Науково-методичний супровід технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру

У статті розглядається проблема науково-методичного супроводу технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру.

Ключові слова: науково-методичний супровід, технологія, виховна діяльність, сучасний загальноосвітній навчальний заклад, регіональний вимір.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Технологію виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру розглядаємо як складну соціально-педагогічну інновацію. Реалізація мети і завдань нашого дослідження обумовили необхідність цільової підготовки педагогічних, соціальних і керівних кадрів до впровадження технології науково-методичного супроводу виховної діяльності в цільових ЗНЗ. Центральним ланцюгом цільової підготовки фахівців було обрано формування спеціальної соціально-педагогічної компетентності, необхідної для здійснення соціально-педагогічної підтримки виховної роботи у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі в умовах регіонального виміру.

Аналіз основних досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Наявна джерельна база з порушеної проблеми представлена різноманітними дослідженнями, серед яких — праці та публікації О. Савченко, О. Сухомлинської, І. Беха, І. Підласого, В. Алфімова тощо. Однак спеціального дослідження питання науково-методичного супроводу технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру немає.

Формування цілей статті. Мета статті полягає в обґрунтуванні науково-методичного супроводу технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру.

Виклад основного матеріалу дослідження. Провідною метою науково-методичного супроводу технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру є формування морально-ціннісного ставлення школярів до соціалізації. У межах нашого дослідження обрано форму концептуальної, комбінованої моделі, що є сукупністю ідей, принципів, підходів, на основі яких і відбувається науково-методичний супровід формування спеціальної соціально-педагогічної компетентності фахівців, необхідної для впровадження технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру. Цільове призначення розробленої нами моделі - спрямованість на вдосконалення змісту засобів неперервної післядипломної освіти фахівців різного профілю, перш за все, — педагогічних, до яких відносимо керівників загальноосвітніх навчальних закладів та педагогів-вихователів, і, по-друге, — соціальних працівників, а також працівників органів просвітницької та виконавчої влади, суспільних і громадських організацій, які у регіональному середовищі виконують функції суб'єктів соціально-педагогічної підтримки технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу. До суб'єктів регіонального середовища у соціально-педагогічній підтримці технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру відносяться заступники голів обласних, міських та районних, селищних рад, заступники голів обласних, міських, районних адміністрацій, які є кураторами соціальних питань, заступники начальників (завідувачів) управлінь (відділів) освіти обласного, міського, районного рівнів, які відповідають за напрям виховної роботи, начальники (або їх заступники) управлінь молоді, соціального захисту населення обласного, районного рівнів, представники громадських організацій сектору виробництва та економіки різних рівнів, представники колективів палаців культури, спорту, відпочинку, бібліотек, працівники музеїв, центрів зайнятості, міліції, центрів соціальної підтримки населення, рад громадськості міст, районів, підрозділів у справах неповнолітніх, суспільних і релігійних організацій, дитячих та молодіжних організацій, засобів масової інформації, а також батьківських об'єднань, дошкільних, позашкільних закладів, професійно-технічних і вищих навчальних закладів.

На наш погляд, сутність науково-методичного супроводу як нової педагогічної категорії полягає в тому, що це — професійна педагогічна взаємодія суб'єктів освітньої діяльності, умовами якої є добровільність і партнерство, визначальними ознаками — особистісний і професійний розвиток керівників та учасників педагогічного процесу, а результатом — якісно новий рівень освіти або нова якість професійної діяльності педагогів-вихователів, яка виявляється у професійній компетентності.

У науковий обіг педагогічної галузі України дефініція «науково-методичний супровід» введена Національної доктриною розвитку освіти в Україні. Учені зазначають, що науково-методичний супровід потрібно розглядати як сукупність різноманітних форм, технологій, підходів, процедур, заходів, які забезпечують допомогу педагогічним та іншим працівникам у подоланні труднощів протягом всієї професійної діяльності. Як функції науково-методичного супроводу визначено такі: навчальна, консультативна, психотерапевтична, адаптаційна та коригувальна.

У «Тлумачному словнику» поняття «супровід» трактується як дія зі значенням «іти поруч», або «те, що супроводить яку-небудь дію, явище» [5, с. 1217]. Власне термін «супровід» передбачає невтручання одного суб'єкта в діяльність іншого, допоки не виникне потреба у взаємодії.

