Царство похмурого Аїда

Царство похмурого Аида Глубоко під землею панує невблаганний, похмурий брат Зевса Аїд. Ніколи не проникають туди промені яскравого сонця. Бездонні прірви ведуть із землі в сумне царство Аїда. Похмурі ріки течуть у ньому. Там протікає священна ріка Стікс, водами якої клянуться самі боги.

Катят там свої хвилі Коцит і Ахеронт; душі померлих оголошують стогонами їх похмурі берега. У підземному царстві струмує й мають забуття усієї земної води річки Лети. По похмурим полях царства Аїда, зарослим блідими квітами асфо-дела, носяться безтілесні легкі тіні померлих. Вони ремствують зважується на власну безрадісне життя без світла, і без бажань. Тихо лунають їх стогони, ледь вловимі, подібні шелесту зів'ялих листя, гнаних осіннім вітром. Ні нікому повернення від цього царства суму. Триголовий пес Кербер, на шиї якого рухаються під грізною шипінням змії, Аїда, а у середині сидять Лид і Персефона, направо Триптолем, Эак і Минос, з них Реї і Миртил, під суддями три Данаиды, наліво від нього богиня на чудовисько і Геракл, зв’язуючий Кербера. Ліворуч від Геракла Гермес і Сізіфе з каменем, над каменем Эриния. Над Эринией Диоскуры і Орфей з лірою, з них Гераклиды і Мегара чатує вихід. Суворий старий Харон, перевізник душ померлих, не пощастить через похмурі води Ахеронта жодну душу назад, туди, де світить яскраво сонце жизни.

Володар цього царства Аїд сидить на золотом троні зі своїми дружиною Персефоной. Йому служать, невблаганні богині помсти Еринії. Грізні, з бичами і зміями, переслідують вони злочинця, не дають йому жодним чином спокою і терзають його докорами сумління; ніде не можна сховатися них, скрізь находят они свою жертву. У трону Аїда сидять судді царства умерших—Минос і Радамант. Возле трону стоїть бог смерті Танат з мечем в руках, в чорному плащі, з величезними чорними крилами Могилыньш холодом віють ця крила, коли прилетаванат до ложу вмираючого, щоб зрізати своил мечем пасмо волосся з його голови і вивергнути душу Поруч із Танатом і похмурі Керы. На крилах носяться вони, шалені, полем битви. Керы радіють, бачачи, одностайно одним падають повалені воїни; своїми червоними губами припадають вони схильні до ран, жадібно п’ють гарячу кров убитих і виривають тіло їх души.

Здесь ж, біля трону Аїда, і прекрасний юний бог сну Гипнос. Він нечутно носиться у своїх крилах над землею з головками маку до рук і ллє з рогу снотворний напій. Ніжно стосується Гипнос своїм чудесним жезлом очей людей, тихо стуляє повіки і занурює смертних в солодкий сон. Могутній бог Гипнос, що неспроможні противитися йому ні смертні, ні боги, ні сам громовержець Зевс: навіть йому Гипнос стуляє грізні очі глибоким сном.

Носятся лиховісного царстві Аїда та обов’язки сновидінь. Є у тому числі боги, дають віщі і радісні сновидіння, але є боги і страшних, гнітючих сновидінь, котрі лякають і мучающих людей. Є боги брехливих снів: вони вводять людини у оману й часто ведуть його до гибели.

Царство Аїда повно жахів. Там обитает во тьме ужасное привид Эмпуса з віслюковими ногами;заманив у нічній пітьмі людей відокремлене місце, воно випиває всю кров, і пожирає їх ще тремке тіло. Там бродить й невимірна Ламия; вона вночі пробирається до спальні щасливих матерів і краде в них дітей, аби їх крові. Над усіма привидами і чудовиськами панує велика богиня Геката. Три тіла, і три голови в неї. Безмісячної вночі блукає вона у глибокої пітьмі по дорогах і в могил із своєю жахливою почтом, оточена стигийскими собаками. Вона посилає жахи і тяжкі сни па землі і губить людей. Гекату закликають як помічницю в чаклунстві, але ж єдина помічниця проти чаклунства тим, які шанують її й приносять їй у жертву собак за тими розпуттях, де розходяться три дороги. Жахливо царство Аїда і ненависно воно людям.

При підготовці даної праці були використані матеріали з сайту internet.