Культура усній і письмовій речи

ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ І ЭКОНОМИКИ.

(САНКТ-ПЕТЕРБУРГ).

МУРМАНСЬКИЙ ФИЛИАЛ.

ЗАОЧНЕ ОТДЕЛЕНИЕ.

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ «ДЕРЖАВНЕ І МУНІЦИПАЛЬНЕ УПРАВЛЕНИЕ».

КОНТРОЛЬНА РАБОТА.

з дисципліни: РОСІЙСЬКУ МОВУ І КУЛЬТУРА РЕЧИ.

на задану тему: «Культура усній і письмовій речи».

ВЫПОЛНИЛ:

Студент: Митичев Руслан Сергеевич.

Група Р 2;

Курс 1.

№ залікової книжки 6 375 дом. телефон 43−75−11.

59−80−31.

ПРОВЕРИЛ:

Преподаватель: Азорина Галина Валентиновна.

Мурманск.

2003 г.

Варіант № 3.

1. Розкрийте зміст поняття «культура промови» у значенні «мовна культура человека».

Мовна культура людини — показник фахову придатність викладачів, дипломатів, юристів, до різноманітних передач по телебаченню, радіо, для дикторів, журналістів. Культурою промови важливо володіти всім, хто з посаді пов’язані з людьми, організовує й посилає їх роботу, веде ділові переговори, виховує, піклується про духовне здоров’я, надає людям різні услуги.

Під культурою промови розуміється сукупність таких якостей, які надають найкраще вплив з урахуванням конкретної обстановки й у відповідність до поставленим завданням. Поняття «культури промови» тісно пов’язані з закономірностями і особливостями розвитку та функціонування мови, а і з мовної діяльністю в усьому її розмаїтті. Культура промови виробляє навички регулювання добору, і вживання мовних засобів у процесі мовного спілкування, допомагає сформувати свідоме ставлення до їх використання у мовної практике. 1].

2. Основні переваги стилістично грамотної, досконалої усній і письмовій літературної речи:

— правильність: дотримання норм літературного языка;

— чистота: виправдатись нібито відсутністю промови далеких літературному мови слів і словесних оборотов;

— багатства і розмаїтість: використання у промови багатьох і різних знаків языка;

— точність: якщо розрив між значенням слова його предметної отнесенностью досягнуто повне соответствие;

— логічність: якщо зв’язку значень, властивих словами, словосполученням і пропозицій, ввійшов у структуру промови, не суперечать законам логіки, законам мышления;

— промовистість, образність, яскравість: мова говорить повинна впливати як на розум, а й у почуття, уяву слушателей;[2].

— ясність, зрозумілість, доступність: доступна така мова, мовна структура якої полегшує упізнання одержувачем вираженої нею информации. 3].

3. Зазначте відповідно до сучасної акцентологической нормою наголос в наведених нижче словах:

Апокриф, атлас (геогр.), атлас (тканину) ассиметрия, невтримний, бунгало, бюрократія, доходжалий, втридорога, ветеринарія, бачення (привиди), в’язка (вязаное виріб), в’язка (зв'язка дров) гербова, гастрономія, дозвілля, дрімота, діоптрія, диспансер, догмат, донезмоги, знамення, винахід, значимість, игрище, іскра (проф. — іскра), здавна, засніжений, кремінь, каучук, камбала, комора, каліграфія, кирзовий, кухонний, кашлянути, колос, лиловеть, ломота, мокроту (слизувате виділення), мокроту (вогкість), зморшки, хлопчачий, маркер, милувати, митарство, некролог, нафтопровід, недуга, наголо, низина (низька місце), низина (мала висота), нововведення, гострота (дотепне вираз), гострота (властивість гострого), опошлити, обнявшись, обогнутый, посаг, пасквіль, похорон, партер, пахнути (видавати запах), пахнути (повіяти), переоцінений, ракурс, ритор, скликання, старовина (билина), старовина (давнина, старий), співчуття, трясти (боятися), трясти (їхати хутенько; трусити), дещиця, тигровий, зміцнення, вугільний (від вугілля), вугільний (від кут), вудити, узаконення, феєрія, християнин, екіпірувати, екслібрис, характерний (властивий чому — або, кому — або), характерний (норовливий, упрямый).

