При цьому вітчизняні фабрики продовжують утрачати внутрішній ринок — того року постачання закордонної новорічної продукції збільшилися на 50% у порівнянні з 2003 р. Відповідно, частка продажів імпортних товарів в Україні зросла до 40% (у грошовому вираженні). От уже кілька років підряд спостерігається активна експансія на український ринок ялинкових іграшок з Азії, особливо з Китаю. Вже в 2003 р. постачання азіатських новорічних товарів склали 56% загального обсягу імпорту. Це майже на 20% більше, ніж у 2002 р. (табл.1). Торговці відзначили, що асортимент китайської продукції розширився й у нинішньому сезоні (зараз вона представлена у всіх цінових сегментах).

Табл. 1.

Імпорт товарів для новорічних і різдвяних свят, тис. дол. по

зарубіжним країнам за 2000 — 2003рр.

Ввозять в основному пластмасові ялинкові іграшки, предмети для прикраси інтер'єра й електричні гірлянди. Коник українських виробників ялинкових прикрас — скляні формові іграшки, розписані вручну.

У 2003 р. українські підприємства виготовили ялинкових прикрас на 30% більше, ніж у 2002 р. (табл. 2). Але великі заводи як і раніше нарощують обсяги експорту продукції — на внутрішній ринок надходять всього 5−10% усіх вироблених «ялинковими» монстрами іграшок зі скла. Як сказав представник компанії «Галімпекс — скло-дзеркальний завод» (м.Львів), «українські скляні ялинкові прикраси з художнім ручним розписом затребувані на Заході. Тому що, наприклад, у Німеччині основна частина ялинкових іграшок — однотонні й одноманітні. Оригінальна ж продукція коштує приблизно вдвічі дорожче аналогічної української «.

Табл.2.

Виробництво ялинкових прикрас, тис. грн. в Україні за 2000 — 2003рр.

У «експортний» процес втягуються і виробники поменше. Усього ж у 2003 р. приблизно 70−75% зроблених в Україні новорічних прикрас «пішли» у Росію, Нідерланди, Німеччину і Францію (табл.3).

Табл.3.

Експорт товарів для новорічних і різдвяних свят, тис. дол. в зарубіжні країни за 2000 — 2003рр.

Насичення ж внутрішнього ринку ялинкових іграшок відбувається в основному стараннями дрібних і середніх вітчизняних виробників і імпортерів.

Українські умільці 2003 року поставили на полки українських магазинів і лотків приблизно 50−60% виготовленого товару. При цьому слід зазначити, що невеликі вітчизняні фабрики не випускають скляні прикраси. При цьому, якщо врахувати, що в 2003 р. частка продажів імпортного товару в Україні збільшилася, імпортерів у сегменті пластикових прикрас потіснили саме дрібні і середні вітчизняні підприємства.

Українські виробники прогнозують, що в 2005 р. у порівнянні з 2004 р. вони збільшать експорт скляних новорічних іграшок приблизно на 25−30%. І це при тому, що обсяги продажів на українському ринку зростуть не більш ніж у 15%. Причин тому дві. По-перше, як показав цей рік, попит на українську продукцію з боку країн-імпортерів залишився незадоволеним. По-друге, один закордонний оптовик на великих українських фабриках по виробництву ялинкових прикрас формує річне замовлення в середньому на ЕUR1 млн.

У 2004 р. схеми збуту новорічної продукції в Україні майже не змінилися. На відміну від закордонних колег, більшість вітчизняних оптовиків як і раніше воліють купувати новорічні товари зі складу в жовтні-листопаді, а не розміщати замовлення на виготовлення продукції заздалегідь. Головна причина таких «запізнювань» — необхідність 10%-ної передоплати замовлення на початок року.

Виробники шукають вихід з цієї ситуації і пропонують закуповувати «свіжу» колекцію в травні — серпні. Однак і ця схема більшість оптовиків не влаштовує. Їм усе рівно прийдеться заморозити на кілька місяців визначену частину оборотних коштів. Тому більшості оптових фірм дістаються тільки залишки колекцій — для зарубіжжя.

На думку постачальників, роздріб недостатньо уваги приділяє формуванню асортименту, викладенню товару, оформленню вітрин і відділів, що істотно утрудняє продажу новорічних товарів. Тому оптовики того року активізували додаткові канали збуту. По оцінках маркетологов, у 2004 р. майже втроє збільшилися обсяги замовлень від організацій на виготовлення ялинкових іграшок фірмових квітів з логотипами компаній. Торговці новорічними товарами очікують збільшення замовлень від ресторанів, готелів і інших суспільних закладів.

