Висновки.
Структурно-морфологічний аналіз репрезентацій функціонально-семантичного поля "кордон"/"border" в українській та англійській мовах
Оскільки англійська мова аналітична й одним з активних засобів словотвору є перехід з однієї частини мови в іншу, то існують лексеми (іменники, прикметники, дієслова), які виявляють граматичну омонімію, на відміну від української мови, де такий засіб словотвору не є характерним для ФСП «кордон». ФСП «кордон» налічує більшу кількість структурно-морфологічних моделей у складі групи складених… Читати ще >
Висновки. Структурно-морфологічний аналіз репрезентацій функціонально-семантичного поля "кордон"/"border" в українській та англійській мовах (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Отже, на основі структурно-морфологічного аналізу ФСП «кордон» / «border», проведеного на матеріалі «Англо-українсько-російського словника прикордонних термінів» [8] та відповідних глосаріїв [10; 11; 12; 13; 14; 16], були виділені чотири структурно-морфологічні типи (групи) досліджуваних ФСП:
- 1) прості,
- 2) складні,
- 3) складені
- 4) абревіатури.
На перший погляд, класифікація ФСП «border» збігається з аналогічною в українській мові, проте існують суттєві відмінності у структурі та складі цих ФСП на різних їх структурних рівнях.
Отже, до ізоморфних ознак порівнюваних ФСП «кордон» / «border» в українській та англійській мовах можна віднести кількісний та якісний склад структурно-морфологічних груп досліджуваних ФСП, поширення у складі цих груп репрезентацій, представлених самостійними частинами мови, такими як іменник, прикметник, дієприкметник (окремі лексеми та у складі словосполучень), дієслово, дієприкметник доконаного та недоконаного видів, частковий збіг типів словосполучень у складі такої структурно-морфологічної групи, як складені лексеми та використання абревіатур.
До аломорфних характеристик досліджуваних репрезентацій належать такі.
Оскільки англійська мова аналітична й одним з активних засобів словотвору є перехід з однієї частини мови в іншу, то існують лексеми (іменники, прикметники, дієслова), які виявляють граматичну омонімію, на відміну від української мови, де такий засіб словотвору не є характерним для ФСП «кордон».
Прикметників та дієприкметників у складі ФСП «border» більше, ніж в аналогічному ФСП в українській мові (3,38% та 1,76% відповідно).
У ФСП «кордон» набагато більше дієслів та словосполучень, у складі яких є дієслово, ніж у ФСП «border» (10,1% та 0,4% відповідно).
У ФСП «кордон» іменникові репрезентації утворюються шляхом поєднання двох іменників через родовий відмінок. В аналогічних репрезентаціях ФСП в англійській мові іменник, який займає першу позицію у словосполученні, виконує функцію означення.
Прислівники та прислівникові словосполучення у складі групи простих та складених репрезентацій є переважно у ФСП «кордон» (1,63%), на відміну від зіставлюваного ФСП «border» (0,6%).
У ФСП «border» наявна велика кількість лексем, які утворюють обширні кластери різних типів (з використанням іменникових словосполучень, з Participle I та Participle II), які не представлені у складі порівнюваного ФСП української мови. Натомість у складі ФСП «кордон» присутня більша кількість обширних кластерів з використанням іменників, прикметників, прислівників та прийменників.
У ФСП «border» поширені іменникові словосполучення з абревіатурами, у т. ч. абревіатурами з числами (22,7%), які не характерні для зіставлюваного ФСП в українській мові (5,13%).
Для іменникових репрезентацій ФСП «border» характерне вживання з артиклем, що зумовлено структурно-морфологічними особливостями цієї флективної мови.
ФСП «кордон» налічує більшу кількість структурно-морфологічних моделей у складі групи складених лексем, ніж ФСП «border», а саме 59 та 26 відповідно, кількість моделей, характерних лише для однієї з мов, у досліджуваних ФСП теж відрізняється 43 для ФСП «кордон» та 10 для ФСП «border».
Зазначені вище відмінності порівнюваних складників ФСП «кордон» / «border» зумовлені граматичними та функціональними особливостями української та англійської мов.
Перспективи подальших досліджень репрезентацій ФСП «кордон» / «border» убачаємо в поглибленому застосуванні комплексного, поліпарадигмального підходу в межах зіставних і типологічних наукових студій, зокрема контрастивної семантики, а також у спеціальних напрямах психолінгвістики, соціолінгвістики, перекладознавства.