4. Випишіть дієслова, утворіть форми колишніх часів множини й основою жіночого роду однини. Розставте наголоси і поясніть його постановку.

1. Я пережив свої желанья, Я розлюбив свої мечты…

Пережив — пережили (перестраждати) — пережила (належить до групи дієслів ще з наголосом на приставці переважають у всіх формах, крім форми жіночого роду, в якою вона переходить на окончание). 4].

Розлюбив — розлюбили — розлюбила (належить до групи дієслів з наголосом з урахуванням переважають у всіх формах).

2. Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний, До нього заросте народна тропа…

Спорудив — спорудили — спорудила (належить до групи дієслів ще з наголосом з урахуванням переважають у всіх формах).

Заросте — зарості - заросла (у цих формах наголос переходить на окончание).

3. Жив старий зі своєю старою. Сам синього моря…

Жив — жили — жила (належить до групи дієслів ще з наголосом з урахуванням у всіх формах, крім форми жіночого роду, у якій вона переходить на окончание).

4. Тепер моя низка, Умови сам призначу, Поставлю тобі, враженок, завдання. Подивимося, яка в тебе сила.

Призначу — призначили — призначила (належить до групи дієслів ще з наголосом з урахуванням переважають у всіх формах). 5].

Поставлю — поставили — поставила (належить до групи дієслів ще з наголосом на приставці переважають у всіх формах, крім форми жіночого роду, у якій вона переходить на окончание).

Подивимося — подивилися — подивилася (належить до групи дієслів з наголосом з урахуванням переважають у всіх формах).

5. Три дівиці під вікном Пряли пізно вечерком.

Пряли — пряла (належить до групи дієслів ще з наголосом з урахуванням переважають у всіх формах, кроме форми жіночого роду, у якій вона переходить на окончание).

6. Хмара небом йде, Бочка морем плывет.

Йде — йшли — йшла (у цих формах наголос переходить на окончание).

Пливе — пливли — пливла (належить до групи дієслів ще з наголосом з урахуванням переважають у всіх формах, крім форми жіночого роду, у якій вона переходить на окончание).

7. Белку вітають, берегут.

Вітають — леліяли — пестила (належить до групи дієслів ще з наголосом на основі переважають у всіх формах).

Бережуть — берегли — берегла (у цих формах наголос переходить на окончание).

8. … Слуги білку стерегут…

Стережуть — стерегли — стерегла (у цих формах наголос переходить на окончание).

9. Цар Салтан кличе в гости.

Кличе — звали — кликала (належить до групи дієслів ще з наголосом з урахуванням переважають у всіх формах, крім форми жіночого роду, у якій вона переходить на окончание).

10. З шкарлупок ллють монету Так пускають у хід по свету.

Ллють — лили — лила (належить до групи дієслів ще з наголосом з урахуванням у всіх формах, крім форми жіночого роду, у якій вона переходить на окончание).

Пускають — пускали — пускала (належить до групи дієслів ще з наголосом на основі переважають у всіх формах).

11… Він надіслав тобі поклон… отдает їй військо честь.

Надіслав — надіслали — надіслала (належить до групи дієслів ще з наголосом на основі переважають у всіх формах).

Віддає - віддавали — віддавала (належить до групи дієслів ще з наголосом на основі переважають у всіх формах).

5. Классифицируйте помилки і ліквідуєте их:

1. Недоречне використання фразеологизмов:

Ми вже спізнювалися і бігли очертя голову. — Ми спізнювалися, тому швидко бежали.

Він справді працював, поклавши руку на серце. — Він справді сумлінно работал.

Роботи тут хоч хоч греблю гати. — Роботи тут дуже много.

2. Неправильний вибір лексичного еквівалента, порушення лексичній сочетаемости:

У класі нерегулярно вентилируют приміщення. — У класі нерегулярно провітрюють помещение.

Учні самі можуть поставити запитання оратора. — Учні самі можуть запитувати выступающему.

Ідея цього твору залежить від заклику до російської князям втілитися у єдиний князівство і стати право на захист російської землі. — Ідея цього твору залежить від заклику до російської князям об'єднатись у єдине князівство і стати право на захист російської земли.