У 2004 р. компанія НП «Корал — Трейд» збільшила обсяг експорту. Постачання скляних ялинкових іграшок у Росію, США, Італію і Францію склали приблизно 60% усієї зробленої продукції. Націнка на експортований товар у нинішньому сезоні — 10−15% (що на 20% менше, ніж у 2003 р.). Необхідно відзначити, що ці міри — змушені. Вони щорічно нарощують виробництво, а обсяг внутрішнього ринку істотно не міняється. А своєчасна оплата товару закордонними покупцями дозволяє компанії стабільно працювати в «міжсезоння» .

Великі виробники новорічних товарів велику частину своєї продукції реалізують на зовнішніх ринках. Приміром, компанія ТОВ «Галімпекс — скло-дзеркальний завод» (м.Львів; виробництво новорічних прикрас; з 1993 р.; 1,3 тис. чіл.) у 2003 р. 95% виготовлених ялинкових іграшок експортувала. Незважаючи на те, що в 2003 р. вони збільшили обсяги виробництва скляних ялинкових прикрас на 30%, цього виявилося недостатньо. Якби дозволили виробничі потужності, експортували на третину більше. Перші замовлення від іноземних клієнтів звичайно надходять у січні-лютому. Стабільні і планові закордонні замовлення забезпечують підприємству безперебійну роботу.

На НП «Вітіл» (м.Дніпропетровськ, який займається виробництвом штучних ялин, та продажем новорічних товарів, який почав випускати свою продукцію в 1993 р.). Попит на штучні ялини щорічно на цьому підприємстві збільшується приблизно вдвічі. У той же час продаж ялинкових прикрас у 2003 р. істотно не збільшився. Головною перешкодою для росту реалізації новорічних товарів є непродуманий підхід працівників торгівлі до формування асортименту і презентації товару в роздробі.

На ТОВ «Зірка» (м.Київ; який займається виробництвом і продажем ялинкових прикрас, з 1999 р.) ріст внутрішнього ринку порозумівається насамперед збільшенням кількості торгових точок із продажу ялинкових прикрас, зокрема супермаркетів і магазинів саsh&саrrу. З мережними магазинами дуже зручно працювати. Більшість з них господарюють і вже в травні формують замовлення на ялинкові прикраси.

2. Оцінка асортименту і споживчих властивостей ялинкових прикрас (за матеріалами ВАТ Універмаг «Дитячий світ»)

2.1. Характеристика об'єктів та методів дослідження Оцінювання якості і способи її визначення є однією з важли-вих проблем товарознавства.

Вимоги до якості постійно змінюються, підвищуються з роз-витком науково-технічного прогресу, зростанням рівня життя і відповідно попиту на товар.

Визначення якості починається з визначення номенклатури по-казників або властивостей, які найбільш повно і точно відобража-ють якість продукту.

Номенклатура властивостей залежить від мети оцінювання.

Властивістю продукції називається її об'єктивна особливість, яка може проявлятися в процесі її створення, експлуатації або споживання.

Непродовольчі товари мають різні властивості, які формуються під час їх виробництва і виявляють-ся в процесі експлуатації або споживання.

Кількісна характеристика властивостей продукції характери-зується параметром продукції.

Ознака продукції — це кількісна або якісна характеристика властивостей продукції.

Показник якості — це кількісна характеристика одного або декількох властивостей товару, складових його якості, які роз-глядаються відповідно до визначених умов експлуатації або спо-живання.

Між цими поняттями — параметр, ознака і показник якості — існує тісна взаємозалежність.

При визначенні якості товарів проводиться вимірювання кількісних показників і якісних властивостей.

Вимірювання являє собою комплекс дій з визначення числово-го значення властивостей. Вимірювання виконується за допомо-гою засобів вимірювання, а його числове значення визначається у відповідних одиницях.

Застосовують прямі і непрямі методи вимірювання. Під час за-стосування прямих методів величина визначається безпосередньо під час вимірювання, наприклад, під час зважування маси продук-ту. Під час застосування непрямих методів визначається не величи-на, яка вимірюється безпосередньо, а інша, пов’язана з нею зазда-легідь відомим співвідношенням, наприклад, густина.

Вимірювання проводиться згідно з вимогами державної сис-теми управління якості України і вважається доповнюючим еталоном оцінки якості.

Оцінювання якості — це результат порівняння двох або більше показників якості. Порівняння проводять з показниками якості базових зразків, якими можуть бути значення нормативної документації.

Порівняння виявляє відповідність або невідповідність отри-маних результатів показникам якості, вимогам нормативної до-кументації. Таким чином можна визначити відповідний сорт, марку товару.

Перед оцінкою якості проводять вибір номенклатури показ-ників якості, що залежить від призначення товарів та умов вико-ристання, від мети оцінювання. Вибір конкретних показників якості проводиться на базі нормативних документів із урахуван-ням вимог споживачів.

Більшість товарів мають деякі специфічні особливості показників якості, які можна об'єднати за методами їх визначення: органолептичні, фізичні, хімічні.