Вступ. 
Механізм походження та вживання англійської лексики моди, її використання у сучасній англомовній публіцистиці

Лексикологія — це не просто наука, яка вивчає семантичні властивості слова, вона є невичерпним джерелом, з якого можна черпати все нові та нові знання, оскільки слово володіє неоднорідними властивостями й може утворювати різноманітні системи. Мода — це в першу чергу соціальний феномен, який притаманний виключно людині, це те, що має у певний час найбільше поширення, що користується великою популярністю і визнанням більшості. Це також і нетривале панування в суспільстві певних смаків, головним чином, у зовнішніх формах побуту, особливо, в одязі. Англійська лексика моди є надзвичайно потужною базою, яка дає можливість ґрунтовніше дослідити мову як єдине ціле. Лексико-семантичне поле моди включає в себе як активний так і пасивний словниковий запас мовця.

Дана робота присвячена вивченню лексики сфери МОДА (FASHION) і її репрезентації в англомовній картині світу.

Незважаючи на важливість дослідження даної теми та великі перспективи її розширення, дуже мало науковців були в ній зацікавлені. Тим не менше, є декілька лінгвістів, які працювали зі спорідненими сферами. Вердієва З.С. дослідила лексико-семантичні поля, серед яких є поле одягу. [42, с. 15] Кубрякова О. С. здійснила велике дослідження в морфології та етимології англійського слова, що послугувало підґрунтям для практичного аналізу лексики моди [35, с. 15]. Особливий вклад був внесений дисертанткою Коваленко Г. М., яка безпосередньо досліджувала англійську лексику моди та словотворчі процеси пов`язані з нею [28, с. 133−142]. Не можна не згадати дисертацію Єрмоленко Г. М., яка розглядала питання вмотивованості різних тематичних груп, зокрема «одягу» [40, с. 23]. На праці цих лінгвістів ми і спираємось у дипломній роботі.

Актуальність дослідження лексики моди як вербального втілення цього фрагмента сучасної культури зумовлена загальною тенденцією сучасної лінгвістики до вивчення мовних явищ у контексті позамовних чинників, особливою увагою до еволюції лексичного складу англійської мови та когнітивних механізмів утворення нових лексичних одиниць.

За допомогою таких методів дослідження як аналіз та синтез вдалося систематизувати та виявити певні структурні характеристики англійської лексики моди двадцять першого століття.

Мета роботи полягає у виявленні, класифікації і описі лексико-семантичних засобів, які пов’язані зі сферою МОДА.

У відповідності до поставленої мети були вирішені такі завдання:

систематизувати тлумачення поняття «мовна картина світу».

розкрити поняття концепт як складову сучасної картини світу.

проаналізувати особливості вербалізації концепту МОДА (FASHION) в сучасній англійській мові.

визначити мовні засоби вербалізації концепту МОДА в сучасних англомовних таблоїдах та пресі.

Об`єкт дослідження: механізм походження та вживання англійської лексики моди, її використання у сучасній англомовній публіцистиці.

Предмет дослідження: англійська лексика моди в сучасній англомовній картині світу.

Матеріалом дослідження є англомовні тлумачні словники (Oxford Dictionary and Thesaurus, Merriam-Webster Dictionary, Etymoline, American Heritage Dictionary of the English Language, Collins Essential Thesaurus, Kemerman English Learner’s Dictionary) та англомовні словникі синонімів (The MerriamWebster Online Dictionary, Oxford Dictionary and Thesaurus, Collins Essential Thesaurus, Synonym Finder and Thesaurus, Dictionary.sansagent.com), а також статті сучасних англійських видань (Vogue, The New York Times, The Daily Mirror, Mens, The Evening Standard).

Мета та завдання даної роботи зумовили вибір наступних методів дослідження: описовий метод, метод системного аналізу, метод дискур-сивного аналізу, метод аналізу словникових дефініцій.

Наукова новизна роботи полягає у застосуванні комплексного підходу при виявленні засобів вербального вираження концепту МОДА (FASHION) в сучасних англомовних таблоїдах та пресі.

Практичне значення роботи полягає в можливості використання висновків і матеріалів дослідження при підготовці лекцій і семінарських занять з лінгвокультурології та когнітології, теорії мовознавства; при розробці тематики дипломних і курсових робіт; при роботі з текстами сфери моди.

Логіка дослідження зумовила структуру дипломної роботи 2 розділи, висновки, список використаних джерел із найменувань. Загальний обсяг сторінок.