Автор «Слова про похід Ігорів» вважає, що слідувати розповідям Бояна не слід. — Автор «Слова про похід Ігорів» вважає, що розповідям Бояна не следует.

Багатство аксесуарів обтяжує сюжет, відволікаючи від головного. — Багатство дрібних деталей обтяжує сюжет, відволікаючи від главного.

Зрозумів тим — йокнуло, стежачи в мене під ложечкою. — Зрозумів тим — йокнуло, стежачи в моїй груди.

Йому дуже сумно, але водночас цікаво читати цієї книжки. — Йому дуже сумно, але водночас цікаво читати цю книгу.

Я дуже хочу вивчити мову те щоб мене було неможливо від англомовного населення. — Я дуже хочу вивчити мову те щоб мою мова було неможливо від промови англомовного населения.

3. Плеоназмы, тавтология:

Це властивість властиво всіх письменників. — Це властиво всім писателям.

Перед початком навчання я назад прочитав розповіді О. П. Чехова. — Перед початком навчання я перечитав розповіді О. П. Чехова.

Фірма оголосила про вільної вакансії цього разу місце головного бухгалтера. — Фірма оголосила про вакансії цього разу місце головного бухгалтера.

4. Мовна недостаточность:

Наші двірники були зобов’язані посипати піском тротуари, мости та інші, що у тому віданні. — Наші двірники були зобов’язані посипати піском тротуари, мости та інші ділянки, що у їх ведении.

5. Змішування паронимов:

Конюх притримував кінь, боючись, що вона знову збрикне. — Конюх притримував кінь, боючись, що вона знову брыкнет.

Учитель змушений був вкотре пояснити новий матеріал. — Учитель змушений є ще раз пояснити новий материал.

Вчений був при джерел ракетобудування. — Вчений стояв біля витоків ракетостроения.

Головне для письменника — душевний світ людини. — Головне для письменника — духовний світ человека.

6. Стилістично неправильний вибір мовних средств:[6].

Моє життя нинішнього року наповнена турботами про заканчивании інституту. — Моя життя нинішнього року наповнена турботами про закінчення института.

Учні дещицю переграють з нового спектаклі. — Учні трохи переграють з нового спектакле.

Тетяна, ця сама, була, ця сама, улюбленої героїнею Пушкіна. — Тетяна була улюбленим героїнею Пушкина.

7. Неправильне вживання падежных форм числительных:

Прибув потяг із двісті шістдесятьма п’ятьма пасажирами. — Прибув потяг із двомастами шістдесятьма п’ятьма пассажирами.

Збір сягнув дві тисячі триста п’ять літрів. — Збір сягнув дві тисячі трьохсот сімдесяти п’яти литров.

Відстань вимірюється вісьмома тисячами семистами шістдесятьма дев’ятьма кілометрами. — Відстань вимірюється вісьмома тисячами сімомастами шістдесятьма дев’ятьма километрами.

8. Синтаксична ошибка:

Я пирснув і обоє розреготалися. — Я пирснув, і обоє расхохотались.

6. Знайдіть помилки, поясніть, чого вони полягають. Поліпшіть предложения.

Кажуть, корисно мити волосся нової шампунью. — Неправильний вибір родової форми іменника шампунь (м.р.). Правильний варіант: …новим шампунем.

Нарешті я змогла купити п’ять метрів красивою тюлі. — Неправильний вибір родової форми іменника тюль (м.р.) — Правильний вариант:…пять метрів гарного тюля.

Директорка заводу розповіла плани наступного року. — Розмовний характер іменника директорка. Правильний варіант: директор завода…

Головна бухгалтер закінчила роботу. — Форма чоловічого роду зберігається при назывании людей за фахом, коли ці назви ставляться жіночого рівня. Правильний варіант: головний бухгалтер…

Всі свої творчі обдарування письменник віддавав людям. -Порушення лексичній поєднуваності: творчий хист (існує вираз «творчий дар»); віддавав обдарування. Правильний варіант: Всю свою творчість письменник присвятив людям.

Погоди стояли теплі. — Ні форми множини. Правильний варіант: погода стояла…

Вже організована продаж ялинкової іграшки. — Неправильний вибір форми однини. Правильний варіант: …продаж ялинкових игрушек.