З урахуванням особливостей нашого дослідження, соціально-педагогічного за типом, завдання і засоби науково-методичного супроводу підготовки педагогів, соціальних та інших працівників до реалізації технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру вважаємо управлінськими і педагогічними. Важливо, що учасники науково-методичного супроводу мають стати рівноправними партнерами цієї взаємодії, хоча можуть мати різний рівень підготовки або опанування практичного досвіду.

У нашому випадку методологія науково-методичного супроводу ґрунтується на засадах відкритої освіти, яка має ознаки складної соціальної системи з множинними способами розвитку на основі законів синергетики. Тому слушним буде здійснення саме науково-методичного супроводу, що сприяє уникненню застосування командно-адміністративних методів, формальному впровадженню різних заходів. Процес підготовки педагогічних, соціальних та інших кадрів до реалізації технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру, на нашу думку, має стати взаємодією партнерів, творчою лабораторією набуття спеціальної соціально-педагогічної компетенції. Саме таке розуміння науково-методичного супроводу взято за основу системи підготовки кадрів до реалізації технології виховної діяльності сучасними загальноосвітніми навчальними закладами в умовах регіонального виміру.

Нами визначено особливості соціально-педагогічної компетентності фахівців щодо здійснення технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру. У сучасних педагогічних дослідженнях існує кілька підходів до вирішення питання підготовки фахівців до організації і здійснення виховної діяльності:

• — визначення моделі ділових якостей спеціаліста певного профілю або галузі діяльності й експертна оцінка ділових і професійних якостей фахівця;
• — вимоги державного стандарту, загальні особливості професійної діяльності тощо.

Зважаючи на те, що спеціальна соціально-педагогічна компетентність характеризує дієвий, функціональний аспект діяльності фахівців у процесі здійснення технології виховної роботи сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру, нами запроваджено структурні компоненти змісту післядипломної педагогічної освіти (змістовний, операційно-процесуальний, особистісний) у сфері їх практичної діяльності та визначено зміст їх спеціальної соціально-педагогічної компетентності у впровадженні технології виховної діяльності. Тому взаємозв'язок змісту спеціальної соціально-педагогічної компетентності у процесі здійснення технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього закладу саме в умовах регіонального виміру з можливостями факторів впливу на процес формування компетентності та з функціями і етапами науково-методичного супроводу підготовки фахівців ми визначили таким чином (рис. 1):

Рис. 1. Науково-методичний супровід формування спеціальної соціально-педагогічної компетентності фахівців Таким чином, функціональний зміст спеціальної соціально-педагогічної компетентності фахівців щодо соціально-педагогічної підтримки технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру достатньо широкий завдяки цілісності й системності утворення. Крім того, залежно від змісту та досвіду соціально-педагогічної підтримки технології виховної діяльності змістовна частина спеціальної соціально-педагогічної компетентності різних фахівців зростатиме за рахунок додавання інших характеристик або набуття функцій, які виконують фахівці у процесі соціально-педагогічної підтримки технології виховної діяльності, що мають універсальний характер і є основою професійного особистісного зростання фахівців певної категорії.

Розроблення науково-методичного супроводу формування спеціальної соціально-педагогічної компетентності фахівців соціально-педагогічної підтримки технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього закладу в умовах регіонального виміру уможливило виокремлення сукупності типових варіантів змісту їх підготовки в системі неперервної післядипломної освіти. Визначення нами системних компонентів (модулів) спеціальної соціально-педагогічної компетентності стало підґрунтям для з’ясування необхідних науково-методичних та організаційно-змістовних заходів у процесі підвищення кваліфікації в післядипломній освіті, тобто у процесі науково-методичного супроводу.

На нашу думку, найважливішими системними компонентами спеціальної соціально-педагогічної компетентності фахівців щодо соціально-педагогічної підтримки технології виховної діяльності в умовах регіонального виміру є такі:

• — модуль аналізу життєвої ситуації кожного школяра;
• — модуль розроблення регіональної стратегії виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу;
• — модуль визначення мети та планування сумісної виховної діяльності в межах регіону;
• — модуль соціального партнерства у спільній виховній діяльності суб'єктів регіонального середовища;
• — модуль функціонування школи як центру тотальної інтеграції виховних можливостей регіону;
• — модуль науково-методичного забезпечення технології виховної діяльності.

