Експериментальне вивчення проблеми підвищення ефективності виробництва використання активних методів навчання

Аналіз використання в початковій школі активних методів навчання

Вчителі гімназії № 1 взяли на себе дуже важке завдання: формувати і реалізовувати освіту підвищеного рівня, зберігаючи при цьому індивідуальний підхід. Мої експерименти пов’язані з індивідуальним розвитком кожного учня.

Коли ми прийшли на практику до гімназії № 1 у 3 «в» клас, я відразу попросила вчительку, Вікторію Володимирівну Мкртичева, допомогти мені у проведенні експериментальної роботи за темою «Активні методи навчання у педагогічному процесі». Я пояснила їй, що багаторазові розвиваючі вправи з тестами з математики та російської мови розвивають інтелект учнів, мислення, широту і гнучкість розуму.

Констатуючий етап експерименту я провела на початку дослідження, в якому поставила завдання — з’ясувати на практиці ефективність використання активних методів навчання.

Ми використовували різноманітні методи дослідження: спостереження, бесіди, анкетування, тестування, аналіз робіт дітей, уроків, позакласних занять.

Для визначення вихідного рівня лінгвістичних здібностей я провела методику «Словесний тест».

У «Словесному тісті» п’ять різних типів завдань. Експериментальну роботу хлопці виконували вперше і їм важко було увійти в ритм роботи. Багато досить швидко впоралися із завданням, де були переставлені букви певних слів і відновили їх. Важким для всіх виявилося завдання: складіть слова, де другий склад першого слова є початком другого. Це завдання розраховане на структурування і творчість школярів, швидкість мислення. У результаті виявилося, що 9 чоловік впоралися із завданням на 20%, 11 осіб — на 6%, 1 людина — на 4%.

Ми пояснили учням, що «Словесний тест» розвиває їх лінгвістичні здібності, і вони будуть після уроків займатися 3 рази на тиждень. Вже на другому занятті було значно менше запитань, і школярі працювали зосередженіше.

З кожним разом хлопці отримували задоволення від того, що могли все більше і більше виконати завдань. Ми зрозуміли, що слід збільшити час занять до 35 хвилин, так показав експеримент.

І ось минули три тижні, ми роздали «Словесні тести» і провели контрольний експеримент 12 людей виконали завдання на 80% 6 осіб — на 65% 3 людини-на 55%.

Це досить високий результат. З таблиці видно, що додаткові заняття з розвитку лінгвістичних здібностей виправдані.

Для визначення вміння школярів 3 «в» класу гімназії № 1 аналізувати, міркувати, планувати, комбінувати я провела методику «Малюнки-варіанти» за О. З. Заку (Додаток № 2). У констатирующем експерименті брали участь 21 учень. Перше заняття показало, що перший рівень виявили 17 учнів. Вони вирішили завдання, де варіюється один елемент.

Четверо учнів, вирішили завдання з 1−8, де варіюється від 1 до 3 елементів. Із завданнями третього і четвертого рівня учні не впоралися. Це досить низький показник творчої активності.

Ми пояснили учням, що методика «Малюнки-варіанти» включають поступово ускладнюються завдання, в яких потрібно знайти малюнок, відсутній до восьми попереднім. Роботу проводили як індивідуально, так і в групі, а її результати використовувалися не тільки для розвитку вмінь учнів, а й для діагностики.

Вікторія Володимирівна переконала учнів 3 «в» класу, що методика «Малюнки-варіанти» розвиває вміння аналізувати, планувати, міркувати і впливає на загальний рівень розвитку особистості. Ми стали проводити додаткові заняття за цією методикою О. З. Зака. Проводили заняття регулярно теж — 3 рази на тиждень, але після того, як закінчили лінгвістичний експеримент. Хлопці захопилися «Малюнками-варіантами», займалися ретельно. На батьківських зборах я повідомила про майбутній розвиваючому лінгвістичному та математичному експерименті. Деякі батьки зробили ксерокопії «Малюнків-варіантів».

Обробка результатів рішення задач різного рівня дозволила судити про сформованості в учнів здатності аналізувати, міркувати, планувати.

Я зрозуміла, що систематичний курс занять на матеріалі пошуково-творчих завдань неучбовому змісту створює сприятливі умови для виховання у дітей культури мислення, що характеризується можливістю самостійно керувати розумовою діяльністю, проявляти ініціативу в постановці її цілей і знаходити способи їх досягнення.

За методикою «Драбинка уроків» (Додаток 3) я визначила ступінь сформованості пізнавальної мотивації та активності школярів у 3 класі гімназії № 1.

Діти склали розклад уроків на день. Вони розклали картки, що позначають уроки основного циклу і додаткового циклу на дві стопки. З 21 учнів класу я визначила, що пізнавальна мотивація і активність сформована у 19 дітей. У двох школярів недостатньо сформована пізнавальна активність. Ці двоє учнів новоприбулі В. В. Мкртичева займається з ними додатково, багато уваги приділяє на уроках індивідуальної роботи.

Застосування активних методів навчання стає більш продуктивним, якщо:

• — Здійснюється за умови включення кожного учня у вирішення завдань на початку процесу засвоєння нового матеріалу;
• — Організовано як активне співробітництво вчителя і учня.

Для ефективного використання активних методів навчання необхідно активне співробітництво вчителя і учня. Відносини, які склалися між вчителем і учнями впливають на навчальну діяльність учня.

Я вирішила провести у 3 «в» класі гімназії № 1 методику «Мій клас, моя вчителька» (Додаток № 4). Дітям було запропоновано взяти аркуш паперу з альбому, кольорові олівці, гумку. Потім попросила учнів намалювати свій клас, свою вчительку.

11 дітей намалювали вчительку яскравими квітами в оточенні дітей. Почали малювати цей малюнок з вчительки, поруч намалювали себе й інших дітей, які взялися за руки. Це вираз позитивного ставлення дитини до вчителя, відчуття своєї емоційної спільності з ним.

У шістьох дітей фігури дітей та вчительки великі, більше всіх зображена вчителька. Ці малюнки говорять про впевненість в собі цих школярів, позитивне ставлення до однокласників і вчительці.

У двох дітей фігури дітей та вчительки зображені дуже маленьких розмірів. У цих малюнках проявляється тривожності школярів, негативне ставлення до того, що вони малюють, а це значить до учнів і вчителя. Таких дітей я частіше заохочувала, вселяла в них впевненість у собі, створювала ситуації успіху.

У двох дітей вчителька зображена недбало, темними фарбами, на малюнку зображено меблі. Малюнок неакуратний. Ці учні висловили своє негативне ставлення до школи, до вчителів.

Ми знаємо, що дуже важливо, щоб у дитини склалися теплі емоційні стосунки з першим вчителем. Адже ставлення до вчителя визначає ставлення дитини до навчання взагалі.

Мені довелося проводити індивідуальні бесіди з останньою групою учнів. Проводити види діяльності, в яких би вони процвітали, коли їх можна було заохотити, нагородити, створити ситуацію успіху.

У контрольному експерименті після індивідуальної роботи з дітьми 19 дітей у цьому ж малюнку висловили позитивне ставлення до вчителя і класу. Інші показали свою впевненість і позитивне ставлення до вчителя.