Доставка книжки з замовлень вже налагоджено. — Неправильний вибір форми однини. Правильний варіант: доставка книг…

Поїзд зупинявся на будь-якої станції. — Неправильний вибір лексичного еквівалента. Правильний варіант: …з кожної станции.

Він з’явився зі своїми секундантом. Він мав прекрасний вигляд. — Порушення логіки. Правильний варіант: Він мав прекрасний вигляд, коли зі своїм секундантом.

Нову дали читати книжки мені. — Порушення порядку слів. Правильний варіант: Мені дали почитати нову книгу.

Приїхавши з Москви, він розташувався в родичів у центрі. — Неправильне вживання приводу. Правильний варіант: приїхавши з Москвы…

Ці символи ми успадкували аж до витоків людства. — Неправильне вживання приводу. Правильний варіант: успадкували від самих истоков…

Всі ці заходи розраховані для природі. — Порушення лексичній поєднуваності. Правильний варіант: Всі ці заходи спрямовані те що, аби допомогти природе.

Він розуміє необхідність допомогти народу. — Порушення лексичній сочетаемости. 7] Правильний варіант: розуміє необходимость…

Як приємно знати, що, прийшовши додому після закінчення школи, кошеня зустріне мене радісним нявканням. — Неправильне вживання деепричастного обороту. Правильний варіант: Як приємно знати, що прийду додому зі школи, кошеня зустріне мене радісним мяуканьем.

Письменник, вона завжди мав відбутися о гущі подій. — Мовна надмірність. Правильний варіант: Письменник завжди повинен быть…

Журналіст, з якою познайомилася, він завжди було на двох років старше мене. — Мовна надмірність. Правильний варіант: Журналіст, з якою познайомилася, завжди було на двох років старше меня.

7. Визначте синтаксичну функцію тавтологічних сочетании:

• Знати не знаю (присудок), відати не відаю (присудок) (фольк.).

• Служити (присудок) би радий, прислужуватись (присудок) нудно (А. Грибоедов).

• І застаріла (присудок) старина (подлежащее), і «старим марить новизна (А. Пушкин).

• Повернувся він додому хмарою-хмарою (визначення) (М. Алексеев).

• Я всіх удач і бід через те тебе любив, що пожовклий біле світло з тобою білій білил (визначення) (Б. Пастернак). 8].

Список використаної литературы:

1. Агеенко Ф. Л., Зарва М. В. Словник наголосів до працівників радіо та телебачення / під ред. Д. Э. Розенталя. — М., 1984.

2. Введенська М. А., Павлова Л. Г. Культура і мистецтво промови. — Ростовна-Дону, 1995.

3. Головін Б. М. Основи культури промови. — М.: Вищу школу, 1988.

4. Голуб І. Стилістика російської. — М.: Рольф, 2001.

5. Голуб І.Б., Розенталь Д. Э. Секрети хорошою промови. — М., 1993.

6. Культура російської мови / під ред. Граудиной Л. К., Ширяєва О.Н. — М.,.

2001.

7. Розенталь Д. Э., Голуб І.Б. Секрети стилістики. — М., 1996.

8. Розенталь Д. Э., Теленкова М. А. Словник труднощів російської. -.

М., 1976.

9. Російську мову й культура промови / під ред. В.І. Максимова. — М., 2001.

10. Російську мову й культура промови / під ред. Черняк В. Д. — М., 2002.

11. Словник поєднуваності слів російської / під ред. Денисова П. Н. ;

М.: Російську мову, 1983.

12. Ожегов С.І. Словник російської. — М., 1990.

———————————- [1] Російську мову й культура промови, під ред. Черняк В. Д. — М., 2002 стор. 45 [2] Голуб І.Б., Розенталь Д. Э. Секрети хорошою промови. — М., 1993 [3] Розенталь Д. Э., Голуб І.Б. Секрети стилістики.- М., 1996 [4] Ожегов С. И. Словарь російської. — М., 1990 [5] Розенталь Д. Э., Теленкова М. А. Словник труднощів російської. — М., 1976 [6] Голуб І.Б. Стилістика російської.- М., Рольф, 2001 [7] Словник поєднуваності слів російської, під ред. Денисова П.Н.- М., Російську мову, 1983 [8] Російську мову й культура промови, під ред. В.І. Максимова, -М., 2001.