Розробляючи різні варіанти формування спеціальної соціально-педагогічної компетентності фахівців на основі системних компонентів, (модулів) виходили з того, що це формування — новоутворення, яке є синергетичним результатом взаємодії всіх функцій науково-методичного супроводу підготовки фахівців до соціально-педагогічної підтримки технології виховної діяльності (навчальної, консультативної, психотерапевтичної, адаптивної, коригувальної). При цьому науково-методичний супровід формування спеціальної соціально-педагогічної компетентності фахівців має здійснюватись за певними етапами відповідно до суттєвих ознак педагогічної технології. Стисло охарактеризуємо ці етапи.

Перший етап науково-методичного супроводу — пошуковий. Його мета — допомогти фахівцям (директору школи як центру тотальної інтеграції виховних можливостей суб'єктів регіонального середовища і педагогам-вихователям; представникам усіх суб'єктів регіонального середовища) обрати тип технології виховної діяльності загальноосвітнього навчального закладу та тип соціально-педагогічної підтримки цієї технології. Спільними зусиллями фахівці мають охарактеризувати майбутню виховну практику як сукупність педагогічних проблем. Для цього вони з’ясовують, які конкретні завдання модернізації виховної діяльності загальноосвітнього навчального закладу будуть вирішуватися, які теоретичні основи будуть покладені в основу цієї виховної практики, чим буде відрізнятися вона від традиційного досвіду, як при цьому буде оновлюватися зміст навчально-виховного процесу, якими новими методами, технологіями і формами збагатяться педагоги-вихователі, як це позначиться на рівні вихованості і розвитку школярів.

Підсумовуючи, можемо стверджувати, що цей етап включає особливості майбутньої виховної практики та порядок і зміст взаємодії суб'єктів соціально-педагогічної підтримки технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу саме в умовах регіонального виміру. Як методи і форми організації навчання в післядипломній освіті варто застосовувати самоосвіту, курси підвищення кваліфікації, стажування, спеціалізацію, участь у семінарах, конференціях, круглих столах, дискусіях, онлайн-конференціях, форумах тощо.

Другий етап науково-методичного супроводу — етап моделювання — спрямований на те, щоб допомогти фахівцям спроектувати власну модель виховної практики сучасного загальноосвітнього навчального закладу саме в умовах регіонального виміру. Для цього фахівцям необхідно усвідомити та проаналізувати теорію і практику за обраною проблемою, а також спроектувати модель майбутньої виховної системи школи і, як похідну цієї моделі, створити модель її соціально-педагогічної підтримки суб'єктами виховного впливу регіонального середовища. При цьому потрібно дотримуватися певної логіки побудови виховної системи: визначити мету, завдання, принципи, зміст, форми, методи, передбачити діагностичні етапи, спрогнозувати рівень розвитку вихованців школи, обґрунтувати критерії, за якими можна відстежити виховний результат, передбачити необхідний рівень підготовки фахівців, насамперед, педагогів-вихователів. Для цього етапу, порівняно з попереднім, уявлення фахівців про майбутню практику стають більш систематизованими та конкретними. У результаті створюється власна модель виховної діяльності конкретної школи, забезпечується прикладний варіант осмислення певної педагогічної концепції, теорії.

У системі післядипломної освіти на цьому етапі з фахівцями проводяться групові та індивідуальні консультації, ділові ігри, тренінги, дискусії, застосовується метод моделювання.

Третій етап науково-методичного супроводу — проектувальний. Його мета — допомогти фахівцям підготуватися до нововведень. З цією метою складається детальний план сумісної діяльності всіх суб'єктів соціально-педагогічної підтримки щодо підготовки до нововведення. За необхідності планується пілотажний (частковий, попередній) етап впровадження нового варіанта технології виховної діяльності. Сенс науково-методичного супроводу на цьому етапі полягає у допомозі всім фахівцям передбачити необхідні умови оновлення виховної практики та вжити заходи щодо їх забезпечення. У системі післядипломної освіти на цьому етапі організовуються проблемно-тематичні курси, стажування, система постійно діючих семінарів, круглих столів, педагогічні майстерні, тренінги, практикуми.

На четвертому етапі науково-методичного супроводу забезпечується підтримка практичного впровадження нової технології виховної діяльності. Метою цього етапу є практичне впровадження всіх елементів виховної практики, а також моніторинг її процесу і результатів. На цьому етапі відбувається оперативне навчання та надання науково-методичної допомоги, аналіз та узагальнення поточних результатів. Основними формами навчання в післядипломній освіті є інструктивно-методичні наради і семінари, тренінги, дистанційна форма навчання та спілкування, діяльність творчих груп, шкіл передового педагогічного досвіду, педагогічних майстерень тощо.

