Сучасні методи психофізіології
Електрична активність шкіри — вимірюється електричний опір шкіри при пропущенні через неї слабкого струму; тобто, вимірюється провідність шкіри, електричний потенціал самої шкіри Поліграфічні дослідження — виявлення динаміки емоційної напруги людини, дозволяє одночасно реєструвати комплекс фізіологічних показників. Електроенцефалограма — це метод, який полягає в реєстрації й аналізі сумарної… Читати ще >
Сучасні методи психофізіології (реферат, курсова, диплом, контрольна)
До сучасних методів ПФ дослідження відносять:
Реєстрація імпульсної активності нерв. клітини — одним із показників активності нейрону є потенціал дії.
Реєстрація електричної активності Електрокардіограма — графічний запис змін електричних потенціалів, які виникають внаслідок збудження серцевого м’яза.
Електроенцефалограма — це метод, який полягає в реєстрації й аналізі сумарної біоелектричної активності головного мозку Електроокулограма — крива, що відображає зміни біопотенціалів при рухах очей.
Електроміограма — запис біоелектричних потенціалів, що виникають у скелетних м’язах під час їх роботи.
Електрична активність шкіри — вимірюється електричний опір шкіри при пропущенні через неї слабкого струму; тобто, вимірюється провідність шкіри, електричний потенціал самої шкіри Поліграфічні дослідження — виявлення динаміки емоційної напруги людини, дозволяє одночасно реєструвати комплекс фізіологічних показників.
Сучасні методи психофізіологічного дослідження. Електроміограма
Електроміограма — це реєстрація сумарних коливань потенціалів, виникаючих як компонент процесу збудження в області нервово-м'язових сполучень і м’язових волокон при надходженні до них імпульсів від мотонейронів спинного чи продовгуватого мозку. На даний час застосовуються різноманітні варіанти підшкірних (голчатих) і нашкірних (поверхневих) електродів. Останні через їх антитравматичнвсть і легкість накладання мають більш широке застосування. Зазвичай користуються біполярним відведенням, розміщуючи один електрод на ділянці шкіри над серединою м’яза («руховою точкою»), а другий — на 1−2 см дистальніше. При моно полярному відведенні один електрод розміщують над «руховою точкою» досліджуваного м’яза, другий — над її сухожиллям або на якій-небудь віддаленій точці (на мочці вуха, на грудині і т.д.). Під час спокою скелетна мускулатура завжди знаходиться в стані легкого напруження, що проявляється на ЕМГ у вигляді низькоамплітудних (5−30мкВ) коливань частотою 10 Гц и більше. При готовності до руху, мислиннєвому його виконанні, при емоціональному напруженні та інших подібних випадках, топічна ЕМГ зростає як по амплітуді так і по по частоті. Наприклад, читання «про себе» супроводжується збільшенням ЕМГ активності м’язів нижньої губи, при чому чим складніший і безглуздіший текст, тим більш виражена ЕМГ. Повільний рух супроводжується означеною послідовністю активації різноманітних м’язів — амплітуда ЕМГ одних м’язів збільшується до руху,інших — в процесі руху.