П’ятий етап науково-методичного супроводу є етапом рефлексії. Його мета — зіставлення результатів впровадження нової виховної технології із метою. Це визначається за допомогою певної системи критеріїв і показників. Найбільш суттєвою ознакою цього етапу є здатність усіх фахівців до аналізу та самоаналізу, що розглядаємо як передумову мотивації подальшого розвитку професіоналізму, співпраці із суб'єктами регіонального середовища на новому рівні. Основні форми науково-методичного супроводу цього етапу — методичні семінари, круглі столи, науково-практичні конференції, виставки-презентації, школи майстерності, підготовка кейсів тощо.

У представленому нами варіанті науково-методичного супроводу формування спеціальної соціально-педагогічної компетенції фахівців досягається за допомогою факторів цілеспрямованого та опосередкованого впливу, а саме:

• 1. Цілеспрямований вплив.
• 1.1. Фундаментальні форми післядипломної освіти (підвищення кваліфікації, спеціалізація, перепідготовка, стажування).
• 1.2. Оперативні форми післядипломної педагогічної освіти (заходи системного характеру — постійно діючі семінари, творчі групи, школи передового педагогічного досвіду; заходи несистемного характеру — консультації, інструктивно-методичні семінари, наради).
• 1.3. Самовдосконалення (самоосвіта та самовиховання).
• 2. Опосередкований вплив.
• 2.1. Створення тотально-інтегрованого соціально-педагогічного середовища на рівні регіону.
• 2.2. Створення соціально-педагогічного середовища у загальноосвітньому навчальному закладі як школи відкритого типу.

Розроблений нами варіант науково-методичного супроводу фахівців щодо соціально-педагогічної підтримки технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру мав певні особливості реалізації залежно від категорії фахівців. Наприклад, відносно керівників загальноосвітніх навчальних закладів як шкіл відкритого типу з функціями центру тотальної інтеграції виховних можливостей усіх суб'єктів регіонального середовища увага насамперед зверталась на їх підготовку до проектування виховної діяльності саме в умовах регіонального виміру.

Висновки

виховний навчальний методичний педагогічний У ході дослідження дійшли таких висновків:

• 1. Цільовим призначенням науково-методичного супроводу є його спрямованість на вдосконалення змісту і засобів неперервної післядипломної освіти всіх педагогічних і соціальних працівників, які мають відношення до проблеми реалізації технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру.
• 2. Науково-методичний супровід підготовки фахівців до реалізації технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу в умовах регіонального виміру спрямований на формування в них спеціальної соціально-педагогічної компетентності.
• 3. Структура і зміст спеціальної соціально-педагогічної компетентності визначається системними компонентами соціально-педагогічної підтримки технології виховної діяльності сучасного загальноосвітнього закладу.

Список використаних джерел

• 1. Алфімов В.М. Ліцей в системі освіти України: монографія / В.М. Алфімов. — Донецьк, 1996. — 216 с.
• 2. Бех І.Д. Виховання особистості. Сходження до духовності / І.Д. Бех. — К.: Либідь, 2006. — 270 с.
• 3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2001. — 1440 с.
• 4. Савченко О. Я. Школа культури — діалог з В. О. Сухомлинським / О. Я. Савченко // Початкова школа. — 2006. — № 12. — С. 1−5.
• 5. Сухомлинська О. В. Сучасні цінності у вихованні: проблеми, перспективи / О. В. Сухомлинська // Шлях освіти. — 1996. — № 1. — С. 7−11.
• 6. Сухомлинська О. В. Духовно-моральне виховання дітей та молоді: загальні тенденції й індивідуальний пошук / О. В. Сухомлинська. — К.: Добро, 2006. — 43 с.
• 7. Дарманський М. М. Соціально-педагогічні основи управління освітою в регіоні / М. М. Дарманський. — Хмельницький: Поділля, 1997. — 384 с.
• 8. Дежникова Н. С. Педагогический коллектив общеобразовательной школы как субъект воспитания: дис. … д-ра пед. наук / Н. С. Дежникова. — М., 1989. — 376 с.
• 9. Дементьев Г. Г. Процесс формирования личности под влиянием социальной среды в современных условиях: дис. … канд. социол. наук: 22.00.04 / Г. Г. Дементьев. — М., 2000. — 191 с.
• 10. Дубасенюк О. Професійна виховна діяльність педагога: досвід порівняльного дослідження / О.Дубасенюк. — Житомир, 2002. — 192 с.
• 11. Єльникова Г. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні: монографія / Г. Єльникова. — К.: ДАККО, 1999. — 303 с.